Березуцький Вячеслав Володимирович

Березуцький Вячеслав Володимирович

Посада – професор кафедри
Науковий ступінь – доктор технічних наук (05.17.08 – Процеси та обладнання хімічної технології)
Вчене звання – професор кафедри охорона праці та навколишнього середовища
Персональні сторінки:
Scopus | ORCID | Google Scholar
Контакти:
viacheslav.berezutskyi@khpi.edu.ua

Освіта
1974 – 1980 рр. – Харківський політехнічний інститут,
Кваліфікація: Автоматизація та комплексна механізація хіміко-технологічних процесів,
Спеціальність: Інженер-електромеханік із автоматизації.
1987 р. – Захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук,
Спеціальність: 05.23.04 – водопостачання та водовідведення.
1992 р. – Вчене звання доцент кафедри «Охорона праці та навколишнього середовища» НТУ «ХПІ».
2011 р. – Захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.17.08 – Процеси та обладнання хімічної технології,
Тема: «Наукове обґрунтування комплексу хімічних технологій інгібірування процесів трансформації водних технологічних середовищ».
2012 р. – Вчене звання професор кафедри «Охорона праці та навколишнього середовища» НТУ «ХПІ».

Професійний та академічний досвід
1980 – 1981 рр. – Інженер НДВ «ХПІ» кафедри «Автоматизації хімічних виробництв» ХПІ;
1981 – 1982 рр. – Заступник голови профкому студентів «ХПІ»;
1982 – 1985 рр. – Навчання в аспірантурі «ХПІ»;
1985 –1988 рр. – Асистент, кафедра «Охорона праці» «ХПІ»;
1989 р. – Старший викладач, кафедра «Охорона праці» «ХПІ»;
1989 – 1991 рр. – Виконуючий обов’язки завідувача кафедри «Охорона праці та навколишнього середовища» «ХПІ»;
1991 – 2023 рр. – Завідувач кафедри «Охорона праці та навколишнього середовища» НТУ «ХПІ»;
2023 р.  –  теперішній час  – Професор кафедри «Безпека праці та навколишнього середовища» НТУ «ХПІ».

Викладання навчальних дисциплін
Охорона праці,
Екологія,
Основи професійної безпеки та здоров’я людини,
Вступ до фаху. Ознайомча практика,
Теорія ризиків,
Управління охороною праці,
Системний аналіз у вирішенні питань охорони праці,
Ризик менеджмент використання обладнання та технологій.

Наукові інтереси
Вивчення екологічних проблем та питань з безпеки людини.
Основні наукові дослідження проводились на підприємствах: з раціонального використання водної рідини, очищення технологічних розчинів та утилізації відходів: удосконалення системи керування охороною праці; захисту від шуму тощо.

Професійні досягнення та членство
Очолював Міжнародні проекти із програм NATO, EUROEAST та ERASMUS MUNDUS. Співпрацював та уклав міжнародні договори із університетами Словаччини (м. Жиліна, Ліптовський Мікулаш), вища школа менеджменту охорони праці (WSZOP, Катовица, Польша), США тощо.
Заступник голови підкомісії з цивільної безпеки НМК МОН України 2015-2023 рр.
Співрозробник стандартів вищої освіти за спеціальністю 263 – Цивільна безпека: першого (бакалаврського), другого (магістерського) і третього (доктор філософії) рівня.
Офіційний опонент захисту дисертацій: Мещеряковой І., спеціальність 05.26.01 – охорона праці, 2021 рік, Дніпро; Мнацаканяна В.Г., спеціальність 21.06.01 – екологічна безпека, 2015 рік, УкрНДІЕП; Пономаренко Р.В., спеціальність 21.06.01 – екологічна безпека, 2012 рік, СумДУ.
Голова Державної атестаційної комісії із захисту випускних робіт та проведення Державного іспиту бакалаврів у Національному державному університеті ім. Каразіна, за напрямом – охорона праці (бакалавр). 2015–2016 рр.
Голова Державної атестаційної комісії МОН України щодо ліцензування та відкриття спеціальності із охорони праці у Кременчуцькому державному університеті. 2015 рік.
Голова Державної атестаційної комісії МОН України щодо акредитації спеціальності із охорони праці у Таврійському агротехнічному університеті, 2016–2021 роки.
Заступник голови наукової ради збірника Секьюритологія, Європейської асоціації безпеки, м. Краків, Польща.
Співкерівник гранта SPS.ARW.G5524 «Soft target protection» за програмою SPS (Наука для миру та безпеки) спільно з університетом Жиліна (Словаччина) та НТУ «ХПІ» (на суму 38000 євро).
Був науковим керівником при підготовці до захисту у 6 кандидатів наук:
за спеціальністю 05.18.06 – технології жирів, ефірних масел та парфумерно-косметичних продуктів – Одарюка Павло Васильовича;
за спеціальністю 05.23.04 – водопостачання та каналізація – Максименко Олени Аркадіївні;
за спеціальністю 21.06.01 – екологічна безпека – Букатенко Наталії Олексіївни;
за спеціальністю 05.26.01 – охорона праці – Радвана Арафа Біссіуні (Єгипет);
за спеціальністю 05.26.01 – охорона праці – Ільїнська Ольга Ігорівна;
за спеціальністю 05.26.01 – охорона праці – Хондак Інни Іванівни;
Із 2007 року до 2016 року був координатором проведення 3 туру Міжнародної Олімпіади МОН України за напрямом безпека життєдіяльності людини.
Заступник голови журі Всеукраїнського конкурсу студентських робіт із нарисної геометрії, графіки та ергономіки, Секція «Ергономіка» у НТУ «ХПІ» 2014 – 2016 роки.
2017 – 2019 рр. – член оргкомітету Всеукраїнських Олімпіад з БЖД та Цивільного захисту у м. Київ та Львів.
2015 – 2021р.р – член оргкомітету Всеукраїнського конкурсу наукових робіт з охорони праці, ХНАДУ, м. Харків.

Опубліковано у співавторстві та одноосібно:
– більш 10 наукових монографій, більш 10 підручників та навчальних посібників з грифом МОН та НТУ«ХПІ».
– 18 авторських свідоцтв та патентів.
– понад 350 наукових і навчально-методичних публікацій.

Участі у професійних та/або громадських об’єднаннях:
– 2002 – 2017 рр. – голова громадської обласної організації «Спілка фахівців із безпеки життєдіяльності».
– 2001 – 2022 рр. – член Європейської Асоціації з наук безпеки, заступник голови наукового комітету EAS, м. Краков, Польща.

Нагороди:
– Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України у 2006 році за 1 місце у Всеукраїнському конкурсі інноваційних технологій із напрямку – енергозбереження.
– Нагороджений Почесним знаком Міністерства освіти і науки «Відмінник освіти» у 2008 році.
– Нагороджений Почесною грамотою Виконкому Харківської міської ради у зв’язку із 125-ти річчам від дня заснування НТУ «ХПІ» (2010).
– Нагороджений Подякою Виконкому Рівненської міської ради у 2014 році.
– Нагороджено годинником Верховної Ради України та вищою відзнакою МОН України «За наукові та освітні досягнення» (2019).