У непростому для країни 2022 році кафедра іноземних мов Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ») мала відсвяткувати свій 95-ти річний ювілей. Проведена за попередні роки наукова розвідка дозволила здобути нову інформацію й говорити про нові точки відліку для кафедри.
Викладання іноземних мов було заплановано із самого початку діяльності тодішнього Харківського Практичного Технологічного інституту. Це не були класична латина та грецька. Майбутньому інженеру було потрібно знайомство із актуальними наробками тогочасної науки, а про них писали німецькою, французькою, англійською. Саме ці іноземні мови стали «класичними» для нашої Політехніки.
Бібліотека, яка згодом була створена в інституті, отримувала багато іноземних технічних журналів, надрукованих німецькою, французською, англійською. Більш того, викладачі інституту щорічно у канікулярний період здійснювали відрядження і на місцеві виробництва, і за кордон для отримання фактичного матеріалу і практичних знань з метою наступного передання їх студентам. А в перші роки існування інституту студенти мали користуватися й іноземними підручниками.
Що ж до безпосередньо процесу викладання іноземних мов, то протягом тривалого часу воно здійснювалося окремими викладачами. Іноді поодинокими. Наприклад, у 1894 році у розкладі були заявлені викладач німецької та французької. А у 1904 -і німецької, і французької, й англійської.
За матеріалами, зібраними завідувачкою відділу рідкісних книг та рукописів НТУ «ХПІ» Павловою Галиною Вікторівною, серед перших викладачів іноземних мов у нашому вищому навчальному закладі були, як би ми зараз сказали, «носії мови». Шено Франц Матвієвич, народжений у Швейцарії, викладав французьку у 1885-1895рр. Підданий Великобританії Даунс Гульсон викладав англійську в 1885-1888.
Інші викладачі отримували освіту закордоном у відповідних країнах. Фербер Юлій Акимович навчався у Нью-Йоркському університеті, англійську мову і літературу вивчав в університеті імені Джона Гопкінса, викладав англійську в Харківському Технологічному інституті (ХТІ) у 1900–1916 рр. Моро Марія Павлівна закінчила педагогічний курс при паризькому університеті Сорбона, викладала французьку в ХТІ у 1921-1923. Озле Франц Данилович навчався у коледжі у Шале (Швейцарія), викладав французьку в ХТІ у 1904 – 1911 роках.
На жаль, зв’язки із закордоном у подальшому могли бути використані проти таких людей. Гортон Леонід (Леонард-Джон) Яковлевич удосконалював освіту в Англії, викладав англійську на робочому факультеті ХТІ. У 1938 році заарештований як агент англійської розвідки та розстріляний. Схожа доля у Бейт-Миллер Антона Васильовича, який закінчив вище технічне училище у Карслує, викладав німецьку у ХТІ, згодом був арештований за антирадянську пропаганду, засуджений на 10 років та розстріляний у 1937 році. Обох реабілітували лише у 1989 році.
Деякі викладачі іноземної мови ХТІ викладали не тільки в ньому, а й в інших навчальних закладах. Наприклад, Труарт Олександр Ернестович викладав німецьку в Харківському університеті, у 3-й Харківській гімназії та у Харківському Технологічному інституті.
А після реорганізації ХТІ викладачі могли одночасно працювати у різних інститутах, утворених з Харківського технологічного. Берг-Броннікова Марта Емільєвна викладала німецьку як асистент Харківського електротехнічного інституту (ХЕТІ) та одночасно як викладач Харківського механічно-машинобудівного інституту (ХММІ).
Дехто викладав не тільки іноземні мови. Лузіна Зінаїда Іванівна була не тільки асистентом кафедри іноземних мов Харківського хіміко-технологічного інституту й старшим викладачем англійської мови Харківського електротехнічного інституту, проте також викладала філософію та суспільствознавство. Аметистова Катерина Іванівна викладала в ХТІ французьку та хімію, при тому, що одночасно була вільною слухачкою Харківського жіночого політехнічного інституту та студенткою інженерно-будівного факультету ХТІ.
Проте ключовою особистістю цього періоду слід вважати Рогінського Леоніда Михайловича. За непрямими свідченнями саме він був ініціатором створення кафедри іноземних мов. Кількість студентів зростала, і один викладач-мовник вже не міг забезпечити потреби навчального процесу. Леонід Михайлович викладав німецьку мову в ХТІ з 1924 року. А у 1927 році в його особистій справі записано, що він почав працювати завідувачем кафедри іноземних мов. Що і надає нам можливість говорити про 95-річний ювілей кафедри іноземних мов у 2022 році.
Життєвий і професійний шлях Леоніда Михайловича є цікавим і показовим для тієї епохи, точніше епох, які йому довелося прожити. Для отримання освіти, яка його цікавила, йому довелося виїхати із своєї країни, бо в ній він не мав, як зазначив у автобіографії, можливості й прав навчатися у гімназії. У 1909 році Рогінський закінчив реальне училище у Франкфурті-на-Майні, Технічний університет герцога Карла Вільгельміна у Брауншвейзі, лінгвістичне відділення Вечірнього університету гуманітарних наук у 1914 році. Повернувшись вже в іншу країну, працював заступником керівника місцевого підрозділу системи організації обов’язкової військової підготовки громадян та лектором іноземних мов. А серед мов, знання яких він зафіксував у документах, крім німецької, були французька, англійська, іспанська та італійська. Згодом, після перебування в евакуації під час Другої світової війни, до них додалася грузинська. У характеристиці було особливо оцінено, що Леонід Михайлович не тільки володів іноземними мовами, проте, маючи спеціальну інженерну освіту, міг консультувати спеціальні кафедри щодо іноземної технічної літератури. Ним було здійснено значний обсяг робіт у царині вузькоспеціалізованого термінознавства.
Інспектор промислового відділу (з 1923 року). Викладач групи “1000” ХТІ (1929 рік). Заступник помічника директора з навчальної частини (з 1930 по 1933 рік). Інспектор навчальної частини, доцент Харківського механіко-машинобудівного інституту, Харківського електротехнічного інституту (з 1930 року). Член Комісії з перевірки стану українізації у ХММІ. У 40-х роках – старший викладач кафедри іноземних мов, завідувач кафедри (1944 рік) ХММІ. Займався науково-термінологічною розробкою в галузі деталей машин, сільськогосподарського машинобудування, автомобільної та залізничної справи. Член Вченої ради ХММІ (з 1940 року). Одночасно завідував кафедрою іноземних мов Інституту інженерів залізничного транспорту. Був переведений до штату кафедри іноземних мов возз’єднаного ХПІ (1950 рік). Це все теж про Леоніда Михайловича Рогінського.
Після розділення інституту у 1930 році Л.М. Рогінський працював завідувачем кафедри іноземних мов у Харківському механіко-машинобудівному інституті. В Харківському електротехнічному інституті завідувачкою була Есфірь Ісааківна Айзенштадт, у Харківському хіміко-технологічному професор Жінкін Микола Петрович.
Професору Жінкіну було довірено очолити кафедру іноземних мов в об’єднаному Харківському політехнічному інституті (ХПІ) у 1950 році. Його наступниками були Мельников Микола Олександрович, Коротких Маргарита Василівна.
Людиною-епохою для кафедри іноземних мов також стала Скрипниченко Лілія Василівна. Вона керувала кафедрою з 1985 по 2018 роки Під її керівництвом пройшли понад 30 років успішної співпраці у межах міжнародних проектів з мовним центром Магдебурзького університету ім. Отто-фон-Геріке (Німеччина) та Клагенфуртським університетом (Австрія). В рамках співробітництва діяли українсько-австрійські курси з можливістю підготуватися до складання іспиту на сертифікат та скласти його, існували напрямки обміну та стажування. Протягом років співпраці було створено комп’ютерні програми для вивчення німецької мови, навчальні посібники, розроблено критерії оцінювання та матеріали для тестування рівнів знань студентів. Викладачі кафедри отримали змогу підвищувати кваліфікацію на методичних семінарах, що проходили за участю провідних європейських спеціалістів у сфері викладання німецької мови. Лілії Василівні вдалося зберегти штат кафедри, її традиції та дух, матеріальну базу протягом непростих 90-х років. За її завідування започатковано щорічну студентську наукову конференцію «Science Looks Ahead». Відбулася участь викладачів кафедри в проєкті Британської ради «Англійська мова для університетів», іноземні мови стали викладатися для викладачів університету.
Гончаренко Тетяна Євгенівна прийняла керівництво кафедрою у 2018 році. Орієнтуючись на актуальні професійні потреби сучасних студентів, були докорінно перероблені навчальні програми з метою розвитку навичок спілкування іноземною мовою, необхідних саме сучасним інженерам, Переглянуто напрямки наукової роботи. Взято курс на міжнародну співпрацю. Відбувається оновлення матеріально-технічної бази. Запроваджуються нові методи та підходи, спрямовані на потреби студентів та розвиток так званих soft skills, які включають у себе командну роботу, креативність, уміння самостійно вчитися. Іноземна мова повернулася на старші курси. Тетяні Євгенівні довелося керувати кафедрою в епоху коронавіруса та бойових дій. У складних нових умовах було організовано та здійснено переведення навчального процесу на онлайн платформу. Намагаючись максимально оптимізувати процес перевірки отриманих знань дистанційно, викладачі кафедри розробили добірку google-тестів до практично усього курсу навчання іноземним мовам, включаючи тренувальні вступні випробування. Позитивні відгуки отримало вже пілотне тестування у смартфоні. Розроблені в рамках профорієнтаційної роботи вікторини Kahoot також були схвально прийняті абітурієнтами. Кафедра забезпечує високий рівень володіння англійською мовою студентам Інноваційного Кампусу (Innovation Campus). На прохання студентів, підкріплене професійною необхідністю, було створено можливості для вивчення другої іноземної мови (німецької).
Як дев’яносто п’ять років тому, як сто тридцять сім років тому, кафедра викладає англійську, німецьку та французьку. Проте сьогодні штат кафедри налічує вже 32 викладача. Широко використовуються оригінальні та власні посібники, методичні розробки. Технічні засоби супроводу навчального процесу стали різноманітними та широко доступними. Основа кафедри, її стратегічний запас, який дозволяє їй відновитися і пережити складні обставини, – її співробітники.
Кафедра іноземних мов зберігає кращі традиції, проте йде у ногу із часом, пропонуючи гідну відповідь його викликам.
Кафедра іноземних мов висловлює подяку, завідувачкам Науково-технічної бібліотеки НТУ «ХПІ» Главчевій Юлії Миколаївні та Семененко Ларисі Петрівні, завідувачці відділу рідкісних книг та рукописів бібліотеки НТУ «ХПІ» Павловій Галині Вікторівні, а також співробітникам відділу зберігання та обробки документів архівного відділу університету за надані можливості та інформацію.