СПЕЦІАЛЬНОСТІ КАФЕДРИ ЕКОНОМІКИ БІЗНЕСУ І МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 051 ЕКОНОМІКА
«Економіка – це мистецтво задовольняти безмежні потреби за допомогою обмежених ресурсів» (Пітер Лоренс)
«Знання економіки – це інвестиції в майбутнє, оскільки все що нам буде потрібно завтра, написано економікою сьогодні»
Економіка в усіх її проявах міцно увійшла в життя людства: як мінімум, без знань основ економіки неможливо правильно розподілити сімейний бюджет, як максимум, від професіоналізму економістів залежить добробут цілих держав. Тому професія економіста вже не одне десятиліття користується великою популярністю серед абітурієнтів. Економісти затребувані скрізь, де потрібно планувати і розраховувати фінанси, де потрібно контролювати витрати коштів, аналізувати результати роботи підприємства. Значення професії економіста просто неоціненно, так як він зобов’язаний передбачити наперед значення тих чи інших показників, побачити динаміку розвитку підприємства, регіону, держави, застерегти керівника від неправильних дій. Саме професія економіста дає змогу зсередини зрозуміти, які механізми спрацьовують в економічному житті суспільства, як ними можна керувати, щоб досягати максимальних результатів.
Основні завдання економіста:
✔ планування матеріальних, трудових і фінансових витрат, раціональне використання всіх видів ресурсів
✔ визначення внутрішніх та зовнішніх чинників впливу на економічні результати виробництва та реалізації продукції, прибутковості, фінансового стану та платоспроможності підприємства
✔ підвищення ефективності діяльності підприємства, враховуючи аналіз його фінансово-господарської діяльності, розроблення заходів щодо забезпечення режиму економії
✔ обґрунтування, який з обраних напрямків діяльності є рентабельний, який проєкт слід призупинити або зовсім закрити
Економіст здатний дати повний економічний аналіз роботи підприємства або цілої галузі та визначити подальшу стратегію розвитку.
Таких професіоналів на ринку праці цінують дуже високо. Можливості кар’єрного зростання економіста практично безмежні, як і рівень зарплати. Фахівці економічної сфери завжди серед лідерів по затребуваності на ринку праці: вони потрібні найрізноманітнішим підприємствам у будь-якій сфері бізнесу, державним органам влади, державним та фінансовим установам.
Економісти – це професіонали, які чудово орієнтуються в складних правових актах, постановах, наказах і розпорядженнях. Вони з легкістю розбираються в питаннях обліку, аудиту, оподаткування, аналізу економічної діяльності. Багато випускників створили власну справу – здійснюють успішну підприємницьку діяльність у різних сферах бізнесу (виробництво, торгівля, ресторанний бізнес, надання послуг).
Головною перевагою спеціальності 051 «Економіка» є її актуальність, так як економісти завжди були і будуть затребувані.
Крім цього, випускник має наступні переваги, як:
➤ універсальність – можна знайти роботу в будь-якій сфері бізнесу;
➤ високий попит на ринку праці;
➤ високий рівень заробітної плати;
➤ можливість успішно почати власний бізнес з мінімальними витратами, так як економічні знання дозволять, заздалегідь, розрахувати всі ризики та перспективи;
➤ можливість ефективно працювати за спеціальністю в будь-якій країні світу.
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 292 МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
Міжнародні економічні відносини своїм корінням сягають глибокої давнини. Початком їх розвитку вважають перші елементарні форми «міжнародної» торгівлі, що уособлювала у собі натуральний обмін між окремими особами, сім’ями, племенами тощо. Першими предметами «міжнародного» обміну були надлишки окремих товарів та засоби виробництва.
Уперше міжнародна торгівля проявилася як торгівля між країнами у період рабовласницького ладу. Тоді основними предметами обміну стали предмети розкоші, деякі види сировинних матеріалів, а також раби.
У період капіталізму міжнародна торгівля набула особливого розвитку. Перехід від натурального виробництва до товарно-грошових відносин, поява великого машинного виробництва, покращення умов транспортування, розвиток ринкових відносин стимулювали поширення зовнішньої торгівлі. На цьому часовому проміжку до торгівлі були залучені майже всі країни світу. Формується світовий ринок, а наприкінці XIX ст., з переходом до монополістичного капіталізму, утворилася світова система господарства. Саме в цей період міжнародні відносини перестають обмежуватись лише торгівлею. Їх об’єктом стають також фактори виробництва.
Початок інтернаціоналізації господарських відносин разом із міжнародним капіталом сприяли виникненню монополістичних об’єднань.
Монополістичний капітал економічно розвинутих країн почав проникати на територію менш розвинених, і, закріплюючись, забезпечував собі не тільки економічне, але й політико-адміністративне панування над «поглиненою» державною. Цей процес призвів до завершення формування територіального поділу світу між розвиненими країнами та розподілу колоній. Почався специфічний колоніальний поділ праці, у якому країни-метрополії нав’язували вигідну для себе спеціалізацію країнам-колоніям, який повністю підпорядковував господарство залежних країн експорту певного виду сировини.
Після завершення Першої світової війни розпочався процес деколонізації, який завершився в 60-х роках XX ст., і у результаті якого світове господарство набуло сучасного вигляду. Особливостями цього господарства є взаємопроникнення економічних систем, перетворення національного виробництва на інтернаціональне, набуття ним міжнародних і міжнаціональних ознак; активізація спільної підприємницької діяльності із масштабним залученням до неї іноземного капіталу, формування інтернаціональних господарських комплексів, виникнення міжнародної власності.
Наприкінці XIX ст. міжнародна економіка трактувалася як сукупна взаємодія усіх національних економік і міжнародних економічних відносин. У широкому розумінні міжнародною економікою є теорія, що застосовується для вивчення економіки сучасного взаємозалежного світу.
У вузькому розумінні міжнародною економікою є частина ринкової економіки, яка вивчає закономірності взаємодії суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та міжнародних економічних відносин у міжнародному обміні товарами та послугами, русі факторів виробництва, творенні міжнародної економічної політики країн.
Міжнародна економіка як наймолодша складова частина сучасної економічної теорії вивчалася спочатку тільки у призмі макро- та мікроекономіки, та лише наприкінці XIX — початку ХХ ст. утворилася як окрема наука.
Основні призначення економіста-міжнародника – робота в органах і установах Міністерства закордонних справ на виконавчих посадах у дипломатичних представництвах (помічник віце-консула та аташе, референт, дипломатичний агент, дипломатичний кур’єр, секретар дипломатичного агентства).
Крім того фахівець з міжнародних економічних відносин матиме можливість обіймати посади працівників-виконавців середнього рангу у державних структурах та установах (держадміністрації, міжнародні відділи відповідних міністерств тощо) та у приватних структурах, які здійснюють діяльність у галузі міжнародних економічних відносин (зовнішньоекономічні відділи фірм, експертних груп тощо) та в міжнародних консультативних організаціях економічного профілю, компаніях, транснаціональних корпораціях, комерційних банках.
Випускники цієї спеціальності будуть затребувані як фахівці для роботи в:
➤державних відомствах, регіональних органах державної влади і управління – як молодший і допоміжний персонал міжнародних відділів, департаментів і зарубіжних представництв (експерти, референти);
➤міжнародних організаціях – в якості експертів, референтів;
➤українських і зарубіжних підприємницьких структурах, некомерційних і громадських організаціях, що підтримують міжнародні зв’язки або займаються міжнародною проблематикою – як молодший і допоміжний персонал (експерти, референти зі збору інформації, виконавчі секретарі проектів);
➤закладах вищої освіти з міжнародною проблематикою, академічних та науково-дослідних організаціях міжнародного профілю – у якості наукових співробітників та навчального персоналу;
➤в транснаціональних корпораціях, банках, страхових компаніях, інвестиційних фондах, міжнародних організаціях, органах державного управління та місцевого самоврядування на підприємствах усіх форм власності; в науково-дослідних інститутах і лабораторіях; консультаційних закладах, які займаються проблемами міжнародної економічної діяльності; в системі підготовки кадрів та підвищення їх кваліфікації тощо.