Інформація щодо захисту дисертацій докторантів
| № з/п | ПІБ | Дата захисту | Науковий ступінь | Тема дисертації | Опис дисертаційної роботи | Науковий керівник/консультант |
| 1 | Ходирєва Оксана Олегівна | 2023 | Дисертація  на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка (05 – Соціальні та поведінкові науки). |
Формування системи стратегічного контролінгу факторів розвитку промислового підприємства
|
У дисертаційній роботі надані результати дослідження теоретичних і науково-методичних положень, а також розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення процесів формування системи стратегічного контролінгу факторів розвитку підприємств на прикладі підприємств машинобудівної галузі. Об’єктом дослідження є процес стратегічного контролінгу факторів розвитку промислового підприємства. Предметом дослідження є сукупність теоретичних і методичних підходів, принципів і методів до формування системи стратегічного контролінгу факторів розвитку промислового підприємства в умовах високого рівня невизначеності впливу зовнішнього середовища. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретичних положень і розробка практичних рекомендацій щодо формування і впровадження системи стратегічного контролінгу факторів розвитку промислового підприємства. | науковий керівник Манойленко О.В., доктор економічних наук, професор |
| 2 | Зіненко К. А. | 2023 | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка (05 – Соціальні та поведінкові науки). |
Формування системи оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства | У дисертаційній роботі представлені результати дослідження теоретичних та науково-методичних положень, а також розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення процесів формування, управління та оцінювання економічної безпеки будівельного підприємства. Об’єктом дослідження є процеси розвитку методів оцінювання економічної безпеки будівельних підприємств. Предметом дослідження є теоретичні та методичні підходи, принципи та методи визначення економічної безпеки будівельних підприємств. Методичною та теоретичною базою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, методичні розробки та наукові праці провідних вчених з питань розвитку методичних засад оцінювання економічної безпеки будівельних підприємств. При вирішенні завдань дисертаційного дослідження застосовано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи: методи аналізу, синтезу, узагальнення та порівняння – для уточнення сутності економічних категорій; системного 3 підходу – для систематизації показників впливу окремих груп стейкхолдерів на показники роботи будівельного підприємства; процесного та сценарного – при моделюванні алгоритму комплексного оцінювання економічної безпеки підприємства; статистичні та графічні – для аналізу сучасного стану та перспективи розвитку будівельної галузі в Україні; експертних оцінок – для виокремлення індикаторів та визначення їх впливу на стан економічної безпеки; структурно-логічного та економіко-математичного моделювання – для розробки методичних положень комплексного оцінювання рівня економічної безпеки будівельного підприємства; абстрактно-логічного – для теоретичних узагальнень результатів дослідження. У вступі обґрунтовано актуальність задач дослідження, наведено наукову новизну та сформовано практичне значення одержаних результатів. | науковий керівник Кобєлєва Т. О., доктор економічних наук, професорка. |
| 3 | Назаренко С. М. | 2022 | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка (05 – Соціальні та поведінкові науки). |
Економічна оцінка аутсорсингу інформаційних технологій | У дисертаційній роботі представлені результати дослідження теоретичних та науково-методичних положень, а також розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення процесів формування, управління та оцінювання інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств. Об’єктом дослідження є процеси розвитку аутсорсингу інформаційних послуг для промислових підприємств. Предметом дослідження є теоретичні та методичні підходи, принципи та методи визначення ефективності аутсорсингу інформаційних послуг. Методичною та теоретичною базою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, методичні розробки та наукові праці провідних вчених з питань розвитку аутсорсингу інформаційних послуг машинобудівних підприємств. При вирішенні завдань дисертаційного дослідження застосовано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи: методи аналізу, синтезу, узагальнення та порівняння – для уточнення сутності економічних категорій; системного підходу – для систематизації показників впливу ІТ-аутсорсингу на показники роботи машинобудівного підприємства; процесного та сценарного – при моделюванні алгоритму оцінювання ІТ-аутсорсингу; статистичні та графічні – для аналізу сучасного стану національного та світового ринку інформаційних послуг; експертних оцінок – для виокремлення індикаторів та визначення їх впливу на розвиток інформаційних технологій; структурно-логічного та економіко-математичного моделювання – для розробки методичних положень комплексного оцінювання результатів вибору аутсорсеру промисловими підприємствами; абстрактно-логічного – для теоретичних узагальнень результатів дослідження. У вступі обґрунтовано актуальність задач дослідження, наведено наукову новизну та сформовано практичне значення одержаних результатів. В першому розділі здійснено дослідження та аналіз аутсорсингу як економічної категорії. Детально розглянуто визначення цього терміну та надано пропозиції по його уточненню. Проаналізовано різні види аутсорсингу, які в цей час найбільш поширені в практиці роботи українських промислових підприємств. Серед них виділено та детально досліджено роль і значенні в сучасній економіці аутсорсингу інформаційних послуг. Надано авторське визначення цієї дефініції. Проведено дослідження закордонного досвіду використання аутсорсингу в підприємницькій діяльності. Виявлено особливості його змісту та практичного використання в різних країнах. Досліджено та проаналізовано світові та вітчизняні тенденції розвитку аутсориснгу в сучасних умовах вітчизняної економіки. Сформовано пропозиції по впровадженню в практику вітчизняних підприємств кращих зарубіжних практик використання аутсорсингу в цілому та аутсорсингу інформаційних послуг зокрема. | науковий керівник Перерва П. Г., доктор економічних наук, професор. |
| 4 | Свіщова Н. С. | 2022 | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка (05 – Соціальні та поведінкові науки). |
Розвиток методів вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності | У дисертаційній роботі розкрито теоретичні аспекти та науково-методичні підходи до вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності та запропоновано практичні рекомендації щодо удосконалення процесу оцінки для підвищення конкурентоспроможності підприємства та економічного ефекту від інновацій. Об’єктом дослідження є процес вартісної оцінки об’єктів інтелектуальної власності. Предметом дослідження є сукупність теоретичних та методичних положень і практичних розробок щодо вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності. Метою дослідження є обґрунтування та розробка теоретико-методичних рекомендацій та науково-практичних пропозицій щодо вартісного оцінювання об’єктів інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність є значним важелем в інноваційній діяльності промислових підприємств. | науковий керівник Перерва П. Г., доктор економічних наук, професор. |
| 5 | Марчук Леся Сергіївна | 2021 | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка (05 – Соціальні та поведінкові науки). |
Управління процесами формування та оцінювання інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств | У дисертаційній роботі представлені результати дослідження теоретичних та науково-методичних положень, а також розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення процесів формування, управління та оцінювання інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств. Об’єктом дослідження є процеси розвитку інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств. Предметом дослідження є сукупність теоретичних та методичних підходів та практичних розробок щодо оцінювання інтелектуального потенціалу машинобудівних підприємств. | науковий керівник Перерва П. Г., доктор економічних наук, професор. |
| 6 | Turan, Ugur | 2021 | Thesis for the degree of Doctor of Philosophy, in the 051 specialty – Economics (05 – Social and Behavior Sciences). |
Formation and evaluation of sustainable development indicators of energy sector enterprises | Метою дослідження є уточнення теоретичних положень, розробка методичного інструментарію та практичних рекомендацій щодо формування і оцінювання показників сталого розвитку підприємств енергетичного сектору. Обє’кт дослідження – процеси формування та оцінювання показників сталого розвитку підприємств енергетичного сектору. Предмет дослідження – є розвиток теоретико – методичних положень з формування та оцінювання сталого розвитку підприємств енергетичного сектору. The purpose of the study is to clarify the theoretical provisions, development of methodological tools and practical recommendations for the formation and evaluation of indicators of sustainable development of enterprises in the energy sector. The object of study is the processes of formation and evaluation of indicators of sustainable development of energy sector enterprises. The subject of study is the development of theoretical and methodological provisions for the formation and evaluation of sustainable development of enterprises in the energy sector. Modern economic conditions have highlighted the fact that companies are becoming increasingly sensitive to changes in the external environment and increase the risks of their economic activities, especially in an unstable energy market. |
supervisor Savchenko O. I. |
| 7 | Мартиненко А. В. | 2021 | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка (05 – Соціальні та поведінкові науки). |
Економічна оцінка промислових інновацій на окремих стадіях життєвого циклу товару | У дисертаційній роботі представлені результати дослідження теоретичних та науково-методичних положень, а також розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення економічної оцінки промислових інновацій на окремих стадіях життєвого циклу товару. Об’єктом дослідження є процес оцінки ефективності промислових інновацій на окремих стадіях життєвого циклу товару. Предметом дослідження є сукупність теоретичних та методичних положень і практичних розробок щодо оцінювання ефективності промислових інновацій на окремих стадіях життєвого циклу товару. Методичним і теоретичним підґрунтям дослідження стали фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці та методичні розробки провідних вчених з питань теорій інновацій, життєвого циклу та інноваційного розвитку. При вирішенні завдань дисертаційного дослідження застосовано сучасні загальнонаукові та спеціальні методи: методи аналізу, синтезу, узагальнення та порівняння – для уточнення сутності економічних категорій; системного підходу – для систематизації показників оцінки ефективності інновацій; процесного та сценарного – при моделюванні алгоритму оцінки інноваційного товару; статистичні та графічні – для аналізу стану інноваційної активності промислових підприємств України; експертних оцінок – для виокремлення індикаторів та визначення їх впливу на ефективність інновацій; економіко-математичного та структурно-логічного моделювання – для розробки методичних положень економічної оцінки промислових інновацій на окремих стадіях життєвого циклу; абстрактно-логічного – для теоретичних узагальнень результатів дослідження. У вступі обґрунтовано актуальність задач дослідження, наведена наукова новизна та сформульоване практичне значення отриманих результатів. | науковий керівник Перерва П. Г., доктор економічних наук, професор. |
| 8 | Силка І. В. | 2021 | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка (05 – Соціальні та поведінкові науки). |
Управління інтелектуальною власністю промислових підприємств на засадах процесно-функціонального підходу | Управління інтелектуальною власністю на підприємстві – складний процес, до якого входить розробка (створення), набуття прав, комерціалізація, захист прав та подальша утилізація об’єкта інтелектуальної власності. Для того, щоб промислове підприємство було конкурентоспроможним необхідно ефективно управляти на всіх етапах життєвого циклу об’єктами інтелектуальної власності. Багато наукових праць, як вітчизняних, так і зарубіжних, присвячено формуванням теоретичних основ управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах. Серед вітчизняних дослідників найбільш відомими є О. Бутнік-Сіверський, М. Вачевський, Т. Гусаковська, Т. Кобєлєва, І. Корнілова, А. Косенко, І. Кучумова, П. Клімушин, О. Маслак, П. Перерва, З. Пічкурова, А. Пухальська, В. Святненко, В. Семенова, П. Цибульов, А. Череп, А. Чистякова та інші. Серед зарубіжних вчених відомі такі: J. Alcácer, K. Beukel, N. Bloom, B. Cassiman, M. Giuliani, T. Guoshuang, H. Hong, J. Lerner, G. Manjia, N. Short, M. Webb, Z. Zhiming та інші. Однак, в науковій літературі не існує єдиного погляду щодо використання найбільш ефективних наукових підходів до управління інтелектуальною власністю на промислових підприємствах, тому потребують подальшого дослідження питання поєднання управління інтелектуальною власністю за процесним та функціональним підходами. Об’єктом дослідження є процеси управління інтелектуальною власністю промислових підприємств. Предметом дослідження – розвиток теоретико–методичних та науково-практичних засад управління інтелектуальною власністю промислових підприємств на засадах процесно-функціонального підходу. Теоретико-методичну базу дисертаційної роботи склали загальнонаукові положення економічної теорії, теорії управління підприємством, наукові праці провідних учених. У роботі використано загальнонаукові методи: абстрактно-логічний і діалектичний – для уточнення сутності поняття “управління інтелектуальна власність промислового підприємства” як фактору підвищення його конкурентоспроможності; аналізу й синтезу – для розробки методичного підходу щодо кількісно-якісної оцінки управління інтелектуальною власністю промислового підприємства; спеціальні методи (статистичний, індексний, регресійного аналізу, нейронні мережі, мережеве моделювання в умовах невизначеності): – для обґрунтування вартості об’єктів інтелектуальної власності (гудвілу, сертифікатів про походження енергії, що виробляється з відновлених джерел енергії), оптимізації управління за процесно-функціональним підходом, кількісно-якісної оцінки управління інтелектуальною власністю промислових підприємств. | наук. керівник Черепанова В. О., канд. економ. наук, професор, Кафедра ЕБ і МЕВ НТУ “ХПІ”. |
| 9 | Жадан Ю. В. | 2020 | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка (05 – Соціальні та поведінкові науки) |
Формування механізму управління ризиками переробних підприємств | Дисертацію присвячено розробці і науковому обґрунтуванню теоретичних і науково-методичних підходів до формування механізму управління ризиками переробних підприємств України. На підставі аналізу еволюції поглядів на сутність поняття “ризик” виокремлено чотири етапи становлення і розвитку теоретичної концепції управління ризиками та її методичного інструментарію: I етап (XIII ст. – друга третина XVIII ст.) – перші спроби осмислити поняття “ризик”, який асоціюється з небезпекою настання негативних наслідків; II етап (остання третина XVIII ст. – кінець XIX ст.) – становлення уявлень про ризик як чиннику формування прибутку; III етап (кінець XIX ст. – середина XX ст.) – формування концепції ризиків у підприємницькій діяльності; IV етап (50-60-ті роки ХХ ст. по теперішній час) – формування сучасних концепцій управління ризиками (теорія портфельних інвестицій, теорія нечітких множин і нечіткої логіки та ін.). Така періодизація дає змогу в більш раціональний спосіб впорядкувати масив емпіричної та теоретичної інформації стосовно становлення уявлень про економічну природу ризику. Узагальнення та систематизація сучасних наукових підходів до розуміння економічної сутності понять «ризик» та “управління ризиками”, дозволило виділити найістотніші ознаки та властивості ризиків (об’єкт, суб’єкт, джерело, наслідки, причини й умови виникнення та існування), які конкретизують особливості їх виникнення, існування та запобігання в умовах невизначеності, та запропонувати їх авторські дефініції. Це сприяє подоланню неоднозначності розуміння їх економічної сутності та розпливчастості термінології теорії управління ризиками. На основі критичного аналізу основних переваг та недоліків існуючих класифікацій ризиків розроблено фасетно-їєрархічну класифікацію ризиків переробних підприємств, що передбачає одночасне їх групування на трьох ієрархічних рівнях джерел походження (глобальному, галузевому та рівні самих підприємств) за екзогенними і ендогенними причинами та об’єктивною і суб’єктивною природою виникнення. Запропонована класифікація враховує специфіку, характер та умови діяльності переробних підприємств та сприяє спрощенню процесу ідентифікації ризиків для цілей їх якісної і кількісної оцінки. Розроблено структурно-логічну схему формування механізму управління ризиками переробних підприємств та обґрунтовано її складові елементи, що є сукупністю суб’єктів, об’єктів, мети, завдань, принципів, функцій, методів та інструментів, які забезпечують управлінський вплив на ризики залежно від рівня їх виникнення. Такий підхід дозволяє встановити рівень ризикованості діяльності переробних підприємств, сформувати склад організаційно-економічних заходів, спрямованих на мінімізацію та нейтралізацію ризиків, та оцінити ефективність їх впровадження. Доведено, що олійно-жирові підприємства відіграють надзвичайно важливу роль в економіці України, експортний потенціал яких є джерелом валютних надходжень, стимулом розвитку аграрних підприємств та підприємств харчової промисловості. Встановлено, що чинником економічного зростання підприємств олійно-жирової галузі, щорічного збільшення їх переробних потужностей та обсягів виробництва є інноваційний розвиток, який характеризується високою конкурентоспроможністю готової продукції та її експортною орієнтацією; впровадженням новітніх технологій комплексної переробки олійної сировини, виробництво нерафінованої і рафінованої соняшникової олії, маргарину, майонезу і побічних продуктів – шроту та лушпиння, останній з яких є альтернативним джерелом енергії. Розвинуто науково-практичний підхід до якісної оцінки впливу екзогенних та ендогенних, об’єктивних і суб’єктивних ризиків на господарську діяльність переробних підприємств олійно-жирової галузі шляхом проведення експертного опитування та економіко-статистичної обробки його результатів. | наук. керівник Посохов І. М. доктор економічних наук, професор каф. ЕБ і МЕВ НТУ “ХПІ” |
| 10 | Подрез Ольга Іванівна | 11 листопада 2020 р. | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – Економіка (05 – Соціальні та поведінкові науки) |
«Формування інструментів управління сталим розвитком промислових підприємств» |
У дисертаційній роботі удосконалено та проведено подальший розвиток теоретичних та методичних положень, науково-методичних рекомендацій з формування інструментів управління сталим розвитком промислових підприємств. Об’єктом дослідження є процес управління сталим розвитком промислових підприємств. Предмет дослідження – удосконалення теоретико-методичних та науково- практичних засад формування інструментів управління сталим розвитком промислових підприємств. |
Райко Діана Валеріївна, доктор економічних наук, професор |
| 11 | Доуртмес Пилип Олександрович |
2018 | Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю – 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) |
«Теоретико- методичне забезпечення оцінювання інвестиційно- інноваційної діяльностіпромислового підприємства» |
Дисертаційна робота присвячена удосконаленню та подальшому розвитку теоретико-методичного забезпечення оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства. Узагальнено економічну сутність і визначено сучасне розуміння понятійно- термінологічного апарату інвестиційно- інноваційної діяльності; визначено змістовність існуючих методичних підходів оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності промислового підприємства; обґрунтовано його основні концептуальні положення. Виявлено основні тенденції та особливості перебігу інвестиційної й інноваційної діяльності у зовнішньому та внутрішньому середовищі промислових підприємств. Розроблено методичні підходи оцінювання інвестиційної та інноваційної діяльності промислових підприємств; обґрунтовано доцільність оцінювання інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства за узагальнюючим інтегральним показником, здійснено прогнозування його значень та їх розподіл на якісні рівні. Розроблено методичне забезпечення формування цільової комплексної програми розвитку інвестиційно- інноваційної діяльності підприємства на основі покращення її результатів. |
Ястремська Олена Миколаївна – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки, управління підприємствами та логістики, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця |
| 12 | Безугла Дар’я Валеріївна | 2018 | Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю – 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) |
«Організаційно– економічне забезпеченнятехнічного переоснащення виробництва підприємств машинобудування |
Дисертація присвячена дослідженню і обґрунтуванню теоретичних підходів щодо розвитку організаційно-економічного забезпечення технічного переоснащеннявиробництва (ТПВ) підприємств машинобудування, а також розробці науково- методичних напрямків його удосконалення. В роботі уточнено визначення сутності ТПВ як багатоаспектного організаційно-економічного процесу; розроблено модель ТПВ, що визначає етапність і системну результативність йогореалізації. Набула подальшого розвитку типологіяпланів ТПВ, що враховує техніко-технологічніособливості, а також стратегії виробничоїдіяльності підприємств машинобудування.Удосконалено методичний підхід щодо заміниустаткування в процесі ТПВ за критеріємзабезпечення прибутку. Набули подальшогорозвитку методичні підходи щодо забезпеченняорганізаційно-економічної гнучкості підприємствав процесі ТПВ. Запропоновано методичний підхідщодо розробки і виконання інвестиційногопроекту ТПВ. Теоретично обґрунтовано тарозроблено організаційно-економічну структурууправління інноваційним та науково-технічнимзабезпеченням технічного переоснащення виробництва підприємств машинобудування. Запропоновано методичний підхід щодообґрунтування актуальних напрямів ТПВ наоснові розробленої моделі “Формування організаційно-економічних переваг” підприємства. |
науковий керівник Перерва П. Г., доктор економічних наук, професор. |
| 13 | Магомедов М. С. | 2017 | Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). |
Формування системи адаптивного управління діяльністю коксохімічного підприємства | Дисертаційна робота присвячена удосконаленню теоретичних та методичних аспектів щодо формування системи адаптивного управління діяльністю коксохімічного підприємства. Розкрито сутність поняття «система адаптаційного управління», уточнено структуру, складові механізму та інструменти її функціонування. Сформовано класифікацію показників факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ з урахуванням запропонованого індексу якості коксу, які впливають на діяльність коксохімічного підприємства. На основі класифікації розроблено науково-практичний підхід щодо обґрунтування необхідності використання системи адаптивного управління, яка базується на розрахунку «індексу доцільності» та шкали вимірювання, що дозволяє скоротити час на прийняття управлінських рішень щодо впровадження адаптивних заходів. Запропоновано методичні положення щодо формування інструменту з управління технологічністю та якістю коксу, реалізація якого дозволяє максимізувати дохід за марками коксу та визначити оптимальне за обсягом постачання вугілля за шахтами й мінімальними цінами. Удосконалено методичні рекомендації щодо безбюджетного управління витратами, що дає можливість знизити собівартість виробництва коксу за марками за оптимальним складом шихти та визначити прогнозні обсяги закупівлі вугілля на короткостроковий період. Розроблено методичне забезпечення комплексної оцінки результативності системи адаптивного управління за етапами: обґрунтування критеріїв оцінки, розрахунок комплексного інтегрального показника та шкали його оцінювання, розробка адитивної моделі аналізу впливу факторів на рівень комплексного інтегрального показника. | наук. керівник Черепанова В. О., канд. економ. наук, професор, Кафедра ЕБ і МЕВ НТУ “ХПІ”. |
| 14 | Маслак Марія Володимирівна | 2017 | Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). |
«Формування складових механізму внутрішньофірмо вого трансферу технологій на засадах інтрапренерства» |
У дисертації сформовано організаційні та економічні положення складових механізму внутрішньофірмового трансферу власних технологічних розробок машинобудівного підприємства на засадах інтрапренерства. Економічна складова цього механізму включає в себе блок техніко-економічних показників роботи підприємства та систему ефектів, здатних в своїй сукупності об’єктивно оцінювати дію процесу трансферу технологій. Розроблено інтегральний стандартно-індексний підхід до визначення вартості технологій промислового призначення, який включає в себе стандартну (визначаєтьсябазова вартість технологічного продукту) і індексну (враховує широкий спектр додаткових ринкових, економічних та технічних переваг технології) складові. Запропоновано методичні положення ідентифікації вектору розвитку системи внутрішньофірмового трансферу технологій господарюючого суб’єкта за допомогою порівняння внутрішніх можливостей розвитку підприємства та рівня сприятливості зовнішнього середовища. Обґрунтовано варіанти розвитку системи трансферу технологій машинобудівного підприємства на основі сценарного підходу. |
Косенко Олександра Петрівна – доктор економічних наук, доцент, професор кафедри «Економіка та маркетинг», |
| 15 | Хан Тетяна Феліксівна | 2016 | Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). |
«Організаційно- економічне забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів на прикладі машинобудівних підприємств» |
Дисертацію присвячено питанням розробки та наукового обґрунтування теоретико-методичних основ забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Розглянуто систему енергозбереження з позицій якісного складу з урахуванням організаційно-функціональної структури в умовах обмеженості фінансових ресурсів підприємства. Досліджено понятійний апарат – розглянуто та уточнено визначення дефініцій “енергозбереження” і “енергоефективність”, сформовано теоретичний базис забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів, запропоновано класифікацію заходів та засобів підвищення енергоефективності машинобудівних підприємств. На основі аналізу даних машинобудівних підприємств визначено, що структура промисловості України є енергозатратною за причин використання застарілих технологій організації виробництва та менеджменту. В роботі пропонується методичний підхід щодо формування системи забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Обґрунтовано підхід до планування заходів з енергозбереження з урахуванням стохастичного характеру процесу фінансування енергозбереження на машинобудівному підприємстві, що сприяє визначенню системи заходів раціонального використання енергетичних ресурсів. Удосконалено методичні положення формування організаційно-економічного забезпечення енергоефективності машинобудівного підприємства, що об’єднує систему оцінки існуючих заходів з енергозбереження, організаційно-функціональну структуру з їх реалізації та енергоаудит підприємства та дозволяє підвищити ступіньефективності використання енергетичних ресурсів. Основні положення роботи підтверджені практичними результатами їх впровадження на підприємствах машинобудування. |
Матросов Олександр Дмитрович – кандидат економічний наук, доцент, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» |
| 16 | Побережний Роман Олегович |
2015 | Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). |
«Організаційно- економічнезабезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів на прикладі машинобудівних підприємств» |
Дисертацію присвячено вирішенню актуального науково-практичного завдання щодо розвитку теоретичних положень, методичного забезпечення і практичних рекомендацій з формування стратегій розвитку машинобудівних підприємств на основі збалансованої системи показників. У дисертації узагальнено економічну сутність та уточнено класифікацію розвитку підприємства; узагальнено підходи до формування збалансованої системи показників (ЗСП) та уточнено її; розроблено структурно-логічну послідовність етапів формування стратегій розвитку підприємства на основі ЗСП. Визначено тенденції розвитку промисловості, машинобудівних підприємств на макро-, мезо- та мікроекономічних рівнях. Розроблено методичний підхід до оцінювання рівня загального розвитку машинобудівних підприємства у внутрішньому середовищі з урахуванням ЗСП; запропоновано методичний підхід до визначення сприятливості зовнішнього середовища до розвитку машинобудівних підприємств; визначено кількісно-якісні межі рівнів загального розвитку та сприятливості зовнішнього середовища до розвитку для формування їх стратегій; обґрунтовано й розроблено модель формування стратегічного профілю машинобудівного підприємства, що включає корпоративні, конкурентні та функціональні стратегії розвитку. |
Матросов Олександр Дмитрович – канд. економічний наук, доцент, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» |
08.00.04 “Екoнoмікa тa упрaвління підприємствaми (зa видaми екoнoмічнoї діяльнoсті)” |
||||||
| 1 | Маслак Марія Володимирівна | 2024 | Дисертація  наздобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). |
Організаційно-економічний механізм управління об’єктами інтелектуальної власності на промисловому підприємстві | Дисертаційну роботу присвячено вирішенню науково-практичної проблеми розробки теоретичних, концептуальних, методологічних і методичних положень організаційно-економічного механізму управління об’єктами інтелектуальної власності (далі – ІВ) на промислових підприємствах машинобудування. Об’єктом дослідження є процес управління об’єктами ІВ на промисловому підприємстві. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та методичні засади управління об’єктами ІВ на підприємствах машинобудування. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних положень, концепції, методологічного та методичного забезпечення організаційно-економічного механізму управління об’єктами ІВ на промисловому підприємстві на засадах системно-процесного підходу та обґрунтування практичних рекомендацій для забезпечення економічного розвитку в сучасних умовах господарювання. | науковий консультант Перерва П. Г., доктор економічних наук, професор. |
| 2 | Кобєлєва Тетяна
Олександрівна |
21 жовтня
2020 р. |
Дисертація
на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). |
Організаційно-економічний механізм забезпечення комплаєнс-безпеки промислового підприємства | Дисертаційна робота присвячена розробленню та науковому обґрунтуванню концептуальних положень, теоретико-методологічних засад, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо розробки організаційно-економічного механізму забезпечення комплаєнс-безпеки промислового підприємства. У дисертації розглянуто теоретико-методологічне підгрунття концепції «комплаєнс» та можливості її використання для підвищення рівня забезпечення економічної безпеки промислових підприємств. Розглянуто, систематизовано та удосконалено формулювання понять «економічна безпека», «комплаєнс», «комплаєнс-контроль», «комплаєнс-підрозділ» та «комплаєнс-ризики». Проаналізовано сучасний стан та перспективи змін комплаєнс-порушень в економіці України та на цій основі запропоновано ввести в науковий обіг термін «комплаєнс-безпека», який визначається виходячи з сутності як самого терміну «комплаєнс», так і поняття «економічна безпека» як міра захищеності життєво важливих інтересів промислового підприємства від зовнішніх та внутрішніх порушень законів, нормативних правових актів, стандартів, установчих та внутрішніх документів підприємства шляхом визначення, оцінювання та максимального зменшення (усунення) комплаєнс-ризиків. Розроблено методичні рекомендації по формуванню та практичній реалізації комплаєнс-програми промислового підприємства, в основу якої покладено організаційні, процесові та технологічні складові, що дозволяє створити для бізнесу адекватну систему комплаєнс-контролю, включаючи попереджувальні і спрямовані на виявлення скоєних порушень процедури та навчальні програми. Обґрунтовано важливість та необхідність введення в організаційну структуру промислового підприємства самостійного комплаєнс-підрозділу, запропонована концептуальна схема чотирьох рівнів комплаєнс-захисту промислового підприємства. Розроблено методичні положення щодо організаційної побудови комплаєнс-підрозділу на промисловому підприємстві на основі централізованого, децентралізованого та комбінованого підходів, що дозволяє враховувати особливості певного підприємства при впровадженні в його діяльність комплаєнс-програми та запобігти виникненню фінансових, матеріальних, репутаційних та інших втрат. Надано науково-практичні рекомендації по оцінюванню ефективності діяльності комплаєнс-підрозділу, в які покладено порівняння результатів роботи підприємства з наявністю або без такого, що дозволяє графічним та аналітичним методами проводити об’єктивне оцінювання ефективності його роботи. | науковий консультант Перерва П. Г., доктор економічних наук, професор. |
| 3 | Бойченко Олег Ігорович | 2020 | Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 – Менеджмент (07 – управління та адміністрування) |
«Формування організаційно- економічних засобів підвищення інноваційної сприйнятливості персоналу промислових підприємств» |
Об’єктом дослідження є новітні процеси формування інноваційного потенціалу на промислових підприємствах галузі промислової автоматики України на основі підвищення інноваційної сприйнятливості персоналу. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень і розробок, що впливають на інноваційну сприйнятливість персоналу промислового підприємства галузі промислової автоматики.Дисертаційне дослідження присвяченезастосуванню інновацій в структурі управлінняперсоналом на ринку промислової автоматики іпереймання європейського досвіду управління.Розглянуто передовий світовий досвід щодоформування комерційної структури на ринкупромислової автоматики. Проаналізованотенденції розвитку комерційного відділу, відділунавчання персоналу, основні напрямки та методиуправління кадрами. Інтегральним результатомдисертаційного дослідження є розроблення танаукове обґрунтування концептуальних положень,теоретичних засад, методичних та практичнихрекомендацій щодо формування підходів допідвищення інноваційної сприйнятливостіперсоналу на промислових підприємствах,зокрема на ринку промислової автоматики. |
науковий консультант Дюжев Віктор Геннадійович, доктор економічних наук, професор |
| 4 | Дюжев Віктор Геннадійович |
27 серпня 2016 р. |
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). |
«Теоретико- Методичні засади підвищення інноваційної сприйнятливості підприємств до технологій нетрадиційної відновлювальної енергетики» |
У дисертаційній роботі запропоновано теоретико- методологічне узагальнення і нове вирішення науково-прикладної проблеми формування організаційно-економічних умов підвищення інноваційної сприйнятливості підприємств до технологій нетрадиційної відновлюваної енергетики. Розроблено комплекс понять інноваційної сприйнятливості, в тому числі “первинна інноваційна сприйнятливість”, “вторинна інноваційна сприйнятливість”, “корпоративна інноваційна сприйнятливість”, “багаторівнева інноваційна сприйнятливість”.Сформовано цільовий інноваційно-сприйнятливий підхід. Розроблено та запропоновано методичний підхід до комплексної оцінки соціально- економічної та еколого-техногенної ефективності технологій НВЕ. Запропоновано механізмпідвищення ІС підприємства на основі активізації інноваційних блоків СУП і впровадженняміжблокової підсистеми інноваційної сприйнятливості, запропоновано методичний підхід щодо формування гнучкої інноваційно- сприйнятливої структури підприємств як внутрішнього чинника підвищення йогоінноваційної сприйнятливості до технологій НВЕ. Розроблено комплексну параметрично-індекснубагаторівневу модель опису процесуусвідомлення, оцінки та реалізації інноваційного потенціалу НВЕ в умовах як зовнішніх, так івнутрішніх факторів його реалізації. |
науковий консультант Перерва П. Г., доктор економічних наук, професор. |
