Видатні випускники

Генеральні конструктора – випускники кафедри:

Олександр Георгійович Івченко – генеральний конструктор авіаційних двигунів:

dvs_h5

Народився 23 листопаду 1903 року в м. Великий Токмак . З 1930 по 1935 р.р. навчався у харківському механико-машинобудівному інституті (нині Національний технічний університет «ХПІ») за фахом «Двигуни внутрішнього згоряння». У 1935 р. отримує диплом. Це був перший випуск фахівців по двигунам в Україні. О.Г. Івченка спрямовано на моторний завод № 29 ім. П.І.Баранова в м. Запоріжжя (зараз ВАТ «Мотор-січ»). Працює на посадах керівника конструкторської бригади, заступника і начальника конструкторського бюро, заступника головного конструктора з проектування авіаційних двигунів внутрішнього згоряння. В 1945 р. О.Г. Івченко організовує в м. Запоріжжя ОКБ-478 (нині ЗКБМ «Прогрес» ім. Івченко).

О.Г. Ивченко – доктор технічних наук, Герой Соціалістичної праці, Лауреат Ленінської і Державної премій, дійсний член Академії Наук Української РСР. За видатні досягнення в області авіаційного двигунобудування нагороджений трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні»

11 червня 1998 року відбулася урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки видатному конструктору авіадвигунів академіку Олександру Георгійовичу Івченко. Дошка встановлена на будівлі Лабораторного корпусу ХПІ, в якому він навчався в 1930-1935 рр.

 Трашутін Іван Якович

Trashutin_IYv-2

Народився в 1906р. В 1930 отримує диплом на кафедри ДВЗ Харківського політехнічного інституту. Після закінчення ХПІ працює на заводі ім. Малишева та приймає участь у створенні танкового двигуна В-2. Потім 3-х річне стажування в США, де у Массачусетському технологічному інституті захищена магістерська наукова робота. З 1941р Генеральний конструктор Кировского заводу в м. Челябінськ по виробництву ДВЗ спеціального призначення.

За видатні заслуги в розвитку вітчизняного моторобудування Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1966 року І.Я. Трашутіну присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот». За видатні заслуги в розвитку вітчизняного моторобудування Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 січня 1976 року І.Я. Трашутіну присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і другої золотої медалі «Серп і Молот». Лауреат Сталінської премії (1946) і Державної премії СРСР (1974). Нагороджений чотирма орденами Леніна (19.09.1941, 30.04.1945, 19.02.1966, 19.01.1974), орденом Червоної Зірки (5.06.1942), медалями. Почесний громадянин Челябінська.

Бутов Володимир Іванович

dvs_hi9dvs_hi8

Народився 25.10.1934, с. Ровеньки Білгородської обл. (25.10.1934–6.11.1999). Інженер-дослід., конструктор трансп. двигунів, засл. винахідник РСФСР (1983), засл. конструктор РФ (1995), Герой Соціаліст. Праці (1985). В 1957 закінчив Харківський політехнічний інститут за фахом “Двигуни внутрішнього згоряння”. На ЧТЗ із 1957. За 40 років роботи на цьому підприємстві пройшов шлях від інженера – дослідника до генерального конструктора. В 1981–97 очолював ДСКБ “Трансдизель”. Послідовник И. Я. Трашутина. Був нагороджений орд. “Знак Пошани” і медалями.

Самусь Микола Іванович

Народився в 1935р. В 1953 – 1958рр студент кафедри ДВЗ Харківського політехнічного інституту. З 1958 по 1967 рр. працює на інженерних посадах у конструкторському бюро паливної апаратури. В 1967р стає заступником головного конструктора заводу паливної апаратури (м. Вільнюс). Одночасно в 1973р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Дослідження й вибір параметрів паливного насоса розподільного типу». З 1975 по 2005 рік працював Головним конструктором Чугуевского заводу паливної апаратури.

Микола Йосипович Кваша – генеральний конструктор центрального конструкторського бюро «Лазурит»:

dvs_hi5

Народився 08 грудня 1929 року. Вчився у Харківському політехнічному інституті на кафедрі двигунів внутрішнього згоряння. Далі завод «Червоне Сормово» у м. Горький та посада конструктора. Потім начальник конструкторського бюро автоматизації виробництва. Створено спеціалізоване конструкторське бюро СКБ-112 (ЦКБ «Лазуріт») – ведучий конструктор відділу озброєння. Трохи пізніше був призначений заступником головного конструктора.

У 33 річному віці він став головним інженером конструкторського бюро і пропрацював на цій посаді 22 роки. Удостоєний звання Героя Російської Федерації.

В 1993 році наказом Уряду Російської Федерації М.Й. Кваша призначений Генеральним конструктором центрального конструкторського бюро «Лазурит», яке він очолює і сьогодні.

М.Й. Кваша захистив докторську дисертацію в області транспорту, обраний дійсним членом Академії Транспорту Російської Федерації.

В 1999 році йому вручили орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня.

Микола Карпович Рязанцев – генеральний конструктор Харківського конструкторського бюро з двигунобудування, творець сучасних танкових дизелів:

dvs_hi3

Народився 30 квитня 1937 року. У1954-1959 рр. навчався на кафедрі двигунів внутрішнього згоряння Харківського Політехнічного Інститута. З 1959 р. працює інженером на ДП «Завод імені Малишева». З 1973 року він є Головним конструктором Харківського конструкторського бюро з двигунобудування при заводі ім. Малишева. Далі призначається Генеральним конструктором ХКБД. Зараз М.К.Рязанцев є головним науковим співробітником ХКБД.

Співзасновник філії кафедри двигунів внутрішнього згоряння НТУ «ХПІ» в КП «ХКБД».

М.К. Рязанцев підготував одного доктора та 5 кандидатів технічних наук. Видав понад 280 наукових та педагогічних праць, має 70 авторських свідотств та патентів на винаходи. Проф. М.К.Рязанцев – член спеціалізованої вченої ради Д64.050.13 в НТУ «ХПІ». Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор технічних наук, професор. У 2004 р. йому присвоєно звання почесного доктора НТУ «ХПІ».

За високі досягнення нагороджений орденом «Знак Пошани», орденом «Леніна», орденом «За заслуги III ступеня».

Коржов Михайло Олексійович

vaz

Народився в 1935р. В 1953 – 1958рр студент кафедри ДВЗ Харківського політехнічного інституту. З 1958 по 1967 рр. працює на конструкторських посадах у ПО «ГАЗ». В 1968р переходить на роботу в АвтоВАЗ керівником групи. В 1979р захистив кандидатську дисертацію на тему «Дослідження й вибір основних параметрів двигуна легкового автомобіля». В 1983р стає начальником КБ роторно-поршневих ДВЗ, АвтоВАЗ. З 1986 по 1998рр Головний конструктор по двигунам, заступник Генерального конструктора АвтоВАЗ. Починаючи з 1999р обіймає посаду начальника бюро перспективних розробок АвтоВАЗ.

Волошин Юрій Петрович

dvs_his1

Народився в 1941р. В 1958 – 1964рр студент кафедри ДВЗ Харківського політехнічного інституту. З 1964 по 1966 рр працює на конструкторських посадах у ГСКБД. Повертається на кафедру в 1966р, де в 1975р захищає кандидатську дисертацію на тему «Дослідження ефективності систем газотурбінного наддуву швидкохідного комбайнового дизеля». Декілька років обіймав посаду заступника завідувача кафедрою ДВЗ з наукової роботи. В 1983 році стає головним конструктором Чебоксарського заводу промислових тракторів. 1990 рік – Головний конструктор – перший зам. директор, віце-президент – Генеральний конструктор АТ «Дизельпром». 1998 рік – генеральний директор Шумерлинського заводу спецавтомобілей. У 2002 році призначений заступником Голови Кабінету Міністрів Чуваської Республіки – міністром промисловості, транспорту й зв’язку Чуваської Республіки.

Пархоменко Микола Давидович (1935 – 2001р.р.)

 З 1953 по 1958рр студент кафедри ДВЗ Харківського політехнічного інституту. З 1958 по 1969 рр. працює на конструкторських посадах у ПО «ГАЗ». З 1969 року працює керівником групи ПО «ГАЗ». В 1973 р стає начальником конструкторсько-експериментального відділу ПО «ГАЗ». З 1977 року обіймав посаду Головного конструктора по двигунам, зам. Генерального конструктора ПО «ГАЗ». В 1998 р – захистив кандидатську дисертацію на тему «Розробка, дослідження й доведення дизеля для вантажних автомобілів ГАЗ».

Строков Олександр Петрович – головний конструктор ГСКБД.

строков

Народився 28 липня 1946 року. В 1971 році після закінчення Харківського політехнічного інституту за фахом «Двигуни внутрішнього згоряння». Трудову діяльність почав і більше 30 років працював у Головному спеціалізованому конструкторському бюро по двигунах середньої потужності (ГСКБД). Пройшов шлях від інженера-дослідника до Генерального конструктора. В 1981 році Строков О.П. захистив кандидатську дисертацію в 1995 р. – докторську дисертацію, а в 2000 році було привласнено вчене звання професора.

Усього за період своєї творчої діяльності Строковим О.П. опубліковано більше 100 наукових і методичних робіт, серед них 12 свідоцтв на винаходи, 7 підручників.

Одночасно з науково-виробничою діяльністю вів викладацьку роботу в Українській академії залізничного транспорту й Харківському державному автодорожньому технічному університеті будучи професором кафедри.

Строков О.П. є діючим членом Інженерної Академії України.

 

За роки існування кафедри захищено 16 докторських й 137 кандидатські дисертації, у тому числі, за останні 10 років – 7 й 20 дисертацій, відповідно.

Захистили докторські дисертації:

ГРУНАУЕР Олександр Адольфович

dvs_his6

Захистив докторську дисертацію в 1969 році на тему “Дослідження системи регулювання тракторного двигуна і її взаємодія із пружними системами трансмісії й підвіски трактора”, професор з 1972 р. Підготував 6 кандидатів наук. Автор трьох монографій: “Регулятори тракторних і комбайнових двигунів” (1964 р.) і ін., близько 50 статей. З 1968 по 1991 роки був завідувачем кафедрою теорії механізмів і машин Харківського політехнічного інституту. Опублікував 3 підручники, має 9 свідоцтв на винаходи.

ДЯЧЕНКО Василь Григорович

dvs_his7

Захистив докторську дисертацію в 1974 році на тему “Дослідження й вибір основних параметрів чотиритактних швидкохідних дизелів”. Опублікував понад 100 наукових праць, має більше ніж 40 свідоцтв на винаходи. Випустив три навчальних посібники із грифом Мінвуза УРСР. З 1978 року професор кафедри ДВЗ Харківського політехнічного інституту. Керує науковим напрямком по створенню нових багатопаливних двигунів і систем паливоподачі. Підготував 11 кандидатів наук.

ШОКОТОВ Микола Костянтинович

dvs_his8

Захистив докторську дисертацію в 1978 році на тему “Термодинамічні основи оптимізації характеристик перспективних тепловозних і суднових дизелів”. Опублікував більше 160 наукових статей, має 15 свідоцтв на винаходи. Випустив два навчальних посібника із грифом Мінвуза УРСР. З 1981 р. по 1998 р. був професором кафедри ДВЗ Харківського політехнічного інституту. Працював заступником завідувача кафедрою двигунів внутрішнього згоряння Харківського політехнічного інституту з наукової роботи. Керував науковим напрямком по створенню нових комбінованих дизелів із системами вторинного використання теплоти, модернізації дизелів, що випускають, з метою підвищення експлуатаційної паливної економічності. Підготував 3 доктора наук й 13 кандидатів наук.

РАЗЛЕЙЦЕВ Микола Фокеєвич

dvs_hsi9

Захистив докторську дисертацію в 1981 році на тему “Дослідження, моделювання й оптимізація процесу згоряння у форсованих дизелях”. Автор монографії “Моделювання й оптимізація процесу згоряння в дизелях” (1980 р.), двох конспектів лекцій за курсом “Теорія горіння” і понад 100 статей. Одержав 7 свідоцтв на винаходи. Випустив два навчальних посібники із грифом Мінвуза УРСР. З 1981 року був заступником завідувача кафедрою ДВЗ Харківського політехнічного інституту по навчальній роботі. З 1984 р. по 1995 р. був професором кафедри ДВЗ. Керував науковим напрямком по підвищенню ефективності тепловиділення в дизелях за рахунок узгодження характеристик камер згоряння, воздухо- і паливоподачі. Підготував 6 кандидатів наук.

ПОЙДА Анатолій Миколайович

dvs_his10

Захистив докторську дисертацію в 1990 році на тему “Методи визначення параметрів і характеристик внутріциліндрових процесів дизелів на основі засобів автоматизації й мікропроцесорних систем”. Опублікував більше 50 наукових праць, має 12 свідоцтв на винаходи, поставив 12 лабораторних робіт. Розробив методичні вказівки до лабораторних робіт та домашніх завдань по курсам “Випробування ДВЗ”, “Електронні пристрої в системах ДВЗ”. Підготував 3 кандидата наук. З 1995 року професор кафедри КГМ Харківського політехнічного інституту.

АМБРОЗІК Анджей

dvs_his11

Захистив докторську дисертацію в 1991 році на тему “Удосконалення методів оцінки й вибір шляхів поліпшення показників перспективних автомобільних дизелів виробництва Польщі”. Автор 4 навчальних посібників для студентів, опублікував більше 35 наукових праць. З 1970 року співробітник політехнічного інституту в м. Кельце (Польща). З 1992 року завідувач кафедрою “Автомобілі й двигуни внутрішнього згоряння”.

dvs_his12ТРЕТЯК Євгеній Іванович

Захистив докторську дисертацію в 1992 році на тему “Оптимізація процесів теплопередачі у форсованих дизелях на основі сполучених математичних моделей нестаціонарної теплопровідності”. Співавтор монографії “Сучасні дизелі”, автор понад 60 статей, одержав 7 свідоцтв на винаходи. З 1977 року працював доцентом кафедри ДВЗ, з 1993 року став професором кафедри. Розробив методичні вказівки по курсам “Теплопередача у ДВЗ” й “Комп’ютерна підготовка”.

dvs_his13АБРАМЧУК Федір Іванович

Захистив докторську дисертацію в 1993 році на тему “Основи підвищення термоусталостной і тривалої міцності поршнів швидкохідних форсованих дизелів”. Співавтор монографій “Сучасні дизелі: підвищення паливної економічності й тривалої міцності”, “Процеси в перспективних дизелях”, а також шостого тому серії підручників для підготовки фахівців зі спеціальності “Двигуни внутрішнього згоряння”. Опублікував понад 30 статей. Має більше 20 свідоцтв на винаходи. З 1994 року професор кафедри ДВЗ ХГПУ. Розробив методичні вказівки до курсового й дипломного проектування по динамічному розрахунку ДВЗ. Підготував 6 кандидатів наук. З 2002 року завідувач кафедрою ДВЗ Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.

dvs_his14АБДУЛГАЗІС Умер Абдулаєвич

Захистив докторську дисертацію в 1994 році на тему “Проблеми й шляхи конструктивної адаптації автотракторних дизелів до природно-агресивних умов аридного клімату”. Співавтор трьох монографій із проблем довговічності й хімічної корозії деталей циліндро-поршневої групи автотракторних дизелів. Опублікував більше 40 статей. Має 3 авторські посвідчення на винаходи. Розробив учбово-методичні посібники до дипломних і курсових проектів. З 1989 року доцент Бухарського технологічного інституту (Узбекистан). У цей час професор, завідувач кафедрою експлуатації й ремонту автомобілів Кримського державного інженерно-педагогічного університету, м. Сімферополь.

dvs_his15ПИЛЬОВ Володимир Олександрович

Захистив докторську дисертацію в 2002 році на тему “Наукові основи забезпечення тривалої міцності поршнів швидкохідних дизелів при використанні САПР”. Підготував 2 кандидата наук. Керує науковим напрямком по оптимізації, інформаційним технологіям і САПР у ДВЗ. Розробив методичні вказівки з дисциплін “Теорія ДВЗ”, “Інформатика”, “САПР ДВЗ”. Автор монографії “Автоматизоване проектування поршнів швидкохідних дизелів із заданим рівнем тривалої міцності”. Опублікував 93 статті, одержав 12 свідоцтв на винаходи. Співавтор четвертого тому серії підручників для підготовки фахівців зі спеціальності “Двигуни внутрішнього згоряння”. В 2006 році одержав звання професора.

dvs_hi16

ПАРСАДАНОВ Ігор Володимирович

Захистив докторську дисертацію в 2003 році на тему “Наукові основи комплексного поліпшення показників паливної економічності й токсичності газів, що відробили, дизелів вантажних автомобілів і сільськогосподарських машин”. Керує науковим напрямком по поліпшенню паливної економічності, зниженню токсичних викидів газів, що відробили, комплексній еколого-економічній оцінці дизелів. Автор монографії “Підвищення якості й конкурентоздатності дизелів на основі комплексного паливно-екологічного критерію”. Опублікував понад 90 статей, розробив методичний посібник, одержав 6 свідоцтв на винаходи. З 2004 року заступник завідувача кафедри ДВЗ з наукової роботи. Переможець конкурсу 2005 року в номінації “Викладач професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін”. В 2006 році одержав звання професора.

Шпаковский_прШПАКОВСЬКИЙ Володимир Васильович

Захистив докторську дисертацію 01.07.2010 р. на тему “Науково-технічні основи поліпшення показників ДВЗ застосуванням поршнів з корундовим шаром”. Вже багато років займається розробкою та вдосконаленням технології виготовлення деталей з поверхневим корундовим шаром. З 1988 по 2010 р.р. виступав з доповідями на 19 міжнародних науково-технічних конференціях, результати наукових досліджень експонувались на 68 виставках в Україні, Росії, Білорусії, Польще, Болгарії, Германії, В’єтнамі, Китаї, Індії та США.

DIGITAL CAMERAПРОХОРЕНКО Андрії Олексійович

Захистив докторську дисертацію „04” квітня  2013 р. на тему “НАУКОВІ ПРИНЦИПИ РОЗРОБКИ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ ДИЗЕЛІВ З ЕЛЕКТРОГІДРАВЛІЧНОЮ ПАЛИВНОЮ АПАРАТУРОЮ”

Зараз у складі кафедри п’ять докторів наук, професорів, 18 кандидатів наук, 8 доцентів, аспіранти й докторанти. У проблемній науково – дослідницькій лабораторії трудяться 16 наукових співробітників, у тому числі п’ять кандидатів наук.

З 1980 року кафедра є базовою серед українських вузів по моторобудуванню.

dvs_hi6

Зустріч керівництва університету й кафедри з американською
делегацією, 2005 р.

dvs_hi7

Китайська делегація за запрошенням Уряду України, 2006 р.

Матеріальна база навчального та наукового процесів включає виробничі площі 1700 кв. метрів, у тому числі два моторних зали, центр ЕОМ, аудиторії технічних засобів навчання, аудиторії для дипломного й курсового проектування, лабораторії вимірів і паливної апаратури, компресорний вузол й ін. Використаються унікальні прилади й апарати, експериментальні стенди, у тому числі для досліджень тривалої міцності деталей камер згоряння ДВЗ, систем глибокої вторинної утилізації, робочих процесів з розшаруванням заряду й ін.

dvs_hi2

Співробітники кафедри у навчальній моторній лабораторії кафедри, 2006 р.

Філія кафедри при ХКБД заводу ім. Малишева є однією із кращих у НТУ “ХПІ”. Особливу цінність має банк даних по спецдвигунам, накопичений ХКБД.

Обсяг навчальних дисциплін кафедри становить 11 тисяч годин у рік. Кафедра забезпечує викладання більше 40 спеціальних дисциплін, у тому числі тих що читають тільки в НТУ “ХПІ”: “Комп’ютерні системи керування ДВЗ”, “Надійність ДВЗ”, “Кінетика згоряння у ДВЗ”, “Оптимізація ДВЗ у САПР” й інші.

Початок наукової діяльності кафедри можна відраховувати з 1929 року коли з ініціативи проф. В.Т. Цвєткова, що має до цього моменту величезний досвід зі створення дослідницької бази дизелів на Харківському паровозобудівному заводі, був покладений початок створення лабораторії ДВЗ у ХПІ. Ще в довоєнний період співробітники кафедри й лабораторії під керівництвом В.Т. Цвєткова взяли участь у конструкторських розробках, дослідженнях робочого процесу й доведеннях суднових і танкових дизелів. У цей час на кафедру приходять молоді талановиті вчені й інженери: Глаголєв Н.М., Воронкин А.А. (розроблювач форсованих спецдизелей), Константинов Ю.Б., Моргулис Ю.Б., Вихман Я.Е. і Челпан К.Р. (творці дизеля В-2 для легендарного танка Т-34, кращого на полях Другої світової війни) та інші.

oldimage002

Початок створення лабораторії

На кафедрі в тісному співробітництві з найбільшими моторними заводами трудилися: А.Г.Івченко – генеральний конструктор авіаційних двигунів; Н.К.Рязанцев – творець сучасних танкових дизелів, головний конструктор ХКБД.

У складі кафедри п’ять докторів наук, професорів, 16 кандидатів наук, доцентів, аспіранти і докторанти. У проблемної науково – дослідницькій лабораторії трудяться 18 наукових співробітників, у тому числі 1 д.т.н. та 7 кандидатів наук.

Матеріальна база навчального та наукового процесів включає виробничі площі у 1700 кв. метрів, у тому числі два моторних зали, клас ЕОМ, аудиторії технічних засобів навчання, аудиторії для дипломного і курсового проектування, лабораторії вимірів і паливної апаратури, компресорний вузол і ін. Використовуються унікальні прилади й апаратура, експериментальні стенди, у тому числі для досліджень тривалої міцності деталей камер згоряння ДВЗ, систем глибокої вторинної утилізації, робочих процесів з розшаруванням заряду й ін.

Філія кафедри при ХКБД заводу ім. Малишева є однією із кращих у НТУ “ХПІ”. Вартість устаткування і парку ЕОМ, задіяних у філії, майже в 5 разів перевищує таку на базовій кафедрі. Особливу цінність має банк даних по спецдвигунам, накопичений ХКБД.

Для кафедри традиційним є високий рівень інтеграції з наукою та виробництвом. Основу спеціальних дисциплін складають наукові розробки учених кафедри: тривала міцність деталей ДВЗ, термодинамічна оптимізація циклів ДВЗ, глибока утилізація теплоти ДВЗ, зменшення шкідливих викидів ДВЗ та інше.

Разом з Первомайським машинобудівним заводом і ЦНІДІ кафедра приймає участь у створенні двигуна типу ЧН26/34 для судів рибопромислового й морського флоту, що має в ті часи показники на рівні кращих світових стандартів. Серійний випуск двигунів початий в 1984 році.

У 1996 році в КБ заводу ім. Малишева були передані і включені до технічного проекту пропозиції по створенню перспективного двигуна Д-80 для магістральних тепловозів.

У 1993-1999 роках Мелітопольському моторобудівному заводові передані результати розробки вітчизняного багатопаливного двигуна для малолітражних автомобілів.

Науково-дослідну роботу на кафедрі проводить проблемна лабораторія перспективних ДВЗ.

Наукові праці професорів Марченко А.П., Шеховцова А.Ф.,  Дьяченко В.Г., Парсаданова И.В., Пильова В.О. визнані не тільки в Україні і СНД, але й у далекому зарубіжжі, своїми досягненнями в термодинамічної оптимізації ДВЗ, кінетики згоряння і токсичності, вторинного тепловикористання (утилізації), тривалої міцності деталей, багатопаливності ДВЗ, комп’ютеризації систем керування й ін.

Зусилля учених кафедри зосереджені на виконанні проекту Міністерства освіти і науки України «Фундаментальні дослідження зі створення перспективних економічних і екологічно чистих транспортних і сільськогосподарських двигунів внутрішнього згоряння на основі використання альтернативних конструкцій, матеріалів, систем глибокої утилізації теплоти і комп’ютерних систем керування».

За рахунок господарських договорів з підприємствами проводяться прикладні дослідження з реалізації завдань Державної програми розвитку виробництва двигунів в Україні з метою підвищення технічного рівня вітчизняних дизелів до світових стандартів по економічності і токсичності.

Серед наукових досягнень кафедри останніх років – розробка принципово нової схеми комбінованого дизеля з глибокою вторинною утилізацією теплоти на основі бінарних циклів і застосування нових композиційних матеріалів (керівники акад. Марченко А.П., акад. Шеховцов А.Ф. і проф. Шокотов М.К.).

Результати досліджень були запатентовані і включені в технічний проект перспективного тепловозного дизеля типу Д-80, що дозволило забезпечити економію палива для цього двигуна на рівні 10…15 %.

Уперше виконані дослідження зі створення нового робочого процесу багатопаливного двигуна з глибоким розшаруванням заряду (керівник проф. Дьяченко В.Г.). Результати запатентовані і покладені в основу проекту перспективного двигуна МеМЗ для легкового автомобіля «Таврія». Впровадження у виробництво цього проекту дає можливість підвищити економічні й екологічні показники українських автомобілів на 15…20 %.

Проведено етап фундаментальних досліджень робочих процесів і токсичності перспективних автотранспортних двигунів при їхній конвертації на альтернативні палива (керівник акад. Марченко А.П.).

Виконано цикл робіт із дослідження закономірності кінетики згоряння та динаміки тепловиділення на формування токсинів у ДВЗ при їхній роботі на альтернативному паливі (керівник акад. А.П. Марченко), що дозволить поліпшити техніко-економічні й екологічні показники транспортних і сільськогосподарських дизелів з урахуванням адаптації їхніх конструкцій до використання альтернативних палив рослинного походження.

Довершено розробки по створенню нового композиційного матеріалу для поршнів двигунів на основі титана («Тікад») і нових покриттів камери згоряння поршнів перспективних автотранспортних ДВЗ на основі мікродугової технології (керівник – акад. Марченко А.П.).

Кафедра в сфері наукової діяльності активно співробітничає із закордонними вузами. Найбільш тісними є зв’язки із МГТУ ім. Н.Е. Баумана (Росія), Клайпедським технічним університетом (Литва), Празьким технічним університетом (Чехія), Кельцським політехнічним університетом (Польща).

oldimage003

Випробування двигуна за сумісним Україно – Литовським проектом.

В даний час зусилля учених кафедри зосереджені на виконанні фундаментальних досліджень:

-з забезпечення фізичної і параметричної надійності перспективних вітчизняних автотранспортних ДВЗ;

-робочих процесів і токсичності автотранспортних двигунів при їхній конвертації на альтернативні палива.

Рисунок7

У моторній лабораторії кафедри.

За результатами досліджень ученими кафедри тільки за останні 10 років опубліковані чотири фундаментальні монографії з питань термодинамічної оптимізації двигунів, САПР теплонапружених деталей і екології двигунів.

За цей період отримано 15 патентів, опубліковано порядку 100 наукових статей, захищені 3 докторські і 10 кандидатських дисертацій.

Видано 6 томну серію підручників «Двигуни внутрішнього згоряння» із грифом Міністерства освіти і науки України.

Кафедра, щорічно, є співорганізатором міжнародного конгресу двигунобудівників, який відбувається на початку вересня у Коблево, Миколаївська обл. (до окупації у Рибаче, АР Крим). У 2005 році він залучив до роботи 240 спеціалістів з 8 країн світу. Це 3 академіки національних академій, 47 докторів, 84 кандидати технічних та фізико-математичних наук.

dvs_pu116

2005 рік. Десятий Міжнародний Конгрес двигонубудівників