30–31 жовтня 2025 року на базі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у м. Харкові було проведено
XXVIII Міжнародний науково-технічний симпозіум «Проблеми електроенергетики, електротехніки та електромеханіки» (SIEMA’2025).
Симпозіум відбувався у дистанційному форматі з елементами очної участі з використанням технічних засобів відео- та аудіозв’язку програмної платформи Microsoft Teams, що забезпечило безперервність наукової комунікації та широке міжнародне представництво.
У роботі симпозіуму взяли участь 247 учасників, у тому числі 105 представників інших міст України та зарубіжних наукових установ (Німеччина, Канада, Швейцарія, Бельгія). У заході брали участь науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти, співробітники науково-дослідних установ, молоді науковці, аспіранти та представники промисловості.
У перший день симпозіуму (30 жовтня 2025 року) було проведено міжнародний круглий стіл на тему:
«Обчислювальний електромагнетизм і мультифізика: дослідницькі програми власної розробки, комерційні програмні продукти та програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом – порівняльний аналіз».
Метою круглого столу було обговорення сучасного стану та перспектив розвитку програмних засобів чисельного моделювання електромагнітних полів і мультифізичних процесів, а також аналіз тенденцій інтеграції методів штучного інтелекту у наукові та інженерні дослідження.
У роботі круглого столу взяли участь провідні міжнародні експерти:
- проф. Markus Clemens (Університет Вупперталя, Німеччина),
- проф. David A. Lowther (Університет Макгілла, Канада),
- проф. Stefan Kurz (Bosch Center for Artificial Intelligence / ETH Zürich, Німеччина–Швейцарія),
- проф. Christophe Geuzaine (Університет Льєжа, Бельгія),
- проф. Herbert De Gersem (Технічний університет Дармштадта, Німеччина).
Координацію круглого столу здійснював д.т.н., доцент, завідувач кафедри «Електричні апарати» НТУ «ХПІ», координатор симпозіуму SIEMA’2025 Євген Байда і до модерації дискусії також долучився к. ф.-м. н., доцент кафедри «Електричні апарати» НТУ «ХПІ» Michael G. Pantelyat.
У межах дискусії розглянуто питання верифікації та надійності чисельних результатів, відкритості програмного забезпечення, дотримання прав інтелектуальної власності, а також можливості й обмеження використання методів штучного інтелекту в електромагнітному та мультифізичному моделюванні.
У ході дискусії було відзначено, що всі класи програмного забезпечення відіграють важливу та взаємодоповнювальну роль у сучасних дослідженнях. Комерційні програмні пакети забезпечують стабільність, масштабованість і промислову орієнтацію; програмне забезпечення з відкритим вихідним кодом — прозорість, відтворюваність результатів та швидке впровадження інновацій; власні дослідницькі програми залишаються ключовим інструментом для розробки й апробації нових чисельних методів.
Окрему увагу приділено питанням надійності чисельних результатів, контролю якості моделей, вимогам фінансуючих організацій щодо відкритості програмних продуктів, а також дотриманню прав інтелектуальної власності та коректному цитуванню програмних розробок у наукових публікаціях.
Значний інтерес викликала дискусія щодо ролі методів штучного інтелекту та машинного навчання. Учасники дійшли згоди, що найбільш перспективними є гібридні підходи, які поєднують фізично обґрунтовані чисельні моделі з методами ШІ. Водночас було наголошено на необхідності збереження інтерпретованості моделей і обережного використання даних у розрахункових дослідженнях.
Підсумовуючи роботу круглого столу, експерти відзначили, що подальший розвиток обчислювального електромагнетизму та мультифізики вимагатиме тіснішої міжнародної співпраці, розвитку відкритих наукових інструментів і залучення молодих дослідників до міждисциплінарних напрямів на перетині фізики, математики, чисельних методів та штучного інтелекту.
Другого дня симпозіуму (31 жовтня 2025 року) відбулася робота семи наукових секцій, у межах яких обговорювалися результати фундаментальних і прикладних досліджень за такими напрямами:
- теоретична електротехніка;
- теорія і практика електричних машин;
- теорія і практика електричних апаратів;
- сильні електричні і магнітні поля;
- електроізоляційна, кабельна та оптоволоконна техніка;
- передача електричної енергії, автоматизація та кібербезпека енергетичних систем;
- електричний транспорт.
У секційних засіданнях розглядалися сучасні проблеми теоретичної електротехніки, чисельного аналізу електромагнітних полів, проєктування та моделювання електричних машин і апаратів, сильних електричних і магнітних полів, електроізоляційної, кабельної та оптоволоконної техніки, передачі електричної енергії, автоматизації та кібербезпеки енергетичних систем, а також електричного транспорту.
Доповіді учасників охоплювали питання підвищення енергоефективності електротехнічних систем, удосконалення методів математичного та комп’ютерного моделювання, надійності й безпеки електроенергетичного обладнання, а також впровадження сучасних цифрових технологій у наукові дослідження та інженерну практику. Значну увагу було приділено практичним аспектам застосування отриманих наукових результатів у промисловості та енергетичному секторі.
Секційні засідання проходили в режимі жвавого наукового обговорення, що сприяло обміну досвідом між вітчизняними та зарубіжними науковцями, встановленню нових професійних контактів і формуванню перспективних напрямів подальших спільних досліджень. Окремо відзначено активну участь молодих науковців та аспірантів, для яких симпозіум став майданчиком представлення власних наукових напрацювань і професійного розвитку.
Висновки
- Симпозіум SIEMA’2025 підтвердив високий науковий рівень та актуальність досліджень у галузях електроенергетики, електротехніки та електромеханіки.
- Міжнародний круглий стіл засвідчив доцільність комплексного використання комерційного, відкритого та дослідницького програмного забезпечення у сучасних наукових дослідженнях.
- Визначено зростаючу роль міждисциплінарних підходів, зокрема поєднання фізично обґрунтованих чисельних моделей з методами штучного інтелекту.
- Обговорення сприяли поглибленню міжнародної співпраці та формуванню спільних наукових ініціатив.
- Симпозіум створив умови для активного залучення молодих науковців і аспірантів до актуальних науково-технічних досліджень.
Рекомендації
- Продовжити практику проведення міжнародних круглих столів у межах симпозіуму SIEMA з метою обговорення стратегічних наукових напрямів.
- Сприяти розвитку відкритих і відтворюваних наукових програмних інструментів у рамках національних та міжнародних дослідницьких проєктів.
- Активізувати міжуніверситетську та міждисциплінарну співпрацю, зокрема у сфері гібридного моделювання та цифрових технологій.
- Розширювати участь молодих науковців у міжнародних наукових заходах шляхом інтеграції результатів симпозіуму в освітні та наукові програми.
- Використовувати результати симпозіуму при формуванні тематики подальших науково-дослідних робіт і підготовці проєктних заявок.
Матеріали симпозіуму опубліковано у збірнику тез наукових доповідей «Проблеми електроенергетики, електротехніки та електромеханіки» (SIEMA’2025), підготовленому кафедрою електричних апаратів НТУ «ХПІ».
Збірник тез доповідей симпозіуму SIEMA’2025 розміщено на сайті симпозіуму (за посиланням).