Архів подій
Відома династія. Зустріч 28 квітня 2019.
До Дня космонавтики, квітень 2019 р.
Зимові канікули з Політехом, січень 2019 р.
Встреча с первым космонавтом независимой Украины, Героем Украины Л.К. Каденюком, 13 сентября 2017 г.
13 сентября первый космонавт независимой Украины, Герой Украины, кандидат технических наук народный депутат Украины IV созыва, военный летчик-испытатель 1-го класса, генерал-майор ВСУ Леонид Константинович Каденюк встретился со студентами факультетов АП, МТ, ИТ, компьютерно-технологического колледжа и преподавателями НТУ «ХПИ». Мероприятие состоялось в Центре «Арсенал Ідей»
В рамках встречи Л.К. Каденюк провел презентацию своей книги «Миссия — Космос» о его полете в космос в 1997 году в составе экипажа космического корабля «Колумбия». Один экземпляр книги Леонид Каденюк подарил музею истории ХПИ.
Все желающие задавали гостю вопросы. Интересовались психологическими аспектами полета в космос, исследованиями, которые он проводил, что необходимо для подготовки современных космонавтов… Гость подчеркнул, какой прекрасной он увидел Землю через иллюминатор космического корабля, и особо акцентировал внимание на бережное отношение к охране окружающей среды всех жителей нашей планеты. Также первый космонавт независимой Украины Л. Каденюк раздал желающим автографы.
До дня танкистів
7 вересня, напередодні Дня танкістів, на кафедрі «Інформаційні технології і системи колісних та гусеничних машин ім. О.О.Морозова» відбулася цікава зустріч студентів ТМ факультету з колишнім керівником відділу ХКБМ ім. О.О. Морозова, заступником Головного конструктора ЦКБ “Сокіл” Фроловим Л.А., який працював з О.О. Морозовим. Присутніх привітав завідувач кафедри лауреат Державної премії України, доктор технічних наук, професор Д.О. Волонцевич.
Гість Леонід Андрійович Фролов поділився спогадами про роботу в ХКБМ з 1970 по 1998 р. та враженням від спілкування з тодішнім керівником ХКБМ видатним конструктором бронетанкової техніки, двічі Героєм Соціалістичної Праці, лауреатом Ленінської та трьох Державних премій СРСР, Заслуженим машинобудівником УРСР, доктором технічних наук, генерал-майором-інженером Олександром Олександровичем Морозовим. Незважаючи на зайнятість, О.О. Морозов щоденно уважно спостерігав за тим, як виконують завдання молоді конструктори. І навіть особисто допомагав накреслити найбільш вдале конструктивне рішення. Л.А. Фролов подарував музею історії університет ескіз, який виконав О.О. Морозов в 1971 році. Студенти з зацікавленістю слухали гостя. Він побажав молоді успіхів у навчанні, миру та щастя.
Справка:
В 1952 році в Харківському політехнічному інституті за ініціативи О.О. Морозова була відкрита спеціальність «Колісні та гусенічни машини», а в 1972 році – кафедра колісних та гусеничних машин. з 2004 року кафедра носить ім’я О.О. Морозова. У жовтні 2004 року до 100-річчя до дня народження О.О. Морозова йому було відкрито пам’ятні дошки у ХКБМ ім. О.О. Морозова, в якому він працював Головним конструктором з 1940 до 1976 року, а також у НТУ «ХПІ».
Загальноміська виставка до Міжнародного Дня музеїв
Музей Історії НТУ “ХПІ” напередодні Міжнародного Дня музеїв долучився до загальноміської виставки експонатів вузівських музеїв. Захід має за мету популяризацію музейного співробітництва у м. Харкові і отримав підтримку Асоціації співробітників вузівських музеїв міста.
Зустріч до Дня науки
17 травня до Дня науки кафедрою філософії та музеєм історії НТУ “ХПІ” за підтримки деканату ТОВ факультету (декан проф. О.П. Некрасов) для студентів-хіміків був проведений філософський практикум, мета якого – ознайомлення з досвідом реалізації індівідуальних стратегій професійного становлення випускника НТУ “ХПІ”.
Старший викладач кафедри філософії к.ф.н., доц. В.І. Міщенко запропонував студентам відповісти на актуальні питання самореалізації особистості у непростих сучасних умовах.
Про те, як реалізувати знання, отримані у вузі, навчитись досягати вершин професійного становлення, долати протиріччя та проблеми, важливість знань з хімії розповіли гості:
директор філії ВНД реставраційного центру України Т.О. Бакум
Випускник НТУ “ХПІ” 2003 р., к.т.н., доцент, співробітник цієї філії Д.М. Дейнека
Цікавими та пізнавальними були виступи вчених – випускника ТОР факультету 2005 року, заступника декана факультету по роботі з іноземними студентами, к.т.н., доцента А.Б. Григорова. Студентам зі свого життєвого досвіду виступаючий надав практичні поради у виборі професійних інтересів, важливість зацікавлення дослідницькою роботою, участі у науково-практичних конференціях та знання іноземної мови.
З великим зацікавленням про свою дослідницьку роботу розповів і випускник ТОР факультету НТУ “ХПІ” 2006 р., заступник начальника відділу Українського державного науково-дослідного вуглехімічного інституту, двічі лауреат Державної премії України для молодих вчених (премії Президента України та премії Кабінета Міністрів України), к.т.н., доцент О.І. Зеленський. Виступаючий доповнив розповідь про наноструктури експериментом.
Директор музею історії НТУ “ХПІ” Г.В. Бистріченко та заступник декана ТОР факультету проф. І.О. Лаврова відмітили спадкоємність поколінь політехників та важливість міцних знань, наполегливості та готовності до праці заради щасливого майбутнього молоді.
Студенти задавали питання зі спеціальності, як і де можна отримати досвід для подальшого кар’єрного зростання та з задоволенням дякували гостям за відверту і цікаву розмову.
Ювілей
27 квітня в Музеї історії НТУ “ХПІ” в рамках проекту “Хай не згасне Світ Науки!” відбувся захід, присвячений 80-річчю з дня народження доктора технічних наук, професора, Почесного доктора НТУ “ХПІ” Миколи Карповича Рязанцева – відомого вченого, Генерального конструктора з двигунів для бронеткхніки України, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслуженого діяча науки і техніки України.
Захід відкрив проректор НТУ “ХПІ, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, д.т.н., професор А.П. Марченко
Директор музея Г.В. Бистріченко розповіла про життєвий шлях вченого. Присутні подивились фрагменти документальних фільмів про М.К. Рязанцева.
Виступ Героя України, лауреата Ленінської та Державної премій України, Заслуженого машинобудівника України, начальника КП ХКБМ ім. О.О. Морозова, д.т.н., професора, Почесного доктора НТУ “ХПІ”, генерал-лейтенанта М.Д. Борисюка
Виступ лауреата Державної премії України, Заслуженого машинобудівника України, головного інженера ДП “Завод ім. В.О. Малишева” у 1993-2004 рр., М.М. Будьонного.
Виступ головного інженера ДП “Завод ім. В.О. Малишева” О.І. Шийко
Виступ лауреата Державної премії України, Заслуженого діяча науки і техніки України, директора танкового виробництва ДП “Завод ім. В.О. Малишева” Ю.Л. Левицького.
Виступ директора філії Агрегатний завод ДП “Завод ім. В.О. Малишева” О.О. Соколова
Виступ лауреата Державної премії України, Заслуженого діяча науки і техніки України, зав. каф. КГМ у 1992-2007 рр., д.т.н., проф. Є.Є. Александрова.
Виступ лауреата Державної премії України, зав. каф. ДВЗ ХНАДУ, д.т.н., проф. Ф.І. Абрамчука.
Виступ підполковника Л.С. Кураша
Візит делегації Познанської Політехніки
28 березня музей історії НТУ “ХПІ” відвідала делегація Познанського політехнічного університету.
Вчені з великою зацікавленістю ознайомилися з історією нашого вишу, його традиціями та розвитком міжнародних партнерських відносин НТУ “ХПІ” з вишами Польщі. Голова делегації залишив запис у книзі відгуків.
Школярі – майбутні абітурієнти НТУ “ХПІ”
23 березня 10 команд школярів Безлюдівського юридичного ліцею, гімназій №12 та 83, загальноосвітніх шкіл № 67, 78, 126 та інших шкіл відвідали музей та відповіли на поставлені запитання в рамках квесту, організованого економічним факультетом (декан – професор П.Г. Перерва). Після правильної відповіді на запитання, найкращі отримали призи. Слід відзначити, що школярі із зацікавленням відвідали музей та відповіли на запитання.
Візит видатного випускника
22 марта музей истории НТУ “ХПИ” посетил выдающийся выпускник ХПИ, известный режиссер, актер и сценарист, Заслуженный деятель искусств РФ Валерий Харченко.
СПРАВКА :
Харченко Валерий Николаевич. Родился 3 февраля 1938, село Манченки, Харьковская область, Украина.
Режиссер, актер, сценарист.
Окончил Харьковский политехнический институт (1960), режиссерский факультет ВГИКа (1971, мастерская С.Герасимова).
Снялся также в фильмах «Зарубки на память» (1972), «Дом для Серафима» (1973).
Заслуженный деятель искусств РФ (2002). Работал с Андреем Тарковским.
Ювілей
21 березня в Музеї історії НТУ “ХПІ” в рамках проекту “Хай не згасне Світ Науки!” відбувся захід, присвячений 100-річчю з дня народження професора Є.І. Ведя – відомого вченого, педагога, фахівця у галузі вогнетривів і хімічної технології в’яжучих матеріалів.
Виступ Почесного ректора НТУ “ХПІ”, Голови вченої ради, члена-кореспондента НАНУ, Заслуженого діяча науки і техніки України, Заслуженого працівника вищої школи України, лауреата Державної премії України, Почесного громадянина м. Харкова, д.т.н., професора Л.Л.Товажнянського
Присутні студенти-хіміки факультетів технології неорганічних речовин та факультету військової підготовки імені Верховної Ради України, викладачі та співробітники.
У виступах вчені-політехники підкреслювали доброту, відкритість, широту душі професора Є.І. Ведя. До нього звертались і студенти, і аспіранти з будь-яким запитанням і отримували щиру відповідь. він був щасливим батьком, чоловіком. разом з тим – дуже принциповою людиною.
Завідувач кафедри технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей, д.т.н., професор М.І.Рищенко
Доктор технічних наук, професор Г.М.Шабанова
Науковий співробітник О.Г. Верба – останній аспірант професора Є.І. Ведя.
Валерій Євгенович Ведь, д.т.н., професор, завідувач кафедри інтегрованих технологій, процесів та апаратів – син професора Є.І. Ведя.
Марина Віталіївна Ведь – д.т.н., професор – онука професора Є.І. Ведя.
Професор Л.Л. Брагіна побажала присутнім студентам зустріти на своєму життєвому шляху таку ж щиру людину, як їм пощастило зустріти Є.І. Ведя.
«Пусть не погаснет Cвет Науки!»
В рамках проекта «Пусть не погаснет Cвет Науки!» музея истории НТУ «ХПИ» 23 февраля 2017г. состоялось мероприятие, посвященное жизни и деятельности профессора Я.В. Столярова (1878 -1945гг.), выпускника ХТИ 1902г., основателя отечественной школы по железобетону.
Почти 30 лет Я.В. Столяров посвятил Харьковскому технологическому институту. Здесь впервые в царской России он прочитал курс лекций по железобетонным конструкциям. В 1912 г. он получил звание профессора по кафедре прикладной механики.
В 1930 г. после образования Харьковского инженерно-строительного института (ныне – ХНУСА) Я.В. Столяров возглавил кафедру железобетонных конструкций, одновременно читал лекции в ХММИ, ХИИКСе, ХИИТе, работал в НИИ сооружений. Внес огромный вклад в строительство и восстановление зданий и сооружений, особенно в послевоенный период, в Харькове, на Донбассе.
В музее истории НТУ «ХПИ» 23 февраля прошла встреча с участием студентов ТМ ф-та (декан – проф. В.В.Епифанов, зам. декана – проф. Н.Е.Сергиенко ), ТОВ ф-та (декан проф. А.П.Некрасов), преподавателей НТУ «ХПИ» и Харьковского национального университета строительства и архитектуры – двух известных вузов Харькова, с которыми был связан профессор Столяров. Присутствовали и гости – краеведы, харьковчане, кому небезразлична история родного города. Всех присутствующих приветствовал и отметил важность сохранения традиций вузов, изучения истории, восстановление имен выдающихся ученых проректор НТУ «ХПИ» профессор Ю.И.Зайцев.
Выступление проректора НТУ «ХПИ» профессора Ю.И. Зайцева.
От кафедры ТММ и САПР НТУ «ХПИ» выступил и передал подарок ст. преп., к.т.н., лауреат премии Президента Украины для молодых ученых А.В. Грабовский.
Выступление научного сотрудника кафедры сплошных сред и сопротивления материалов к.т.н. С.А. Назаренко.
О сегодняшних достижениях кафедры теории и систем автоматизированного проектирования механизмов и машин рассказал ст. преп., к.т.н, лауреат премии Президента Украины для молодых ученых А.В Грабовский. Оба выступающих передали в дар музею «Вестник НТУ «ХПИ» с научными статьями о Я.В. Столярове.
О том, как развивается кафедра железобетонных конструкций ХНУСА, основанная Я.В. Столяровым, поведал ассистент Ю.М. Избаш. О важности изучения истории науки и техники, проблемах внедрения методов строительства зданий и сооружений в 20-30-е годы ХХ ст. и актуальности этих вопросов в наши дни обратила внимание присутствующих доц. кафедры истории науки и техники НТУ «ХПИ» Н.Г.Анненкова.
Аудитория, представленная разными поколениями, с неподдельным интересом слушала выступления ученых.
С неизвестными страницами биографии выдающегося ученого, изложенными в книге «Я.В.Столяров – пионер науки о железобетоне», познакомил автор, краевед, специалист по железобетонным конструкциям с 30-летним практическим стажем, И.Н.Жуковский.
Рассказ исследователя иллюстрировался слайдами с уникальными материалами: документами, фотографиями.
Важность и необходимость сохранения исторических памятников для потомков, возрождения забытых имен подчеркнули в выступлениях доц. кафедры этики, эстетики и истории культуры НТУ «ХПИ» М.М. Красиков и директор музея истории ХНУСА, участник АТО Н.А. Белостоцкий.
Также участники могли познакомиться с уникальными изданиями учебников, пособий профессора Я.В. Столярова, в том числе с автографами автора, на выставке из фонда редкой книги научной библиотеки НТУ «ХПИ».
Фото участников и гостей (студентов, преподавателей НТУ «ХПИ» и Харьковского национального университета строительства и архитектуры, краеведов Харькова и других).
Известный харьковский краевед, координатор Клуба истории медицины И.Л.Серебренников поблагодарил коллектив музея истории НТУ «ХПИ» за прекрасно организованное мероприятие и выразил общее мнение собравшихся об обращении к руководству НТУ «ХПИ» и ХНУСА об увековечивании памяти профессора Я.В. Столярова, 140-летие которого будет отмечаться в следующем году.
Науково-практичний семінар
Вчора, 31 жовтня, в НУА відбувся науково-практичний семінар керівників музеїв історії вузів м. Харкова “Символи та традиції в діяльності вузівського музею”.
На конференції виступили ректор НУА К.В. Астахова, голова Асоціації вузівських музеїв професор С.І. Посохов, доц. В.М. Корнієнко, та ін.
Цікавою була доповідь аспіранта ХНУ ім. Каразіна Є.С. Рачкова “Сучасне та минуле університетів України та їх музейні репрезентації”.
Актуальне питання патріотичного виховання студентської молоді на традиціях вузів викликало жваву зацікавленість та обговорення присутніх керівників музеїв.
Майбутні абітурієнти НТУ “ХПІ”
Наприкінці жовтня до музею завітали школярі ліцею “Гармонія” м. Мирноград (Димитрів) Донецької області.
Зацікавлено слухали вони розповідь директора музею про славетну історію вишу та зустрілись з професорами деяких кафедр та факультетів, а саме: проф. Л.І. Перевалов, проф. В.Т. Долбня, проф. А.П. Лазуренко, доц. Мочалова О.І.
Отримавши цікаву інформацію, заряд натхнення та матеріали майбутнього абітурієнта нашого вузу й невеликі подарунки, ліцеїсти с задоволенням фотографувалися у музеї та ділилися враженнями .
До Дня Захисника України
5 жовтня напередодні Дня Захисника України в музеї відбулась зустріч студентів факультетів ТМ, О, викладачів та співробітників університету з випускником НТУ «ХПІ» 2001 р., учасником бойових дій на Донбасі у зоні АТО з квітня 2015 р. по квітень 2016 р., завідувачем навчальної лабораторії інформаційно-обчислюваного Центру НТУ «ХПІ» старшим лейтенантом запасу Гуренком Максимом Сергійовичем.
Присутні подивились документальний фільм про 20-й Окремий мотопіхотний батальон 93-ї Окремої Гвардійської механізованої бригади Збройних Сил України, де проходив службу ст. лейтенант М.С. Гуренко та світлини з місця проходження служби.
Факти з розповіді гостя викликали щирий відклик у аудиторії. Особливо цікавими були експонати виставки, організованої до Дня Захисника України.
На зустрічі були присутні викладачі кафедри жирів, на якій навчався герой зустрічі. Вони згадували, яким старанним, доброзичливим та здібним студентом був Максим Гуренко. Знання, отримані в університеті, та особисті якості дозволили М.С. Гуренку зайняти в батальоні Збройних Сил України посаду начальника служби паливно-мастильних матеріалів.
Всі присутні дякували М.С. Гуренку за те, що як і тисячі воїнів з честю, мужністю та відвагою боронив рідну землю.
Ювілейні дати
Протягом останнього тижня вересня в нашому музеї студенти факультетів І, ІТ, БФ,СГТ, ТМ мали змогу долучитися до значущої сторінки в історії нашої держави – проголошення Української Народної Республіки самостійною, вільною, суверенною державою українського народу на засіданні УЦР під головуванням та на пропозицію видатного українського історика, громадського та політичного діяча М.С. Грушевського, до 150-річчя якого і були приурочені пергляд фільму, зустрічі з проректором НТУ “ХПІ”, професором Ю.Д. Сакарою, промови директора музею.
Ніч науки у музеї історії НТУ “ХПІ”
Наші гості – школярі СШ №141, 54, 153, 93, 122, Гімназій №№ 39, 13, 172; родини харків’ян, випускники ХПІ різних років, у тому числі проректор НТУ “ХПІ” Р.П. Мигущенко з родиною, випускники ХНУ ім. В.Н. Каразіна, НАУ “ХАІ” ім. М.Є. Жуковського, ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, студенти харківських вузів, майбутні абітурієнтиі та гості міста.
З зацікавленістю відвідувачи ознайомилися з історією одного з найстаріших технічних вузів м. Харкова та України в музеї, в якому представлена 131-річна історія вузу. Після екскурсії переможці вікторини на знання історії Харкова та НТУ “ХПІ”, та найбільш допитливі знавці історії отримали пам’ятні призи. Без подарунків не залишилися у “Ніч науки” і наймолодші гості музею.
Зустріч до Дня танкістів
12 вересня в музеї історії НТУ “ХПІ” відбулася зустріч студентів 1 курсу факультету комп’ютерно-інформаційних технологій з видатним випускником НТУ “ХПІ” лауреатом Державної премії, головним конструктором КП ХКБМ імені О.О. Морозова, генеральним конструктором КП ХКБМ імені О.О. Морозова в 2011-2015 рр., к.т.н. Веретенніковим Олександром Івановичем.
Знайомство першокурсників з історією НТУ “ХПІ”
З 1 вересня в музеї історії НТУ “ХПІ” розпочалися екскурсії першокурсників.
Студенти пізнають сторінки історії рідного вузу, знайомляться з видатними вченими, випускниками, досягненнями наукових шкіл, унікальними розробками, традиціями, міжнародним співробітництвом, творчими та спортивними досягненнями Харківської Політехніки. Наочно у музеї представлені документи, фотографії, речові експонати, тощо.
7 вересня зі студентами АП та ТМ факультетів зустрівся відомий вчений, найстаріший професор університету, д.т.н., Заслужений працівник вищої школи України, Почесний доктор НТУ “ХПІ”, стипендіат президента України, проректор ХПІ у 1978-1989 рр., декан АП факультету 1961-1963 рр., декан ЕМС факультету, зав. каф. промелектроніки у 1972-1989 рр. Віктор Тимофійович Долбня.
Він побажав студентам наполегливості і успіхів у навчанні, гідно по життю нести звання харківського політехніка.
Консул Польщі у музеї історії НТУ “ХПІ”
21 травня музей історії НТУ “ХПІ” відвідав Генеральний консул Польщі у Харкові пан Януш Яблонський з делегацією дипломатичних працівників.
Він був вражений багатою історією Харківської політехніки, її давніми міжнародними зв’язками з вузами Польщі, Угорщини, Німеччини, В’єтнаму.
Проректор НТУ “ХПІ” професор Г.С. Хрипунов розповів про традиції НТУ “ХПІ” з міжнародної діяльності, відповів на запитання дипломата стосовно сьогодення вузу.
Генеральний консул Польщі у Харкові пан Януш Яблонський залишив запис у Книзі почесних гостей музей.
Зустріч з О.А. Векленком.
12 травня в музеї історії НТУ «ХПІ» відбулася зустріч студентів машинобудівного факультету (декан – проф. М.С. Степанов) з видатним харківським художником-графіком, Заслуженим діячем мистецтв України, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС, президентом Міжнародного триєнале екологічного плакату і графіки «4-й блок», професором кафедри графічного дизайну Харківської державної академії дизайну та мистецтв О.А. Векленком.
Почесного гостя познайомив з присутніми проректор НТУ «ХПІ» проф. Ю.Д. Сакара. Він зауважив, що майже 100 політехників – викладачів, співробітників внесли свій вклад у ліквідацію наслідків найстрашнішої катастрофи ХХ ст., з них до 30-річчя аварії дожили тільки 17… Сучасні студенти повинні не тільки пам’ятати цю трагічну сторінку в історії України та світу, але й як майбутні фахівці – особливу увагу звертати на екологічні проблеми сьогодення.
Студенти почули розповідь проф. О.А. Векленка, нашого сучасника, який у трагічні для України дні після аварії на Чорнобильський АЕС, як і десятки тисяч військовослужбовців запасу
Збройних Сил Радянського Союзу, рятував рідну землю і світ від незримого ядерного ворога. Це було з 2 травня по 30 липня 1986 р. Присутні побачили унікальні документальні фотографії, малюнки. Як художник, він знайшов можливість реалізувати свої враження від побаченого в малюнках. 36 портретів воїнів-однополчан, які виконували важку та небезпечну, але дуже важливу роботу. Художник і сам неодноразово працював на станції, і робив те ж саме, що і його герої. Всі вони, бійці Чорнобилю, бездоганно виконали свій обов’язок.
Ці малюнки, фотографії О.А. Векленка спочатку експонувались у Києві, Харкові, Полтаві, інших містах України.
Художник О.А. Векленко став засновником і організатором відомої в світі галереї «4-й блок». Ця назва охоплює різні види образотворчого мистецтва, а також мистецько-екологічні акції.
А стрижнем програми залишається Міжнародна виставка графіки та плакату, яка раз у три роки збирає твори видатних дизайнерів-графіків з усього світу. Тих, хто уболіває за майбутнє планети.
Аналогів колекції зібраних творів немає в Україні та за її межами. За 15 років з 1991 р. в триєнале зібрано біля 5000 робіт з 45 країн. Більшість авторів – видатні художники з Англії, Франції, Німеччини,США, Канади, Австралії, Японії, Росії, України, твори яких зберігаються у найвідоміших музеях світу – «Метрополітен-музей» у Нью-Йорку, Бібліотеці Конгресу США у Вашингтоні, Музеї сучасного мистецтва у Парижі, Британському Королівському музеї у Лондоні та ін..
Гість політехніків – О.А. Векленко – організатор і учасник та лауреат багатьох виставок в Україні, Великобританії, Данії, Канаді, Польщі, Росії, Словаччині, Турції, Фінляндії, Чехії, Швейцарії.
Напередодні 30-ї річниці аварії на ЧАЕС та 5-ї річниці катастрофи в Японії на АЕС Фукусіма проф. О.А. Векленко був запрошений до Франції.
У великих і малих містах протягом двох тижнів експонувалася виставка фотографій, малюнків та плакатів галереї «4-й блок».
О.А. Векленко спілкувався з численною аудиторією.
Пам’ять про Чорнобиль назавжди залишається в наших серцях.
Довідка:
Триєнале – захід, який проводиться раз на три роки, наприклад виставка, кінофестиваль та ін..
Зустріч студентів з ліквідаторами наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 21 квітня.
26 квітня, виповнюється 30 років з дня найбільшої техногенної аварії в історії ядерної енергетики, Чорнобильської катастрофи. В НТУ «ХПІ» проходить серія заходів, приурочених цій «чорній» даті. Так, співробітники Музею історії ХПІ та кафедри етики, естетики та історії культури організували зустріч студентів з ліквідаторами наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Своїми спогадами поділилися політехніки, які разом з сотнями тисяч військових і добровольців боролися з наслідками Чорнобильської аварії 1986 року.
Серед почесних гостей заходу:
учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 р., випускник ХПІ, один з організаторів разом з професором Олегом Анатолійовичем Векленко галереї «4-й блок» В’ячеслав Захарович Оленін;
учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1987 р., старший викладач кафедри фізвиховання, майстер спорту СРСР з гімнастики Віктор Анатолійович Денисов;
учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1987 р., викладач кафедри технічної кріофізики Сергій Вікторович Юшко;
учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 р., провідний інженер кафедри технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей Сергій Зіновійович Зеленцов.
В’ячеслав Захарович Оленін подарував Музею історії НТУ «ХПІ» пам’ятні плакати, представлені на міжнародній триєнале екологічного плакату «4-й блок», яка традиційно проходить у річницю вибуху на Чорнобильській АЕС.
У Музеї історії НТУ «ХПІ» експонується виставка «30-річчю Чорнобильської трагедії присвячується…».
Сьогодні з учасниками — ліквідаторами наслідків Чорнобильської аварії, співробітниками НТУ «ХПІ» зустрівся ректор Є.І. Сокол. Він висловив глибоку вдячність тим, хто, ризикуючи своїм здоров’ям і навіть ціною власного життя захистили Україну, людство від можливих жахливих наслідків катастрофи. В університеті працюють зараз 9 постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, 7 учасників ліквідації наслідків на ЧАЕС та 3 евакуйованих з зони відчуження. Їх було набагато більше, та дехто вже, на жаль, пішов із життя. Їх пам’ять учасники зустрічі вшанували хвилиною мовчання.
Довідка:
26 квітня 1986 року в результаті вибуху 4 реактор Чорнобильської АЕС був повністю зруйнований. Викинуті в атмосферу продукти поділу ядерного палива були рознесені повітряними потоками на значні території, обумовивши їх радіоактивне забруднення не лише поблизу АЕС, але і за сотні і навіть тисячі кілометрів від місця аварії. Радіоактивного забруднення зазнали території багатьох країн.
Відразу ж після катастрофи загинула 31 людина, а 600 тисяч ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації. Радіоактивного опромінення зазнали майже 8,4 мільйона жителів України, Білорусії і Росії, з них було переселено майже 404 тисячі осіб.
Навколо місця аварії була створена 30 кілометрова зона відчуження, яка існує і до нашого часу.
Зустріч з видатним випускником НТУ “ХПІ” Ю.Л. Левицьким
20 квітня до нашого університету завітав видатний випускник НТУ “ХПІ” (1960 р., ТМ факультет), Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України, кавалер орденів “За заслуги” всіх трьох ступенів, заступник Генерального директора відомого в світі державного підприємства “Завод імені В.О. Малишева” Юхим Львович Левицький. Захід було організовано Музеєм історії НТУ “ХПІ” та кафедрою філософії НТУ “ХПІ” (старший викладач В.І. Міщенко).
Візит першого космонавта України, Героя України Л.К. Каденюка
19-20 квітня в НТУ “ХПІ” відвідав перший космонавт Незалежної України, Герой України Л.К. Каденюк.Він взяв участь у конференції, “Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес”, присвяченої 55-річчю першого польоту людини у космос.
Також космонавт Л.К. Каденюк 19 квітня відвідав Музей історії НТУ “ХПІ”, де ознайомився з історією університету та виставкою “Космос починається з Землі”.
Почесний гість написаив свої враження у Книзі відгуків.
Конференція керівників музеїв вузів м. Харкова
26 лютого 2016 р. у Музеї історії НТУ «ХПІ» відбулась науково-практична конференція керівників музеїв вузів м. Харкова «Деякі питання практичної діяльності вузівських музеїв на сучасному етапі».
У конференції взяли участь директори музеїв ХНУ ім. В.Н. Каразіна, ХНУРЕ, НАУ ім. Жуковського «ХАІ», ХНАДУ, ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, ХНФУ, ХНДУМГ ім. О.М. Бекетова, ХДЗВА та інші представники Асоціації співробітників вузівських музеїв м.Харкова.
Від керівництва НТУ «ХПІ» учасників конференції привітав та побажав плідної роботи проректор НТУ «ХПІ» професор Р.П. Мигущенко.
Для гостей була організована екскурсія територією університету, фотографування біля пам’ятника Першому інженеру. Вони побачили перші корпуси Харківського технологічного інституту ХІХст. та історичну будівлю електрокорпусу видатного архітектора О.М.Бекетова.
Цікавою була зустріч на одній з найстаріших кафедр університету «Електричні машини», яку заснував видатний вчений, Заслужений професор П.П. Копняєв. Завідувач кафедри професор В.І Мілих та професор В.Д.Юхимчук познайомили керівників музеїв з історією кафедри, її унікальною лабораторією.
Цікавою була доповідь «Сучасні музеї США : погляд українського історика» доцента кафедри політичної історії к.і.н. А.В. Харченка.
Доповідь Г.В. Бистріченко «Про історичні традиції, сучасність та перспективу музею історії НТУ «ХПІ» учасники прослухали безпосередньо у музеї, де наочно ознайомилися з новими розділами експозиції.
Жвавою і корисною була дискусія музейників щодо проблем вузівських музеїв у сучасних умовах.
Висловлюємо щиру подяку від Асоціації співробітників вузівських музеїв міста Харкова керівництву НТУ «ХПІ», профспілковим організаціям та всім підрозділам університету, завдячуючи яким було проведено конференцію на високому рівні, про що свідчать схвальні відгуки гостей.
Незвичайна лекція для майбутніх абітурієнтів Політеху
Сьогодні, 17 грудня, в Політеху відбулася незвичайна лекція для майбутніх абітурієнтів – школярів 8-х класів Харківської гімназії №1. Захід став першою подією у рамках проекту з профорієнтаційної роботи «Шлях до творчості та науки», започаткованого музеєм НТУ «ХПІ».
Восьмикласники виявили щиру зацікавленість до історії Харківської Політехніки, нових експонатів-подарунків до 130-річчя НТУ «ХПІ», а також – до виставки, присвяченої 50-річчю факультету транспортного машинобудування (ТМ).
На ній представлені раритетні експонати з історії кафедр ТМ факультету та унікальна колекція моделей танків масштабу 1:72, виготовлених вченим, д.т.н., професором О. Г. Авруніним, який зустрівся зі школярами. Захоплюючись ще з дитинства моделюванням, він навчився старанності, уважності, що допомогло йому досягти поставленої мети у подальшому житті.
Наприкінці лекції школярі отримали інформаційні матеріали ТМ факультету та кафедр.
Зустріч з видатним ученим, професором Анатолієм Бойком
У рамках святкування 130-річчя НТУ «ХПІ», 11 листопада, в музеї вузу відбулася зустріч з випускником 1961 року кафедри турбінобудування, яка в цьому році святкує свій 85-річний ювілей, засновником наукового напрямку «Оптимальне проектування турбомашин», доктором технічних наук, професором, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки Анатолієм Володимировичем Бойком.
Видатний учений розповів про свою наукову та громадську діяльність. Зокрема, згадав студентські роки, роботу проректором ХПІ з навчальної роботи та міжнародних зв’язків (протягом 32 років), а також діяльність на посаді директора відділу промисловості та технології Європейської Економічної Комісії ООН у Женеві (Швейцарія).
Анатолій Володимирович зазначив, що саме на кафедрі турбінобудування, яку він очолює з 2004 року, під керівництвом професора В.М. Маковського була розроблена перша в СРСР стаціонарна газова турбіна, встановлена на шахті «Подземгаз» у Горлівці.
У життєвому багажі А. В. Бойка — багатий досвід міжнародного співробітництва у сфері науки і техніки. Так, в 1976 році він перебував в Англії, де брав участь у наукових дослідженнях і читав лекції у Кембриджі та інших престижних університетах Великобританії. Як директор відділу ЄЕК ООН з 1985 до 1999 року, А. В. Бойко ініціював, розробив та реалізував регіональні програми для держав — членів ЄЕК ООН в галузі науки і техніки, чорної металургії, хімічної промисловості, машинобудування, автоматизації та стандартизації.
Про світове визнання внеску вченого в технічний і суспільний прогрес свідчать його обрання Академіком Російської Академії Природничих наук, членом Нью-Йоркської Академії наук, регулярне внесення його імені до реєстру всесвітнього авторитетного видання «Хто є хто в науці і техніці» — «Who is Who in Science and Engineering».
Співробітники музею НТУ «ХПІ» підготували презентацію, яка проілюструвала найяскравіші та значущі події, досягнення видатного вченого, професора, а студенти Політеху, Харківського комп’ютерно-технологічного коледжу НТУ «ХПІ», школярі 9-10-х класів Харківської гімназії №1 та Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 змогли ближче познайомитися та поспілкуватися з Анатолієм Володимировичем Бойком.
Зустріч з видатним випускником
Головний конструктор з проектування ракет стратегічного призначення Харківського НВО Хартрон лауреат Ленінської премії та Державної премії СРСР випускник 1957 року В О Уралов 12 квітня 2011 р
Останні коментарі