Періодична класифікація елементів була запропонована в 1869 році Дмитром Івановичем Менделеєвим, видатним вченим – хіміком. Він винайшов, що розставляючи відомі елементи в порядку збільшення відносної атомної маси, їх хімічні та інші властивості регулярно повторюються. Він розробив зручну та компактну таблицю яка, до того ж, дозволяла передбачувати властивості ще невідомих елементів. У 1871 році він розробив більш адекватну версію таблиці, де залишив пропуски, сподіваючись, що вони будуть свого часу заповнені елементами, ще невідомими і передбачив з надзвичайною точністю властивості таких елементів, які було незабаром відкриті: це галлій, скандій і германій.
Він також передбачив четвертий відсутній елемент з відносною атомною масою близько 100. Це виявився технецій – найлегший елемент, який не має стійких ізотопів. Передбачення Менделеєва були підтверджені бельгійським хіміком-аналітиком Жаном Севре Стасом, який виконав найбільш точні на той час вимірювання відносних атомних мас деяких елементів.
За це відкриття Менделеєв, разом із Лотаром Майєром, отримав медаль Деві – нагороду Лондонського Королівського Товариства.
У 2016 році стало відомо про офіційне внесення чотирьох нових хімічних елементів до періодичної таблиці Менделєєва, про що сповіщає Міжнародний союз теоретичної та прикладної хімії (IUPAC).
Після того, як в січні 2016 р. офіційно підтвердили існування цих елементів, дослідницькі команди, які їх відкрили, запропонували для них свої назви та умовне позначення з двох літер. Традиційно хімічні елементи називають за іменем міфологічної істоти, мінерала, геологічної формації, країни чи місцевості, на честь вченого або за їх властивостями.
Елемент 113 запропонували назвати ніхонієм (досі його тимчасовою назвою був унунтрій). Його синтезувала команда Косуке Моріти в лабораторії RIKEN шляхом бомбардування вісмутових мішеней ядрами цинку-70 (експерименти поставили у 2004 та 2012 рр.). Названий на честь Японії, цей елемент вперше може увіковічнити Східну Азію в періодичній таблиці.
Вчені з Росії і США, які відкрили елементи 115 та 117 (досі – унунпентій та унунсептій), запропонували для них назви московій (Mc) та теннессін (Ts). Обидва елементи отримали завдяки співробітництву між Інститутом ядерних досліджень (Росія) та Ок-Ріджською і Ліверморською національними лабораторіями (США) у 2010 р.
Російська команда також запропонувала назву «оганессон» та умовне позначення Og для елемента 118 (тимчасово – унуноктій). Його пропонують честь академіка Юрія Оганесяна, який очолював експеримент з його синтезу.
Вчені отримали лічені атоми кожного з цих елементів. Вони існували лиш долі секунди й одразу розпалися на менші, стабільніші ядра. Проте науковців не покидає надія, що серед групи транфермієвих елементів, тобто елементів з атомним номером > 100, існує так званий «острівець стабільності» – стабільний, довготривалий елемент, який може існувати навіть в природі. «Острівець стабільності» – прямий наслідок з оболонкової теорії будови атомного ядра, за яку Марія Гелперт-Майєр та Ганс Єнсен були удостоєні Нобелівської премії з фізики 1963 року.
Дослідницькі команди, які відкривають нові елементи, вносять пропозиції щодо назв. Однак офіційно елементи називає лише IUPAC. Міжнародний союз чекатиме п’ять місяців, щоб отримати відгуки на назви від громадськості та наукових спільнот. Якщо не буде масових протестів, то їх, скоріше за все, затвердять в листопаді. Востаннє періодична таблиця поповнилась флеровієм (Fl, 114) та ліверморієм (Lv, 116).
Таким чином, сьомий період періодичної системи тепер повністю завершено.
Розташування металів та неметалів у Періодичній системі
Розташування родин елементів у Періодичній системі
Пірамідальне розташування елементів
Окисні та відновні властивості
