Історія кафедри  1941 — 1975 р.
З 1941 року кафедри турбінобудування керує д. т. н., проф. Шнеэ Яків Ісидорович.

​

Шнеэ Яків Ісидорович (1902-1977). Доктор техн. наук, професор. Брав участь у роботах по створенню нового турбінного двигуна — газової турбіни. Під керівництвом і за його участю на Харківському турбінному заводі освоювалися виробництво та випуск перших парових турбін потужністю 50 тис. кВт; розробляються проекти унікальних агрегатів, в тому числі: парової турбіни 100 тис. кВт, першого агрегату високого тиску потужністю 25 тис. кВт., проекти останніх ступенів потужних парових турбін. З 1940 по 1976 рік — завідувач кафедри турбінобудування. Опублікував понад 100 журнальних статей, видав 7 монографій.

Під час Великої Вітчизняної війни за рішенням Уряду створюється спеціальне конструкторське бюро, яке очолив проф. Я. І. Шнеэ. Колектив кафедри створює проекти нових газових турбін для потреб військового часу.

1943 р. Засідання вченої ради ХММІ

Під керівництвом проф. Шнеэ Я. І., талановитого організатора і наукового керівника, на кафедрі організовані дві спеціалізації: «Парові турбіни» і «Газові турбіни», збільшено прийом на денне відділення с1950 р. до 50 осіб, з 1970 р. — до 75 чол., а з 1974 р. — до 100 чоловік і організовано навчання на вечірньому відділенні. Постійно зростає методичне забезпечення навчального процесу. Розширюється лабораторна база.

Навчальна лабораторія кафедри

 

Протягом 1964-85 років на кафедрі вперше була створена експериментальна навчальна лабораторія модульного типу, одна з установок якої експонувалася на ВДНГ України в 1987 р. і була нагороджена медаллю.
Зміцнюється і розширюється співпраця з Харківським турбінним заводом. Щорічно на завод кафедра спрямовує близько 20-30 % молодих фахівців. Талановиті працівники турбінного заводу запрошуються на викладацьку й наукову роботу.

Під керівництвом доц. Левіної М. Е. широким фронтом ведуться теоретичні і експериментальні дослідження з вирівнювання градієнта тиску в міжвінцевому зазорі ступенів і створення нових високоекономічних ступенів з «зворотного закруткою» для турбін ПВК-150, ПВК-200, 300-240 і До-500-240. Ступені з «зворотного закруткою» впроваджені на 10 турбінах До-100-130 (для Куби і КНДР).

​

Левіна Марія Єфремівна (1911 — 1990). Доктор техн. наук, професор. Досліджувала шляхи і методи управління величиною радіального градієнта тиску в міжвінцевому зазорі турбінних ступенів. Під її керівництвом була створена перша у вітчизняному турбинобудівництві щабель із зменшеним радіальним градієнтом тиску, яка була впроваджена в конструкцію проточних частин турбін Харківського турбінного заводу. Опублікувала понад 140 наукових праць. Підготувала 10 кандидатів технічних наук.

Паровая конденсаційна турбіна До-100-130, призначена для роботи в мережі 60 Гц.

Під керівництвом кандидатів техн. наук М. Ф. Федорова, Д. І. Морозова, і Р. А. Соколовського проводяться теоретичні та експериментальні дослідження по відпрацюванню високоекономічних дозвукових і надзвукових профілів.

​

Соколовський Георгій Олександрович (1929 — 1986). Доктор техн. наук, професор кафедри турбінобудування. Керівник відділу гідромеханіки енергетичних машин інституту проблем машинобудування ім. А. Н. Підгорного НАНУ, заст. директора інституту з 1977 р. Лауреат премії ім. Р. Ф. Проскури. Один з творців теорії просторового стаціонарного і нестаціонарного потоку в ступенях турбомашин. Опублікував 113 наукових робіт, у тому числі дві монографії.

Доценти Капінос В. М. і Бубликів Е. І. керують дослідженнями теплообміну в різних елементах газових і парових турбін. Котлярем В. В. та Кнабе Р. А. проводяться пошукові роботи по створенню газотурбовоза на твердому паливі.

Колектив кафедри турбінобудування, 1963 р.

Основні наукові розробки проводяться кафедрою у тісній співпраці з науково-виробничим об’єднанням атомного турбінобудування «Харківський турбінний завод». На підставі багаторічних наукових досліджень в області газодинаміки проточних частин турбін спільно з турбінним заводом створені високоекономічні, широкорежимні останні щаблі для швидкохідних і тихохідних турбін, які відповідають підвищеним вимогам надійності, маневреності і економічності. Не буде перебільшенням сказати, що створення лопаток довжиною 1030 мм для швидкохідних турбін (3000 об/хв) і 1450 мм для тихохідних (1500 об/хв) спільно з рекомендаціями щодо оптимізації обводів проточної частини ЦНТ було важливим етапом у розвитку вітчизняного турбінобудування. Останні щаблі з робочою лопаткою 1030 мм використовуються в турбінах потужністю 220 МВт (До-220-44-2), потужністю 500 МВт (До-500-240-2 і До-500-65), потужністю 750 МВт (К-750-65); з робочою лопаткою 1450мм — в турбінах потужністю 500 МВт (До-500-60/1500) і в турбінах потужністю 1 млн КВт (До-1000-60/1500). Як відзначали фінські інженери, багато в чому завдяки використанню унікальної останньому щаблі з робочою лопаткою 1030 мм на станції Ловиса, обладнаної турбінами К-220-44-2 питома витрата теплоти був знижений на 6 % порівняно з гарантією. На ПДГРЭС при порівняльних промислових випробуваннях останніх ступенів фірми Рато /Франція/ і вітчизняної, остання показала ККД на 2,5 % вище, ніж ступінь фірми Рато. За даними теплових випробувань на Троїцької ГРЕС ККД ЦВТ турбіни К-500-240, спроектованого за активної участі кафедри, був підвищений на 2,5%.

Последняя ступень с рабочей лопаткой 1030мм	Рабочая лопатка последней ступени 1030мм

На кафедрі, в рамках досліджень по забезпеченню надійної роботи останніх ступенів, отримані важливі результати, пов’язані з розвитком прикореневого відриву і освіти торів вихору в міжвінцевому зазорі на маловитратних режимах робіт останніх ступенів.

​

Пономарьов Василь Миколайович (1932 — 1981). Доктор техн. наук, професор. Докторську дисертацію на тему «Дослідження останніх ступенів потужних парових турбін в діапазоні режимів роботи від номінального навантаження до холостого ходу« захистив у 1978р. Опублікував понад 40 наукових робіт. Під його керівництвом захищено 4 кандидатські дисертації.

Стенд для дослідження режимів роботи тягодуттьових машин.

Масштабні дослідження були проведені в лабораторіях кафедри з проблеми створення широкорежимних вихлопних патрубків. Ця робота мала на меті підвищення ККД і надійності циліндрів низького тиску. За розроблюваних конструкцій патрубків отримано 13 авторських свідоцтв і 10 патентів.

​

Гаркуша Анатолій Вікторович(1929 – 2001). Доктор техн. наук, професор. Лауреат Державної премії України (1992), Академік Академії наук вищої школи. Опублікував 162 наукові роботи, в тому числі дві монографії. Мав 24 авторських свідоцтва і чотири міжнародні патенти на винаходи. Підготував 9 кандидатів технічних наук. Нагороджений почесним знаком вищої школи СРСР “За відмінні успіхи в роботі”

Будується новий корпус кафедри турбінобудування. Істотно розширюється аудиторний фон кафедри і площі науково-дослідних лабораторій. За постановою РМ УРСР №385 від 07.08.1975 року і Мінвузу УРСР № 463 від 18.08.75 при кафедрі турбінобудування створюється проблемна науково-дослідна лабораторія з науковими напрямами: «Дослідження газодинаміки проточної частини турбомашин» і «Тепло-масоперенос в парових і газових турбінах». Спільною Постановою Мінтяжмашу СРСР і Мінвузу УРСР № 420 від 20.09.75 при кафедрі створюється галузева науково-дослідна лабораторія з наступними науковими напрямками: «Газодинаміка проточної частини», «Теплообмін в парових і газових турбінах», «Оптимізація циклів газотурбінних установок». Зміст науково-дослідних робіт кафедри та її лабораторій визначається Постановами ДКНТ СРСР, Ради Міністрів УРСР та Президії АН УРСР. У 1966 році вийшов у світ перший випуск республіканського міжвідомчого науково-технічного збірника «Енергетичне машинобудування».