Штат кафедри


Діючий викладацький склад

Чухліб Віталій Леонідович завідувач кафедри ОМТ, д.т.н.
Кузьменко Віктор Іванович професор кафедри ОМТ, к.т.н.
Тришевський Олег Ігорович  професор кафедри ОМТ, д.т.н.
Губський Сергій Олександрович  доцент кафедри ОМТ, к. т. н.
Юченко Олександр Анатолійович доцент кафедри ОМТ, к. т. н.
Окунь Антон Олександрович  доцент кафедри ОМТ, к. т. н.
Ашкелянець Антон Володимирович  доцент кафедри ОМТ, к. т. н

 

 

Діючий навчально-допоміжний склад

Жарова Ольга Володимирівна інженер 1-ї категорії
Єрмоленко Світлана Володимирівна старший лаборант
Конєв Анатолій Іванович майстер виробничого навчання
Босий Віктор Павлович зав.учебной лабораторією ОМТ
Кутецький Ярослав Валентинович інженер-програміст

 


Чухліб Віталій Леонідович, завідувач кафедри ОМТ, доктор техн. наук.   Народився у 1975 році у місті Дніпропетровську. Після закінчення математичного класу середньої загальноосвітньої школи № 96 міста Дніпропетровська у 1992 році вступив до Дніпропетровського ордена Трудового Червоного Прапора металургійного інституту (ДМетІ) на кафедру обробки металів тиском ім. акад. О. П. Чекмарьова на спеціальність «Обробка металів тиском» за спеціалізацією «Ковальсько-штампувальне виробництво».За час навчання був обраний стипендіатом Стипендії імені академіка О. П. Чекмарьова (1995 р.) і Стипендії Вченої Ради Академії (1996 р.), а також був обраний кращим зі спеціальності «Кращій коваль» (1995 р.)
Далее >>>
.Після закінчення з відзнакою у 1997 році Державної металургійної академії України (з 1994 р. так став називатися ДМетІ) вступив до аспірантури на кафедру обробки металів тиском ім. акад. О. П. Чекмарьова. Після закінчення аспірантури у 2000 р. був прийнятий на роботу у Національну металургійну академію України (з 1999 р так стала називатися Державна металургійна академія України) на посаду асистента кафедри обробки металів тиском ім. акад. О. П. Чекмарьова. У 2002 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Розробка та освоєння ресурсозберігаючої технології виготовлення розкатних кілець з завершальною ковальською прошивкою» зі спеціальності «Процеси та машини обробки тиском». У цьому ж році був присвоєний науковий ступінь кандидата технічних наук та був переведений на посаду доцента кафедри обробки металів тиском ім. акад. О. П. Чекмарьова Національної металургійної академії України (НМетАУ). Протягом 2004-2005 р.р. був заступником декана факультету матеріалознавства та обробки металів НМетАУ. Також протягом 2001-2006 р.р. був головою Ради Молодих Учених факультету матеріалознавства та обробки металів НМетАУ. У 2005 році одержав учене звання доцента кафедри обробки металів тиском та був обраний стипендіатом Стипендії Кабінету Міністрів України для молодих учених. З 2013 року є головою секції кваліметрії якості освіти Ради з забезпечення якості освітньої діяльності НМетАУ. Протягом 2006-2007 р.р. був завідувачем кафедри обробки металів тиском Державного інституту підготовки та перепідготовки кадрів промисловості (м. Дніпро). У 2014 році отримав Почесну Відзнаку Голови Жовтневої районної державної адміністрації міста Дніпропетровська, а у 2017 році отримав Почесну Відзнаку Голови Дніпропетровської обласної ради. У 2017 р. захистив докторську дисертацію на тему «Розвиток наукових основ кування з раціональним комбінуванням осаджування та протягування виробів прогнозованої якості зі сталей та титанових сплавів» зі спеціальності «Процеси та машини обробки тиском». У цьому ж році був присвоєний науковий ступінь доктора технічних наук та був переведений на посаду професора кафедри обробки металів тиском ім. акад. О. П. Чекмарьова НМетАУ. З 2018 року є членом Спеціалізованої вченої ради Д 45.052.06 при Кременчуцькому національному університеті ім. М. Остроградського. З 2018 року є завідувачем кафедри обробки металів тиском Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», а також членом Вченої ради інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» і членом Вченої ради Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Основу наукових інтересів Чухліба В. Л. складає визначення комплексу раціональних параметрів процесу кування з комбінацією операцій осаджування та протягування та варіацією напряму деформування шляхом теоретичного та експериментального дослідження формозміни металу з вихідною нерівномірністю властивостей, що дає можливість одержання виробів з вуглецевих сталей, спеціальних та титанових сплавів з необхідними властивостями та економією матеріальних витрат. Проведені дослідження кування заготовок дозволили розробити технологічні процеси кування, що забезпечили підвищення якості одержуваної продукції за рахунок застосування спеціального режиму деформування. За підсумками впровадження розробок Чухліба В.Л. в умовах ПАТ « Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» за рахунок зниження витрат на кування поковок та підвищення якості продукції отриманий наступний реальний ефект, а саме: при куванні корозійностійких хромонікелевих аустенітних сталей і сплавів (типу 12Х18Н10Т, 12Х18Н9, 17Х18Н9, 08Х18Н10, 03Х18Н11) за рахунок отримання мінімальної різнозернистості готової продукції відбракування поковок знизилось на 18,7 %; при деформаційному переділу злитків сталей 4Х5МФ(1)З, 08Х18Н10Т, Х12МФ за рахунок зниження поверхневого тріщиноутворення зменшилась необхідність обдирання поковок, що дозволило зменшити витрати на тону металу на 19,2%. Вказані розробки дозволили підвищити ефективність деформаційного переділу при куванні поковок. У 2016 р. за комплекс робіт з ковальського виробництва в умовах ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» Чухліб В.Л. був висунутий Вченою Радою НМетАУ на отримання Державної Премії України в галузі науки та техніки. Для умов ПрАТ «НПО ДНІПРОПРЕС» та ТОВ «ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ», а також ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» Чухлібом В. Л. були розроблені раціональні температурні та деформаційні режими кування вуглецевих сталей, спеціальних та титанових сплавів, а також виконано дослідження характеру пластичної деформації при куванні поковок та її впливу на геометричні параметри поковок залежно від форми заготовки і чинників процесу зі зменшеними коефіцієнтами укову для покращення механічних властивостей виробів. На цих підприємствах були спроектовані технологічні процеси кування, які дозволили знизити на 20-25% відбракування металу при куванні та зменшити на 30-35% витрати на обдирання і підвищити якість отриманих поковок. Для умов ПАТ «Одеський машинобудівний завод» Чухлібом В. Л. була розроблена нова технологія і розраховані технологічні переходи для виробництва поковок, яка відрізняється розробкою раціональних деформаційних і температурно-швидкісних режимів деформації з розробкою конструкції пресового інструменту котрий був виготовлений і успішно використаний для отримання даних поковок. Зазначені розробки дозволили максимально наблизити форму поковки до форми готового виробу і підвищити якість одержуваної продукції. Чухліб В.Л. протягом 2005-2008 рр. був науковим консультантом ПАТ «Дніпроважмаш», а також на протязі 2013-2015 р.р. був науковим консультантом ПрАТ «НПО Дніпропрес» та з 2015 року по теперішній час є науковим консультантом з ковальського виробництва ТОВ «ДНЕПРОПРЕСС СТАЛЬ». За час педагогічної діяльності Чухліб В.Л. викладав та викладає наступні лекційні курси: «Теорія пластичного плину твердих тіл», «Теорія обробки металів тиском», «Теорія ковальсько-штампувального виробництва», «Технологія ковальсько-штампувального виробництва», «Ресурсозбереження у процесах обробки металів тиском», «Дефекти та контроль якості металовиробів», «Обробка металів тиском», «Основи технічної творчості» та інші.
Станом на 2017 рік Чухліб В.Л. є автором понад 60 науково-методичних робіт, які опубліковані у вітчизняних та закордонних наукових виданнях, а також 1 підручника з грифом Міністерства Освіти та Науки України та 3 патентів.
Список опублікованих статей (скачати)                                                   На початок


Кузьменко Віктор Іванович, професор кафедри ОМТ, к.т.н. Народився 28 травня 1945 р. в Ярославлі. Закінчив Харківський політехнічний інститут в 1974. В 1974-1977 рр. працював конструктором штампів на Кременчуцькому автомобільному заводі. В 1983 захистив кандидатську дисертацію. З 1984 викладає на кафедрі обробки металів тиском НТУ “ХПІ”. В 1990 р. присуджене вчене звання доцента. Опублікував понад 100 наукових праць в області холодного видавлювання, дослідження процесів ОМТ, розробки технології та конструювання технологічного оснащення, тертя в процесах ОМТ. Автор 10 винаходів.
Напрямки наукової праці
  • Дослідження, розробка й впровадження технологічних процесів холодного, напівгарячого й гарячого об’ємного штампування деталей зі сталі й сплавів кольорових металів.
  • Питання тертя в процесах ОМТ
Дисципліни, які викладає
  • Технологія нагрівання й нагрівальні пристрої.
  • Науково-дослідна робота студентів.
  • Основи технічної творчості й винахідницької діяльності.
  • Технологія кування й об’ємного штампування
Список опублікованих статей (скачати)                                                    На початок

Тришевський Олег Ігорович, професор кафедри ОМТ, доктор техн. наук. Народився 05 листопада 1946 р. в м. Запоріжжя. В 1970 р. з відзнакою закінчив Харківський політехнічний інститут за фахом “Машини та технологія обробки металів тиском”. З 1970 по 1996 рр. працював молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником, керівником групи, завідувачем лабораторією профілів високої твердості, головним інженером – заступником директора інституту з наукової праці в Українському державному науково-дослідному інституті металів. З 1996 по 1996 р. працював завідувачем відділом, ученим секретарем, заступником директора інституту машин і систем. В 1997-1999 рр. працював вченим секретарем, начальником науково-технічного відділу, секретарем Колегії Державного центра страхового фонду документації України.
Далее >>>
В період 1999-2001 рр. навчався в докторантурі Харківського національного технічного університету сільського господарства. В 2001 р. успішно захистив докторську дисертацію й з того часу працює на посаді спочатку доцента, а з 2003 р. – професора кафедри того ж університету. З 2004 р. викладає в Національному технічному університеті “Харківський політехнічний інститут”. Опублікував понад 200 наукових праць в області пластичної деформації металів, удосконалення та наукового обґрунтування теоретичних аспектів одного з найважливіших для машинобудівного комплексу технологічних процесів виробництва гнутих профілів. За результатами виконаних досліджень уперше у світовій практиці створений спеціалізований агрегат 1-5х300-1650, введений у виробництво на Магнітогорському металургійному комбінаті. Опанований з його участю на агрегаті сортамент становить понад 100 високоефективних профілів високої твердості, які поставляються машинобудівним підприємствам різних галузей промисловості. Сумарний обсяг виробництва профілів на агрегаті перевищує 3,5 млн т, їхнє використання в конструкціях сучасних машин і споруджень забезпечило економію понад 80 тис. т метал. Розробки Тришевського О.І. неодноразово демонструвалися на виставках досягнення народного господарства СРСР і УРСР, нагороджений Дипломом 1 ступеня, золотою, срібною та двома бронзовими медалями.
Автор 68 винаходів, 7 з яких впроваджені у виробництво з фактичним економічним ефектом, 4 патенти (США, Канада). За роботи з винахідництва проф. Тришевський О.І. має почесний знак “Винахідник СРСР”.
Напрямки наукової праці
  • Розробка та дослідження нових технологічних процесів виробництва економічних гнутих профілів зі спеціальними службовими властивостями.
Дисципліни, які викладає
  • Технологія та обладнання виготовлення гнутих профілів прокату.
  • Теорія процесів в обробці тиском.
  • САПР техпроцесів та комп’ютерно  інтегровані технології.
Список опублікованих статей (скачати)
Список опублікованих статей  2(скачати)                                                   На початок


Губський Сергій Олександрович, доцент кафедри ОМТ, к.т.н. Народився 29 квітня 1983 р. в м. Валки Харківської області. Закінчив НТУ «Харківський політехнічний інститут» в 2006 р. В 2013 р. захистив кандидатську дисертацію. В 2015 р. присуджене вчене звання доцента. З 2006 р. по 2018 р. працював на кафедрі «Підйомно-транспортні машини та обладнання», а з 2018 р. працює на кафедрі ОМТ. Має досвід практичної роботи: інженер-конструктор по ПТМ ПАО «ПКТІ «Укркраненерго» (м. Харків), зав. лабораторії експертизи та технічної діагностики ТОВ «Підйомсервіс» (м. Харків). З 2018 р. виконує обов’язки зам. директора ННІ МІТ з методичної роботи. Опублікував понад 50 наукових праць. Автор 3 винаходів..
Напрямки наукової праці
  • Дослідження, розробка й впровадження технологічних процесів об’ємного штампування деталей зі сталі й сплавів кольорових металів.
  • Підвищення безпечності експлуатації підйомно-транспортних машин.
Дисципліни, які викладає
  • Основи інформаційних технологій в ОМТ.
  • Автоматизація та роботизація ковшово-штампувального обладнання.
  • Методи обчис.матем. в обробці тиском.
  • Роботи та комп’ютерно-інтегровані комплекси
Список опублікованих статей (скачати)                                     На початок


Юрченко Олександр Анатолійович, доцент кафедри ОМТ, к.т.н.  Народився 12 березня 1969 р. у Харкові. Закінчив Харківський політехнічний університет в 1994 р. В 1994 р. працював молодшим науковим співробітником в Українському державному НДІ металів. В 1995-1997 рр. – навчався в аспірантурі кафедри ОМТ Харківського політехнічного університету. Із січня 1998 р. – асистент кафедри. В 2000 році захистив кандидатську дисертацію. Опублікував 11 статей з питань технології валкового формування просічних профілів. Автор двох винаходів.
Напрямки наукової праці
  • Розробка нових типів гнутих профілів, технологій їхнього виробництва та профілезгинального обладнання.
Дисципліни, які викладає
  • Технологія холодного штампування.
  • Принципи проектування штампів.
  • Електрообладнання, автоматика та мікропроцесорна техніка
Список опублікованих статей (скачати)                                            На початок


Окунь Антон Олександрович
доцент кафедри ОМТ,
кандидат технічних наук
Дисципліни, які викладає
  • Автомати, автоматичні лінії та комплекси в ОМТ.
  • Основи САПР.
  • Преси-автомати та автоматичні лінії для ОМТ .                       

 

Список опублікованих статей (скачати)                                                 На початок

Ашкелянець Антон Володимирович
доцент кафедри ОМТ,
кандидат технічних наук

Народився 1985 році в місті Дніпропетровськ. Закінчив Національну металургійну академію України (НМетАУ) у 2007 році. Отримав диплом магістра за спеціальністю «Обробка металів тиском» та вступив до аспірантури кафедри обробка металів тиском НМетАУ. У 2010 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 05.03.05 «Процеси та машини обробки тиском». У 2014 р присуджено вчене звання доцента. З 2007 р по 2020 р працював на кафедрі обробки металів тиском ім. акад. А.П. Чекмарьова у НМетАУ (м. Дніпро), а з 2020 р працює на кафедрі обробки металів тиском НТУ «Харківський політехнічний інститут». У період 2010- 2020 р.р. був зам. відповідального секретаря приймальної комісії НМетАУ. У 2019-2020 р.р. керівник Центру розвитку кар’єри НМетАУ.
Опублікував більше 60 наукових праць. Автор 5-ти патентів на винаходів.
Напрямки наукової праці

Технологія ковальсько-штампувального виробництва:

  • – дослідження формозміни металу при впровадженні кільцевого конусного інструменту;
  • – розробка оптимальних режимів деформування суцільнокатаних залізничних коліс;
  • – розробка математичних моделей з використанням метода скінчених елементів.
Дисципліни, які викладає
  • Методи обчислювальної математики в обробці тиском
  • Ковальсько-штампувальне обладнання
  • Дослідження технології кування 
Список опублікованих статей (скачати)                                                 На початок

 


 

Викладачі які працювали в різні роки на кафедрі ОМТ >>>

 


 

Діючий навчально-допоміжний склад

 

Єрмоленко Світлана Володимирівна старший лаборант


Конєв Анатолій Іванович майстер виробничого навчання


Босий Віктор Павлович зав.учебной лабораторією ОМТ


Кутецький Ярослав Валентинович інженер-програміст


Жарова Ольга Володимирівна інженер 1-ї категорії