Історія кафедри

      Післявоєнні роки стали для Харкова періодом бурхливого розвитку електромашинобудування та електроенергетики. Створення відділів електричної ізоляції в науково-дослідних інститутах та на заводах викликало необхідність відкриття у 1950 році на електроенергетичному факультеті спеціальності «Електроізоляційна, кабельна та конденсаторна техніка».

Перший випуск студентів спеціальності “Електроізоляційна та кабельна техніка”

У 1964 році нова спеціальність стала основою створення кафедри «Електроізоляційна та кабельна техніка».

Засновником та першим завідувачем кафедри ЕІКТ був доцент Багалій Юрій Володимирович (1915-1976 рр.), який вирізнявся високим професіоналізмом, широкою ерудицією в галузі електричної ізоляції, лекторською майстерністю. Під його керівництвом було створено викладацький колектив у складі доцентів Лізунова Л. І., Іллінської Р. С. – фахівців у кабельній техніці, Зеленської З. Б. – за вимірювальними методами електричної ізоляції, Тоцького В. І. та Безсмертного В. Д. – у галузі електричної ізоляції трансформаторів, електричних машин та матеріалів, Оболончика І. Б., Старусєвої С. Ф. та Щебенюк Л. А. – фахівців у галузі фізики діелектриків, конденсаторів, теорії надійності електричної ізоляції, статистичних методів обробки експериментальних даних. Важливим етапом у житті кафедри стало впровадження у навчальний процес нових розробок у галузі створення та експлуатації кабелів зв’язку, особливо оптоволоконних ліній зв’язку.

У наступні роки кафедру очолювали:

– 1976-1987 рр. – к.т.н., доц. Гурин А. Г.
– 1987-1992 рр. – к.т.н, доц. Ломов С. Г.
– 1992-2020 рр. – д.т.н., проф. Гурин А. Г.
– з 2020 р. – к.т.н., доц. Кєссаєв О.Г.

    Розвиток наукових напрямів на кафедрі можна розділити на кілька етапів. Однією з перших НДР, в якій брали участь усі викладачі спеціальності, була розробка коростійкої ізоляції потужних турбо- та гідрогенераторів. Ця робота проводилася з 1954 по 1958 роки за договорами з НДІ «Електроважмаш». В результаті її виконання були запропоновані матеріали щодо раціональної конструкції напівпровідних покриттів у пазовій та лобовій частині обмоток, а також методи їх контролю.

    З моменту заснування кафедри основним напрямом НДР стало створення високовольтних конденсаторів з твердим просоченням, здатних працювати за високих температур і тисків. Це були накопичувачі енергії для космічних досліджень та оптоелектронної техніки, перетворювальних пристроїв та фазозсувних ланцюгів живлення електробурів. Були розроблені високотемпературні конденсатори з паперово-слюдяним діелектриком із просоченням епоксидним компаундом, спеціальні імпульсні конденсатори для авіації, лазерної техніки та наукових досліджень.  (В.Я. Гладченко, С.В. Біньков, О.В. Зудін, Ю.В. Михайлусь, І.В. Степа, В.М. Ісачкова). Ці роботи було розпочато Багалеєм Ю.В. і надалі проводилися під керівництвом д.т.н., проф. Набоки Б. Г.

    Період 1976-1990 рр. − це розробки та впровадження електрофізичних устаткувань з високовольтними ємнісними накопичувачами для технологічних цілей. У зв’язку з розвитком промислових комплексів у районі будівництва БАМ були розроблені і впроваджені у Красноярському краї устаткування з поверхневими сейсмоджерелами для пошуків нафти і газу, створено устаткування для дослідження і пошуків нафти на шельфі Чорного, Каспійського і Охотського морів. Спільно з інститутом Фізики Землі (м. Москва) та за міжвузівською програмою «Шельф» спільно з організаціями АН СРСР та АН України кафедра активно брала участь у програмі «Вібраційне просвічування Землі», проводила геофізичні та екологічні дослідження з ВО «Южморгео» (м. Геленджик), ВО «Союзморінжгеологія» (м. Рига), Таджицьким інститутом сейсмології і сейсмобудування. Співробітниками кафедри були розроблені пересувні установки ударних імпульсів амплітудою до 100 кН, які дозволяли з поверхні Землі імітувати вибух, а також генератори гідроакустичних імпульсів, здатні проникати вглиб донних опадів більш ніж на 500 м. Серед розробників та, головне, дослідників – інженери, старші наукові співробітники та викладачі кафедри: Л.А. Щебенюк, Ю.В. Михайлусь, В.Я. Гладченко, А.В. Видря, Н.А. Повєткін, Ю.Г. Усіченко, А.В. Ткаченко, І.І. Панов, О.І. Панов, О.А. Литвиненко.

   У цей же час були виконані роботи з дослідження та впровадження епоксидних компаундів, вивчення процесів старіння тонкошарової ізоляції, впливу умов експлуатації ізоляції на її ресурс. Досліджувався вплив технології просочення ізоляції, визначення рівня часткових розрядів, надійності елементів високовольтних пристроїв при електричних, теплових та ударних впливах. Великий вклад у розвиток цих робіт вніс д.т.н., проф. Набока Б. Г.

  Починаючи з 90-х рр. кабельна промисловість України стійко працювала над освоєнням нових видів продукції, модернізацією виробництва. Кафедра брала активну участь у розробках, підготовці кадрів і впровадженні нових технологій для виробництва силових кабелів зі зшитою поліетиленовою ізоляцією, волоконно-оптичних кабелів, кабелів структурованих мереж на виробничих організаціях України. Справжньою школою для викладачів і студентів стало освоєння нових видів продукції на ПАТ “Завод Південкабель”. У 1998-1999 рр. на заводі створюється філія кафедри, керівником якої є генеральний директор заводу д.т.н., проф. Золотарьов В. М.

    У 1999 р. на кафедрі був створений Технічний комітет ТК 131 «Електроізоляційна та кабельна техніка» Держспоживстандарту України, до складу якого входить майже 30 організацій, як виробників (кабельні заводи України), так і споживачів. Комітетом проводиться робота з удосконалення нормативної бази і створенню державних стандартів України з кабельної техніки, які орієнтують виробників кабельної продукції на світові рівні показників якості при проектуванні, виробництві та випробуваннях. Технічний комітет разом із МНС став ініціатором створення вітчизняних стандартів з пожежної стійкості кабельних виробів. Результатом цієї роботи є розробка вимог до кабельно-провідникової продукції, що використовується АЕС, метрополітеном і іншими соціально важливими об’єктами; внесені зміни в нормативну документацію відповідних міністерств і відомств.

     У 2019 р. проф. А. Г. Гурину разом з представниками Інституту електродинаміки НАН України, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» та ПАТ «Завод Південкабель» було присуджено Державну премію за роботу «Електротехнологічний комплекс виробництва кабельних систем надвисоких напруг».

    В даний час підготовку фахівців на кафедрі здійснюють 3 професори (2 доктора наук), 2 доценти (кандидати наук), 3 старших викладача (3 кандидати наук).

На кафедрі підготовлено понад 3000 інженерів-електриків, понад 20 кандидатів наук, 6 докторів наук. Фахівці вищої кваліфікації підготовлені не тільки для університету, а й для інших наукових і промислових підприємств.