Історія

Перші згадки про спеціальність “Обробка металів тиском” пов’язують з серединою 20-х років, коли в рамках кафедри пароmuhachsвозобудування професор Петро Матвійович Мухачов почав щорічно випускати по 2-3 інженера з обробки металів тиском (ОМТ). Це було пов’язане з тим, що наукові інтереси Петра Матвійовича не обмежувалися тільки паровозами, він був також визнаним фахівцем в області обладнання для обробки металів тиском, а його наукові праці “Молоти й кувальні преси” (дивится >>>) й “Прокатні стани” не втрачали актуальності протягом багатьох десятиліть.
feldmansКафедру обробки металів тиском як самостійний підрозділ заснував в 1929 році його перший завідуючий доцент Фельдман Ілля Йосипович. Він очолював кафедру до 1961 року, доклав багато сил до виховання багаточисельних інженерів-іноземців, особливо з Китаю, Німеччини, В’єтнаму. Підготував двох кандидатів технічних наук: С.М. Хмару та В.П. Смолянинова, які згодом стали завідувачами кафедри. За час його роботи кафедра значно розширилася.

 У різні роки на кафедрі працювали видатні вчені, педагоги й керівники виробництва.

zivovsДоктор техн. наук, проф. Живов Лев Іванович . В 1954 році після закінчення МВТУ ім. Баумана, навчання в аспірантурі й захисту кандидатської дисертації був спрямований у ХПІ на посаду доцента. Тут він читав курси “Теорія обробки металів тиском”, “Устаткування (обладнання) ковальсько-штампувальних цехів” та ін. В ХПІ почав писати серію підручників з обладнання. З 1964 року, наказом Мінвузу СРСР був переведений на посаду завідувача кафедрою обробки металів тиском Запорізького машинобудівного інституту. Працюючи в ЗМІ захистив докторську дисертацію (в МВТУ ім.Баумана), створив наукову школу в області ковальського обладнання. З 1985 року працював завідувачем кафедрою в Московському заочному машинобудівному інституті.
HodoskosДоцент Ходоско Дмитро Лукич – засновник, а згодом і першийначальник ковальського цеху ХТЗ. Під час Вітчизняної війни начальник ковальського цеху Челябінського тракторного заводу, де вироблялися знамениті танки Т-34. Після війни він керував ковальським цехом заводу ім. Малишева. В 1946 р. був запрошений працювати в НТУ «ХПІ» на посаду доцента й заступника декана металургійного факультету.
Стаття про Ходосько Д. Л. “ЛЮДИНА З ЛЕГЕНДИ” >>> дивитися
hmarasКанд. техн. наук, доц. Хмара Самуїл Моїсейович. Як і Д. Л. Ходоско створював ковальський цех ХТЗ. Їздив в Америку для вивчення досвіду багаторівчакового об’ємного штампування. Працював заступником начальника ковальського цеху ХТЗ, потім начальником. Під час Вітчизняної війни був начальником ковальського цеху Нижньо-Тагільського  машинобудівного заводу. Після війни в 1946 році був запрошений у ХПІ на посаду доцента кафедри обробки металів тиском. В 1959 році був обраний на посаду завідувача кафедрою. С. М. Хмара організував першу і єдину в Україні галузеву лабораторію “Твердосплавні штампи”. Лабораторія виконувала системні дослідження властивостей твердих сплавів, конструкцій твердосплавних робочих деталей, конструкцій штампів із твердосплавними робочими частинами, впровадженням і випробуванням штампів на міцність і стійкість, оцінювала економічну ефективність твердосплавних штампів. Під керівництвом С. М. Хмари в лабораторії розроблені сотні високостійких твердосплавних штампів, впроваджених на підприємствах автотракторної, підшипникової, електронної, електротехнічної, верстатобудівної промисловості в Харкові, Ленінграді, Мінську, Ризі, Таліні, Горькому  й інших містах колишнього СРСР.
Доктор техн. наук Костін Леонід Григорович. В 1951 році після закінчення kostinsУральського політехнічного інституту, навчання в аспірантурі й захисту кандидатської дисертації його направили в ХПІ на посаду доцента. Тут він читав курси “Технологія прокатного виробництва”, “Обладнання прокатного виробництва” та ін. Працював в ХПІ до 1958 року. Наказом Мінвузу СРСР був переведений на посаду завідувача кафедрою обробки металів тиском” Українського заочного політехнічного інституту. Працював деканом, а потім проректором з наукової праці. Усього опублікував 387 наукових праць.
smolsКандидат техн. наук. доц. Смолянінов Володимир Порфирійович. В 1958 р. став першим аспірантом кафедри. З 1975 по 1985 р.  завідував кафедрою. Багато уваги приділяв учбово-методичній роботі й вихованню студентів. Великий внесок вніс у розробку методик використання обчислювальних машин, особливо аналогових, у навчальному процесі.
evstratovДоктор техн. наук, проф., академік УАН НП Євстратов Віталій Олексійович. Завідувач кафедри “Обробка металів тиском” з (1985-2006). Голова навчально-методичного об’єднання спеціальності “Машини і технології обробки металів тиском” вузів України. Заступник голови методичної ради НТУ “ХПІ” (1966-1996). Член докторських спецрад Д 02.27.06 (Харків, ХАІ) і Д.28.01.02 (Краматорськ, ДДМА), голова кандидатського спецради К.02.09.03 (Харків, НТУ “ХПІ”). Член експертної ради ВАК України (1998-2001).

Інтерв’ю з Євстратовим В.О.  >>> дивитися

plesnesКандидат техн. наук, ст. науч. співр. Плєснецов Юрій Олександрович. До приходу НТУ ХПІ був провідним науковим співробітником, завідувачем лабораторією профілів високої жорсткості в “УкрНИИМете”. З 1996 по 1999 р. заступник директора інституту “Машин і систем” НАН України та Мінпромполітики України. З 1999 р. викладає в Національному технічному університеті. З (2006-2018) Завідувач кафедри “Обробка металів тиском”.
lobanovsДоктор техн. наук, проф. Лобанов Віктор Костянтинович випускник кафедри ОМТ заступник начальника Центральної лабораторії Харківського Державного підприємства “Завод ім. Малишева”, лауреат Державної премії України в галузі науки й техніки, заслужений винахідник України. Член спецради з захисту кандидатських та докторських дисертацій. Працює на кафедрі професором за сумісництвом.
bosinsКанд. техн. наук, с. н. с., академік УАН НП Босін Євген Євгенійович, випускник кафедри ОМТ – директор ХНТК. Багато енергії вклав у створення філіалу кафедри на заводі ім. Малишева. Був ініціатором кадрового супроводження науково-дослідних робіт, які виконувала кафедра для ХНТК. Протягом останніх  років завідував філією кафедри ОМТ НТУ «ХПІ».
bosinsКанд. техн. наук, доцент Кирилов Геннадій Іванович. Після закінчення технікуму, з відзнакою, служив у Радянської Армії (командир танка), до вступу в Харківський політехнічний інститут працював майстром цеху, після закінчення інституту (з відзнакою) працював конструктором штампів у ковальському цеху заводу ім. Малишева. Після захисту дисертації викладач на кафедрі ОМТ. Перший декан підготовчого факультету з навчання іноземних громадян. Був радником з освіти в університеті Орієнте (Куба). Протягом останніх 45 років викладав на кафедрі ОМТ НТУ «ХПІ».
bosinsДоктор техн. наук, проф. Тришевський Олег Ігорович. На початку викладацької діяльності пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до заст. директора з наукової роботи в УкрНДІМет. З 1997-1999 рр.. працював вченим секретарем, начальником науково-технічного відділу, секретарем Колегії Державного центру страхового фонду документації України. У період 1999-2001 р. навчався в докторантурі Харківського національного технічного університету сільського господарства. Член спецради з захисту кандидатських та докторських дисертацій. З 2004 р. викладає на кафедрі ОМТ НТУ “ХПІ”.
Серед випускників кафедри багато директорів підприємств і президентів компаній (Ю.І. Бать, Є.Є. Босін, В.Я. Даниленко, Г.В. Коган, А.Н. Марченко, І.А. Нікітін, Д.В. Сталінський, О.О. Чегринець, А.С. Шухов та інші). Багато хто з них стали видатними науковцями, лауреатами Державних премій (В.К. Лобанов, В.М. Пилипенко, В.З. Спусканюк).
Кафедра забезпечує читання 42 дисциплін, у числі яких наступні: Теорія пластичної деформації, Технологія об’ємного штампування, Технологія листового штампування, Обладнання ковальсько-штампувальних цехів, Автоматизація й механізація технологічних процесів ОМТ, Системи автоматизованого проектування, Математичне моделювання й оптимізація в ОМТ…
Кафедра запропонувала нові технології навчання у вигляді учбово-методичного об’єднання спеціальності (УМОС). Це нова структура в рамках ХДПУ, що поєднує в одну “команду” викладачів кафедри ОМТ і всіх викладачів загальних кафедр, які ведуть навчання в групах спеціальності ОМТ. Така команда застосовує принципи так званого “резонансного виховання” й “педагогічного проектування”

У науково-дослідній діяльності кафедри можна виділити наступні основні етапи.

Перший етап був пов’язаний з пошуками перспективних напрямків і становленням НДР на кафедрі. У цей період під керівництвом першого завідувача кафедрою доц. І.Й. Фельдмана виконувалися пошукові роботи в різних напрямках ОМТ: дослідження технологічних процесів кування й штампування, прокатки й пресування, дослідження й удосконалення конструкцій пароповітряних штампувальних молотів, пресів, нагрівальних пристроїв та ін.
Другий, істотно інший етап, почався з 1959 року. У той час у промисловості СРСР все гостріше відчувалася криза, пов’язана зі стійкістю штампів. Відгукуючись на цей запит, зав. кафедрою доц. С. М. Хмара створив при кафедрі потужну галузеву науково-дослідну лабораторію “Твердосплавні штампи” (НДЛ ТШ) і став її науковим керівником. НДЛ ТШ була єдиною лабораторією такого роду в Україні. В ній на держбюджетному й госпдоговірному фінансуванні працювало близько 50 штатних наукових та інженерно-технічних співробітників, сумісників-викладачів і студентів-старшокурсників. У НДЛ ТШ виконувався повний цикл науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, виготовлення дослідних зразків твердосплавних штампів, випробування їхньої стійкості й широке впровадження у виробництво. Це дозволило створити нові конструкції високостійких твердосплавних штампів й впровадити їх на десятках заводів Харкова, Мінська, Таліна, Вільнюса, Риги, Горького й багатьох інших міст, де було зосереджено масове виробництво інструмента, машинобудівних й електротехнічних виробів. За результатами НДР й ОКР опубліковані 3 монографії, більше  50 статей. У цьому напрямку успішно працювали старші наукові співробітники Бобкова Н.В., Герасименко К.С., Конєв А.І., Спіріна С.І, інженери Бендіков Д.Н., Захарова Л.Г., Солдатенко О.И., Токарчук Е.М., Шевченко М.М., доценти Коломойцев А.А., Рудь В.І., Смолянінов В.П. та інші.
Третій етап почався з 1964 року, тоді майже одночасно на трьох харківських заводах “Поршень”, “Серп і молот” й “Велозавод” почалися безуспішні спроби впровадження нового на той час процесу холодного видавлювання поршневих пальців, штовхачів клапанів і складних деталей велосипеда. Процес холодного видавлювання має велику кількість безсумнівних переваг (майже безвідходне й високопродуктивне, повністю автоматизоване виробництво), але й один дуже істотний недолік – низьку стійкість інструмента, що зумовлена надзвичайно високими навантаженнями на інструмент. З ініціативи зав. кафедри доц. С. М. Хмари на кафедрі була створена група викладачів і наукових співробітників, що під керівництвом В.О. Євстратова почала дослідження в новому напрямку “Оптимізація технологічних процесів холодного видавлювання й конструкцій штампів”. Концентрація наукових сил і залучення до НДР на госпдоговірній основі працівників інших кафедр НТУ “ХПІ” дозволила виконати кілька фундаментальних піонерських науково-дослідних робіт, завдяки чому завоювали авторитет в масштабі всього колишнього СРСР. При кафедрі була створена галузева лабораторія холодного видавлювання (НДЛ ХВ), що стала науковим центром  видавлювання, а Харків став центром проведення всесоюзних (загальносоюзних) науково-технічних конференцій. На базі НДЛ ХВ в НТУ «ХПІ» була організована Всесоюзна науково-технічна секція НТО МАШПРОМ “Холодне об’ємне штампування й видавлювання”.
Саме в НДЛ ХВ вперше в СРСР було системно вирішене завдання стійкості штампів для холодного видавлювання, створені принципово нові процеси видавлювання (наприклад, деталей типу накидних мутр з різзю) і конструкції високостійких штампів для їхнього здійснення. Ці процеси й штампи були впроваджені у виробництво на десятках заводах Харкова, Таліна, Казані, Вільнюса, Шахт, Каменськ-Уральська й багатьох міст, де було сконцентровано масове виробництво складних деталей інструментальної, автотракторної й електронної промисловості. За результатами НДР та ОКР у цій області було опубліковано 4 монографії, понад 100 статей, отримано 50 авторських посвідчень. Була захищена одна докторська й 18 кандидатських дисертацій. У цьому напрямку успішно працювали на кафедрі й на промислових підприємствах кандидати технічних наук Г. І. Афанасьєва, В.Я. Даниленко, В. И. Єрьомін, Г.І. Кирилов, В.І. Кузьменко, В.В. Торянік, О.А. Чегринець, М.Я. Елькін, Х.Д. Огбонна та інші.
З 1985 року на кафедрі під керівництвом проф. В. О. Євстратова отримав розвиток новий напрямок – автоматизоване проектування процесів видавлювання й конструкцій високостійких штампів для видавлювання (САПР ХВ). По цьому напрямку було виконано 3 кандидатські дисертації, створена одна з перших у НТУ «ХПІ» версій САПР штампів для ХВ, опубліковано більше20 статей. Сьогодні цей напрямок продовжує розвиватися, але у зв’язку з недостатнім фінансуванням темпи його розвитку недостатні.
Багато уваги кафедра приділяла створенню учбово-методичної бази. Провідні викладачі: доценти І.Й. Фельдман, С.М. Хмара, В.П. Смолянінов, Г.І. Кирилов, В.І. Рудь, В.І. Кузьменко, О.О. Чегринець, професори Л.І. Живов і В.О. Євстратов – написали чотири підручники, вісім навчальних посібників. Підручник В.О. Євстратова “Теорія обробки металів тиском” в 1985 році був визнаний гідним Золотої медалі ВДНГ СРСР.
За останні роки викладачі разом зі студентами підготували навчальні й контролюючі програмні продукти для ПЕОМ, за допомогою яких кожен студент може вивчити відповідні розділи спецкурсів, проконтролювати якість своїх знань й у режимі автоматичного або автоматизованого проектування створити оптимальну конструкцію штампа для видавлювання, розрахувати муфту або вал кривошипного преса, розробити процес об’ємного або листового штампування, знайти оптимальний режим нагрівання заготівлі, оформити технологічну документацію.
Кафедра готовила інженерів для багатьох закордонних держав. Більше 100 випускників-іноземців працюють керівниками високого рангу в Китаї, В’єтнамі, Кореї, Болгарії, Німеччині, Угорщині, Польщі, Румунії, Чехії, Нігерії, на Кубі. Двоє з випускників кафедри (Ву Зуй-Тхоай з В’єтнаму й Хамфри Дуруджи Огбонна з Нігерії) виконали й захистили на кафедрі кандидатські дисертації. Переважно на високих посадах працюють за рубежем наші випускники-іноземці (Ву-зуй Тхоай, Нгуе Ву-минь, А. Молнар, Е. Костов, Р. Гайер, В. Франку, С. Димиев, Мигель Лопес).
Доцент Г.І. Кирилов два роки керував підготовкою інженерів на Кубі. Доценти В.І. Рудь, В.П. Смолянінов і В.І. Кузьменко проходили стажування в Угорщині. Проф. В.О. Євстратов виконував у Канаді спільні проекти в рамках програми “Project of Industrial cooperation between Canada and Ukraine”.