_______Історію факультету слід віднести до моменту створення в 1885 р. першого на території України Харківського практичного технологічного інституту. Становлення електротехнічного відділення ХТІ пов’язане з ім’ям видатного електротехніка П. П. Копняева. Від електротехнічного факультету, організованого з ініціативи вченого в 1921 р. ведуть свій родовід науково-педагогічні колективи близько 20-ти кафедр чотирьох факультетів НТУ «ХПІ». І в тому числі сьогоднішнього факультету-ювіляра й нова наукова школа – наукова школа приладобудування Харківського політехнічного інституту, яка сформувалася в його рамках.
_______У 1930 р. відбувається реорганізація ХПІ, з метою посилення підготовки фахівців. На базі електротехнічного факультету організований електротехнічний інститут (ХЕТІ). Це був перший в Україні спеціалізований вищий навчальний заклад електротехнічного профілю. У 1931 р. з ініціативи професора П. П. Копняева в ХЕТІ була створена кафедра «Теоретичні основи електротехніки», одна з найстаріших кафедр факультету. Завідувачем кафедри був призначений Олександр Павлович Сукачов. Велике значення для становлення теоретичних основ електротехніки (ТОЕ) як самостійної науково-технічної дисципліни мав перший підручник і лабораторний практикум з ТОЕ виданий у 1935 р. (автор А. П. Сукачов). Ці роботи стали базою для створення навчальних програм електроенергетичного і електромашинобудівельного факультетів. У передвоєнні роки на кафедрі працювали молоді, талановиті вчені А. М. Ефрос, А. Н. Милях і А. М. Данилевський. У 1940 р. А. М. Ефрос узагальнив результати своїх досліджень у дисертації на звання доктора фізико-математичних наук (йому було 33 роки).
_______25.05.1948 р. (наказ МВО СРСР № 35ЕН) на базі кафедри «Електричні апарати», у складі електроенергетичного факультету з ініціативи професора Б. Ф. Вашура була створена кафедра «Автоматика і телемеханіка». Першим завідувачем кафедри був обраний к.т.н., доцент Ф. А. Ступель (завідував кафедрою з 1951 по 1974 р.).
_______І саме ці дві кафедри стали базовими для народження нового факультету. Створення факультету «Автоматика та приладобудування» безперечно було далеко не випадковою подією. Фахівців в області вимірювальної техніки, систем управління та електронних обчислювальних машин не вистачало промисловості України, яка б розвивалася.
_______Наказом міністра вищої і середньої спеціальної освіти УРСР № 295 від 13 червня 1960 було створено новий факультет – факультет «Автоматика та приладобудування». У 1961 р. на факультеті з’явилися кафедри «Електровимірювальна техніка» і «Математичні лічильно-вирішальні прилади і пристрої» і був зроблений перший набір.
_______При організації нового факультету гостро стало питання про кандидатуру декана, тому що був зібраний досить сильний і висококваліфікований професорсько-викладацький колектив. І оскільки одним з основних напрямків діяльності факультету є автоматика, то кандидат на цю посаду повинен був бути безпосередньо пов’язаний з цією сферою діяльності. З цих міркувань першим деканом факультету «Автоматика та приладобудування» став Васильєв Віктор Георгійович.
_______В. Г. Васильєв закінчив в 1950 р. закінчив Харківський політехнічний інститут за спеціальністю «Електричні машини та апарати». Фронтовик, має військові нагороди, в тому числі орден «Червоної зірки», медалі «За перемогу над Німеччиною», «За взяття Берліна», «За звільнення Варшави».
_______З 1958 р. доцент кафедри «Електричні апарати». Ініціював створення галузевої лабораторії електронного моделювання. Опублікував більше 100 наукових робіт. Під його керівництвом на кафедрі була створена перша аналогова обчислювальна машина. Величезна заслуга В. Г. Васильєва у становленні факультету та організації його основних структур.
_______Після уходу В. Г. Васильєва на посаду завідувача кафедрою «ЕОМ» ректорат приймає рішення призначити деканом його заступника – Віктора Тимофійовича Долбня. Випускник ХПІ, фронтовик, має поранення, нагороджений трьома орденами і 14 медалями.
_______Фахівець у галузі промислової електроніки та теоретичної електротехніки. Досвідчений педагог і організатор вищої школи. Доктор технічних наук. Заслужений працівник вищої школи
України. Завідувач кафедри промислової електроніки (1972-1989), проректор з навчальної роботи. Опублікував 125 наукових робіт, у тому числі три монографії, 10 навчальних посібників і підручників, чотири винаходи. Підготував двох докторів і сім кандидатів наук.
_______На посту декана В. Т. Долбня пробув лише рік. Але цей рік був досить важким і насиченим для факультету. Саме в цей період відбувається реорганізація і завершується становлення факультету. У 1963 р. В. Т. Долбня стає деканом електромашинобудівельного факультету. І знову стає питання про кандидатуру декана. Третім деканом факультету «Автоматика та приладобудування» стає секретар партбюро факультету Віталій Аркадійович Звєрєв.
_______В. А. Звєрєв в 1952 р. закінчив з відзнакою ХПІ. Навчався в аспірантурі, працював на кафедрі «Електричні апарати». Учасник Великої Вітчизняної війни. Брав участь у бойових діях як боєць повітряно-десантних військ. Нагороджений бойовим орденом і шістьма медалями. Фахівець у галузі проблем медичної кібернетики. Організатор навчального процесу. Досвідчений педагог. Підготував і опублікував 25 наукових робіт. Багато уваги приділяв поліпшенню побуту студентів, вдосконаленню навчального та виховного процесу, впровадженню нових технологій у навчальний процес.
_______Вклад В. А. Звєрєва у становлення факультету величезний. За його участю факультет зростав і ставав потужною і гнучкою структурою і одним з самих великих факультетів інституту. Набір на перший курс складав 250 чоловік на три спеціальності. Студенти факультету учасники багатьох найбільших будівництвах Сибіру, Казахстану. Активно розвивається будзагінний і профспілковий рух. Студенти залучалися до виконання госпдоговірних тематик кафедр. При В. А. Звєрєві на факультеті навчалися 300 студентів іноземців.
_______Велику увагу В. А. Звєрєв приділяв формуванню професорсько-викладацького складу факультету. З його ініціативи на факультет були запрошені відомі фахівці і молоді вчені. Так, В. А. Звєрєв наполіг на залученні доцента УЗПІ, фахівця в галузі теорії управління В. Г. Воронова, що істотно вплинуло на подальший розвиток напрямків наукових досліджень кафедри АУТС. Для розширення спеціальності «Електровимірювальна техніка» В. А. Звєрєв запросив заслуженого діяча науки і техніки України С. Н. Терентьєва. Призначення проф. С. М. Терентьєва завідувачем докорінно змінило наукові та навчальні напрямки розвитку кафедри.
Він почав впроваджувати статистичні методи прийому і обробки сигналів. Завдяки зусиллям декана на кафедрі ВТП відкривається нова спеціальність, пов’язана з розробкою і застосуванням спеціалізованих пристроїв для медичних досліджень. За активної участі В. А. Звєрєва в 1971 р. в інституті була організована загальнотехнічна кафедра «Радіоелектроніка». Основу кафедри склала частина колективу викладачів і співробітників радіотехнічного факультету, незадовго до цього переведеного в створений Харківський інститут радіоелектроніки. Залишилася також в ХПІ науково-дослідна лабораторія, яка працювала на радіофакультеті та займалася вивченням іоносфери – науково-дослідна лабораторія радіоелектроніки, якою керував д.т.н., проф. В. І.Таран. Він же був призначений завідувачем нової кафедри.
_______З 1990 р. факультет очолив Володимир Іванович Піскляров. Закінчив з відзнакою ХПІ, був залишений на педагогічну роботу: асистент, старший викладач, доцент кафедри інформаційно-вимірювальної техніки. Основним напрямком наукової діяльності було створення способів і апаратури контролю магнітних властивостей матеріалів надмалих розмірів, підвищення оперативності і точності контролю. Багато уваги приділяв створенню і розробці методів розрахунку джерел магнітних полів високої однорідності. Підготував і опублікував 32 наукові роботи. Має чотири авторські свідоцтва на винаходи.
_______Багато уваги приділяв вдосконаленню навчального процесу на факультеті, впровадженню нових технологій навчання, створенню навчальних планів та їх модернізації. За високі показники у науково-педагогічній діяльності нагороджений почесним знаком Мінвузу СРСР, медаллю «Ветеран праці».
_______В. І. Піскляров керував факультетом в один з найважчих періодів в історії ХПІ. Фінансування не було, наука знакала, наукові колективи розпадалися. Проте В. І. Пісклярову вдалося зберегти кістяк професорсько-викладацького колективу, і дати факультету можливість розвиватися далі. Перспективи розвитку факультету враховували тенденції нового часу і необхідність у підготовці сучасних фахівців. У цей період на факультеті були відкриті кафедри «Системи інформації» та «Інтелектуальна власність». До складу факультету також, входила радіотехнічна лабораторія та Інститут іоносфери. Факультет був величезний, контингент становив близько двох тисяч (16 груп на одному потоці). Набір на перший курс був 250 чоловік на 11 спеціальностей, та додатково на вечірньому відділенні навчалося 650 чоловік.
_______У 2003 р. відбувається реорганізація факультету. Три кафедри: «Обчислювальна техніка та програмування», «Системи інформації» та «Інтелектуальна власність» утворюють новий факультет «Комп’ютерні інформаційні технології». На АП факультеті залишається випускаючі кафедри «Автоматика та управління в технічних системах», «Інформаційно-вимірювальна техніка», «Радіоелектроніка» і загальна кафедра «Теоретичні основи електротехніки». Деканом АП факультету стає професор кафедри АУТС Анатолій Іванович Гапон.