Промислова і біомедична

Рік заснування, історія створення

У 1962 р. Уряд СРСР видає постанову про прискорену підготовку молодих фахівців із ряду спеціальностей нової техніки, включаючи і промислову електроніку. На виконання цієї постанови у Харківському політехнічному інституті почалося запровадження у навчальний процес дисципліни «Промислова електроніка» на кафедрі електрифікації промислових підприємств. У вересні 1962 р. з-поміж студентів різних спеціальностей, переведених на третій курс, формуються дві додаткові групи по 25 осіб для навчання за спеціальністю «Промислова електроніка». Таким чином, на початку 1962/63 навчального року за спеціальністю 0612 – промислова електроніка на денному відділенні вже навчалося 50 студентів на третьому курсі, 25 студентів – на другому, 50 – на першому, а також по 25 студентів на першому та другому курсах вечірнього відділення.

Викладання дисципліни «Промислова електроніка» на старших курсах як за своїм змістом, так і за обсягом значно виходили за рамки загального курсу промислової електроніки, тому гостро постало питання про створення у ХПІ спеціальної кафедри. Підготовку очолив талановитий педагог та дослідник, кандидат технічних наук, доцент кафедри електрифікації промислових підприємств Олег Олексійович Маєвський (у подальшому доктор технічних наук (1967 р.) та професор. 9 жовтня 1963 р. у Харківському політехнічному інституті видається наказ, яким кафедра електрифікації промислових підприємств була поділена на дві: кафедру з колишньою назвою та кафедру промислової електроніки. Очолив кафедру доцент Віктор Тимофійович Долбня.

У 1965 р. відбувся перший випуск 54 інженерів, підготовлених кафедрою «Промислова електроніка».

Віктор Тимофійович Долбня та Олег Олексійович Маєвський

З 1991 р. на кафедрі промислової електроніки розпочинається підготовка фахівців з біомедичної електроніки, спочатку в рамках спеціалізації «Електронні пристрої медичної та побутової техніки», а з 1998 р. – за спеціальністю «Фізична та біомедична електроніка». У зв’язку з відкриттям нової спеціальності та нового наукового спрямування, пов’язаного з розробкою та дослідженням електронної медичної апаратури, у 2000 р. наказом ректора Національного технічного університету «ХПІ» кафедра була перейменована та отримала назву «Промислова і біомедична електроніка» (ПБМЕ).

Всі завідувачі кафедри

Долбня Віктор Тимофійович (1963-1964) та (1971-1989). У перший період (1963-1964) Долбня В.Т. був призначений тимчасово виконуючим обов’язки завідувача кафедри після її створення. У другий період (1971-1989), –вже як досвідчений науковець, очолив кафедру на постійній основі. Долбня В.Т. – заслужений працівник вищої школи України (1985 р.), Почесний доктор НТУ «ХПІ», нагороджений бойовими та трудовими орденами та медалями. Його наукова діяльність була зосереджена на дослідженні та застосуванні топологічних методів для аналізу електромагнітних процесів в електронних ланцюгах. Він був автором монографії, присвяченої дослідженню перехідних процесів у перетворювачах шляхом відображення на комплексну площину ‑ метод, який став основою для подальших досліджень і дисертацій. Під його керівництвом кафедра активно розвивала напрямки автоматичного керування, мікропроцесорних систем, а також брала участь у створенні перетворювачів для промисловості, транспорту та енергетики.

Долбня Віктор Тимофійович

Маєвський Олег Олексійович (1964-1971). Один із засновників наукової школи «Перетворювальна техніка». Його наукова діяльність була зосереджена на дослідженні енергетичних показників вентильних перетворювачів енергії. Під його керівництвом кафедра сформувала потужну команду викладачів і дослідників, розробила навчальні курси та лабораторні практикуми для нової спеціальності.

Маєвський Олег Олексійович

Сокол Євген Іванович (1986-1989) та (1989-2014). У перший період виконував обов’язки завідувача кафедри та паралельно був деканом вечірнього відділення ХПІ (1988-1994). Доктор технічних наук, ректор НТУ «ХПІ», член-кореспондент Національної академії наук України, лауреат Державної премії з науки і техніки, лауреат премії НАН України імені С. О. Лебедєва, переможець конкурсу «Високий потенціал» НАН України та Всеукраїнського конкурсу «Лідер паливно-енергетичного комплексу».

Під його керівництвом було розроблено низку прогнозних алгоритмів керування, які дозволили значно підвищити швидкодію, точність і адаптивність систем електроживлення; сформувалося нове покоління науковців, зокрема у сфері адаптивного та прогнозного керування, електромагнітної сумісності, цифрових систем керування; почався розвиток біомедичної електроніки. Було створено десятки приладів: від озонаторів і стерилізаторів до фототерапевтичних комплексів і діагностичних систем.

Сокол Євген Іванович

Домнін Ігор Феліксович (2000-2008). Виконуючий обов’язки завідувача кафедри. Під його науковим супроводом кафедра брала участь у низці міжвузівських і міжнародних проєктів, зокрема у спільних дослідженнях з польськими та німецькими університетами. Значну увагу було приділено адаптивним системам керування, алгоритмам ідентифікації параметрів силових схем, а також впровадженню нових методів аналізу динаміки перетворювачів. У цей період кафедра активно працювала над створенням високопотужних перетворювачів для індукційного нагріву, систем живлення відповідальних споживачів, а також над розвитком біомедичної електроніки.

Домнін Ігор Феліксович

Жемеров Георгій Георгійович (2014-2020). Під керівництвом Жемерова Г. Г. кафедра зосередилася на розвитку сучасних напрямів силової електроніки, зокрема на дослідженнях компенсованих керованих випрямлячів і безпосередніх перетворювачів частоти. Його наукова діяльність була спрямована на підвищення енергетичної ефективності та електромагнітної сумісності перетворювальних систем, що особливо актуально в умовах сучасної енергетики та транспорту.

Жемеров Георгій Георгійович

Кривошеєв Сергій Юрійович (2008-2014) ‑ виконуючий обов’язки завідувача кафедри, а з 2020 р. – завідувач кафедри. Під його керівництвом кафедра активно впроваджувала інноваційні підходи до навчання, зокрема використання віртуального моделювання, цифрових лабораторій та інтеграції студентів у наукові проєкти.

За його активної організаційної участі відбулися понад 25 Міжнародних науково-технічних конференцій «Силова електроніка та енергоефективність» в тому числі, МНТК «IEEE KhPI Week on Advanced Technology».

Кривошеєв Сергій Юрійович

Наукові школи

Перетворювальна техніка зароджувалась в надрах кафедри «Промислова електроніка» Харківського політехнічного інституту. Її формування пов’язане з активною науковою та педагогічною діяльністю проф. О. О. Маєвського, який у 1967 році захистив докторську дисертацію на тему підвищення енергетичних показників вентильних перетворювачів. Школа об’єднала навколо себе талановитих викладачів, дослідників і аспірантів, які згодом стали провідними науковцями в галузі силової електроніки. Тематика наукових праць, що виконувалися на кафедрі у 1960-1970 роках, була пов’язана з перетворювальною технікою. Цей напрям одержав відбиття у книгах «Енергетичні показники вентильних перетворювачів», «Автономні інвертори», «Сучасні методи аналізу електронних схем», «Дослідження перехідних процесів у перетворювачах шляхом відображення на комплексну площину», «Операторно-рекурентний аналіз електричних ланцюгів та систем», «Статичні перетворювачі тягового рухомого складу». Основні наукові напрямки цієї наукової школи:

дослідження енергетичних показників вентильних перетворювачів. Цей напрямок був одним із перших і ключових у становленні школи. Його метою було підвищення ефективності перетворювачів електроенергії, зменшення втрат, оптимізація режимів роботи та забезпечення стабільності в умовах змінного навантаження. В. Т. Долбня ‑ автор фундаментальних праць з теорії перетворювачів, розробник методів аналізу перехідних процесів. Ю. О. Розанов займався несиметрично керованими перетворювачами. Є. О. Фесенко досліджував динамічні режими роботи перетворювачів;

розробка автономних інверторів та дослідження електромагнітних процесів в них. Цей напрямок розвивався під керівництвом Ю. П. Гончарова. Він спрямований на розробку схем автономних інверторів, їх систем керування, підвищення їх ефективності, аналіз складних електромагнітних процесів у інверторах з урахуванням впливу магнітних елементів. Розробки знайшли використання в системах безперебійного живлення, у військовій техніці, у рухомому складі та інфраструктурі залізниці, в сфері геофізичних досліджень. Ю. П. Гончаров ‑ автор методів аналізу перехідних процесів в автономних інверторах, зокрема в резонансних інверторах;

розробка зарядних випрямлячів та вимірювальних приладів. Цей напрямок мав прикладну спрямованість і був орієнтований на створення спеціалізованих пристроїв для зарядки, живлення та контролю параметрів електронних систем. Розробки мали широке застосування в промисловості, енергетиці, медицині. О. І. Данілевич розробив зарядні випрямлячі з індуктивним струмообмежувачем для магнітно-імпульсних приладів. О. П Котляров займався створенням вимірювальних приладів для дослідження перетворювальної техніки;
дослідження динаміки замкнутих вентильних систем. На початку 1970-х років під керівництвом професора Шипіла В. П. розпочалися системні дослідження, які стали основою для створення нових підходів до автоматичного керування напівпровідниковими перетворювачами та дозволяли значно покращити їх динамічні, енергетичні та експлуатаційні характеристики. Професор Шипіло В. П. розробив універсальний операторно-рекурентний метод аналізу електричних ланцюгів, який відкрив нові можливості для моделювання складних процесів у системах автоматичного керування. Цей метод дозволив дослідникам не лише аналізувати, а й синтезувати системи керування з урахуванням реальних умов експлуатації, включаючи змінні навантаження, нестабільність живлення та вплив зовнішніх збурень;
створення компенсованих керованих випрямлячів та безпосередніх перетворювачів частоти з високою електромагнітною сумісністю. У 1980-1990-х роках до розвитку наукової школи долучився професор Жемеров Г. Г., дослідження якого були спрямовані на інтеграцію активних фільтрів у структуру перетворювачів, що дозволяло ефективно пригнічувати вищі гармоніки та компенсувати реактивну потужність без додаткових зовнішніх пристроїв. Це стало особливо актуальним у контексті розвитку енергозберігаючих технологій та підвищення якості електроенергії в мережах. Розробки Жемерова Г. Г. і його команди, охоплювали створення математичних і віртуальних моделей перетворювачів, дослідження їхніх характеристик, а також формування нової теорії потужності, яка дозволяла будувати ефективні системи керування. Ці роботи були не лише теоретично обґрунтованими, а й мали практичне втілення у вигляді патентів, впроваджень у промисловість та захищених дисертацій;
мікропроцесорні системи керування перетворювачами. Наукова школа формувалася на кафедрі ПБМЕ у 1980-х роках під керівництвом професора Сокола Є. І. Її виникнення стало логічним продовженням розвитку перетворювальної техніки, коли з’явилася потреба у створенні інтелектуальних систем керування, здатних забезпечити високу точність, швидкодію та адаптивність у складних електротехнічних системах. Перші дослідження були спрямовані на впровадження мікропроцесорного керування у системи живлення прискорювально-накопичувальних комплексів, а також у тиристорні електроприводи технологічних установок. Науковці кафедри розробляли системи керування, які дозволяли забезпечити стабільну роботу перетворювачів у динамічних режимах, зокрема в умовах змінного навантаження. Було запропоновано нові алгоритми прогнозного керування, які дозволяли передбачати зміну параметрів навантаження та адаптувати керування в реальному часі та спеціалізовані мікропроцесорні пристрої для керування широтно-імпульсними перетворювачами, що забезпечували високу точність регулювання.

Основна частина наукових досліджень сьогодні на кафедрі ПБМЕ відповідає пріоритетному напрямку розвитку науки і техніки – енергетика та енергоефективність та поєднується загальною темою «Оптимізація енергетичних і динамічних показників вентильних перетворювачів і систем на їхній основі».

Можна виділити три актуальних напрямки:

розробка й дослідження автономних перетворювачів»;
розробка й дослідження мікропроцесорних систем керування напівпровідниковими перетворювачами»;
розробка й дослідження перетворювальних систем з поліпшеними енергетичними характеристикам.

Результати своїх наукових досліджень співробітники кафедри ПБМЕ мають можливість доповідати та обговорювати на міжнародній науково-технічній конференції «Силова електроніка та енергоефективність», яку за ініціативою колективу кафедри НТУ «ХПІ» спільно з Інститутом електродинаміки НАН України регулярно проводила починаючи з 1993 р.

Біомедична електроніка. Науковий напрям започаткований за участю Сокола Є. І. одночасно зі створенням лабораторії біомедичної електроніки, науково-дослідні й проектні роботи в якій, починаючи з 2000 року, проводилися за трьома основним напрямками:

високоефективне устаткування для низько- і високотемпературної стерилізації медичних інструментів, матеріалів та ін.;
багатофункціональні апарати для фізіотерапії;
високоточні прилади для функціональної діагностики.

Сьогодні основні напрямки наукових досліджень в галузі біомедичної електроніки можна визначити як:

статистичний аналіз та розроблення обчислювальних методів та математичні моделей біомедичних показників первинного обстеження поранених;
удосконалення методів та програмно-математичного забезпечення статистичної обробки біомедичної інформації;
створення комплексних систем забезпечення населення медичними послугами на основі нових ефективних приладів та систем телемедичної діагностики та контролю медико-біологічних параметрів пацієнтів;
створення сучасних засобів надання медичної допомоги в особливих умовах, таких як: стихійні лиха, техногенні катастрофи та воєнні дії;
вдосконалення методик отримання та обробки біомедичних сигналів складної форми (ЕКГ, ЕЕГ та ін.).

Пріоритетними напрямками наукової діяльності кафедри на сьогодні є:

розробка та вдосконалення схемних рішень перетворювачів енергії, які мають покращену енергоефективність і функціональність (керівники – проф. Івахно В. В. та проф. Замаруєв В. В.);
розробка, дослідження та програмна реалізація перспективних алгоритмів керування сучасними перетворювачами електричної енергії та перетворювальними системами на їх основі (керівники – проф. Замаруєв В. В. та Крилов Д. С.);
розробка та дослідження методів і пристроїв дистанційного моніторингу фізіологічних параметрів людини (керівник – доц. Колісник К. В.);
розробка апаратури для фотохромотерапії та дослідження впливу електромагнітного випромінювання видимого діапазону на центральну нервову систему людини. (керівник – проф. Кіпенський А.В.);
розробка адаптивних методів ідентифікації та прогнозування спонтанних прихованих кардіопатологій (керівник – проф. Щапов П. Ф.);
розробка інтелектуальних процедур відновлення гормональних показників для вибору та адаптивного планування технологій хірургічного лікування в умовах інформаційної невизначеності (керівник – проф. Щапов П. Ф.).

Захист кандидатських і докторських дисертацій співробітників кафедри відбувався у спеціалізованих вчених радах НТУ «ХПІ»:

спеціалізована вчена рада Д64.050.04 за спеціальністю 05.09.12 – напівпровідникові перетворювачі електроенергії; за термін діяльності якої захищено дисертацій співробітниками університету більш ніж 45 кандидатів технічних наук, та 6 докторів наук;
спеціалізована вчена рада Д64.050.17 спеціальністю 05.11.17 – біологічні та медичні прилади та системи, за цей термін роботи якої співробітниками НТУ «ХПІ» та інших закладів вищої освіти було захищено 3 докторських і 11 кандидатських дисертацій.

Видатні випускники

Сокол Євген Іванович (випускник 1975 р.) – ректор НТУ «ХПІ», завідувач кафедри ПБМЕ, д.т.н., професор, член-кореспондент Національної академії наук України, лауреат Державної премії з науки і техніки, лауреат премії НАН України імені С. О. Лебедєва.

Сакара Юрій Дмитрович (випускник 1971 р.) – заступник завідувача відділу науки та навчальних закладів Харківського обласного комітету, проректор ХПІ з виховної роботи та гуманітарної освіти. Нагороджений орденом «Дружби народів» та медаллю «За доблесну працю».

Бахнов Леонід Євгенович – директор ДП «НДІ ХЕМЗ», завідувач філіалом кафедри, к.т.н., староста першої групи студентів спеціальності промислової електроніки (1965 р.);

Шинднес Юрій Львович (випускник 1965 р.) – директор науково-виробничого підприємства «ЕОС», академік Інженерної академії України, старший науковий співробітник, к.т.н.

Панасенко Микола Васильович (випускник 1966 р.) м головний науковий співробітник Державного науково-дослідного центру залізничного транспорту України, д.т.н., професор

Ягуп Валерій Григорович (випускник 1967 р.) – д.т.н., професор Української інженерно-педагогічної академії та Харківського національного автомобільно дорожнього університету.

Чаплій Юрій Петрович (випускник 1971 р.) – заступник директора Харківського електромеханічного заводу (ХЕМЗ), заступник начальника управління економіки, а потім, начальник управління промисловості Харківської облдержадміністрації

Фомін Анатолій Йосипович (випускник 1971 р.) – член ЦК профспілки працівників освіти та науки, голова первинної профспілкової організації НТУ «ХПІ».

Горкунов Борис Митрофанович (випускник 1974 р.) – професор НТУ «ХПІ», доктор технічних наук.

Щербак Яков Васильович (випускник 1975 р.) – професор НТУ «ХПІ», д.т.н. Автор багатьох наукових робіт з теорії автоматичного регулювання напівпровідниковими перетворювачами з широтно-імпульсною модуляцією.

Лазарев Микола Іванович (випускник 1978 р.) – проректор з наукової роботи Української інженерно педагогічної академії (УІПА), професор кафедри креативної педагогіки і інтелектуальної власності УІПА, к.т.н., доктор педагогічних наук.

Кіпенський Андрій Володимирович (випускник 1983 р.) – директор Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій НТУ «ХПІ», доктор технічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, академік низки вітчизняних і зарубіжних Академій наук, автор понад 400 наукових і навчально-методичних робіт. Член двох спеціалізованих вчених рад з захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальностями «Напівпровідникові перетворювачі електроенергії» та «Біологічні та медичні прилади та системи».

Домнін Ігор Феліксович (випускник 1982 р.) – директор інституту «Іоносфера» НАН України, д.т.н, професор. Координує дослідження в галузі радіоелектроніки та космічних технологій. Автор понад 150 наукових праць, його роботи вплинули на розвиток супутникових систем зв’язку в Україні.

Рябенький Володимир Іванович (випускник 1981 р.) ‑ директор департаменту «Співробітництва з університетами» ДП «Сименс Україна». За його ініціативи створено спільні лабораторії Сименс у провідних технічних вузах України.

Бондарєв Віталій Євгенович (випускник 1986 р.) – український актор, режисер, театральний діяч. Заслужений артист України. Співзасновник Міжнародного театрального фестивалю малих форм «Театронік». Актор театру «Нова сцена», актор Харківського театру для дітей та юнацтва, актор театру французької комедії «Дель П’єро», художний керівник театру «Ланжерон».

Бару Олександр Юрійович (випускник 1991 р.) ‑ технічний директор НВП «ЕОС», к.т.н. Під його керівництвом створено низку інноваційних рішень для промисловості, зокрема сучасні системи керування енергоспоживанням.

Кондратенко Костянтин Ігорович (випускник 1993 р.) – генеральний директор ТОВ «Хартеп».

Харісі Хасан (випускник 1999 р) – директор ТОВ «НВС Лайтинг» ‑ лідера в галузі виробництва пристроїв електронної техніки, в тому числі медичного обладнання, к.т.н. Його розробки використовуються не тільки в Україні, але і на підприємствах та у закладах Близького Сходу та Європи.

Томашевський Роман Сергійович (випускник 2006 р) – доктор технічних наук, професор, директор навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки НТУ «ХПІ». У 2014 році Томашевський Р. С. став лауреатом «Премії Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок».

Дейнеко Дмитро Михайлович (випускник 2001 р.) – директор ТОВ «НМТ» (Нью Медікал Технолоджіс), яка спеціалізується на постачанні телемедичного обладнання для лікувальних установ в Україні.

Ткачук Богдан Валерійович (випускник 2007 р) ‑ к.т.н., директор Медичного центру «Фрезениус Медікал Кер» ‑ одного з найсучасніших діалізних центрів України. Впровадив інноваційні методи біомедичного моніторингу.

Верещак Валерій Олександрович (випускник 2005 р.) – к.т.н., директор фірми «РАДМІР» ДП АТ НДІРВ, яка орієнтується на виробництві радіологічного, електромедичного та електротерапевтичного устаткування.

Найбільші здобутки.

Фундаментальні теоретичні розробки.

Топологічний метод аналізу електричних та електронних схем за допомогою направлених і ненаправлених графів, розроблений Долбнею В. Т., дозволив розповсюдити математичний апарат не тільки на сталі, але й на перехідні процеси. Подальші пошуки аналізу електронних ланцюгів привели до розробки метода дослідження перехідних процесів в перетворювальних пристроях за допомогою відображення на комплексну площину.

Метод операторно-рекурентного аналізу, розроблений професором В. П. Шипілом, дозволив глибоко досліджувати динаміку замкнутих систем і створювати ефективні алгоритми автоматичного керування. Цей підхід забезпечив точне моделювання електромагнітних процесів у перетворювачах, що стало основою для подальших розробок у галузі прецизійних джерел живлення та компенсованих керованих випрямлячів.

Під керівництвом професора Є. І. Сокола було створено низку систем керування, здатних адаптуватися до змінних умов навантаження в реальному часі. Було запропоновано алгоритми прогнозного керування, які дозволили значно підвищити швидкодію та точність регулювання. Ці розробки знайшли застосування у високочастотних перетворювачах, системах індукційного нагріву, а також у пристроях для живлення відповідальних споживачів.

Впровадження наукових розробок. Фундаментальні теоретичні розробки стали основою для багатьох практичних рішень.

розробка енергетичних систем для транспорту та промисловості. Дослідники кафедри створили перетворювачі для залізничного транспорту, метрополітену, тепловозів, суднових електродвигунів, а також для геологорозвідувальних комплексів. Ці пристрої вирізнялися високою надійністю, енергоефективністю та здатністю працювати в екстремальних умовах. Особливо цінними стали розробки безтрансформаторних перетворювачів постійного струму, які дозволили підвищити ефективність електропостачання залізничних мереж;
розробка агрегатів безперебійного живлення та джерел живлення спеціального призначення з високими енергетичними та динамічними показниками. Ці науково-практичні розробки виконувалися згідно з планами ДКНТ СРСР і завданнями міжвузівської цільової програми «Оптимум» та були впроваджені на підприємствах Дніпродзержинського та Рівненського ВО «Азот»; газопроводі «Середня Азія-Центр»; енергетичних підприємствах Донбасу, перетворювачах у системах використання сонячної енергії (Туркменістан);
впровадження розробок у медичне приладобудування відбувалося завдяки співпраці лабораторії біомедичної електроніки з промисловими підприємствами та медичними закладами. Протягом 2000-2011 рр. було розроблено устаткування для озонотерапії, низько- та високотемпературної стерилізації та лабораторних досліджень (всього біля 10 зразків); апарати для електро- і фототерапії (понад 15 апаратів, комплексів та систем); прилади для функціональної діагностики (портативний спірометр та пульсометр). Підставою для розробки медичної техніки була концепція мікропроцесорного імпульсного управління, теорія цифро-імпульсних та імпульсно-цифрових перетворювань та графоаналітичний метод аналізу та синтезу на координатній площині статичних характеристик перетворювачів інформації та електроенергії. Розробки, що були впроваджені у серійне виробництво на промислових підприємствах та у медичний технологічний процес закладів охорони здоров’я в Україні та за кордоном, згодом отримали визнання на міжнародних виставках. Так у 2005 р. на Всеукраїнському конкурсі-виставці «Кращий вітчизняний товар року» медичний озонатор ОМ 80/1 був визнаний кращим товаром року в номінації «Інноваційні розробки».

До співпраці по темам кафедри активно залучаються провідні науковці наукових та профільних медичних установ: Війсково-медичного клінічного центру північного регіону; Інституту мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова Національної академії медичних наук України; Державної установи «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева» Національної академії медичних наук України; Державна установа «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої» НАМН України; Інститут «Проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського» НАМН України, та іншим.

Розробка науковців кафедри ПБМЕ автономної енергетичної системи «Сонячне дерево», чотири екземпляри яких було встановлено на території кампуса НТУ «ХПІ», являють собою не лише автономну зарядну станцію для гаджетів, а й лабораторну установку, яка дозволяє науковцям та їх студентам отримувати в режимі онлайн основні технічні параметри системи.

Автономна енергетична система «Сонячне дерево» на території НТУ «ХПІ»

Міжнародна співпраця. Кафедра ПБМЕ співпрацює з університетами Німеччини, Польщі, Естонії. Спільні проєкти, стажування, обмін досвідом та участь у міжнародних конференціях дозволили розширити горизонти досліджень і впровадити новітні технології у навчальний процес:

у 1997-2000 роках кафедра ПБМЕ брала участь у спільному українсько-польському проєкті «Перетворювачі електроенергії з багатофункціональними системами керування для електроживлення відповідальних споживачів». Ці розробки знайшли застосування у високочастотних перетворювачах потужністю до 200 кВт, зокрема для пристроїв індукційного нагріву;
з 2010 р. тісне співробітництво з групою досліджень у галузі силової електроніки факультету силової електроніки та мехатроніки Талліннського технічного університету на чолі з провідним дослідником проф. DMITRI VINNIKOV. Спільні дослідження стосуються специфічних питань процесів комутації у силових напівпровідникових ключах дволанкових перетворювачах постійної напруги ((DC/DC конверторах). Ці роботи відображені у біля 20 (більш ніж 10 Scopus) спільних публікаціях, за матеріалами захищено 3 дисертації PHD та докторська;
з 1998 року тісна співпраця з кафедрою силової електроніки Магдебурзького університету ім. Отто фон Геріке, очолюваної проф. А.  Ліндеманом. Основні наукові роботи ведуться в напрямку оптимізації систем електроживлення шляхом застосування силових активних фільтрів.

Вчені кафедри приймають активну участь в роботі регулярної конференції KhPI Week on Advanced Technology, що проводиться НТУ «ХПІ», International Conference on Electronics and Nanotechnology (ELNANO), International Conference on Intelligent Energy and Power Systems (IEPS) та інші, публікують свої статті в журналах, що входять до науко-метричних баз даних.

Співробітники кафедри ПБМЕ учасники конференції ELNANO

Починаючи з 2019 року викладачі та студенти кафедри є учасниками Міжнародного студентського конкурсу «Медична інженерія та мікроелектроніка», що проходить в Технічному університеті Молдови.

Студенти кафедри ПБМЕ учасники Міжнародного студентського конкурсу «Медична інженерія та мікроелектроніка»

Нагороди працівників кафедри, які отримані за високі показники у науковій діяльності