Ласкаво просимо до музею вимірювальної техніки кафедри ІВТС!
Цей музей призначено для тих хто цікавляться історією приладобудування. У ньому розміщені, в основному, зразки електровимірювальних приладів 10х – 60х років випуску ХХ століття. Кожен з них – науково-технічне досягнення свого часу. Час іде швидко. З’являються нові технології і нові засоби вимірювань. Але в історії приладобудування були такі сторінки, про які треба знати кожному, хто розробляє і застосовує сучасні засоби вимірювальної техніки. Списуються, розбираються прилади, втрачається і знищується документація. Тому головне завдання – ознайомлення студентів і фахівців з реальними зразками приладів, як прикладами рівня науки і технологій першої половини ХХ століття.
Екскурсію по музею почнемо з ознайомленням зі щитовим міліамперметром постійного струму фірми F. Reiner (місто Відень).
Прилад було запатентовано у Німеччини (D.R.G.M). Розглянемо його історію і особливості… Прямий пошук в Інтернеті інформації явно не дав. Пошукаємо у середині… Система вимірювального механізму – типова магнітоелектрична. На зворотній сторони шкали позначки працівників контролю якості. Визначаємо, що фірма Рейнера – це відомий виробник медичного обладнання. Шукаємо по цім признакам. І ось! В медичному навчальному посібнику 1925 року www.cambridge.org/core/journals/medical-history знаходимо спогади про Віденьску фірму Рейнера і зображення медичних приладів. 
Іспити приладу в лабораторії кафедри показали, що він знаходиться в робочому стані.
Що ми знаємо про опір? І яким він буває ?
На цьому фото – котушка опору – однозначна міра електричного опору 1 Ом. Виробництво фірми Siemens & Halske ( Німечіна ).
В каталозі 1912 року https://www.historische-messtechnik.de/schrifttum/firmenschriften/siemens–halske/preisliste-56.php має номер 16904. Для стабільності значення опору – виготовлена з манганіну.
А ось так виглядає магазин опору штепсельного типу:
Він має чотири послідовні котушки, по 10, 20, 20, 50 Ом. Як ми бачимо, що в такому включені штепселів загальний опір складатиме 20 плюс 20 – 40 Ом. Цей магазин було виготовлено в 50-х роках і він використовувався в шкільному кабінеті фізики.
Що у нас буде далі?
Три вимірювальних прилади з однієї родини.
На рисунку три прилади: кишеньковий вольтметр, омметр і тестер (авометр). Що в них спільного?
Уважно подивимося на шкали. На перших двох є логотип «ЕR», на третьому напис «METRA».
Ось по цьому логотипу и знаходимо в Інтернеті компанію «METRA BLANSKO» www.metra.cz . На її сайті є фотографія з зображенням логотипу «ЕR».
З історії фірми можливо визначити і дати випуску приладів: вольтметр виготовлено в період з 1921 по 1934 роки, а омметр з 1934 по 1949 рік.
В корпусі омметру було знайдено артефакт – батарейка 1983 року випуску (ціна 2,8 крон, що тоді приблизно складало 20 копійок).
Хороша чи погана ? Маленька загадка … Що вимірює цей прилад…?
Цей прилад входив до складу випробувачів радіоламп ІЛ-10 і ІЛ-13. Радіоаматори теж самостійно розробляли і виготовлювали аналогічні прилади. В збірнику 1959 року описано один з таких приладів. А на фотографії ви бачите зовнішній вигляд аматорського приладу з саморобною шкалою.
Перевірте свої годинники !
Всі ми поважаємо точний час. Щоб не спізнитись на літак, потяг, лекцію, перевіряйте свої годинники. Це можливо по сигналам точного часу. Такі сигнали вперше в світі почала передавати в 1924 році радіостанція BBC.
А коли в Україні вперше пролунали сигнали точного часу? Відповідь знайдемо в журналі РАДІО мовлення, слухання, радіотехніка № 7 1930 року, який видавався в місті Харкові. В невеликій статті написано, що сигнали точного часу передаються Українською головною палатою мір і ваг о 12 і 19 годинах через радіостанцію РВ-20.
Зображення щогл висотою 80 метрів одною з яких буладзвіниця Успенського собору є в номері 3. 
Зображений на фото в журналі маятниковий годинник Рифлера з точністю ходу 0,01 секунд/добу якій використовувалися в службі часу і частоти з 1925 по 1941 рік знаходиться в музеї Національного наукового центру «Інститут метрології» http://www.metrology.kharkov.ua/index.php?id=23&L=0
На цьому екскурсія завершується. Дякую за увагу!
Маємо ще декілька світлин, на яких показані відвідувачі «Лабораторії дивовижних вимірювань». Тут ми бачимо, що вимірювальні прилади доступні всім: і малім і дорослим! 
Екскурсію по музею вимірювальної техніки проводив доцент кафедри ІВТС Лисенко Володимир Валерійович.
Свої зауваження, питання і пропозиції надсилайте мені на адресу Volodymyr.Lysenko@khpi.edu.ua