9 березня – день народження Тараса Григоровича Шевченка У цей день варто згадати його унікальний внесок в розвиток української мови. Сам Шевченко не тільки залишив поетичний спадок, а й створив ряд авторських неологізмів, які й досі звучать у кожному кутку нашої літературної традиції.
Основні винаходи Шевченка:
“Високочолий”
Це слово вперше з’явилося у поемі “Катерина” Воно символізує шляхетність, гордість та велич, що відображає внутрішню красу людини. У прямому значенні – людина, яка має високе чоло.
Попід горою, яром, долом,
Мов ті діди високочолі,
Дуби з гетьманщини стоять
“Вогняний”
Слово передає палаючу енергію, пристрасність і дух невгамовності. Воно стало символом сили та запалу, що характеризують не тільки поета, а й український народ. У прямому значенні – той, що запалює або те, що запалює, гарячий, пекучий.
“Мордуватися”
Цей яскравий неологізм додає мові живості, відображаючи легкість сприйняття життєвих труднощів і здатність посміятися навіть у найскладніших обставинах. У прямому значенні – зазнавати труднощів, фізичних або моральних страждань.
“Почимчикувати”
Синонім до слова “піти”
“Почимчикуємо спочивати”, “Набралася молодиця глечиків чимало, та з хутора й почимчикувала”.
“Фортеця”
Використовуючи це слово, Шевченко підкреслював непохитність та стійкість українського народу у боротьбі за волю та незалежність. У прямому значенні – укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, гарнізоном, озброєнням і запасами або надійний захист, опора, твердиня.
Також авторству Шевченка належать такі слова як “передмова” та “післямова”, “крутоберегий”, “ясноокий”, “хитрошитий”.
Однак є слова Тараса Григоровича, які у маси не пішли:
Недвига – інертна людина
Одина – самотність
Зрище – публічний огляд, сором