Харківський Політех став одним з організаторів X міжнародної науково-технічної конференції «Інформатика, управління та штучний інтелект» (ІУШІ–2023). Вона відбулася в онлайн форматі 10-12 травня на базі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» та Донбаської державної машинобудівної академії (ДДМА, Краматорськ-Тернопіль). Ювілейна конференція об’єднала майже двісті вчених з України, Азербайджану та Казахстану. Програмний комітет наукового форуму очолив проректор з науково-педагогічної роботи ХПІ, професор Магомедємін Гасанов.

До програмного комітету конференції також увійшли: ректор Донбаської державної машинобудівної академії, професор Віктор Ковальов; завідувач кафедри комп’ютерної інженерії та програмування НТУ «ХПІ», професор Олександр Заковоротний, завідувач кафедри комп’ютеризованих мехатронних систем, інструментів і технологій ДДМА, професор Яна Васильченко. Пленарне і секційні засідання пройшли українською та англійською мовами.

Цього року у роботі конференції «Інформатика, управління та штучний інтелект» взяли участь вчені з 13-ти міст України, Азербайджану та Казахстану. Це Алмати, Баку, Дніпро, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Київ, Кривий Ріг, Львів, Одеса, Черкаси, Чернівці, Харків та Краматорськ (Тернопіль).

На пленарному та 6-ти секційних засіданнях виступили представники 26-ти закладів вищої освіти, компаній та підприємств. Всього було представлено близько 100 доповідей. На пленарному засіданні учені з Азербайджанського технічного університету (м. Баку) виступили з доповіддю, присвяченою питанням комутації інформаційних потоків оптичних мереж. Учені з Інституту інформаційних та обчислювальних технологій та Казахського національного дослідницького технічного університету ім. К. Сатпаєва (м. Алмати) виступили з доповіддю, присвяченою адаптації технології AIS для рішення задач синтезу складних систем управління. У спільних доповідях вчених ХПІ разом з колегами з ДДМА та НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» розглядались питання керування швидкісним зубофрезуванням при рушенні зрізуємого шару. Вченими з ХПІ були зроблені доповіді розглянуті присвячені питанням створення технологій автоматизованого синтезу математичних моделей промислових агрегатів та питанням синтезу нових архітектур та алгоритмів навчання штучних нейронних мереж.

«Інформатика, управління та штучний інтелект» (ІУШІ–2022) під такою назвою 11–13 травня у Харкові та Краматорську відбулася онлайн дев’ята Міжнародна науково-технічна конференція. Її організаторами виступили Міністерство освіти і науки України, Міністерство освіти Азербайджанської республіки, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» та Донбаська державна машинобудівна академія. Конференція проводилася за сприянням Європейського Союзу у рамках виконання гранту Erasmus+ КА2 «dComFra – Digital competence framework for Ukrainian teachers and other citizens».

До програмного комітету наукового форуму, який очолив проректор НТУ «ХПІ», професор М. І. Гасанов, увійшли ректор Донбаської державної машинобудівної академії (Краматорськ), професор В. Д. Ковальов, завідувач кафедри комп’ютерної інженерії та програмування, професор О. Ю. Заковоротний (НТУ «ХПІ»), завідувач кафедри комп’ютеризованих мехатронних систем, інструменту та технологій, професор Я. В. Васильченко (ДДМА). Робочими мовами були українська та англійська.

Учасників конференції привітали проректор НТУ «ХПІ» М. І. Гасанов та ректор ДДМА В. Д. Ковальов. На пленарному засіданні було заслухано 12 доповідей вчених з НТУ «ХПІ», ДДМА, Харківського державного університету залізничного транспорту; Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна; Національної академії Національної гвардії України (Харків); Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля (Київ); Харківського національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба; Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя; Метрологічного центру військових еталонів Збройних Сил України (Харків); Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки (Чернігів); представників АТ «Світло Шахтаря». Їх доповіді були присвячені питанням іраціонального контактування швидкісних зубчастих коліс; математичній моделі інформаційного сигналу на вході колійного пристрою тонального рейкового кола; розробці нечіткої системи контролю критичної швидкості руху дизель-потягу; оптимізації складу автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи для діагностування технічного стану спеціальної техніки та ін.

Під час роботи конференції працювали шість секцій: «Застосування обчислювальних засобів на транспорті, у медицині і техніці»; «Моделювання і оптимізація складних систем»; «Інформатика та управління при випробуванні та сертифікації озброєння та військової техніки»; «Інформаційні технології. Програмні засоби та застосунки»; «Проблемні питання розробки сучасного інформаційного забезпечення зразків озброєння та військової техніки»; «Захист інформації та кібербезпека».

Серед напрямків роботи конференції – інформаційні технології; обчислювальні мережі і системи, елементи і пристрої обчислювальної техніки та систем керування; програмне забезпечення; кібербезпека; комп’ютерно-інтегровані технології та ін.

У конференції взяли участь представники країн Боснії і Герцеговини, Азербайджана, України з восьми міст: Сараєво, Баку, Харків, Краматорськ, Київ, Дніпро, Тернопіль, Чернігів. Було представлено 37 університетів та наукових організацій, серед яких International University of Sarajevo (Sarajevo, Bosnia and Herzegovina); Азербайджанський державний університет нафти і промисловості (Баку); Azerbaijan Technical University (Baku); Харківська медична академія післядипломної освіти; Харківський національний університет радіоелектроніки; Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця; Харківський національний автомобільно-дорожній університет; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського»; Київський національний університет імені Т. Шевченка; Національний університет «Чернігівська політехніка» та ін.

У цьому році у конференції взяли участь понад 240 учасників, які виступили з 127 доповідями. Зазначимо, що незважаючи на військове становище, в якому зараз перебуває наша держава, бажаючих взяти участь у науковому форумі було значно більше, ніж, наприклад, минулого року (понад 200 чоловік).