Історія та сучасність кафедри

Історія та сучасність кафедри:

До 1920 р. в Харківському Технологічному Інституті (ХТІ), теперішньому НТУ „ХПІ”, було тільки два факультети – механічний та хімічний. За 20 років до утворення кафедри двигунів внутрішнього згоряння, в 1910 р. на механічному факультеті приступили до читання курсів по ДВЗ. За даними Державного архіву Харківської області предмет ДВЗ і проектування ДВЗ на протязі 1910-1913 р.р. читав граф Дорер.

Спеціальність «ДВЗ» у Харківському технологічному інституті була організована в 1918р.

У джерел цієї спеціальності, а пізніше й кафедри ДВЗ, у Харківському технічному інституті стояв Василь Трохимович Цвєтков (1887 – 1954 р.).

dvs_h1

Василь Трохимович Цвєтков

Перший випуск моторобудівників відбувся в 1922р.

foto005

Випуск спеціалістів з ДВЗ ХТІ 1924р.
(Перший ряд, зліва на право – Саленков С.В. (пізніше директор ХТЗ),    Майер Я.М., Цветков В.Т., Проскура Г.Ф. (академік АН УССР), Беліков А.А.)

  В.Т. Цвєтков з відзнакою закінчив цей інститут в 1911р. і до 1932р. працював на Харківському паровозобудівному заводі. До 1914р. був на посаді конструктора з двигунів внутрішнього згоряння в конструкторському бюро теплових двигунів, де спроектував перший у Росії потужний двотактний двигун Дизеля потужністю 900 к.с. З 1914 по 1920р. В.Т. Цвєтков був помічником начальника цеху. Під його керівництвом закінчене доведення потужних газових двигунів для металургії по 3500 к.с., а також перших у Росії швидкохідних двотактних дизелів для підводних човнів. В 1920 – 1928 р. він служив помічником головного інженера й начальником машинобудівного відділу заводу, керуючи створенням серії нафтових двигунів. З 1928 по 1932 р. був технічним директором заводу. На цьому пості повністю розкрився величезний талант В.Т. Цвєткова, як конструктора-організатора: під його безпосереднім керівництвом були спроектовані й пущені в серійне виробництво трактор «Комунар», перші радянські танки й ін. Одночасно із творчою діяльністю в промисловості В.Т. Цвєтков приймає саму активну участь у підготовці фахівців з ДВЗ у стінах ХТІ. З 1921р. він – завідувач кафедрою теплових двигунів. В 1922р. видає книгу «Теорія двотактних двигунів», у якій уперше запропонована теорія продувки. В 1925р. він затверджений у званні професора.

З ініціативи В.Т. Цвєткова в листопаді 1929р. у ХТІ була створена лабораторія ДВЗ, що до квітня 1931р. очолював професор Я.М. Майер (учень В.Т. Цвєткова, захистив дипломний проект в 1924р. під його керівництвом). 19 липня 1930р. в Харківському Механіко Машинобудівному Інституті (ХММІ) створюється кафедра ДВЗ на чолі з В.Т. Цвєтковим, що перейшов на роботу в інститут.

Кафедра “Двигуни внутрішнього згоряння” була заснована згідно наказу по Харківському Механіко Машинобудівному Інституту від 19.07.1930р. Далі наведені фрагменти копії наказу:

1
2
3
4
5

Наказ №15

по Харківському Механіко Машинобудівному Інституту від 19.07.1930р.

§1

При машинобудівельному інституті організувати такі кафедри та призначити завідувачів кафедрами.

10) Двигуни внутрішнього горіння. пр. Цветков

При механіко машинобудівельному інституті організувати такі спеціальності та призначити зав. спеціальностями.

г) Двигуни внутрішнього горіння. пр. Майер.

foto007

Перша всеукраїнська конференція з важких ДВЗ
Харків 1931р.

 Під керівництвом В.Т. Цвєткова в 1932 – 1934 р. була побудована нова лабораторія ДВЗ, що стала однією із кращих лабораторій цього профілю у вищих навчальних закладах країни. Після створення цієї лабораторії колектив кафедри активно включився в індустріалізацію м. Харкова й України, проводячи велику навчальну, дослідницьку й дослідно-конструкторську роботу в тісному зв’язку з Харківськими заводами ХПЗ і ХТЗ, з Коломенським тепловозобудівним заводом й ін.

В 1940р. В.Т. Цвєткову присуджений учений ступінь доктора технічних наук.

Одночасно з 1930 по 1941 р. він працював у ХАІ завідувачем кафедрою авіаційних двигунів та деканом авіамоторного факультету. В 1940 р. Призначався заступником директора ХММІ по науковій і навчальній роботі.

Чудовий інженер – практик моторобудування, великий учений двигунобудівник, видатний педагог та організатор В.Т. Цвєтков створив багаті традиції, які завжди були й залишаються основою підготовки висококваліфікованих фахівців із двигунів внутрішнього згоряння.

У цей період В.Т. Цвєтков залучив до роботи на кафедрі багатьох молодих, талановитих учених й інженерів. Серед них – Микола Матвійович Глаголєв, що згодом став видатним вченим у теорії ДВЗ; Олексій Олександрович Воронкін, що безпосередньо керував дослідженнями й проектними роботами по створенню потужних двотактних суднових швидкохідних дизелів; Я.Е. Вихман і К.Р. Челпан – творці дизеля В-2 для легендарного танка Т-34, кращого на полях Другої світової війни; . На кафедру приходять також В.А. Константинов, Ю.Б. Моргуліс й ін.

foto006

Колектив кафедри – 1946р.

 З 1954 по 1970 рік кафедрою завідував професор, доктор технічних наук Микола Матвійович Глаголєв. Видний учений і фахівець в області теорії й конструювання двигунів внутрішнього згоряння. Учень проф. Цвєткова В.Т.

dvs_h2

Микола Матвійович Глаголєв

Розробив і запропонував новий тип високоекономічного тепловозного дизеля, що одержав назву Д-70, що і сьогодні за своїми техніко-економічними показниками перебуває на рівні світових зразків. Він доклав значних зусиль до розбудови наукової школи двигунобудування Харкова, та що до  визнання її як у країні, так і за рубежем. М.М. Глаголєв продовжив розвиток науково-дослідної лабораторії кафедри ДВЗ, були створені унікальні експериментальні установки. За його ініціативою створюється навчальний моторний клас.

Захистив докторську дисертацію в 1949 році. Тема дисертації “Новий метод розрахунку робочих процесів двигунів внутрішнього згоряння”. Ця робота, як і багато інших наукових праць, одержала високу оцінку фахівців. В 1950 році М.М. Глаголєву привласнене звання професора. Його наукову школу пройшли багато видних двигунобудівників. Велику увагу він приділяв удосконалюванню методики навчання студентів спеціальності “Двигуни внутрішнього згоряння”.

Підготував 30 дисертантів. Опублікував 11 книг: “Робочі процеси ДВЗ” (1950 р.), “Тепловозні двигуни внутрішнього згоряння й газові турбіни” (1973 р.) і ін., усього більше 100 наукових праць. Багато з них переведені на іноземні мови.

За особливі заслуги в справі підготовки висококваліфікованих кадрів, наукові досягнення нагороджено орденом Леніна.

З 1970 по 2001 рік кафедрою завідував Заслужений діяч науки  УРСР, лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2008 року, академік, професор, доктор технічних наук, Анатолій Федорович Шеховцов.

dvs_h3

Анатолій Федорович Шеховцов

Відомий учений і фахівець в галузі двигунів внутрішнього згоряння, талановитий педагог.  Проводив активну роботу з розширення творчих зв’язків кафедри з вітчизняними й закордонними вузами й науковими установами. Є засновником нових наукових напрямків у діяльності кафедри, таких як дослідження тривалої міцності деталей камер згоряння, і оптимізація теплообміну.

Їм розроблена й втілювалася в життя концепція з розвитку спеціальності до 2010 року, в основу якої покладені сучасні вимоги до розвитку вищої школи України. За його участю в навчальному процесі задіяні сучасні інформаційні технології, прогресивні методи рішення інженерних завдань із використанням САПР й активних методів навчання.

В 1979 році А.Ф. Щеховцов захистив докторську дисертацію на тему “Дослідження нестаціонарних теплових режимів поршнів перспективних тракторних дизелів”.

За свою багаторічну творчу роботу підготував 18 кандидатів й 5 докторів технічних наук. Видав понад 300 наукових праць, у тому числі 3 монографії, понад 10 навчальних посібників, одержав 60 свідоцтв на винаходи. Завдяки його ідеям, авторській участі й організаційним зусиллям в 2004 р. вийшли у світ 6 підручників для підготовки фахівців зі спеціальності “Двигуни внутрішнього згоряння” із грифом МОН України які у 2008 році отримали Державну премію України.

Заслужений діяч науки України. Нагороджений Нагородою Ярослава Мудрого АН вищої школи України, його заслуги відзначені стипендією Президента України.

З 2001 року по 2016 рік кафедру очолював Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Нагороди Ярослава Мудрого Академії наук Вищої школи України, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки 2008 року, професор, доктор технічних наук, проректор університету з наукової роботи – Андрій Петрович Марченко.

M

Андрій Петрович Марченко

Наукові й практичні розробки А.П. Марченка було покладено в основу технічного проекту тепловозного дизеля Д-80. Його наукові та практичні розробки пов’язані з фундаментальними й прикладними дослідженнями в галузі робочих процесів, процесів сумішоутворення й згоряння перспективних вітчизняних автотракторних двигунів, у тому числі й при конвертації їх на альтернативні палива, дослідженнями з утворення корундового шару на поверхнях поршнів.

Професор А.П. Марченко є ініціатором укладання ряду важливих міжнародних договорів із провідними університетами й підприємствами моторобудівної галузі.

В 1994 році захистив докторську дисертацію на тему “Термодинамічні основи підвищення паливної економічності транспортних дизелів за рахунок утилізації теплоти що скидається”. Видав 3 монографії, опублікував більше 190 статей, одержав 43 свідоцтва на винаходи , підготував 5 методичних посібників. Завдяки його зусиллям, авторській участі й учбово-методичним заходам в 2004 р. вийшли друком 6 підручників для підготовки фахівців зі спеціальності “Двигуни внутрішнього згоряння” із грифом МОН України які у 2008 році отримали Державну премію України. Підготував 8 кандидатів наук.

Проректор НТУ “ХПІ” з наукової роботи. Заступник голови Ради проректорів з наукової роботи України. Заслужений діяч науки й техніки України. Нагороджено Нагородою Ярослава Мудрого Академії наук вищої школи України.

З 2016 р. кафедру очолює ПИЛЬОВ Володимир Олександрович – професор, доктор технічних наук. Лауреат державної премії 2008 року у галузі науки і техніки.

Володимир Олександрович Пильов

Випускниками кафедри є видні вчені, крупні фахівці-практики, талановиті педагоги. Генеральні конструктори в області двигунобудування, керівники передових конструкторських бюро, крупних підприємств, фірм – практично у всіх країнах ближнього і дальнього зарубіжжя працюють і тримають високу марку ХПІ випускники-двигунобудівники.