Дієвість кластерного підходу, перехід до якого визначено пріоритетним напрямом розвитку НТУ «ХПІ», суттєво залежить від розуміння цінностей, які створюються в результаті взаємодії учасників кластеру. Для характеристики всього розмаїття цінностей пропонуємо розглянути формування трикутнику учасників кластеру «університети – бізнес – держава» з позицій теорії стейкхолдерів (зацікавлених сторін), яка описує цінність в поняттях стимулів (вигід) і внесків.
Ключове положення цієї теорії полягає у тому, що кожна сторона будь-якого процесу залишається його стейкхолдером доти, доки забезпечується позитивний (або хоча б нейтральний) баланс між її стимулами та внесками. У разі порушення рівноваги у бік перебільшення внесків накопичується незадоволеність, ступінь відповідальності зменшується і стейкхолдер залишає цей процес.
Якщо розглядати кластерну модель «університет – бізнес – держава», то пропозицію цінності (внески) можна описати за допомогою взаємних зв’язків між учасниками кластеру на трьох рівнях.
Перший рівень
1) «Цінності, що пропонуються університетами (внески університетів) бізнесу»
2) «Цінності, що пропонуються бізнесом (внески бізнесу) університетам»
Другий рівень
3) «цінності, що пропонує держава (внески держави) бізнесу та університетам»
4) «цінності, що пропонують університети та бізнес (внески університетів і бізнесу) державі»
Третій рівень
5) «цінності, що пропонують одні бізнес-партнери (внески бізнесу) іншим бізнес-партнерам по кластеру»
Загальна вигода
Модель цінностей, що отримуються учасниками трикутнику кластеру «університети – бізнес – держава», частково перекликається із визначеними вище внесками. Те, що розглядається як внесок одного учасниками кластеру, може бути, відповідно, стимулом для іншого.
Розуміючи визначені ціннісні зв’язки, стає очевидним, що задоволення інтересів учасників кластеру стає можливим тільки за рахунок ефективної взаємодії між ними.
Світовий досвід реалізації кластерних ініціатив налічує чимало успішних прикладів створення таких «взаємних» цінностей:
– виробництво цукру та біопалива у Бразилії забезпечило, з одного боку, світове лідерство країни на цих ринках, а з іншого, зростання продуктивності у цукровій промисловості утричі та підвищення капіталізації наукових інститутів-учасників кластеру;
– розвиток технологічного хабу (інформаційні та біотехнології) у Бостоні (Greater Boston) сприяв тому, що, наприклад, тільки випускниками та факультетами одного з університетів-учасників цього кластеру (Массачусетського технологічного інституту) було започатковано 4 тис. компаній із кількістю зайнятих 1,1 млн. осіб і обсягами продажів по всьому світу більше 200 млрд. дол.;
– розвиток інфраструктури «здорового способу життя» в австрійських Альпах (Alpine Wellness cluster) суттєво вплинув на формування репутації Австрії як країни гостинності, дозволив створити нові робочі місця в сфері гостинності, туризму та медицини, збільшити обсяги доходів від туризму, скоротити трансакційні витрати на маркетинг та інформацію для малого та середнього бізнесу в цих сферах і, наприклад, університету Інсбрука (University of Innsbruck) організувати та провести численні наукові дослідження впливу на людину «wellness and hiking» і тим самим стати каталізатором інновацій у галузі.
Таким чином, формування кластерного трикутнику «університети – бізнес – держава» з урахуванням інтересів його основних стейкхолдерів, їх внесків і стимулів сприятиме створенню «взаємних» цінностей, баланс яких залежить від ступеня відповідальності кожного з учасників.
Автор: Краснокутська Н.С., професор, д.е.н., завідувач кафедри менеджменту та оподаткування