До 140-річчя
Національного технічного університету
«Харківський політехнічний інститут»
Початок становлення та розвитку кафедри поклали події, що відбувалися набагато раніше.
Ще у 1882 році на з’їзді Південного товариства технологів професор В. Л. Кирпичов зробив доповідь «Про запобіжні заходи при поводженні з машинами і приводами». Згодом, після створення у 1885 році Харківського технологічного інституту, саме його перший директор В. Л. Кирпичов (1885-1898 рр.) підготував і особисто читав студентам курс «Фабрична гігієна», в якому розкривав проблеми безпеки праці.
Протягом наступних десятиліть внаслідок інтенсивного розвитку промисловості на початку і в середині 20 сторіччя увага до питань охорони праці постійно зростала. Деякі навчальні дисципліни висвітлювали окремі проблеми безпеки технологічних процесів та експлуатації промислового обладнання і устаткування. Та на порядку денному постало нагальне завдання заснування профільної кафедри, яка б узагальнювала існуючі підходи покращення умов роботи працівників і надавала системні знання з охорони праці. Тому у 1963 році було створено спеціалізовану кафедру «Охорона праці», на якій почали викладати загальні дисципліни «Охорона праці» і «Промислове будівництво» для різних кафедр всього університету.
Розташована кафедра була спочатку в Технологічному корпусі, потім на 12 поверсі корпусу У-1, зараз ‒ у Головному аудиторному корпусі.
Першим керівником було призначено доцента С. С. Наумова, який очолював кафедру з 1963 по 1970 рр.
Студенти, що закінчили інститут в ті роки, добре пам’ятали перших викладачів кафедри: доцентів, к.т.н. Я. І. Асніна і Ф. К. Замніуса, старших викладачів і асистентів І. В. Дендеріна, Л. Г. Касаткіну, Л. М. Бєляєву.
Н. П. Вершиніна
З 1970 по 1983 рр. кафедру очолював доцент О.Д. Привалов. Саме в цей період на кафедру прийшли досвідченні викладачі, кандидати технічних наук В. В. Рощупкин, С. Д. Мастеров, доцент В. І. Кейс, які були високо кваліфікованими фахівцями в сфері електро- і пожежної безпеки, захисту від шуму та вібрації тощо. Кафедра поповнюється також кандидатами технічних наук М. М. Латишевою, Л. М. Чуніхиною, М. А. Піюковим, Т. С. Бондаренко, І. М. Сапуновим, Л. Ф. Шамшою, Г. В. Медведєвим.
 Л. М. Чунихина |
 Т. С. Бондаренко |
 Л. Ф. Шамша |
 Ейям-Бердиєв |
 Г. Г. Валенко |
В ці ж часи на кафедру перейшов працювати з Державного науково-дослідного інституту НІОХІМ фахівець в сфері захисту навколишнього середовища к.т.н. Я. С. Заїр-Бек. Це безумовно дало поштовх для розвитку ще одного нового перспективного напрямку, а саме екологічної безпеки. На кафедрі активізуються роботи з захисту навколишнього середовища.
Молоді і перспективні асистенти В. В. Березуцький і О. М. Древаль, захищають в цей період кандидатські дисертації, а згодом стають провідними викладачами кафедри.
Завідувачу кафедри О. Д. Привалову вдалося створити творчу атмосферу і консолідувати колектив кафедри. Завдяки потужному науково-педагогічного потенціалу на кафедрі активізується науково-методична робота, удосконалюється методична та лабораторна бази, створюються навчальні лабораторії з охорони праці і екології. Саме в цей період закладені основи методичної роботи ‒ були опубліковані навчально методичні матеріали для проведення занять та підготовлена інструментальна база для практичних і лабораторних робот з охорони праці і навколишнього середовища, на яких вчилися всі наступні покоління викладачів.
У 1970 році на кафедру приходить доцент, к.м.н. Ю. М. Мадієвський – засновник наукового напрямку і дисципліни «Ергономіка». У його групі працювали кандидати медичних наук А. А. Крівова та А. К. М. Ейям-Бердиєв, а також молоді асистенти Г. Г. Валенко, В. О. Ляпун, А. Й. Фомін, О. С. Хилько. У 1972 році Ю. М. Мадієвський захищає докторську дисертацію, а влітку 1973 року трагічно гине у горах. Наукові надбання групи Ю. М. Мадієвського продовжують бути корисними та актуальними і сьогодні, а його навчальні і наукові роботи з ергономіки не втратив свого практичного значення.
Слід відзначити, що в цей період на кафедрі широке впровадження отримують ігрові методи навчання, ініціатором яких був доцент Г. В. Медведєв. Доценти Н. П. Вершиніна та М. М. Латишева одними з перших в ХПІ пройшли курс підвищення кваліфікації у Києві за цими методами навчання. Як результат плідної навчально-методичної праці колективом кафедри було розроблено оригінальний 2-томний методичний посібник із грифом Міністерства освіти України з використання комплексу активних методів навчання у курсі «Охорона праці та навколишнього середовища», який неодноразово займав почесні II та III місця у конкурсах методичних розробок університету.