Марченко Андрій Петрович – кандидат на обрання член-кореспондентом НАН України по Відділенню механіки за спеціальністю «Механіка»
МАРЧЕНКО Андрій Петрович, 1951 року народження. В 1974 році закінчив Харківський політехнічний інститут (ХПІ), за фахом – інженер механік зі спеціальності «Двигуни внутрішнього згоряння». Захистив у 1984 р. кандидатську дисертацію на тему «Вибір визначальних параметрів комбінованого дизеля з системою вторинного використання теплоти», а докторську у 1994 р. на тему «Термодинамічні основи підвищення паливної економічності транспортних дизелів за рахунок утилізації скидної теплоти». Наукове звання доцента отримав у 1993 p., а професора у 1998 р.
З 2000 року по цей час працює проректором з наукової роботи НТУ «ХПІ», а з 2001 р. по 2016 р. також працював завідувачем кафедри ДВЗ. Заслужений діяч науки і техніки України (2005 p.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2008 р.) за підручник у 6-ти томах «Двигуни внутрішнього згоряння».
Проведені дослідження та оцінка статики, кінематики та динаміки елементів конструкції та схемних рішень ДВЗ, імітаційного моделювання термодинамічних параметрів робочого процесу. Зроблені узагальнення та запропоновані раціональні рішення дозволили отримати вагомі теоретичні і практичні результати, щодо:
- методології аналізу і синтезу форсованого робочого процесу ДВЗ із застосуванням ексергетичного методу досліджень;
- механізму утворення оксидів азоту NOx в циліндрах дизеля, що стало новим рішенням теорії утворення оксидів азоту академіка Зельдовича Я.Б.
- встановив нові явища взаємодії робочого тіла ДВЗ і стінки камери згоряння поршня при реалізації часткової динамічної теплової ізоляції, що утворюється шляхом використання технологій мікродугового оксидування поверхні поршня, що підвищує ресурс поршнів ДВЗ у 3-4 рази.
Теоретичні узагальнення дозволили отримати такі основні практичні результати:
- шляхом впровадження нових наукових конструктивних рішень та оптимізації параметрів для тепловозного дизеля отримано рекордні 460 кВт в одному циліндрі, що відповідає 7350 кВт (10 000 к.с.) в тепловозній секції, а для іншого тепловозного дизеля – 4412 кВт, або 6 000 к.с. в тепловозній секції);
- для нового типу ДВЗ – створено і досліджено діючий макетний зразок із широким застосуванням керамічних матеріалів, вперше для таких ДВЗ надати узагальнення та рекомендації для ДВЗ з високими термічними навантаженнями.
Професор Марченко А.П. очолює спеціалізовану раду із захисту кандидатських і докторських дисертацій Д64.050.13 зі спеціальності 05.05.03 – двигуни та енергетичні установки. Під його керівництвом захищено 3 докторські та 14 кандидатських дисертацій. Має плідні творчі зв’язки з інститутами НАН України, вітчизняними та закордонними університетами. Член редакційних колегій 3-х закордонних та 2-х вітчизняних наукових видань. Науковий керівник міжнародних грантів. Заступник голови ради проректорів з наукової роботи ВНЗ України.
Має 282 наукові публікації. Індекс h за виміром Google Scholar дорівнює 9. Основні публікації: Современные дизели: повышение топливной экономичности и длительной прочности, Київ, Техніка. -1992. – 272 с; Analiza egzergetyczna silnikow spalinowych, Польща, 1998. – 222 s.; Biodiesel – Feedstock, Production and Applications. Simulation of Biofuels Combustion in Diesel Engine. – Rijeka: InTech, 2013. – 487p.; Improvement of torque and power characteristics of V-type diesel engine applying new design of Variable geometry turbocharger (VGT). – Journal of Mechanical Science and Technology, 1738-494X, vol/31, nr10, 2017, ss/5021- 5027.
Станом на 30 січня 2018 року отримано 16 листів підтримки. Від іноземних учених та установ: 2 листи Стамбульського університету, від ректора та директора інституту, декана Варшавської політехніки, проректора Мінської політехніки, завідувача кафедри університету Клайпеди, професора із Південної Кореї. Від академіків НАН України: Гриньова Б.В., Дегтярьова О.В., Дубодєлова В.І. Від вітчизняних організацій та установ: ДК «Укроборонпром», Аерокосмічного кластера «Мехатроніка», Індустріальної групи УПЕК, ДП «Завод імені Малишева», ДП «ХКБМ імені Морозова», Академії сухопутних військ імені Сагайдачного, Державного ВНЗ «Національний гірничий університет».