Історія кафедри технології органічних речовин НТУ “ХПІ”
Кафедра хімічної технології органічних речовин, як і інститут в цілому, веде своє літочислення з 1885 року, коли на хімічному відділенні були організовані два випускає кафедри, одна з яких іменувалася кафедрою технології органічних речовин і фарбувальних речовин. Підготовка інженерів на кафедрі велася по ряду напрямків хімічної технології: органічні барвники, папір, шкіра, жири, цукор, винокуріння, суха перегонка дерева, переробка нафти і газу та ін.
З 1885 року переважний розвиток на кафедрі отримала підготовка інженерів за технологією фарбувальних речовин і фарбуванню, по жіродобиванію і переробці жирів, почалася підготовка (з 1910 р) інженерів і по коксобензольному виробництву.
Найбільш істотну реорганізацію зазнала кафедра в 1929-1950 роках, коли відбувся поділ на ряд галузевих інститутів, і в їх числі був організований Харківський хіміко-технологічний інститут (ХХТІ). Кафедра технології органічних і фарбувальних речовин була розділена на 3 випускаючі кафедри: кафедра коксобензольного виробництва, кафедра технології органічних барвників і проміжних продуктів і кафедра технології жирів.
Кафедра коксобензольного виробництва в 1933 році була перейменована в кафедру технології пірогенних процесів, в 1946 році – в кафедру хімічної технології палива і в 1959 році – в кафедру хімічної технології твердого палива.
У 1975 році відбулося злиття кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників і проміжних продуктів. Об’єднана кафедра з двома (хімічна технологія твердого палива та хімічна технологія органічних барвників і проміжних продуктів) отримала найменування кафедри технології органічних речовин. Перші лекції з технології органічних барвників та їх застосування були прочитані студентам 4-го курсу в 1888 р. професором В. А. Геміліаном, учнем Д. І. Менделєєва і соратником А. М. Бутлерова.
У грудні 1889 року на кафедру технології органічних і фарбувальних речовин був запрошений як ад’юнкт-професора Олександр Павлович Лидов (1853-1919 р.р.), який у травні 1892 призначений завідувачем кафедрою і працював на цій посаді до 1919 року.
В інституті, разом з читанням лекцій та проведенням інших навчальних занять, А.П.Лідов керував дипломним проектуванням студентів по сухій перегонці дерева, газових та нафтопереробним заводом.
Після смерті проф. А. П. Лидова в Криму (1919 р.) кафедру технології органічних і фарбувальних речовин очолив проф. Мефодій Іванович Кузнєцов (1879-1950 р.р.). Він випускник ХТІ 1904 року, надісланий для роботи на кафедрі лаборантом (асистентом). У 1912 році М. І. Кузнєцов видав перший російською мовою підручник з виробництва коксу та хімічних продуктів коксування, який багато років був єдиним навчальним керівництвом у цій галузі промисловості.
У 1929 році завідувачем кафедри технології барвників і проміжних продуктів бив призначений професор Г. Н. Гулін, а в 1935 році, у зв’язку з його відходом по хвороби, кафедру очолив її випускник Петро Прохорович Карпухін (1902 – 1974 р.р.).
У 1936 р. в ХХТІ було створено науково-експериментальне виробництво (НЕПР). Причому цех органічного синтезу був у ньому основним. Проф. П.П. Карпухін із співробітниками розробили технологію і успішно випробували в цьому цеху ряд тіоіндігоідних барвників.
З 24 жовтня 1941 р. почалася окупація Харкова німецько-фашистськими загарбниками. У 1942 в евакуйованому інституті була організована кафедра технології пірогенних процесів. У роки Великої Вітчизняної воїни в евакуації в г.Чірчіке проф. П. П. Карпухін, доценти П. І. Михайленко, Г. К. Гончаренко і деякі інші співробітники кафедри розгорнули роботи з оборонної тематики, зокрема, з отримання тринітротолуолу (тротилу) з переробки Ферганській нафти, з розробки технології та проекту заводської установки виробництва неозон та ін. Після реевакуації ХХТІ в Харків кафедра технології органічних барвників, керована проф. П. П. Карпухін, повернулася до своїх традиційних дослідженням у галузі синтезу барвників і вихідних для них напівпродуктів.
До ВВВ кафедра випускала фахівців, в основному по коксохімії та газифікації, лише окремі випускники виконували дипломні проекти з гідрогенізації вугілля і напівкоксування торфу. Після ВВВ кафедрою здійснювалася підготовка переважно коксохіміків, але з 1947 по 1958 рік щорічно випускалися 6-8 інженерів та з виробництва вуглеграфітових і електровугільних матеріалів і виробів.
Після відновлення роботи кафедри хімічної технології палива та входження її до складу ХПІ ім. В. І. Леніна дослідні роботи продовжилися за двома напрямками:
1) дослідження в області розробки нових і інтенсифікації вже існуючих технологічних процесів переробки копалин вугілля і хімічних продуктів коксування
2) дослідження теоретичних проблем хімії та коксування вугілля.
З 1967 р. кафедрою під керівництвом проф. К. А. Бєлова успішно проводилися наступні наукові роботи:
1) використання “малого холоду” для вдосконалення технології уловлювання бензольних вуглеводнів з коксового газу;
2) дослідження щодо зниження втрат при зберіганні на складах продуктів ректифікації сирого бензолу;
3) дослідження з розробки методів виробництва високоякісного злежуються при зберіганні сульфату амонію;
4) дослідження з коксованию недроблених газового вугілля в лабораторних і промислових умовах;
5) дослідження з отримання формованого металургійного коксу з неспекающегося, плохоспекающіхся і володіють підвищеною спікливістю вугілля.
З вересня 1975 року на базі кафедр хімічної технології твердого палива та технології органічних барвників з’явилася нова кафедра – технології органічних речовин (ТОВ), на чолі якої став проф. К.А. Бєлов. З 1986 кафедру очолив професор М. Г. Скляр, а після нього завідувачем кафедри з 1989 року був призначений професор А. Г. Білобров.
Під його керівництвом і до теперішнього часу кафедра Технології органічних речовин готує фахівців за денною та заочною формою навчання за спеціальністю «Хімічна технологія органічних речовин», яка включає в себе три спеціалізації:
– Технологія органічних барвників і люмінофорів;
– Технологія фармацевтичних і запашних речовин;
– Технологія спиртових виробництв.
З 2010 року кафедра технології органічних речовин змінює свою назву на Кафедра органічного синтезу та нанотехнологій.
У 2012 році кафедра пройшла атестацію та почала підготовку за другою спеціальністю «Хімічна технологія харчових добавок та косметичних засобів».
У 2019 році кафедра пройшла ліцензування спеціальності 226 “Фармація, промислова фармація” та розпочала підготовку фахівців з цього напрямку.
В 2022 році кафедра змінює свою назву на Кафедра органічного синтезу та фармацевтичних технологій.
Кафедра випускає фахівців трьох рівнів підготовки: бакалавр, магістр, PhD.
