Музей НТУ "ХПI"

Вітання з новим навчальним роком

Щиро вітаємо з Днем знань – справжнім всенародним святом мудрості, доброти і людяності. Цей день завжди особливо урочистий і хвилюючий, адже саме з нього починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя.

Почесний гість музею

12 березня в рамках візиту до НТУ “ХПІ” музей відвідав пан Єнс Штракелян – ректор Магдебурзького університету імені Отто-фон-Геріке(Німеччина). Під час екскурсії пан Є. Штракелян був приємно здивований збереженими раритетними експонатами, серед яких і диплом професора П.П. Копняєва – випускника Дармштадтського технологічного університету . Але найбільший інтерес гість проявив до першого подарунку делегації Магдебурзького університету, який демонструє дослід видатного німецького вченого, ім’ям якого був названий університет.

Захід, присвячений Дню Героїв Небесної Сотні

19 лютого після екскурсії у музеї історії НТУ “ХПІ” першокурсники гр.Е-119А та гр.Е-119Б(керівник – доц. каф. “Електричні станції” Г.А.Тищенко) ознайомилися з матеріалами виставки та вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні, серед яких троє харків’ян: Владислав Зубенко, Євген Котляр та Юрій Паращук.

У заході взяв участь і виступив перед студентами Вчений секретар Вченої Ради НТУ “ХПІ”, д.т.н., професор О.Ю. Заковоротний.

Поздоровляємо з днем Соборності України

Гості музею

24 грудня  музей відвідали почесні гості: правнук  та праправнучка Саула Марковича Фертика – видатного політехніка, талановитого експериментатора, випускника 1930р. ХТІ, засновника  школи  високих  напруг, керівника НДПКІ “Молния”.

Після відвідування високовольтної зали електротехнічного корпусу та декількох кафедр гості  із задоволенням ознайомились з експозицією про видатного вченого у музеї.

Найбільшу зацікавленість у праправнучки викликали діючі макети ГІНу та НДПКІ “Молния”.

Проректор професор Ю.І. Зайцев привітав професора одного з університетів Лондона Олександра Содіна з донькою і розповів про сучасні досягнення університету.

З Новим Роком та Різдвом Христовим!

До 110-річчя з дня народження Г.Є. Лозино-Лозинського

Вчора у бібліотеці імені В.Г. Короленка відбулися заходи, присвячені 110-річчю з дня народження видатного конструктора космічної та авіаційної техніки, випускника НТУ «ХПІ» 1930 р., доктора технічних наук, генерал-майора, генерального конструктора НВО «Молнія» Гліба Євгеновича Лозино-Лозинського. Музей історії НТУ «ХПІ» взяв участь у проведенні науково-практичної конференції. Доповідь про внесок харківських політехніків у розвиток космічної галузі країни та зокрема Г.Є. Лозино-Лозинського зробила директор музею Г. Бистріченко.

Стисла біографічна довідка

Гліб Євгенович Лозино-Лозинський (1909—2001) — радянсько-український конструктор авіаційних і космічних двигунів, літаків-винищувачів і багаторазових космічних систем.

1926 р. він поступив у Харківський механіко-машинобудівний інститут, який успішно закінчив 1930 року (кваліфікація «інженер-механік» за спеціальністю «Паротехніка»).

1932 р. перейшов на роботу в Харківський авіаційний інститут інженером науково-випробовувальної станції. Тут брав участь у розробці першого радянського газотурбінного двигуна (ГТД) РТД-1.

У березні 1942 р.був прийнятий до конструкторського бюро А.Мікояна, брав участь в організації серійного виробництва родини літаків МіГ.

По-справжньому талант Г.Лозино-Лозинського як організатора та конструктора розкрився під час створення авіаційно-космічної системи «Спіраль», яка мала бути радянською відповіддю на створення в США ракетоплана «Х-15». Багаторазова авіаційно-космічна система (АКС) «Спіраль» складалася з орбітального пілотованого літака з ракетним прискорювачем та гіперзвукового літака-розгонника. Запуск орбітального ступеня повинен був відбуватися на висоті 24-30 кілометрів на швидкості, що в 6 разів перевищує швидкість звуку.

1976 року очолив Науково-виробниче об’єднання «Молнія», якому була доручена розробка багаторазового орбітального корабля «Буран» як відповідника «Шаттлу». 15 листопада 1988 року радянський «Буран» здійснив свій перший (й останній) космічний політ. Через фінансові й інші проблеми СРСР скоротив свої космічні програми, у тому числі й програму «Буран».

У кінці 1980-х років Г.Лозино-Лозинський разом з групою однодумців паралельно основній роботі розробляв багаторазову авіаційно-космічну систему «МАКС». Цей проект був унікальним своєю низькою собівартістю, міг базуватися на звичайних аеродромах і «вписувався» в існуючі системи наземного комплексу управління космічними польотами.

Прикладна філософія у Музеї

12 грудня традиційно Музеєм історії НТУ “ХПІ” разом з кафедрою філософії для студентів ІІ курсу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту було проведено філософський практикум. Співпраця зі старшим викладачем кафедри філософії НТУ “ХПІ” Віктором Івановичем Міщенком завжди знаходить відклик у студентів університету. Цього разу другокурсники Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту мали нагоду поспілкувалися з талановитим представником династії політехніків, випускником електроенергетичного факультету ХПІ 1996 р., заступником генерального директора з IT-технологій ДП “Завод імені Малишева” Андрієм Володимировичем Кривицьким.

Філософський практикум

У  музеї історії  НТУ “ХПІ” 12 грудня 2019 року відбудеться зустріч з випускником НТУ “ХПІ” 1996 р., заступником генерального директора з IT-технологій ДП “Завод імені В.О. Малишева” Андрієм Володимировичем Кривицьким. Початок о 12:30.