У Харківському Політеху відбулася Міжнародна науково-технічна конференція «Проблеми інформатики та моделювання» (ПІМ-2024). У 24-му науковому форумі взяли участь вчені з Німеччини, Еквадору, Польщі, Республіки Узбекистан та України. На конференцію було подано близько ста доповідей від більш як двохсот учасників з більш ніж тридцяти закладів вищої освіти, компаній та підприємств. Організаторами заходу виступили Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» та Національний університет «Одеська політехніка».
Організаційний комітет наукового форуму очолив проректор з науково-педагогічної роботи ХПІ професор Магомедємін Гасанов. Заступник голови оргкомітету конференції – завідувач кафедри комп’ютерної інженерії та програмування Навчально-наукового інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій НТУ «ХПІ» професор Олександр Заковоротний. До організаційного комітету також увійшли: директор Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г. Є. Пухова, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мохор; ректор Донбаської державної машинобудівної академії, професор Віктор Ковальов; проректор з навчальної роботи Національного дослідницького університету «Ташкентський інститут інженерів іригації та меліорації сільського господарства», професор Бахтіяр Худаяров; професор кафедри загальної та прикладної математики Азербайджанського державного університету нафти та промисловості Ханлар Гамзаєв; професор кафедри комп’ютеризованих систем та програмних технологій НУ «Одеська політехніка» Віталій Павленко та багато інших видатних вчених.
У конференції «ПІМ-2024» взяли участь вчені з 16-ти міст України, Німеччини, Еквадору, Польщі та Республіки Узбекистан. Це: Штутгарт, Познань, Ташкент, Харків, Київ, Львів, Одеса, Запоріжжя, Краматорськ, Тернопіль, Хмельницький, Житомир, Кропивницький, Вінниця, Чернівці та Луцьк.
Їх доповіді були присвячені питанням аналізу перехідних процесів в електричних колах механічного робота; аналізу експлуатаційної готовності електронної підсистеми дронів; нейронних мереж за умов імітаційного моделювання в машинобудуванні; моделювання та створення очисних комбайнів нового покоління для підземної виїмки тонких вугільних пластів; оптимізації параметрів числових реалізацій з використанням сурогатного моделювання тощо.
Відзначимо, що у цьому році свої доповіді на конференцію подали вчені з Дослідницького центру моделюючих технологій університету Штутгарта (Німеччина); Познанського університету природничих наук (Польща) і Національного дослідницького університету «Ташкентський інститут інженерів іригації та механізації сільського господарства» (Республіка Узбекистан).
Як наголосили організатори форуму, він вкотре став чудовою можливістю для його учасників дізнатися щось нове у напрямку сучасних інформаційних технологій та моделювання, поділитися власним досвідом. Було відзначено, що, незважаючи на військовий стан в Україні, кількість учасників конференції зростає.