Кафедра “Інформаційно-вимірювальні технології” була утворена 3 березня 2025 року через об’єднання кафедри “Інформаційно-вимірювальні технології і системи” (ІВТС) та “Комп’ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики” (КРСКД). У даній статі наведено історичну довідку щодо кафедр-співзасновниць.
Історія кафедри ІВТС
Кафедра «Інформаційно-вимірювальні технології і системи» (ІВТС), що була заснована у червні 1961 р., відзначає свій 50-річний ювілей. Витоки наукової школи кафедри беруть початок з електроенергетичного факультету Харківського технологічного інституту (ХТІ), а саме кафедр «Теоретичні основи електротехніки» та «Автоматика і телемеханіка». Перший випуск інженерів зі спеціалізації «Електровимірювальна техніка» відбувся в 1954 р. (група Е-39б). Впродовж 1961–1974 рр. кафедру «Електровимірювальна техніка» очолював перший завідувач – Олександр Васильович Федоров, відомий фахівець у галузі електромагнітних вимірювань, випускник Харківського електротехнічного інституту. Серед перших викладачів кафедри були В. І. Дякін, В. І. Піскляров, В. І. Бондаренко, В. О. Федоров, К. С. Полулях і О. П. Копняєва – дочка видатного вченого-електротехніка П. П. Копняєва.
Слід відзначити вагомий внесок у створення наукової школи кафедри ІВТС к. т. н., професора ВАК К. С. Полуляха. Він навчався в Ленінградському електротехнічному інституті, де захистив кандидатську дисертацію. Його вчителями були відомі вчені О. В. Фремке, М. М. Разумовський, М. П. Богородицький. З 1953 р. професор К. С. Полулях розпочав роботу в ХПІ, де викладав курс «Електронні вимірювальні прилади» і став ініціатором створення навчальної лабораторії для забезпечення дисципліни лабораторним практикумом. У лабораторії досліджувались гетеродинні і конденсаторні частотоміри, вимірювачі ємності та індуктивності, вимірювальні генератори, куметри, осцилографи та аналізатори спектрів. Це сприяло розвитку напряму досліджень електронних вимірювальних приладів на кафедрі. Накопичений матеріал було узагальнено К. С. Полуляхом у підручнику «Електронні вимірювальні прилади» (1963 р.), який отримав гриф МВ ССО УРСР і був рекомендований для студентів вузів УРСР. У 1966 р. було видано підручник К. С. Полуляха «Электронные измерительные приборы (аналоговые и цифровые)». Це був перший підручник у СРСР за цими курсами, він отримав гриф МВ ССО УРСР і був рекомендований як навчальний підручник для студентів спеціальності «Інформаційно-вимірювальна техніка». На особливу увагу заслуговує праця К. С. Полуляха, присвячена створенню узагальненої теорії автогенераторних (резонансних) вимірювальних приладів. Він запропонував теорію резонансних вимірювальних приладів, методику їх розрахунку, основи проектування та аналіз похибок. У роботі також брали участь П. І. Татарський, Є. М. Гончаров, Ю. І. Роздовський, В. І. Піскляров, Л. Г. Темник.
У 1970 р., відповідно до вимог Міністерства освіти СРСР, змінилась назва спеціальності на «Інформаційно-вимірювальна техніка». Змінилась, відповідно, й назва кафедри. Чисельність студентів денного і вечірнього навчання збільшилась до 3-х груп. Це було зумовлено зростанням попиту на фахівців за вказаною спеціальністю.
Значний етап у розвитку наукових досліджень кафедри пов’язаний з викладацькою та науковою роботою В. І. Дякіна. Вихованець ХПІ, він став одним із засновників кафедри. Брав активну участь у розробці її навчальних планів і програм. Понад 30 років виконував обов’язки заступника завідувача кафедри, був членом вченої ради факультету. Розробив навчальні курси «Основи метрології та вимірювальної техніки», «Аналогові вимірювальні прилади», був автором 4-х навчальних посібників з грифом Міносвіти України, один із яких був відзначений другою премією МОН України. Цей збірник практичних завдань в наш час вважається кращим в Україні. Під його керівництвом впродовж 1960–1970 рр. викладачі кафедри брали участь у дослідницьких роботах зі створення вимірювальних приладів і систем дослідження кавітаційних процесів і нестаціонарних режимів гідротурбін.
У 1972 р. на кафедрі під керівництвом Є. Г. Шрамкова проходять засідання Науково-методичної Комісії СРСР з електровимірювальної техніки, до складу якої входять О. В. Фремке, М. П. Цапенко, В. М. Шляндін та інші видатні вчені, що є визнанням передових позицій кафедри ІВТ.
Під керівництвом доцента О. В. Федорова розвивався напрямок наукових досліджень (1960–1974 рр.) з випробування феромагнітних матеріалів та їх використання для вимірювання електричних та неелектричних величин. Роботою керував доцент В. І. Піскляров, виконавцями були доц. В. І. Бондаренко, інж. О. М. Баранов, асп. С. І. Кондрашов. У 60–70 рр. минулого сторіччя стрімко зростав інтерес до магнітних носіїв інформації. У СРСР дослідження і впровадження носіїв інформації на тонких магнітних плівках вимагало створення нової апаратури і методів контролю магнітних властивостей таких виробів.
Перші роботи (відповідальний виконавець ст. викл. В. І. Піскляров) проводились для Білоріцького металургійного комбінату, подальші – для НВО «Електрон» м. Зеленоград (Московська обл.).
У 1974 р. О. В. Федорова на посаді завідувача кафедри змінив К. С. Полулях. Того часу потужного розвитку набуває науковий напрям, започаткований цим вченим. Були розроблені цифровий мікрометр, прилад активного контролю розмірів деталей у процесі їх обробки, автомат для сортування кілець підшипників, схеми управління сортувального автомату. Прилади неодноразово демонструвались на ВДНГ СРСР і були відзначені бронзовою медаллю. За результатами роботи захищена кандидатська дисертація Є. М. Гончарова. Одночасно на кафедрі Юрген Клетцнер (НДР) вів розробку автомата з відбраковки конденсаторів, результати якої були узагальнені ним у дисертаційній роботі. Почалось багаторічне співробітництво кафедри з заводом ім. Малишева. Під керівництвом К. С. Полуляха працювали М. В. Кривогін, Л. О. Медведєва, І. І. Тополов та ін. У 1980 р. вийшла монографія К. С. Полуляха «Резонансні методи вимірювань», де було викладено теоретичні узагальнення властивостей фазогенераторних схем.
Наступним етапом наукових робіт кафедри став розвиток теорії бігенераторних схем. На цій основі було розроблено обладнання для стендових випробувань на заводі Малишева. Термін «бігенераторні вимірювальні прилади» вперше застосований у роботах К. С. Полуляха і В. К. Гусельникова. Усього проф. К. С. Полулях підготував 7 кандидатів технічних наук, видав 2 підручники, 2 монографії, отримав 25 авторських свідоцтв на винаходи.
У 1975 р. кафедру очолив доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Сергій Миколайович Терентьєв. Він закінчив Військово-повітряну академію імені проф. Жуковського, проходив службу у Харківському військовому інженерному училищі ім. маршала Н. І. Крилова на посадах старшого викладача, начальника кафедри, заступника начальника училища з наукової та навчальної роботи. У 1966 р. С. М. Терентьєв захистив докторську дисертацію. Основні наукові результати вченого: розробка теорії роботи генераторів дециметрових радіохвиль; дослідження одноконтурних схем автогенераторів дециметрових хвиль; розробка конструкції та впровадження автогенераторів метрових радіохвиль з коаксіальними резонаторами, методів оптимального кодування при цифровій передачі безперервних сигналів тощо. Він також розвинув теорію завадостійкісних кодів у системі залишкових класів і запропонував ряд інженерних рішень для їх застосування в цифрових каналах передачі. Ряд наукових розробок, виконаних під його керівництвом, впроваджені у військову та космічну техніку.
Призначення проф. С. М. Терентьєва завідувачем докорінно змінило наукові та навчальні напрями розвитку кафедри. Він почав запроваджувати статистичні методи прийому і обробки сигналів, підготував курси «Основи передачі інформації», «Інформаційно-вимірювальні системи», «Теорія інформації», «Методи і техніка оптимальної обробки сигналів», «Методи оптимізації цифрових систем зв’язку». Під його керівництвом розроблені нові лабораторні практикуми: «Дослідження параметрів каналів зв’язку», «Статистична обробка сигналів», «Оптимальні кодери і декодери сигналів» (С. І. Кондрашов, П. Ф. Щапов). Серед учнів С. М. Терентьєва 5 докторів наук, 30 кандидатів наук (із них 5 у закордонних країнах). Він автор понад 200 наукових праць, 13 монографій, підручників, 20 авторських свідоцтв на винаходи.
На кафедрі С. М. Терентьєв створив наукову школу, серед здобутків якої захист двох докторських та 11 кандидатських дисертацій. Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації С. І. Кондрашов, О. П. Давиденко. Він сприяв також захистові докторських дисертацій В. П. Себка, О. І. Овчаренка, К. І. Діденка та багатьох інших науковців, які спілкувались з С. М. Терентьєвим, як заступником голови спеціалізованої вченої ради ХПІ. До 100-річчя заснування ХПІ на кафедрі ВІТ вперше у СРСР був створений клас мікропроцесорних промислових систем на базі засобів МікроДАТ, який існує і до цього часу. Кафедра встановила тісні зв’язки з Ханойським політехнічним інститутом (С. І. Кондрашов) і створила спільну Україно-В’єтнамську лабораторію, якою керували С. М. Терентьєв і В. П. Себко.
Результатом розвитку наукового напряму неруйнівного контролю газового обладнання стало створення нової кафедри «Прилади та методи неруйнівного контролю», колектив якої був сформований виключно з числа викладачів кафедри ІВТ та її випускників.
Протягом 1984–1989 рр. кафедра під керівництвом С. М. Терентьєва взяла участь у реалізації комплексної програми за Постановою Кабінету міністрів СРСР і Академії наук СРСР для НПО «Энергия». На кафедрі був створений науково-дослідницький центр під керівництвом С. М. Терентьєва та зав. сектором О. П. Давиденка. Робота виконувалася спільно з кафедрою фізики металів та напівпровідників і кафедрою опору матеріалів ХПІ. Весь комплекс робіт мав назву «Мікродеформатор». За розробку нової техніки О. П. Давиденко був нагороджений пам’ятною медаллю С. П. Корольова. За результатами роботи було отримано 2 авторських свідоцтва СРСР.
Під керівництвом С. М. Терентьєва і Л. П. Ермоловської проводилася значна навчальна і наукова робота зі студентами іноземних країн. За ці роки кафедра підготувала понад 200 спеціалістів для 11 країн світу, зокрема Німеччини, Польщі, Угорщини, Болгарії, Чехословаччини, Монголії, Китаю тощо.
Впродовж 1980–2005 рр. під керівництвом Заслуженого діяча науки і техніки України, Заслуженого винахідника України, доктора технічних наук, професора В. М. Чинкова на кафедрі був проведений комплекс робіт для ВАТ «МОТОР-СІЧ» (м. Запоріжжя). У дослідженнях брали участь В. О. Тіщенко, В. М. Удовиченко, Є. М. Гончаров, О. П. Давиденко, О. Л. Харченко, В. В. Лисенко. Мета і задачі досліджень визначались необхідністю розробки і вдосконалення сучасних систем контролю та технічної діагностики авіаційних двигунів і газотурбінних двигунів для пересувних електростанцій та газоперекачувальних станцій, які випускають ВАТ «МОТОР-СІЧ». За час співпраці була автоматизована система для стендових випробувань двигунів АССОД-30, підготовлене програмне забезпечення автоматизованих систем обробки даних АССОД-436 (2000 р.). Результати цих робіт були впроваджені за госпдоговорами з ВАТ «МОТОР-СІЧ» з великим економічним ефектом. За результатами цих робіт були захищені кандидатські дисертації В. О. Тіщенком і О. Л. Харченко.
Вагомий внесок у розвиток наукової школи кафедри зробив проф. О. І. Овчаренко. Під його керівництвом проведено ряд робіт на підприємстві «Інженерна група ТФК», де була створена філія кафедри ІВТ. Р. П. Мигущенко під його керівництвом захистив кандидатську дисертацію. До наукових тем, над якими працював Р. П. Мигущенко, можна віднести дослідження теплових і вібраційних процесів у промислових об’єктах з розподіленими параметрами, дослідження характеристик вимірювальних перетворювачів температури, вологості сипких матеріалів, експрес-контролю масличності зернових культур тощо. На підприємстві «Екструдер» було виготовлено більше 1000 одиниць обладнання (пресс-екструдерів), які мали широку географію.
Протягом 1998–2001 рр. кафедру очолював випускник кафедри «Автоматика і телемеханіка» Костянтин Іванович Діденко. Після закінчення ХПІ у 1952 р. він працював на підприємстві СКБ САУ, де пройшов творчий шлях від інженера конструкторського бюро до генерального директора науково-виробничого об’єднання «Системи автоматичного управління». У 1982 р. і 1998 р. – лауреат Премії Ради Міністрів СРСР. У 1998 р. – лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки. Автор понад 110 наукових праць, більше 140 авторських свідоцтв на винаходи СРСР і України, К. І. Діденко розробив концепцію агрегатних комплексів технічних засобів Державної системи приладобудування, провів аналіз функціональних задач комплексів, розробив методологію проектування і конструювання агрегатних засобів та розробки проектної компоновки. За участь у створенні АСУ ТП водопостачання м. Харкова (на базі засобів «МікроДАТ») автор отримав Державну премію УРСР.
К. І. Діденко розробив нові навчальні курси «Вступ у теорію систем», «Основи системотехнічного проектування систем», «Метод динамічної ідентифікації систем» загальним обсягом більше 190 годин для студентів і магістрів спеціальності ІВС і МВТ. Він сформував науковий напрямок «Керування динамічними системами в умовах невизначеності з урахуванням можливості їх динамічного самоконтролю». Це дозволило значно розширити і розвинути методи і системи бездемонтажного тестового контролю вимірюваних систем на основі теорії нечітких множин. Методологічна база досліджень була розроблена проф. С. І. Кондрашовим у тісній співпраці з К. І. Діденком. Саме системний підхід до вирішення наукових і практичних задач, який запропонував К. І. Діденко, розвивається його учнями у подальших дослідженнях С. І. Кондрашова, В. М. Балєва та інших докторських та кандидатських дисертаціях кафедри ІВТС.
За роки керівництва кафедрою К. С. Діденком була значно розширена практична тематика студентських науково-дослідницьких робіт, дипломних робіт спеціалістів і магістрів. Усі його дипломні проекти мали глибоку наукову спрямованість та практичну цінність.
У 2001 р. кафедру очолив С. І. Кондрашов. Закінчивши з відзнакою ХПІ, під керівництвом С. М. Терентьєва він захистив кандидатську дисертацію, займався розробкою лабораторного практикуму з курсу «Основи передачі інформації», «Інформаційно-вимірювальні комплекси», «Основи метрологічного забезпечення засобів вимірювання», «Інформаційно-вимірювальні системи», «Контроль динамічних систем». Протягом 1981–2000 рр. виконував обов’язки заступника проректора з наукової роботи. Під його керівництвом була створена служба метрології і стандартизації ХПІ, яка в 1985–1995 рр. мала у своєму складі до 30 співробітників, виконував функції головного метролога НТУ «ХПІ», організував взаємодію служби ХПІ з органами Держспоживстандарту України, пізніше відкрив філію кафедри на ДП «Харківстандартметрологія».
З 1980 р. науковий напрям робіт С. І. Кондрашова присвячений проблемі створення вбудованих засобів контролю метрологічних характеристик засобів вимірювання і каналів вимірювальних систем. Цей напрямок значною мірою розвивався завдяки науковому керівництву проф. Ю. О. Скрипника і науково-виробничого об’єднання систем автоматичного управління НВО «САУ». Виконання комплексу госпдоговірних робіт з НВО «САУ» дозволило створити і впровадити мікропроцесорний комплекс для дослідження контролю точнісних характеристик мікропроцесорних модулів для автоматизації їх приймально-здаточних випробувань та дослідженню у процесі їх розробки. Це дозволило впровадити на НВО «САУ» автоматизований комплекс випробувань і у сотні разів скоротити час випробувань, підвищити їх точність і вірогідність.
За результатами робіт С. І. Кондрашов у 2004 р. захистив дисертацію доктора технічних наук. Він є провідним фахівцем, відомим у галузі тестових методів і систем контролю і розвиває методи, запроваджені проф. Ю. М. Тузом, проф. Ю. О. Скрипником – представниками Київської школи методів тестового контролю. С. І. Кондрашов – автор більш як 250 робіт, 15 патентів і авторських свідоцтв на винаходи. Професор С. І. Кондрашов обраний академіком Української технологічної академії.
Професор С. І. Кондрашов підготував 5 кандидатів наук, зокрема В. М. Балєва, Л. О. Нікітіну, І. В. Григоренка, Т. В. Чуніхіну. У 2009 р. П. Ф. Щапов захистив докторську дисертацію «Исследование и разработка байесовского классификатора в условиях априорной неопределенности» науковим консультантом якого був С. І. Кондрашов. З 1987 року на кафедрі працює Л. В. Константинова, яка стала одним із автором навчального посібника та підручника з грифом МОН України. Ці праці стали базовими при вивченні дисциплін кафедри.
Сьогодні кафедра «Інформаційно-вимірювальні технології і системи» має 2 філії на виробництві, активно співпрацює з Державним підприємством «Харківстандартметрологія» особливо у навчальній та видавничій діяльності.
Навчальний процес на кафедрі розвивався таким чином: з 1990 р. кафедра веде підготовку студентів вже трьох груп денного, а також однієї вечірнього та однієї заочного навчання. Того ж року введена спеціалізація «Автоматизація наукових досліджень». У 1994 р. замість неї, за ініціативою доц. С. І. Кондрашова, відкривається нова спеціальність «Метрологія, стандартизація і сертифікація». З 1996 р. кафедра веде підготовку бакалаврів, спеціалістів і магістрів за спеціальностями: «Інформаційно-вимірювальна техніка», «Метрологія, стандартизація і сертифікація». З 1999 р. проводиться підготовка бакалаврів, спеціалістів і магістрів за двома спеціалізаціями: «Метрологія, стандартизація та сертифікація»; «Інформаційно-вимірювальні системи».
У 2007 р. кафедра «Вимірювально-інформаційна техніка» перейменована і отримала нову назву – «Інформаційно-вимірювальні технології і системи». Це було зумовлено необхідністю розширення впровадження інформаційних технологій у вимірювальні системи, прилади та вирішення задач їх метрологічного забезпечення.
Основи теорії інформаційних технологій вимірювальних систем були закладені у навчальний процес і наукові дослідження саме проф. С. М. Терентьєвим. Далі цю роботу продовжили професори К. І. Діденко і С. І. Кондрашов.
Сергій Кондрашов, завідувач кафедри, професор, д. т. н.,
Олена Тверитникова, доцент кафедри.
Історія кафедри КРСКД
30-років кафедрі КРСКД/ПМНК
Рівень промислового розвитку України характеризується не тільки об’ємом виробництва і асортиментом продукції, яка випускається, но і показниками якості продукції, надійності та довговічності промислового обладнання. Невід’ємною складовою системи оцінки якості продукції є неруйнівний контроль. У 90-х роках на території східної частини України, а саме на Слобожанщині, не було профілюючої кафедри з підготовки фахівців в галузі неруйнівного контролю. Тому стало актуальним питання підготовки висококваліфікованих кадрів з метою забезпечення фахівцями для різних галузей промисловості.
Перший завідувач кафедри ПМНК Себко В.П. і заступник Горкунов Б.М.
Після нелегкого і ретельного оформлення всієї необхідної документації група однодумців (вже колишніх співробітників кафедри «Інформаційно-вимірювальної техніки» (ІВТ) факультету Автоматики та приладобудування Харківського державного політехнічного університету) нарешті досягли своєї довгоочікуваної мети – 08 лютий 1995 був підписаний Наказ ректора про створення кафедри «Прилади і методи неруйнівного контролю» (ПМНК). Якраз з того лютневого дня, 08 лютого 1995 року, і почався відлік роботи, яка руйнує всі перепони кафедри приладів і методів неруйнівного контролю на своєму навчально-методичному та науково-дослідному шляху. Хотілося би відзначити групу однодумців, родоначальників нашої кафедри: перший завідувач кафедри, д.т.н., проф. Себко Вадим Пантелійович; перший заступник завідувача кафедри, к.т.н., доц. Горкунов Борис Митрофанович; к.т.н., доц. Сіренко Микола Миколайович; к.т.н., доц. Гончаров Євген Миколайович. Дійсно, ця група першовідкривачів зробила величезний внесок в історію освіти кафедри, заклавши міцний фундамент знань, умінь, досвіду і глибокого професіоналізму в галузі неруйнівного контролю.
90-ті роки на кафедрі ПМНК: Сомхієва О. С., Івакіна Н. Я., Багмет О. Л., Тюпа І. В., Львов С. Г., Глоба (Григоренко) С. М., Телепнев А. В., Драгун О. П.
Кафедра ПМНК поповнювалась новими і новими співробітниками, адже для якісної і трудомісткої роботи були необхідні, як викладачі, так і науковці. Тому після ретельного відбору студентів-випускників кафедри ІІТ на кафедру прийшли молоді новоспечені стажисти-викладачі: Глоба Світлана Миколаївна (зараз к.т.н., доцент, доцент кафедри Григоренко Світлана Миколаївна), Львов Сергій Геннадійович (зараз к.т.н., доцент, професор кафедри ІВТС), Тюпа Ігор Васильович (зараз к.т.н., доцент, директор філії «Теплоелектроцентраль-3» КП «Харківські теплові мережі»), Сомхієва Ольга Сергіївна (к.т.н., доцент), а також інженери Багмет Оксана Львівна (к.т.н., доцент) і Телепнев Андрій Вікторович. Всі ці молоді випускники відразу після закінчення аспірантури успішно захистили кандидатські дисертації з 1999 по 2001 р.р. Таким чином, кафедра ПМНК поповнилася молодими зі ступенем асистентами, а по закінченні недовгого часу і доцентами, що було необхідно для підвищення рівня акредитації, удосконалення навчального процесу і посилення науково-дослідницької роботи.
Перші випускники кафедри ПМНК
Перший набір студентів на кафедру ПМНК був проведений 01 вересня 1995 року – це була наша найперша група ЄМБ-35, яка вступила на тільки що новостворену спеціальність «Прилади та системи неруйнівного контролю для технічної та медичної діагностики», куратором якої став перший зав. каф., д.т.н., проф. Себко В. П. Перші студенти не побоялися зануритися в невідомий світ неруйнівного контролю, з великою працьовитістю пройшли нелегкий для першопроходьців шлях до здобуття вищої освіти і в лютому 2001 року блискуче захистили свої перші дипломні роботи, отримавши довгоочікувані дипломи спеціаліста.
Перші засідання спеціалізованої вченої ради Д 64.050.09
У 1995 році на базі кафедри була відкриваєта спеціалізована вчена рада Д 64.050.09 за спеціальністю 05.11.13 «Прилади і методи контролю та визначення складу речовин», головою якої став проф. Себко В. П. і вченим секретарем доц. Горкунов Б. М. Завдяки відкриттю спеціалізованої вченої ради була можливість молодим аспірантам і докторантам нашої кафедри та різних інших кафедр НТУ «ХПІ» вчасно захищати дисертації. У період з 2007–2017 р.р. спеціалізована вчена рада Д 64.050.09 успішно та багаторазово продовжила свою роботу під керівництвом голови спецради Гурина А. Г., до складу якої входять два викладача кафедри: доц. Глоба С. М. (вчений секретар спецради), проф. Сучков Г. М. (заступник голови спецради). З 2018 р. по теперішний час спеціалізована вчена рада Д 64.050.09 також продовжує плідно працювати, до складу якої входять члени кафедри КРСКД і кафедри ІВТС: голова спецради – д.т.н., проф. Мигущенко Р. П., вчениий секретар – к.т.н., доц. Львов С. Г, заступник голови спецради – д.т.н., проф. Сучков Г. М., члени спецради – д.т.н. Плеснєцов С. Ю., д.т.н., доц. Ноздрачова К. Л.
З 1997 по 2000 р.р. за договором з Ханойським національним технічним університетом на кафедрі ПМНК проводилась підготовка фахівців середньої ланки іноземних слухачів за спеціальностями «Оператор ЕОМ» і «Обслуговування КВП», що дало можливість поліпшити матеріально-технічну базу кафедри. З 1999 року відкрилася на кафедрі і друга спеціальність «Наукові, аналітичні та екологічні прилади і системи», тому з’явилися вже два шифру груп ЕМБ-39А («Прилади та системи неруйнівного контролю») і ЕМБ-39Б, які з кожним роком оновлюються все новими і новими студентами.
З 2001 по 2004 р.р. на кафедрі діяв міжнародний договір з Ліонським католицьким університетом за програмою TEMPUS, завдяки якому наші молоді фахівці Львов С. Г., Тюпа І. В. і молодший науковий співробітник Телепнев А. В. пройшли стажування у Франції та підвищили свій професійний рівень, а кафедра завдяки цьому придбала сучасний комп’ютерний клас.
Молоді вчені Львов С.Г., Телепнев А.В. і Тюпа І.В. на стажуванні у Франції, 2002 рік.
Сучков Григорій Михайлович, 2010 рік.
З січня 2010 р. по 2021 р. нашу кафедру «Прилади і методи неруйнівного контролю» очолював д.т.н., проф. Сучков Григорій Михайлович, який прийшов на кафедру у 2002 році з Українського науково-дослідного державного інституту металів з величезним досвідом роботи в галузі неруйнівного контролю промислової продукції. Він з великою працьовитістю занурився в науково-дослідницьку діяльність кафедри і важку викладацьку роботу. У 2005 році Сучков Г. М. захистив докторську дисертацію в спеціалізованій вченій раді Д 64.050.09, а в 2008 році йому було присвоєно вчене звання професора МОН України. Під керівництвом проф. Сучкова Г. М. навчалися в аспірантурі та захистили кандидатські дисертації наші випускники кафедри: Ноздрачова К. Л. (2011 р.), Хомяк Ю. В. (2013 р.), Десятниченко О. В. (2015 р.), Познякова М. Є (2021 р.). Проф. Сучков Г. М. виступав як науковий консультант при захисті докторських дисертацій та багато приділяв уваги нашим молодим вченим, які отримали ступінь доктора технічних наук: Горкунов Б. М. (2012 р.), Ноздрачова К. Л. (2021 р.), Плеснєцов С. Ю. (2022 р.).
У 2016 році кафедра «Прилади і методи неруйнівного контролю» змінила свою назву на кафедру «Комп’ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики».
Захист у груп ЕМБ-33А,Б, 2007 р.
З червня 2021 р. по 2025 р. нашу кафедру «Комп’ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики» очолив к.т.н., доц. Хомяк Юрій Валентинович. На цей час у тяжкі воєнні роки доводиться особливо працювати онлайн, проявляти велику педагогічну майстерність і професіоналізм всім викладачам і інженерам кафедри, щоб забезпечити безперервний учбовий процес, а також бездоганний захист дипломних робіт бакалаврів і магістрів кафедри.
Зараз ряди аспірантів кафедри КРСКД постійно поповнюються молодими фахівцями: Бутенко Олександр Іванович (керівник д.т.н., проф. Сучков Г. М.), Донченко Андрій Валерійович (керівник д.т.н., проф. Сучков Г. М.), Рибалко Андрій Олександрович (керівник д.т.н., проф. Сучков Г. М.), Онуфрієнко Данило Михайлович (керівник д.т.н., проф. Сучков Г. М.), Бороденко Олексій Миколайович (керівник д.т.н., проф. Сучков Г. М.), Колєсниченко Артем Олександрович (керівник д.т.н. Плеснєцов С. Ю.), Курандо Олексій Ігоревич (керівник д.т.н. Плеснєцов С. Ю.), Сєвєрін Олександр Юрійович (керівник д.т.н. Плеснєцов С. Ю.), Алексіїв Антон Геннадійович (керівник д.т.н. Плеснєцов С. Ю.), Кальницький Максим Едуардович (керівник д.т.н. Плеснєцов С. Ю.), Корнєв Іван Костянтинович (керівник к.т.н., доц. Хомяк Ю. В.), Іващенко Євгеній Дмитрович (керівник к.т.н., доц. Хомяк Ю. В.), Носков Микита Сергійович (керівник к.т.н., доц. Хомяк Ю. В.).
Аспіранти та магістри під керівництвом провідних викладачів кафедри КРСКД постійно беруть участь у міжнародних науково-технічних і науково-практичних конференціях: «Автоматизація, електроніка, інформаційно-вимірювальні технології: освіта, наука, практика» – Харків; «Приладобудування: стан і перспективи» – Київ; «Інформаційне суспільство: технологічні, економічні та технічні аспекти становлення» – Тернопіль – Переворськ, Польща; «Сучасні прилади, матеріали і технології для неруйнівного контролю та технічної діагностики машинобудування і нафтогазопромислового обладнання» – Івано-Франківськ; «Проблеми інформатики та моделювання» – Харків; «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія освіта, здоров’я» – Харків; у спеціалізованих виставках: «Електрообладнання, електрозбереження, енергетика» – Харків, «Контрольно-вимірювальні прилади», «Електроніка, інформатика, зв’язок», «Енергетика, електротехніка, енергозбереження» – Харків, «Наука Харківщини», «Машинобудування Харківщини. Металургія»; симпозіумах (International Scientific Symposium «Metrology and Metrology Assurance» – Созополь, Болгарія, на базі Sofia University), семінарах (International Scientific and Technical Seminar «Uncertainty in Measurement: Scientific, Normative, Applied and Methodical Aspects» – Софія, Болгарія). Провідні вчені кафедри публікують результати своїх науково-дослідних робіт у фахових виданнях України та у журналах, що віднесені до наукометричних баз Scopus та Web of Science. Наукові розробки кафедри захищені більше ніж 100 патентами України на винаходи та на корисні моделі.
Мареха Діана (ЕМБ-34А), проф. Сучков Г. М., доц. Глоба С. М., 2010 р.
Захист магістрів групи ЕМБ-36Б, 2011 р.Захист магістрів групи ЕМБ-36Б, 2011 р.
Захист групи ЕМБЗ-37А, Б кафедри ПМНК, 2011 р.
Викладачі кафедри ПМНК разом з групами ЕМБЗ-37А, Б, 2011 р.
Захист студентів групи ЕМБ-36А, 2012 р.
Виставка КІП, 2012 р.
На заняттях із групою ЕМБ-31Б доц. Хомяк Ю. В., 2013 р.
Захист магістрів груп ЕМБ-37А,Б, 2013 р.
Видача дипломів магістрам групи ЕМБ-37А, Б, 2013 р.
На конференції у Вінниці, ВНТУ, 2013 р.
На студентській олімпіаді наші переможці, 2014 р.
Доц. Глоба С. М., студентка Матросова О. (ЕМБ-39А), проф. Сучков Г. М., 2014 р.
Випуск магістрів, 2019 р.
Доц. Плеснєцов С. Ю., доц. Григоренко С. М., доц. Хомяк Ю.В., 2024 р.
Сучасна кафедра є результатом академічної історії розвитку наукових шкіл та академічних традицій, що розвиваються на протязі 30 років і були сформовані такими видатними вченими: д.т.н., проф. Себко В. П., д.т.н., проф. Сучков Г. М., д.т.н., проф. Горкунов Б. М., к.т.н., доц. Сіренко М. М., к.т.н., доц. Григоренко С. М., д.т.н. Плеснєцов С. Ю., д.т.н., доц. Ноздрачова К. Л., к.т.н., доц. Хомяк Ю. В. Кафедра «Комп’ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики» до 2016 року носила назву кафедри «Прилади і методи неруйнівного контролю», очолювали кафедру наступні завідувачі: д.т.н., проф. Себко Вадим Пантелійович (1995 р. – 2010 р.); д.т.н., проф. Сучков Григорій Михайлович (2010 р. – 2021 р.). Сьогодні кафедру КРСКД очолює к.т.н., доц. Хомяк Юрій Валентинович (2021 р. – 2025 р.).
Сьогодні на кафедрі КРСКД удосконало та професійно проводять навчання студентів 2 доктори технічних наук (д.т.н., проф. Сучков Г. М., д.т.н. Плеснєцов С. Ю.), 7 кандидатів технічних наук (к.т.н., доц. Хомяк Ю. В., к.т.н., доц. Григоренко С. М., к.т.н., доц. Сіренко М. М., к.т.н. Познякова М. Є., к.т.н., доц. Зайцева Л. В., к.т.н., с.н.с.. Плеснєцов Ю. О., к.т.н., доц. Смолін Ю. О.), старший викладач Юданова Н. М. А також відповідально і сумлінно справляються з повсякденною роботою секретар кафедри, інженер 2 категорії Івакіна Н. Я., інженер інженер 1 категорії Курандо О. С., інженер 1 категорії Хорошайло І. Г., завідувач лабораторією Бондаренко В. М.
Науково-дослідна робота на кафедрі КРСКД постійно розширюється і розвивається в різних напрямках: розробка, створення та удосконалення контрольно-діагностичних приладів; дослідження методів та засобів електромагнітно-акустичного та акустичного контролю; дослідження методів та засобів магнітного контролю; дослідження методів та засобів вихрострумового контролю; дослідження методів і засобів капілярного, радіаційного та теплового контролю; дослідження систем контролю та діагностики.
Основні міжнародні проєкти кафедри КРСКД: S.R.L. «DARCRIST GRUP», Moldova, дог. №52/233-2019; «Automotive Solution Company» S.R.L., Romania, дог. №52/234-2019; S.R.L. «AutoService-AF», Moldova, дог. №52/235-2019.
Багато випускників кафедри працюють на підприємствах і установах України та за кордоном, серед яких такі видатні випускники кафедри: Тітов Олександр Вікторович, випускник 2015 р., начальник механічної ділянки АТ “ФЕД”; Левченко Виктор Григорьевич, випускник 2007 р., провідний інженер ННЦ «ХФТІ»; Кравченко Євген Леонідович, випускник 2009 р., інспектор NDT і заступник супервайзера лабораторії в компанії ELME TKS, Таллінн, Естонія; Мищанчук Едуард Віталійович, випускник 2011 р., дефектоскопіст III рівня в лабораторії з неруйнівного контролю та технічної діагностики ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан»; Похваленна (Маслова) Марія Сергіївна, випускниця 2012 р., менеджер з якості, спеціаліст UT-III, VT-II, Tallinna Masinatehas OÜ, Таллінн, Естонія; Нестерова Ірина Олександрівна, випускниця 2009 р., інженер-технолог в лабораторії неруйнівних методів контролю на ДП «ХМЗ «ФЕД»; Міщанов Артур Олександрович, випускник 2023 р., інженер по впровадженню нової техніки та технологій ДП «ХМЗ «ФЕД»; Полянський Дмитро, випускник 2019 р., директор ТОВ «ПРОМ-ЛАБ СЕРВІС».
Таким чином, науково-дослідна робота кафедри на протязі 30 років постійно розвивається, розширюється педагогічна майстерність наших викладачів, удосконалюється і модернізується навчальний процес, підвищується кваліфікація викладацького складу кафедри в області методів і засобів неруйнівного контролю, що дозволяє гідно передати накопичений величезний досвід майбутнім поколінням молодих фахівців.
Хотілося би зазначити найближчі перспективи та нові напрямки розвитку кафедри: впровадження та розвиток нових інноваційних методів неруйнівного контролю; використання штучного інтелекту та машинного навчання для аналізу даних та автоматизації процесів контролю; зміцнення зв’язків з міжнародними організаціями та участь у глобальних проєктах, що дозволить обмінюватися досвідом і впроваджувати передові практики; оновлення навчальних програм з урахуванням сучасних тенденцій та вимог ринку, включаючи розробку нових курсів та спеціалізацій у галузі неруйнівного контролю та технічної діагностики; активна участь у наукових дослідженнях та публікація результатів у міжнародних журналах, що підвищить авторитет кафедри та залучить нових студентів, аспірантів і партнерів.
Освітньо-наукова програма «Інформаційно-вимірювальні технології збору та обробки даних» за другим (магістерським) рівнем вищої освіти за спеціальністю 175 «Інформаційно-вимірювальні технології» у галузі знань 17 «Електроніка, автоматизація та електронні комунікації» була вперше розроблена у 2023 році з урахуванням стандарту вищої освіти за спеціальністю 152 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка» другого (магістерського) рівня галузі знань 15 «Автоматизація та приладобудування», затвердженого і введеного в дію Наказом Міністерства освіти і науки України від 24.05.2019 р. №731, що вмотивовано Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 р. № 1392 «Про внесення змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти», згідно якої спеціальність 152 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка» було реформовано у спеціальність 175 «Інформаційно-вимірювальні технології». ОНП дає можливість професійно-наукового розвитку у напрямку практичних і наукових досліджень при проведенні вимірювань, випробувань, контролю та діагностики з використанням сучасних інформаційно-вимірювальних систем різного призначення, систем неруйнівного контролю та діагностики.
Зараз підготовку фахівців за спеціальністю 175 проводять 2 кафедри: «Інформаційно-вимірювальні технології і системи» та «Комп’ютерні та радіоелектронні системи контролю та діагностики», які об’єднали великий накопичений досвід у реалізацію підготовки фахівців вищої освіти в напрямку проєктування та дослідження інформаційно-вимірювальних систем та систем контролю, отримання та опрацювання результатів вимірювання та контролю для подальшої науково-професійної діяльності фахівців в галузі електроніки, автоматизації та електронних комунікацій.
В НТУ «ХПІ» на початку 1950-х рр. було розпочато підготовку за спеціальністю «Електровимірювальна техніка» і пов’язано з діяльністю відомого професора Полуляха К.С.. Більш ніж 70 років діє підготовка фахівців вищої освіти в галузі інформаційно-вимірювальної техніки та систем. Засновниками спеціальності були видатні вчені: д.т.н., проф. Терентьєв С.М., д.т.н., проф. Полулях К.С., д.т.н., проф. Діденко К.І., д.т.н., проф. Кондрашов С.І., д.т.н., проф. Себко В.П., д.т.н., проф. Сучков Г.М., д.т.н., проф. Щапов П.Ф., д.т.н., проф. Горкунов Б.М. У 1980-х рр. було продовжено підготовку здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Інформаційно-вимірювальна техніка», яка в 2015 році була реформована в спеціальність 152 «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка». У 1995 році на базі кафедри «Інформаційно-вимірювальна техніка» започатковано кафедру «Прилади і методи неруйнівного контролю» під керівництвом д.т.н., проф. Себко В.П., яка розпочала підготовку фахівців в галузі неруйнівного контролю. У 1995 році на базі діючих кафедр НТУ «ХПІ» відкривається спеціалізована вчена рада Д 64.050.09 за спеціальністю 05.11.13 «Прилади і методи контролю та визначення складу речовин», яку очолив голова проф. Себко В.П., розпочалася підготовка та захист кандидатських і докторських дисертацій аспірантів і докторантів. Спеціалізована вчена рада Д 64.050.09 працює по теперішний час.
З повагою, автор доц. Григоренко С. М.