З Міжнародним Днем студентів!

Гість музею – Почесний професор НТУ “ХПІ”, видатний художник України

29 жовтня музей історії НТУ “ХПІ” відвідав поважний гість Віктор Іванович Ковтун – Почесний професор НТУ “ХПІ”, Народний художник України, Заслужений художник України, Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, Почесний громадянин м. Харкова та Харківської області, член Спілки художників України, голова Харківської організації Національної спілки художників України, президент Міжнародного благодійного фонду ім. І. Рєпіна, учасник багатьох міжнародних виставок.
Ректор НТУ”ХПІ” Євген Сокол з гостями біля подарованих університету картин художника, на яких зображені старовинні корпуси Харківського Політехнічного.
Разом з гостем з історією університету ознайомилися відомі наші випускники: екс-керівник СБУ в Харківській області Олександр Пивовар та бізнесмен Володимир Саленков.


Віктор Іванович був здивований вкладом відомих архітекторів – викладачів Харківського технологічного інституту у підготовку інженерів-технологів, серед яких знаний не тільки в Україні видатний академік архітектури О.М. Бекетов, .




Гість залишив запис у Книзі Почесних гостей музею.

До 100-річчя з дня народження професора М.А.Любчика

27 жовтня відбулася он-лайн конференція, яка у зв’язку з пандемією була перенесена з 2020 року. Захід був присвячений 100-літньому ювілею доктора технічних наук, професора Михайла Абрамовича Любчика – засновника династії політехніків, відомого вченого, спеціаліста в галузі проблем теорії, проектування та промислового впровадження технічних засобів електроавтоматики, робототехніки та медичної техніки, Заслуженого працівника народної освіти України, Державного стипендіата Президента України в галузі освіти, Почесного доктора НТУ «ХПІ», лауреата Національної іміджевої програми «Лідери ХХI століття».

На конференції спікерами були випускники ХПІ різних років:
Почесний ректор НТУ “ХПІ”, голова Вченої ради НТУ «ХПІ», член-кореспондент НАНУ, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Почесний академік Академії педагогічних наук України, Почесний громадянин м. Харкова, доктор технічних наук, професор Леонід Леонідович Товажнянський,
проректор НТУ “ХПІ”, професор Юрій Іванович Зайцев,
проректор ХПІ з навчальної роботи і міжнародних звязків у 1972-1985рр., директор департаменту промисловості ООН у 1985-1999рр., завідувач кафедри турбінобудування у 2004-2017рр., лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор технічних наук, професор Анатолій Володимирович Бойко,
проректор ХПІ з адміністративно-господарчої роботи у 1993-1995рр, доктор наук з державного управління, к.т.н., завідувач кафедри соціально-гуманітарної політики Інституту державного управління ХНУ ім. В.Н.Каразіна, професор Віктор Павлович Єлагін,
завідувач кафедри інженерної електрофізики у 1996-2005рр., д.т.н., професор Валерій Михайлович Михайлов,
завідувачка кафедри теоретичних основ електротехніки НТУ “ХПІ”, доктор технічних наук, професор Марина Михайлівна Резінкіна,
завідувач кафедри електричних апаратів НТУ “ХПІ”, доктор технічних наук, професор Євген Іванович Байда,
багаторічний голова спортивного клубу “Політех”, суддя республіканської та всесоюзної категорії, викладач кафедри фізвиховання НТУ “ХПІ” Олег Якович Толстунов,
представник династії, завідувач кафедри комп’ютерної математики та математичного моделювання НТУ “ХПІ” у 2004-2021рр.(нині – комп’ютерної математики та аналізу даних), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Член Науково-методичної ради МОН України, Національного комітету України з автоматичного керування, член Нью-Йоркської академії наук(США), Міжнародного наукового товариства IEEE, академік АНВШ України, доктор технічних наук, професор Леонід Михайлович Любчик.
Всі виступаючі поділилися незабутніми враженнями від навчання у професора, спільної роботи та участі у виконанні проектів з ним, спілкування з ювіляром.
Як відмітив проф. Л.Л.Товажнянський: “Все життя проф. М.А.Любчика було присвячене Харківському політехнічному інституту. Довгі роки він працював членом робочої групи Міністерства освіти України з штатного розрахунку професорсько-викладацького складу. Михайло Абрамович був видатним методистом та організатором навчального процесу”. Спікер додав, що пропозицію Михайла Абрамовича про збільшення часів на викладання фундаментально-теоретичних дисциплін з математики, фізики, механіки та інше при розробці індивідуальних навчальних планів, значно підвищило рівень підготовки випускників ХПІ. Він дбав про залучення інформаційних технологій до навчального процесу та наукових досліджень, придбання перших ЕОМ, створення обчислювального центру. Спікер додав, що професор М.А. Любчик поєднував в собі якості порядної та розумної людини. Яскравим та самовідданим було його життя ювіляра, тому професор Л.Л.Товажнянський з задоволенням приєднався до цієї конференції.

Проректор Ю.І.Зайцев відмітив високу інтелигентність ювіляра, його врівноваженість та характерну манеру висловлювання думок. Найголовнішим надбанням проф. М.А.Любчика спікер назвав виховання дуже талановитого сина – доктора технічних наук, професора Л.М. Любчика, знаного не тільки в НТУ “ХПІ” , а й за кордоном.

З відеозвернення професора А.В.Бойка присутні дізналися про високі якості ювіляра, про його внесок у підготовку на кафедрі електричних апаратів 49 іноземних фахівців для таких країн як Алжир(8), Куба(25), Ліван(3), Болгарія, Нігерія, Польща, Танзанія та інші у період проректорства спікера. Професор відмітив особливу участь Михайла Абрамовича у долі здібного студента з Гвінеї, випускника 1981р. Мамаду Сіссе, який навчався на кафедрі в аспірантурі. Повернувшись на батьківщину цей студент з вдячністю серед викладачів кафедри згадував в першу чергу професора М.А. Любчика.

Професор М.М. Резінкіна пригадала про спілкування з ювіляром під час підготовки до захисту своєї кандидатської дисертації. Михайло Абрамович був справжнім професором, порядною людиною, високоінтелектуальним фахівцем, готовим завжди допомогти молодим науковцям, підтримати їх на шляху до великої науки.
Директор музею Г.В. Бистріченко запропонувала переглянути найяскравіші сторінки життєдіяльності професора. З світлин довоєнного часу життя студентів ХЕТІ, важкого періоду війни та післявоєнного часу відбудови міста та інституту, розквіту наукових досягнень ХПІ, присутні дізналися про внесок професора М.А. Любчика у розвиток електротехнічної науки у ХПІ.






Під час розповіді про навчання в ХЕТІ майбутньої дружини М.А. Любчика, Суламіфі Йосипівни Шульман, яка потім довгі роки готувала спеціалістів у електромеханічному технікумі, зі спогадами про навчання у цього прекрасного викладача технікуму виступив професор В.М. Михайлов. Спікер пригадав незабутні і цікаві роки навчання в ХПІ, піготовку дипломних робіт у М.А. Любчика та С.М. Фертика. Гість показав учасникам зібрання фотографію випускників технікуму 1961р. на якій є і С.Й. Любчик.

Цікавими спогадами поділився і проф. В.П. Єлагін, випускник кафедри електричних апаратів, зосередившись на багатогранності інтересів ювіляра, який займався і впровадженням технічних засобів електроавтоматики, і вдосконаленням учбового процесу, і приладів технічних засобів робототехніки та магнітотерапії, і створенням штучного серця… Пригадав, як разом з професором їздив до Прибалтики і вдячний долі за те, що знав таку високоповажну і порядну людину.
Про продовження та створення ряда нових напрямів наукової школи низьковольтного електроапаратобудування, говорив і наступний доповідач, проф. Є.І. Байда, можна сказати “онук” ювіляря, бо вчився у проф. Б.В. Кліменка, одного з кращих учнів проф. М.А. Любчика. Спікер характеризував ювіляра, як методиста “від Бога”, толерантну людину.
Ще один спікер, О.Я.Толстунов, можна сказати завершив “образ” династії Любчик, охарактеризувавши Леоніда Михайловича та Галину Леонідівну, а особливо Марію та Євгена – молоде покоління Любчиків, як завзятих пловців, бадмінтоністів, які все життя з задоволенням займаються спортом.
На завершення зустрічі проф. Л.М. Любчик разом з дружиною подякували всім учасникам конференції, побажали здоров’я, натхнення у роботі та житті.

І один у полі воїн

Сьогодні, 22-го жовтня до музею історії НТУ “ХПІ” завітав цікавий гість, студент Майк з Еквадору.
І хоча у місті доволі напружена ситуація через пандемію, Майк не злякався і ознайомився з історією славетного вишу. Бажаємо наполегливому студенту успіхів у навчанні, та якомога більше приємних вражень та спогадів про Україну!

До Дня Захисника України

13 жовтня 2021р. Музей історії НТУ «ХПІ» та Навчально-науковий інститут механічної інженерії та транспорту НТУ «ХПІ» (директор професор В.В.Єпіфанов, заст. директора з виховної роботи проф. М.Є. Сергієнко) провели відеоконференцію, присвячену Дню захисників і захисниць України. Зустріч проходила в режимі он-лайн.
До учасників і гостей від ректорату університету звернувся проректор НТУ «ХПІ» професор Ю.І.Зайцев. Він поздоровив всіх зі святом і побажав здоров’я, миру, всіляких успіхів, а студентам – особливо успіхів у навчанні.
Спікерами зустрічі були:
начальник організаційно-аналітичного сектору ДП «ХКБМ імені О.О. Морозова», кандидат технічних наук, лауреат премії Президента України для молодих вчених, випускник НТУ «ХПІ» Сергій Стрімовський;
Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, завідувач кафедри КГМ імені О.О. Морозова НТУ «ХПІ» у 1992-2007рр., випускник ХПІ, д.т.н, професор Є.Є. Александров;
викладач Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ», учасник АТО/ООС, підполковник Андрій Кривошапка.

Учасники заходу познайомились з розвитком бойових машин, які створювались в ХКБМ з 30-х років минулого сторіччя до сучасних розробок під час виступу С. Стрімовського.


Професор Є.Є. Александров зосередив увагу на особистостях вчених та конструкторів, які створювали українську школу танкобудування. Саме кафедра ХПІ, створена за ініціативи видатного конструктора танків О.О. Морозова та керівництва ХПІ, і зараз єдина в Україні, яка готує фахівців в галузі танкобудування. Випускники НТУ «ХПІ», які працюють на керівних посадах на ДП «Завод імені В.О. Малишева», надали фото сучасного обладнання та продукції підприємства, але в зв’язку з виробничою необхідністю не змогли доєднатися до заходу.


Продовжив зустріч викладач Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ», учасник АТО, ООС, підполковник Андрій Кривошапка, який особисто передав відгуки танкістів-учасників АТО, ООС про високий рівень нової та оновленої техніки, що розробляють харківські танкобудівники.



Учасники подивились документальні кадри про участь вихованців НТУ «ХПІ» у війні на Донбасі, вшанували Героїв України, які загинули, та подякували тим, хто героїчно захищає Україну сьогодні.

ДО 100-РІЧЧЯ ВІДОМОГО ВЧЕНОГО

4 жовтня 2021 року виповнилося 100 років з дня народження відомого вченого, знаного спеціаліста в галузі проблем регулювання двигунів внутрішнього згоряння, випускника Харківського механіко-машинобудівного інституту 1948р., доктора технічних наук, професора Грунауера Олександра Адольфовича, який у 1968-1991рр. завідував кафедрою “Теорія механізмів та машин”, активно займався науковою діяльністю, розвитком, оновленням обладнання та вдосконаленням учбового курсу, виховав плеяду учнів – відомих вчених і педагогів НТУ “ХПІ”.

80-ті роковини трагедії у Бабиному Яру

Сьогодні, 30 вересня в музеї НТУ “ХПІ” вшанували память безвинно загиблих жертв У Бабиному Яру. Студенти першого курсу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу(директор – проф. О.В. Манойленко) та Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки(директор – проф. Р.С. Томашевський) з повідомлення директора музею Г.В. Бистріченко дізналися про трагічні події ХХ-го сторіччя в історії України: Голодомори, репресії, депортації, війни. Серед цих кривавих злочинів проти людяності особливим цинізмом і жорстокістю виділяється розстріл 29 та 30 вересня 1941р. майже 34 тисяч мирних жителів Києва єврейської національності, серед яких переважно були діти, жінки, люди похилого віку. Про цю страшну трагедію та злочинні дії гітлерівців у Дробицькому Яру під Харковом у 1941-1942рр. студентам розповів доцент кафедри українознавства, культурології та історії науки(зав. каф. проф. В.М. Скляр), дослідник історії Голокосту університетської партнерської програми Claims Conference, доктор філософії А.В. Харченко.

До 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

29-30 вересня 1941 року у Бабиному Яру міста Києва відбулася страшна трагедія – загибель майже 34 тисяч безвинних жертв єврейської національності. Всього за роки окупації в цьому урочищі було страчено понад 100 тисяч людей, серед яких психічнохворі пацієнти психіатричної лікарні, ОУНівці, роми, діти, підпільники, військовополонені червоноармійці.
ПАМ’ЯТАЄМО…

До дня народження НТУ “ХПІ”

Вітаємо політехніків усіх поколінь зі 136-річчям відкриття Харківського Практичного Технологічного Інституту!
Бажаємо здоров’я, успіхів у навчанні та роботі, подальшого розвитку та самовдосконалення.

100-річчя видатного політехніка

26 вересня виповниться 100 років з дня народження відомого вченого в галузі динаміки та міцності машин, теорії коливань та оптимального проектування турбомашин, Почесного доктора НТУ “ХПІ”, пожиттєвого стипендіата Президента України, Заслуженого діяча науки УРСР, двічі лауреата Державної премії УРСР (1984р.) та України (1997р.), доктора технічних наук, професора Сергія Івановича Богомолова. Професор С.І.Богомолов був нагороджений трьома орденами та багатьма медалями як учасник бойових дій під час Другої світової війни. Після закінчення інженерно-фізичного факультету ХПІ в 1951р. він пройшов шлях від асистента до завідувача однієї з провідних кафедр університету – Динаміки та міцності машин. Професор С.І. Богомолов багато зробив для розвитку кафедри “Динаміка та міцність машин”, інженерно-фізичного факультету, НТУ “ХПІ”. Його учні, серед яких багато відомих вчених, дослідників і сьогодні продовжують справу Вчителя.

На цій фотографії професор С.І. Богомолов разом з доктором технічних наук, професором Анатолієм Васильовичем Бурлаковим – відомим вченим у галузі динаміки та міцності машин, випускником ХПІ 1951р., лауреатом Державної премії України, якому 24 квітня 2021року виповнилося б 100 років з дня народження.

Ніч Науки у музеї Харківського Політеху

Як завжди, заходи “Ночі Науки у НТУ “ХПІ” викликали жвавий інтерес серед молоді. Старшокласники шкіл Харкова №№ 13,17,54, 122,157 з викладачами відвідали різні локації, серед яких були прогулянки кампусом університету з цікавими розповідями про видатних вчених, наукові школи, досягнення кафедр та екскурсії до музею.



Майбутніх абітурієнтів привітала молода вчена НТУ “ХПІ”, лауреатка Державної премії Президента України для молодих вчених, керівник наукового об’єднання “Welding World”, ст. викладач кафедри зварювання, кандидат технічних наук Альона Глушко.

Приємно було бачити і випускників минулих років, які з задоволенням пригадали студентські роки навчання у ХПІ, улюблених викладачів.