ХХІІІ Всесвітній філософський конгрес

Дольська О.О.

Філософія як пізнання і спосіб життя:
за матеріалами ХХІІІ Всесвітнього Філософського Конгресу
(Афіни. Греція. 4 – 10  серпня 2013 року)

Світова філософська спільнота цього літа жила в творчій напрузі і атмосфері свята. Світовий Філософський Конгрес став подією в житті кожного, хто прямо або побічно став його учасником. Учасники Світового Філософського Конгресу (World Philosophy Congress – WPS) «Філософія як пізнання і образ життя» (Philosophy as Inquiry and Way of Life) зібралися в Греції, в Афінах, в Афінському університеті в серпні 2013. Його організатором стали Міжнародна федерація філософських товариств (International Federation of Philosophical Societies – FISP), Грецький Організаційний Комітет. Співорганізаторами виступили: Муніципалітет Афін, Регіон Аттики, Національний і Каподистральный Університет Афін, Національний Технічний Університет Афін, Критський Університет, Міжнародна рада з питань філософії та гуманітарних наук ЮНЕСКО. Очолював оргкомітет Конгресу Вільям Л. МакБрайд, який виконував у цей час обов’язки Президента Конгресу, і Константінос Вудурис, Президент Грецької Організаційного Комітету.

Світові філософські конгреси проводяться з 1900 року через кожні п’ять років. Під час першої світової і Другою світовою війнами конгресів не було. Те, що ХХІІІ конгрес проходив в Греції, в Афінах, було не випадковим подією. У 2013 році виповнюється 2400 років з дня заснування Академії Платона. Тому цей конгрес був створен не тільки для того щоб зібрати кращі філософські уми, він повинен був продемонструвати нев’янучу роль і значення філософії Платона для формування всієї європейської, а якщо брати ширше, і світової культури. Конгрес став справою не тільки філософів, він став подією громадянського значення не тільки кожного грека, але й кожного, хто відчуває себе громадянином Ойкумени, громадянином світу. Саме тому робота конгресу відрізнялася незвичайною настроєм, піднесеним духом прояву громадянськості. Організатором вдалося створити всі умови для гарного настрою, плідної роботи та атмосфери відкритого спілкування.

Сьогодні у Світову Федерацію входить представники 51 держави. Кожні п’ять років вибирається не тільки країна та місто проведення конгресу, вибирається і Президент Організаційного Комітету країни, в якій буде проходити черговий конгрес. У 1998 році була подана заявка на ім’я Президента Федерації з проханням розглянути питання про включення Українського філософського співтовариства до складу Федерації. Відповідь була позитивна, і Україна стала її повноправним членом. Очолюють Український філософський фонд президент С. Пролеев, віце-президент – О. Гомилко. Харків і Харківський регіон представляє М. Култаєва. Членство передбачає обов’язкові грошові внески, які сьогодні оплачуються меценатами.

Кілька слів про місця і дати проведення світових конгресів. Париж став першим містом, де в 1900 році почав роботу перший світовий філософський конгрес. Наступними стали: Женева (II – 1904), Гейдельберг (III – 1908), Болонья (IV – 1911), Неаполь (V – 1924), Оксфорд (VII – 1930), Прага (VIII – 1934), Париж (IX – 1938), Амстердам (X – 1948), Брюссель (XI – 1953), Венеція (XII – 1958), Мексика (XIII – 1963), Відень (XIV – 1968), Варна (XV – 1973), Дюссельдорф (XVI – 1978)Монреаль (XVII – 1983), Брайтон (XVIII – 1988), Москва (XIX – 1993), Бостон (XX – 1998), Стамбул (XXI – 2003), Сеул (XXII – 2008).

Конгрес в 2013 році проходив з 4 серпня по 10 серпня. Афінський аеропорт приймав гостей з 105 країн. Учасників конгресу афінська публіка впізнавала за особливими бейджиками та офіційними портфелями: адже на вулицях міста, в метро, в аеропорту висіли величезні афіші-плакати з повідомленням про це приголомшливе для світової громадськості і для кожного грека подію.

Конгрес став вікном у світ думки, включаючи різні підходи до цього світу. Концептуальні положення конгресу зводилися до наступного: знайти шляхи відкритого спілкування і сформулювати позитивні та плідні думки про нашу Ойкумені. Учасники стояли перед фактом необхідності формування почуття спільності, яке дасть можливість усвідомити «глобальне поняття ми». Президент Грецького Організаційного Комітету Константінос Вудурис звернувся з проханням спромогтися досягти згоди між теоріями, концепціями, віруваннями і тим способом життя, яким ми повинні слідувати з підвищеним почуттям моральної відповідальності по відношенню до ближнього, до всіх істот природи.
На думку організаторів конгресу, його результати повинні привести до повернення віри в те, що філософія є наставницею життя. Саме таке концептуальне положення і дозволило назвати ХХІІІ Світовий Конгрес «Філософія як пізнання і спосіб життя».

Для участі у конгресі необхідно було надіслати тези, вибравши одну з 75 секцій. Ось деякі з них: «Онтологія», «Етика», «Філософія науки», «Гносеологія», «Філософія освіти», «Соціальна філософія», «Філософія права», «Філософія спорту», «Філософія тіла», «Філософія розуму», «Політична філософія», «Філософія і публічне життя», «Філософія природи», «Філософія цінностей», «Філософія логіки», «Антична Грецька філософія – Класична Грецька філософія», «Індійська філософія», «Африканська філософія», «Філософія культури», «Класичний Американський прагматизм». Вперше була організована секція «Російська філософія».

Для участі у конгресі прибули більше трьох тисяч учасників. Найчисленнішою була делегація з Греції. Потім йшли китайська і російська делегації. З Китаю приїхало понад 300 учасників, серед яких були не тільки професори, аспіранти та докторанти. Була присутня величезна кількість студентів І та ІІ курсів філософського факультету Пекінського університету. Російська делегація налічувала до 200 учасників. Досить чисельною була індійська делегація, багато було представників африканського континенту. Від України було подано 17 заявок, а на конгресі виступали 7 осіб (3 з Києва, 4 з Харкова). Відкриття відбулося 4 серпня о 9 ранку. З вітальним словом виступили Президент конгресу У. МакБрайд і Президент Грецького Організаційного Комітету К. Вудурис. Учасники конгресу розташувалися у величезній аудиторії, в якій і проходили в подальшому всі пленарні засідання. Пленарні теми були такі: «Філософський метод», «Філософія і наука», «Філософія як практична мудрість», «Філософія і суспільне життя». Були заявлені і теми симпозіумів: «Релевантність давньогрецької філософії сьогодні», «Ерос», «Філософія та релігія», «Мистецтво і культура», «Техніка і навколишнє життя», «Поточні тенденції в природознавстві», «Філософія в Греції Нового та Новітнього часу».

Почесна роль відкривати конгрес першим виступом була дана професор Університету Генуї, почесному президенту Міжнародної федерації філософських товариств, почесному президенту Міжнародного інституту філософії, президенту Міжнародної академії філософії науки Эвандро Агацци. Тема його доповіді «Методологічний поворот у філософії» прозвучав досить актуально. Їм були задані питання: «В чому полягає зміст філософії?» «Достатньо дотримуватись філософського методу?», які отримали достатньо аргументоване «Так». Наступний доповідач професор Мак Друэл (США) відкрито став на зовсім протилежні позиції, почавши свою доповідь зі слів: «Я проти ідеї про філософський метод». Він часто цитував Л. Вітгенштейна і наполягав на необхідності стежити за принципами і смислами, якими керується вчений. У перший день особливо гостро прозвучали виступи Президентів від Норвегії, Фінляндії, Іспанії («Інститут інтернаціональної Філософії»).

Робота секцій почалася в перший же день. За регламентом робота секцій не перевищувала двох годин. За кількісним складом вони були різноманітні. Стандартна кількість учасників до шести осіб. Однак були і досить численні секції: все залежало від імені доповідача. Найчастіше секції були англомовними, хоча у тих секціях, в яких пощастило побувати мені, іноді звучала грецька або російська мова як домінуючі. Питання та загальне обговорення виступів завершував роботу секцій. Виступи представників України викликали інтерес і численні питання. Як правило, всі доповіді отримали найвищу оцінку з боку аудиторій у вигляді великої кількості питань і позитивних емоцій.

У центрі уваги доповідачів залишалися теми методології та етики. Багато вчених висловили прикрість, що етика розглядається окремо від таких розділів філософії, як пізнання, підкреслюючи при цьому обмеженість розуміння самого філософського знання. Прекрасною метафорою «яйця» продемонстрував у своєму виступі взаємозв’язок етики і гносеології російський академік, директор Інституту філософії Росії А. Гусейнов: «Логіка – це шкаралупа, фізика – білок, а етика – жовток». Домінувала практично у всіх виступах ідея того, що етика як дисципліна, і як етичний проект виступає як завершення філософії.

У виступі Ю. Хабермаса «Структурні зміни публічного» прозвучала ідея формування світового громадянина і формування нового рівня спілкування, що також «вилилося» у проблему етичного в публічному житті. Не менш значущою подією став і доповідь У. Еко. На жаль, метр світової філософської думки не міг бути присутнім особисто, але доповідь була озвучена його другом.

Проте можна зробити деякі критичні зауваження щодо прослуханих доповідей. Досить велика кількість доповідей «рясніла» цифрами, соціальними даними, але при цьому в них була відсутня глибина філософського аналізу з аргументуванням, витриманому в суворих канонах наукової мови. Ця ситуація була помічена не тільки автором даної статті. У кулуарних бесідах ця особливість була підкреслена багатьма представниками різних країн.

Культурна програма конгресу заслуговує особливої уваги. Щодня після закінчення робочого дня (з 9 ранку до 18 вечора) нас чекала культурна програма. До 19 години ми, за бажанням, могли брати участь в ній. Нам надавалася можливість побувати в так званих «знакових» місцях міста Афін і всієї світової філософії. Це міг бути сад Академії Платона, або місце Ліцею Аристотеля, або місце в’язниці Сократа і т. п., скрізь нас чекав ще і вечірній сеанс філософських зустрічей. Тут же проходили виступи, запитання та обговорення поставлених організаторами тем. Для цих зустрічей багато учасників, вивчивши грецьку, виступали на мові країни – господині конгресу. Особливу екзистенціальну забарвленність набула церемонія продовження відкриття Конгресу, яка проходила в давньогрецькому театрі Герода Аттичного. Одеон розташований на південному схилі Акрополя. Прибувши в театр у восьмій вечора, ми могли спостерігати як цей величезний амфітеатр, розрахований на п’ять тисяч чоловік, стає строкатим з’єднанням представників різних культур, національностей. Над нами «парив» Парфенон, і сонячні промені відбивалися від його колон. Вечірнє освітлення театру «перемістило» нас в стародавні віки, і ми відчули себе причетними до великої грецької культури, яка стала фундаментом для культури сучасної Європи. Відчуття причетності до величі людської думки не покидало нас. Не зовсім вірилося, що ми – жителі ХХІ століття. Атмосфера зв’язку часів змушувала по-новому дивитися на світ. А онтологічна причетність до події світового масштабу, стверджувала могутність і силу людської думки.

8 серпня був не менш знаменним днем. Шляхом відкритого голосування були обрані країна і місто, де буде проведено наступний світовий конгрес. Україна, будучи членом спільноти, брала участь у голосуванні. Від України голосувала віце-президент філософського фонду О. Гомилко. З перевагою у шість голосів «суперечка» між Індією і Китаєм за лідерство у проведенні чергового конгресу завершилася перемогою Піднебесної. Недарма в перший день конгресу китайська делегація, представлена професорами, викладачами та студентами філософського факультету Пекінського університету, увійшли в пленарний зал одягнена у футболки, на спині яких було написано «New civilization, New ballans. 2013». Ця заявка знайшла своє завершення в рішенні оргкомітету про проведення ХХІV світового конгресу в 2018 році в Пекіні.

Загальна атмосфера піднесеності і змістовна спрямованість Конгресу створили плідну основу для роботи майбутнього конгресу в Пекіні. Побажаємо представникам України брати активну участь у таких світових подіях, що, безсумнівно, позначиться на загальному характері розвитку національної філософської думки.

Театр 2

DSCN0798

DSCN0797

DSCN0811

DSCN0809

20130806_130604

Picture 154

мы

академия