Шановні колеги!
16-18 травня 2018 р. на базі НТУ “ХПІ” разом із Мішкольцьким, Магдебурзьким, Петрошанським, Софійським університетами, Познанською політехнікою буде проведено XXVI міжнародну науково-практичну конференцію “Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я” (MicroCAD-2018)
Запрошуємо до участі в роботі секції 21. Актуальні проблеми розвитку інформаційного суспільства в Україні.
Правила оформлення тез та вся інформація про конференцію у додатку: Інформаційний лист MicroCAD-2018

Тези приймаються до 20 березня 2018 року на адресу: malikovvasyl@gmail.com.

http://science.kpi.kharkov.ua/xxvi-mizhnarodna-naukovo-praktichna-konfer/

Цього року кафедра етики, естетики та історії культури брала активну участь у ХV Міжнародній методичній школі-семінару «Сучасні педагогічні технології в освіті» НТУ “ХПІ”, представивши свої багаторічні методичні напрацювання у педагогічній майстерні.

31 січня доцент кафедри етики, естетики та історії культури Василь Володимирович Маліков зробив презентацію педагогічної майстерні нашої кафедри у вигляді доповіді на пленарному засіданні.

А 1 лютого 2018 року в кафедральному Етнографічному музеї “Слобожанські скарби” ім. Гната Хоткевича (ауд. 702 У1) відбулася педагогічна майстерня “Роль музейної педагогіки у формуванні духовної культури майбутніх фахівців”. Керівники  майстерні – професори кафедри Олена Олександрівна Петутіна та  Михайло Михайлович Красіков – представили нові методики проведення у вищих навчальних закладах краєзнавчих екскурсій, наукових досліджень, конкурсів творчих студентських робіт, етнографічно-краєзнавчих експедицій та культурологічних фестивалів. Ця педагогічна майстерня зацікавила більше 20 учасників і учасниць школи, серед них були і викладачі і співробітники нашої кафедри, різних харківських навчальних закладів, бібліотек і музеїв.

Кафедра етики, естетики та історії культури висловлює вдячність усім присутнім і запрошує до подальшої співпраці.

31 січня – 2 лютого 2018 року працюватиме ХV Міжнародна методична школа-семінар «Сучасні педагогічні технології в освіті». Відкриття школи і пленарне засідання з презентаціями усіх її заходів відбудеться 31 січня о 10:00 в ауд. 12 РК.

1 лютого з 12:00 до 14:00 в ауд 702. У-1 відбудеться педагогічна майстерня “Роль музейної педагогіки у формуванні духовної культури майбутніх фахівців”
Керівники — проф. Петутіна Олена Олександрівна, проф. Красіков Михайло Михайлович, доц. Маліков Василь Володимирович.
Сучасна музейна педагогіка з її ставленням до музею як моделі багатомірного світу в роботі зі студентами намагається перейти від традиційного просвітництва до індивідуально-розвиваючого спілкування на експозиції. При цьому музейне спілкування здійснюється за різними напрямками, серед яких: інформування, пізнання, творчість, дозвілля.
Серед найважливіших принципів, що забезпечують сучасний рівень музейно-педагогічної діяльності: 1) інтеграція музейного та освітнього контекстів, розвиток умінь і навичок на основі спеціальних навчальних програм; 2) спадкоємність в освоєнні музейного простору; 3) діалогічність, що визначає взаємодію педагога й студента з музейними експонатами; 4) цілісність проживання історичної та художньої інформації; 5) радість спілкування, що сприяє насолоді мистецьким твором для «вдосконалення душі й тіла»; 6) креативність, що дозволяє зробити кожного відвідувача співпричетним до творчості.
Мета майстерні: презентація нових методик щодо проведення у вищих навчальних закладах краєзнавчих екскурсій, наукових досліджень, конкурсів творчих студентських робіт, етнографічно-краєзнавчих експедицій та культурологічних фестивалів.

Запрошуємо наших колег до участі в цій педагогічній майстерні!

Про незвичайний День відкритих дверей ХПІ, фестиваль Art Way 2017 та комп’ютерні ігри, створені студентами Політеху — в телепроекті «Світ освіти»

Завершальна подія фестивалю мала назву «Людина Світу з харківських завулків. Вечір памʼяті Владислава Проненка».

Вечір був присвячений памʼяті людини, яка була давнім другом Етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Г.Хоткевича НТУ «ХПІ» і нещодавно одійшла у Вічність. Владислав Проненко — відомий журналіст-краєзнавець, культуролог, дослідник історії культури Слобожанщини. Його книги «Діалектика опору» та «Заповідник «Zacharpolis»», фільми з циклу «Харківські завулки» — палкий заклик до усіх небайдужих вивчати і берегти українську старовину.

Про співпрацю з В.Проненком на вечорі розповідали Михайло Красиков,  Ольга Багалій,  виконавець ролі Г.Сковороди у фільмі В.Проненка «Сковородинівська географія»  Ігор Алєксєєв, оператори «Харківських завулків» Роман Черемський та Микола Калита. Присутні подивилися фільм «Останні мазанки Харкова», знятий за участю М. Красикова і частково — безпосередньо у Етнографічному музеї «Слобожанські скарби» ім. Г.Хоткевича, та першу серію  фільму «Сковородинівська географія».

Фестиваль відбувся за сприяння профкому співробітників ХПІ. Прес-служба університету регулярно висвітлювала основні події фестивалю. Докладна розмова про фестиваль відбулася 4.12.17 р. на телеканалі «Simon» у передачі «Объектив — Позиция» (http://www.objectiv.tv/041217/150029.html). По Обласному радіо пройшло три передачі про фестивальні події. Газети «Політехнік» та «Время» опублікували програму фестивалю, а пізніше у газеті «Время» зʼявилася стаття «Спасая старый Харьков» Т.Буряковської про 20-річну діяльність музею «Слобожанські скарби» та фестиваль «ART WAY-2017» (http://timeua.info/post/kharkov/spasaya-staryj-har-kov-09903.html).

У 63-й аудиторії НТБ відкрилася виставка «Мозаїка днів» із серії «Художники, народжені ХПІ» Євгенії Турути, випускниці ХПІ, яка більшу частину свого життя працювала інженером, а на пенсії вирішила зайнятися живописом, графікою та декоративно-ужитковим мистецтвом. За останні 5 років роботи Євгенії експонувалися у солідних музеях, галереях та виставкових залах, зокрема у харківському Будинку художника і Харківському художньому музеї. А у Музеї славетних харківʼян ім. К.Шульженко весною 2017 р. за підтримки Етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Г.Хоткевича НТУ «ХПІ» пройшла перша персональна виставка художниці.  До другої персональної виставки Євгенії куратор проекту М.Красиков упорядкував і видав повнокольоровий буклет, що дійсно відбиває «мозаїку днів», а точніше — того, чим милується авторка.

На відкритті виставки добрі слова на адресу Є.Турути сказали директор музею історії НТУ «ХПІ» Г.В.Бистріченко, професор, зав. кафедрою етики, естетики та історії культури О.О.Петутіна, професор тієї ж кафедри М.М.Красиков, член Національної спілки художників України Н. Є. Войценя, зав. масовим відділом Науково-технічної бібліотеки ХПІ Л.П.Бондаренко. А співробітник музею історії НТУ «ХПІ» Сергій Перепелиця віртуозною грою на флейті не тільки створив усім присутнім чудовий ліричний настрій, але й допоміг краще сприймати твори образотворчого мистецтва.

Цей фестивальний день був присвячений двом подіям.  Майстер народної творчості України, художник, дизайнер, архітектор, педагог Наталя Горошко провела захоплююче майстер-шоу «Таємниці ляльки-мотанки» і  не тільки показала, як створюються мотанки, але й розповіла про магічні функції цих начебто іграшок.

Другою подією дня став вечір «Неймовірний Гарік», присвячений памʼяті визначного режисера Гарія Черняховського (1944 — 2015), уродженця Харкова, випускника і колишнього співробітника ХПІ, який був помітною фігурою у політехівській самодіяльності, а пізніше, отримавши режисерську освіту у московському театральному училищі ім. Б.Щукіна, став одним із найцікавіших  театральних режисерів і поставив чимало вистав у театрі ім. Моссовєта, театрі ім. Є.Вахтангова, театрі ім. Ленінського комсомолу, театрі ім. В.Маяковського, театрі мюзікла, які були подіями у театральному житті (достатньо згадати хоча б вистави «Сашка» за повістю В.Кондратьєва, «Альпійська балада» за В.Биковим, «Зойчина квартира» за М.Булгаковим), був режисером-постановником улюблених мільйонами телеглядачів передачі «Вокруг смеха», викладав театральне мистецтво у московській «Щуці», а з 1994 р. у Нью-Йорку, у славетному Інституті  театру та кіно Лі Страсберга та у Гарвардському університеті, вів курси акторської майстерності та режисури, зняв низку цікавих документальних фільмів.

Про «неймовірного Гаріка» згадували люди, які його добре знали з дитячих або юнацьких років — партнерша по танцювальному гуртку у Палаці піонерів, учасники студентської самодіяльності; М.М.Красиков за спогадами сестри Гарія Марковича Ліни Волкової та іншими джерелами розповів про харківський та московський періоди життя нашого земляка. Присутні подивилися слайд-шоу та фрагмент документального фільму «Гарік».

Перша подія цього дня — зустріч із фольклористами та виконавцями народних пісень «Світ народної пісні»  —  зібрала чимало шанувальників українського пісенного фольклору, адже гостями фестивалю стали найвідоміші фольклорні колективи Харкова та області: лауреат численних міжнародних фестивалів дослідницько-виконавський гурт «Муравський шлях» на чолі з заслуженою артисткою України Галиною Лукʼянець, дитячий фольклорний колектив української гімназії № 6 «Мережка» під керівництвом заслуженої артистки України, доцента Мирослави Семенової, фольклорний гурт Харківського національного університету мистецтв ім. І.Котляревського «Стежка» під керівництвом доц. Ярини Романюк та люботинський вокальний ансамбль «Сузірʼя». Гості не тільки продемонстрували високоякісне виконання української пісенної класики, але й розповіли про те, чим для них є народна пісня і як вони знаходять фольклорні скарби.

      Другою подією була екскурсія М.Красикова «Магія звичайних речей: семіотика побуту». Проходила вона безпосередньо у музеї «Слобожанські скарби», і відвідувачі могли переконатися у тому, що майже усі речі в селянській хаті мали свої магічні властивості — навіть такі звичайні, як кочерга, рогач і хлібна лопата…

Літературний вечір «Поети ХПІ: Михайло Єжов, Михайло Шильман, Михайло Красиков»  викликав неабияку зацікавленість аудиторії.  Перші двоє авторів у різні роки закінчили Політех, і їм було що згадати… Іронічна і водночас філософська небагатослівна поезія  усіх трьох поетів (у кожного з них видано кілька збірників віршів, і у кожного виробився свій неповторний стиль) знайшла гарячий прийом у теперішніх політехівців.