Кафедра технічної електрохімії заснована 1930 р. в Харківському хіміко-технологічному інституті, який у 1950р. увійшов до складу Політехнічного, зараз Національного технічного університету “Харьківський політехнічний інститут”.

З 1933 по 1959р. кафедру очолював проф. А.М. Сисоєв – талановитий вчений-електрохімік, спеціаліст з проблем гальванотехніки та електрохімії розплавів.

У 1959-1982 рр. кафедрою керував проф. Андрющенко Ф.К. – видатний вчений, який в різні роки працював проректором з адміністративної і наукової роботи, деканом факультету технології неорганічних речовин, підготував ряд спеціалістів вищої кваліфікації. Під його керівництвом професорсько-викладацький і науковий склад кафедри досягнув кількості 45 робітників, а план прийому на спеціальність «Технологія електрохімічних виробництв» збільшився з 25 до 100 студентів. Під керівництвом проф. Андрющенко Ф.К., проф. Марченко Н.А., проф. Орєхової В.В., доц. Попової М.Г. та інших викладачів у 1975-80 рр. розроблені принципово нові учбові плани, які включали дисципліни фундаментального циклу, використання комп’ютерної техніки. Під науковим керівництвом проф. Андрющенко Ф.К. була розроблена технологія виробництва негативної маси залізо-нікелевих лужних акумуляторів, впроваджена у виробництво на акумуляторних заводах СРСР. Проф. Андрющенко Ф.К., проф. Марченко Н.А., проф. Орєхова В.В., проф. Якименко Г.Я. і доц. Артеменко В.М. були керівниками проектів з розробки нових полілігандних електролітів для гальваностегії, проф. Байрачний Б.І., доц. Ляшок Л.В., доц. Гомозов В.П., доц. Ярошок Т.П. приймали участь у розробці технологічних процесів виготовлення хімічних джерел струму і оксидних напівпровідникових конденсаторів.

У 1983 р. кафедру очолив проф. Байрачний Б.І. У 1983-90 рр. колектив кафедри технічної електрохімії збільшився до 55 співробітників. Викладачами і науковими співробітниками кафедри на чолі з проф. Байрачним Б.І., проф. Орєховою В.В., проф. Горбачовим А.К., проф. Сахненко М.Д., проф. Якименко Г.Я. розроблені прогресивні технологічні процеси і електроліти в гальваностегії, виробництві сучасних джерел струму і напівпровідникових конденсаторів, хемотронних пристроїв, електрохімічному синтезі високочистих органічних та неорганічних речовин, противокорозійному захисті металів. За цей період було видано 4 навчальних посібника, 3 монографії, опублікована велика кількість статей і патентів.

Останні 25 років учбова і наукова діяльність кафедри спрямована на підготовку кадрів для промислового комплексу України.  У 2001-2016 рр. викладачами і співробітниками кафедри підготовлені та видані 5 частин підручника “Технічна електрохімія”, навчальні посібники та підручники “Основи теорії корозії та захисту металів”, “Рідкісні розсіяні і благородні елементи. Технологія виробництва та використання”, “Теоретичні основи хімії рідкісних і розсіяних елементів”, “Гальванічні покриття. Аспекти вибору, функціональні властивості і технологія одержання”, “Устаткування електрохімічних виробництв. Гальванотехніка”.

У 2005 р. на кафедрі відкрита спеціальність «Хімічні технології рідкісних розсіяних елементів і матеріалів на їх основі», єдина на Україні, за якою готують спеціалістів цього профілю для потреб виробництва. За роки незалежності кафедра підготувала більше 1000 спеціалістів, 3 доктора і 40 кандидатів технічних наук. Підготовка інженерних кадрів проводиться відповідно з 4-м рівнем акредитації за кваліфікаційними рівнями “бакалавр”, “спеціаліст”, “магістр”.

З 2013 по 2024р. кафедру очолював д.т.н., проф. Тульський Г.Г. – спеціаліст з електрохімічного синтезу хімічних продуктів і металоксидних систем. Під керівництвом Б. І. Байрачного і Г. Г. Тульського до напрямків наукової діяльності кафедри додалися воднева енергетика, електродні матеріали для електрохімічного синтезу, енергозбереження у хімічних виробництвах, одержання функціональних матеріалів, розробка технологій переробки рідкісних та благородних металів.

З 2024 р. кафедру очолює д.т.н., доц. Лещенко С.А. – спеціаліст з електрохімічного осадження  гальванічних покрить.

На даний час на кафедрі працюють 3 доктори і 5 кандидатів технічних наук.

Функціонує докторантура, аспирантура, спеціалізована рада з захисту кандидатських і докторських дисертацій.