Щиро вітаємо з Днем знань – справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності. Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя.
12 березня в рамках візиту до НТУ “ХПІ” музей відвідав пан Єнс Штракелян – ректор Магдебурзького університету імені Отто-фон-Геріке(Німеччина). Під час екскурсії пан Є. Штракелян був приємно здивований збереженими раритетними експонатами, серед яких і диплом професора П.П. Копняєва – випускника Дармштадтського технологічного університету . Але найбільший інтерес гість проявив до першого подарунку делегації Магдебурзького університету, який демонструє дослід видатного німецького вченого, ім’ям якого був названий університет.
19 лютого після екскурсії у музеї історії НТУ “ХПІ” першокурсники гр.Е-119А та гр.Е-119Б(керівник – доц. каф. “Електричні станції” Г.А.Тищенко) ознайомилися з матеріалами виставки та вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні, серед яких троє харків’ян: Владислав Зубенко, Євген Котляр та Юрій Паращук.
У заході взяв участь і виступив перед студентами Вчений секретар Вченої Ради НТУ “ХПІ”, д.т.н., професор О.Ю. Заковоротний.
20 лютого студенти гр. Е-119в(керівник доц. Д.О. Данильченко) Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки під час відвідування музею після екскурсії взяли участь у флеш-мобі, присвяченому Міжнародному дню рідної мови. Студенти прочитали вірш відомого українського поета Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти – Людина”.
24 грудня музей відвідали почесні гості: правнук та праправнучка Саула Марковича Фертика – видатного політехніка, талановитого експериментатора, випускника 1930р. ХТІ, засновника школи високих напруг, керівника НДПКІ “Молния”.
Після відвідування високовольтної зали електротехнічного корпусу та декількох кафедр гості із задоволенням ознайомились з експозицією про видатного вченого у музеї.
Найбільшу зацікавленість у праправнучки викликали діючі макети ГІНу та НДПКІ “Молния”.
Проректор професор Ю.І. Зайцев привітав професора одного з університетів Лондона Олександра Содіна з донькою і розповів про сучасні досягнення університету.
Вчора у бібліотеці імені В.Г. Короленка відбулися заходи, присвячені 110-річчю з дня народження видатного конструктора космічної та авіаційної техніки, випускника НТУ «ХПІ» 1930 р., доктора технічних наук, генерал-майора, генерального конструктора НВО «Молнія» Гліба Євгеновича Лозино-Лозинського. Музей історії НТУ «ХПІ» взяв участь у проведенні науково-практичної конференції. Доповідь про внесок харківських політехніків у розвиток космічної галузі країни та зокрема Г.Є. Лозино-Лозинського зробила директор музею Г. Бистріченко.
Стисла біографічна довідка
Гліб Євгенович Лозино-Лозинський (1909—2001) — радянсько-український конструктор авіаційних і космічних двигунів, літаків-винищувачів і багаторазових космічних систем.
1926 р. він поступив у Харківський механіко-машинобудівний інститут, який успішно закінчив 1930 року (кваліфікація «інженер-механік» за спеціальністю «Паротехніка»).
1932 р. перейшов на роботу в Харківський авіаційний інститут інженером науково-випробовувальної станції. Тут брав участь у розробці першого радянського газотурбінного двигуна (ГТД) РТД-1.
У березні 1942 р.був прийнятий до конструкторського бюро А.Мікояна, брав участь в організації серійного виробництва родини літаків МіГ.
По-справжньому талант Г.Лозино-Лозинського як організатора та конструктора розкрився під час створення авіаційно-космічної системи «Спіраль», яка мала бути радянською відповіддю на створення в США ракетоплана «Х-15». Багаторазова авіаційно-космічна система (АКС) «Спіраль» складалася з орбітального пілотованого літака з ракетним прискорювачем та гіперзвукового літака-розгонника. Запуск орбітального ступеня повинен був відбуватися на висоті 24-30 кілометрів на швидкості, що в 6 разів перевищує швидкість звуку.
1976 року очолив Науково-виробниче об’єднання «Молнія», якому була доручена розробка багаторазового орбітального корабля «Буран» як відповідника «Шаттлу». 15 листопада 1988 року радянський «Буран» здійснив свій перший (й останній) космічний політ. Через фінансові й інші проблеми СРСР скоротив свої космічні програми, у тому числі й програму «Буран».
У кінці 1980-х років Г.Лозино-Лозинський разом з групою однодумців паралельно основній роботі розробляв багаторазову авіаційно-космічну систему «МАКС». Цей проект був унікальним своєю низькою собівартістю, міг базуватися на звичайних аеродромах і «вписувався» в існуючі системи наземного комплексу управління космічними польотами.
12 грудня традиційно Музеєм історії НТУ “ХПІ” разом з кафедрою філософії для студентів ІІ курсу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту було проведено філософський практикум. Співпраця зі старшим викладачем кафедри філософії НТУ “ХПІ” Віктором Івановичем Міщенком завжди знаходить відклик у студентів університету. Цього разу другокурсники Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту мали нагоду поспілкувалися з талановитим представником династії політехніків, випускником електроенергетичного факультету ХПІ 1996 р., заступником генерального директора з IT-технологій ДП “Завод імені Малишева” Андрієм Володимировичем Кривицьким.
У музеї історії НТУ “ХПІ” 12 грудня 2019 року відбудеться зустріч з випускником НТУ “ХПІ” 1996 р., заступником генерального директора з IT-технологій ДП “Завод імені В.О. Малишева” Андрієм Володимировичем Кривицьким. Початок о 12:30.
Останні коментарі