7 травня 2021 року на 84 році пішов з життя Віталій Ісаєвич Гнесін, доктор технічних наук, професор, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Віталій Ісаєвич – випускник кафедри турбінобудування НТУ «ХПІ» 1959 року і вся його трудова діяльність була тісно пов’язана з турбінобудуванням.
Це був період розквіту енергетичного машинобудування в країні, період створення потужних турбоагрегатів для теплових і атомних електростанцій. Віталій Ісаєвич належав до тих рідкісних фахівців, які не тільки знали турбіну, а й відчували її як живий організм. Після закінчення ВУЗу Віталій Ісаєвич кілька років працював в монтажному відділі Харківського турбінного заводу, монтуючи турбоагрегати на багатьох теплових електростанціях країни. Паралельно він навчається на механіко-математичному факультеті Харківського держуніверситету (ХДУ) і успішно його закінчує.
Ось це поєднання практики з фундаментальною математичною підготовкою надалі дуже допомогло Віталію Ісаєвичу продуктивно і успішно працювати в галузі, вирішуючи найскладніші наукові проблеми газодинаміки турбін, які є основою ефективності та надійності турбоагрегатів. Йому і його науковому керівнику проф. Соколовському Г.О. належить ідея розрахунку течії робочого тіла в проточній частині, додавши у нього ще одну складову – час, тобто вирішувати нестаціонарну задачу, що, не дивлячись на ускладнення, дозволило вирішувати змішані течії в решітках турбомашин.
Це була плідна ідея, відправна точка, яка дозволила багатьом учням Віталія Ісаєвича захистити кандидатські та докторські дисертації з проблем нестаціонарної течії робочого тіла в проточних частинах потужних парових і газових турбін.
Віталій Ісаєвич був міжнародно визнаним вченим. Його цінували і визнавали його заслуги в світовій науці турбінобудування. Він багато років представляв Україну в оргкомітетах Європейської Конференції з турбомашин (ETC), що регулярно з дворічною перервою проводиться в Євросоюзі.
Працюючи в ІПМАШ ім. А.М. Підгорного, Віталій Ісаєвич плідно передавав свій досвід і знання молодому поколінню турбіністів, захоплено займаючись протягом багатьох років викладацькою діяльністю на посаді професора кафедри турбінобудування НТУ «ХПІ».
Це Віталію Ісаєвичу належить знаменитий вислів:
«Турбіна – унікальний двигун, альтернативи якому немає, і в найближчому майбутньому, не передбачається».
Його чарівність, оптимізм, наукова ерудиція, доброзичливість яскраво виявлялися в опонуванні кандидатських і докторських дисертацій, в активній участі в роботі Спецради з їх захисту, в складі якої він багато років працював.
Колектив кафедри, наукова громадськість України зазнала тяжкої втрати.
Втіхою може служити тільки розуміння того, що науковий внесок Віталія Ісаєвича в світову науку, а значить і в розвиток людського суспільства, буде затребуваний і служитиме ще довгі роки і десятиліття.
Ми висловлюємо глибоке співчуття рідним і близьким Віталія Ісаєвича у зв’язку з непоправною втратою.
Від імені колективу кафедри
турбінобудування НТУ «ХПІ» Анатолій БОЙКО