Семко Михайло Федорович
(1906- 1979)

Ректор Харківського політехнічного інституту ім. В.І. Леніна (1944 – 1979 р.р.), завідувач кафедри “Різання матеріалів і різальний інструмент” (1941 – 1979 р.р.), Герой Соціалістичної праці, Заслужений діяч науки і техніки Української РСР, почесний доктор Мішкольцького університету (Угорщина), доктор технічних наук, професор. Засновник наукової школи фізики різання надтвердими інструментами та обробки неметалічних матеріалів. Закінчив Харківський технологічний інститут у 1930 р. Захистив кандидатську дисертацію “Теплота різання і стійкість інструменту” в 1935 р, дисертацію доктора технічних наук “Особливості процесу різання алмазним і мінералокерамічним інструментом і обробка пластмас” в 1968р. Підготував понад 50 кандидатів і 6 докторів технічних наук. Автор понад 200 наукових публікацій, з них 14 монографій. Нагороджений багатьма орденами і медалями СРСР, Болгарії і Монголії.

 

Резніков Наум Йосипович
(1889- 1971)

Доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки РСФСР. Закінчив Харківський технологічний інститут в 1917 р. Один з основоположників науки про різання металів. Викладав в Катеринославському (Дніпропетровському) трудовому технікумі, ХТИ, в Казахському сільськогосподарському інституті (Алма-Ата), Куйбишевському індустріальному інституті (нині Самарський авіаційний інститут). Ступінь кандидата технічних наук без захисту дисертації отримав в 1938 р. Докторську дисертацію захистив в 1943 р. Опублікував 57 наукових праць, підготував 30 кандидатів наук. Нагороджений багатьма урядовими нагородами, в тому числі Орденом Леніна, Орденом Червоного прапора.

 

Грабченко Анатолій Іванович
(1935- 2022)

Лауреат державній премії України, Лауреат державної премії Автономної республіки Крим. Академік Академії наук вищої школи України, дійсний член Американської асоціації інженерів-механіків і технологів, почесний доктор НТУ “ХПІ”, Мишкольцкого університету (Угорщина), Одеського національного політехнічного університету і Донбасівської державної машинобудівної академії. Народився – 1 листопада 1935 р. в м. Константиновка донецької області. У 1958 році з відзнакою закінчив ХПІ, за фахом “Технологія машинобудування, металорізальні верстати і інструмент”. 1966 рік – кандидат технічних наук; 1995 рік – доктор технічних наук; 1990 рік -профессор. Підготував – 7 докторів технічних наук, 22 кандидатів технічних наук. Опублікував 456 статей, 14 монографій і 14 навчальних посібників. Нагороджений медалями ВДНХ СРСР, “За освоєння цілинних земель”, “За доблесну працю”, “Ветеран праці”.

 

Федорович Володимир Олексійович

Народився в 1949 році в селі Самарське Східно Казахстанської області. Спеціаліст в області алмазнообразивної обробки. Закінчив Харківський політехнічний інститут в 1974 році з відзнакою за спеціальністю “Автоматизація та комплексна механізація машинобудування”. Захистив кандидатську дисертацію в 1981 році. Тема: “Алмазне шліфування надтвердих матеріалів з керуванням ріжучого рельєфа круга”. Захистив докторську дисертацію в 2002 році. Тема: “Розробка наукових основ і способів практичної реалізації управління пристосованістю при алмазному шліфуванні надтвердих матеріалів “. У 2005 році отримав звання професор. Має 191 наукову роботу, з них одна монографія і три навчальних посібники, 8 авторських свідоцтв на винахід СРСР і патентів України. Під його керівництвом захищена одна докторська і одна кандидатська дисертації.

Узунян Матвій Данилович
(1934- 2020)

Народився в 1934 році. Закінчив ХПІ в 1958 році за спеціальністю “Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти”. У 1967р. захистив кандидатську дисертацію. Тема: “Дослідження особливостей зносу і працездатності алмазних кругів”. У 1989р. – захистив докторську дисертацію на тему: “Підвищення ефективності алмазного шліфування твердих сплавів шляхом прогнозування та стабілізації працездатності кругів”. Під керівництвом Узуняна М.Д. захищено 8 кандидатських дисертацій. Опублікував понад 200 робіт, 9 монографій, 10 навчально-методичних посібників.

Доброскок Володимир Ленінміровіч
(1949- 2023)

Народився в 1949 році в м. Харкові. Спеціаліст в області інструменту і процесів обробки, інтегрованих і комп’ютеризованих технологій. Закінчив Харківський політехнічний інститут в 1975 році за спеціальністю “Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти”. Захистив кандидатську дисертацію в 1986 році. Тема: “Підвищення стабільності процесу шліфування шляхом керування рельєфом робочої поверхні алмазних кругів”. Захистив докторську дисертацію в 2001 році. Тема: “Наукові основи формування робочої поверхні кругів на токопровідних зв’язках в процесі шліфування”. У 2004 році отримав звання професора. Має 151 наукову роботу, з них одна монографія, один підручник і кілька навчальних посібників, має 39 авторських свідоцтв на винаходи та патентів України, Франції, ФРН, Швейцарії та Швеції. Під його керівництвом захищені дві кандидатські дисертації.

Пижов Іван Миколайович

Народився в 1955 році в селі Ходине-Глухівського р-ну Сумської області. Спеціаліст в області алмазно-абразивної обробки. Закінчив Харківський політехнічний інститут з відзнакою в 1978 році за спеціальністю “Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти”. Захистив кандидатську дисертацію в 1984 році на тему: “Алмазне шліфування двошарових надтвердих композиційних матеріалів”. Захистив докторську дисертацію в 2009 році на тему “Наукові основи формоутворення лезових інструментів з полікристалічних надтвердих матеріалів”. У 1985 році отримав звання доцента. Має 130 публікацій, автор багатьох винаходів.

Перепелиця Борис Олексійович
(1931 -2008)

Спеціаліст в галузі проектування інструменту для обробки різанням. У 1955 році закінчив Харківський  політехнічний інститут  за фахом “Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти”. У 1966 році захистив кандидатську дисертацію. У 1982 році в Тульському політехнічному інституті захистив докторську дисертацію. Б.А. Перепелиця – автор понад 100 наукових і навчально-методичних робіт ( 4 монографії, 16 авторських свідоцтв і патентів). Підготував кілька кандидатів технічних наук.

Залога Вільям Олександрович

Спеціаліст в області теорії різання і моделювання процесів високих технологій. Завідувач кафедри “Технологія машинобудування, верстати та інструменти” Сумського державного університету. Закінчив Харківський політехнічний інститут  за фахом “Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструмент” в 1966 році. У 1974 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.
У 2000 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук. Професор. Напрямок наукових досліджень – нестаціонарні види обробки різанням. Опублікував більше 370 робіт, в тому числі 1 підручник, 2 монографії, 6 навчальних посібників, 18 авторських свідоцтв. Під його керівництвом захищено кілька кандидатських дисертацій.