Видатні випускники ННІ МО

                              Даваасурен Церенпілійн     

Громадянин Монголії, НТУ «Харківський політехнічний інститут». Роки навчання 1985 -1989.

Ще в школі я замислювався звідки береться енергетика і що вона нам може дати. Тому я зробив вибір на користь Європейського інституту – НТУ «ХПІ». Тут були запропоновані дуже затребувані спеціальності. Всі викладачі володіли іноземними мовами, були дуже уважні і професійні. Я отримав навички і знання, які зараз мені допомагають в роботі. Студентське життя в Україні було дуже цікавим. НТУ ХПІ і моя кафедра завжди залишаться в моїй пам’яті. Україна і інститут в моєму серці.

Навчання в Україні дало мені велику базу знань, які я використовую і донині. Зараз я займаю посаду міністра енергетики Монголії.

Я дуже задоволений чудовим спілкуванням студентів, викладачів та адміністрації, вони завжди готові відповісти на наші електронні листи та допомогти нам. Завдяки цьому, я не стикався з жодними проблемами, готуючи документи, отримуючи посвідку або навіть орієнтуючись в кампусі. Я дуже задоволений своїм досвідом навчання в ХПІ, і думаю, що зробив вдалий вибір.

Я бажаю студентам, які навчаються в Україні успіхів у житті, в роботі, нехай студентство приносить не тільки веселощі, а й знання. Й головне – нічого не бійтеся, Вам завжди допоможуть, ви ніколи не залишитеся самі.

                    Гулахмадов Амінджон

Громадянин Таджикистану, НТУ «Харківський політехнічний інститут». Роки навчання 2011-2014.

Я вибрав НТУ «ХПІ», тому що, коли я подав заявку на навчання в Україні, вони першими надіслали мені запрошення серед усіх інших університетів, в які я подавав заявку. Це показує, наскільки вони віддані своїй справі і готові приймати іноземних студентів. І у мене був друг, який навчався там свого часу, коли я запитав його про університет, він сказав, що це один з кращих в Україні. Цього було достатньо, щоб переконати мене продовжити подачу заявки.

Так як я хотів детальніше розібратися у взаємозв’язку між управлінням водними ресурсами та енергетикою, то я продовжив своє навчання і зараз займаю посаду головного спеціалісту Управління електроенергетики, Міністерство енергетики та водних ресурсів Республіки Таджикистану.

Я з теплотою згадую своїх викладачів. Вони були доброзичливими до нас, та завжди приходили до нас на допомогу. Мої одногрупники були дуже привітними і у нас було хороше змагання між собою стосовно навчання, таким чином створювалося сильне оточення.

Я бажаю студентам, які зараз навчаються, незважаючи на нелегкий шлях отримання освіти, не сумувати й насолоджуватися безтурботним часом життя.

                                 Шаілендра Кумар Джха

Громадянин Індії, НТУ «Харківський політехнічний інститут». Роки навчання 1988-1992.

За роки мого навчання в Україні, я зрозумів, що зробив правильний вибiр, обираючи саме цей вищий навчальний заклад, оскільки дуже фахові викладачі працюють у ВHЗі, з розумінням ставляться до іноземних студентів, завжди намагаються допомогти, дуже ввічливо та коректно роз’яснюють та навчають кожній дисципліні. Мене дуже зацікавила саме інженерія, оскільки інженерія зачіпає всі сфери нашого життя. Створюючи, проектуючи і впроваджуючи інновації, інженери допомагають формувати світ, в якому ми живемо.

Майже всі галузі покладаються на машинобудування, тому можна знайти можливості по всьому світу. Зараз я займаю посаду професора, MPAE кафедри Технологічного університету Нетаджі Субхаса (NSUT), Нью-Дели.

Навчання в університеті для мене стало дуже важливим і потрібним відрізком мого життя. Перш за все, хочу сказати спасибі університетським рокам за моє оточення, моїх друзів. Не дивлячись на те, що після закінчення університету життя розкидало нас по різним країнам я завжди знаю, що мене чекають в будь-який час, і будуть раді бачити. Мені дуже сподобався НТУ«ХПІ». Це кращий інститут для іноземних студентів. Всі заняття проходили з використанням сучасної техніки. Викладачі захоплююче вели лекції і практики.

Що я хочу побажати студентам, щоб вони не втрачали зв’язку з вузом, де вони навчалися, повідомляли про свої успіхи, а також виправдали довіру університету і завжди пам’ятали про НТУ «ХПІ».

                         Агу Коллінз Агу

Громадянин Нігерії, НТУ «Харківський політехнічний інститут». Роки навчання 2005-2009.

Що дійсно мотивувало мене їхати в Україну, вчитися в НТУ «ХПІ», так це визнання якості їх освіти. Вони також пропонують безліч спеціальностей як англійською, так і українською мовами, включаючи мою спеціальність, а плата за навчання була в межах моєї норми, нижче, ніж в більшості європейських університетів. Кращу освіту за розумною ціною, чого ще можна бажати?

Зараз я займаю посаду директора відділу корпоративного планування та стратегії Національного агентства з розвитку інформаційних технологій, якій я завдячую навчанню в Україні.

Університет подарував мені безліч корисних знайомств і зв’язків. Мої одногрупники працюють в різних сферах: хтось за фахом, хтось має свій бізнес, ми до сих пір спілкуємося, дружимо сім’ями, допомагаємо один одному і підтримуємо.

Я щиро бажаю студентам нових задумів і вірних рішень, яскравих щасливих моментів, упевненості в своїх силах та оптимізму.

Азімов Фарух

Громадянин Таджикістану, НТУ «Харківський політехнічний інститут». Роки навчання 2007-2013.

По батьківській лінії майже всі чоловіки працювали в галузі енергетики і вибір професії переді мною не стояв. Під час закінчення школи в 2007 році надійшла пропозиція від керівництва ОАХК «Барки Точик» (мій батько працював в цій компанії) про набір випускників шкіл для направлення на навчання до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Успішно склавши вступні іспити, я був направлений ОАХК «Барки Точик» вчитися в Україну.

Навички та практика, яку я отримав в університеті, сприяло моєй подальшій кар’єрі. Зараз я займаю посаду заступника головного інженера південних електроенергетичних мереж – ОАХК Барки Точик (Таджикистан).

В університеті я зустрів велику частину своїх друзів. Практично всі мої друзі по інституту стали підприємцями і володіють успішними в різних областях досить міцними компаніями, тому що крім знань вуз дає певний вектор мислення, змушує задуматися над розвитком власної справи, підкріплюючи це певним набором знань і навичок. Також я з теплотою згадую яскраве студентське життя. Хочу висловити подяку керівництву та всім викладачам НТУ «ХПІ», з якими мені доводилося спілкуватися під час навчання. Окремо потрібно відзначити життя поза стінами університету. У гуртожитку № 6, в якому ми жили, були створені всі умови для життя студентів.

Я хочу побажати студентам, щоб вони завжди пам’ятали студентське життя і університет. Адже ця пора – це найкраще, що може бути в житті, а потім почнеться робота, сім’я, діти, турбота. Тому не забувайте своїх друзів, не забувайте своє життя, насолоджуйтеся кожною миттю.

Самієв Даврон

Громадянин Таджикістану, НТУ «Харківський політехнічний інститут». Роки навчання 1995-1999.

Я розглядав декілька країн для отримання освіти, але ж вибрав Україну. Вона мене зацікавила з багатьох сторін: від мови і можливості дізнатися батьківщину своїх предків до кар’єрних перспектив. Також я хочу відзначити, що українська освіта багато в чому є «золотою серединою» між ціною і якістю. При відносно невеликій вартості на освіту і проживання (у порівнянні, наприклад, з Великобританією), можна отримати досить високий рівень підготовки по всілякими спеціальностями.

Мене дуже цікавило навчання в університеті, а саме як електричні мережі можуть вплинути на енергетику країни. Я почав розбиратися більш докладно та наразі я займаю посаду начальника міських електричних мереж міста Душанбе (Таджикистан).

Студентські роки в університеті назавжди залишаться в пам’яті, як самі цікаві. Чітко пам’ятаю першу сесію, як було непросто. Але ж ці чудові роки подарували мені знайомство з чудовими педагогами, вірними друзями, а найголовніше – дали старт моєму кар’єрному зростанню.

Радійте всьому тому, що відбувається, не зважаючи ні на що. Будьте добрими, чесними і справедливими. І тоді у вас складеться яскрава, найкраща доля. Я хочу побажати Вам успіхів у навчанні та наполегливості в досягненні цілей.

                    Акрам Ель Шорбажи

Громадянин Лівану, НТУ «Харківський політехнічний інститут». Роки навчання 2014-2018.

Я завжди вважав Україну країною з багатою та різноманітною культурою. Саме це підштовхнуло мене обрати Україну як країну для навчання та отримання ступеня бакалавра. Вже під час навчання я переконався в тому, що університети України забезпечують дуже високий рівень навчання.

Навички та вміння, здобуті впродовж навчання, стали визначними у моєй кар’єрі, який зараз працює на одному з нафтопромислів Ливана. Найціннішим я вважаю можливість на практиці втілювати те, чому я навчився у НТУ «ХПІ». Зараз моя посада – головний оператор на буровій установці на нафтовій платформі.

За роки навчання в університеті я тепло згадує подорож до Львова, який приємно вразив мене архітектурою та історичними пам’ятками.

Майбутнім студентам я щиро раджу обрати Україну для навчання. Ще одна порада для студентів – насолоджуватись життям та цінити кожен момент.

          Аджіт Пратап Сінгх Гаутам

Громадянин Індії, НТУ «Харківський політехнічний інститут». Роки навчання 1996-2001.

Для себе я розглядав Україну, як країну з високою якістю за прийнятною вартістю, коли порівнював її з іншими країнами.

Без НТУ «ХПІ» у мене б не було тих досягнень, якими я зараз володію. Я віддав ХПІ 10 років: 7 років як студент і 3 роки як аспірант Ph.D. Після отримання наукового ступеня Ph.D. я отримав звання професора. Зараз я перебуваю в різних університетських комісіях: академічних, науково-дослідних, експертних і т.д., моя посада – заступник директора і керівник науково-дослідного інституту технічної освіти, що входить до складу Технічного університету імені Абдул Калама (Нью Делі, Індія).

У мене залишилися лише теплі спогади щодо навчання в університеті. Навчання і наука займали важливе місце в моєму житті. До речі, традиція щорічних весняних студентських конференцій була закладена саме тоді. Оскільки групи були маленькі, брав участь кожен: писали доповіді, збирали експериментальні установки, проводили якісь досліди.

Я бажаю студентам навчитися самостійно мислити, приймати рішення і нести відповідальність за свій вибір.

                         Іссам Шахін

Громадянин Лівану, НТУ «Харківський політехнічний інститут». Роки навчання 1987-1994.

У 1987 році я був направлений державою на навчання в тоді ще Радянський Союз. У 1994 році закінчив навчання на кафедрі «Електричні машини» і отримав диплом магістра з «відзнакою». Далі продовжував розвивати свої знання навчанням в аспірантурі НТУ «ХПІ», захистив дисертацію і отримав диплом кандидата технічних наук. Навчання в Харківському політехнічному інституті зробило на мене колосальний вплив. Напрямок моєї майбутньої діяльності було визначено. Я створив компанію «Зайнун» для запрошення абітурієнтів з різних країн світу до вищих навчальних закладів України, і, в першу чергу, – в НТУ «ХПІ». Адже я знаю з особистого досвіду про високу якість освіти, безсумнівною кваліфікації викладачів, які готують висококласних фахівців. Студенти можуть бути впевнені, що інженерну освіту тут дозволить їм побудувати прекрасну кар’єру після повернення на батьківщину.

Восени 2020 року зусиллями компанії «Зайнун» та за підтримки ректора НТУ «ХПІ» Сокола Євгена Івановича був відкритий Україно-арабський культурно-освітній центр, основна мета якого стати «Арабським будинком в ХПІ», місцем зустрічі арабських студентів Політеху, де можна поспілкуватися з земляками, дізнатися новини про рідну країну і отримати необхідну допомогу чи консультацію. На даний момент в ХПІ навчаються близько чотирьохсот дітей з арабських країн: Іраку, Єгипту, Марокко, Палестини, Лівії, Сирії, Лівану, Ємену, Йорданії, Судану, Тунісу, Сомалі. У наших планах – розширити географію країн, з яких ХПІ буде приймати студентів, а також збільшити число учнів. Крім того, завданням Центру буде популяризація української культури, наукових досягнень країни і безпосередньо НТУ «ХПІ» серед громадян арабських країн. Зараз моя посада – помічник ректора НТУ «ХПІ» по роботі зі студентами з країн Близького Сходу, керівник компанії «Зайнун».

Студентське життя принесло багато радості. Я з теплотою згадую як готувалися до сесії, як її здавали, і як потім відзначали. Студентське життя – це рух. Ти приходиш до університету з думкою, що будеш думати тільки про навчання, а потім в числі перших починаєш брати участь практично у всіх заходах. Тому що це дуже цікаво, тому що це нові знайомства і нові емоції. Ти постійно хочеш спробувати себе в чомусь новому.

Хочу сказати майбутнім студентам, що всі ви можете бути впевнені – в Україні ви отримаєте гідну освіту. Не бійтеся і не сумнівайтеся.