Виконано (проф. А.П. Мельник, Т.В. Матвєєва, С.О. Крамарев, В.Ю. Папченко, С.Г. Малік, О.І. Ільїнська, К.М. Діхтенко, О.А. Жуган, О.М. Гетманцев) дослідження щодо отримання поверхнево – активних речовин з вітчизняної оліє жирової сировини для газоконденсатних та нафтових родовищ. Розроблено композиції, зокрема миючи засоби, реагенти для захисту металів від корозії, стимулювання нафтогазовидобувних процесів.
Розроблено (проф. Ф.Ф. Гладкий, М.М. Виноградний та ін..) і успішно випробувано на Ізюмському оптико – механічному заводі змащувально-охолоджуючу рідину для полірування оптичного скла.
Науковцями кафедри технології жирів (О.П. Чумак, К.В. Марков) разом з дослідниками кафедри двигунів внутрішнього згоряння (Минак А.Ф.) Івашківського спиртозаводу створено пілотну установку і розроблено технологію синтезу етилових ефірів жирних кислот – альтернативного дизельного палива.
На замовлення Укроліяжирпром розроблено (О.П. Чумак) рецептури туалетного мила, що враховують кон’юктуру міжнародного ринку жирів.
Досліджувались перетворення супутніх жирам речовин, зокрема фосфоліпідів, під впливом ліполітичних ферментів (О.Ю. Богодіст-Тимофєєва, О.П. Чумак, Л.В. Гасюк).
З досліджень в галузі видобування жирів слід назвати розробку нової технології шеретування насіння соняшнику (проф. М.П. Іхно, Н.Д. Конєв, В.В. Левченко, Л.І. Перевалов, А.В. Попсуйшапка), одержання високочистого ядра і його знежирення, створення технології нових харчових продуктів на основі ядра соняшника – замінника тваринних білків.
Розроблено рецептури і технологію виготовлення харчових продуктів на основі соняшникового ядра – майонезу, пасти соняшникової, хліба, локшини, харчоконцентратів. Такі продукти не поступаються складом, енергетичною цінністю та органолептичними показниками аналогічним продуктам, що їх виробляють з молока, м’яса, яєць. Рослинні білки соняшнику дешевше білків яловичини в 7,5 разів, свинини в 4,5 разів, курячого м’яса в 2,5 рази.
Впровадження у практику цих розробок буде сприяти вирішенню важливої державної проблеми – збагаченню раціону харчування населення України високоякісними білками до споживчої норми (проф. М.П. Іхно, Н.Д. Конєв, В.В. Левченко, О.В. Левченко, А.А. Котелевська, О.А. Литвиненко, І. Квашенко).
Перспективними, з точки зору вивільнення України від імпорту спеціальних жирів, є розробка ферментної технології переетерифікації жирів і впровадження її на вітчизняних підприємствах. У цьому напрямку вчені та дослідники кафедри технології жирів (проф. О.П. Чумак, доц. П.О. Некрасов, Л.В. Гасюк та ін.) вже декілька років співпрацюють з провідною фірмою виготовлювачем ферментів – „Новозаймс” (Данія) і з її представником в Україні фірмою „Новоконтакт”.
Використання ферментних технологій дозволяє не тільки скоротити витрати енергії і матеріалів, а й одержати високоякісні екологічно чисті продукти харчування.
Завдяки науковим дослідженням кафедри і співпраці з підприємствами Україна стала шостою країною в світі, що використовує ферментативні технології для модифікування жирів (Олієжиркомбінат м. Вінниця, “Креатив”, м. Кировоград).
Сучасні дослідження на кафедрі технології жирів здійснюються під загальним науковим керівництвом проф. Ф.Ф. Гладкого. Тематика науково-дослідних робіт така:
- технологія очищення жирів від супутніх речовин (вирішується проблема зниження енергозатрат і відходів при рафінації жирів);
- нова технологія шеретування насіння соняшника, виробництво харчового шроту і використання його як замінника тваринних білків (буде сприяти вирішенню проблеми раціонального харчування населення України, а саме ліквідувати дефіцит білків);
- використання етилового спирту як розчинника в технології видобування олій;
- ферментні технології модифікування жирів (дозволить суттєво зменшити енергозатрати і відходи при переробці жирів, виготовляти жири з певними властивостями, вивільнити Україну від імпорту кондитерських жирів);
- технологія жирових продуктів функціонального призначення (створюються продукти, що не сприяють ресинтезу жиру в організмі людини і значною мірою вирішують проблему позбавлення надмірної ваги);
- технологія етилових ефірів жирних кислот як дизельного палива (вирішується проблема створення дизельного палива на базі відновлювальної сировини і використання етилового спирту за Державною програмою “Етанол”).
- дослідження біологічно-активних сполук і розробка на їх основі нових продуктів з лікувально-профілактичними властивостями; антиоксиданти із рослинної сировини в технології пива зі збільшеною фізіологічною цінністю;
- функціональні продукти харчування на основі пророщених зерен злаків;
- поверхнево-активні та інші речовини на основі відновлюваної сировини (жирів) і використання їх в харчовій та в ін. галузях промисловості; зменшення окислюваності олій та жирів, подовження терміну їх зберігання, а також забезпечення екологічної чистоти жировмісних продуктів.
Упродовж всієї історії політехнічного інституту (університету) викладання спеціальних дисциплін базувалось на досягненнях науки. Тому, керівництво інституту (університету), у тому числі завідувачі кафедр, ведучі професори приділяли велику увагу фундаментальним і прикладним дослідженням.
Наукова школа, головною метою якої були дослідження в галузі хімії і технології жирів започаткована Олександром Павловичем Лідовим, завідувачем кафедри органічних і красильних речовин (1853-1919). Яскравим представником цієї наукової школи був учень О.П. Лідова професор Сергій Олексійович Фокін (1865-1917). В 20-х роках 20 сторіччя Харківську наукову школу хіміків-жировиків очолив видатний учений і педагог, учень професора О.П. Лідова Борис Ніканорович Тютюнников (1895-1985).
Наукову школу з початку її заснування складали відомі вчені, фахівці промисловості. Вони є основою науково-дослідних і викладацьких колективів кафедри технології жирів НТУ “ХПІ”, Українського науково-дослідного інституту олій та жирів (м. Харків), науково-дослідного і проектного інституту хімічної промисловості (ВНДІХімпроект м. Київ), науково-дослідного інституту поверхнево-активних речовин (ВНДІПАР, РФ). Серед них: П.В. Науменко, доктор технічних наук, лауреат Державних премії СРСР, Міністр харчової промисловості СРСР, С.Д. Копиленко, лауреат Державної премії СРСР, співробітники ХПІ доктори наук М.П. Беспятов, Ф.Ф. Гладкий, А.П. Мельник, М.П. Іхно, І.М. Демидов, а також О.А. Перченко, А.С. Дроздов; кандидати наук: З. І. Бухштаб, І. В. Богдан, Л.П. Гречишникова, О.М. Постольний, B.C. Овчаренко, М.К. Якубов, А.В. Нечаєва, Л.І. Перевалов, О.П. Чумак, З.М. Товстолуг, В.К. Тимченко, Л.А. Данилова, а також O.I. Кудряшов, Б.П. Котельников, В.М. Ковальов, В.О. Ющенко, В.І. і Л.1. Бавіка, О.С. Басов, А.С. Савус, О.М. Карнаух, О.О. Лесіус та ін.
Фахівці наукової школи приймали участь у розвитку науки і технології інших країн шляхом підготовки наукових кадрів для Болгарії, Румунії, Польщі, Німеччини, Сирії, КНР. На кафедрі технології жирів представники цих країн стажувались, виконували науково-дослідні роботи, в тому числі дисертації.
З самого початку для професорів-хіміків ХПТІ (ХТІ), НТУ «ХПІ» кафедри технології жирів науково-дослідна робота була основним удосконалення навчального процесу шляхом використання результатів наукових досліджень при викладанні спеціальних дисциплін. Це повною мірою притаманне О.П. Лідову, С.О. Фокіну, Б.Н. Тютюнникову, їх послідовником, що відіграло суттєву роль і забезпеченні підготовки інженерів високого фахового рівня для вітчизняної промисловості.
Видана ними література – монографії, навчальні посібники, курси лекцій давали можливість студентам виконувати змістовні науково-дослідні роботи, у тому числі за замовленням підприємств, захищати реальні дипломні проекти.
Фахівцями наукової школи видано 40 підручників і навчальних посібників, опубліковано декілька тисяч наукових праць, отримано сотні патентів, авторських свідоцтв та винаходів.
Фахівці наукової школи технології жирів беруть активну участь в наукових конференціях, симпозіумах, виставках, в тому числі міжнародних.
Щорічно кафедра технології жирів є одним із організаторів міжнародної науково-практичної конференції «Хімія і технологія жирів». У вересні 2009 року в м. Алушта (АР Крим), в такій конференції брали участь фахівці України Німеччини, Литви, Польщі, Росії, Сірії.
В роботі конференції взяли участь більше 100 науковців і фахівців промисловості, провідні вчені галузі.
Розробки, що стосуються нових технологій і обладнання систематично демонструються на регіональних і всеукраїнських виставках і відзначаються нагородами виставок.
Винахід проф. М.П. Іхно – відцентрована насіннєрушка – зайняв 1 місце на конкурсі Міністерства освіти і науки України (2005 р.).
Науковою школою, очолюваною Б.Н. Тютюнниковим створено підґрунтя для розвитку в СРСР нової галузі промисловості, а саме синтетичних жирних кислот, вищих жирних спиртів і синтетичних миючих засобів. За ініціативою лідера наукової школи проф. Б.Н. Тютюнникова, за підтримки Міністерства харчової промисловості і Міністерства нафтохімічної промисловості СРСР в Харківському політехнічному інституті в 1949 р. започатковано підготовку інженерних кадрів для підприємств і науково-дослідних установ нової галузі.
На початку 21 сторіччя (2004 р.) в зв`язку з потребами промисловості відновлено підготовку інженерів зі спеціальності «Технологія бродильних виробництв та виноробства».
В 2010 році кафедрі технології жирів виповнюється 80 років. За ці роки близько 4 тисяч випускників одержали дипломи інженерів-технологів-спеціалістів в галузі хімії і технології жирів.
В теперішній час кафедра технології жирів НТУ «ХПІ» і Український науково-дослідний інститут олій та жирів (м. Харків) Української Аграрної Академії науки є визнаним науковим центром в державі з питань хімії і технології жирів, що гарантує в майбутньому відповідність рівня підготовки фахівців вимогам часу.