Титульні аркуші
Правила оформлення

Дипломникам

Титульні аркуші

Правила оформлення

Працевлаштування

Наши выпускники всегда востребованы и имеют широкие возможности трудоустройства в научно-исследовательских, проектных и аналитических подразделениях компаний, фирм, организаций, университетов и на предприятиях энергетики, нефте- и газопереработки, химии, металлургии, легкой и пищевой промышленности, производства стройматериалов, в агропромышленном комплексе, и др., независимо от ведомственной или государственной принадлежности предприятий.

ВЫПУСКНИКИ НАШЕЙ КАФЕДРЫ РАБОТАЮТ:

  • НИОХИМ (Государственное учреждение Государственный научно-исследовательский и проектный институт основной химии)
  • УКРНДІГАЗ (Український науково-дослідний інститут природніх газів)
  • THE PROCTER & GAMBLE COMPANY
  • Nestle
  • Компания “РОСС”
  • АО “Содружество-Т”

Захищено: Магістри ІТ

Цей вміст захищено паролем. Щоби його переглянути, будь ласка, введіть свій пароль нижче:

Захищено:

Цей вміст захищено паролем. Щоби його переглянути, будь ласка, введіть свій пароль нижче:

 

 

 

 

 

 

Магистры

 

 

Контакты

Заведующий кафедрой
Почетный Ректор НТУ «ХПИ», академик Высшей школы Украины, член-корр. НАН Украины, профессор, д.т.н.
Товажнянский Леонид Леонидович

И.о. заведующего кафедрой
профессор, д.т.н.
Ведь Валерий Евгеньевич

61002, г. Харьков, ул. Кирпичева, 21, НТУ «ХПИ», лабораторный корпус № 3.

Телефоны кафедры ИТПА:
707-61-99

контакты

Заведующий кафедрой
Ректор НТУ «ХПИ», академик Высшей школы Украины, член-корр. НАН Украины, профессор, д.т.н.
Товажнянский Леонид Леонидович

И.о. заведующего кафедрой
профессор, д.т.н.
Ведь Валерий Евгеньевич

61002, г. Харьков, ул. Фрунзе, 21, НТУ «ХПИ», лабораторный корпус № 3.

Телефоны кафедры ИТПА:
707-61-99

Приходите к нам учиться!

Конкурсные дисциплина(экзамены ВНО):
профилирующий – математика;
обязательный – украинский;
третий по выбору: биология, химия.
Средний бал по одному предмету в 200-бальном исчислении ориентировочно должен быть не ниже 160-165. Окончание подготовительных курсов НТУ «ХПИ» дает 10 дополнительных балов для суммы конкурсных балов поступления в университет.
Прием документов на дневную форму обучения (бюджет, контракт) осуществляется с 12 июля по 27 июля.
Стоимость контрактного обучения – 3600 грн/семестр.
Иногородние студенты обеспечиваются общежитием.
ПУТЬ ДВИЖЕНИЯ В ЭЛЕКТРОННОЙ БАЗЕ:
ВУЗ: Национальный технический университет “Харьковский политехнический институт”
СПЕЦИАЛЬНОСТЬ: «АВТОМАТИЗАЦИЯ И КОМПЬЮТЕРНО-ИНТЕГРИРОВАННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ»
Внимание! На одной специальности несколько специализаций! Правильно выбирайте нашу специализацию!
СПЕЦИАЛИЗАЦИЯ: «КОМПЬЮТЕРНО-ИНТЕГРИРОВАННЫЕ ЭНЕРГОЭФФЕКТИВНЫЕ СИСТЕМЫ И ПРОГРАММНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ»

По всем вопросам обращайтесь по тел.:

Селихов Юрий Анатольевич, тел. (057) 707–60–96,  д.т. (057) 711–59–90 (после 2000 ), м.т. (098) 750-91-66, (099) 666-38-63.

Ведь Валерий Евгеньевич тел.(057) 707–65–89;

Посмотрите нашу презентацию!

C 2004 года кафедра «Интегрированные технологии, процесссы и аппараты» объявляет набор абитуриентов на дневную форму обучения по специальности «Компьютерно-интегрирован­ные технологические процессы и производства» со специализацией «Интегрированные технологии и энергосбережение».
Интеграция процессов представляет собой новые, современные высокоэффективные методы энерго- и ресурсосбережения, решающие также задачи охраны окружающей среды.

Специализация «Интегрированные технологии и энергосбережение» основана на результатах научных исследований и их внедрении в промышленность, выполненных Центром интегрированных энергосберегающих технологий, работающем при кафедре «Интегрированные технологии, процесссы и аппараты», совместно с кафедрой «Интеграция процессов» Университета Манчестерского института науки и технологии (UMIST).

Центр основал и возглавляет Почетный ректор НТУ «ХПИ» лауреат Государственной премии, заслуженный деятель науки и техники, академик Высшей школы Украины, доктор технических наук, профессор Товажнянский Л.Л.

Во время обучения студенты изучают комплекс компьютерных, химико-технологических и теплотехнических дисциплин, которые обеспечивают подготовку специалистов в следующих областях:

  • создание новых энергоэффективных технологий и энерготехнологических систем;
  • совершенствование и оптимальное использование энергетических ресурсов, теплоэнергетического и технологического оборудования;
  • оптимальное использование вторичных энергоресурсов и нетрадиционных источников энергии;
  • управление персоналом, обеспечивающее высокоэффективную работу производств.

Помимо изучения естественных наук – математики, физики, химии – студентам предлагается углубленное изучение современных компьютерных и энергосберегающих технологий, специальных разделов математики и теплофизики, связанных с явлениями тепло- и массопереноса. Это позволяет подготовить специалистов, владеющих современными методами управления энергетическими потоками на предприятиях различных отраслей промышленности.

Выпускники кафедры могут работать на предприятиях, использующих химико-технологические способы производства и переработки: в нефтегазовых и нефтеперабатывающих компаниях, на объектах металлургической, пищевой, промышленности стройматериалов, а также в организациях, решающих проблемы тепло-, ресурсо- и природосбережения.

Кафедра располагает вычислительным центром и лабораториями, оснащенными современным оборудованием.
Преподавание специальных дисциплин осуществляют высококвалифицированные специалисты кафедры, в числе которых 9 профессоров, 9 доцентов, 4 старших преподавателя и 5 ассистентов.

На кафедре выполняются совместные научные работы с университетами и организациями России, Великобритании, Германии, Швеции, Италии, Испании, Китая, Чехии, Венгрии и Польши, издается республиканский технический журнал «Інтегровані технології та енергозбереження», ежегодно проводятся международная научная конференция и школа-семинар по интеграции процессов.

Студенты имеют возможность участвовать в научных исследованиях, публиковать и внедрять свои разработки в промышленность, проходить стажировку в зарубежных университетах.

С правилами поступления вы можете ознакомиться на странице центральной приемной комиссии.

Абiтурiентам

C 2004 года кафедра «Интегрированные технологии, процесссы и аппараты» объявляет набор абитуриентов на дневную форму обучения по специальности «Компьютерно-интегрирован­ные технологические процессы и производства» со специализацией «Интегрированные технологии и энергосбережение».

Интеграция процессов представляет собой новые, современные высокоэффективные методы энерго- и ресурсосбережения, решающие также задачи охраны окружающей среды.

Специализация «Интегрированные технологии и энергосбережение» основана на результатах научных исследований и их внедрении в промышленность, выполненных Центром интегрированных энергосберегающих технологий, работающем при кафедре «Интегрированные технологии, процесссы и аппараты», совместно с кафедрой «Интеграция процессов» Университета Манчестерского института науки и технологии (UMIST).

Центр основал и возглавляет Почетный ректор НТУ «ХПИ» лауреат Государственной премии, заслуженный деятель науки и техники, академик Высшей школы Украины, доктор технических наук, профессор Товажнянский Л.Л.

Во время обучения студенты изучают комплекс компьютерных, химико-технологических и теплотехнических дисциплин, которые обеспечивают подготовку специалистов в следующих областях:

  • создание новых энергоэффективных технологий и энерготехнологических систем;
  • совершенствование и оптимальное использование энергетических ресурсов, теплоэнергетического и технологического оборудования;
  • оптимальное использование вторичных энергоресурсов и нетрадиционных источников энергии;
  • управление персоналом, обеспечивающее высокоэффективную работу производств.

Помимо изучения естественных наук – математики, физики, химии – студентам предлагается углубленное изучение современных компьютерных и энергосберегающих технологий, специальных разделов математики и теплофизики, связанных с явлениями тепло- и массопереноса. Это позволяет подготовить специалистов, владеющих современными методами управления энергетическими потоками на предприятиях различных отраслей промышленности.

Выпускники кафедры могут работать на предприятиях, использующих химико-технологические способы производства и переработки: в нефтегазовых и нефтеперабатывающих компаниях, на объектах металлургической, пищевой, промышленности стройматериалов, а также в организациях, решающих проблемы тепло-, ресурсо- и природосбережения.

Кафедра располагает вычислительным центром и лабораториями, оснащенными современным оборудованием.
Преподавание специальных дисциплин осуществляют высококвалифицированные специалисты кафедры, в числе которых 9 профессоров, 9 доцентов, 4 старших преподавателя и 5 ассистентов.

На кафедре выполняются совместные научные работы с университетами и организациями России, Великобритании, Германии, Швеции, Италии, Испании, Китая, Чехии, Венгрии и Польши, издается республиканский технический журнал «Інтегровані технології та енергозбереження», ежегодно проводятся международная научная конференция и школа-семинар по интеграции процессов.

Студенты имеют возможность участвовать в научных исследованиях, публиковать и внедрять свои разработки в промышленность, проходить стажировку в зарубежных университетах.

С правилами поступления вы можете ознакомиться на странице центральной приемной комиссии.

Студенческое самоуправление

Наша первичная профсоюзная организация студентов НТУ «ХПИ» – самая первая и cамая большая правозащитная организация университета. И существует она с 1920 года. Основная задача нашей организации – защита социально-экономических интересов студентов.

У нашего профсоюза много разных функций, но приоритетной считается оздоровление. Так на базах наших санатория-профилактория под Харьковом – “Политехник ” и спортивно-оздоровительного лагеря в Крыму (г. Анапа) – “Студенческий” организованы детские оздоровительные лагеря. В этих лагерях ежегодно отдыхают и оздоравливаются наши студенты.

За счет нашего профсоюзного комитет, а точнее, за счет финансирования профкома, в нашем институте проводятся различные культурно-спортивные мероприятия, такие как «Посвящение в студенты», Новогодние и Выпускные балы для студентов, Парады Магистров, Музыкальный фестиваль «Звездная планета Политех», «День первокурсника». Также, проводятся «Мисс и Мистер факультет», «Мисс и Мистер институт», проходят различные развлекательные мероприятия, концерты, а также творческие вечера. Ежегодно наш профсоюзный комитет организовывает фестивали юмора, проводят игры Лиги КВН «Политехническая». Все эти культурно-массовые мероприятия проходят во Дворце студентов НТУ «ХПИ». Дворец студентов НТУ “ХПИ” на сегодняшний день является мощным центром культуры университета. На базе Дворца студентов занимаются более 20 творческих коллективов, ансамбль скрипачей «Экспромт», Камерный хор, ансамбль современного и бального танца “Триумф”, вокальный ансамбль “Созвездие”. Коллективы Дворца студентов принимают активное участие в проведении различных городских, областных и международных конкурсах и фестивалях.

Во Дворце студентов и Спорткомплексе проходят Дни открытых дверей, открытие Спартакиады НТУ “ХПИ”. А еще, для тех, кто посещает различные спортивные секции, в том числе и бассейн стоимость абонементов составляет 50% от стоимости абонемента. Ведь наш университет имеет современнейший спортивный комплекс с легкоатлетическим манежем, 14 спортивных залов, два бассейна, в том числе 50-метровый плавательный бассейн, игровой зал, специализированные залы для борьбы, гимнастики, настольного тенниса, аэробики, 3 тренажерных зала, стадион с игровыми площадками для тенниса, минифутбола и баскетбола, занятий гимнастикой, легкой атлетикой, футболом. А также имеются конференц-зал, учебные аудитории, зал для занятий специальной медицинской группы. Наличие такой базы дает возможность для активного занятия спортом студентам и сотрудникам университета, показать высокие результаты в различных соревнованиях, иметь высококлассных спортсменов в различных видах спорта.

Мы уделяем много внимания для раскрытия талантов наших студентов, проводим тренинги по развитию личности, всегда поддерживаем активных и инициативных студентов, помогаем в решении их жилищных, бытовых и финансовых проблем.

Мы открыты для всех и активно сотрудничаем с такими организациями как: Ассоциация профсоюзных организаторов студентов Украины (АПОС Украины) и Студенческой правозащитной организацией г. Харькова. Поддерживаем тесные и дружественные отношения с ректором университета, деканами и всем преподавательским составом нашего НТУ «ХПИ».

В нашем коллективе царит добрая, теплая атмосфера. Мы готовы помочь каждому, кто к нам обращается за поддержкой или советом. Мы будем рады каждому, кто готов стать членом нашего профсоюзного комитета, ведь он может рассчитывать на материальную помощь, льготные путевки и прочие приятные, а порой и необходимые бонусы, а главное – можно получишь бесценный опыт в работе творческой – раскрыть свои таланты, в работе организаторской – показать и применить свои лидерские качества.

Приглашаем всех в наш профсоюзный комитет. И пусть студенческие годы будут самыми лучшими и яркими в твоей жизни!

Студентам

Наша первичная профсоюзная организация студентов НТУ «ХПИ» – самая первая и cамая большая правозащитная организация университета. И существует она с 1920 года. Основная задача нашей организации – защита социально-экономических интересов студентов.

У нашего профсоюза много разных функций, но приоритетной считается оздоровление. Так на базах наших санатория-профилактория под Харьковом – “Политехник ” и спортивно-оздоровительного лагеря в Крыму (г. Анапа) – “Студенческий” организованы детские оздоровительные лагеря. В этих лагерях ежегодно отдыхают и оздоравливаются наши студенты.

За счет нашего профсоюзного комитет, а точнее, за счет финансирования профкома, в нашем институте проводятся различные культурно-спортивные мероприятия, такие как «Посвящение в студенты», Новогодние и Выпускные балы для студентов, Парады Магистров, Музыкальный фестиваль «Звездная планета Политех», «День первокурсника». Также, проводятся «Мисс и Мистер факультет», «Мисс и Мистер институт», проходят различные развлекательные мероприятия, концерты, а также творческие вечера. Ежегодно наш профсоюзный комитет организовывает фестивали юмора, проводят игры Лиги КВН «Политехническая». Все эти культурно-массовые мероприятия проходят во Дворце студентов НТУ «ХПИ». Дворец студентов НТУ “ХПИ” на сегодняшний день является мощным центром культуры университета. На базе Дворца студентов занимаются более 20 творческих коллективов, ансамбль скрипачей «Экспромт», Камерный хор, ансамбль современного и бального танца “Триумф”, вокальный ансамбль “Созвездие”. Коллективы Дворца студентов принимают активное участие в проведении различных городских, областных и международных конкурсах и фестивалях.

Во Дворце студентов и Спорткомплексе проходят Дни открытых дверей, открытие Спартакиады НТУ “ХПИ”. А еще, для тех, кто посещает различные спортивные секции, в том числе и бассейн стоимость абонементов составляет 50% от стоимости абонемента. Ведь наш университет имеет современнейший спортивный комплекс с легкоатлетическим манежем, 14 спортивных залов, два бассейна, в том числе 50-метровый плавательный бассейн, игровой зал, специализированные залы для борьбы, гимнастики, настольного тенниса, аэробики, 3 тренажерных зала, стадион с игровыми площадками для тенниса, минифутбола и баскетбола, занятий гимнастикой, легкой атлетикой, футболом. А также имеются конференц-зал, учебные аудитории, зал для занятий специальной медицинской группы. Наличие такой базы дает возможность для активного занятия спортом студентам и сотрудникам университета, показать высокие результаты в различных соревнованиях, иметь высококлассных спортсменов в различных видах спорта.

Мы уделяем много внимания для раскрытия талантов наших студентов, проводим тренинги по развитию личности, всегда поддерживаем активных и инициативных студентов, помогаем в решении их жилищных, бытовых и финансовых проблем.

Мы открыты для всех и активно сотрудничаем с такими организациями как: Ассоциация профсоюзных организаторов студентов Украины (АПОС Украины) и Студенческой правозащитной организацией г. Харькова. Поддерживаем тесные и дружественные отношения с ректором университета, деканами и всем преподавательским составом нашего НТУ «ХПИ».

В нашем коллективе царит добрая, теплая атмосфера. Мы готовы помочь каждому, кто к нам обращается за поддержкой или советом. Мы будем рады каждому, кто готов стать членом нашего профсоюзного комитета, ведь он может рассчитывать на материальную помощь, льготные путевки и прочие приятные, а порой и необходимые бонусы, а главное – можно получишь бесценный опыт в работе творческой – раскрыть свои таланты, в работе организаторской – показать и применить свои лидерские качества.

Приглашаем всех в наш профсоюзный комитет. И пусть студенческие годы будут самыми лучшими и яркими в твоей жизни!

ДИСЦИПЛИНА ЛИТЕРАТУРА
МАТЕМАТИЧЕСКОЕ И КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ

 

Абсорбер и фильтр

Гидравлика

Методичка ПФЭ

ЭНЕРГОТЕХНОЛОГИЯ ХИМИКО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ПРОЦЕССОВ  Проектирование сетей теплообмена
ВЫЧИСЛИТЕЛЬНАЯ МАТЕМАТИКА И ПРОГРАММИРОВАНИЕ

 

 

 

Захищено:

Цей вміст захищено паролем. Щоби його переглянути, будь ласка, введіть свій пароль нижче:

Научная работа на кафедре ИТПА

В последнее время на кафедре ИТПА выполняются работы, возглавляемые проф. Л.Л. Товажнянским, по созданию новых типов преобразователей вредных газовых выбросов промышленных предприятий и транспортных средств (проф. В.Е. Ведь с сотрудниками). Работы базируются на экспериментальных и теоретических исследованиях, позволяющих создавать модели и алгоритмы численного решения задач кинетики протекания процессов конверсии и смешивания газов, которые описывают процесс выделения тепла в реакторах проточного типа. Это дает возможность сделать прогноз полей температуры, давления и концентрации примесей в аппаратах и разработать новые конструкции каталитических нейтрализаторов, используемые, в частности, на передвижных мусоросжигательных комплексах – ПСУ-150, ПСУ-350, передвижной установке для обезвреживания пестицидов.

 Керамічні нагрівникиКерамические нагреватели

Кафедра, Центр энергосберегающих интегрированных технологий и АО «СодружествоТ» внедряют свои научные труды, такие как пластинчатые теплообменники и теплообменные модули, на различных предприятиях. Например, только в Киеве эти теплоагрегаты было смонтировано в домах: Администрации президента Украины, Верховной Рады, Национального банка Украины, спорта, Министерства энергетики, Дворца искусства «Украинский дом», Генеральной дирекции иностранных представительств, в иностранных посольствах и еще, примерно, в более , 500 объектов. Всего в Украине теплообменных пунктов смонтировано примерно на 1000 объектов, а теплообменников установлено примерно в 3 тыс. учреждениях и жилых домах. Экономический эффект от внедрения такого теплообменного оборудования эквивалентен 5 млн. долл. США в год и увеличивается с каждым годом.
Теплопункт, що встановлено в будинку Національного Банку України
Теплопункт, установленный в доме
Национального Банка Украины

Научные сотрудники и преподаватели кафедры ИТПА регулярно принимают участие в международных выставках, в выполнении международных проектов по энергосбережению и охране окружающей среды, в том числе по программам TACIS, TALK, INTAS, INCOCOPERNICUS, REAP, SYNERGY, TEMPUS, TEMPUSTACIS и других проектов шестой и седьмой рамочных программ, поддерживаемых и финансируемых Европейским союзом. Это подтверждение высокого уровня разработок и квалификации специалистов.

Сотрудники кафедры поддерживают тесные научные связи с учеными России, Великобритании, Франции, Испании, США, Италии, Греции, Китая, Польши, Румынии, Швеции, Казахстана. На кафедре издается ежеквартальный научно-практический журнал «Интегрированные технологии и энергосбережение» и ежегодно проводится международная конференция «Интегрированные технологии и энергосбережение». При поддержке Министерства образования и науки Украины и Европейской Комиссии в области культуры и образования сотрудники кафедры ИТПА и Центра энергосберегающих интегрированных технологий регулярно проводят школусеминар по современным методам энергосбережения.

 

 

Зал СОЦ для дипломного проектування
Один из четырех залов, предназначенных для выполнения дипломного проектирования

Учениками проф. Л. Л. Товажнянского являются шесть докторов технических наук и 18 кандидатов технических наук. Сейчас к защите докторских диссертаций под его руководством готовятся три сотрудника кафедры и пятеро к защите кандидатских диссертаций.

Кафедра ИТПА оснащена современным оборудованием: созданы новые современные виртуальные лабораторные работы; лабораторные работы по дисциплине «Процессы и аппараты» интегрируются с вычислительной техникой для проведения измерений в реальном времени, действуют различные комплексы для проведения физико-механических, теплофизических и структурных характеристик материалов и покрытий, измерений в области высокотемпературного материаловедения, в т.ч. электронный микроскоп SELMI ПЭС 125К, современный металлографический микроскоп НДСЕ10А, который позволяет увеличивать объекты в 1200 раз, дериватографы типа Q-1500 и др.

 

Сотрудники кафедры ИТПА по материалам выполненных научных исследований за последние десять лет подготовили к изданию и выпустили в свет 8 монографий, 39 учебников и учебных пособий, 29 методических указаний, 65 статей в зарубежных изданиях и 254 статей в отечественных специализированных изданиях, 5 дистанционных курсов; получили 37 патентов Украины, России и США.

Професор Л. М. Ульєв
Профессор, д.т.н. Ульєв Л.М.

Впервые на русском языке опубликована монография, посвященная пинчанализу, «Основы интеграции тепловых процессов» (авторы Р. Смит, Й. Клемеш, Л.Л. Товажнянский, П.А. Капустенко, Л.М. Ульев). Эта книга положила начало глубоким научнопрактическим исследованиям в странах СНГ как новому научному направлению. В 2006 г. была опубликована фундаментальная двухтомная монография проф. Л. М. Ульева «Ламинарные течения в соосных конических каналах», в которой были начаты и изложены основы теории вынужденного ламинарного течения и теплообмена в соосных конических каналах. В 2005 г. коллектив авторов (проф. А.П. Готлинская, В.А. Лещенко, И.А. Нечипоренко, И.С. Чернышев) под общей редакцией проф. Л. Л. Товажнянского издал учебник в двух частях «Процессы и аппараты химической технологии». В 2007 г. учебник вышел в свет на украинском языке.

Значительный вклад в создание лабораторной базы кафедры, обеспечение студентов учебниками, методической литературой внесли доктора технических наук, профессора: Л.Л. Товажнянский, В.Е. Ведь, Л.М. Ульев; профессора НТУ «ХПИ»: С.И. Бухкало, П.А. Капустенко, В.А. Коцаренко, В.А. Лещенко, И.А. Нечипоренко, И.С. Чернышев; доценты: Т.Г. Бабак, С.Н. Быканов, Е.А. Гапонова, К.А. Горбунов, В.А. Иванов, Е.Д. Пономаренко, И.Б. Рябова, Ю.А. Селихов, В.Н. Соловей, Ю.А. Толчинский, А.Г. Трошин, С.А. Болдырев, Е.И. Литвиненко; старшие преподаватели: А.О. Гарев, О.А. Голубкина, Г.Л. Дуравкина, И.Б. Иванова, Г.С. Новикова, Л.В. Соловей. Неоценимую помощь кафедре по укомплектовыванию вычислительных залов и поддержанию их работы оказал администратор вычислительного центра Б.Д. Зулин.

В последние годы преподавательский состав кафедры пополнили доктор технических наук О.П. Арсеньева; кандидаты технических наук: Н.К. Вернигора, Н.Н. Мирошниченко, Н.Г. Пономарёва, Е.В. Краснокутский и ассистент А.В. Пономаренко.
Определенный вклад в развитие материальнотехнической базы кафедры, проведение практических и лабораторных работ, воспитание молодых специалистов вносят: зав. лабораторией М.Д. Коробова, инженеры А.В. Артюшенко, И.А. Бондаренко, Е.В. Гуслева, Е.И. Дьяченко, Е.И. Ермаченко, Г.В. Ковалев, В.Г. Колпакова, В.Ф. Лазарева, И.П. Нечипоренко, В.А. Паценко, Т.И. Помазановская, Ю.И. Черныш.

 

Один із трьох залів СОЦ
Один из четырех вычислительных залов кафедры

У проведенні наукових досліджень, вихованні й навчанні студентів активну участь беруть: с. н. с. О. Ю. Перевертайленко, с. н. с., к. т. н. Л. М. Чуняєва, н. с. О. Г. Верба і Н. І. Гусєва, н. с., к. т. н. О. М. Чуняєв м. н. с. А. О. Асріян і А. О. Биков, пров. інженери І. Б. Єрмолаєва і І. В. Моїсєєва, інж. С. В. Демірський, Є. А. Клочок і О. В. Симоненко.

Методи інтеграції процесів, що розвивають проф. П. О. Капустенко та проф. Л. М. Ульєв зі співробітниками під науковим керівництвом проф. Л. Л. Товажнянського, дозволили обґрунтувати й запропонувати єдиний оптимальний підхід, який можна застосовувати як до проектування виробництв, так і до реконструкції окремих технологічних процесів, а також промислових комплексів у цілому. Створена співробітниками кафедри ІТПА теорія й нові методи інтеграції теплових процесів запропоновані до застосування на підприємствах, що використовують як безперервні цикли виробництва, так і періодичні. На кафедрі вперше розроблено унікальний пакет інтерактивного математичного забезпечення, який дозволяє проектувати технологічні схеми складних теплообмінних систем зі споживанням енергії, близьким до термодинамічно обгрунтованного мінімуму. Використання розроблених методів дозволяє також оцінити енергозберігаючий по-тенціал і потенціал зменшення шкідливих викидів не тільки підприємств, але й великих виробничих комплексів.

Співробітники кафедри П. О. Капустенко, Л. Л. Товажнянський, О. Ю. Перевертайленко з керівницьтвом фірми «Альфа Лаваль» Співробітники кафедри П. О. Капустенко,
Л. Л. Товажнянський, О. Ю. Перевертайленко
з керівництвом фірми «Альфа Лаваль»

Практичне використання розробленої теорії інтеграції теплових процесів відобразилося в проведенні аналізу енергоспоживання різних хімічних виробництв і систем теплопостачання в житлово-комунальному господарстві, на підприємствах нафтопереробної, коксохімічної, харчової, металургійної промисловості, промисловості будівельних матеріалів та ін. Отримані дані показали, що енергозберігаючий потенціал обстежених підприємств становить 45–60 % споживаної енергії. Це свідчить про те, що створення, впровадження й розвиток енергозберігаючих інтегрованих технологій на підприємствах, які є кінцевими споживачами виробленої енергії, не тільки зменшить питоме енергоспоживання, але й дозволить значно знизити шкідливі викиди від утилітних об’єктів.

Використання відкритих фундаментальних закономірностей у рам-ках нового наукового напрямку дозволяє створити принципово нові технологічні методи. Їх упровадження на промислових підприємствах України, що застосовують хіміко-технологічні засоби виробництва й переробки продуктів, приведе до зниження питомих енергозатрат на 30–70 %.

Створені методи дозволяють проектувати також енергоефективні системи промислових виробництв, оптимізовані до приведеної ціни. Дослідження, проведені в рамках наукової школи останнім часом, показали, що проведення заходів з використання результатів, які отримані з розрахунків інтеграції процесів на підприємствах хіміко-технологічного циклу тільки чотирьох областей Північного Сходу України, дозволить зменшити енергоспоживання на 10–12 млн. тонн умовного палива на рік. Це відповідає економії 8 млрд. доларів США в перерахунку на нафтовий еквівалент. При цьому викиди оксиду вуглецю в атмосферу повинні знизитися на 7,2 млн. тонн на рік. Кількість відходів твердих речовин при цьому може бути зменшена на 30–40 % від сучасного рівня таких викидів. Створені методи бажано в подальшому поширювати на всі регіони України.
У світі такі фундаментальні дослідження зараз можуть виконувати тільки вчені підрозділів двох університетів, де створені, розвинені й безперервно удосконалюються методи інтеграції процесів, що відобразилося й у назвах кафедри Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» – «Інтегровані технології, процеси і апарати» і кафедри інтеграції процесів Манчестерського університету.

Зараз основними науковими напрямками кафедри є:

  • удосконалення науково-практичних основ інтеграції процесів і використання її методів;
  • дослідження процесів гідродинаміки й тепло- і масообміну в каналах пластинчатих теплообмінників;
  • вивчення і моніторинг тенденцій комплексного використання сучасного високоефективного обладнання, яке дозволяє знизити енергоспоживання й зменшити кількість шкідливих викидів;
  • високотемпературне матеріалознавство;
  • дослідження й удосконалення кінетичних процесів знешкодження шкідливих газів, процесів масообміну і аеродинаміки, які дозволя-ють розраховувати й створювати каталітичні нейтралізатори для різного теплоенергетичного обладнання;
  • дифузійне карбідне поверхневе легування деталей на основі чорних металів;
  • розробка відповідного програмного забезпечення;
  • консалтинг;
  • підтримка учбового процесу.
Викладацький склад кафедри інтегрованих технологій, процесів та апаратів (2008) Викладацький склад кафедри
інтегрованих технологій,
процесів та апаратів (2008)

Співробітники кафедри ІТПА впроваджують результати своїх робіт та надають консультаційні послуги таким промисловим підприємствам, як Кременчуцький і Херсонський МПЗ, ВАТ «Запоріжсталь», Маріупольский металургійний комбінат ім. Ілліча, Авдєєвський коксохімзавод, «Маркохім», «Сумихімпром», Запоріжський коксохімзавод, Казенне підприємство «Харківське конструкторське бюро двигунобудування», Державне підприємство ЗМКБ «Прогрес» ім. акад. О.Г. Івченка, ЗАТ «Південькабель», Хар-ківський плитковий завод, ЗАТ «Бісквіт – шоколад», ВАТ «Червоний хі-мік» – Україна, Стерлітомацькому ВАТ «Сода», «Щокіноазот», Середньоуральському мідноплавильному заводу – (м. Ревда) – Російська Федерація та ін.

Наукова дiяльнiсть

В последнее время на кафедре ИТПА выполняются работы, возглавляемые проф. Л.Л. Товажнянским, по созданию новых типов преобразователей вредных газовых выбросов промышленных предприятий и транспортных средств (проф. В.Е. Ведь с сотрудниками). Работы базируются на экспериментальных и теоретических исследованиях, позволяющих создавать модели и алгоритмы численного решения задач кинетики протекания процессов конверсии и смешивания газов, которые описывают процесс выделения тепла в реакторах проточного типа. Это дает возможность сделать прогноз полей температуры, давления и концентрации примесей в аппаратах и разработать новые конструкции каталитических нейтрализаторов, используемые, в частности, на передвижных мусоросжигательных комплексах – ПСУ-150, ПСУ-350, передвижной установке для обезвреживания пестицидов.

 Керамічні нагрівникиКерамические нагреватели

Кафедра, Центр энергосберегающих интегрированных технологий и АО «СодружествоТ» внедряют свои научные труды, такие как пластинчатые теплообменники и теплообменные модули, на различных предприятиях. Например, только в Киеве эти теплоагрегаты было смонтировано в домах: Администрации президента Украины, Верховной Рады, Национального банка Украины, спорта, Министерства энергетики, Дворца искусства «Украинский дом», Генеральной дирекции иностранных представительств, в иностранных посольствах и еще, примерно, в более , 500 объектов. Всего в Украине теплообменных пунктов смонтировано примерно на 1000 объектов, а теплообменников установлено примерно в 3 тыс. учреждениях и жилых домах. Экономический эффект от внедрения такого теплообменного оборудования эквивалентен 5 млн. долл. США в год и увеличивается с каждым годом.
Теплопункт, що встановлено в будинку Національного Банку України
Теплопункт, установленный в доме
Национального Банка Украины

Научные сотрудники и преподаватели кафедры ИТПА регулярно принимают участие в международных выставках, в выполнении международных проектов по энергосбережению и охране окружающей среды, в том числе по программам TACIS, TALK, INTAS, INCOCOPERNICUS, REAP, SYNERGY, TEMPUS, TEMPUSTACIS и других проектов шестой и седьмой рамочных программ, поддерживаемых и финансируемых Европейским союзом. Это подтверждение высокого уровня разработок и квалификации специалистов.

Сотрудники кафедры поддерживают тесные научные связи с учеными России, Великобритании, Франции, Испании, США, Италии, Греции, Китая, Польши, Румынии, Швеции, Казахстана. На кафедре издается ежеквартальный научно-практический журнал «Интегрированные технологии и энергосбережение» и ежегодно проводится международная конференция «Интегрированные технологии и энергосбережение». При поддержке Министерства образования и науки Украины и Европейской Комиссии в области культуры и образования сотрудники кафедры ИТПА и Центра энергосберегающих интегрированных технологий регулярно проводят школусеминар по современным методам энергосбережения.

 

 

Зал СОЦ для дипломного проектування
Один из четырех залов, предназначенных для выполнения дипломного проектирования

Учениками проф. Л. Л. Товажнянского являются шесть докторов технических наук и 18 кандидатов технических наук. Сейчас к защите докторских диссертаций под его руководством готовятся три сотрудника кафедры и пятеро к защите кандидатских диссертаций.

Кафедра ИТПА оснащена современным оборудованием: созданы новые современные виртуальные лабораторные работы; лабораторные работы по дисциплине «Процессы и аппараты» интегрируются с вычислительной техникой для проведения измерений в реальном времени, действуют различные комплексы для проведения физико-механических, теплофизических и структурных характеристик материалов и покрытий, измерений в области высокотемпературного материаловедения, в т.ч. электронный микроскоп SELMI ПЭС 125К, современный металлографический микроскоп НДСЕ10А, который позволяет увеличивать объекты в 1200 раз, дериватографы типа Q-1500 и др.

 

Сотрудники кафедры ИТПА по материалам выполненных научных исследований за последние десять лет подготовили к изданию и выпустили в свет 8 монографий, 39 учебников и учебных пособий, 29 методических указаний, 65 статей в зарубежных изданиях и 254 статей в отечественных специализированных изданиях, 5 дистанционных курсов; получили 37 патентов Украины, России и США.

Професор Л. М. Ульєв
Профессор, д.т.н. Ульєв Л.М.

Впервые на русском языке опубликована монография, посвященная пинчанализу, «Основы интеграции тепловых процессов» (авторы Р. Смит, Й. Клемеш, Л.Л. Товажнянский, П.А. Капустенко, Л.М. Ульев). Эта книга положила начало глубоким научнопрактическим исследованиям в странах СНГ как новому научному направлению. В 2006 г. была опубликована фундаментальная двухтомная монография проф. Л. М. Ульева «Ламинарные течения в соосных конических каналах», в которой были начаты и изложены основы теории вынужденного ламинарного течения и теплообмена в соосных конических каналах. В 2005 г. коллектив авторов (проф. А.П. Готлинская, В.А. Лещенко, И.А. Нечипоренко, И.С. Чернышев) под общей редакцией проф. Л. Л. Товажнянского издал учебник в двух частях «Процессы и аппараты химической технологии». В 2007 г. учебник вышел в свет на украинском языке.

Значительный вклад в создание лабораторной базы кафедры, обеспечение студентов учебниками, методической литературой внесли доктора технических наук, профессора: Л.Л. Товажнянский, В.Е. Ведь, Л.М. Ульев; профессора НТУ «ХПИ»: С.И. Бухкало, П.А. Капустенко, В.А. Коцаренко, В.А. Лещенко, И.А. Нечипоренко, И.С. Чернышев; доценты: Т.Г. Бабак, С.Н. Быканов, Е.А. Гапонова, К.А. Горбунов, В.А. Иванов, Е.Д. Пономаренко, И.Б. Рябова, Ю.А. Селихов, В.Н. Соловей, Ю.А. Толчинский, А.Г. Трошин, С.А. Болдырев, Е.И. Литвиненко; старшие преподаватели: А.О. Гарев, О.А. Голубкина, Г.Л. Дуравкина, И.Б. Иванова, Г.С. Новикова, Л.В. Соловей. Неоценимую помощь кафедре по укомплектовыванию вычислительных залов и поддержанию их работы оказал администратор вычислительного центра Б.Д. Зулин.

В последние годы преподавательский состав кафедры пополнили доктор технических наук О.П. Арсеньева; кандидаты технических наук: Н.К. Вернигора, Н.Н. Мирошниченко, Н.Г. Пономарёва, Е.В. Краснокутский и ассистент А.В. Пономаренко.
Определенный вклад в развитие материальнотехнической базы кафедры, проведение практических и лабораторных работ, воспитание молодых специалистов вносят: зав. лабораторией М.Д. Коробова, инженеры А.В. Артюшенко, И.А. Бондаренко, Е.В. Гуслева, Е.И. Дьяченко, Е.И. Ермаченко, Г.В. Ковалев, В.Г. Колпакова, В.Ф. Лазарева, И.П. Нечипоренко, В.А. Паценко, Т.И. Помазановская, Ю.И. Черныш.

 

Один із трьох залів СОЦ
Один из четырех вычислительных залов кафедры

У проведенні наукових досліджень, вихованні й навчанні студентів активну участь беруть: с. н. с. О. Ю. Перевертайленко, с. н. с., к. т. н. Л. М. Чуняєва, н. с. О. Г. Верба і Н. І. Гусєва, н. с., к. т. н. О. М. Чуняєв м. н. с. А. О. Асріян і А. О. Биков, пров. інженери І. Б. Єрмолаєва і І. В. Моїсєєва, інж. С. В. Демірський, Є. А. Клочок і О. В. Симоненко.

Методи інтеграції процесів, що розвивають проф. П. О. Капустенко та проф. Л. М. Ульєв зі співробітниками під науковим керівництвом проф. Л. Л. Товажнянського, дозволили обґрунтувати й запропонувати єдиний оптимальний підхід, який можна застосовувати як до проектування виробництв, так і до реконструкції окремих технологічних процесів, а також промислових комплексів у цілому. Створена співробітниками кафедри ІТПА теорія й нові методи інтеграції теплових процесів запропоновані до застосування на підприємствах, що використовують як безперервні цикли виробництва, так і періодичні. На кафедрі вперше розроблено унікальний пакет інтерактивного математичного забезпечення, який дозволяє проектувати технологічні схеми складних теплообмінних систем зі споживанням енергії, близьким до термодинамічно обгрунтованного мінімуму. Використання розроблених методів дозволяє також оцінити енергозберігаючий по-тенціал і потенціал зменшення шкідливих викидів не тільки підприємств, але й великих виробничих комплексів.

Співробітники кафедри П. О. Капустенко, Л. Л. Товажнянський, О. Ю. Перевертайленко з керівницьтвом фірми «Альфа Лаваль» Співробітники кафедри П. О. Капустенко,
Л. Л. Товажнянський, О. Ю. Перевертайленко
з керівництвом фірми «Альфа Лаваль»

Практичне використання розробленої теорії інтеграції теплових процесів відобразилося в проведенні аналізу енергоспоживання різних хімічних виробництв і систем теплопостачання в житлово-комунальному господарстві, на підприємствах нафтопереробної, коксохімічної, харчової, металургійної промисловості, промисловості будівельних матеріалів та ін. Отримані дані показали, що енергозберігаючий потенціал обстежених підприємств становить 45–60 % споживаної енергії. Це свідчить про те, що створення, впровадження й розвиток енергозберігаючих інтегрованих технологій на підприємствах, які є кінцевими споживачами виробленої енергії, не тільки зменшить питоме енергоспоживання, але й дозволить значно знизити шкідливі викиди від утилітних об’єктів.

Використання відкритих фундаментальних закономірностей у рам-ках нового наукового напрямку дозволяє створити принципово нові технологічні методи. Їх упровадження на промислових підприємствах України, що застосовують хіміко-технологічні засоби виробництва й переробки продуктів, приведе до зниження питомих енергозатрат на 30–70 %.

Створені методи дозволяють проектувати також енергоефективні системи промислових виробництв, оптимізовані до приведеної ціни. Дослідження, проведені в рамках наукової школи останнім часом, показали, що проведення заходів з використання результатів, які отримані з розрахунків інтеграції процесів на підприємствах хіміко-технологічного циклу тільки чотирьох областей Північного Сходу України, дозволить зменшити енергоспоживання на 10–12 млн. тонн умовного палива на рік. Це відповідає економії 8 млрд. доларів США в перерахунку на нафтовий еквівалент. При цьому викиди оксиду вуглецю в атмосферу повинні знизитися на 7,2 млн. тонн на рік. Кількість відходів твердих речовин при цьому може бути зменшена на 30–40 % від сучасного рівня таких викидів. Створені методи бажано в подальшому поширювати на всі регіони України.
У світі такі фундаментальні дослідження зараз можуть виконувати тільки вчені підрозділів двох університетів, де створені, розвинені й безперервно удосконалюються методи інтеграції процесів, що відобразилося й у назвах кафедри Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» – «Інтегровані технології, процеси і апарати» і кафедри інтеграції процесів Манчестерського університету.

Зараз основними науковими напрямками кафедри є:

  • удосконалення науково-практичних основ інтеграції процесів і використання її методів;
  • дослідження процесів гідродинаміки й тепло- і масообміну в каналах пластинчатих теплообмінників;
  • вивчення і моніторинг тенденцій комплексного використання сучасного високоефективного обладнання, яке дозволяє знизити енергоспоживання й зменшити кількість шкідливих викидів;
  • високотемпературне матеріалознавство;
  • дослідження й удосконалення кінетичних процесів знешкодження шкідливих газів, процесів масообміну і аеродинаміки, які дозволя-ють розраховувати й створювати каталітичні нейтралізатори для різного теплоенергетичного обладнання;
  • дифузійне карбідне поверхневе легування деталей на основі чорних металів;
  • розробка відповідного програмного забезпечення;
  • консалтинг;
  • підтримка учбового процесу.
Викладацький склад кафедри інтегрованих технологій, процесів та апаратів (2008) Викладацький склад кафедри
інтегрованих технологій,
процесів та апаратів (2008)

Співробітники кафедри ІТПА впроваджують результати своїх робіт та надають консультаційні послуги таким промисловим підприємствам, як Кременчуцький і Херсонський МПЗ, ВАТ «Запоріжсталь», Маріупольский металургійний комбінат ім. Ілліча, Авдєєвський коксохімзавод, «Маркохім», «Сумихімпром», Запоріжський коксохімзавод, Казенне підприємство «Харківське конструкторське бюро двигунобудування», Державне підприємство ЗМКБ «Прогрес» ім. акад. О.Г. Івченка, ЗАТ «Південькабель», Хар-ківський плитковий завод, ЗАТ «Бісквіт – шоколад», ВАТ «Червоний хі-мік» – Україна, Стерлітомацькому ВАТ «Сода», «Щокіноазот», Середньоуральському мідноплавильному заводу – (м. Ревда) – Російська Федерація та ін.

Кафедра Интегрованные Технологии, Процессы и Аппарати

С 2004 года кафедра «Интегрированные технологии, процессы и аппараты» проводит набор на дневную форму обучения по специальности «Интеграция технологических процессов, программное обеспечение энергоэффективности» со специализацией в современном передовом научно-практическом направлении «Интегрированные технологии и энергосбережение». Специализация «Интегрированные технологии и энергосбережение» основана на результатах научных исследований и их внедрении в теплоэнергетические и пищевые отрасли промышленности, выполненных Центром интегрированных энергосберегающих технологий, работающем при кафедре «Интегрированные технологии, процессы и аппараты», совместно с кафедрой «Интеграция процессов» Университета Манчестерского института науки и технологии (UMIST).

Изучения естественных наук– математики, физики, химии – совмещается с углубленным изучением современных компьютерных и энергосберегающих технологий, специальных разделов математики и теплофизики, связанных с явлениями тепло- и массопереноса. Это позволяет подготовить специалистов, владеющих современными методами управления энергетическими потоками на предприятиях различных отраслей промышленности.

Кафедра Інтегровані Технології, Процеси і Апарати

История кафедры ИТПА

Уперше дисципліна загальна хімічна технологія в збережених архівах університету згадується в 1927 р. Тоді професор М. Д. Зуєв почав читати курс загальної хімічної технології з елементами розрахунку процесів і апаратів та контрольно-вимірювальних приладів студентам Харківського хіміко-технологічного інституту (ХХТІ).

У 1930 р. курс процесів і апаратів було виділено в окрему дисципліну. Створення навчальної лабораторії контрольно-вимірювальних приладів датовано 1932 р.

Професор М. І. Некрич Професор М. І. Некрич

Наприкінці 1933 р. Некрич Максим Ісидорович, який закінчив у свій час Сорбонну (Франція) і став професором, очолив кафедру загальної хімічної технології, процесів і апаратів (ЗХТ, ПА). Він – автор підручника з курсу загальної хімічної технології. Опублікував близько 130 наукових праць. Дослідження, що виконувалися під  керівництвом М. І. Некрича впроваджені в промисловість, зокрема, процес механічного розливання каустику, одержання сірчистого заліза із піриту та ін.

У 1948 р. в приміщеннях технічного корпусу кафедра ЗХТ, ПА створила навчальну лабораторію загальної хімічної технології.

Навчальна лабораторія процесів і апаратів була введена в експлуатацію в 1952 р. після ремонту, який проводився силами співробітників кафедри. Вони ремонтували виробничі приміщення колишнього газового заводу ХХТІ, зруйнованого під час Великої Вітчизняної війни.

Засідання кафедри ЗХТ, ПА (1950-1960) Засідання кафедри ЗХТ, ПА (1950-1960)

За пропозицією професорсько-викладацького складу кафедри ЗХТ, ПА в 1950 р. до дисциплін, що викладала кафедра для студентів технологічного профілю, було включено курс автоматизації хімічних виробництв. У 1957 р. при кафедрі було створено лабораторію автоматизації хімічних виробництв. Розвиток матеріальної бази й зростання кваліфікації професорсько-викладацького складу інституту дозволили в 1964 р. відокремити кафедру автоматизації хімічних виробництв від кафедри ЗХТ, ПА.

При організації Харківського політехнічного інституту (ХПІ) в 1949 р. завідуючим кафедрою ЗХТ, ПА було призначено заступника директора реорганізованого ХХТІ, доцента, у подальшому доктора технічних наук, професора Гончаренка Григорія Костянтиновича. Він був керівником кафедри до 1976 р.

Професор Г. К. Гончаренко Професор Г. К. Гончаренко

Проф. Г. К. Гончаренко – відомий учений у галузі дифузійних процесів і технології використання природного газу. Він опублікував понад 150 наукових праць.

На початку 1960-х рр. проф. Г. К. Гон­чаренко та його аспірантка, у подальшому професор кафедри А. П. Готлінська, створили нову теорію механізму масопередачі в системі «рідина–рідина» (теорія «пересольвації»), що отримала широкий резонанс у нашій країні й за кордоном.

У середині 1960-х рр. з ініціативи доцента, пізніше – доктора технічних наук, професора Коваленка Віктора Івановича на кафедрі почався розвиток нового наукового напрямку – математичне й комп’ютерне моделювання хіміко-технологічних процесів. Уперше в Україні на кафедрі хімічного профілю було створено лабораторію моделювання хіміко-технологічних процесів на аналогових обчислювальних машинах й відпрацьовано дисципліну «Моделювання хіміко-технологічних процесів». Від цього часу кафедра ЗХТ, ПА проводить заняття вже з трьох дисциплін, дві з яких відображені в назві кафедри.

Колектив кафедри ЗХТ, ПА (1969) Колектив кафедри ЗХТ, ПА (1969)

Протягом майже 30-ти років від дня заснування кафедри ЗХТ, ПА основними науковими напрямками робіт тут були математичне моделюван ня хіміко-технологічних процесів, розробка інтенсивних методів і обладнання масообмінних процесів.

З початку 1950-х рр. у зв’язку з розвитком атомної енергетики створені вченими кафедри нові процеси екстрагування почали впроваджуватися в промисловість (екстракція є одним із методів розподілу ізотопів урану і плутонію). Оцінка великого вкладу кафедри в науку в цій галузі відобразилась у присвоєнні їй статусу «Харківської школи екстракції». Роботи з екстрагування проводились у системах «рідина–рідина», а також у системі «рідина–тверде тіло» (в основному рослинного походження).

Підсумком наукових досліджень проф. Г. К. Гончаренка, його учнів та послідовників: проф. А. П. Готлінської, в наш час професорів університету І. С. Чернишева і В. О. Лещенка, доцентів В. Я. Шутєєва, В. П. Михайличенка та В. М. Солов’я, старших наукових співробітників С. В. Волювача, Г. А. Ободовського та інших у галузі рідинної екстракції стали такі розробки:

  • технологія очистки стічних вод промислових підприємств (Харківський завод транспортного машинобудування ім. Малишева, Рубіжанський хімкомбінат, Шебекінський хімкомбінат, нафтопереробні заводи Західної України, Башкирії, Східного Сибіру та ін.);
  • інтенсифікація екстракційної апаратури (створено нові типи екстракторів – шнекові, трубчасті, відцентровані та ін.);
  • удосконалення статичних змішувачів для гомогенізації рідких середовищ, що забезпечують оптимальне використання енергії, високу ефективність і продуктивність при мінімальних габаритах і простоті конструкції; використання статичних змішувачів у схемах очистки промислових стоків від нафтопродуктів на низці машинобудівних заводів;
  • розподіл низькомолекулярних кислот екстракційним методом (Шебекінський і Волгодонський хімічні комбінати);
  • інтенсивні методи процесів екстрагування (Бєлгородський вітамінний завод, Харківське фармоб’єднання «Здоров’я», Львівський фармзавод, харчові й фармацевтичні заводи України, Росії, Грузії).

Для виконання науково-дослідних робіт співробітники кафедри (В. Ф. Воловод, О. Ю. Авербах, В. П. Задорожний, О. М. Нікітін) створили лазерний доплерівський вимірювач швидкості, що був унікальним приладом для середини 1970-х рр. За допомогою цього вимірювача було виконано фундаментальні дослідження гідродинамічних характеристик потоків у статичних змішувачах й пластинчатих теплообмінниках.

Доц. Є. І. Орлова проводить лабора-торні заняття на АОМ (1979) Доц. Є. І. Орлова проводить
лабораторні заняття на АОМ (1979)

У галузі екстракції в системі «рідина–тверде тіло» проф. Г. К. Гон­чаренко та його послідовники – старші викладачі, згодом професори університету Є. І. Орлова та І. О. Нечипоренко вперше зробили якісне й математичне описання кінетики екстрагування, розробили методику моделювання, що дозволяла отримувати надійні дані про швидкість і повноту екстракції. Вчені кафедри вперше запропонували використовувати ультразвук для інтенсифікації екстрагування лікарських речовин з рослиннї сировини, розробили конструкції ультразвукових екстракторів, установили параметри найбільш раціонального режиму процесу й отримали його математичний опис. Ними також створено оригінальний метод екстракції з тонкоподрібненого матеріалу й апарат для обробки такої сировини.

Метою досліджень твердофазової екстракції було вивчення особливостей витягування біологічно активних речовин із лікарської рослинної сировини і удосконалення екстракційного обладнання. За проектом, що розробили співробітники кафедри під керівництвом І. О. Нечипоренка, вперше в СРСР на заводі «Здоров’я» було створено екстракційну дільницю для переробки тонкоподрібненого листя подорожника.

Практичний інтерес викликали розроблені методи інтенсифікації процесу екстрагування в періодичних умовах. Так, вперше на основі вивченого ефекту впливу поперечної нерівномірності руху екстрагента й залежності його від напрямку і швидкості руху рідини через шар сировини в апараті було створено методику розрахунку промислового апарата з урахуванням поперечної нерівномірності. Наукові розробки в цій галузі впроваджені на Тбіліському, Ташкентському, Харківському та інших хіміко-фармацевтичних заводах, а також на харчових підприємствах України й Росії.

Дослідження з рідинної екстракції, що розпочав професор Г. К. Гончаренко, продовжив його учень – доцент І. С. Чернишев зі співробітниками (молодші наукові співробітники С. В. Прудиус та Т. І. Помазановська). Їх наукові інтереси були пов’язані з вивченням статики складних екстракційних систем фармацевтичної промисловості, промисловості жирних кислот та інших галузей. Разом з вивченням статики процесу розроблялось принципово нове апаратурне оформлення екстракційних процесів, що враховувало специфічні властивості фармацевтичних систем, а також термостабільних систем, які потребують максимального вкорочення часу контакту фаз.

При вивченні статики фармацевтичних екстракційних систем уперше в СРСР було успішно використано метод лабораторної імітації процесу, який дозволив значно скоротити терміни впровадження в виробництво нових лікарських препаратів, а на стадії проектування вибрати оптимальну схему процесу й розрахувати всі необхідні його параметри. Результати розробок упроваджені на Харківських фармацевтичних підприємствах «Здоров’я» й «Червона зірка», Львівському і Дарницькому хімфармзаводах, Сімферопольському заводі ефірних масел, Шебекінському хімкомбінаті.

Паралельно на кафедрі виконувались наукові дослідження за іншими важливими для промисловості тематиками. Сумісно з УкрНДІХімМашем велися роботи з дослідження тепло- й масообмінних процесів і апаратів (доц. А. П. Готлінська):

  •   дослідження тепло- і масообміну в апаратах із полімерних матеріалів, розробка й дослідження вітчизняних теплообмінників з фторопласту;
  •   глибоке концентрування розчинів у роторних тонкоплівкових апаратах для процесів сушіння продуктів органічного синтезу (Волзький завод органічного синтезу), упарювання тетрахлоридів титану з пульпи хлоридів металів й термічного знесолення стічних вод чорної металургії (Березняківський титано-магнієвий комбінат та ін.);
  •  розробка й дослідження оптичного приладу типу «Ендоскоп», який дозволяє вести візуальний нагляд за процесами, що протікають у роторних апаратах, і визначати розмір окремих теплових зон;
  •  розробка й дослідження високоефективних контактних елементів масообмінних колон. Було запропоновано якісно нову класифікацію контактних елементів за ознакою розподілу газових (парових) і рідинних потоків.

На основі цих і попередніх розробок цього наукового напрямку була опублікована монографія «Контактные элементы массообменных колонн», за яку ВАК СРСР надав атестат професора керівнику досліджень доценту А. П. Готлінській.

Актуальними для хімічної промисловості дослідженнями – вивченням процесу каталітичного окислення аміаку киснем повітря на каталізаторах платинової групи, питаннями тривалості роботи таких каталізаторів і їх регенерацією – довгий час (1940–1970) займалася доцент Седашова Катерина Гаврилівна.

Послідовниками ідей проф. М. І. Некрича у галузі переробки сульфідних солей, що матеріалізовані в відповідних технологічних процесах, впроваджених на промислових підприємствах СРСР, були доцент В .Г. Новіков і старший науковий співробітник О. К. Бєляєв.

У різний час на кафедрі працювали такі визначні вчени університету, як завідувач кафедри автоматизації д-р техн. наук, проф. В. Т. Єфімов, завідувач кафедри технології пластмас д-р техн. наук, проф. І. М. Носалевіч, д-р техн. наук, проф. А. Н. Цейтлін, проф. І. І. Литвиненко та ін.

З 1972 р. на кафедрі почав розвиватися науково-практичний напрямок з використання машин у харчовій технології (старший науковий співробітник, згодом доцент, професор, доктор технічних наук Ю. П. Кудрін, старші наукові співробітники Ю. А. Толчинський і В. К. Ложечник, науковий співробітник В. М. Геращенко, інженери О. І. Рустинова, Л. О. Купец, Ю. І. Черниш, Г. Д. Рєзніков). Ця група співробітників досліджувала фізичне і математичне моделювання пресів гідродинамічної, теплової й механічної природи в каналах шнекових машин і висунула ідею, що в багатьох харчових технологіях ефективно використовувати двочерв’якові екструдери замість одночерв’якових. На цій основі було виконано розрахункові й проектні роботи зі створення двочерв’якових екструдерів великої потужності. Кінцевою метою робіт було переоснащення галузі переробки олійних матеріалів сучасними машинами.

Сучасний двочерв’яковий екструдер Сучасний двочерв’яковий екструдер

Запропоновані співробітниками кафедри (Ю. П. Кудрін, Ю. А. Толчинський, В. М. Геращенко) рішення в упорядкованому вигляді пізніше, на рубежі століть, вийшли за межі колишнього Радянського Союзу й були застосовані в Румунії, Болгарії, В’єтнамі, Китаї, ряді країн Африки. Сукупний випуск двочерв’якових екструдерів з діаметром робочої камери 75, 85, 100 і 150 мм становить на сьогодні величину порядку 5–10 тис. одиниць вартістю порядку 100 млн. доларів (оцінювально).

Ю. П. Кудрін, Ю. А. Толчинський, В. М. Геращенко замінили існуюче обладнання для отримання туалетного мила екструдерами різних видів; при цьому вперше в єдиній моделі течія матеріалу була пов’язана з реакціями омилення. Також вони виконали роботи з кінетики твердотілих хімічних реакцій у полікристалічних речовинах за умови імпульсних критичних і надкритичних навантажень (в області надпластичної течії з плавленням). В підсумку було розраховано імпульсні контактні конвеєрні апарати на основі наковальні Бриджмена для мікротоннажного здійснення механохімічних реакцій у порошках полікристалічних матеріалів.

Професор Л. Л. Товажнянський Професор Л. Л. Товажнянський

У 1977 р. кафедру ЗХТ, ПА очолив на той час проректор ХПІ, кандидат технічних наук, доцент, згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений робітник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України Товажнянський Леонід Леонідович, який є зараз Почесним ректором Націо­нального технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Обрання Л. Л. Товажнянського завідуючим кафедрою співпало з переміщенням лабораторій процесів і апаратів й загальної хімічної технології, а також викладацького і науково-дослідного складу кафедри у відремонтовані, подекуди силами самих співробітників, приміщення 3-го лабораторного корпусу. Великий вклад у процес перебудови і ремонту приміщень 3-го лабораторного корпусу внесли тоді доценти, виконуючі обов’язки завідуючого кафедрою з 1977 по 1981 рр. І. С. Чернишев, а з 1981 по 1994 рр. – А. В. Сатарін, а також завідуюча лабораторією В. Г. Орле­ан.

Доц. Л. Л. Товажнянський., ст. інженери М. С. Чусь і В. П. Задорожний за обгово-ренням результатів експерименту (1979) Доц. Л. Л. Товажнянський.,
ст. інженери М. С. Чусь
і В. П. Задорожний за обговоренням
результатів експерименту (1979)

На той час колектив кафедри значно збільшився і став нараховувати біля 150 співробітників, враховуючи 18 чоловік професорсько-викладацького складу, біля 80 спів­робітників науково-дослід­ної частини, які працювали за 5 науковими напрямками, інженерів, які обслуговували спеціалізований обчислювальний центр, а також навчально-допоміжний персонал. Студенти навчалися на кафедрі в залах, де проводилися заняття з дисциплін «Процеси і апарати хімічної технології», «Загальна хімічна технологія», «Загальна технологія харчових виробництв» і на обчислювальному центрі. Об’єм наукових досліджень, що проводилися на кафедрі, в різні роки коливався від 100 до 200 тис. карбованців, а економічні ефекти від упровадження виконаних співробітниками кафедри наукових розробок доходили до півмільйона карбованців на рік.

У кінці 1970-х рр. кафедра була оснащена цифровими обчислювальними машинами «Мір-2» і «Наірі». Для проведення навчальної роботи на ЦОМ у радіокорпусі було організовано спеціалізований обчислювальний центр (СОЦ) для студентів усіх хімічних спеціальностей інституту. Першими інженерами, що обслуговували СОЦ, були В. П. Лазарева,Т. О. Моргун, А. М. Боло­тенко, О. В. Бражко, Л. В. Соловей, В. М. Костін. Викладачі, які проводили заняття з використанням ЦОМ – це доценти (згодом професори) З. М. Царьова, А. В. Сатарін і Є. І. Орлова. Вони розробили курс «Використання ЕОМ у хімії і хімічній технології».

Студенти проводять обчислення на ЦОМ «Наірі-2» Студенти проводять обчислення
на ЦОМ «Наірі-2»

Очоливши кафедру ЗХТ, ПА, професор Л. Л. Товажнянський заклав базу нового для кафедри наукового напрямку з дослідження й інтенсифікації тепло- і масообмінних процесів у складних гомо- й гетерофазних системах. Невдовзі в ході досліджень, проведених у цьому напрямку, було розроблено методи розрахунку теплообмінних апаратів для проведення хімічних і теплових процесів у різних галузях промисловості. Співробітники кафедри, що захистили кандидатські дисертації під керівництвом Л. Л. Товажнянського (П. О. Капустенко, зараз професор університету, О. Г. Нагорна – доцент, М. С. Чусь – старший науковий співробітник, О. О. Перевертайленко – старший науковий співробітник), виконали комплекс теоретичних досліджень зі створення методів розрахунку теплових і гідромеханічних характеристик пластинчатих теплообмінних апаратів для різних галузей використання.

Експериментальні і пілотні дослідження створених конструкцій теплообмінного обладнання виконувалися на базі УкрНДІХімМашу висококваліфікованими співробітниками кафедри: старшими науковими співробітниками М. С. Кедровим і І. Б. Дерев’янченко, ведучими інженерами І. Б. Єрмолаєвою, О. А. Фокіним, І. В. Мойсєєвою та ін. Теоретичні дослідження, що були підтверджені експериментами, стали основою створення принципово нових конструкцій теплопередаючих поверхонь і пластинчатих теплообмінників для різних процесів хімічної технології. Ці процеси включають нагрівання, охолодження й конденсацію вакуумних парів із парогазових сумішей. Деякі з розроблених конструкцій пластинчатих теплообмінних апаратів зараз не мають аналогів – наприклад, пластинчаті теплообмінники спеціальної конструкції для колон синтезу аміаку й метанолу. Запропоновано було також оригінальні конструкції напіврозбірних пластинчатих теплообмінників, конструкції пакетів пластин і каналів із змінною геометрією. Розроблено нові принципи розрахунку пластинчатої теплообмінної апаратури, які лягли в основу видання відповідних керівних технічних матеріалів (КТМ) – нормативних документів загальнодержавного рівня в СРСР.

Професори Л. Л. Товажнянський і З. М. Царьова за участю старшого викладача (потім доцента) Є. Д. Пономаренко вперше виконали системні дослідження математичних моделей функціонування модернізованих колон синтезу аміаку з пластинчатими теплообмінниками як автотермічних реакторів. Було виконано обчислювальні експерименти з аналізу стану рівноваги реакції синтезу аміаку в промислових умовах, дослідження кінетики процесу синтезу аміаку на основі аналізу рівняння Тьомкіна-Пижова. Також було розроблено математичне, алгоритмічне й програмне забезпечення для комп’ютерного моделювання реактора синтезу аміаку аксіального типу, дослідження теплової сталості й оптимальності функціонування реактора аксіального типу з визначеним впливом зовнішніх регулюючих й збурювальних дій, розрахунок зони байпасного зміщення і проектний розрахунок пластинчатого теплообмінника. Було проведено аналіз теплової сталості автотермічної реакторної системи синтезу аміаку з реактором аксіального типу, ідентифікацію ступеня активності каталізатора методом температурної діагностики, комп’ютерне моделювання реактора аксіально-радіального типу, аналіз теплової сталості й оптимальності функціонування автотермічної системи синтезу аміаку з реактором аксіально-радіального типу.

У підсумку проведеної роботи було створено та впроваджено у виробництво унікальні конструкції спеціальних пластинчатих теплообмінників для колон синтезу аміаку, що не мають аналогів у світі.

Результати тільки цієї проведеної роботи були відображені в чотирьох підручниках, двох навчальних посібниках й чисельних статтях.

Професорсько-викладацький склад кафедри ЗХТ, ПА запропонував поглиблену програму засвоєння курсу «Загальна хімічна технологія». В зв’язку з цим у 1986 р. у Києві в видавництві «Вища школа» виходить підручник професорів кафедри З. М. Царьової і Є. І. Орлової «Теоретические основы химической технологии».

Доц. Л. Л. Товажнянський, ст. інженери М. С. Чусь і А. Ю. Перевертайленко (1980) Доц. Л. Л. Товажнянський, ст. інженери
М. С. Чусь і А. Ю. Перевертайленко
(1980)

Науковий колектив, очолюваний проф. Л. Л. Товажнянським, (П. О. Капустенко, О. Ю. Перевертайленко та ін.) сумісно з УкрНДІХімМашем, ВНДІХімМашем (м. Москва) й Державним інститутом азотної промисловості (м. Москва) розробив пластинчаті теплообмінні апарати для блоків синтезу і блоків моноетаноламінової очистки газу агрегатів синтезу аміаку великої одиничної потужності, а також для виробництва міцної азотної кислоти. Разом з інститутом НДІЗХім кафедра проводила роботи з упровадження енергозберігаючих заходів шляхом використання пластинчатих апаратів у технологічні схеми підприємств содової промисловості.

Упровадження пластинчатих теплообмінників та їх систем, що розроблені на кафедрі під керівництвом проф. Л. Л. Товажнянського, було здійснено більш ніж на трьох десятках промислових підприємств СРСР і країн СНД, зокрема, на Сєвєродонецькому ПО «Азот», Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча, ПО «Салаватнафтооргсинтез», ПО «Ангарськнафтооргсинтез», Березняковському ПО «Азот», ПО «Куйбишевазот», ПО «Тольяттіазот», Стерлітомацькому ПО «Сода», Чирчицькому ПО «Електрохімпром», Гродненському ПО «Азот», Вахшському ПО «Азот», Харківському хімфармоб’єднанні «Здоров’я», Воскресенському хімзаводі та ін.

Доц. В. Г. Новіков і ст. лаб. А. М. Сичьова проводять лабораторні заняття (1986) Доц. В. Г. Новіков і ст. лаб.
А. М. Сичьова проводять
лабораторні заняття (1986)

У 1980–1990 рр. у створеній на кафедрі ЗХТ, ПА лабораторії оптичної діагностики потоків вивчали локальні турбулентні характеристики потоків у моделях каналів складної геометричної форми методом лазерної доплерівської анемометрії. Дослідження проводили співробітники В. П. Задорожний, О. Н. Нікітін, О. Ю. Перевертайленко, Ю. В. Кірєєв. Аналогічна методика була використана в дослідженнях гідродинаміки в моделях статичних змішувачів, що були проведені О. Ю. Авербахом та В. М. Солов’єм.

Плідність наукових ідей проф. Л. Л. Товажнянського знайшла відбиття в виконаних П. О. Капустенко і О. Г. Нагорною теоретичних дослідженнях гідродинаміки й тепловіддачі в каналах з періодичним багатократним поворотом потоку. Їх дослідження стали фундаментальними, на них зараз посилаються провідні вчені світу.

У цей відрізок часу старший науковий співробітник, кандидат технічних наук Л. М. Ульєв, провідний науковий співробітник, потім професор кафедри, доктор технічних наук, виконував, фундаментальні теоретичні дослідження течії високов’язких рідин у конічних каналах, пізніше визнані світовою наукою. Завдяки проведеним дослідженням було створено методи рішення задач течії в’язких і високов’язких рідин у співвісних каналах. Вказані методи дозволяють досліджувати початкову гідродинамічну ділянку, що важливо для ідентифікації поправок до розрахунку тиску. В результаті досліджень було одержано прості аналітичні залежності для розрахунку полів швидкостей і тиску при течії в’язких рідин у співвісних конічних каналах, що використовуються при розрахунках обладнання. Отримані аналітичні рішення задач гідродинаміки стали основою для дослідження конвективного теплообміну при змушеній ламінарній течії в’язких рідин у конфузорних й дифузорних співвісних конічних каналах.

Ще в період до 1990-х рр. на кафедрі ЗХТ, ПА також розвивалися дослідження зі створення високотемпературних електроізоляційних й ерозійно стійких покриттів елементів газотурбінних двигунів (ГТД) – доцент Ведь Валерій Євгенович, згодом доктор технічних наук, професор; наукові співробітники Н. І. Гусєва, О. Г. Верба, О. М. Антошина, О. Я. Казаков, інженери О. В. Юрченко, Л. Д. Селіванова, В. В. Фаворська, лаборанти В. Б. Лавришко, А. Є. Казначєєв, А. М. Гребінник. Проведені дослідження дозволили відкрити новий клас високотемпературних матеріалів – в’язкопластичну кераміку, на основі якої з’явилася можливість створити керамічні матеріали й покриття вищої вогнетривкості з аномально високою термостійкістю. Інструментами для відкриття класу таких матеріалів і розробки нової кераміки з унікальними властивостями стало створення власними силами оригінальних приладів й обладнання для дослідження властивостей матеріалів при високих температурах.

Теоретичні роботи в галузі високотемпературного матеріалознавства,  проведені доцентом В. Є. Ведєм зі співробітниками, дозволили виконати за замовленнями практично всіх підприємств Мінавіапрому СРСР підкладки датчиків для визначення термо- й вібронапруженого стану компресорних, робочих і соплових лопаток турбін, паливних трубопроводів, заклапанних порожнин камер згоряння та сопел сучасних авіаційних ГТД різних типів і конструкцій.

Розроблені матеріали дозволили підвищити температури вимірювань і рівнів напружень у елементах турбін від 600 до 1200 °С на жароміцних сплавах і до 1500 °С на керамічних датчиках температури газового потоку й керамічних турбінних лопатках, вимірювачах максимальних температур на основі опромінених алмазів. Роботи були впроваджені на всіх підприємствах Мінавіапрому СРСР з економічним ефектом більше 2 млн. крб. Розроблені високотемпературні електроізоляційні матеріали з високими адгезійними властивостями знайшли використання і в приймачах променистих потоків, які встановлюють на зовнішній поверхні штучних супутників Землі «Іскра-2».

У рамках цього наукового напрямку за замовленням підприємств Міністерства загального машинобудування СРСР було розроблено електроізоляційні корозійностійкі покриття робочих органів рушіїв орієнтації космічних кораблів з температурою експлуатації до 1500 °С. Матеріали покриттів і технологія їх нанесення були впроваджені для серійного виробництва рушіїв.

Лабораторія процесів та апаратів Лабораторія процесів та апаратів

Роботи з визначення змін складу кисеньвмісних груп у процесі експлуатації поліолефінів й вибору методів спрямованої модифікації складу вторинних полімерів, що виконувалися на кафедрі під керівництвом проф., д-р техн. наук І. М. Носалєвича його аспіранткою, а згодом професором університету С. І. Бухкало зі співробітниками, дозволили розкрити можливість утилізації значної частини полімерних відходів, що традиційно складають частину смітників. Для переробки полімерних відходів сумісно з ХСКТБ «Машприборпластик» було розроблено роторну агломераційну машину. Ці дослідження сприяли не тільки частковому рішенню екологічних проблем країни, впровадження робіт у промисловість сприяло збільшенню асортименту виробів із пластичних мас технічного призначення.

Виконання науково-дослідних робіт та функціонування двох навчальних лабораторій і обчислювального центру було б неможливим без участі в матеріальному забезпеченні кафедри зав. лабораторією М. Д. Коробової, учбового майстра Л. З. Лівсона, навчального-допоміжного персоналу – інженера В. О. Паценко, лаборантів Г. М. Сичової і Н. М. Голубової. Обчислювальний центр був оснащений для свого часу сучасними обчислювальними машинами – спочатку ДВК, а потім дисплейним класом, що був пов’язаний з великою інститутською машиною 1061, а ще пізніше ЕОМ «Іскра 1030», ХТ і АТ. Лабораторні роботи створювали й оформлювали асистент (зараз доцент) Т. Г. Бабак, інженер (зараз доцент) Є. Д. Пономаренко. Методичні матеріали для роботи студентів на СОЦ (соціалізований обчислювальний центр, створенний для студентів хімічних профілей іституту) напрацювали й оформили старший інженер (зараз старший викладач) Л. В. Соловей, інженери С. Ю. Соколов й І. П. Токарєв та інш. співробітники.

З метою впровадження в промисловість і комунальне господарство країни результатів наукових досліджень у галузі пластинчатих теплообмінних апаратів й енергоефективних теплообмінних систем, що розроблялися на кафедрі ЗХТ, ПА під керівництвом проф. Л. Л. Товажнянського, в 1991 р. на базі кафедри було створено АТ «Співдружність-Т» (директор – проф. П. О. Капустенко). У 1994 р. це акціонерне товариство підписало договір про співробітництво з фірмою «Альфа Лаваль» – найкрупнішим у світі виробником пластинчатих теплообмінних апаратів – і стало таким чином офіційним дистриб’ютором продукції «Альфа Лаваль» в Україні, ряді областей європейської частини Росії, Білорусії, Молдови. «Співдружність-Т» проводить серійне обслуговування теплообмінного обладнання на цих територіях.

Пластинчатий теплообмінник Пластинчатий теплообмінник

З ініціативи проф. Л. Л. Товажнянського АТ «Співдружність-Т» організувало й освоїло виробництво пластинчатих теплообмінників і модульних теплопристроїв, що використовуються як індивідуальні теплопункти (ІТП). Пластинчаті теплообмінники запропоновано використовувати й при реконструкції центральних теплопунктів теплорозподільних станцій і котельних тепловою продуктивністю від 20 кВт до 10 МВт. Пластинчаті теплообмінники різних конструкцій – основні елементи теплопристроїв, що комплектуються насосним обладнанням, автоматикою й іншими засобами регулювання провідних європейських виробників. Перевага модульних ІТП – в їх компактності й можливості регулювання ними розходу теплоносія. Це дозволяє економити до 15–20 % тепла при терміні окупності, який не перевищує двох років. Найбільший ефект модульні ІТП дають при реконструкції відкритих схем теплозабезпечення.

У 1990-х рр. на кафедрі група наукових співробітників (Н. І. Гусєва, О. Г. Верба та ін.) під керівництвом проф. В. Є. Ведя проводила дослідження зі створення технології нанесення високотемпературних теплозахисних ерозійностійких покриттів внутрішніх поверхонь високої чистоти деталей складних конфігурацій – елементів випускних трактів ДВЗ. Створена технологія нанесення і формування теплозахисних покриттів внутрішніх поверхонь елементів випускних каналів ДВЗ безпосередньо в процесі відливки деталей не має аналогів. Теплозахисні покриття дозволяють зменшити витрати палива транспортних засобів, підвищити ККД двигунів, знизити їх матеріалоємність.

Модульний ІТП Модульний ІТП

У 1994 р. доцент Ю. П. Кудрін захистив докторську дисертацію. Йому було запропоновано зайняти посаду виконуючого обов’язки завідуючого кафедрою ЗХТ, ПА, яку він і займав до своєї передчасної смерті. З 1997 по 2002 рр. обов’язки завідуючого кафедрою виконував проф. В. О. Лещенко.

Під керівництвом проф. Л. Л. Товажнянського аспірант, згодом д-р техн. наук, професор, зав. кафедрою Національної фармацевтичної академії Зайцев Олександр Іванович виконав дослідження з визначення оптимальних параметрів функціонування колонної апаратури.

У 1992 р. з ініціативи зав. кафедрою ЗХТ, ПА проф. Л. Л. Товажнянського, професора кафедри П. О. Капустенка та проф. Й. Клемеша із Інституту науки та технології Манчестерського університету в рамках міжнародних проектів ЄС у ХДПУ було проведено семінар з сучасних енергозберігаючих методів. У рамках семінару працювала школа з сучасних методів інтеграції процесів. Уперше в Україні й країнах СНД було прочитано лекції з пінч-аналізу та пінч-методів проектування хіміко-технологічних систем. Це було початком розвитку в Україні нового наукового напрямку – методу інтеграції технологічних процесів.

У 1995 р. на базі кафедри ЗХТ, ПА й кафедри інтеграції процесів Інституту науки і технології Манчестерського університету за підтримки Британської Ради й фонду KNOW-HOW (Великобританія) сумісно з АТ «Співдружність-Т» створено Центр енергозберігаючих інтегрованих технологій, керівником якого став проф. Л. Л. Товажнянський. Цей час визначає момент заснування наукової школи досліджень і підготовки спеціалістів в Україні в галузі теоретичних основ інтеграції процесів з метою проведення енергоефективних реконструкцій промислових підприємств або їх раціонального проектування.

У 1997 р. у Москві побачив світ підручник професорів кафедри З. М. Царьової, Л. Л. Товажнянського, Є. І. Орлової «Основы теории химических реакторов. Компьютерный курс» обсягом 624 стор. Підручник було перекладено українською мовою й знову видано в Харкові в 2002 р.

Фундаментальні наукові роботи, виконані співробітниками кафедри ЗХТ, ПА, стали основою при вирішенні глобальної промислово важливої проблеми в Україні – «Розробка теоретичних основ технології й обладнання виробництва кальцинованої соди і реалізація концепції будівництва Кримського содового заводу на основі комплексної переробки сировини Сивашу». За цю роботу проф. Л. Л. Товажнянський з співавторами в 1999 р. був удостоєний звання Лауреата Державної премії.

Ще одним напрямком наукових досліджень, що розвиваються на кафедрі ЗХТ, ПА з 2000 р. під керівництвом проф. Л. Л. Товажнянського, стало удосконалення технології дифузійного карбідного поверхневого легування (ДКПЛ). Технологія ДКЛП розроблена на основі відкриття, зареєстрованого під № 368, одним із авторів якого була провідний науковий співробітник, к. т. н. Заєць Інна Ісаківна, що працювала на кафедрі до 2008 р.

Деталі, що подвергнуто ДКПЛ Деталі, що подвергнуто ДКПЛ

Зараз над розвитком технології ДКПЛ працюють старший науковий співробітник, к. т. н. Л. О. Чуняєва, науковий співробітник, к. т. н. О. М. Чуняєв, молодші наукові співробітники А. О. Биков та А. О. Асріян. Технологія ДКПЛ призначена для заміни об’ємно легованих (іржостійких) сталей, які працюють в агресивних середовищах хімічної і добувної промисловості, на поверхнево леговані. Карбідні покриття, нанесені за технологією ДКПЛ, є ефективними на вуглецевих сталях, конструкційних низьколегованих сталях, високоміцних низько- й середньолегованих сталях, практично на всіх видах інструментальних сталей, а також на сірому, ковкому і високоміцному чавуні. За технологією ДКПЛ можна виготовити основні комплектуючі для всіх галузей машинобудування: підшипники, шестірні, плунжерні пари, гальмові диски, різальний, штампувальний і рублячий інструмент, запірну арматуру, сопла, інжектори, робочі органи й патрубки насосів для агресивних середовищ, деталі для роботи в агресивних середовищах (металовироби, фітинги, насадки), напівфабрикати (листова сталь, труби) та ін. Теоретичні дослідження з цього наукового напрямку пов’язані з розробкою фізико-хімічних прийомів регулювання процесу утворення карбідної фази, а також з розробкою поверхнево-легованих сплавів з заданим градієнтом властивостей. Технологія ДКПЛ захищена 24 патентами США, Японії, Германії, Канади, Швеції, Франції.

У 2002 р. виконуючим обов’язки завідуючого кафедрою ЗХТ, ПА було призначено професора, доктора технічних наук Ведя Валерія Євгеновича.

Професор В. Є. Ведь Професор В. Є. Ведь

З 2004 р. кафедра розпочала підготовку студентів зі спеціальності «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва» за спеціалізацією «Інтегровані технології і енергозбереження». Наявність таких спеціалістів в Україні економічно обґрунтована й доцільна, бо найбільше енергії в країні споживається промисловим сектором, (45–50 % усіх енергоресурсів).

Серед усіх факторів і заходів інтенсифікації процесів у хіміко-технологічних системах (ХТС) особливу роль відіграють ефекти, що пов’язані з оптимальним вибором структури і елементів системи. Економічний ефект від оптимальної структури ХТС приблизно на порядок вище ефектів від оптимальної організації окремих елементів або оптимального управління процесом. Реакція цих ефектів досягається не тільки при створенні нових виробництв, але й при реконструкції існуючих ХТС. Для цього використовуються методи інтеграції процесів, які відносяться до системних методів проектування. Спеціалістів, які володіють указаними методами, зокрема, методами пінч-аналізу, у вузах України й усієї материкової Європи, Азії і Америки зараз не готують (спеціалістів такого профілю випускають лише в Інституті науки і технології Манчестерського університету). З відродженням промисловості в Україні попит на таких спеціалістів буде тільки зростати, а застосування таких методів – поширюватися. Тому необхідно підготувати спеціалістів, здатних проводити наукові дослідження з метою розвитку сучасних енергозберігаючих методів інтеграції процесів у різних галузях народного господарства. Отже, підготовка спеціалістів за спеціалізацією у сфері інтеграції процесів і енергозбереження цілком узгоджується зі статтями 5, 7 та 8 Закону України про енергозбереження.

Професор П. О. Капустенко Професор П. О. Капустенко

Для навчання студентів новій системі знань професорсько-викладацький склад кафедри підготував такі професійно-орієнтовані дисципліни: вступ до спеціальності, ідентифікація та моделювання технологічних об’єктів, гідрогазодинаміка, термодинаміка і теплотехніка, основи енерго- та ресурсозбереження, технічні засоби обробки текстової та графічної інформації, технічні засоби обліку економіко-технологічних показників, спеціалізовані розділи теплофізики, нетрадиційні та відновлювані джерела енергії, замкнені технологічні процеси, інформаційні системи та комплекси, методи інтеграції основних хіміко-технологічних процесів (пінч-аналіз), надійність та діагностування теплотехнічних систем, комп’ютерно-інтегровані технології, основи енергетичного менеджменту та аудиту, економіка навколишнього середовища, технічні засоби обліку економіко-технологічних показників, маркетинг енергії, інтеграція теплових процесів у промисловості, програмне забезпечення методів інтеграції теплоенергетичних процесів, проектування та розрахунок теплообмінного обладнання, проектування енергоефективних технологічних систем (HYSYS), процеси охолодження та холодильна техніка.

Підготовка співробітниками кафедри нових дисциплін для відкритої спеціальності, розвиток науково-дослідних робіт у галузі інтеграції процесів визначили об’єктивні обставини, на підставі яких професорсько-викладацький склад кафедри ЗХТ, ПА запропонував у 2005 р. нову назву кафедри «Інтегровані технології, процеси і апарати» (ІТПА), яку було затверджено ректоратом вищого навчального закладу.

Стендова доповідь по інтеграції процесів на нафтопереробному заводі Стендова доповідь
по інтеграції процесів на
нафтопереробному заводі

На початку першого десятиліття ХХI століття під керівництвом проф. В. Є. Ведя розпочалися роботи зі створення керамічних нагрівників принципово нового типу. Використання розроблених керамічних нагрівників контактного типу дозволило реалізувати передачу тепла об’єктам, що нагріваються, за рахунок теплопровідності, тобто з мінімальним тепловим опором у системі, яке передає тепло. Також з’явилася можливість передавати тепло спрямованим й рівномірно розподіленим тепловим потоком з максимально розвиненою поверхнею заданої складної конфігурації, що передає тепло. Це дозволило вперше створити електричний пластинчатий теплообмінник – нагрівник практично зі стовідсотковою передачею тепла середовищу, що нагрівається (Л. Л. Товажнянський, В. Є. Ведь, Л. М. Ульєв). Даний нагрівник рекомендовано використовувати для перекачування високов’язкої нафти в шлейфах і використано на підприємствах лакофарбової промисловості (наприклад, ВАТ «Червоний хімік» – загальна потужність сіми нагрівників хімічних реакторів 230 кВт), а також для обігрівання й гарячого водопостачання побутових і промислових приміщень (ВАТ завод «Кондиціонер», 30 кВт).

Використання керамічних нагрівників нового типу й організація прийомів спрямованої передачі тепла, наприклад, у хімічних реакторах, сушильному обладнанні, побутових приладах та інше дозволяє досягти 20–40 % економії електроенергії. Розроблено й інфрачервоні нагрівники, які генерують спрямовано приблизно 90 % теплового потоку і дозволяють оцінити енергоефективність їх використання вище 70 %.

Історія кафедри ІТПА

Уперше дисципліна загальна хімічна технологія в збережених архівах університету згадується в 1927 р. Тоді професор М. Д. Зуєв почав читати курс загальної хімічної технології з елементами розрахунку процесів і апаратів та контрольно-вимірювальних приладів студентам Харківського хіміко-технологічного інституту (ХХТІ).

У 1930 р. курс процесів і апаратів було виділено в окрему дисципліну. Створення навчальної лабораторії контрольно-вимірювальних приладів датовано 1932 р.

Професор М. І. Некрич
Професор М. І. Некрич

Наприкінці 1933 р. Некрич Максим Ісидорович, який закінчив у свій час Сорбонну (Франція) і став професором, очолив кафедру загальної хімічної технології, процесів і апаратів (ЗХТ, ПА). Він – автор підручника з курсу загальної хімічної технології. Опублікував близько 130 наукових праць. Дослідження, що виконувалися під керівництвом М. І. Некрича впроваджені в промисловість, зокрема, процес механічного розливання каустику, одержання сірчистого заліза із піриту та ін.

У 1948 р. в приміщеннях технічного корпусу кафедра ЗХТ, ПА створила навчальну лабораторію загальної хімічної технології.

Навчальна лабораторія процесів і апаратів була введена в експлуатацію в 1952 р. після ремонту, який проводився силами співробітників кафедри. Вони ремонтували виробничі приміщення колишнього газового заводу ХХТІ, зруйнованого під час Великої Вітчизняної війни.

Засідання кафедри ЗХТ, ПА (1950-1960)
Засідання кафедри ЗХТ, ПА (1950-1960)

За пропозицією професорсько-викладацького складу кафедри ЗХТ, ПА в 1950 р. до дисциплін, що викладала кафедра для студентів технологічного профілю, було включено курс автоматизації хімічних виробництв. У 1957 р. при кафедрі було створено лабораторію автоматизації хімічних виробництв. Розвиток матеріальної бази й зростання кваліфікації професорсько-викладацького складу інституту дозволили в 1964 р. відокремити кафедру автоматизації хімічних виробництв від кафедри ЗХТ, ПА.

При організації Харківського політехнічного інституту (ХПІ) в 1949 р. завідуючим кафедрою ЗХТ, ПА було призначено заступника директора реорганізованого ХХТІ, доцента, у подальшому доктора технічних наук, професора Гончаренка Григорія Костянтиновича. Він був керівником кафедри до 1976 р.

Професор Г. К. Гончаренко
Професор Г. К. Гончаренко

Проф. Г. К. Гончаренко – відомий учений у галузі дифузійних процесів і технології використання природного газу. Він опублікував понад 150 наукових праць.

На початку 1960-х рр. проф. Г. К. Гон­чаренко та його аспірантка, у подальшому професор кафедри А. П. Готлінська, створили нову теорію механізму масопередачі в системі «рідина–рідина» (теорія «пересольвації»), що отримала широкий резонанс у нашій країні й за кордоном.

У середині 1960-х рр. з ініціативи доцента, пізніше – доктора технічних наук, професора Коваленка Віктора Івановича на кафедрі почався розвиток нового наукового напрямку – математичне й комп’ютерне моделювання хіміко-технологічних процесів. Уперше в Україні на кафедрі хімічного профілю було створено лабораторію моделювання хіміко-технологічних процесів на аналогових обчислювальних машинах й відпрацьовано дисципліну «Моделювання хіміко-технологічних процесів». Від цього часу кафедра ЗХТ, ПА проводить заняття вже з трьох дисциплін, дві з яких відображені в назві кафедри.

Колектив кафедри ЗХТ, ПА (1969)
Колектив кафедри ЗХТ, ПА (1969)

Протягом майже 30-ти років від дня заснування кафедри ЗХТ, ПА основними науковими напрямками робіт тут були математичне моделюван ня хіміко-технологічних процесів, розробка інтенсивних методів і обладнання масообмінних процесів.

З початку 1950-х рр. у зв’язку з розвитком атомної енергетики створені вченими кафедри нові процеси екстрагування почали впроваджуватися в промисловість (екстракція є одним із методів розподілу ізотопів урану і плутонію). Оцінка великого вкладу кафедри в науку в цій галузі відобразилась у присвоєнні їй статусу «Харківської школи екстракції». Роботи з екстрагування проводились у системах «рідина–рідина», а також у системі «рідина–тверде тіло» (в основному рослинного походження).

Підсумком наукових досліджень проф. Г. К. Гончаренка, його учнів та послідовників: проф. А. П. Готлінської, в наш час професорів університету І. С. Чернишева і В. О. Лещенка, доцентів В. Я. Шутєєва, В. П. Михайличенка та В. М. Солов’я, старших наукових співробітників С. В. Волювача, Г. А. Ободовського та інших у галузі рідинної екстракції стали такі розробки:

  • технологія очистки стічних вод промислових підприємств (Харківський завод транспортного машинобудування ім. Малишева, Рубіжанський хімкомбінат, Шебекінський хімкомбінат, нафтопереробні заводи Західної України, Башкирії, Східного Сибіру та ін.);
  • інтенсифікація екстракційної апаратури (створено нові типи екстракторів – шнекові, трубчасті, відцентровані та ін.);
  • удосконалення статичних змішувачів для гомогенізації рідких середовищ, що забезпечують оптимальне використання енергії, високу ефективність і продуктивність при мінімальних габаритах і простоті конструкції; використання статичних змішувачів у схемах очистки промислових стоків від нафтопродуктів на низці машинобудівних заводів;
  • розподіл низькомолекулярних кислот екстракційним методом (Шебекінський і Волгодонський хімічні комбінати);
  • інтенсивні методи процесів екстрагування (Бєлгородський вітамінний завод, Харківське фармоб’єднання «Здоров’я», Львівський фармзавод, харчові й фармацевтичні заводи України, Росії, Грузії).

Для виконання науково-дослідних робіт співробітники кафедри (В. Ф. Воловод, О. Ю. Авербах, В. П. Задорожний, О. М. Нікітін) створили лазерний доплерівський вимірювач швидкості, що був унікальним приладом для середини 1970-х рр. За допомогою цього вимірювача було виконано фундаментальні дослідження гідродинамічних характеристик потоків у статичних змішувачах й пластинчатих теплообмінниках.

Доц. Є. І. Орлова проводить лабора-торні заняття на АОМ (1979)
Доц. Є. І. Орлова проводить
лабораторні заняття на АОМ (1979)

У галузі екстракції в системі «рідина–тверде тіло» проф. Г. К. Гон­чаренко та його послідовники – старші викладачі, згодом професори університету Є. І. Орлова та І. О. Нечипоренко вперше зробили якісне й математичне описання кінетики екстрагування, розробили методику моделювання, що дозволяла отримувати надійні дані про швидкість і повноту екстракції. Вчені кафедри вперше запропонували використовувати ультразвук для інтенсифікації екстрагування лікарських речовин з рослиннї сировини, розробили конструкції ультразвукових екстракторів, установили параметри найбільш раціонального режиму процесу й отримали його математичний опис. Ними також створено оригінальний метод екстракції з тонкоподрібненого матеріалу й апарат для обробки такої сировини.

Метою досліджень твердофазової екстракції було вивчення особливостей витягування біологічно активних речовин із лікарської рослинної сировини і удосконалення екстракційного обладнання. За проектом, що розробили співробітники кафедри під керівництвом І. О. Нечипоренка, вперше в СРСР на заводі «Здоров’я» було створено екстракційну дільницю для переробки тонкоподрібненого листя подорожника.

Практичний інтерес викликали розроблені методи інтенсифікації процесу екстрагування в періодичних умовах. Так, вперше на основі вивченого ефекту впливу поперечної нерівномірності руху екстрагента й залежності його від напрямку і швидкості руху рідини через шар сировини в апараті було створено методику розрахунку промислового апарата з урахуванням поперечної нерівномірності. Наукові розробки в цій галузі впроваджені на Тбіліському, Ташкентському, Харківському та інших хіміко-фармацевтичних заводах, а також на харчових підприємствах України й Росії.

Дослідження з рідинної екстракції, що розпочав професор Г. К. Гончаренко, продовжив його учень – доцент І. С. Чернишев зі співробітниками (молодші наукові співробітники С. В. Прудиус та Т. І. Помазановська). Їх наукові інтереси були пов’язані з вивченням статики складних екстракційних систем фармацевтичної промисловості, промисловості жирних кислот та інших галузей. Разом з вивченням статики процесу розроблялось принципово нове апаратурне оформлення екстракційних процесів, що враховувало специфічні властивості фармацевтичних систем, а також термостабільних систем, які потребують максимального вкорочення часу контакту фаз.

При вивченні статики фармацевтичних екстракційних систем уперше в СРСР було успішно використано метод лабораторної імітації процесу, який дозволив значно скоротити терміни впровадження в виробництво нових лікарських препаратів, а на стадії проектування вибрати оптимальну схему процесу й розрахувати всі необхідні його параметри. Результати розробок упроваджені на Харківських фармацевтичних підприємствах «Здоров’я» й «Червона зірка», Львівському і Дарницькому хімфармзаводах, Сімферопольському заводі ефірних масел, Шебекінському хімкомбінаті.

Паралельно на кафедрі виконувались наукові дослідження за іншими важливими для промисловості тематиками. Сумісно з УкрНДІХімМашем велися роботи з дослідження тепло- й масообмінних процесів і апаратів (доц. А. П. Готлінська):

  • дослідження тепло- і масообміну в апаратах із полімерних матеріалів, розробка й дослідження вітчизняних теплообмінників з фторопласту;
  • глибоке концентрування розчинів у роторних тонкоплівкових апаратах для процесів сушіння продуктів органічного синтезу (Волзький завод органічного синтезу), упарювання тетрахлоридів титану з пульпи хлоридів металів й термічного знесолення стічних вод чорної металургії (Березняківський титано-магнієвий комбінат та ін.);
  • розробка й дослідження оптичного приладу типу «Ендоскоп», який дозволяє вести візуальний нагляд за процесами, що протікають у роторних апаратах, і визначати розмір окремих теплових зон;
  • розробка й дослідження високоефективних контактних елементів масообмінних колон. Було запропоновано якісно нову класифікацію контактних елементів за ознакою розподілу газових (парових) і рідинних потоків.

На основі цих і попередніх розробок цього наукового напрямку була опублікована монографія «Контактные элементы массообменных колонн», за яку ВАК СРСР надав атестат професора керівнику досліджень доценту А. П. Готлінській.

Актуальними для хімічної промисловості дослідженнями – вивченням процесу каталітичного окислення аміаку киснем повітря на каталізаторах платинової групи, питаннями тривалості роботи таких каталізаторів і їх регенерацією – довгий час (1940–1970) займалася доцент Седашова Катерина Гаврилівна.

Послідовниками ідей проф. М. І. Некрича у галузі переробки сульфідних солей, що матеріалізовані в відповідних технологічних процесах, впроваджених на промислових підприємствах СРСР, були доцент В .Г. Новіков і старший науковий співробітник О. К. Бєляєв.

У різний час на кафедрі працювали такі визначні вчени університету, як завідувач кафедри автоматизації д-р техн. наук, проф. В. Т. Єфімов, завідувач кафедри технології пластмас д-р техн. наук, проф. І. М. Носалевіч, д-р техн. наук, проф. А. Н. Цейтлін, проф. І. І. Литвиненко та ін.

З 1972 р. на кафедрі почав розвиватися науково-практичний напрямок з використання машин у харчовій технології (старший науковий співробітник, згодом доцент, професор, доктор технічних наук Ю. П. Кудрін, старші наукові співробітники Ю. А. Толчинський і В. К. Ложечник, науковий співробітник В. М. Геращенко, інженери О. І. Рустинова, Л. О. Купец, Ю. І. Черниш, Г. Д. Рєзніков). Ця група співробітників досліджувала фізичне і математичне моделювання пресів гідродинамічної, теплової й механічної природи в каналах шнекових машин і висунула ідею, що в багатьох харчових технологіях ефективно використовувати двочерв’якові екструдери замість одночерв’якових. На цій основі було виконано розрахункові й проектні роботи зі створення двочерв’якових екструдерів великої потужності. Кінцевою метою робіт було переоснащення галузі переробки олійних матеріалів сучасними машинами.

Сучасний двочерв’яковий екструдер
Сучасний двочерв’яковий екструдер

Запропоновані співробітниками кафедри (Ю. П. Кудрін, Ю. А. Толчинський, В. М. Геращенко) рішення в упорядкованому вигляді пізніше, на рубежі століть, вийшли за межі колишнього Радянського Союзу й були застосовані в Румунії, Болгарії, В’єтнамі, Китаї, ряді країн Африки. Сукупний випуск двочерв’якових екструдерів з діаметром робочої камери 75, 85, 100 і 150 мм становить на сьогодні величину порядку 5–10 тис. одиниць вартістю порядку 100 млн. доларів (оцінювально).

Ю. П. Кудрін, Ю. А. Толчинський, В. М. Геращенко замінили існуюче обладнання для отримання туалетного мила екструдерами різних видів; при цьому вперше в єдиній моделі течія матеріалу була пов’язана з реакціями омилення. Також вони виконали роботи з кінетики твердотілих хімічних реакцій у полікристалічних речовинах за умови імпульсних критичних і надкритичних навантажень (в області надпластичної течії з плавленням). В підсумку було розраховано імпульсні контактні конвеєрні апарати на основі наковальні Бриджмена для мікротоннажного здійснення механохімічних реакцій у порошках полікристалічних матеріалів.

Професор Л. Л. Товажнянський
Професор Л. Л. Товажнянський

У 1977 р. кафедру ЗХТ, ПА очолив на той час проректор ХПІ, кандидат технічних наук, доцент, згодом – доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений робітник вищої школи, лауреат Державної премії, Дійсний член Академії наук вищої школи України Товажнянський Леонід Леонідович, який є зараз ректором Націо­нального технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Обрання Л. Л. Товажнянського завідуючим кафедрою співпало з переміщенням лабораторій процесів і апаратів й загальної хімічної технології, а також викладацького і науково-дослідного складу кафедри у відремонтовані, подекуди силами самих співробітників, приміщення 3-го лабораторного корпусу. Великий вклад у процес перебудови і ремонту приміщень 3-го лабораторного корпусу внесли тоді доценти, виконуючі обов’язки завідуючого кафедрою з 1977 по 1981 рр. І. С. Чернишев, а з 1981 по 1994 рр. – А. В. Сатарін, а також завідуюча лабораторією В. Г. Орле­ан.

Доц. Л. Л. Товажнянський., ст. інженери М. С. Чусь і В. П. Задорожний за обгово-ренням результатів експерименту (1979)
Доц. Л. Л. Товажнянський.,
ст. інженери М. С. Чусь
і В. П. Задорожний за обговоренням
результатів експерименту (1979)

На той час колектив кафедри значно збільшився і став нараховувати біля 150 співробітників, враховуючи 18 чоловік професорсько-викладацького складу, біля 80 спів­робітників науково-дослід­ної частини, які працювали за 5 науковими напрямками, інженерів, які обслуговували спеціалізований обчислювальний центр, а також навчально-допоміжний персонал. Студенти навчалися на кафедрі в залах, де проводилися заняття з дисциплін «Процеси і апарати хімічної технології», «Загальна хімічна технологія», «Загальна технологія харчових виробництв» і на обчислювальному центрі. Об’єм наукових досліджень, що проводилися на кафедрі, в різні роки коливався від 100 до 200 тис. карбованців, а економічні ефекти від упровадження виконаних співробітниками кафедри наукових розробок доходили до півмільйона карбованців на рік.

У кінці 1970-х рр. кафедра була оснащена цифровими обчислювальними машинами «Мір-2» і «Наірі». Для проведення навчальної роботи на ЦОМ у радіокорпусі було організовано спеціалізований обчислювальний центр (СОЦ) для студентів усіх хімічних спеціальностей інституту. Першими інженерами, що обслуговували СОЦ, були В. П. Лазарева,Т. О. Моргун, А. М. Боло­тенко, О. В. Бражко, Л. В. Соловей, В. М. Костін. Викладачі, які проводили заняття з використанням ЦОМ – це доценти (згодом професори) З. М. Царьова, А. В. Сатарін і Є. І. Орлова. Вони розробили курс «Використання ЕОМ у хімії і хімічній технології».

Студенти проводять обчислення на ЦОМ «Наірі-2»
Студенти проводять обчислення
на ЦОМ «Наірі-2»

Очоливши кафедру ЗХТ, ПА, професор Л. Л. Товажнянський заклав базу нового для кафедри наукового напрямку з дослідження й інтенсифікації тепло- і масообмінних процесів у складних гомо- й гетерофазних системах. Невдовзі в ході досліджень, проведених у цьому напрямку, було розроблено методи розрахунку теплообмінних апаратів для проведення хімічних і теплових процесів у різних галузях промисловості. Співробітники кафедри, що захистили кандидатські дисертації під керівництвом Л. Л. Товажнянського (П. О. Капустенко, зараз професор університету, О. Г. Нагорна – доцент, М. С. Чусь – старший науковий співробітник, О. О. Перевертайленко – старший науковий співробітник), виконали комплекс теоретичних досліджень зі створення методів розрахунку теплових і гідромеханічних характеристик пластинчатих теплообмінних апаратів для різних галузей використання.

Експериментальні і пілотні дослідження створених конструкцій теплообмінного обладнання виконувалися на базі УкрНДІХімМашу висококваліфікованими співробітниками кафедри: старшими науковими співробітниками М. С. Кедровим і І. Б. Дерев’янченко, ведучими інженерами І. Б. Єрмолаєвою, О. А. Фокіним, І. В. Мойсєєвою та ін. Теоретичні дослідження, що були підтверджені експериментами, стали основою створення принципово нових конструкцій теплопередаючих поверхонь і пластинчатих теплообмінників для різних процесів хімічної технології. Ці процеси включають нагрівання, охолодження й конденсацію вакуумних парів із парогазових сумішей. Деякі з розроблених конструкцій пластинчатих теплообмінних апаратів зараз не мають аналогів – наприклад, пластинчаті теплообмінники спеціальної конструкції для колон синтезу аміаку й метанолу. Запропоновано було також оригінальні конструкції напіврозбірних пластинчатих теплообмінників, конструкції пакетів пластин і каналів із змінною геометрією. Розроблено нові принципи розрахунку пластинчатої теплообмінної апаратури, які лягли в основу видання відповідних керівних технічних матеріалів (КТМ) – нормативних документів загальнодержавного рівня в СРСР.

Професори Л. Л. Товажнянський і З. М. Царьова за участю старшого викладача (потім доцента) Є. Д. Пономаренко вперше виконали системні дослідження математичних моделей функціонування модернізованих колон синтезу аміаку з пластинчатими теплообмінниками як автотермічних реакторів. Було виконано обчислювальні експерименти з аналізу стану рівноваги реакції синтезу аміаку в промислових умовах, дослідження кінетики процесу синтезу аміаку на основі аналізу рівняння Тьомкіна-Пижова. Також було розроблено математичне, алгоритмічне й програмне забезпечення для комп’ютерного моделювання реактора синтезу аміаку аксіального типу, дослідження теплової сталості й оптимальності функціонування реактора аксіального типу з визначеним впливом зовнішніх регулюючих й збурювальних дій, розрахунок зони байпасного зміщення і проектний розрахунок пластинчатого теплообмінника. Було проведено аналіз теплової сталості автотермічної реакторної системи синтезу аміаку з реактором аксіального типу, ідентифікацію ступеня активності каталізатора методом температурної діагностики, комп’ютерне моделювання реактора аксіально-радіального типу, аналіз теплової сталості й оптимальності функціонування автотермічної системи синтезу аміаку з реактором аксіально-радіального типу.

У підсумку проведеної роботи було створено та впроваджено у виробництво унікальні конструкції спеціальних пластинчатих теплообмінників для колон синтезу аміаку, що не мають аналогів у світі.

Результати тільки цієї проведеної роботи були відображені в чотирьох підручниках, двох навчальних посібниках й чисельних статтях.

Професорсько-викладацький склад кафедри ЗХТ, ПА запропонував поглиблену програму засвоєння курсу «Загальна хімічна технологія». В зв’язку з цим у 1986 р. у Києві в видавництві «Вища школа» виходить підручник професорів кафедри З. М. Царьової і Є. І. Орлової «Теоретические основы химической технологии».

Доц. Л. Л. Товажнянський, ст. інженери М. С. Чусь і А. Ю. Перевертайленко (1980)
Доц. Л. Л. Товажнянський, ст. інженери
М. С. Чусь і А. Ю. Перевертайленко
(1980)

Науковий колектив, очолюваний проф. Л. Л. Товажнянським, (П. О. Капустенко, О. Ю. Перевертайленко та ін.) сумісно з УкрНДІХімМашем, ВНДІХімМашем (м. Москва) й Державним інститутом азотної промисловості (м. Москва) розробив пластинчаті теплообмінні апарати для блоків синтезу і блоків моноетаноламінової очистки газу агрегатів синтезу аміаку великої одиничної потужності, а також для виробництва міцної азотної кислоти. Разом з інститутом НДІЗХім кафедра проводила роботи з упровадження енергозберігаючих заходів шляхом використання пластинчатих апаратів у технологічні схеми підприємств содової промисловості.

Упровадження пластинчатих теплообмінників та їх систем, що розроблені на кафедрі під керівництвом проф. Л. Л. Товажнянського, було здійснено більш ніж на трьох десятках промислових підприємств СРСР і країн СНД, зокрема, на Сєвєродонецькому ПО «Азот», Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча, ПО «Салаватнафтооргсинтез», ПО «Ангарськнафтооргсинтез», Березняковському ПО «Азот», ПО «Куйбишевазот», ПО «Тольяттіазот», Стерлітомацькому ПО «Сода», Чирчицькому ПО «Електрохімпром», Гродненському ПО «Азот», Вахшському ПО «Азот», Харківському хімфармоб’єднанні «Здоров’я», Воскресенському хімзаводі та ін.

Доц. В. Г. Новіков і ст. лаб. А. М. Сичьова проводять лабораторні заняття (1986)
Доц. В. Г. Новіков і ст. лаб.
А. М. Сичьова проводять
лабораторні заняття (1986)

У 1980–1990 рр. у створеній на кафедрі ЗХТ, ПА лабораторії оптичної діагностики потоків вивчали локальні турбулентні характеристики потоків у моделях каналів складної геометричної форми методом лазерної доплерівської анемометрії. Дослідження проводили співробітники В. П. Задорожний, О. Н. Нікітін, О. Ю. Перевертайленко, Ю. В. Кірєєв. Аналогічна методика була використана в дослідженнях гідродинаміки в моделях статичних змішувачів, що були проведені О. Ю. Авербахом та В. М. Солов’єм.

Плідність наукових ідей проф. Л. Л. Товажнянського знайшла відбиття в виконаних П. О. Капустенко і О. Г. Нагорною теоретичних дослідженнях гідродинаміки й тепловіддачі в каналах з періодичним багатократним поворотом потоку. Їх дослідження стали фундаментальними, на них зараз посилаються провідні вчені світу.

У цей відрізок часу старший науковий співробітник, кандидат технічних наук Л. М. Ульєв, провідний науковий співробітник, потім професор кафедри, доктор технічних наук, виконував, фундаментальні теоретичні дослідження течії високов’язких рідин у конічних каналах, пізніше визнані світовою наукою. Завдяки проведеним дослідженням було створено методи рішення задач течії в’язких і високов’язких рідин у співвісних каналах. Вказані методи дозволяють досліджувати початкову гідродинамічну ділянку, що важливо для ідентифікації поправок до розрахунку тиску. В результаті досліджень було одержано прості аналітичні залежності для розрахунку полів швидкостей і тиску при течії в’язких рідин у співвісних конічних каналах, що використовуються при розрахунках обладнання. Отримані аналітичні рішення задач гідродинаміки стали основою для дослідження конвективного теплообміну при змушеній ламінарній течії в’язких рідин у конфузорних й дифузорних співвісних конічних каналах.

Ще в період до 1990-х рр. на кафедрі ЗХТ, ПА також розвивалися дослідження зі створення високотемпературних електроізоляційних й ерозійно стійких покриттів елементів газотурбінних двигунів (ГТД) – доцент Ведь Валерій Євгенович, згодом доктор технічних наук, професор; наукові співробітники Н. І. Гусєва, О. Г. Верба, О. М. Антошина, О. Я. Казаков, інженери О. В. Юрченко, Л. Д. Селіванова, В. В. Фаворська, лаборанти В. Б. Лавришко, А. Є. Казначєєв, А. М. Гребінник. Проведені дослідження дозволили відкрити новий клас високотемпературних матеріалів – в’язкопластичну кераміку, на основі якої з’явилася можливість створити керамічні матеріали й покриття вищої вогнетривкості з аномально високою термостійкістю. Інструментами для відкриття класу таких матеріалів і розробки нової кераміки з унікальними властивостями стало створення власними силами оригінальних приладів й обладнання для дослідження властивостей матеріалів при високих температурах.

Теоретичні роботи в галузі високотемпературного матеріалознавства, проведені доцентом В. Є. Ведєм зі співробітниками, дозволили виконати за замовленнями практично всіх підприємств Мінавіапрому СРСР підкладки датчиків для визначення термо- й вібронапруженого стану компресорних, робочих і соплових лопаток турбін, паливних трубопроводів, заклапанних порожнин камер згоряння та сопел сучасних авіаційних ГТД різних типів і конструкцій.

Розроблені матеріали дозволили підвищити температури вимірювань і рівнів напружень у елементах турбін від 600 до 1200 °С на жароміцних сплавах і до 1500 °С на керамічних датчиках температури газового потоку й керамічних турбінних лопатках, вимірювачах максимальних температур на основі опромінених алмазів. Роботи були впроваджені на всіх підприємствах Мінавіапрому СРСР з економічним ефектом більше 2 млн. крб. Розроблені високотемпературні електроізоляційні матеріали з високими адгезійними властивостями знайшли використання і в приймачах променистих потоків, які встановлюють на зовнішній поверхні штучних супутників Землі «Іскра-2».

У рамках цього наукового напрямку за замовленням підприємств Міністерства загального машинобудування СРСР було розроблено електроізоляційні корозійностійкі покриття робочих органів рушіїв орієнтації космічних кораблів з температурою експлуатації до 1500 °С. Матеріали покриттів і технологія їх нанесення були впроваджені для серійного виробництва рушіїв.

Лабораторія процесів та апаратів
Лабораторія процесів та апаратів

Роботи з визначення змін складу кисеньвмісних груп у процесі експлуатації поліолефінів й вибору методів спрямованої модифікації складу вторинних полімерів, що виконувалися на кафедрі під керівництвом проф., д-р техн. наук І. М. Носалєвича його аспіранткою, а згодом професором університету С. І. Бухкало зі співробітниками, дозволили розкрити можливість утилізації значної частини полімерних відходів, що традиційно складають частину смітників. Для переробки полімерних відходів сумісно з ХСКТБ «Машприборпластик» було розроблено роторну агломераційну машину. Ці дослідження сприяли не тільки частковому рішенню екологічних проблем країни, впровадження робіт у промисловість сприяло збільшенню асортименту виробів із пластичних мас технічного призначення.

Виконання науково-дослідних робіт та функціонування двох навчальних лабораторій і обчислювального центру було б неможливим без участі в матеріальному забезпеченні кафедри зав. лабораторією М. Д. Коробової, учбового майстра Л. З. Лівсона, навчального-допоміжного персоналу – інженера В. О. Паценко, лаборантів Г. М. Сичової і Н. М. Голубової. Обчислювальний центр був оснащений для свого часу сучасними обчислювальними машинами – спочатку ДВК, а потім дисплейним класом, що був пов’язаний з великою інститутською машиною 1061, а ще пізніше ЕОМ «Іскра 1030», ХТ і АТ. Лабораторні роботи створювали й оформлювали асистент (зараз доцент) Т. Г. Бабак, інженер (зараз доцент) Є. Д. Пономаренко. Методичні матеріали для роботи студентів на СОЦ (соціалізований обчислювальний центр, створенний для студентів хімічних профілей іституту) напрацювали й оформили старший інженер (зараз старший викладач) Л. В. Соловей, інженери С. Ю. Соколов й І. П. Токарєв та інш. співробітники.

З метою впровадження в промисловість і комунальне господарство країни результатів наукових досліджень у галузі пластинчатих теплообмінних апаратів й енергоефективних теплообмінних систем, що розроблялися на кафедрі ЗХТ, ПА під керівництвом проф. Л. Л. Товажнянського, в 1991 р. на базі кафедри було створено АТ «Співдружність-Т» (директор – проф. П. О. Капустенко). У 1994 р. це акціонерне товариство підписало договір про співробітництво з фірмою «Альфа Лаваль» – найкрупнішим у світі виробником пластинчатих теплообмінних апаратів – і стало таким чином офіційним дистриб’ютором продукції «Альфа Лаваль» в Україні, ряді областей європейської частини Росії, Білорусії, Молдови. «Співдружність-Т» проводить серійне обслуговування теплообмінного обладнання на цих територіях.

Пластинчатий теплообмінник
Пластинчатий теплообмінник

З ініціативи проф. Л. Л. Товажнянського АТ «Співдружність-Т» організувало й освоїло виробництво пластинчатих теплообмінників і модульних теплопристроїв, що використовуються як індивідуальні теплопункти (ІТП). Пластинчаті теплообмінники запропоновано використовувати й при реконструкції центральних теплопунктів теплорозподільних станцій і котельних тепловою продуктивністю від 20 кВт до 10 МВт. Пластинчаті теплообмінники різних конструкцій – основні елементи теплопристроїв, що комплектуються насосним обладнанням, автоматикою й іншими засобами регулювання провідних європейських виробників. Перевага модульних ІТП – в їх компактності й можливості регулювання ними розходу теплоносія. Це дозволяє економити до 15–20 % тепла при терміні окупності, який не перевищує двох років. Найбільший ефект модульні ІТП дають при реконструкції відкритих схем теплозабезпечення.

У 1990-х рр. на кафедрі група наукових співробітників (Н. І. Гусєва, О. Г. Верба та ін.) під керівництвом проф. В. Є. Ведя проводила дослідження зі створення технології нанесення високотемпературних теплозахисних ерозійностійких покриттів внутрішніх поверхонь високої чистоти деталей складних конфігурацій – елементів випускних трактів ДВЗ. Створена технологія нанесення і формування теплозахисних покриттів внутрішніх поверхонь елементів випускних каналів ДВЗ безпосередньо в процесі відливки деталей не має аналогів. Теплозахисні покриття дозволяють зменшити витрати палива транспортних засобів, підвищити ККД двигунів, знизити їх матеріалоємність.

Модульний ІТП
Модульний ІТП

У 1994 р. доцент Ю. П. Кудрін захистив докторську дисертацію. Йому було запропоновано зайняти посаду виконуючого обов’язки завідуючого кафедрою ЗХТ, ПА, яку він і займав до своєї передчасної смерті. З 1997 по 2002 рр. обов’язки завідуючого кафедрою виконував проф. В. О. Лещенко.

Під керівництвом проф. Л. Л. Товажнянського аспірант, згодом д-р техн. наук, професор, зав. кафедрою Національної фармацевтичної академії Зайцев Олександр Іванович виконав дослідження з визначення оптимальних параметрів функціонування колонної апаратури.

У 1992 р. з ініціативи зав. кафедрою ЗХТ, ПА проф. Л. Л. Товажнянського, професора кафедри П. О. Капустенка та проф. Й. Клемеша із Інституту науки та технології Манчестерського університету в рамках міжнародних проектів ЄС у ХДПУ було проведено семінар з сучасних енергозберігаючих методів. У рамках семінару працювала школа з сучасних методів інтеграції процесів. Уперше в Україні й країнах СНД було прочитано лекції з пінч-аналізу та пінч-методів проектування хіміко-технологічних систем. Це було початком розвитку в Україні нового наукового напрямку – методу інтеграції технологічних процесів.

У 1995 р. на базі кафедри ЗХТ, ПА й кафедри інтеграції процесів Інституту науки і технології Манчестерського університету за підтримки Британської Ради й фонду KNOW-HOW (Великобританія) сумісно з АТ «Співдружність-Т» створено Центр енергозберігаючих інтегрованих технологій, керівником якого став проф. Л. Л. Товажнянський. Цей час визначає момент заснування наукової школи досліджень і підготовки спеціалістів в Україні в галузі теоретичних основ інтеграції процесів з метою проведення енергоефективних реконструкцій промислових підприємств або їх раціонального проектування.

У 1997 р. у Москві побачив світ підручник професорів кафедри З. М. Царьової, Л. Л. Товажнянського, Є. І. Орлової «Основы теории химических реакторов. Компьютерный курс» обсягом 624 стор. Підручник було перекладено українською мовою й знову видано в Харкові в 2002 р.

Фундаментальні наукові роботи, виконані співробітниками кафедри ЗХТ, ПА, стали основою при вирішенні глобальної промислово важливої проблеми в Україні – «Розробка теоретичних основ технології й обладнання виробництва кальцинованої соди і реалізація концепції будівництва Кримського содового заводу на основі комплексної переробки сировини Сивашу». За цю роботу проф. Л. Л. Товажнянський з співавторами в 1999 р. був удостоєний звання Лауреата Державної премії.

Ще одним напрямком наукових досліджень, що розвиваються на кафедрі ЗХТ, ПА з 2000 р. під керівництвом проф. Л. Л. Товажнянського, стало удосконалення технології дифузійного карбідного поверхневого легування (ДКПЛ). Технологія ДКЛП розроблена на основі відкриття, зареєстрованого під № 368, одним із авторів якого була провідний науковий співробітник, к. т. н. Заєць Інна Ісаківна, що працювала на кафедрі до 2008 р.

Деталі, що подвергнуто ДКПЛ
Деталі, що подвергнуто ДКПЛ

Зараз над розвитком технології ДКПЛ працюють старший науковий співробітник, к. т. н. Л. О. Чуняєва, науковий співробітник, к. т. н. О. М. Чуняєв, молодші наукові співробітники А. О. Биков та А. О. Асріян. Технологія ДКПЛ призначена для заміни об’ємно легованих (іржостійких) сталей, які працюють в агресивних середовищах хімічної і добувної промисловості, на поверхнево леговані. Карбідні покриття, нанесені за технологією ДКПЛ, є ефективними на вуглецевих сталях, конструкційних низьколегованих сталях, високоміцних низько- й середньолегованих сталях, практично на всіх видах інструментальних сталей, а також на сірому, ковкому і високоміцному чавуні. За технологією ДКПЛ можна виготовити основні комплектуючі для всіх галузей машинобудування: підшипники, шестірні, плунжерні пари, гальмові диски, різальний, штампувальний і рублячий інструмент, запірну арматуру, сопла, інжектори, робочі органи й патрубки насосів для агресивних середовищ, деталі для роботи в агресивних середовищах (металовироби, фітинги, насадки), напівфабрикати (листова сталь, труби) та ін. Теоретичні дослідження з цього наукового напрямку пов’язані з розробкою фізико-хімічних прийомів регулювання процесу утворення карбідної фази, а також з розробкою поверхнево-легованих сплавів з заданим градієнтом властивостей. Технологія ДКПЛ захищена 24 патентами США, Японії, Германії, Канади, Швеції, Франції.

У 2002 р. виконуючим обов’язки завідуючого кафедрою ЗХТ, ПА було призначено професора, доктора технічних наук Ведя Валерія Євгеновича.

Професор В. Є. Ведь
Професор В. Є. Ведь

З 2004 р. кафедра розпочала підготовку студентів зі спеціальності «Комп’ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва» за спеціалізацією «Інтегровані технології і енергозбереження». Наявність таких спеціалістів в Україні економічно обґрунтована й доцільна, бо найбільше енергії в країні споживається промисловим сектором, (45–50 % усіх енергоресурсів).

Серед усіх факторів і заходів інтенсифікації процесів у хіміко-технологічних системах (ХТС) особливу роль відіграють ефекти, що пов’язані з оптимальним вибором структури і елементів системи. Економічний ефект від оптимальної структури ХТС приблизно на порядок вище ефектів від оптимальної організації окремих елементів або оптимального управління процесом. Реакція цих ефектів досягається не тільки при створенні нових виробництв, але й при реконструкції існуючих ХТС. Для цього використовуються методи інтеграції процесів, які відносяться до системних методів проектування. Спеціалістів, які володіють указаними методами, зокрема, методами пінч-аналізу, у вузах України й усієї материкової Європи, Азії і Америки зараз не готують (спеціалістів такого профілю випускають лише в Інституті науки і технології Манчестерського університету). З відродженням промисловості в Україні попит на таких спеціалістів буде тільки зростати, а застосування таких методів – поширюватися. Тому необхідно підготувати спеціалістів, здатних проводити наукові дослідження з метою розвитку сучасних енергозберігаючих методів інтеграції процесів у різних галузях народного господарства. Отже, підготовка спеціалістів за спеціалізацією у сфері інтеграції процесів і енергозбереження цілком узгоджується зі статтями 5, 7 та 8 Закону України про енергозбереження.

Професор П. О. Капустенко
Професор П. О. Капустенко

Для навчання студентів новій системі знань професорсько-викладацький склад кафедри підготував такі професійно-орієнтовані дисципліни: вступ до спеціальності, ідентифікація та моделювання технологічних об’єктів, гідрогазодинаміка, термодинаміка і теплотехніка, основи енерго- та ресурсозбереження, технічні засоби обробки текстової та графічної інформації, технічні засоби обліку економіко-технологічних показників, спеціалізовані розділи теплофізики, нетрадиційні та відновлювані джерела енергії, замкнені технологічні процеси, інформаційні системи та комплекси, методи інтеграції основних хіміко-технологічних процесів (пінч-аналіз), надійність та діагностування теплотехнічних систем, комп’ютерно-інтегровані технології, основи енергетичного менеджменту та аудиту, економіка навколишнього середовища, технічні засоби обліку економіко-технологічних показників, маркетинг енергії, інтеграція теплових процесів у промисловості, програмне забезпечення методів інтеграції теплоенергетичних процесів, проектування та розрахунок теплообмінного обладнання, проектування енергоефективних технологічних систем (HYSYS), процеси охолодження та холодильна техніка.

Підготовка співробітниками кафедри нових дисциплін для відкритої спеціальності, розвиток науково-дослідних робіт у галузі інтеграції процесів визначили об’єктивні обставини, на підставі яких професорсько-викладацький склад кафедри ЗХТ, ПА запропонував у 2005 р. нову назву кафедри «Інтегровані технології, процеси і апарати» (ІТПА), яку було затверджено ректоратом вищого навчального закладу.

Стендова доповідь по інтеграції процесів на нафтопереробному заводі
Стендова доповідь
по інтеграції процесів на
нафтопереробному заводі

На початку першого десятиліття ХХI століття під керівництвом проф. В. Є. Ведя розпочалися роботи зі створення керамічних нагрівників принципово нового типу. Використання розроблених керамічних нагрівників контактного типу дозволило реалізувати передачу тепла об’єктам, що нагріваються, за рахунок теплопровідності, тобто з мінімальним тепловим опором у системі, яке передає тепло. Також з’явилася можливість передавати тепло спрямованим й рівномірно розподіленим тепловим потоком з максимально розвиненою поверхнею заданої складної конфігурації, що передає тепло. Це дозволило вперше створити електричний пластинчатий теплообмінник – нагрівник практично зі стовідсотковою передачею тепла середовищу, що нагрівається (Л. Л. Товажнянський, В. Є. Ведь, Л. М. Ульєв). Даний нагрівник рекомендовано використовувати для перекачування високов’язкої нафти в шлейфах і використано на підприємствах лакофарбової промисловості (наприклад, ВАТ «Червоний хімік» – загальна потужність сіми нагрівників хімічних реакторів 230 кВт), а також для обігрівання й гарячого водопостачання побутових і промислових приміщень (ВАТ завод «Кондиціонер», 30 кВт).

Використання керамічних нагрівників нового типу й організація прийомів спрямованої передачі тепла, наприклад, у хімічних реакторах, сушильному обладнанні, побутових приладах та інше дозволяє досягти 20–40 % економії електроенергії. Розроблено й інфрачервоні нагрівники, які генерують спрямовано приблизно 90 % теплового потоку і дозволяють оцінити енергоефективність їх використання вище 70 %.

Горбунов Константин Александрович

В 1999 г. окончил НТУ “ХПИ” по специальности “Криогенная техника и технология” и получил квалификацию магистр инженер физик-исследователь.
С 1999 г. по 2002 г. – учеба в аспирантуре каф. Интегрированных технологий, процессов и аппаратов.
В 2002 г. защитил кандидатскую диссертацию по теме “Исследование процессов умеренного охлаждения органических материалов с фиксированной границей раздела фаз”.
В 2005 г. присвоено ученое звание “доцент”.
В настоящее время работает на кафедре интегрированных технологий, процессов и аппаратов в должности доцента.
Научные интересы: интенсификация процессов теплообмена в каналах теплообменных аппаратов; процессы охлаждения орагических материалов.
Является ответственным секретарем Координационного Совета НТУ “ХПИ” по изданию сборника научных трудов “Вестник НТУ “ХПИ””.
Является ответственным секретарем научно-практическогом журнала “Интегрированные технологии и энергосбережение”.
Автор более 40 научных и учебно-методических работ и одного дистанционного курса “Процессы и аппараты природоохранных технологий с основами гидравлики”.

Мирошниченко Наталья Николаевна

Литвиненко Евгения Игоревна

dsc00269-1
Доцент, кандидат технічних наук.

Закінчила Харківський політехнічний інститут по спеціальністі «Хімічна технологія пластичних мас».
Кандидатську дисертацію по спеціальністі «Технологія полімерних і композиційних матеріалів» захистила у Національному університеті «Львівська політехніка».

Підвищила наукову кваліфікацію за програмою “Taсis”. Також пройшла стажування та була атестована в інституті “INSA” (Національний інститут прикладних наук) м. Ліон (Франція).
Член науково-методичної комісії «Основи технічної творчості студентів» НТУ «ХПІ». Автор понад 60 наукових та навчально-методичних робіт.

Email: e.i.litvinenko@hotmail.com
Tel: +380577076199

Дисципліни, що викладаються:

«Процеси і апарати харчових виробництв»
«Загальна технологія харчових виробництв»

Наукові інтереси:
• Загальна технологія харчових виробництв
• Виробництво основних компонентів для купажування напоїв
• Процеси тепло- і масообміну
• Теорія хімічних реакторів
• Хімічна кінетика

блокнот

<img src=”http://web.kpi.kharkov.ua/itpa/wp-content/uploads/sites/45/2013/03/promo-image.png” alt=”Image top” class=”article-pic” />

Коллектив кафедры ИТПА

Преподавание специальных дисциплин осуществляют высококвалифицированные специалисты кафедры, в числе которых 9 профессоров, 14 доцентов и 3 старших преподавателя.

Профессорско-преподавательский состав

Ведь В.Е.Ведь В.Е.Зав. кафедрой ИТПА,
профессор, д.т.н.
Товажнянский Л.Л.Товажнянский Л.Л.профессор, д.т.н.
Image
Данилов Ю.Б.профессор, д.т.н.
Арсеньева О.П
Арсеньева О.П.доцент, д.т.н.
Капустенко П.А.
Капустенко П.А.профессор, к.т.н.
Коцаренко В.А.
Коцаренко В.А.профессор, к.т.н.
Селихов Ю.А.
Селихов Ю.А.профессор, к.т.н.
Бухкало С.И.
Бухкало С.И.профессор, к.т.н.

Рябова Ирина Борисовна

профессор, к.т.н.

Соловей Людмила Валентиновна

старший преподаватель

Дуравкина Галина Леонидовна

старший преподаватель

Голубкина Ольга Александровна

старший преподаватель

Сотрудники НВП

Гуслева Е.В.

инженер 1 кат.

Коробова М.Д.

зав. уч. лаб.

Нечипоренко И.П.

инженер 1 кат.

Овсиенко П.В.

ст. лаб.

Паценко В.А.

инженер 1 кат.

Помазановская Т.И.

зав. уч. лаб.

Служаева Н.С.

инженер 1 кат.

Черныш Ю.И.

инженер 1 кат.

Сотрудники ВЦ

Делова Е.Е.

инженер 1 кат.

Дьяченко Е.И.

инженер 1 кат.

Ковалев Г.В.

нач. бюро

Колпакова В.Г.

инженер 1 кат.

Лазарева В.Ф.

нач. бюро

Толстая Н.А.

инженер 1 кат.

Научные сотрудники

Быков А.А.

млад. науч. сотр.

Верба А.Г.

науч. сотр.

Гусева Н.И.

науч. сотр.

Демирский С.В.

инженер 1 кат.

Ермолаева И.Б.

вед. инженер

Клочок Е.А.

вед. инженер

Моисеева И.В.

вед. инженер

Перевертайленко А.Ю.

ст. науч. сотр.

Сулима А.Н.

ст. науч. сотр.

Чуняев О.Н.

науч. сотр.

Колектив кафедри ІТПА

Викладання спеціальних дисциплін здійснюють висококваліфіковані спеціалісти кафедри, у числі яких 9 професорів, 11 доцентів, 3 старших викладачі та 2 асистенти

Професорсько-викладацький склад

Ведь В.Є.Ведь В.Є.Зав. кафедрою ІТПА,
професор, д.т.н.
Товажнянський Л.Л.Товажнянський Л.Л.професор, д.т.н.
Image
Данилов Ю.Б.професор, д.т.н.
Капустенко П.О.
Капустенко П.О.професор, к.т.н.
Коцаренко В.О.
Коцаренко В.О.професор, к.т.н.
Селіхов Ю.А.
Селіхов Ю.А.професор, к.т.н.
Бухкало С.І.
Бухкало С.І.професор, к.т.н.

Рябова І.Б.

професор, к.т.н.

Горбунов К.О.

професор, к.т.н.

Міронов Антон

асистент, к.т.н.

Соловей Людмила Валентинівна

старший преподаватель

Голубкіна Ольга олександрівна

старший преподаватель

Дуравкіна Галина Леонидівна

старший преподаватель

Співробітники НДП

Гуслева Е.В.

инженер 1 кат.

Коробова М.Д.

зав. уч. лаб.

Нечипоренко І.П.

инженер 1 кат.

Овсієнко П.В.

ст. лаб.

Паценко В.О.

инженер 1 кат.

Помазановська Т.І.

зав. уч. лаб.

Служаєва Н.С.

инженер 1 кат.

Черниш Ю.І.

инженер 1 кат.

Співробітники ОЦ

Ділова О.Є.

инженер 1 кат.

Д’яченко О.І.

инженер 1 кат.

Ковальов Г.В.

нач. бюро

Колпакова В.Г.

инженер 1 кат.

Лазарева В.П.

нач. бюро

Товста Н.О.

инженер 1 кат.

Наукові співробітники

Асриян А.А.

млад. науч. сотр.

Биков А.А.

млад. науч. сотр.

Верба А.Г.

науч. сотр.

Гусєва Н.И.

науч. сотр.

Демирський С.В.

инженер 1 кат.

Єрмолаєва И.Б.

вед. инженер

Клочок Е.А.

вед. инженер

Моісєєва И.В.

вед. инженер

Перевертайленко О.Ю.

ст. науч. сотр.

Сулима А.Н.

ст. науч. сотр.

Чуняев О.Н.

науч. сотр.

Капустенко Петр Алексеевич

prf-kapustenko

Профессор Национального технического уни­верситета «Харьковский политехнический институт» (НТУ «ХПИ»), действительный член Академии Строительства Украины, Председатель Правления и Генеральный ди­ректор Акционерного Общества «Содруже­ство-Т» (Украина), Председатель Правления ЗАО «Теплокомплект» (Россия).

Капустенко П.А. – известный ученый, основатель на­учной школы по процессам тепло- и массообмена при из­менении агрегатного состояния вещества в каналах слож­ной геометрической формы. Результаты достижений школы реализованы в конструкциях современных высокоэффектив­ных пластинчатых теплообменных аппаратов и модульных те­пло установок для промышленности, топливно- энергетического комплекса и коммунальной энергетики.

Им выполнены фундаментальные и прикладные ис­следования со следующими оригинальными результатами:

  •  метод синтеза оптимальной поверхности теплообмена пластинчатых теплообменных аппаратов;
  • теория конденсации парогазовых и паровых смесей и каналах сложной формы сетчато-поточного типа;
  • оригинальная конструкция пластинчатых теплообменников для высоких температур и давлений, их интеграции и колонны производств синтеза аммиака и метанола;
  •  синтез оптимальных теплообменных систем пластинча­тых теплообменников и их интеграция в промышленные агре­гаты; – интеграция тепловых процессов с целью энергосбере­жения и снижения вредных выбросов при реконструкции тех­нологических схем промышленных предприятий и систем коммунальной энергетики.

 

Email: kap@kpi.kharkov.ua

Tel: +380577202223

 

Выполняемая учебная нагрузка

Курс «Основы энерго- и ресурсосбережения» – лекции

 

Научные интересы

  • Энергосбережение в промышленности и коммунальном хозяйстве
  • Процессы тепло- и массообмена
  • Оптимизация энергоэффективности теплообменных систем
  • Интеграция процессов

 

Участие в международных проектах

  • British Council Link UMIST-NTU KhPI Project (1992-1994);
  • INTAS 2017 (1994-1996);
  • NATO HTECH.LG 941000 (1994-1996);
  • TACIS/EUK 9407/06 (1996);
  • REAP UKR/395/41/0007 (1998-2002);
  • INCO-COPERNICUS IC15-CT98-0506 (1998-2001);
  • SYNERGY C.4.1041/D/99-0.28 (2000-2001);
  • INCO-COPERNICUS-2 ICPF-5-1999-A2 PR01 (2001-2004);
  • World Bank Project KIBA-2001/SI-01/01 (2001-2002).
  • EC Project DEMACSYS – ICA2-CT-2001-10005 (INCO-COPERNICUS-2) – «Development and Application of Decision-Making Computerised System» (2001-2003);
  • EC Project SHERHPA – «Sustainable Heat and Energy Research for Heat Pump Applications», №COLL-CT-2004-500229 (2004–2007);
  • EC Project ECOPHOS – INCO-CT-2005-013359 (FP6 INCO-COPERNICUS ) – «Waste utilisation in phosphoric acid industry through the development of ecologically sustainable and environmentally friendly processes for a wide class of phosphorus-containing products» (2005-2008);
  • EC Project CONNECT – COOP-2006-31638 – «Design of Advanced Controllers for Economic, Robust and Safe Manufacturing Performance» (2006-2008)
  • EC Project INTHEAT – «Intensified Heat Transfer Technologies for Enhanced Heat Recovery», №FP7-SME-2010-1-262205-INTHEAT (2010-2012);
  • EC Project EFENIS – ENER/FP7/296003/EFENIS – «Efficient Energy Integrated Solutions for Manufacturing Industries» (2012-2015);
  • EC Project DISKNET – «Distributed Knowledge-Based Energy Saving Networks», №FP7-PEOPLE-2011-IRSES-294933 (2012–2016)

 

Публикации

Автор 207 научных работ, из них: 6 монографий в соавторстве, 7 учебных пособий, 107 работы в научных специализированных изданиях Украины, 30 работ в научных периодических специализированных международных изданиях, 57 – в материалах конференций.

 Список основных публикаций

Монографии

  1. Compact Heat Exchangers for Energy Transfer Intensification: Low Grade Heat and Fouling Mitigation / Klemes J. J., Arsenyeva O., Kapustenko P., Tovazhnyanskyy L. ‒ CRC Press, 2015. ‒ 354 p.
  2. Process integration for energy saving in buildings and building complexes / Kapustenko P. O., Arsenyeva O. P. // Handbook of Process Integration (PI): Minimisation of energy and water use, waste and emissions / Editor J. Klemes. ‒ Cambridge, UK: Woodhead Publishing, 2013. ‒ P. 938-965.
  3. Пластинчатые теплообменники в теплоснабжении: монография / Товажнянский Л. Л., Капустенко П. А., Хавин Г. Л., Арсеньева О. П.; под общ. ред. Хавина Г.Л. ‒ Харьков: НТУ «ХПИ», 2007. ‒ 448 с.
  4. Основы интеграции тепловых процессов / Смит Р., Клемеш Й., Товажнянский Л. Л., Капустенко П. А., Ульев Л. М.‒ Харьков: ХГПУ, 2000. ‒ 457 с.

 

Учебные пособия

  1. Основы энергоресурсоэффективных экологически безопасных технологий нефтепереработки / Мешалкин В.П. // Мешалкин В.П., Товажнянский Л.Л., Капустенко П.А. – Харьков: НТУ «ХПИ», 2011. – 616 с.
  2. Загальна технологія харчової промисловості у прикладах і задачах / ТоважнянськийЛ.Л., Бухкало С.І., Капустенко П.О., Арсеньєва О.П., Ольховська О.І., Орлова Є.І. // – Київ: Центр учбової літератури, 2011. – 118 с. / навчальний посібник з грифом МОН України/.
  3. Основы теории ресурсосберегающих интегрированных химико-технологических систем / Мешалкин В., Товажнянский Л., Капустенко П. ‒ Харьков: НТУ” ХПИ”, 2006. – 412 с.
  4. Пластинчатые теплообменники в промышленности / Товажнянский Л. Л., Капустенко П. А., Хавин Г. Л., Арсеньева О. П.‒ Харьков: НТУ «ХПИ», 2004. ‒ 232 с.

 

Статьи в научных специализированных изданиях Украины и иностранных периодических журналах

  1. Crystallization fouling with enhanced heat transfer surfaces / Crittenden B. D., Yang M., Dong L., Hanson R., Jones J., Kundu K., Harris J., Klochok O., Arsenyeva O., Kapustenko P. // Heat Transfer Engineering. ‒ 2015. ‒ Vol.36. ‒ P. 741-749.
  2. Searches of cost effective ways for amine absorption unit design in CO2 post-combustion capture process / Perevertaylenko O. Y., Gariev A. O., Damartzis T., Tovazhnyanskyy L. L., Kapustenko P. O., Arsenyeva O. P. // Energy. ‒ 2015.
  3. Generalised semi-empirical correlation for heat transfer in channels of plate heat exchanger / Arsenyeva O. P., Tovazhnyanskyy L. L., Kapustenko P. O., Demirskiy O. V. // Applied Thermal Engineering. ‒ 2014. ‒ Vol.70(2). ‒ P. 1208-1215.
  4. Heat exchangers for energy recovery in waste and biomass to energy technologies – I. Energy recovery from flue gas / Kilkovsky B., Stehlik P., Jegla Z., Tovazhnyansky L. L., Arsenyeva O., Kapustenko P. O. // Applied Thermal Engineering. ‒ 2014. ‒ Vol.64(1–2). ‒ P. 213-223.
  5. New developments in Heat Integration and intensification, including Total Site, waste-to-energy, supply chains and fundamental concepts / Klemeš J. J., Varbanov P. S., Kapustenko P. // Applied Thermal Engineering. ‒ 2013. ‒ Vol.61(1). ‒ P. 1-6.
  6. The influence of plate corrugations geometry on plate heat exchanger performance in specified process conditions / Arsenyeva O., Kapustenko P., Tovazhnyanskyy L., Khavin G. // Energy. ‒ 2013. ‒ Vol.57. ‒ P. 201-207.
  7. Heat integration of ammonia refrigeration cycle into buildings heating systems in buildings / Boldyryev S. A., Garev A. O., Klemeš J. J., Tovazhnyansky L. L., Kapustenko P. O., Perevertaylenko O. Y., Arsenyeva O. P. // Theoretical Foundations of Chemical Engineering. ‒ 2013. ‒ Vol.47(1). ‒ P. 39-46.
  8. Energy efficiency of complex technologies of phosphogypsum conversion / Tovazhnyansky L. L., Meshalkin V. P., Kapustenko P. O., Bukhkalo S. I., Arsenyeva O. P., Perevertaylenko O. Y. // Theoretical Foundations of Chemical Engineering. ‒ 2013. ‒ Vol.47(3). ‒ P. 225-230.
  9. Accounting for the thermal resistance of cooling water fouling in plate heat exchangers / Arsenyeva O. P., Crittenden B., Yang M., Kapustenko P. O. // Applied Thermal Engineering. ‒ 2013. ‒ Vol.61(1). ‒ P. 53-59.
  10. Арсеньева О.П. Полуэмпирическая модель турбулентного теплопереноса при движении жидкости в каналах сетчато-поточного типа / Арсеньева О. П. // Інтегровані технології та енергозбереження. ‒ 2013. ‒ T.1. ‒ C. 75-82.
  11. Heat transfer and friction factor in criss-cross flow channels of plate-and-frame heat exchangers / Arsenyeva O. P., Tovazhnyanskyy L. L., Kapustenko P. O., Demirskiy O. V. // Theoretical Foundations of Chemical Engineering. ‒ 2012. ‒ Vol.46(6). ‒ P. 634-641.
  12. Арсеньева О.П. Уменьшение образования отложений со стороны охлаждающей воды в пластинчатых теплообменных аппаратах промышленных предприятий / Арсеньева О. П. // Вісник НТУ «ХПІ». ‒ 2012. ‒ T.10. ‒ C. 13-28.
  13. Арсеньева О.П. Влияние геометрических параметров пластин и их гофрировки на тепло-гидравлические характеристики пластинчатых теплообменных аппаратов / Арсеньева О. П. // Інтегровані технології та енергозбереження. ‒ 2012. ‒ T.2. ‒ C. 68-75.
  14. Интеграция аммиачного холодильного цикла в тепловую систему зданий / Болдырев С. А., Клемеш Й. Я., Товажнянський Л. Л., Капустенко П. А., А.О.Гарев, Арсеньева О. П. // Інтегровані технології та енергозбереження. ‒ 2012. ‒ T.2. ‒ C. 76-81.
  15. Анализ эффективности процессов утилизации спиртовой барды / Товажнянский Л. Л., Капустенко П. А., С.И.Бухкало, Арсеньева О. П. // Наукові праці ОНАХТ. ‒ 2012. ‒ T.41, №2. ‒ C. 13-19.
  16. Анализ работы пластинчатого подогревателя сахарного сока с учетом отложений / Бабак Т. Г., Капустенко П. А., Хавин Г. Л., Арсеньева О. П. // Наукові праці ОНАХТ. ‒ 2012. ‒ T.41, №2. ‒ C. 173-177.
  17. Практическая реконструкция системы подогревателей сахарного сока перед выпариванием / Товажнянський Л. Л., Демирский А. В., Хавин Г. Л., Арсеньева О. П. // Інтегровані технології та енергозбереження. ‒ 2012. ‒ T.2. ‒ C. 99-102.
  18. Optimal design of plate-and-frame heat exchangers for efficient heat recovery in process industries / Arsenyeva O. P., Tovazhnyansky L. L., Kapustenko P. O., Khavin G. L. // Energy. ‒ 2011. ‒ Vol.36(8). ‒ P. 4588-4598.
  19. Investigation of the new corrugation pattern for low pressure plate condensers / Tovazhnyansky L., Kapustenko P., Perevertaylenko O., Khavin G., Arsenyeva O. // Applied Thermal Engineering. ‒ 2011. ‒ Vol.31(13). ‒ P. 2146-2152.
  20. Process integration of sodium hypophosphite production / Tovazhnyansky L., Kapustenko P., Ulyev L., Boldyryev S., Arsenyeva O. // Applied Thermal Engineering. ‒ 2010. ‒ Vol.30(16). ‒ P. 2306-2314.
  21. Математическое моделирование пластинчатого конденсатора с переменным по длине сечением каналов / Капустенко П. О., Бабак Т. Г., Хавин Г. Л., Арсеньева О. П. // Інтегровані технології та енергозбереження. ‒ 2010. ‒ T.4. ‒ C. 23-29.
  22. Тепловые и гидромеханические характеристики пластин с меняющимся по длине пластины сечением канала / Товажнянський Л. Л., О.Ю.Перевертайленко, Арсеньева О. П., Долгоносова О. О. // Інтегровані технології та енергозбереження. ‒ 2010. ‒ T.3. ‒ C. 27-30.
  23. Арсеньева О.П. Обобщенное уравнение для расчета гидравлического сопротивления каналов пластинчатых теплообменников / Арсеньева О. П. // Інтегровані технології та енергозбереження. ‒ 2010. ‒ T.4. ‒ C. 112-117.
  24. The use of plate heat exchangers to improve energy efficiency in phosphoric acid production / Kapustenko P., Boldyryev S., Arsenyeva O., Khavin G. // Journal of Cleaner Production. ‒ 2009. ‒ Vol.17(10). ‒ P. 951-958.
  25. Integration of a heat pump into the heat supply system of a cheese production plant / Kapustenko P. O., Ulyev L. M., Boldyryev S. A., Garev A. O. // Energy. ‒ 2008. ‒ Vol.33(6). ‒ P. 882-889.
  26. The Simulation of Multicomponent Mixtures Condensation in Plate Condensers / Tovazhnyansky L. L., Kapustenko P. O., Nagorna O. G., Perevertaylenko O. Y. // Heat Transfer Engineering. ‒ 2004. ‒ Vol.25(5). ‒ P. 16-22.
  27. Tovazhnyansky L.L. The Investigation of Flow Boiling for Flows in Channels with Cross-Corrugated Walls / Tovazhnyansky L. L., Kapustenko P. O., Perevertaylenko O. // Heat Transfer Engineering. ‒ 2002. ‒ Vol.23(6). ‒ P. 62-69.
  28. The optimum design of multi-pass dismountable PHEs / Tovazhnyansky L. L., Kapustenko P. A., Pavlenko V. F., Derevyanchenko I. B., Babak T. G., Lupyr V. F. // Chemical and Petroleum Engineering. ‒ 1992. ‒ Vol.28(6). ‒ P. 354-359.
  29. Tovazhnyanski L.L. Intensification of heat and mass transfer in channels of plate condensers / Tovazhnyanski L. L., Kapustenko P. A. // Chemical Engineering Communications. ‒ 1984. ‒ Vol.31(1-6). ‒ P. 351-366.

Коцаренко Виктор Алексеевич

prf-kotsarenko
Проф. старший научный сотрудник, кандидат технических наук

Специалист по автоматизации химико-технологических процессов. Имеет большой опыт работы в области компьютерно-интегрированных технологий и дистанционного образования. Автор более 100 научных и методических работ в области компьютерных технологий в том числе 6-и учебных пособий с грифом МОН Украины, 5-и дистанционных курсов по программированию. Имеет 17 авторских свидетельств на изобретения, награжден знаком «Изобретатель СССР».

Принимал участие в проекте «Создание сети инженерного образования в Украине» в рамках партнерской программы НТУ «ХПИ» и Университета штата Айова по гранту Инженерного информационного фонда (США).

Читает курсы: информатика, вычислительная математика и программирование, информатика и системология.

Коцаренко Віктор Олексійович

prf-kotsarenko

Проф. старший науковий співробітник, кандідат технічних наук Коцаренко В.А.

Фахівець з автоматизації хіиміко-технологічних процесів. Має великий досвід роботи у галузі комп’ютерно-інтегрованих технологій та дистанційної освіти. Автор більше 100 наукових і методичних робіт у галузі комп’ютерних технологій у тому числі 6-и навчальних посібників з грифом МОН України, 5-и дистанційних курсів по програмуванню. Має 17 авторських свідоцтв на винаходи, нагороджений знаком «Изобретатель».

Брав участь у проекті «Створення мережі інженерної освіти в Україні» в рамках партнерської програми НТУ «ХПІ» і Університету штату Айова по гранту Інженерного інформаційного фонду (США).

Чітає курси: інформатики, обчислювальної математики та программування, інформатики та системології.

Селихов Юрий Анатольевич

prf-kotsarenko

Область научных интересов: Оптимизация, интеграция тепловых процессов энергетических установок, работающих как на традиционных, так и на нетрадиционных источниках энергии.

С 1979 по 2013 годы опубликовано 180 трудов. Из них 133 научных труда (16 с участием студентов); 14 патентов; 33 учебно-методических труда из них: 8 учебных пособий (3 с грифом МОНМС Украины), 3 дистанционных курса.

Принимал участие в работе 29 научно – технических конференций, по проблемам: разработки, проектирования и производства новых энергетических установок с использованием традиционных и нетрадиционных источников энергии для производства тепловой и электроэнергии, усовершенствования существующих энергоустановок; математического моделирования и идентификации процессов тепломассообмена в теплоэнергетическом оборудовании на ЭВМ.

Бухкало Светлана Ивановна

prf-buhkalo

Профессор кафедры интегрированных технологий, процессов и аппаратов Национального технического университета «Харьковский политехнический институт», к.т.н., с.н.с., доцент, профессор НТУ «ХПИ». В 1988 г. успешно защитила кандидатскую диссертацию в специализированном совете Московского института тонкой химической технологии.

В настоящее время Бухкало С.И. является ответственным секретарем вестника НТУ «ХПИ», тематический выпуск «Инновационные исследования в научных работах студентов»; зам. председателя методической комиссии «Основы научно-технического творчества студентов» НТУ «ХПИ» и член методической комиссии НТУ «ХПИ» «Активизация технического творчества студентов».

Бухкало С.И. разработала на кафедре ИТПА НТУ «ХПИ» и успешно внедряет межвузовское комплексное инновационное игровое проектирование, его основные положения связаны с концепцией повышения качества подготовки специалистов в высших учебных заведениях. Основное внимание уделено комплексной системе повышения качества подготовки специалистов с использованием системы компетенций как составляющей технического творчества студентов, а также комплексным инновационным проектам как новой форме подготовки специалистов для инновационной деятельности. На международной выставке в 2009 г. Инноватика в образовании Украины в Киеве награждена почетным дипломом «За личностный вклад в развитие образовательных инноваций». За презентацию «Внедрение системы компетенций – как основы подготовки конкурентоспособных специалистов в высшей школе» на международной выставке Современные учебные заведения – 2011 в Киеве проф. Бухкало С.И. как научный руководитель получила почетный диплом «За плодотворную научно-педагогическую деятельность по усовершенствованию содержания учебно-воспитательного процесса».

Имеет около 150 публикаций, из них: 3 учебника с грифом МОН Украины, 3 учебных пособия с грифом МОН Украины, 7 учебных пособий, более 120 научных публикаций и докладов на конференциях, 10 учебных разработок и 10 патентов.

Внесла существенный вклад в разработку научного потенциала кафедры и университета, занимается внедрением ресурсо- и энергосберегающих технологий в химической, коксохимической, биохимической и пищевой промышленности, а также решает задачи научно-обоснованного выбора методов переработки и утилизации различного вида отходов. Была ответственным исполнителем и руководителем 2 работ, которые входили в состав фундаментальных в планах ГКНТ СССР: «Разработка и внедрение химического оборудования для ультрафильтрации» и «Создать и освоить технологические процессы и оборудование, обеспечивающее эффективное использование промышленных и бытовых отходов полимеров», а также руководителем ряда хоздоговорных работ.

Ведь Валерий Евгеньевич

prf-ved

Доктор технических наук (специальность 20.02.14), профессор, исполняющий обязанности заведующего кафедрой.

Основные научные интересы: керамическое материаловедение (теоретически обосновал и открыл новый класс керамических материалов, обладающих высокотемпературной вязкопластичностью), процессы теплообмена, гетерогенного катализа.

Окончил Харьковский политехнический институт по специальности “Химическая технология керамики и огнеупоров”. Кандидатскую диссертацию защитил по специальности “Технология тугоплавких неметаллических материалов”, докторскую – по специальности “Вооружение и военная техника”.

Email: valeriy.e.ved@dgmail.com

Tel: +380577076589

 

Выполняемая учебная нагрузка

Курс «Общая химическая технология, процессы и аппараты» – лекции, практические занятия

 

Научные интересы

  • Высокотемпературное неорганическое материаловедение
  • Кинетика, катализ
  • Очистка отходящих газов

 

Участие в международных проектах

  • EC Project DISKNET – «Distributed Knowledge-Based Energy Saving Networks», №FP7-PEOPLE-2011-IRSES-294933 (2012–2016)
  • «Разработка методов синтеза сложных теплоэнергетических систем

и создание материалов-носителей катализаторов с заданными

физическими свойствами» – заказчик ТОО «Научно-исследовательский институт «Казахстан инжиниринг»

 

Публикации

Автор 275 научных работ, из них: 2 монографии в соавторстве, 23 учебных пособия, 135 работ в научных периодических специализированных международных изданиях, 40 патентов и авторских свидетельств на изобретения

 

Список основных публикаций

Статьи в научных специализированных изданиях Украины и иностранных периодических журналах

  1. Ведь В.Е., Куколев Г.В., ДобровольскийГ.Б., Мирошниченко А.А. Термостойкость магнезиальной керамики в потоке низкотемпературной плазмы. // Теплофизика высоких температур.– 1979.– №5.– С.1112-1114.
  2. Ведь В.Е., Гусев Ю.А., Мигур И.М., Харитонов Ф.Я. Методика исследования электросопротивления высокотемпературных цементов. // Электронная техника.– 1981.– сер.6 (материалы).– Вып. 5 (154).– С.56-59.
  3. Ведь В.Е., Гусев Ю.А., Скрипка А.Я., Харитонов Ф.Я. Установки для определения прочностных характеристик сцепления покрытий с металлами // Заводская лаборатория.– 1985.– №2.– С.82-84.
  4. Ведь В.Е., Харитонов Ф.Я. Влияние типа и количества добавок на спекание окиси магния. // Электронная техника.– 1984.– Серия 6(материалы).– Вып.3 (188).– С.58-60.
  5. Мацевитый Ю.М., Ведь В.Е., Иванов В.А., Лушпенко С.Ф. Разработка безобжиговых теплоизолирующих материалов для высокотемпературных покрытий металлов. // Доповіді НАН України.– 1998.–№10.– С.112-117.
  6. Ведь В.Е. Технология нанесения теплозащитных покрытий внутренних поверхностей деталей газового тракта ДВС. // Авиационно-космическая техника и технология: Сб. научн. тр.– Вып.5.– Харьков: ХАИ.– 1998.–С. 441-445.
  7. Ведь В.Е. Описание деформационных характеристик упруго-вязких покрытий. // Вестник Харьковского политехнического института: Сб. научн. тр. – Вып. 26.–Харьков: ХГПУ. – 1999. – С. 122-124.
  8. Ведь В.Е., Завгородний Ю.Н. Расчет температурных коэффициентов линейного расширения оксидных компонентов, применяемых в двигателестроении. // Авиационно-космическая техника и технология: Сб. научн. тр.– Вып.9.– Харьков: Государственный аэрокосмический университет «ХАИ».– 1999.–С.404-407.
  9. Ведь В.Е. Термометрия процесса формирования теплозащитных покрытий каналов ДВС при отливке чугуна. // Вестник Харьковского политехнического института: Сб. научн. тр. – Вып. 56.–Харьков: ХГПУ. – 1999. – С.57-60.
  10. Ведь В.Е. Оценка эффективности тепловой изоляции головок цилиндров ДВС. // Інтегровані технології та енергозбереження.– 1999.–№2.– С.81-85.
  11. Ведь В.Е., Приходько И.М. Анализ напряженного состояния покрытий в зависимости от температур их формирования и соотношения температурных коэффициентов линейного расширения с металлами. // Системи обробки інформації. Збірник наукових праць. Вип. 6(16). – Харків:НАНУ, ПАНМ, ХВУ, 2001. – С.216-222.
  12. Ведь В.Е., Ходаковський В.Ю., Магасевич В.І. Технологія стаціонарного підігріву насосно-компресорних труб термоелектроелементами з метою ліквідації відкладів парафіну. // Сб. наукових праць Україн-ського науково-дослідного інституту природних газів УКРНДІГаз “Питання розвитку газової промисловості України”. Вип. XXIX – Харків. – 2001. – С.258-261.
  13. Ведь В.Е., Верба А.Г., Гусева Н.И., Завгородний Ю.Н. Определение коэффициентов термического расширения оксидов. // Сб. научных трудов “Теория и практика процессов измельчения, разделения, смешения и уплотнения”. – Вып. 9. Одесса: ОГМА. – 2002. – С. 35-40.
  14. Ведь В.Е., Кухтик Е.В., Ляшенко А.М., Угрюмов М.Л. Повышение эффективности каталитических преобразователей отходящих газов мусоросжигательных печей. // Інтегровані технології та енергозбереження.– 2002.–№2.– С. 90-93.
  15. Ведь В.Е., Приходько И.М., Винник А.Л., Дуреев В.А. Теплозащитные керамические покрытия камер сгорания ракетных двигателей твердого топлива. // Системи обробки інформації. Збірник наукових праць. Вип. 2(18). – Харків:НАНУ, ПАНМ, ХВУ, 2002. – С.76-79.
  16. Ведь В.Е., Зубков Л.Ф., Ровенский А.И., Соловей С.И. Стенд для изучения аэродинамических и кинетических процессов конверсии вредных примесей в выпускных газах. // Інтегровані технології та енергозбереження.– 2003.–№2.– С. 122-126.
  17. Мацевітий Ю.М., Ведь В.Е., Лушпенко С.Ф., Іванов В.А. Автоматизированный подбор при идентификации температурной зависимости теплопроводности теплоизоляционных материалов. // Інтегровані технології та енергозбереження.– 2004.–№1.– С. 50-55.
  18. Селихов Ю.А., Ведь В.Е., Бухкало С.И., Костин В.М. Конструкционные особенности увеличения эффективности работы гелиоустановок. // Экотехнологии и ресурсосбережение, 2004, с. 70-74.
  19. Ведь В.Е., Остапчук В.М. Решение задачи тепломассообмена в межэлементных каналах каталитических преобразователей. // Проблемы машиностроения. 2004. Т. 7. – № 2. – С. 83-87.
  20. Ведь В.Е., Зубков Л.Ф. Определение рациональных составов многокомпонентных систем. // Вестник Национального технического университета “ХПИ”: Сб. науч. тр. Тематический выпуск «Химия, химическая технология и экология» № 41 –Харьков: НТУ “ХПИ”. – 2004. – С.72-77.
  21. Ведь В.Е., Гусева Н.И., Верба А.Г. Определение рациональных составов высокотемпературных покрытий по комплексу свойств аппроксимацией их -сплайнами. // Новые огнеупоры. 2005. № 2. – С. 50-54.
  22. Ведь В.Е., Зубков Л.Ф., Остапчук В.Н. Исследование эффективности каталитической очистки газов в передвижной мусоросжигательной установке. // Проблемы машиностроения. 2004. Т. 7. – № 4. – С. 87-91.
  23. Ведь В.Е., Зубков Л.Ф., Бородин В.И., Соловей С.И. Интеграция технологий и моделирования процессов при разработках каталитических преобразователей газовых выбросов. // Інтегровані технології та енергозбереження.– 2005.–№2.– С.50 – 55.
  24. Ведь В.Е., Товажнянский Л.Л., Гусева Н.И., Верба А.Г. Керамические нагреватели для энергоэффективной направленной передачи тепла. // Международный информационно-технический журнал «Оборудование. Инструмент». Для профессионалов. – 2006. –№ 3. – С. 96-98.
  25. Ведь В.Е., Товажнянский Новые материалы и технология теплозащитных покрытий внутренних поверхностей элементов выпускного тракта ДВС. // Інтегровані технології та енергозбереження.– 2007. – №3. – С. 139-143.
  26. Ведь В.Е., Остапчук В.Н., Уманец Н.Г., Ровенский А.И. Процессы катализа как эффективные методы очистки газовых выбросов от примесей вредных веществ. // Проблемы машиностроения. 2007. – Т.10. – № 3. – С. 76-80.
  27. Ведь В.Е., Товажнянский Л.Л., Светлицкий В.М., Ульев Л.М., Хоружевский А.Б. Энергоэффективная реализация процесса добычи высоковязких и парафинизированных нефтей. // Международный информационно-технический журнал «Оборудование. Инструмент». Для профессионалов. – 2008. –№ 1. – С. 128-130.
  28. Mamalis A.G., Pugachov A.T., Starikov V.V., Ved V.E., Lavrynenko S.N., Kakaras E. Catalyst Systems for Exhausted Gases Neutralization of Internal-Combustion Engine. // Journal of Tribology and Surface Engineering. 2010. Volume 1, Issue 3/4. P. 305-319.
  29. L. L. Tovazhnyanskii, V. E. Ved’, V. A. Koshchii, A. I. Rovenskii, V. P. Meshalkin, E. V. Krasnokutskii Effectiveness of Operation of Sewerage System of Mobile Complex of Thermocatalytic Waste Treatment. // Theoretical Foundations of Chemical Engineering, 2011, Vol. 45, No. 6, pp. 838–841.
  30. Ведь В.Е., Гусев Ю.А., Гусева Н.И., Камбиз Кахри Жаростойкое покрытие для лопаток турбин. // Авиационно-космическая техника и технология, №9(96), Харьков, «ХАИ», 2012. С. 127-131.
  31. Ведь В.Е., Гусева Н.И., Гусев Ю.А., Камбиз Кахри Свойства керамических жаростойких покрытий лопаток турбин ГТД. // Газотурбинные технологии. – №10. – 2012.С. 16-19.
  32. Кощий В.А., Товажнянский Л.Л., Ведь В.Е., Пономаренко А.В. Описание свойств четырехмерных систем в трехмерном пространстве. // Математические методы в технике и технологиях – ММТТ-25 [текст]: сб. трудов XXV Междунар. научн. конф.: в 10 т. Т. 9. – Саратов, 2012, с. 7-10.
  33. В.Е. Ведь, Ровенский А.И. Мобильный комплекс термокаталитического обезвреживания отходов. // International Conference “Energetica Moldovei-2012, conf.int.*(2012: Chişinău) Aspecte regionale de dezvoltare,4-6 oct, 2012, Chisinau: Rapoarte, Republic of Moldova Ed. a 2-a/col.red.: Berzan V. [et.al]. – Ch.: S. n.2012 (Tipogr. AȘM)/- 620 p. , ISBN 978-9975-62-324-7, p. 454-457.
  34. Товажнянский Л.Л., Ведь В.Е. Новый класс керамических материалов, обеспечивающий энергоэффективность высокотемпературных технологий. // International Conference “Energetica Moldovei-2012, conf.int.*(2012: Chişinău) Aspecte regionale de dezvoltare,4-6 oct, 2012, Chisinau: Rapoarte, Republic of Moldova Ed. a 2-a/col.red.: Berzan V. [et.al]. – Ch.: S. n.2012 (Tipogr. AȘM)/- 620 p., ISBN 978-9975-62-324-7, p. 78-82.
  35. Ведь В.Е., Пономаренко А.В. Каталитические свойства оксидов 3d- и 4d- переходных элементов. // Вопросы химии и химической технологии, №3, 2012, с. 104-108.
  36. Ведь В.Е., Пономаренко А.В. Термокаталитическое разложение бензола. Интенсификация процесса массоотдачи. // Хімічна промисловість України, №5 (112), 2012, с.10-14.
  37. Krasnokutskii E.V., Ved V.E. Substantiating Reaction Mechanism of Thermocatalytic Benzene Conversion. // Theoretical Foundations of Chemical Engineering, 2013, Vol. 47, No. 1, pp. 60–65.
  38. Tovazhnyanskyy L.L., Ved V.E., Koshchii V. A., Rovenskii A.I., Krasnokutskii E.V. Mobile Thermocatalytic Waste Processing Complex. // Chemical Engineering Transaction, Volume 35, 2013, 16th Conference on Process integration, Modelling and Optimisation for Energy Saving and Pollution Reduction, PRES’13, 29 September – 2 October 2013, Rhodes, Greece. – PART 2, – P. 907-912.
  39. Мешалкин В.П., Товажнянский Л.Л., Кузнецова М.М., Ведь В.Е. Расчет критической скорости вращения барабана шаровой мельницы. // Химическая промышленность сегодня. – № 4 – 2014. – С. 51-56.
  40. Товажнянский Л.Л., Ведь В.Е., Гурина Г.И. Энергоэффективная организация электронагрева реакторов в производстве лаков и красок. // Problemele energeticii regionale 2(25)2014 termoenergeticâ. Институт энергетики АН Молдовы. Проблемы региональной энергетики. Электронный журнал 2(25) –2014. – Р. 98-104.
  41. Makhanov B., Satayev M., Ved V., Krasnokutskiy Ye.,Saipov A. New type of harmful gas emissions catalytic converter. // Industrial Technology and Engineering. – 4(17), 2015. – С. 5-18.
  42. Маханов Б.Б., Сатаев М.И., Саипов А.А., Ведь В.Е, Краснокутский Е.В., Пономаренко А.В. Универсальные многофункциональные вторичные носители катализаторов очистки газовых выбросов теплоэнергетических установок. // Труды Южно-Казахстанского государственного университета им. М. Ауезова. – Шымкент. – 2015. – С. 26-30.

 

Товажнянский Леонид Леонидович

prf-tovaznyanskiy

Доктор технических наук, профессор, заведующий кафедрой, лауреат Государственной премии, Заслуженный деятель науки и техники Украины, Заслуженный работник высшей школы УССР, Почетный ректор.

Окончил Харьковский политехнический институт по специальности «Машины и аппараты химических производств». Кандидатскую и докторскую диссертации защитил по специальности «Процессы и оборудование химической технологии».

Основатель научной школы в области процессов массообмена в каналах сложных форм, интеграции химико-технологических процессов.

Основатель учебной специальности «Компьютерно-интегрированные технологические процессы и производства» со специализацией «Интегрированные технологии и энергосбережение».

Читает лекции по курсам: «Введение в специальность», «Процессы и аппараты химической технологии».

Автор 629 печатных работ, в т. ч. 11 монографий, 54 учебников и учебных пособий, научных статей, авторских свидетельств, патентов.

Директор научного Центра энергосберегающих интегрированных технологий. Главный редактор журнала «Интегрированные технологии и энергосбережение».

Председатель оргкомитета ежегодной международной научно-практической конференции «Интегрированные технологии и энергосбережение».

Награжден орденами «Знак Почета» и «Ярослава Мудрого» 4-й степени.

Председатель совета по защите докторских диссертаций, член секции машиностроения и транспорта Комитета по присуждению Государственных премий Украины в области науки и техники.

 

Выполняемая учебная нагрузка

Курс «Гідрогазодинаміка та типові технологічні об’єкти і процеси виробництв»

Научные интересы

  • Энергосбережение в промышленности и коммунальном хозяйстве
  • Процессы тепло- и массообмена
  • Оптимизация энергоэффективности теплообменных систем
  • Интеграция процессов

 

Публикации

Автор 632 научных работ, из них: 20 монографий в соавторстве, 22 учебника в соавторстве, 63 учебных пособия, 9 авторских свидетельств, 16 патентов (11 за рубежом), 174 работы в научных специализированных изданиях Украины, 80 работ в научных периодических специализированных международных изданиях, 133 – в материалах конференций и др.

 

Список основных публикаций

Монографии

  1. Klemes, J.J., Arsenyeva O., Kapustenko P., TovazhnyanskyyL. Compact Heat Exchangers for Energy Transfer Intensification: Low Grade Heat and Fouling Mitigation.– CRC Press, FL, USA, 2015. – 354 p.
  2. Товажнянський Л.Л., Білецький Е.В., Толчинський А.А. Моделювання течій неньютонівських рідин у каналах базової геометрії: монографія. – Харків: НТУ «ХПІ», 2013. – 319 с.
  3. Наукові та прикладні основи захисту грунтів від ерозії в Україні [Текст]: монографія / за ред. С.А. Болюка та Л.Л. Товажнянського. – Харків.: НТУ “ХПІ”, 2010.– 460 с.
  4. Управление опасными промышленными отходами. Современные проблемы и решения [Текст]: монография / А.М. Касимов, Л.Л. Товажнянский, В.И. Тошинский, Д.В. Сталинский.– Харьков: НТУ «ХПИ», 2009. – 500 с. – На рус. яз.
  5. Кризисный менеджмент [Текст]: монография / Л.Н. Ивин, В.М. Куклин, Л.Л. Товажнянский, В.Л. Товажнянский. Под ред. Л.Н. Ивина.– Харьков: НТУ «ХПИ», 2008. – 564 с. – На рус. яз.
  6. Интегрированные энергосберегающие теплотехнологии в стекольном производстве: Монография / Л.Л. Товажнянский, В.М. Кошельник и др.; Под ред. В.М. Кошельника.– Харьков: НТУ «ХПИ», 2008. – 628 с. – На рус. яз.
  7. Пластинчатые теплообменники в теплоснабжении: монография / Товажнянский Л. Л., Капустенко П. А., Хавин Г. Л., Арсеньева О. П.; под общ. ред. Хавина Г.Л. ‒ Харьков: НТУ «ХПИ», 2007. ‒ 448 с.
  8. Расчет и конструирование разъемных герметичных систем химической техники: монография/ Л.Л. Товажнянский, Л.П. Перцев. – Х.: НТУ „ХПИ”, 2006. – 268 с.
  9. Болонський процес і навчання впродовж життя: монографія / Б.В. Клименко, М.Ф. Степко, Л.Л. Товажнянський. – Х.: НТУ «ХПІ», 2005. – 180 с.
  10. Л.Л. Товажнянский, В.Ф. Моисеев, В.Б. Байрачный, В.П. Шапорев. Интенсивные аппараты со стабилизированным слоем пены для очистки отходящих газов: Монография.– Харьков: НТУ «ХПИ», 2003. – 228 с.
  11. Интегрированные технологии ускоренного прототипирования и изготовления: монография/ Л.Л. Товажнянский [и др.]; под ред. Л.Л. Товажнянського, А. И. Грабченко. – Х.: Модель Вселенной, 2002. – 140 с.
  12. Основы интеграции тепловых процессов / Смит Р., Клемеш Й., Товажнянский Л. Л., Капустенко П. А., Ульев Л. М.‒ Харьков: ХГПУ, 2000. ‒ 457 с.

 

Учебники

  1. Логіка інженерної діяльності: підручник / С.М. Пазиніч, О.С. Пономарьов, Л.Л. Товажнянський. – Харків: НТУ «ХПІ», 2012. – 480 с.
  2. Л.Л. Товажнянський, В.П. Шапорев, В.Ф. Моісеєв, О.Г. Трошин, Є.В. Манойло, Ю.О. Манойло, І.В. Пітак, Н.Г. Пономарьова, М.І. Васильєв. Машини та апарати у хімічних, харчових і переробних виробництвах: Підручник з грифом МОНУ: – Харків: Колегіум, 2011. – 606 с.
  3. Технологія фосфоровмісних добрив, кислот і солей: підручник / І.А. Астрелін, Л.Л. Товажнянський, О.Я. Лобойко [та ін.]. – Харків: Вид-во «Підручник НТУ «ХПІ», 2011. – 288 с.
  4. Л.Л.Товажнянський, С.І. Бухкало, П.О. Капустенко та ін.. Загальна технологія харчової промисловості у прикладах та задачах. Підручник з грифом МОНУ: – Київ, Центр учбової літератури, 2011. – 832 с.
  5. Товажнянський Л.Л., Бухкало С.І., Капустенко П.О., Арсеньєва О.П., Орлова Є.І. Харчові технології у прикладах і задачах: Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 576 с.
  6. Технологія зв’язаного азоту: підручник / Л.Л.Товажнянський, О.Я. Лобойко. – Х.: НТУ «ХПІ», 2007. – 536 с.
  7. Заповідна справа: підручник / Л.Л.Товажнянський, В.Д. Солодкий, В.П. Шапорев, В.Ф. Моісеєв [та ін.]. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – 288 с.
  8. Процессы и аппараты химической технологии: учеб.: в 2-х ч. / Л.Л.Товажнянський, А.П. Готлинская, В.А. Лещенко [и др.]. – Х.: НТУ „ХПИ”. Ч. – 2004. – 632 с.
  9. Процессы и аппараты химической технологии: учеб.: в 2-х ч. / Л.Л.Товажнянський, А.П. Готлинская, В.А. Лещенко [и др.]. – Х.: НТУ „ХПИ”. Ч. – 2005. – 632 с.
  10. Логіка: підруч. / Л.Л.Товажнянський, В.Г. Кремень, С.М. Пазиніч [та ін.]. – Х.: НТУ «ХПІ», 2004. – 636 с.
  11. Страхова справа: автоматизована система навчання на CD та Інтернет-портал: підручник: інтегрований навчальний комплекс: в 2-х кн. / Л.Л.Товажнянський [та ін.]. – К.: НВП «АВТ»; Х.: НТУ «ХПІ», 2003. Кн. 1. Страхування. Страхові послуги. – 639 с.
  12. Страхова справа: автоматизована система навчання на CD та Інтернет-портал: підручник: інтегрований навчальний комплекс: в 2 кн. / Л.Л.Товажнянський [та ін.]. – К.: НВП «АВТ»; Х.: НТУ «ХПІ», 2003. Кн. 2. Соціальне страхування. Наукові аспекти страхування. Автоматизована система навчання та контролю знань «АВТ-Академія». Інформаційний навчальний портал в Інтернет «Освіта України». – 332 с.
  13. Банківська справа: інтегрований підруч. / Л.Л. Товажнянський, В.Т. Александров. – К.: НВП АВТ, 2003.– 591 с.
  14. Основы энерготехнологии промышленности: учеб. для студ. теплоэнергетических спец. / Л.Л.Товажнянский [и др.]. – Х.: НТУ «ХПИ», 2002. – 436 с.
  15. Основи теорії хімічних реакторів (комп’ютерний курс)/ З.М. Царьова, Л.Л. Товажнянський, Є.І. Орлова. – Х.: НТУ “ХПІ”, 2002. – 615 с.
  16. Методи розрахунку у технології неорганічних виробництв: підручник. Ч.1. Зв’язаний азот / О.Я. Лобойко, І.Г. Зезекало, Л.Л. Товажнянський. – Х.: НТУ “ХПІ”, 2001. – 512 с.

 

Учебные пособия

  1. Теплотехнологические установки, системы, оборудование: учебн. пособие: в 3 ч.– Ч.1 / под ред. Б.О. Левченко, Л.Л. Товажнянского. – Харків: НТУ «ХПІ», 2012. – 752 с. – На рус. яз.
  2. Теплотехнологические установки, системы, оборудование: учебн. пособие: в 3 ч.– Ч.2 / под ред. Б.О. Левченко, Л.Л. Товажнянского. – Харків: НТУ «ХПІ», 2014. – 728 с. – На рус. яз.
  3. Теплотехнологические установки, системы, оборудование: учебн. пособие: в 3 ч.– Ч.3 / под ред. Б.О. Левченко, Л.Л. Товажнянского. – Харків: НТУ «ХПІ», 2015. – 728 с. – На рус. яз.
  4. Конструкционные металлические материалы в химическом и нефтегазовом машиностроении: учебное пособие / Л.Л. Товажнянский, Ю.Б. Данилов, В.А. Качанов и др.– Харьков: Підручник НТУ «ХПІ», 2012. – 212 с. – На рус. яз.
  5. Комп’ютерне моделювання у хімічній технології: навч. посібник [для студ хім. спеціальн.] / Л.Л. Товажнянський, Т.Г. Бабак, О.О. Голубкіна [та ін.] – Харків: Вид-во «Підручник НТУ «ХПІ», 2011. – 608 с.
  6. Основы энергоресурсоэффективных экологически безопасных технологий нефтепереработки / Мешалкин В.П. // Мешалкин В.П., Товажнянский Л.Л., Капустенко П.А. – Харьков: НТУ «ХПИ», 2011. – 616 с.
  7. Загальна технологія харчової промисловості у прикладах і задачах / ТоважнянськийЛ.Л., Бухкало С.І., Капустенко П.О., Арсеньєва О.П., Ольховська О.І., Орлова Є.І. // – Київ: Центр учбової літератури, 2011. – 118 с. / навчальний посібник з грифом МОН України/.
  8. В.П. Мешалкин, Л.Л.Товажнянский, П.А. Капустенко. Основы энергоресурсоэффективных экологически безопасных технологий нефтепереработки. Учебное пособие: – Харьков: НТУ «ХПИ», 2011. – 616 с.
  9. Теоретичні основи харчових технологій [Текст]: навч. посібник [за напрямком «Харчова технологія та інженерія»] / за ред. Л.Л. Товажнянського. – Харків: НТУ «ХПІ», 20– 720 с.
  10. Паливно-енергетичний комплекс. Стратегія розвитку [Текст]: навч. посіб. / Л.Л. Товажнянський, Б.О. Левченко. – Харків: НТУ «ХПІ», 200– 400 с.
  11. Товажнянский Л.Л. и др. «Лабораторный практикум» по курсу “Основные процессы и аппараты химической технологии”»: учебное пособие / под ред. Товажнянского Л.Л.– Харьков: НТУ “ХПИ”, 2008. – 420 с.
  12. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии: учеб. пособие/ В.А. Лещенко, Л.Л. Товажнянский [и др.]. – Х.: НТУ «ХПИ», 2006. – 432 с.
  13. Основы теории ресурсосберегающих интегрированных химико-технологических систем / Мешалкин В., Товажнянский Л., Капустенко П. ‒ Харьков: НТУ” ХПИ”, 2006. – 412 с.
  14. Пластинчатые теплообменники в промышленности / Товажнянский Л. Л., Капустенко П. А., Хавин Г. Л., Арсеньева О. П.‒ Харьков: НТУ «ХПИ», 2004. ‒ 232 с.
  15. Основные технологии пищевых производств и энергосбережение: учеб. пособие/ С.И. Бухкало, П.А. Капустенко, Л.Л. Товажнянский [и др.]. – Х.: НТУ «ХПИ», 2005. – 460 с.
  16. Основи педагогіки вищої школи: навч. посіб./ О.Г. Романовський, В.В. Бондаренко, Л.Л. Товажнянский [та ін.]. – Х.: НТУ «ХПІ», 2005. – 600 с.
  17. Компьютерные технологии в инженерной химии. Информатика: учеб. пособие/ Л.Л. Товажнянский, Б.Д. Зулин, В.А. Коцаренко. – Х.: НТУ «ХПИ», 2004. – 456 с.
  18. Альтернативная энергетика и энергосбережение: современное состояние и перспективы/ П.А. Капустенко, Л.Л. Товажнянский, А.К. Кузин [и др.]. – Х.: Вокруг цвета,  – 312 с.

 

Статьи в научных специализированных изданиях Украины и иностранных периодических журналах

  1. V. Ved`, L. Tovazhnyanskiy, V. Koshchiy, Ye. Krasnokutskiy Modelling Of Hydrocarbons Catalytic Conversion Process // Chemistry & Chemical Technology, 2015, Vol. 9, No. 1, pp. 101–106.
  2. Perevertaylenko Y., Gariev A.O., Damartzis T., Tovazhnyanskyy L.L., Kapustenko P.O., & Arsenyeva O.P. Searches of cost effective ways for amine absorption unit design in CO 2 post-combustion capture process. // Energy, 90, 2015. – P. 105-112.
  3. Товажнянский Л.Л., Ведь В.Е., Гурина Г.И. Энергоэффективная организация электронагрева реакторов в производстве лаков и красок. // Problemele energeticii regionale 2(25)2014 termoenergeticâ. Институт энергетики АН Молдовы. Проблемы региональной энергетики. Электронный журнал 2(25) – –С. 98-104.
  4. Мешалкин В.П., Товажнянський Л.Л., Кузнецова М.М., Ведь В.Е. Расчет критической скорости вращения барабана шаровой мельницы // Химическая промышленность сегодня. – № 4 – 2014. – С. 51–
  5. Kilkovsky B., Stehlik P., Jegla Z., Tovazhnyansky L.L., Arsenyeva O., Kapustenko P.O. Heat exchangers for energy recovery in waste and biomass to energy technologies – I. Energy recovery from flue gas // Applied Thermal Engineering. – 2014. – T. 64, № 1–2. – C. 213-223.
  6. Arsenyeva O.P., Tovazhnyanskyy L.L., Kapustenko P.O., Demirskiy O.V. Generalised semi-empirical correlation for heat transfer in channels of plate heat exchanger // Applied Thermal Engineering. – 2014. – T. 70, № 2. – C. 1208-1215.
  7. A.O. Garev, J.J. Klemes, S.K. Kusakov, L.L. Tovazhnyanskyy, P. Anokhin, P.O. Kapustenko, O.P. Arsenyeva, L. Cucek . The Development of Heat Substation for Drying Waste Heat Utilization. – “Chemical Engineering Transaction’, – 2014, – v.39, – Р. 1405–1410.
  8. O.Yu. Perevertaylenko, A.O. Garev, T. Damartzis, L.L. Tovazhnyanskyy, P.O. Kapustenko, O.P. Arsenyeva. About the Possibilities of the Heat Exchangers Network Retrofit for Post-Combustion CO2 Capture Unit without stream split. – “Chemical Engineering Transaction”, – 2014, – v.39, – Р. 313–318.
  9. Tovazhnyanskii L.L., Ved V.E., Koshchii V.A., Rovenskii A.I., Krasnokutskii E.V. Mobile Thermocatalytic Waste Processing Complex // CHEMICAL ENGINEERING TRANSACTIONS, Volume 35, 2013. 16th -Conference on Process Integration, Modelling and Optimisation for Energy Saving and Pollution Reduction. 29 September – 2 October 2013, Rhodes, Greece. Part 2. pp. 907-912
  10. Arsenyeva O., Tovazhnyanskii L.L., Kapustenko P., Demirskyy O. The Modified Analogy of Heat and Momentum Transfers for Turbulent Flosw in Channels of Plate Heat Exchangers // CHEMICAL ENGINEERING TRANSACTIONS, Volume 35, 2013. 16th Conference on Process Integration, Modelling and Optimisation for Energy Saving and Pollution Reduction. 29 September – 2 October 2013, Rhodes, Greece. Part 1. pp. 487-492
  11. A. Boldyryev, A.O. Garev, J.J. Klemes, L.L. Tovazhnyansky, P.O. Kapustenko, O.Yu. Perevertaylenko and O.P. Arsenyeva. Heat Integration of Ammonia Refrigeration Cycle into Building Heating Systems. // “Theoretical Foundations of Chemical Engineering”. – 2013, Vol.41. – No 1, pp. 39–46.
  12. Boldyryev, P. Kapustenko, L. Tovazhnyanskyy, A. Garev, O.Perevertaylenko, G.Khavin, O.Arsenyeva, J. Klemes. Ammonia Refrigeration Cycle Integration in Buildings Heating System. Chemical Engineering Transactions. – V.29, – 2012. – p. 1453–1458.
  13. Tovazhnynskyy, P.Kapustenko, O.Arsenyeva, A.Yuzbashyan. Mitigation of Fouling in Plate Heat Exchangers for Process Industries. Chemical Engineering Transactions. – V.29, – 2012. – p. 1441–1446.
  14. O.Arsenyeva, L.Tovazhnynskyy, P.Kapustenko, O. Demirskyy. Accounting for Thermal Resistance of Cooling Water Fouling in Plate Heat Exchangers. Chemical Engineering Transactions. – V.29, – 2012. – p. 1327–1332.
  15. Tovazhnyansky L., Kapustenko P, Ulyev L., Boldyryev S. // Heat Integration Improvement for Benzene Hydrocarbons Extraction from Coke-Oven Gas, Chemical Engineering Transaction, 25, 2011, 153–158.
  16. L.L. Tovazhnyanskii, V.E. Ved’, V.A. Koshchii, A.I. Rovenskii, V.P. Meshalkin, E.V. Krasnokutskii. // Effectiveness of Operation of Sewerage System of Mobile Complex of Thermocatalytic Waste Treatment. Theoretical Foundations of Chemical Engineering, 2011, Vol. 45, No. 6, pp. 838–841.
  17. Leonid Tovazhnyansky, Petro Kapustenko, Oleksander Perevertaylenko, Olga Arsenyeva, Gennadiy Khavin. The New Corrugation Pattent for Low Pressure Plate Condensers // CHEMICAL ENGINEERING TRANSACTIONS Volume 21, 2010. P. 223–228.
  18. L. Tovazhnyansky, P. Kapustenko. Heat Integration Improvement for Benzene Hydrocarbons Extraction from Coke-Oven Gas. // 14-th International Conference on Process Integration, Modelling and Optimisation for Energy Saving and Pollution Reduction. 8-10 May 2011, Florence, Italy. Chemical Engineering Transactions. V. 25. – 2011. – P. 1. – p. 153–
  19. Arsenyeva, L. Tovazhnyansky, P. Kapustenko, G. Khavin. The Generalized Correlation for Friction Factor in Crisscross Flow Channels of Plate Heat Exchangers. // 14-th International Conference on Process Integration, Modelling and Optimisation for Energy Saving and Pollution Reduction. 8-10 May 2011, Florence, Italy. Chemical Engineering Transactions. V. 25. – 2011. – P. 1. – p. 399–404.
  20. Olga P. Arsenyeva, Leonid L. Tovazhnyansky, Petro O. Kapustenko, Gennadiy L. Khavin. Optimal design of plate-and-frame heat exchangers for efficient heat recovery in process industries. Energy 36 (2011) p. 4588–
  21. Olga Arsenyeva, Leonid Tovazhnyansky, Petro Kapustenko, Oleksander Perevertaylenko, Gennadiy Khavin. Investigation of the new corrugation pattern for low pressure plate condensers. Applied Thermal Engineering 31 (2011) p. 2146–
  22. Tovazhnyansky L., Kapustenko P., Ulyev L., Boldyryev S., Arsenyeva O. Process integration of sodium hypophosphite production // Applied Thermal Engineeringю –2010. –Vol. 30. –Issue 16. –P. 2306–2314.
  23. Computer Aided Design of Plate Heat Exchangers. Olga Arsenyevaa, Leonid Tovazhnyanskya, Petro Kapustenkoa and Gena Khavin. Computer Aided Chemical Engineering, Volume 28, 2010, Pages 1327–1332.
  24. Thermal process integration in the AVDU A12/2 crude distillation unit during winter operation, L.L. Tovazhnyanskii, P.A. Kapustenko, L.M. Ul’ev, S.A. Boldyrev, O.P. Arsen’eva and M.V. Tarnovskii. Theoretical Foundations of Chemical Engineering, Volume 43, Number 6, 2009. Р. 906–917.
  25. O. Arsenyeva, L. Tovazhnyansky, P. Kapustenko, Khavin. Mathematical modwlling and optimal design of plate-and-frame heat exchangers. “Chemical Engineering Transactions” (PRES’09 International Conferece 10-13 May, Rome, Italy), 2009, v.18, p. 827–832.
  26. L. Tovazhnyansky, P. Kapustenko, L. Ulyev, S.Boldyryev. Synthesis of Energy Saving Integrated Flowsheet for Sodium Hypophosphite Production. . “Chemical Engineering Transactions” (PRES’09 International Conferece 10-13 May, Rome, Italy), 2009, v.18, p. 95–
  27. Heat Exchangers for Environmentally Heat Pumps. / Л.Л. Товажнянский, П.А. Капустенко// Sherstyuk et al PRES’07 10th Conference, June 24-27, 2007, Ischia, Naples, Italy. Chemical Engineering Transactions, Volume 12, 2007, Ed by J. Klemes, p. 213–
  28. The feature of calculation and adjusting of steam-heated plate heat exchangers/ Л.Л. Товажнянский, П.А. Капустенко, О.П. Арсеньева. // Eng. Trans. Volume 7, 2005. – P. 627–632.
  29. The Simulation of Multicomponent Mixtures Condensation in Plate Condensers / Tovazhnyansky L. L., Kapustenko P. O., Nagorna O. G., Perevertaylenko O. Y. // Heat Transfer Engineering. ‒ ‒ Vol.25(5). ‒ P. 16-22.
  30. Tovazhnyansky L.L. The Investigation of Flow Boiling for Flows in Channels with Cross-Corrugated Walls / Tovazhnyansky L. L., Kapustenko P. O., Perevertaylenko O. // Heat Transfer Engineering. ‒ ‒ Vol.23(6). ‒ P. 62-69.
  31. The optimum design of multi-pass dismountable PHEs / Tovazhnyansky L. L., Kapustenko P. A., Pavlenko V. F., Derevyanchenko I. B., Babak T. G., Lupyr V. F. // Chemical and Petroleum Engineering. ‒ ‒ Vol.28(6). ‒ P. 354-359.
  32. Tovazhnyanski L.L. Intensification of heat and mass transfer in channels of plate condensers / Tovazhnyanski L. L., Kapustenko P. A. // Chemical Engineering Communications. ‒ ‒ Vol.31(1-6). ‒ P. 351-366.

 

О кафедре

О кафедре