З 3 по 19 грудня 2015 року в галереї «Мистецтво Слобожанщини» Харківского обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва буде проходити виставка автопортретів сучасних художників, присвячена Зінаїді Серебряковій «Себя как в зеркале я вижу…».
Жанр автопортрету відомий давно. Утім, далеко не кожен художник залишив нам зображення самого себе, а деякі майстри, навпаки, створили цілу галерею власних образів. До останніх належала і Зінаїда Серебрякова, яка взагалі була гарним портретистом (згадаймо її портрети А.Ахматової, С.Рахманінова, своїх рідних) і увічнила себе у десятках творів, давши «ряд волшебных изменений милого лица».
Чи є «надмірна» увага художника до своєї візуалізації «синдромом Нарциса», чи це можна розглядати як безперервне самопізнання або як намагання зафіксувати різний стан душі – щось на зразок щоденника без слів? А може, це – реалізація одвічної потреби Homo Ludens у «лицедійстві» («грі лицем»), адже усі ми – актори? Так чи інакше, художники малюють себе.
Саме тому виникла ідея конкурсу автопортретів імені З.Серебрякової, що був проведений Неформальним товариством друзів Зінаїди Серебрякової у 2015 р. Найкращі конкурсні роботи представлені на виставці у галереї «Мистецтво Слобожанщини». Це живопис і графіка знаних майстрів (таких як Геннадій Кавтарадзе, Роман Агасян, Олександр Шило, Ніна Вербук, Олександр Лисенко, Євген Олексієнко, Володимир Шандиба, Олена Лесничая та ін.) і автопортрети художників молодшого покоління (Олега Станичного, Олександра Мосіна, Тетяни Шендрик…). Виставка вийшла переважно харківською, але на ній є роботи двох львівських художників – Марти Луків-Любицької та Юрія Ямаша, двох московських – Ніни Кібрік та Андрія Бабаєва і художниці з м. Сєвєродонецьк Луганської обл. Олени Полежаєвої та Володимира Ратнера (м. Суми).
Характерна риса більшості експонованих автопортретів – прагнення не до схожості з тим, що ти бачиш у дзеркалі, а напружене художнє осягнення власного «Я», намагання відійти від реальності фізичної, аби краще виявити метафізичну сутність.
Олександр Пушкін так оцінив свій портрет роботи Кіпренського:
Себя как в зеркале я вижу,
Но это зеркало мне льстит.
Чи «льстят» собі автори представлених портретів – хай вирішує глядач.
Під час роботи виставки відбудеться низка культурологічних акцій, присвячених проблемі художньої саморефлексії діячів образотворчого мистецтва:
8 грудня о 17:00 – Вечір пам’яті Тетяни Серебрякової. Прем’єра фільму «Тата» (2015). Спогади про художницю.
10 грудня о 17:00 – святкування дня народження Зінаїди Серебрякової в рамках виставки автопортретів сучасних художників ім. Зінаїди Серебрякової «Себя как в зеркале я вижу…», “Презентація книги-альбому “Нескучне: зустріч через століття”;
15 грудня о 17:00 – лекція з мистецтвознавства із циклу лекцій «Предмет у мистецтві, взаємодія знаків». Тема: « Наїв і наівізм в образотворчому мистецтві». Лектори – мистецтвознавеці Коваль Олег Володимирович та Красиков Михайло Михайлович.
16 грудня о 17:00 – творчий вечір харківського поета, музиканта та художника Ігоря Березюка;
18 грудня о 17:00 – спільна лекція Коваля О.В. та Красикова М.М. «Автопортрети З. Серебрякової у контексті світової традиції».
Урочисте відкриття виставки відбудеться 3 грудня о 17:00. Вхід вільний.