Кафедра економіки і маркетингу

Навчально-науковий інститут економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу

Кафедра економіки і маркетингу - Навчально-науковий інститут економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу

ВУЗ де вчимося

Харківський практичний технологічний інститут – перший технічний вуз в українських губерніях Російської імперії і другий технологічний інститут імперії.

Інститут урочисто відкритий 15 вересня 1885 роки як практичний технологічний інститут з двома відділеннями – механічним і хімічним, на які приймалося всього 125 чоловік. Зараз у вузі навчається більше 12000 студентів та 400 аспірантів.

Університет включає в себе:

Вісім інститутів: Військовий інститут танкових військ НТУ “ХПІ”; Навчально-науковий інститут енергетики, електроніки та електромеханіки; Навчально-науковий інститут механічної інженерії і транспорту; Навчально-науковий інженерно-фізичний інститут; Навчально-науковий інститут хімічних технологій та інженерії; Навчально-науковий інститут економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу; Навчально-науковий медичний інститут; Міжгалузевий інститут післядипломної освіти.

Чотири факультети: Факультет міжнародної освіти; Факультет соціально-гуманітарних технологій; Факультет комп’ютерних наук і програмної інженерії; Факультет комп’ютерних та інформаційних технологій.

Два коледжа: Харківський комп’ютерно-технологічний фаховий коледж НТУ «ХПI»; Полтавський політехнічний фаховий коледж НТУ «ХПI».

Корпуси.


Інститут складається з близько двадцяти різних корпусів. Велика частина корпусів зосереджені компактно – по лінії станцій метро Пушкінська і Архітектора Бекетова. Корпуси різко поділяються за часом спорудження – старі корпуси будувалися, як правило, в XIX столітті, і функціонували з самого моменту заснування інституту. Ці корпуси побудовані з червоної фігурноїцегли, і мають велику архітектурну та навіть історичну цінність.

Нові корпуси будувалися в радянську епоху, і за габаритами відповідають бетонним домівках, побудованим в той же час. Час їх споруди – 1960-1980-ті роки.

У-1 – найвищий корпус інституту і один з найбільших. Корпус має прямокутну форму в підставі, його домінуюча забарвлення – червона. Він має значну площу скління. Корпус є не тільки найвищим в інституті, але і є одним з найвищих будівель міста, до того ж він розташований на височині. З цього корпусу видно значна частина міста – весь Нагорний район і прилеглі сусідні, Холодна гора, Салтівка, Нові Будинки. Корпус був зданий в експлуатацію в 1974 році. У корпусі функціонує шість ліфтів, з них два – швидкісні, які включаються за 10 хвилин до початку лекції і відключаються з початком.

У-2 – другий за висотою (після У-1) і найбільший за розмірами корпус інституту. Як і У-1, є будівлею, спорудженим в період масового будівництва споруд за типовими проектами. Форма у корпуса прямокутна. Корпус пов’язаний підземним переходом з фізичним корпусом. У корпусі є 4 ліфта. Корпус має цокольний поверх, на якому проводяться повноцінні заняття, і з урахуванням цього поверху корпус має вісім поверхів.

ГАК (Головний Аудиторний Корпус) – найбільший зі старих корпусів інституту. Корпус виконаний з цегли, а час його будівництва – 1870-і роки. Архітектор – Р. Р. фон Генріхсен. Форма корпусу – прямокутна, корпус має два внутрішніх дворика. Також в корпусі знаходиться бібліотека інституту, читацький зал, а також великий підвал. Тривалий час ДАК був (до будівництва висотних У-1 і В-2) головним корпусом інституту ХПІ (раніше Харківського технічного інституту). За період довгого існування корпусу (понад 100 років) в корпусі працювало багато відомих людей, нині в честь їх перед входом в корпус висять меморіальні дошки. Також перед корпусом розташований пам’ятник на честь загиблих в роки ВВВ. З ГАКу є прямий перехід в нову будівлю бібліотеки.

Хімкорпус – другий за розмірами і значимістю старий корпус інституту. Подібно ГАКу, він побудований з цегли, а час його будівництва – 1870-і роки. Архітектор – Р.Р. фон Генріхсена. Корпус так само є одним з найстаріших корпусів інституту.  Корпус має подібно ГАКу квадратну форму і має в центрі внутрішній двір, але все ж корпус трохи менше, ніж ДАК. У корпусі (на 3-му поверсі) знаходиться Велика Хімічна Аудиторія (БХА), яка є однією з найбільших аудиторій інституту. У ній в 1941 році була штаб-квартира Іллі Старинова, видатного військового мінера і інженера. Також корпус має два входи – зовнішній і внутрішній.

Радіокорпус (розм), справжню назва – Центр Інтегрованих технологій НТУ «ХПІ» – чотириповерхова бетонний будинок, один з «нових корпусів» інституту. В цьому відносно невеликому приміщенні знаходяться різні лабораторії і обладнання, комп’ютерні класи. У корпусі є і підвальний поверх, з його урахуванням корпус п’ятиповерховий. Корпус має і вантажний ліфт, призначений для перевезення вантажів, а переміщення між поверхами здійснюються на великій панорамної сходах. Самий малоповерховий корпус з побудованих в радянські роки епохи 1960-1970-х років. У корпусі 3 і 4 поверхи займає науково-дослідний інститут – Інститут іоносфери НАН та МОН України, а підвал – кафедра колісної та гусеничної техніки.

Електрокорпус – деякий час був окремим Електротехнічним інститутом, виділеним з ХТИ. Побудований за проектом А. Н. Бекетова в 1930-і роки і є прикладом архітектури конструктивізму. У корпусі розташовані технічні кафедри і деканати. Корпус є одним з найбільш протяжних в інституті, має кілька входів і виходів (крім головного). У корпусі знаходиться найбільша в ХПІ аудиторія (214ЕК). Головний вхід в корпус архітектурно оформлений у вигляді колонади при відновленні після Великої Вітчизняної війни в стилі сталінського ампіру.

Палац Спорту ХПІ – спорудження (стиль необруталізм), що розташований поза основної групи корпусів; а саме в Молодіжному парку (недалеко від метро Пушкінська, але в іншому напрямку від інших корпусів). Побудований з бетонних блоків, і є новим корпусом, побудованим в 1980-і роки.

Спорткомплекс має безліч приміщень, залів і спортивних об’єктів. У ньому проводяться найрізноманітніші змагання між вузами України, між факультетами університету. При вході в корпус знаходяться дві полиці з нагородами, які завоював інститут в різні роки.

Палац студентів ХПІ – підрозділ НТУ «ХПІ», розташоване в одному з корпусів студентського містечка «Гігант» і виконує функцію головного культурного центру вузу. На базі Палацу студентів займаються 18 творчіх колективів, а також проводиться майже 200 культурно-масових щорічних заходів. Має зал для глядачів на 1200 місць. Виступи в Палаці багатьом учасникам відкрили дорогу в професійне мистецтво. Колективи Палацу студентів беруть активну участь у проведенні різних міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів і фестивалів.

 

Наукова бібліотека НТУ ХПІ

Нова будівля Наукової бібліотеки Національного технічного університету «ХПІ» відкрилася в 2014. Нова будівля побудували поруч зі старим бібліотечним корпусом (нині ГАК) і з’єднали їх переходами. У новій будівлі бібліотеки, загальною площею 5,6 тис. кв.м, розташувалися 9 бібліотечних відділів і 12 книгосховищ. Щорічно бібліотека обслуговує понад 30 тис. користувачів, видає понад 1,5 млн. документів, до послуг читачів електронна доставка документів, попереднє дистанційне замовлення, практичні та науково-практичні семінари, конференції, консультації. Усі послуги, довідки та консультації надаються читачам безкоштовно.

Студмістечко НТУ “ХПІ”.

В підпорядкуванні студмістечка знаходяться  15 гуртожитків загальною житловою площею 41272 м.кв на 6400 ліжко-місць, з яких 5 блочного, 9 коридорного та 1 сімейного типу.

Чотири гуртожитки призначені для компактного проживання іноземних студентів та один для проживання аспірантів. Найближче до університету, по вулиці Пушкінська, 79 , розташований комплекс споруд, який включає в себе гуртожитки №1, №4, №5 , учбовий корпус У-5, Палац студентів. Головним корпусом студмістечка є гуртожиток №1 «Гігант», в якому розміщена дирекція студмістечка, медичний пункт та медичний центр, в гуртожитку No 5 – студентська їдальня.

На території споруджено спортивний майданчик та кафетерій, напроти Палацу студентів мається невеличка паркова зона. Даний житловий комплексграничить з міським парком «Молодіжний» та навчально  – спортивним комплексом НТУ «ХПІ».  Гуртожитки №3, №7, №9, №11, №12 є складовою студентських гуртожитків «Олексіївського» житлового масиву де також розташовані гуртожитки інших вищих навчальних закладів.

На території є спортивні майданчики, комплекси розважальних та побутових послуг. В 2015 році поряд зі студентським містечком   відкрито станцію метрополітену «Олексіївська». Окремо знаходяться гуртожитки №2, №13, №14, №15. Всі в они розташовані поблизу станцій метрополітену та доступного транспортного сполучення, що звязує гуртожитки з університетом та дає можливість швидко добиратися до нього . Гуртожитки розташовані в густонаселених районах де є в сі необхідні побутові та торговельні послуги.У всіх гуртожитках є спортивні зали, кімнати для занять та відпочинку, також проведено локальну ком ’ютерну мережу з  можливістю доступу до Інтернету. Для кожного гуртожитку складена своя вартість проживання з урахуванням витрат на одного проживаючого. Гуртожитки закріплені за факультетами та інститутами університету, в кожному є один чи два базові факультети/інститути, які мають пріоритетне право поселення своїх студентів в даний гуртожиток. Відповідно факультетами формується студентське самоуправління. Кімнати в гуртожитках коридорного типу розраховані для проживання 3 -4 -ох осіб, кухні, туалети, умивальні кімнати по дві на кожному поверсі, душова кімната на першому поверсі. Кімнати в гуртожитках блочного типу розраховані для проживання  2, 3, 4  – ох осіб, кухні – по дві на кожному поверсі,  душова кімната, туалет в блоці або в кімнаті.

Музей історії НТУ “ХПІ”

Заснований в 1972 р., він був одним із перших музеїв вищих навчальних закладів міста Харкова.

Експозиція музею відображає шлях розвитку старішого технічного вузу України, який у 2015 році відсвяткував своє 130-річчя.

Першим директором музею була Лариса Іванівна Змійова. Головним завданням працівників музею є пошук, вивчення, збереження і популяризація історії університету в контексті розвитку держави. Багата колекція музею, його експозиції, що постійно змінюються, вражають палітрою документів, відомостей, речових експонатів, світлин та цілих фотоальбомів.

У музеї експонуються матеріали про історію і розвиток наукових шкіл університету, комплекси матеріалів про видатних вчених – засновників наукових шкіл, серед яких професори П.М. Мухачов, В.Т. Цвєтков, Л.С. Палатник, С.М. Фертик, Заслужених діячів науки і техніки України, лауреатів Державних премій; матеріали ректорів Харківської Політехніки. В експозиції представлені матеріали студентів – переможців міжнародних олімпіад, видатних спортсменів – чемпіонів Олімпійських Ігор, переможців чемпіонатів світу, України.

Фонди музею налічують понад 14 тисяч експонатів, з них – більше ніж 7 тисяч одиниць – оригінальні, серед яких унікальні документи, світлини, прилади кінця ХІХ ст. Постійно поповнюється база даних видатних випускників НТУ «ХПІ», яка налічує понад 1500 прізвищ.

У музеї для всіх студентів перших курсів університету проводяться екскурсії, які є складовою частиною курсу «Історія науки і техніки», «Вступ до спеціальності». Наочне відображення історії університету, використання під час екскурсій документальної хроніки, життєвих прикладів видатних вчених, випускників сприяють не тільки підвищенню освітнього рівня студентів, а й вихованню справжніх патріотів рідного вузу та України. Традиційно в музеї проводяться зустрічі з ветеранами, вченими, видатними випускниками. Щороку музей відвідують близько 5 тисяч студентів та гостей університету, серед яких іноземні делегації багатьох країн.

Змійова Лариса Іванівна проводить екскурсію для студентів, 70-ті роки.

В.В. Акімова проводить екскурсію для Президента АН УРСР академіка Б.Є. Патона та Першого секретаря ЦК КПУ В.В. Щербицького, 1985 р.

Фрагмент експозиції

Генеральний конструктор КП ХКБМ ім. Морозова О. І. Веретенніков серед студентів КІТ факультету, 12 вересня 2016 р.