Харківський Політех став організатором XІІІ міжнародної науково-технічної конференції «Інформатика, управління та штучний інтелект» (ІУШІ–2026). Вона відбулася в онлайн форматі 13-15 травня на базі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» та Донбаської державної машинобудівної академії (ДДМА, Краматорськ-Хуст). В конференції прийняли участь біля двохсот вчених з України, США та ЄС. Програмний комітет наукового форуму очолив проректор з науково-педагогічної роботи ХПІ, професор Магомедємін Гасанов.

До програмного комітету конференції також увійшли: професор Донбаської державної машинобудівної академії Віктор Ковальов; завідувач кафедри комп’ютерної інженерії та програмування НТУ «ХПІ», професор Олександр Заковоротний, завідувач кафедри комп’ютеризованих мехатронних систем, інструментів і технологій ДДМА, професор Яна Васильченко. Пленарне і секційні засідання пройшли українською та англійською мовами.

Цього року у роботі Міжнародної науково-технічної конференції «Інформатика, управління та штучний інтелект» взяли участь понад 200 науковців, аспірантів, викладачів і здобувачів освіти з 6 країн світу та 13 міст України і зарубіжжя. Серед учасників були представники України, Азербайджану, США, Словаччини, Польщі та Боснії і Герцеговини. У роботі конференції взяли участь представники понад 25 закладів вищої освіти, наукових установ, підприємств та ІТ-компаній. Загалом у межах пленарного засідання та шести секцій було представлено понад 110 наукових доповідей.

На пленарних засіданнях були розглянуті актуальні питання автоматизації виробничих процесів, застосування технологій штучного інтелекту, моделювання складних технічних систем, аналізу програмного коду та розвитку цифрових технологій. Значну увагу учасники приділили дослідженням у галузях машинного навчання, комп’ютерного зору, кібербезпеки, інтелектуальних транспортних систем, промислової автоматизації та програмної інженерії.

Представники Донбаської державної машинобудівної академії презентували результати досліджень, присвячених автоматизованому управлінню процесами різання на важких верстатах та створенню мехатронних модулів для сучасних виробничих систем. Науковці Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» представили низку доповідей, пов’язаних із використанням нейронних мереж, технологій штучного інтелекту, оптимізацією комп’ютерних мереж, системами комп’ютерного зору, гуманітарним розмінуванням, а також застосуванням великих мовних моделей у програмних застосунках та комп’ютерних іграх.

Учасники з Azerbaijan Technical University (м. Баку, Азербайджан) виступили з доповідями щодо оптичних систем зв’язку, криптографічного захисту та інтелектуальних систем кібербезпеки. Представники Slovak University of Technology in Bratislava (м. Братислава, Словаччина) презентували результати досліджень з моделювання та оптимізації зубчастих передач електротранспортних засобів із використанням алгоритмів машинного навчання. У доповідях науковців з українських університетів значна увага приділялася питанням автоматизації виробництва, розроблення інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень, аналізу медичних зображень, технологіям хмарних обчислень, IoT-системам, інформаційній безпеці та сучасним підходам до створення програмного забезпечення.

За результатами роботи конференції учасники відзначили високий науковий рівень представлених досліджень, актуальність тематики доповідей та важливість розвитку міжнародної наукової співпраці у сфері інформаційних технологій, комп’ютерної інженерії, автоматизації та штучного інтелекту.

Довідка:

У 2026 році у роботі конференції взяли участь науковці, викладачі, аспіранти та здобувачі освіти із закладів вищої освіти, наукових установ та підприємств України, Азербайджану, Словаччини, Польщі, США та Боснії і Герцеговини. У межах пленарного засідання та секційної роботи було представлено понад 110 наукових доповідей, присвячених сучасним проблемам штучного інтелекту, комп’ютерного моделювання, машинного навчання, автоматизації виробничих процесів, комп’ютерних мереж, інформаційної безпеки, програмної інженерії, технологій розробки комп’ютерних ігор та кібербезпеки.

У роботі конференції взяли участь представники таких закладів вищої освіти та наукових установ: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (м. Харків); Український державний університет залізничного транспорту (м. Харків); Харківський національний університет радіоелектроніки (м. Харків); Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна (м. Харків); Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» (м. Харків); Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (м. Харків); Харківський національний автомобільно-дорожній університет (м. Харків); Харківський радіотехнічний фаховий коледж (м. Харків); Донбаська державна машинобудівна академія (м. Краматорськ); Сумський державний університет (м. Суми); Національний університет «Запорізька політехніка» (м. Запоріжжя); Державний торговельно-економічний університет (м. Київ); Національний технічний університет України «КПІ ім. Ігоря Сікорського» (м. Київ); ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України (м. Київ); Одеський національний політехнічний університет (м. Одеса); Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (м. Івано-Франківськ); ДВНЗ «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород); Azerbaijan Technical University (м. Баку, Азербайджан); Slovak University of Technology in Bratislava (м. Братислава, Словаччина); Augusta University (м. Огаста, США); University of the National Education Commission (м. Краків, Польща); International University of Sarajevo (м. Сараєво, Боснія і Герцеговина).

Харківський Політех традиційно організував та провів виїзну Міжнародну науково-технічну конференцію «Інформатика, управління та штучний інтелект» (ІУШІ–2025). Конференція проводилась спільно з Донбаською державною машинобудівною академією (ДДМА, м. Краматорськ-Тернопіль). Захід відбувся 14-16 травня в онлайн та оффлайн форматі на трьох локаціях: у Харкові, Тернополі та у Збаразькому замку, що на Тернопільщині. В конференції прийняли участь більше двохсот вчених з усієї України. Програмний комітет наукового форуму очолив проректор з науково-педагогічної роботи НТУ «ХПІ», професор Магомедємін Гасанов.

До програмного комітету конференції також увійшли: ректор Донбаської державної машинобудівної академії, професор Віктор Ковальов; завідувач кафедри комп’ютерної інженерії та програмування НТУ «ХПІ», професор Олександр Заковоротний, завідувач кафедри комп’ютеризованих мехатронних систем, інструментів і технологій ДДМА, професор Яна Васильченко. Пленарне і секційні засідання пройшли українською та англійською мовами.

Конференція об’єднала науковців, експертів і студентів з 8-ми міст України (Дніпро, Запоріжжя, Київ, Краматорськ, Львів, Суми, Тернопіль та Харків), які презентували свої дослідження в галузях інформаційних технологій, систем управління та штучного інтелекту. Особливу увагу учасники приділили практичному застосуванню новітніх розробок, міждисциплінарній взаємодії та перспективам розвитку цифрових технологій. На пленарному та 6-ти секційних засіданнях виступили представники 20-ти закладів вищої освіти, компаній та підприємств. Всього було представлено більше 100 доповідей.

На пленарному засіданні вчені з Маріупольського державного університету виступили з доповіддю, присвяченою питанням моніторингу штатного налаштування подач палива за умов неповної інформації. Вчені з Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та Національного університету “Львівська політехніка” (м. Львів) виступили з доповіддю, в якій була презентована структура системи підтримки прийняття рішень для аналізу патологій щитовидної залози. У доповіді вчених з  Сумського державного університету розглядались питання розроблення автономної системи автоматичного повернення платформи у початкову точку дислокації при втраті зв’язку. Представники Дніпровського національного університету ім. О. Гончара доповіли про можливості підвищення чутливості сегментації напівтонових зображень на основі нечітких перетворень типу-2 Вченими з ХПІ були зроблені доповіді, які присвячені питанням використання генетичних алгоритмів у синтезі розумних систем автоматичного управління, а також моделюванню похибки базування деталі при композиційному проєктуванні верстатів агрегатно-модульної конструкції.

Формат проведення конференції у трьох локаціях дозволив не лише розширити географію учасників, а й створити унікальну атмосферу — особливо завдяки історичній локації Збаразького замку, де відбулось одне з секційних засідань.

Організатори конференції наголосили на важливості розвитку наукових контактів між регіонами України та Міжнародними партнерами, а також висловили вдячність усім, хто долучився до події. Вони акцентують, що незважаючи на війну в Україні, форум кожного року збирає велику кількість учасників.