Етнографічний музей “Слобожанські скарби” ім. Гната Хоткевича

Етнографічний музей «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича НТУ «ХПІ»: крок за кроком


muzej_3Незважаючи на те, що офіційне відкриття етнографічного музею кафедри «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича відбулося 16 жовтня 1997 р., фактично діяльність його почалася у 1995 р., коли студентами та автором цих рядків було зібрано перші десятки експонатів, коли з’явилися перші екскурсанти, а головне – розпочалися фольклорно-етнографічні дослідження студентами традиційної народної культури (переважно Слобожанщини) та міських субкультур (дитячої, студентської, армійської та ін.).OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Кількісно зібрання музею невелике – понад 1000 одиниць зберігання. Однак ми і не намагаємося накопичити якомога більше старих речей (тим більше при відсутності спеціального приміщення). Наша мета – дізнатися більше про кожну річ: як вона сприймалася людиною традиційної народної культури, як використовувалась у магічних обрядах, які повір’я, прикмети, прислів’я з нею пов’язані. Речі, які в нас є, дають достатнє уявлення про характер матеріальної культури українців та росіян. Більшість експонатів датується ХІХ–ХХ ст. (хоча є речі XVII і XVIIІ ст.) і походить переважно зі Східної України, Білгородщини та Курщини. Серед них – вишиті домоткані рушники, сорочки, фартухи, підзори; керсетки, пояси, личаки; прядка, веретено, мотовило, кужіль, гребні, елементи ткацького верстата; праник, рубель, качалка, залізні праски, кочерга, рогачі, чепіла, хлібна лопата; ночви, дерев’яна цеберка, коромисло, колиска, ступа, макогін, ваги, ковганки, ціпи, ярмо, серп, ключка, сажалка, істик, дерев’яне колесо,дерев’яна лопата з металевим наконечником (1880-хрр.), дерев’яний і глиняний посуд, кахлі (1830-х рр.), писанки, зразки обрядового печива, іграшки-свистунці, ікони, вишиті народні «картинки» і багато чого іншого.

OLYMPUS DIGITAL CAMERAОкрема експозиція – меморіальна, присвячена Гнатові Хоткевичу. Тут – фотографії та книги, подаровані Галиною Хоткевич, донькою письменника-фольклориста, випускника харківської «Техноложки». Наприкінці 1997 р. – на початку 1998р. у музеї експонувалася виставка малюнків самодіяльної художниці з с.Гонтів Яр на Валківщині Л.М. Ручки. Одна з кращих робіт Любові Миколаївни і зараз прикрашає музей, є його символом, як і робота сліпого художника Дмитра Дідоренка «Шлях». Музей був співорганізатором Першої міжнародної міждисциплінарної конференції «Побут. Ритуал. Традиція.», за матеріалами якої було видано збірку[1]. З 1999 р. музей є одним з організаторів щорічних обласних учнівських науково-практичних народознавчих конференцій. За матеріалами цих конференцій також були видані збірки[2].

OLYMPUS DIGITAL CAMERAЩорічно поповнюється архів музею: це студентські звіти про польові дослідження, фотографії, фоно- та відеозаписи. На їх основі підготований до видання 1-й том «Вісника» музею, присвячений традиційній народній культурі України, готується і другий том, присвячений сучасним міським субкультурам. Музей за роки його існування відвідали сотні людей – студенти і викладачі ХПІ та інших вищих навчальних закладів, учні, краєзнавці, іноземні гості. Залишаючись у повному розумінні цього слова самодіяльним і не одержуючи жодної копійки від держави, музей діє сам. Це – важко. Дуже важко. Але, можливо, наш досвід – заперечення формули: «все вирішують гроші», яка для багатьох є апологією песимізму і бездіяльності.

Діяльність Етнографічного музею НТУ «ХПІ» «Слобожанські скарби» їм. Г. Хоткевича (2010-2013 рр.)

Понад 5 років студентами ХПІ під керівництвом директора музею доц. М.М. Красикова ведеться фото- та відеофіксація старовинних вулиць м. Харкова, а також пошук історичної інформації про будинки XVIII – 1-ої пол. XX ст. та про їх мешканців. Вже зібрано «досьє» на кілька десятків харківських вулиць.

З цією діяльністю пов’язана організація загальноміських конкурсів та виставок. Разом із профкомом студентів НТУ «ХПІ» та низкою інших державних, громадських та приватних організацій і закладів було проведено 4 міські конкурси студентських краєзнавчих художньо-дослідницьких робіт «Харківські дворики». Виставки за результатами цих конкурсів двічі експонувалися у Харківському художньому музеї, Харківському будинку актора та у Пархомівському художньому музеї ім. О.Ф. Луньова, а також у Харківському літературному музеї, Харківській державній академії дизайну та мистецтв, Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, Харківському державному університеті будівництва та архітектури, Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті, Харківській національній академії міського господарства, Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського «ХАІ», Народній українській академії, Харківському національному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди, Харківському національному технічному університеті сільського господарства ім. П. Василенка та інших навчальних закладах. Учасниками проекту стали понад 500 студентів міста. Понад 10 досліджень було опубліковано у обласній пресі. Зроблені були доповіді на міжнародних студентських конференціях. Виставкову діяльність музею широко висвітлювали телебачення, радіо, преса; двічі подавала інформацію про виставки «Харківські дворики» агенція «Укрінформ».

Зараз триває організований музеєм міський краєзнавчий конкурс «Останні мазанки Харкова», який завершиться у травні 2013 р. виставкою у Харківському художньому музеї, а влітку вона перебазується до Пархомівського художнього музею.

Також у межах виставок «Харківські дворики» була проведена низка заходів.

19 вересня 2011 р. на подвір’ї будинку по вул. Червоножовтневій, 25 у межах проекту «Харківські дворики» відбулася меморіальна акція «На терасі у Харкові століття потому», присвячена пам’яті художниці Зінаїди Серебрякової.

У 2011 р. – акція «Старі дворики – старі ігри» – у Будинку актора.

У 2012 р. у Будинку актора на виставці «Харківських двориків» (за результатами III конкурсу студентських художньо-дослідницьких краєзнавчих робіт) була проведена – виходячи зі специфіки місця – культурологічна акція «Артисти нашого двору».

Ще одним заходом, що пройшов у межах виставки «Харківські дворики» (цього разу за результатами IV конкурсу) стала акція «Пісні нашого двору» на подвір’ї Харківського художнього музею (травень 2012 р.).

У червні 2012 р. на подвір’ї будиночку на Раднаркомівській, поруч із Будинком вчених, музей «Слобожанські скарби» влаштував «Введенські посиденьки», присвячені відомому російському поету Олександру Івановичу Введенському, який тут у 1936−1941 роках мешкав із родиною і був заарештований незадовго до окупації Харкова німцями.

Евристичними за своєю сутністю були дві акції, присвячені будинку письменників «Слово». Перша – «Слово про “Слово”» – відбулася у лютому 2012 р. у Харківському літературному музеї під час проведення виставки «Літературні дворики Харкова».

Друга акція відбулася 7 листопада 2012 р. на подвір’ї цього будинку. Вона мала назву «Біль» і була присвячена сумній події – 75 років тому «в честь 20-летия Великого Октября» в урочищі Сандармох, у Карелії, були розстріляні 1111 «контрреволюціонерів», серед яких 11 колишніх мешканців «Слова»: Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний та інші.

У травні 2012 р. у методичному кабінеті кафедри етики, естетики та історії культури пройшла виставка, організована разом із художником Леонідом Золотарьовим та музеєм історії ХПІ «Золотой век Харькова».

До 140-річчя від дня народження визначного українського архітектора, дизайнера, художника Василя Кричевського була проведена меморіальна подорож «Харків Василя Кричевського» 13 січня 2013 р.

М. М. Красиков