Переклад поезії Гюнтера Кунерта: творче заняття з перекладу
На занятті зі студентами-магістрами відбулося творче знайомство з поезією німецького письменника Гюнтера Кунерта. Об’єктом нашої уваги став вірш „Astronomie“, який студенти перекладали з німецької мови на українську.
Гюнтер Кунерт (1929–2019) — один із найпомітніших німецькомовних авторів повоєнного часу, поет, есеїст, прозаїк. У його творчості поєднуються іронія, філософська глибина та критичне осмислення дійсності. Його твори торкаються тем пам’яті, відповідальності, технологічного прогресу і втрати гуманістичних цінностей.
Робота з поезією — це завжди виклик, адже потрібно зберегти не лише зміст, а й образність, ритміку, стиль автора. Проте студенти з ентузіазмом і натхненням підійшли до цього завдання. Кожен переклад вирізнявся власною інтерпретацією та влучним добором мовних засобів. Дискусії під час обговорення перекладів засвідчили високий рівень мовної культури та глибоке розуміння поетичного тексту.
Заняття стало прикладом того, як переклад може бути не лише навчальним інструментом, а й засобом особистісного самовираження та міжкультурного діалогу.
| Оригінал
Günter Kunert: ASTRONOMIE Wolkenhüllen sind zur Nacht
Wer sich seit ungezählten Zeiten das ist ein Zwielicht,
|
АСТРОНОМІЯ
Переклала студентка групи М224 Тонка Валерія У ніч розірвані хмарини — щоб зорі нам відкрились ті, на котрі з першої хвилини упав наш погляд молодий. Хто думав вічно, безупинно, що від зірок уже звільнивсь, той відчува: у даль безмірну він вкинений, мов у провісь. І там, де простір розгортає безмежну, скінчену блакить, йому невизначене сяє, неначе істина зірниць. Все, що втягає нас в розмову, впаде на нас, мов тінь стара — це присмак сутінку земного, де межа космосу й життя. |
| АСТРОНОМІЯ
Переклала студентка групи М224 Яценко Маргарита
Ніч розриває хмарні завіси, щоб ми могли розгледіти зорі, на яких ми спинили наш погляд ще з першої миті. Ті, хто безліч кількість разів сподівались, Що, нарешті, звільнилися з-під влади світил, лише здогадується, що там безмежна скінченність охоплює нас як сяйво невизначеного. Відкривається простір, і все, що в нього входить, повертається до нас: це сутінки, добре знайомі для нас та земні. |
АСТРОНОМІЯ
Переклала студентка групи М224 Лілія Караван Хмари ніч розриває, небо зорі скидає, щоб ті, що у нас на меті — нас побачили з висоти.
Хто думку звільнив від зорі, що впливала віки незлі, той відчув — за межами світу світло з тінню сплелись у орбіту.
Безконечність, хоч має край, сяє нам, мов прозорий рай. Простір лине, мов дим, углиб — що ми вносим — вертає в дриґ.
Це світання — ні день, ні ніч, а щось рідне, як стишена річ. |
| АСТРОНОМІЯ
Переклала студентка групи М224 Кропотіна Єлизавета Нічне небо визирнуло з-за хмар, І зорі милі стали нам одразу, Від погляду одненького стрімкого.
Хто без ліку віків нарешті зміг Думки звільнити від світил небесних,
Відчує безмежний світ, що сяє невідомим.
І простір той відкриється для нього З усім, що кинеться туди невпинно, На нас обернеться, мов відлуння з гір:
То сутінки знайомі, звичні, тлінні. |
АСТРОНОМІЯ
Переклав студент групи М224 Омельченко Юрій
У ніч розірвані хмари, мов шати, — щоб зорі побачили нас із висоти, ті самі, що з першого зору й досі — мішень наших мрій і людської краси.
Хто думкою вільний від зір і світил, той знає: в безмежжі немає могил. Там — скінченність, що в сяйві стоїть, невпевнено, тихо, мов зітхання мить.
Розкриється простір, як книга стара, і все, що влетить туди — знову до нас пора. Повернеться поглядом, криком, думками, немов передвісник із темряви з нами.
Це — присмерк земний, хоч тьмяний, та свій, давно нам знайомий, немов наший біль. |
| ASTRONOMIE
Переклав студент гр. СГТ-М224, Башинський Владислав АСТРОНОМІЯ Хмарні шати в ніч густу На небі розкрились раптом, Щоб сяйво зоряне, чисту Ми бачили, що серцю вабить. Хто вільним став давно вже має знати, Від впливу зір, що так чарують, Той може без кінця гадати, Що безмежність там панує. Вона йому відкриється неждано Як сяйво невідоме, неземне: Простір розкриє вікна рано, І те, що в нього кинемо, верне. На нас воно впаде, як сутінь знана, Давно відома, звична і земна. |
АСТРОНОМІЯ
Переклала студентка групи М224 Копієвська Юлія Вночі розірвалися хмарні покрови, Ті, хто нарешті відчув це сутінки – |