До 110-річчя з дня народження Г.Є. Лозино-Лозинського

 

Вчора у бібліотеці імені В.Г. Короленка відбулися заходи, присвячені 110-річчю з дня народження видатного конструктора космічної та авіаційної техніки, випускника НТУ «ХПІ» 1930 р., доктора технічних наук, генерал-майора, генерального конструктора НВО «Молнія» Гліба Євгеновича Лозино-Лозинського. Музей історії НТУ «ХПІ» взяв участь у проведенні науково-практичної конференції. Доповідь про внесок харківських політехніків у розвиток космічної галузі країни та зокрема Г.Є. Лозино-Лозинського зробила директор музею Г. Бистріченко.

Стисла біографічна довідка

Гліб Євгенович Лозино-Лозинський (1909—2001) — радянсько-український конструктор авіаційних і космічних двигунів, літаків-винищувачів і багаторазових космічних систем.

1926 р. він поступив у Харківський механіко-машинобудівний інститут, який успішно закінчив 1930 року (кваліфікація «інженер-механік» за спеціальністю «Паротехніка»).

1932 р. перейшов на роботу в Харківський авіаційний інститут інженером науково-випробовувальної станції. Тут брав участь у розробці першого радянського газотурбінного двигуна (ГТД) РТД-1.

У березні 1942 р.був прийнятий до конструкторського бюро А.Мікояна, брав участь в організації серійного виробництва родини літаків МіГ.

По-справжньому талант Г.Лозино-Лозинського як організатора та конструктора розкрився під час створення авіаційно-космічної системи «Спіраль», яка мала бути радянською відповіддю на створення в США ракетоплана «Х-15». Багаторазова авіаційно-космічна система (АКС) «Спіраль» складалася з орбітального пілотованого літака з ракетним прискорювачем та гіперзвукового літака-розгонника. Запуск орбітального ступеня повинен був відбуватися на висоті 24-30 кілометрів на швидкості, що в 6 разів перевищує швидкість звуку.

1976 року очолив Науково-виробниче об’єднання «Молнія», якому була доручена розробка багаторазового орбітального корабля «Буран» як відповідника «Шаттлу». 15 листопада 1988 року радянський «Буран» здійснив свій перший (й останній) космічний політ. Через фінансові й інші проблеми СРСР скоротив свої космічні програми, у тому числі й програму «Буран».

У кінці 1980-х років Г.Лозино-Лозинський разом з групою однодумців паралельно основній роботі розробляв багаторазову авіаційно-космічну систему «МАКС». Цей проект був унікальним своєю низькою собівартістю, міг базуватися на звичайних аеродромах і «вписувався» в існуючі системи наземного комплексу управління космічними польотами.