МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

 

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

з нормативної дисципліни

”СУЧАСНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХАРКІВ-2011

 

Модуль 1. Макросоціологічний підхід

 

Тема 1. Призначення соціологічних теорій. Схожість і різниця соціологічних теорій (2 год.)

План:

1. Поняття «парадигма». Мультипарадигмальність соціології: причини і наслідки.
2. Поняття теорії та її основні складові.
3. Зв’язок теорії та емпіричних досліджень
4. Критерії класифікації соціологічних теорій.
5. Складові елементи теорій. Дедуктивні та індуктивні теорії в соціології.
6. Фактори оновлення соціологічного знання.
7. Соціологічна уява як елемент пізнання соціальної реальності.

Контрольні питання:

1. Пояснити схожість та різницю соціологічних теорій з теоріями природничих наук.

2. Надати визначення та навести приклади основним типам понять.

3. Пояснити необхідність поєднання дедуктивної та індуктивної логіки дослідження.

4.Зараз широкого поширення у всьому світі набувають ресторани типу «Макдональдс». Як практика швидкого обслуговування впливає на наше соціальне життя? Шо можна виявити при дослідженні відвідувачів цих закладів?

5. Пояснить, яке дослідження можна провести для виявлення реальних прибутків студентів? Як Ви вважаєте: який підручник вважатимуть за краще купити студенти: навчальний посібник (короткий  курс), що дозволяють задовільно скласти іспит, або серйозний підручник-довідник, який буде в 5 – 10 разів дорожче, проте може виявитися корисним не лише для складання іспиту, але і в майбутній професійній роботі? Яки чинники впливатиме на це рішення?

6.В учбовому процесі усе більш широко використовуються тести. Які їх функції? Чи не стають тести функціональними альтернативами інших видів занять? Який вплив ці перевірки чинять, на вашу думку, на ментальність студентів?

7. В Україні дуже гостро стоїть проблема підліткового алкоголізму. Які чинники, на Ваш погляд, впливають на його збільшення та зменшення?

8. Пояснити специфіку теорій в соціології. Опишіть складові елементи теорії.

9. Пояснити взаємозв’язок теорії і досліджень в соціальних науках.

Література:

1. Дж.Тернер. Структура социологической теории. – М.”Прогресс”,1985.-с.27-41.
2. Култыгин В.П. Современные зарубежные социологические концепции: Учебник / Под ред. Т.Н. Юдиной. – М.: Изд-во МГСУ “Союз”, 2000. С.7-9.
   1. Смелзер Н. Социология.-М., 1994.-с.21-29.
   2. Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. -М., 1987.-с.18,19, 23.
   3. Иванов, Д.В. Парадигмы в социологии: учеб. пособие. – Омск: Изд-во ОмГУ, 2005. – 72 с.
   4. Ритцер Дж.Р90 Современные социологические теории. 5-е изд. — СПб.: Питер, 2002. с100-104.
   5. Удоденко А.А. О логике научного вывода в социологии // Социол. исследования. – 1997, №12.
   6. Волков Ю.Е. Базисные понятия и логика социологической парадигмы// Социол. исследования. – 1997, №1.

3. Штомпка П. Теоретическая социология и социологическое воображение. – Социологический журнал, 2001, № 1. – С. 148-149   32)
4. Гидденс Э. Социология. – М.: Эдиториал УРСС, 1999. – Глава 1

11. Миллс Ч.Р. Социологическое воображение. М.: Издательский Дом NOTA BENE, 2001 .С.16,24,28,31.

Тема 2 Зародження функціоналізму.

План:

1. Основні джерела функціоналізму.
2. Функционализм и Эмиль Дюркгейм.
3. Антропологічні дослідження А.Р. Радкліффа-Брауна
4. Внесок Б.Малиновського. в розвиток функціоналізму.

4. Наследие ранних функционалистов и дискуссии о содержании функционализма.

Контрольні питання:

1. Поясніть, які чинники вплинули на розвиток органистичної інтерпретації суспільного життя.
2. Які теоретичні припущення структурного функціоналізму вийшли із концепції суспільства як організму?
3. На прикладі продемонструвати помилку телеологічного висловлювання.
4. Послідовно критично аналізуючи основні положення функціоналізму Редклиффа-Брауна виявити їх раціональність та помилковість.
5. Чому редукціонізм як принцип неможливо використовувати при аналізі суспільних явищ?
6. Поміркуйте над питанням: «Чи всі елементи культури можна вважати суспільно корисними?». До чого може привести таке ствердження?
7. Які теоретичні ствердження ранніх функціоналістів знайшли відображення в  межах курсу «загальна соціологія» ?
8. В чому різниця в розгляді функціоналізму як теорії та як методу?

 

Література:

 

1. Автономова Н.С. Рассудок. Разум. Рациональность.-М:Наука,1988.
2. Бауман З. Мыслить социологически. -М: “Аспект пресс”, 1996.
3. Ганс Г. Социология в Америке: наука и общество// Социологические исследования. -1990. -N 5 -с.130-144.
4. Гидденс Ф. Основания социологии.: Американская социологическая мысль.-М: Издательство  Московского университета,1994.-сс.293-315.
5. Гидденс А., Тернер Дж. Социальная теория сегодня.: Социологическая теория сегодня. -Киев: Изд. Института социологии,1994.-сс.12-23.
6. Знанецкий Ф. Исходные данные социологии.: Американская социологическая мысль. М: Издательство Московского университета,1994.-сс.62-77.
7. История социологии в Западной Европе и США. Учеб-ник для вузов. Ответственный редактор — академик И 90 ран Г. В. Осипов. — М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М), 2001. С.318-326.
8. Комаров М.С., Ионин Л.Г., Бакуркин Б.Ф. Теоретическая социология США сегодня.-М:Знание,1978.
9. Королько В., Танчер В.В. Новые повороты в социологической теории: неофункционализм, теория конфликта, неомарксизм, постмодернизм.: Социологическая теория сегодня. -Киев: Изд. Института социологии,1994.-сс.110-141.
10. Молевич Е.Ф. К вопросу о структуре современного социологического знания. // Социол. исследования. – 1997, №6.
11. Монсон П. Лодка на аллеях парка: введение в социологию. // Социол. исследования. – 1996, №3, 5.
12. Ритцер Дж. Нынешнее состояние социологической теории: новые синтезы.: Социологическая теория сегодня. -Киев: Изд. Института социологии,1994.-сс.24-44.
13. Ритцер Дж. Микро-макро синтез в социологической теории: применение метатеоретического инструментария.: Социологическая теория сегодня. -Киев: Изд. Института социологии,1994.-сс.68-86.
14. Родный Н.И. Проблема научной революции в концепции развития науки Т.Куна. : Концепции науки в буржуазной философии и социологии. -М: Наука, 1973.
15. Современная западная социология: Словарь.-М.:1990.
16. Сороко Э.М. Концепция уровней, отношение, структура: к методологии социологических исследований. -Минск: Наука и техника, 1978.-158с.
17. Танчер В.В. Теория в социологии: особенности и пути ее развития.: Социологическая теория сегодня. -Киев: Изд. Института социологии,1994.-сс.3-11.
18. Тернер Дж. Прошлое, настоящее и будущее теории в американской социологии.: Социологическая теория сегодня. -Киев: Изд. Института социологии,1994.-сс.87-109.
19. Уили Н. История и политика современной социологической теории: новые синтезы.: Социологическая теория сегодня. -Киев: Изд. Института социологии,1994.-сс.45-67.

 

Тема 3. Структурний функціоналізм Толкотта Парсонса.

 

План:

1. Парсонсовська стратегія побудови соціологічної теорії.

2. Структурні елементи соціальної дії. Типові змінні соціальних дій Т Парсонса.

3. Трактування соціальної системи Т. Парсонсом. Розробка системних імперативів (функціональна схема А-Ц-І-Л).

4. Механізми, що підтримують належний рівень інтеграції соціальної системи (інтегруючі особу в соціальну систему).

5. Суспільство як тип соціальної системи.

6. Парсонс про соціальні зміни

Контрольні питання:

1. Опишить, які соціальні дій відповідно до типових змінних по класифікації Парсонса, найбільш поширені в традиційному і сучасному капіталістичному суспільстві?
2. Використовуючи знання з курсу загальної соціології наведіть приклади можливих дилем типових соціальних взаємодій, які не увійшли до типології Парсонса.
3. Наведіть конкретні приклади усіх типів соціальних взаємодій, використовуючи як критерій типові змінні Парсонса.
4. Розглянете альтернативні типи взаємодій «вчитель-учень», «лікар-пацієнт», використовуючи типові змінні
5. Опишіть діючі механізми соціального контролю за поведінкою студента у навчальному закладі, використовуючи їх перелік за Т. Парсонсом.
6. Використовуючи знання про функціональні реквізити будь-якої системи по Парсонсу (адаптація, досягнення мети, інтеграція, підтримка зразка) опишіть систему економіки, політики, релігії, освіти, розглянете такі соціальні інститути, як сім’я, лікарня, університет… (оберіть один).
7. Використовуючи схему соціальної дії опишіть її структурні частини на прикладі вступу до університету, купівлі квартири, одруження, працевлаштування…
8. Опишіть значення процесу соціалізації для функціонування суспільства як соціальної системи, використовуючи теорію Парсонса.
9. Розглянете процес переходу від традиційного суспільства до капіталістичного і знайдіть в нім основні елементи соціальної еволюції за Парсонсом.

10. При описі сучасного суспільства соціологи часто вказують на ескалацію проблем інтеграції і виникнення нових інтеграційних структур. Наведіть приклади цих процесів. Як вони можуть проявлятися в економіці, політиці, культурі?

 

Література:

1. Тернер Дж. Структура социологической теории. -М: Прогресс,  1985, с.58-100.
2. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття.-Київ: “Либідь”, 1996.
3. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – Київ: Наукова думка, 1995.
4. Громов И.А., Мацкевич А.Ю., Семенов В.А. Западная теоретическая социология. -Санкт-Петербург, 1996.
5. Парсонс Т. Понятие общества, компоненты и их взаимоотношения: Американская социологическая мысль. – М: Издательство Московского университета,1994.
6. Парсонс Т. Система координат действия и общая теория систем действия.-сс.448-463.
7. Парсонс Т. Функциональная теория изменения.: Американская социологическая мысль. -М: Издательство Московского университета,1994.-сс.464-480.
8. Капитонов Э.А. Социология ХХ века. – Ростов-на-Дону, 1996.
9. Т.Парсонс. Социальные системы. -М., 1951.
10. История социологии в Западной Европе и США. Учеб-ник для вузов. Ответственный редактор — академик И 90 ран Г. В. Осипов. — М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М), 2001. С.326-    — 576 с.

 

Тема 4. Функціональний структуралізм Р. Мертона.

 

План:

1. Р. Мертон: теорії середнього рангу. Розробка методології функціонального аналізу.
2. Уточнення поняття “функція”. Критика постулатів раннього функціоналізму.
3. Функції явні та латентні, дисфункції.
4. Процедурні правила функціонального аналізу.
5. Концепція соціальної структури та рівнів  її вимірювання.
6. Ідея конфліктності суспільного життя та змін в соціальних структурах.
7. Функціоналістська теорія аномії
8. Загальні недоліки структурного функціоналізму.

Теми рефератів:

• Теорія референтної групи за  Р.Мертоном.
• Дослідження Р.Мертоном політичної мафії («боссизму») , її явні та приховані функції.

Контрольні питання:

1. По Мертону, певний сегмент суспільства може бути функціональним, дисфункціональним або нефункциональним. Проаналізуйте цей постулат на прикладі «закритої» лікувальної установи, в’язниці, лікарні, нічного клубу. Що станеться, якщо число «закритих» закладів подібного типу стане збільшуватися?
2. Ви навчаєтесь в університеті. Його явна функція – надавати студентам знання. Що Ви думаєте з приводу твердження про те, що одна з його латентних функцій – скорочення народжуваності. Які ще латентні функції є у вищих учбових закладів?
3. Наведіть приклади усіх типів аномии по Мертону.
4. Наведіть приклади функціональності якого-небудь явища тільки для окремої частини суспільства.
5. По мені нию Мертона завжди існує діапазон явищ, що виконують одні і ті ж функції. Якщо одно яке-небудь явище перестає функціонувати, цю функцію виконувати починає якийсь інший функціональний замінник. Чи згодні Ви з таким твердженням? Обґрунтуйте свою відповідь прикладами.
6. Розглянете функції і дисфункції релігії і школи як соціальних інститутів.
7. Продемонструйте наявність «соціологічної амбівалентности» при розгляді ролі вчителя, матері, керівника фірми.
8. Опишіть явні, латентні функції та дисфункції шлюбу як соціального інституту.
9. Використовуючи теорію Мертона про явні та латентні функції знайдіть раціональність в таких, на перший вигляд ірраціональних явищах, як процедура ритуальної стигмації (шрамування) в африканських племенах, церемонії викликання дощу, весільної церемонії, хрещення дитини не віруючими батьками, прикрашення  ялинки на Новий рік.
10. Опишіть нормативний, імовірнісний і ідеальний аспект запропонованого Вам соціального статусу використовуючи ідеї Р. Мертона.

Набір статусів : студент, стоматолог, вагітна жінка, народний депутат, пенсіонер, багатодітний батько, програміст, циган, повія, художник, директор фірми, олігарх, коханець, друг.

1. Наведіть приклади двох типів змін у рамках динаміки Мертона.
2. Наведіть приклади основних варіантів акумуляції дисфункцій. Чи здатні вони привести до структурних змін усього суспільства, викликати погоджену соціальну зміну?
3.  По Мертону акумуляція нововведень є одним з механізмів морфогенезиса. Поясните як відбувалася інституціоналізація порушень інституціональних правил зі зміною норм заборони на: носіння брюк жінками; робота жінок по найму; народження дитини поза шлюбом, використання контрацепції; дошлюбні сексуальні стосунки.
4. Проведіть функціональний аналіз наступних явищ: різдвяна вечеря, «День соціолога», весілля, «присвячення в студенти», ритуалу поховання.
5. Виділіть функції, дисфункції, явні і латентні функції правоохоронної системи (органів внутрішніх справ).

 

 

Література:

1. Тернер Дж. Структура социологической теории. -М: Прогресс,  1985, с.101-123.
2. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття.-Київ: “Либідь”, 1996.
3. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – Київ: Наукова думка, 1995.
4. Громов И.А., Мацкевич А.Ю., Семенов В.А. Западная теоретическая социология. -Санкт-Петербург, 1996.
5. Мертон Р. Явные и латентные функции.: Американская социологическая мысль. -М: Издательство Московского университета, 1994.-сс.379-447.
6. Мертон Р. Социальная структура и аномия // Социол. исследования.1993, №2.
7. Капитонов Э.А. Социология ХХ века. – Ростов-на-Дону, 1996.
8. Покровский н. Одиннадцать заповедей функционализма Роберта Мертона // Социол. исследования.-1993, №3.

9. Штомпка, П. Роберт Мертон: динамический функционализм // Современная американская социология / Под ред. В. И. Добренькова. — М., 1994. — С. 78—93.
10.  Девятко И.Ф. Р. Мертон и его теория «среднего уровня». – В кн.: История теоретической социологии. – Т. 3. – М.: Канон, 1998
11.  Мертон Р. Социальная теория и социальная структура // Социс, 1992,

№ №2-4

 

Тема 5. Интеллектуальные корни конфликтных теорий. Діалектична теорія конфлікту Р.Дарендорфа.

План:

1.Загальна характеристика конфліктних теорій. Критичний і аналітичний напрямки теоретизування.

2.Відмінність конфліктних теорій від функціональних.

3.Інтелектуальне коріння конфліктних теорій. Вплив К.Маркса та Г.Зіммеля на сучасні конфліктні теорії.

4.Р. Дарендорф про суспільний порядок. Асоціації, що координуються імперативно.

5.Джерела конфлікту. Модель діалектичного конфлікту та його наслідків.

6.Порівняння аналітичних та емпіричних категорій К.Маркса і Р.Дарендорфа. Критика діалектичної теорії конфлікту Р.Дарендорфа.

Контрольні питання:

1. Співвіднесіть конфліктну та функціональну парадигми в соціології. Знайдіть подібності та розбіжності.
2. Як Ви вважаєте, чи є можливість існування суспільства без конфліктів? Пояснити прикладами Ваші висловлювання.
3. На конкретних прикладах продемонструйте істинність основних положень конфліктної парадигми в соціології.
4. Оберіть одну з пропонованих конфліктних ситуацій та доведіть, що основні тези теоретичної схеми пояснення конфлікту Маркса працюють.

Конфліктні ситуації: страйк працівників шахти та її власників; конфлікт між опозицією та партією влади; конфлікт між представниками корінного та некорінного етносів на окремої території; конфлікт між представниками двох релігійних конфесій на території окремої області; озброєний конфлікт за прикордонні території між двома державами.

1. Опишіть, за допомогою положень теорії конфлікті Маркса конфлікт на національному підґрунті між татарами та росіянами в Криму.
2. Поміркуйте щодо внеску сучасної системи вищої освіти в продукування конфліктних відносин в суспільстві? Які соціальні інститути, на Вашу думку, впливають на збільшення суспільних конфліктів?
3. Чим принципово відрізняються погляди на конфлікт Г. Зиммеля та К.Маркса? Чи можливо вважати, що хтось з них помилився? Пояснити свою думку.
4. Використовуючи висновки Зиммеля стосовно гостроти конфлікту перевірте їх на прикладах міжнаціонального, міжконфесійного та політичного конфлікту.
5. Використовуючи висновки Зиммеля стосовно функцій конфлікту опишіть його можливі позитивні та негативні наслідки щодо його учасників та суспільства.
6. Надайте визначення таким поняттям, як влада та авторитет за Р. Дарендорфом. Пояснить, чому ті, хто мають владу та їх підлеглі мають протилежні інтереси?
7. Завдяки чому, на Вашу думку, влада може підтримувати власну легітимність? Наведіть приклади, що пояснюють ці ресурсі.
8. Наведіть приклади квазігрупи, групи інтересів та конфліктної групи та пояснити, яким чином вони пов’язані.
9. Порівняйте уявлення Маркса та Дарендорфа на соціальні конфлікти. Знайдіть розбіжності та подібності.
10. Розгляньте та пояснити зміст основних положень причинного аналізу конфліктів за Дарендорфом на конкретних прикладах. Як Ви вважаєте, чи є вони вірними?

 

Література:

1. Тернер Дж. Структура социологической теории. -М: Прогресс,  1985, с.125-160.
2. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття.-Київ: “Либідь”, 1996.
3. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології.- Київ: Наукова думка, 1995.
4. Громов И.А., Мацкевич А.Ю., Семенов В.А. Западная теоретическая социология. -Санкт-Петербург, 1996.
5. Ручка А.А., Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. – Киев: Наукова думка, 1992.
6. Здравомыслов А.Г. Социология конфликта. -М: “Аспект пресс”, 1995,-с.15-24, 44-100.
7. Дарендорф Р. Функции социального конфликта// Социол. исследования. – 1994, №5.
8. Ритцер Дж. Современные социологические теории. 5-е изд. — СПб.: Питер, 2002. С.146-160.

 

Тема 6. Конфліктний функціоналізм Л. Козера.

 

План:

1.Загальні принципи аналізу соціальної системи за Л. Козером.

2.Причини соціальних конфліктів та їх гострота за Л.Козером.

3.Тривалість конфліктів та їх функції.

4.Реалістичні та нереалістичні конфлікти: різниця поглядів К.Маркса і Л.Козера. Критика функціональної теорії конфлікту.

Контрольні питання:

1.Як Ви вважаєте, яке з нижче приведених висловлювань відносно завдань і мети соціології розділяв Л.Козер? Поясните свій вибір.

– опис механізмів соціального життя, які використовуються для підготовки «соціальних інженерів» і закріплення, репродукції існуючих форм влади і домінування, моделей і зразків соціальних відносин і інститутів і т. д.

чи

– соціальний критицизм, критичний аналіз функціонуючої системи, виявлення її недоліків і вад, соціальне просвітництво, поширення в суспільстві розуміння, як соціальні стосунки і інститути складаються, функціонують і можуть бути змінені і т. д.?

2.Проаналізуйте на прикладах наслідки міжнаціональних, релігійних та територіальних конфліктів використовуючи ідеї Л. Козера.

3.За допомогою прикладів опишіть можливі причини, тривалість та гостроту конфліктів.

4.Наведіть приклади реалістичних та нереалістичних конфліктів в сучасної Україні.

5.Опишіть на прикладі, за допомогою яких показників можливо дослідити гостроту  та тривалість конфлікту?

6.На прикладах пояснити сутність абсолютного та відносного зубожіння (бідність). Яка, на Ваше думання, більш болісно сприймається людьми?

7.Як первинні та вторинні відносини між членами групи впливають на характер конфлікту? Чи можливо вважати цей вплив однозначним? (оберіть на приклад сімейну групу та колектив фірми)

8.За допомогою яких інституційних засобів можливо загасити конфлікт між керівництвом та мешканцями міста, між викладачами та студентами.

9.Чим відрізняються реалістичні та нереалістичні конфлікти? Чи може перший статі другім? Наведіть приклади.

10.Пояснити зміст терміну «хибні, неправдиві інтереси»

11.Продемонструвати відмінності в аналізі соціального явища шляхом паралельного розгляду його в межах функціональної та конфліктної теорії. Зробити презентацію. Приклади соціальних явищ: соціальна стратифікація, спорт, родина, релігія, освіта, культура, держава.

 

Література:

1. Тернер Дж. Структура социологической теории. -М: Прогресс,  1985, с.161-182.
2. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття.-Київ: “Либідь”, 1996.
3. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології.- Київ: Наукова думка, 1995.
4. Громов И.А., Мацкевич А.Ю., Семенов В.А. Западная теоретическая социология. -Санкт-Петербург, 1996.
5. Ручка А.А., Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. – Киев: Наукова думка, 1992.
6. Козер Л.А. Функции социального конфликта //РЖ Социология, 1992, №4.
7. Козер Л.А. Завершение конфликта //РЖ Социология, 1992, №4.

 

Тема 7. Розвиток конфліктного напрямку в соціології в ХХ століття.

 

План:

1.Узагальнююча теорія конфлікту Кеннета Боулдинга. Конфліктна теорія стратифікації Рендалла Коллінза.

2.Франкфуртська школа як напрямок ліворадикальної соціально-філософської думки.

1)Герберт Маркузе. “Одномірна людина”.

2)Критика сучасного суспільства Макса Хоркхаймера та Теодора Адорно.

3)Критика культури капіталістичного суспільства.

3.Франкфуртська школа у другій половині ХХ ст. Ю. Хабермас.

Теми рефератів та презентацій:

• Помилки та пророцтва Г.Маркузе.
• Загальні риси авторитарної особистості за дослідженнями Т.Адорно.
• Проблема відчуження в капіталістичному суспільстві.
• Теорія комунікативної дії Ю.Хабермаса .
• Фрейдо-марксизм.

 

Контрольні питання:

1.За допомогою прикладу продемонструвати позитивні функції конфлікту.

2. Як можливо використовувати принципи аналізу конфлікту Коллінза для дослідження стратифікації в сучасної Україні? Пояснити Вашу думку.

3. Проти яких рис капіталістичного суспільства виступають представники неомарксизму? Чи змінилися ці риси за останні 50 років?

4. Пояснить внесок франкфуртської школи в розвиток соціології. Назвіть найбільш великих соціологів, що входили в неї, і перерахуєте проблеми і теми, якими вони займалися.

5. У чому полягають особливості відношення Франкфуртської школи до марксизму? Чому цю школу називають критичною?

6. Опишіть погляди Г. Маркузе стосовно перспектив здійснення соціальної революції.

7. Пояснить, чому теоретичні досягнення Ю. Хабермаса вважаються сьогодні однією з вершин соціологічної науки?

8. Охарактеризуйте основні положення «Теорії комунікативної дії» Хабермаса.

9. Розкрийте зміст категорії «життєвий світ», яку активно використовує Хабермас.

10.У чому сенс ідеї соціальної еволюції Хабермаса?

11.Опишіть значення для наступного розвитку науки Франкфуртської соціологічної школи.

 

Література:

1. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття.-Київ: “Либідь”, 1996.
2. Громов И.А., Мацкевич А.Ю., Семенов В.А. Западная теоретическая социология. -Санкт-Петербург, 1996.
3. Ручка А.А., Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. – Киев: Наукова думка, 1992.
4. Маркузе Г. Одномерный человек.: Американская социологическая мысль .-М: Издательство Московского университета,1994.-сс.121-146.
5. Хабермас Ю. Понятие индивидуальности// Вопросы философии, 1989, №2.
6. Хабермас Ю. Демократия, разум, нравственность.-М.,1995.
7. Современная социальная теория: Бурдье, Гидденс, Хабермас. -М., 1996.
8. Тернер Дж. Структура социологической теории. -М: Прогресс,  1985, С.160-200.
9. Ритцер Дж. Современные социологические теории.5-е изд. — СПб.: Питер, 2002. С.161-182.
10.  Зборовский Г.Е. История социологии: ученик. – М.: Гардарики, 2007. С.433-447.

11. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность: московские лекции и интервью. М., 1995.
12. Хоркхаймер М, Адорно Т. Диалектика Просвещения: философские фрагменты. М., 1997.
13. Капитонов ЭЛ. Социология XX века. Ростов н/Д., 1996.

С.286-294.

Модуль 2. Мікросоціологічний підхід.

 

Тема 8. Інтелектуальне коріння теорії взаємодії.

План:

1. Специфіка символічного інтеракціонизму як соціологічної парадигми.

2. Інтелектуальне коріння теорії взаємодії: філософія прагматизму та психологічний біхевіорізм.

3. Внесок Джорджа Герберта Міда в побудову теорії інтеракціонізму. Соціальна дія та «прийняття ролі». Структура особистості та механізм її розвитку. «Узагальнений інший» та «значущій інший»

4. Чарльз Кули: первинні групи та їх роль в формуванні особистості. Поняття “дзеркальне Я”. Основні постулати та методи теорії «дзеркального Я»

 

Контрольні питання:

1. Охарактеризуйте специфіку символічного інтеракціонизму як соціологічної парадигми. Чим ця парадигма відрізняється від інших, відомих Вам?
2. На власному прикладі описати структуру особистості за Мідом?
3. Описати процес становлення особистості за Мідом?
4. Опишіть, що відбувається, коли чоловік збирається зробити пропозицію щодо одруження жінці, використовуючи поняття Мида «Я», «Мене», «узагальненого іншого», «значущого іншого».
5. На конкретному прикладі продемонструйте вплив «дзеркального Я» на вашу поведінку.
6. Обґрунтуйте за допомогою прикладів вирішальний вплив первинних груп на формування дитини як особистості.
7. Чи згодні Ви з наявністю універсальних моральних принципів поведінки людини в суспільстві, які вивів Кулі? Для чого вони потрібні? Обґрунтуйте свою думку.
8. Опишіть вплив комунікації на розвиток суспільної свідомості. На прикладах покажіть як зміни в комунікації створюють «новий світ».
9. Розглянете, як глобальні зрушення що відбуваються в структурі комунікації суспільства, які виділив Кулі на початку ХХ століття змінили наше життя. Подумайте про переваги та недоліки цих змін.
10. Застосовуючи принципи символічного інтеракціонизму відносно структури самості  та етапів її формування, механізму формування розглянете проблему гендерних ролей і інверсій в сучасному суспільстві.

Література:

1. Американская социологическая мысль. М.: МГУ, 1994. – Раздел “Теории символического интеракционизма”
2. Бергер П. Приглашение в социологию. М.: Аспект Пресс, 1996. – Глава 5
3. История социологии в Западной Европе и США // Ответственный  редактор – академик РАН Г.В. Осипов. – М.: Издательская группа: НОРМА–ИНФРА М, 1999. – рекомендуется глава 15

1. Тернер Дж. Структура социологической теории. -М: Прогресс,  1985, С.219-268.
2. Ритцер Дж. Современные социологические теории.5-е изд. — СПб.: Питер, 2002. С.341-368.
3.  Зборовский Г.Е. История социологии: ученик. – М.: Гардарики, 2007. С.466-479.
4. С.А.Кравченко Социология: парадигмы через призму социологического воображения. – М.: 2002.  С.100-119

 

Тема 9. Теорія символічного інтеракціонизму.

План:

1. Основні постулати символічного інтеракціонизму Г. Блумера

2. Г.Блумер о теорії та методології соціології.

3.Методи символічного інтеракціонизму.

4. Переваги та недоліки символічного інтеракціонизму

5. Аналіз сфери колективної поведінки в межах символічного інтеракціонизму

Контрольні питання:

1. Чи можливо заменити поняття «соціальна взаємодія» на поняття «символічна взаємодія».? Пояснить свою думку.
2. За допомогою прикладів продемонструйте виникнення та зміну загальних значень об’єктів у ході взаємодії.
3. На прикладі продемонструвати наступні моменти соціальної взаємодії за Блумером: етапи визначення, інтерпретації, картування і оцінювання.
4. Опишіть, чим відрізнялися один від одного діючий натовп, експресивний натовп, маса і громадськість у визначенні Блумера? Що дає їх характеристика для розуміння колективної поведінки?
5. Що Ви можете сказати про зміни в характері вербальних значень деяких слів сучасної мови? Чи впливають вони на нашу ментальність?
6. Пояснить, як впливають на нашу думку наступні символі, що поширюються на наших телеекранах:

– насильства, жорстокості; Чи може в цих умовах  сформуватися толерантна ментальність, що припускає рівні, доброзичливі стосунки до представників іншої культури?

– вживання слабоалкогольних напоїв; Як це впливає на суспільство?

– гендерна асиметрія в рекламі і кінофільмах; Як це впливає на гендерну рівність?

7. За останні роки реформ в нашу країну буквально наринули нові культурні символи. Для багатьох вони стали значущими. Як цей процес позначається на самоідентифікаціях українців і на їх поведінці? Покажіть на конкретних прикладах характерні новації в поведінці студентів під впливом нових символів.

Література:

1. Американская социологическая мысль. М.: МГУ, 1994. – Раздел “Теории символического интеракционизма”

1. Тернер Дж. Структура социологической теории. -М: Прогресс,  1985, С.219-268.
2. Ритцер Дж. Современные социологические теории.5-е изд. — СПб.: Питер, 2002. С.341-368.
3. С.А.Кравченко Социология: парадигмы через призму социологического воображения. – М.: 2002.  С.100-119

 

Тема 10. Теорія ролей.

План:

1. Створення теорії ролей Джекобом Морено и Ральфом Линтоном.
2. Уявлення щодо соціальної організації та природи особистості в теорії ролей.
3. Взаємозв’язок між особистістю і суспільством. Компоненти ролі.
4. Проблеми побудови теорії ролей. Складність вимірювання експектацій.

Контрольні питання:

1. Опишіть основні умови ефективного програвання ролі. За допомогою прикладів продемонструйте власні думки.
2. Надати визначення та пояснити за допомогою прикладів такі поняття, як: ролевий конфлікт, ролева напруга, ролевий набір, адаптація до ролі.
3. За допомогою прикладів пояснити види експектацій.
4. Проаналізуйте різни експектації щодо ролі студента. Яким чином їх можна виміряти? Як вони можуть вплинути на реальну поведінку студента?
5. За допомогою теорії ролей та знань щодо гендерної соціалізації пояснити можливі прояви програвання гендерних ролей
6. Пояснити складність вимірювання експектацій.

 

Література:

1. Тернер Дж. Структура социологической теории. -М: Прогресс,  1985, С.219-268.
2. Капитонов Э.А. Социология ХХ века. Ростов-на-Дону: издательство «Феникс», 1996 г.С.216-225.
3. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – Київ: Наукова думка, 1995.
4. Ручка А.А., Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. – Киев: Наукова думка, 1992.

 

Тема 11. Драматургічний підхід І.Гофмана.

План:

1.Схема соціальної взаємодії в межах драматургічного підходу І.Гофмана. 2.Мистецтво «управління враженнями», рольова дистанція та стигма як компоненти соціальної взаємодії.

3.Аналіз фреймів І.Гофманом (рамочній аналіз).

 

Контрольні питання:

1. Поясніть сутність драматургічного підходу І. Гофмана на прикладі аналізу пропонованих соціальних взаємодій : прийом на роботові, купівля шуби, виступ на семінарі, поведінка під час побачення, поховання померлого, прийом у лікаря. При поясненні цих взаємодій Вам потрібно використовувати поняття Гофмана, що висвітлюють їхні елементи:

– переднього плану;

– закулісної зоні;

– зовнішньої зони.

1. На конкретному прикладі пояснити, як виконавець ролі може створити враження, що він більш близький до аудиторії, ніж є насправді. Яку інформацію про собі він може приховати від аудиторії, чому та як?
2. Наведіть приклад власної поведінки на “Передньому плані”.
3. Чи здійснюється зміна рольової дистанції студента на протязі навчання? Як Ви вважаєте, більшість людей в сучасному суспільстві – це «чесні» або «цинічні» актори?. Які з ролей мають найменшу рольову дистанцію?
4. Навидить приклади різних типів стигмації в повсякденному житті. Які функції та дисфункції може мати стигма?
5. За допомогою прикладів пояснити значення принципів, при порушенні яких безпосередня інтеракція обмежується або стає неможливою.
6. Наведіть приклади використання фреймів в процесі взаємодії.
7. Приведіть приклади переключення та фабрикації фреймів, які може використовувати дитина при спілкуванні з батьками та вчителями, лікар з пацієнтом, закохані, директор підприємства з його підлеглими.

 

Література:

1. Ручка А.А., Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. – Киев: Наукова думка, 1992.
2. Громов И.А., Мацкевич А.Ю., Семенов В.А. Западная теоретическая социология. -Санкт-Петербург, 1996.
3. Гоффман Э. Представление себя другим.: Современная зарубежная социальная психология. -М: Изд. Московск.университета,1984.-сс.188-196.
4. Волков В.В. О концепции практики в социальных науках. // Социол. исследования. – 1997, №6.
5. С.А.Кравченко Социология: парадигмы через призму социологического воображения. – М.: 2002.  С.100-119
6. Тернер Дж. Структура социологической теории. -М: Прогресс,  1985, С.219-268.
7. Ритцер Дж. Современные социологические теории.5-е изд. — СПб.: Питер, 2002. С.341-368.
8.  Вахштайн В.С. Интеракционистские и структуралистские интерпретации наследия Ирвинга Гофмана // «Социологический журнал», 2003, № 3.
9. Вахштайн В.С. Социологическая теория Ирвинга Гофмана: два прочтения // «Социологическое обозрение», 2003, Т. 3, № 3.
10. Вахштайн В.С. [Рец.] Книга о «реальности» социальной реальности: И. Гофман Анализ фреймов. Эссе об организации повседневного опыта. ИС РАН, ФОМ, 2003. // «Социологический журнал», 2004, № 3/4.
11. Вахштайн В.С. «Неудобная» классика социологии ХХ века: творческое наследие Ирвинга Гофмана // «Гуманитарные исследования» (ИГИТИ ГУ-ВШЭ), 2006. Вып. 5 (24). 52 с.
12. Вахштайн В.С. Памяти Ирвинга Гофмана // Социологическое обозрение. 2007. №2. Т. 6.
13. Кравченко Е. И. Эрвин Гоффман: Социология лицедейства. М.: МГУ, 1997
14. Ковалев А. Д. «Социальная драматургия» Ирвина Гофмана в контексте истории социологической мысли (к вопросу об американской версии социологического номинализма)//Новое и старое в теоретической социологии. Кн.2. М.: ИС РАН, 2001, с. 22-43.
15. Виктор Вахштайн. Социология повседневности: от «практики» к «фрейму» Социологическое обозрение Том 5. № 1. 2006
16. И. Гофман Анализ фреймов: эссе об организации повседневного опыта: Пер. с англ. / Под ред. Г.С. Батыгина и Л.А. Козловой; вступ. статья Г.С. Батыгина. М.: Институт социологии РАН, 2003. С.70-76.
17. Ковалев  А.Д. «Фрейм-анализ»  Гофмана  с  точки  зрения  переводчика /Социологическое  обозрение. 2002.  Т. 2. N 2. [online<http://www.sociologica.ru/04tra1.pdf >.

 

Тема 12. Інтелектуальне коріння теорії обміну.

План:

1. Становлення теорії соціального обміну.

2. Економічний утилітаризм та теорія обміну.

3. Теорія обміну в антропології

3.1. Дж.Фрейзер і економічні мотиви обміну.

3.2. Броніслав Маліновский та психологізм обміну

3.3. Марсель Мосс і структуралізм обміну.

3.4. К.Леви-Строс: різниця структур соціального обміну.

4. Психологічний біхевіоризм Б.Ф.Скіннера.

 

Контрольні питання:

1. Візьміть по вибору будь яку ситуацію взаємодії і розглянете її за допомогою принципів утилітаризму, а потім за допомогою вже модифікованих теорією обміну принципів.

Приклади ситуацій : мати записує сина в спортивну секцію, дівчина запрошує друзів на день народження, чоловік переводить стареньку через дорогу, студент складає іспит викладачеві, юнак купує дівчині квіти, чоловік поступається місцем в метро вагітній жінці, подруга умовляє подругу зробити татуювання і проколоти ніс; підлітки грабують квартиру сусідів…

1. Наведіть приклади інституціалізованих зразків взаємодії, які закріплюють процеси обміну в суспільстві.
2. На прикладі покажіть, як відбувається диференціація соціальних груп за шкалою влади, за престижем та привілеями залежно від їх доступу до цінностей, які можна обмінювати.
3. Наведіть приклади існування в нашому сучасному суспільстві системи обміну, що нагадують «Кільце Кула»? Які функції вони виконують? Наскільки вони стійкі?
4. Наведіть три приклада символічного обміну, в якому Ви приймали участь.
5. Поясните, як групова приналежність може впливати на поведінку актора, що здійснює обмін з іншими.
6. Поясните, як соціальний порядок може збільшувати або зменшувати витрати акторів, що вступають в обмін.
7. Наведіть приклад що демонструє, що розподіл дефіцитніших і цінніших ресурсів регулюється певними нормами і цінностями, а надмірні і не цінні – не мають таких норм.
8. Чи обдурювали мореплавці тубільців, обмінюючи скляні намиста на золоті речі?
9. Наведіть приклади обопільного, одностороннього, безпосереднього і непрямого обміну.
10. На конкретному прикладі покажіть неможливість перенесення принципів біхевіоризму за Скіннером для пояснення поведінки людини. З чим це пов’язано?
11.  Г. Беккер, не претендуючи на вичерпний аналіз, виділяє три основні значення поняття взаємодії:

а) Взаємодія як взаємовплив індивідів, коли передбачається, що поведінка індивіда є безпосередньою реакцією на поведінку іншого. У простому виді ця точка зору концептуалізується в моделі «стимул ‑ реакція». Взаємодія, що розглядається так само, носить майже автоматичний характер, реакція на поведінку іншого детермінована, «неминуча» і «безособова».

б) Взаємодія, що припускає роль символів, що опосередковує. Тут йдеться про так звану символічну взаємодію. Цей підхід підкреслює істотну відмінність в поведінці тварини і людини. Символізування припускає новий рівень переживання наявності іншого. Взаємодія ототожнюється тут з комунікацією (особливо підкреслюється роль лінгвістичної комунікації). Згідно з цією точкою зору взаємний вплив ніколи не буває прямим, воно завжди схильне до деякої проміжної трансформації, тобто стимул завжди інтерпретується.

в) Взаємодія як Self – process. У цій концепції стверджується, що індивід не лише знаходиться в постійній взаємодії (комунікації) з іншими, але і постійно взаємодіє з самим собою. Згідно з цією точкою зору мислення є процес взаємодії _ індивід сполучається сам з собою «з перспективи іншого».

Подумайте, яке з понять взаємодії відповідає теорії символічного интеракционизма Мида і Блумера, яке більше підходить Морено і Гофману, а яке теорії обміну Хоманса і Блау? Обгрунтуйте свою відповідь.

1. Возьмите по выбору какую-то ситуацию взаимодействия и рассмотрите её с помощью принципов утилитаризма, а потом с помощью уже модифицированных теорией обмена принципов.

Примеры ситуаций: мать  записывает сына в спортивную секцию, девушка приглашает друзей на день рождения, мужчина переводит старушку через дорогу, студент сдает экзамен преподавателю, юноша покупает девушке цветы, мужчина уступает место в метро беременной женщине, подруга уговаривает подругу сделать татуировку и проколоть язык; подростки грабят квартиру соседей…

1. Приведите примеры институциализованных образцов взаимодействия, которые закрепляют процессы обмена в обществе.
2. На примере покажите, как происходит дифференциация социальных групп по шкале власти, по престижу и по привилегиям в зависимости от их доступа к ценностям, которые можно обменивать.
3. Есть ли в нашем современном обществе системы обмена, напоминающие «Кольцо Кула»? Какие функции они выполняют? Так ли они устойчивы?
4. Приведите примеры символического обмена, в которые Вы вступаете.
5. Поясните, как групповая принадлежность может влиять на поведение актора, совершающего обмен с другими.
6. Поясните, как социальный порядок может увеличивать или уменьшать издержки акторов, вступающих в обмен.
7. Приведите пример демонстрирующий, что распределение более дефицитных и ценных ресурсов регулируется определенными нормами и ценностями, а избыточные и не ценные – не имеют таких норм.
8. Как Вы понимаете норму взаимности? Придерживаетесь ли Вы её и почему?
9. Обманывали ли мореплаватели туземцев, обменивая стеклянные бусы на золотые слитки?
10. Приведите примеры обоюдного, одностороннего, непосредственного и косвенного обмена.
11. На конкретном примере покажите невозможность переноса принципов бихевиоризма Скиннера для объяснения поведения человека. С чем это связано?

 

Література:

1. История социологии в Западной Европе и США. Учеб-ник для вузов. Ответственный редактор — академик И 90 ран Г. В. Осипов. — М.: Издательство НОРМА 2001. С.394-401.
2. Тернер Дж. Структура социологической теории. -М: Прогресс,  1985, С.271-290.
3. Зборовский Г.Е. История социологии: учебник/ Г.Е.Зборовский. – М.: Гардарики, 2007. С.458-464.

 

Тема 13.  Дж.Хоманс: елементарна соціальна поведінка як обмін.

План:

1.Дж.Хоманс: біографічні дані. Критика Хомансом функціоналізму й позитивізму.

2.Хоманс о построении теории социологии.

3.Основні постулати Хоманса.

4.Пояснення Хомансом соціальних взаємодій та процесу інституціалізації. 5.Критичні зауваження щодо теорії Дж.Хоманса.

Теми рефератів та презентацій:

Дослідження неформальних груп в організації Дж. Хомансом.

Контрольні питання:

1. Поясніть значення терміну «абстракції першого порядку» та «абстракції другого порядку»? Як Ви вважаєте, якщо поділити соціологічні категорії таким чином, то до якого типу належать поняття : соціальна група, культура, держава, норма, цінність, гроші, статус, соціальний інститут, гнів, батьківщина, знак, символ, дія, нагорода, успіх, дохід, цінність, стимул? Наведіть власні приклади зрозуміти, які можливо віднести до «Абстракцій першого» або «абстракцій іншого порядку» за Хомансом. Зробить це письмово.
2. На прикладах аналізу учбового класу, студентської групи або загінну літнього табору перевірте, чи підтверджуються ствердження Хоманса стосовно групової взаємодії. Опишіть результати перевірки.
3. Пояснити, чому на Вашу думку члени соціальних груп, які мають високий або низький статус в складі групи, найменш схильні до конформних вчинків? Чому члени групи з середніми рангами найбільш схильні до конформізму?
4. Як Ви вважаєте, за допомогою яких показників можливо виявити ранг людини в групі? Опишіть ці показники.
5. За допомогою постулатів Хоманса поясніть такі соціальні явища, як використання влади та авторитету, співпрацю, конформізм, змагання, статус, виникнення стратифікації.
6. Використовуючи постулати Хоманса опишіть наступні види взаємодії : прийом на роботові, вибір туристичної путівки на відпочинок в туристичному бюро, взаємодопомога батьків та дітей, взаємодія чоловіка та жінки з приводу розподілу сімейних обов’язків, конфлікт друзів, сварка колег, помста одного сусіда іншому, прийом у лікаря, пропонування одружитися.
7. Використовуючи пояснення Хоманса щодо виникнення соціальних інститутів пояснити цей процес на прикладі інституту школи, лікарні, шлюбу, армії, готелю, крамниці, банку.
8. Описати за допомогою теорії раціонального вибору(аксіом Хоманса) явище корупції, явище освіти, явище дружби, явище шлюбу, явище театру, явище поліції.

 

Література:

1. Тернер Дж. Структура социологической теории. -М: Прогресс,  1985, С.271-290.
2. Зборовский Г.Е. История социологии: учебник/ Г.Е.Зборовский. – М.: Гардарики, 2007. С.458-464.
3. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття.-Київ: “Либідь”, 1996.
4. Комаров М.С. От функционализма к бихевиоризму: теория социального обмена Дж.Хоманса // Социологические исследования, 1979, №3.
5. Хоманс Дж.К. Возвращение к человеку.: Американская социологическая мысль. -М: Издательство Московского университета,1994.-сс.46-61.
6. Хоманс Дж. Социальное поведение как обмен.: Современная зарубежная социальная психология. -М: Изд. Московск. университета, 1984.-сс.82-91.
7. Хрестоматия по современной западной социологии второй половины ХХ века / Под ред. Г.Е. Зборовского, Екатеринбург, 1996. С. 92-118.

 

 

Тема 14. Теорія інтеграційного обміну Пітера Блау.

План:

1. Теоретична стратегія П.Блау. Від соціальної взаємодії до макроструктур.

2.Норми та цінності.

3.Поняття емерджентності.

4.Дифузний характер соціального обміну. 5.Основні принципи й відмінні риси соціального обміну. Теореми влади по П.Блау.

6. Обмінні процеси в соціальному житті.

Елементарні і складні системи обміну.

7.Образ суспільства. Макроструктуралізм.

8.Критика перспективи обміну Питера Блау..

Контрольні питання:

1. Навести приклади трьох власних опосередкованих взаємодій з будь-який групою або суспільством в цілому, які виникають завдяки «ціннісному консенсусу» за П. Блау.
2. Навести приклади чотирьох типів цінностей за Блау
3. Порівняйте економічний обмін (згоду) та соціальну взаємодію. Чи є між ними подібності та чим вони різняться? Відповідь оформити в вигляді порівняльної таблиці.
4. За допомогою теорії інтеграційного обміну Пітера Блау пояснить, чому дуже часто офіційно прикріплений наставник на робочому місці не виконує покладені на нього обов’язки по наданню консультацій новачкові? Як розв’язати цю проблему?
5. Навести три приклада опосередкованого обміну між співтовариством і індивідом, що замінює обмін між індивідами.
6. Опишіть основні ресурси обміну студента, ректора, відомого співака, жебрака, дитини…
7. Проаналізувати обмінні процеси на прикладі функціонування інституту родини та інституту освіти.
8. Пояснити роль соціальних інститутів в процесах обміну.
9. Навести приклади ефективних та неефективних процесів обміну в основних сферах життєдіяльності українського суспільства.

 

Література:

1. Тернер Дж. Структура социологической теории. -М: Прогресс,  1985. С.ззо-
2. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття.-Київ: “Либідь”, 1996.
3. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – Київ: Наукова думка, 1995.
4. Громов И.А., Мацкевич А.Ю., Семенов В.А. Западная теоретическая социология. -Санкт-Петербург, 1996.
5. Ручка А.А., Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. – Киев: Наукова думка, 1992.
6. Блау П.М. Различные точки зрения на социальную структуру и их общий знаменатель: Американская социологическая мысль. -М: Издательство Московского университета,1994.-сс.8-29.
7. Блау П. Исследования формальных организаций // Американская социология .-М., 1972.
8. История социологии в Западной Европе и США. Учеб-ник для вузов. Ответственный редактор — академик И 90 ран Г. В. Осипов. — М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М), 2001. С.414-420
9. Зборовский Г.Е. История социологии: учебник/ Г.Е.Зборовский. – М.: Гардарики, 2007. С.458-464.

 

Тема 15. Розвиток теорії обміну в теорії раціонального вибору Дж. С.Коулмена, роботах Р.Емерсона та теорії мереж Р.Берта.

План:

1.Основні риси теорій раціонального вибору. Внесок Джеймса С. Коулмена в її розвито. Раціональність дій та проблема довіри.

2. Ричарда Эмерсона та «Мережі обміну».

3.«Теорія мереж» Р.Берта.

 

Контрольні питання:

1.Навести приклад того, як комбінація індивідуальних дій позначається на поведінки більш великої системи (механізм зчеплення, або процес, за допомогою якого «окремі індивідуальні дії поєднуються, породжуючи соціальний результат».).

2.Пояснити на прикладі дію принципу тимчасових витрат.

3.Поясните на прикладі, яким чином система обмежує установки діючих суб’єктів (перехід від макро- до мікрорівня).

4.Дайте визначення довіри і поясните її зв’язок з рисками

5.Навести три приклади дії біопродуктивного парадоксу норм у вашому житті.

6.Як Ви вважаєте, чи маєте Ви соціальний капітал? В які ресурси може перетворюватися соціальний капітал? Наведіть три приклада цих перетворень.

7.Визначте поняття «влада» та «залежність» використовуючи теорію обміну Еріксона.

8.Наведіть приклад  наявності«Мережі обміну» за Еріксоном в вашому житті.

 

Література:

1. Тернер Дж. Структура социологической теории. -М: Прогресс,  1985. С.ззо-
2. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття.-Київ: “Либідь”, 1996.
3. Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. – Київ: Наукова думка, 1995.
4. Громов И.А., Мацкевич А.Ю., Семенов В.А. Западная теоретическая социология. -Санкт-Петербург, 1996.
5. Ручка А.А., Танчер В.В. Очерки истории социологической мысли. – Киев: Наукова думка, 1992.
6. Блау П.М. Различные точки зрения на социальную структуру и их общий знаменатель: Американская социологическая мысль. -М: Издательство Московского университета,1994.-сс.8-29.
7. Блау П. Исследования формальных организаций // Американская социология .-М., 1972.
8. История социологии в Западной Европе и США. Учеб-ник для вузов. Ответственный редактор — академик И 90 ран Г. В. Осипов. — М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М), 2001. С.414-420
9. Зборовский Г.Е. История социологии: учебник/ Г.Е.Зборовский. – М.: Гардарики, 2007. С.458-464.

 

Тема 16. Феноменологія та етнометодологія. Социология знання П.Бергера та Т.Лукмана. Структуралистский конструктивизм П.Бурдье.

План:

1.Основні філософські принципи феноменологічного метода Э.Гуссерля. Принцип феноменологічної редукції.

2.А.Шютц щодо змістовної структури соціального миру. Феноменологічна парадигма: предмет и методи.

3. «Концепція дому».

4.П.Бергер і Т.Лукман щодо соціального конструювання реальності.

5.Знання в традиційних та сучасних плюралістичних суспільствах.

6.Предмет та методи етнометодології. Фонові очікування і “гарфінкелінг”.

7. Основні напрямки дослідження в етнометодології та її місце в системі соціологічного знання

8.Структуралістський конструктивізм П.Бурдье. Теорія соціального простору і поняття «культурного капіталу».

Контрольні питання:

1.11 вересня 2001 року Америка постраждала від безпрецедентних терористичних атак. Проте сприйняті вони були далеко не однозначно: в одних регіонах світу люди виражали біль і скорботу, а в інших – відверто раділи тому, що сталося. Як Ви це поясните з позицій феноменологічної соціології? Чи можна тероризм перемогти тільки силовими і економічними акціями? Що по Вашому треба зробити, щоб у світі поступово формувалися толерантніші стосунки між численними «Ми» і «Вони»?

2. Сьогодні і у світі загострилися національні конфлікти. У чому Ви бачите головні причини того? Аргументуйте Вашу відповідь з позицій конфліктної та феноменологічної парадигм.

3. Чи не доводилося Вам стикатися з наступною ситуацією. У школі у Вас був дуже близький друг (подруга). Ви розуміли один одного без слів, могли годинами бути разом. Але після закінчення школи ваші шляхи розійшлися. І ось через 2-3 року Ви несподівано зустрічаєтеся знову. Проте після радості зустрічі Ви раптом несподівано для себе помічаєте, що говорити-то Вам не про що. Як Ви це поясните використовуючи положення феноменологічної соціології.

4. Як Ви поясните той факт, що люди схильні до неодноразового переписування історичних подій і навіть до підробки релігійних документів? Чи можна взагалі створити підручник історії такої якості, що він буде затребуваний у всі часи?

5. У чому Ви бачите причини кризи соціальної реальності, яка виникла сьогодні у багатьох українців?

6. На початку нашого століття різко загострилися конфлікти між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. У чому причини того? Висловіть Ваші міркування з урахуванням постулатів конфліктній і феноменологічній парадигм. Згідно з етнометодологічними дослідженнями, у рамках однієї конкретної культури методи організації функціонування ділового світу в принципі не відрізняються від соціальних практик повсякденної діяльності. Наскільки, на вашу думку, стабільні культурні зразки взаємодії українців, що сформувалися на повсякденному рівні, що мають наліт традиційності і тоталітаризму, впливають на процеси в країні? Є думка, що нам бракує «добрих» законів. А може бути нам передусім бракує чогось іншого?

7.В Верховній раді періодично виникають дебати про телерекламу. При цьому, як правило, виникають пропозиції по її обмеженню. Чому ж українці у більшості негативно відносяться до рекламі? Обґрунтуйте відповідь за допомогою етнометодології.

8.Соціологи використовують поняття «Сегментована особистість» для позначення того, у кого розвинувся набір різних неузгоджених соціальних ролей і способів поведінки. Як Ви вважаєте, цей тип особистості обумовлений психологічними чинниками або він формується в локальному соціокультурному контексті? Де частіше зустрічаються сегментовані особистості: на селі або в місті?

9.Бурдье на початку своєї наукової кар’єри захоплювався творчістю К. Маркса, потім відійшов від нього, а окремі положення марксизму піддав гострій критиці. Зокрема, Бурдье в дуже різких тонах висловив свою незгоду з інтерпретацією Марксом класів. Ця критика була здійснена Бурдье з позицій його теорії структуралістського конструктивізму. Як Ви вважаєте, з чим Бурдье міг так різко не погодитися з Марксом з приводу його бачення класів? Що з себе можуть представляти класи, по Бурдье? Порівняєте інтерпретації класів цими і іншими соціологами.

(Перевірити себе з цих питань Ви можете, звернувшись до першоджерела: Бурдье П. Социология политики. М.: Socio – Logos, 1993, розділ: «Социальное пространство и генезис «класов»).

10.Як впливає капітал і його структура на політичні позиції індивіда? Бурдье пише: «Інтерес або байдужість до політики можна було б зрозуміти краще, якби ми вміли бачити, що тяга до використання політичної «влади» (влади обирати, міркувати про політику, займатися політикою) знаходитися в залежності від реальності отримання цієї влади, а байдужість до неї, якщо завгодно, є лише демонстрацією безсилля». Як би Ви прокоментували це висловлювання, що постулювало зв’язок між байдужістю і нездатністю? Чи можна його, на вашу думку, екстраполювати на українські політичні реалії?

11.Бурдье помічає, що характер опозиції у Франції залежить, передусім, від соціального капіталу: вищі шари апелюють до громадськості, робітники і службовці розраховують на страйк, ремісники і дрібні комерсанти – прибігають до маніфестацій.

Чи характерно це твердження для України? Які інші соціальні чинники сприяють участі людей в рухах, що протестують та в яких?

 

Література:

1. Американская социологическая мысль. М.: МГУ, 1994. – Раздел “Феноменологическая социология”
2. Баразгова Е.С. Американская социология. Традиции и современность. Екатеринбург-Бишке: Издательство «Одиссей», 1997. – Глава ХII
3. Бауман З. Мыслить социологически. М.: Аспект Пресс, 1996. – Главы 2-5
4. Бергер П.Л. Приглашение в социологию. Гуманистическая перспектива. М.: Аспект Пресс, 1996
5. Громов И.А., Мацкевич А.Ю., Семенов В.А. Западная теоретическая социология. Санкт-Петербург: Издательство «Ольга»,  1996. – Часть II, глава 3, раздел 2
6. Давыдов Ю.Н. социологический радикализм и феноменологическая социология. – История теоретической социологии. СПб.: РХГИ, 2000
7. Ионин Л.Г. Возникновение и развитие феноменологической социологии.
8. А. Шюц и этнометодология. В кн.: История теоретической социологии. Том 3. М.: Канон, 1998 – Глава десятая, §§ 1, 3
9. Ионин Л.Г. Понимающая социология. М.: Наука, 1978
10. Современная американская социология. М.: МГУ, 1994. – Разделы “Альфред Шюц и социология повседневности”, “Питер Людвиг Бергер”, “Томас Лукман”
11. Шютц А. Возвращающийся домой. – Социс, 1995, № 2 – 139
12. Шюц А. Формирование понятия и теории в общественных науках. В кн.: Американская социологическая мысль. М.: МГУ, 1994 . – С. 485
13. Бергер. П., Лукман. Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. М.: Издательство «Медум», 1995. – С. 13
14. Лукман Т. Некоторые проблемы современных плюралистических обществ; Его же. Герменевтика как социологическая парадигма? В кн.: Социальные процессы на рубеже веков: феноменологическая перспектива. Научные труды. М.: МГИМО, 2000

 

Тема 17. Теорія структурації Е.Гіденса. Сінергетика, постструктуралізм та постмодерн в соціологічних теоріях.

План:

1. Концепція сучасності та теорія структурації Е.Гіденса.

2. Сінергетика: вивчення структур що організуються самостійно.

2.1.М. Фуко: археологія знання

2.2. Постструктуралізм Ж. Дерриди

2.3. У. Бек: створення теорії суспільства ризику

3. Постмодерн та потреба нового соціологічного знання

3.1. З. Бауман: соціологія постмодерну

3.2 Ж. Бодрійяр: створення «антисоціальної» теорії, симуляції та симулякри

Контроліні питання:

1.Коли Гидденс пише про сучасність, він має на увазі, передусім, сучасність західного суспільства. А що Ви могли б сказати про сучасність суспільства українського? У чому її своєрідність, особливості порівняно з сучасністю західного суспільства?

2. Ще нещодавно – двадцять – тридцять років тому – українці (тоді «радянські люди») збиралися разом, щоб відмітити те або інше державне або сімейне свято. Особливо це було характерно для зустрічей родичів. У цьому, зокрема, проявлявся рутинний характер соціального життя того часу. Зараз подібного роду зустрічі відбуваються все рідше. Як Ви вважаєте, чому? Що сприяло «дерутинизации» цих соціальних практик?

4. М. Вебер ще задовго до Гидденса писав про «рутинизации», маючи на увазі, що діяльність бюрократії є формою рутинизации поведінки. Чи не піддався відтоді «дерутинизации» сам рутинний характер бюрократичної діяльності? У разі позитивної відповіді, покажіть різницю між бюрократією традиційного і сучасного суспільств.

5. Чим в принципі відрізняються теорії постструктурализма від класичних і модерністських теорій? Чи можна за допомогою теорій постструктурализма аналізувати реалії українського суспільства? Як Ви відноситеся до постулату Фуко про взаємозв’язок форм знання і владарювання? Приведіть Ваші аргументи, грунтуючись на історичних даних.

6. Що стоїть за постулатом Же. Дерриды про «смерть Автора»? Які аргументи наводить учений для його обгрунтування? Як ця ідея перекликається з переконаннями синергетиков про «смутну» картину світу?

7. Одна з основних характеристик постмодерну проявляється в стиранні уявлень про нормативність і девіацію. Паралельно затверджується плюралізм субкультури, ідеологій стилів життя. Усе більше число людей починає відноситися до них толерантно. Як Ви вважаєте, чи збережеться цей новітній умонастрій на досить великий період часу?

8. Що стоїть за висловленою фразою Бодрийяра про «кінець соціального»? Які аргументи наводить соціолог для обгрунтування такої радикальної тези? Чи може, на вашу думку, суспільство бути «несоціальним»?

9.Наведіть приклади симуляції і симулякрів, що грають значущу роль в житті сучасного студента.

Література:

1. С.А.Кравченко Социология: парадигмы через призму социологического воображения. – М.: 2002. Гл 16-19.

2. Алексеева Т.А. Современные политические теории. М., РОССПЭН, 2000. – Лекция 11,12
3. Гидденс Э. Постмодерн // Философия истории. Антология. М., 1995. – С. 340-347
4. Гидденс Э. Социология. М.: Эдиториал УРСС, 1999
5. Бек У. Что такое глобализация? М.: Прогресс-Традиция, 2001
6. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну. М.: Прогресс–традиция, 2000
7. Деррида Ж. Голос и феномен. СПб.: Алетейя, 1999
8. Деррида Ж. Позиции. Киев: ДЛ, 1996
9. Деррида Ж. Письмо и различие. М.: Академический Проект, 2000
10. Деррида Ж. Эссе об имени. СПб.: Алетейя, 1998
11. Фуко М. Археология знания. Киев: «Ника-центр», 1996
12. Бауман З. Мыслить социологически. М.: Аспект Пресс, 1996
13. Бодрийяр Ж. Система вещей. М.: Рудомино, 1995
14. Бодрийяр Ж. В тени молчаливого большинства, или конец социального. Екатеринбург: Изд-во Уральского университета, 2000
15. Бодрийяр Ж. Америка. М.: «Владимир Даль», 2000