- Нові результати досліджень кафедри ТММВ у монографії Springer
На платформі Springer Nature опубліковано монографію Emerging Technologies in Manufacturing and Materials Engineering (https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-032-14914-5) у серії Springer Tracts in Mechanical Engineering.
До видання увійшли глави за участю дослідників, аспірантів і докторантів кафедри технології машинобудування та металорізальних верстатів НТУ «ХПІ». Важливо, що частина цих результатів безпосередньо пов’язана з виконанням науково-дослідних робіт МОН України.
Chapter 2. Technological Aspects of Gear Spline Joints
Автори: Olena Naboka, Viktor Kalinichenko.
Глава присвячена технологічним особливостям оброблення шліцьових з’єднань зубчастих коліс. Розглянуто типові пошкодження, матеріали, методи виготовлення та оброблення, зокрема фрезерування, шліфування і довбання. Окрему увагу приділено комп’ютерним дослідженням елементів шліцьових з’єднань та формуванню рекомендацій щодо вибору раціональної технології оброблення.
Результати пов’язані з виконанням НДР МОН України № 0126U000863 «Конструкторсько-технологічне забезпечення процесів абразивної обробки важкообробних матеріалів підведенням у зону різання додаткових видів енергії», науковий керівник – д.т.н., проф. Олександр Пермяков.
Глава 2 на Springer https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-032-14914-5_2
Chapter 5. Innovative Approaches to the Restoration of Engineering Products
Автори: Ihor Yakovenko, Olexander Permyakov.
У главі розглянуто сучасні підходи до ремонту й відновлення машинобудівних виробів із використанням інформаційних технологій, CALS-підходів та принципів Industry 4.0. Основна увага зосереджена на реверс-інжинірингу деталей, створенні 3D-моделей, виборі адитивних і субтрактивних методів відновлення, а також застосуванні мобільних верстатних систем для ремонту та модернізації великогабаритного й унікального обладнання.
Робота також пов’язана з виконанням НДР МОН України № 0126U000863 «Конструкторсько-технологічне забезпечення процесів абразивної обробки важкообробних матеріалів підведенням у зону різання додаткових видів енергії», науковий керівник – д.т.н., проф. Олександр Пермяков.
Глава 5 на Springer https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-032-14914-5_5
Chapter 10. Laser Surface Texturing for Metal Products
Автори: Gennadii Khavin, Borys A. Aleksenko.
Глава присвячена фізичним і технологічним основам лазерного оброблення металів та формуванню функціональної 3D-топографії поверхні. Систематизовано процеси взаємодії лазерного випромінювання з матеріалом, розглянуто механізми формування періодичних мікро- і макроструктур, а також показано вплив режимів наносекундного лазерного оброблення сталі AISI 321 на характер і величину шорсткості поверхні.
Результати пов’язані з виконанням НДР МОН України № 0124U000481 «Формування і трансформація періодичних нановуглецевовмісних структур на поверхні металів короткоімпульсними лазерними, мікрохвильовими і плазмовими методами», науковий керівник – д.т.н., проф. Сергій Добротворський.
Глава 10 на Springer https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-032-14914-5_10
Для кафедри це важливий результат системної наукової роботи: результати держбюджетних НДР отримують подальший розвиток у міжнародних академічних виданнях, а до досліджень долучаються науковці різних поколінь – від аспірантів і докторантів до досвідчених дослідників.
- Від меморандуму – до спільних наукових результатів
Міжуніверситетські угоди мають цінність тоді, коли за ними з’являються конкретні спільні результати.
Маємо нову наукову публікацію, підготовлену у співпраці з польськими колегами, у журналі Technologia i Automatyzacja Montażu (Assembly Techniques and Technologies), одним із видавців якого є Rzeszów University of Technology – університет-партнер НТУ «ХПІ».
Для нас особливо важливо, що до авторського колективу разом із науковцями увійшли аспірант другого року навчання та студент першого курсу, який прийшов до університету вже з базовою фаховою підготовкою, отриманою у Відокремленому структурному підрозділі «Харківський комп’ютерно-технологічний фаховий коледж Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»».
Це хороший приклад тієї траєкторії, яку прагнемо підтримувати:
фахова передвища освіта → бакалаврат → залучення до дослідницької роботи → робота в науковій групі → міжнародна наукова публікація.
Для аспіранта публікація є закономірною частиною виконання власного дослідження. А участь першокурсника в реальній науковій роботі показує, що починати дослідницьку діяльність можна значно раніше, ніж на етапі написання магістерської роботи.
Окремо цінуємо, що співпраця з Rzeszów University of Technology, закріплена міжуніверситетським меморандумом, отримує практичне продовження у спільній науковій роботі.
Стаття доступна у Open Access:
https://journals.prz.edu.pl/tiam/article/view/2451/1665
Журнал застосовує double-blind peer review із залученням щонайменше двох незалежних рецензентів та представлений на платформі Clarivate Web of Science Research Commons, а також у DOAJ, Google Scholar, Index Copernicus International, PBN і BazTech.
Про журнал та індексацію:
https://journals.prz.edu.pl/tiam/about
Такі результати для нас важливі не лише як ще одна публікація. Це реальна міжнародна співпраця, залучення здобувачів різних рівнів освіти до досліджень і формування наступності наукової роботи ще від коледжу та перших курсів університету.