Копняєв Павел Петрович
Кафедра «Електричні машини» була заснована в 1921 році разом з відкриттям в Харківському технологічному інституті електротехнічного факультету. Першим деканом електротехнічного факультету і першим завідувачем кафедри електричних машин був професор Павло Петрович Копняєв. Він був ученим практиком, ерудитом, творцем наукової школи, він стояв біля витоків науки «Електротехніка». Він підготував основи для діяльності інших – з нього багато чого почалося і визначило подальшу долю багатьох в області електротехніки.
П.П. Копняєв народився в 1867 р в уральській козацькій родині. Після закінчення кадетського корпусу і артилерійського училища він служив в Оренбурзькому козачому полку, але в 1892 р залишив військову службу і вступив на навчання до Петербурзького технологічного інституту. Після його закінчення за фахом інженера-механіка Павло Петрович вирішив втілити своє давнє захоплення електротехнікою в життя і поїхав в 1896 році вчитися до Німеччини в Дармштадський політехнікум на електротехнічний факультет. Треба відзначити, що цей факультет був у той час центром електротехнічної науки. Десятьма роками раніше там навчався наш знаменитий земляк Михайло Осипович Доліво-Добровольський. П.П. Копняєв після успішного закінчення Дармштадской політехнікуму та проходження стажування на електротехнічних підприємствах Німеччини та зі званням електроінженерії повертається в 1898 році до Петербурга. І відразу ж за рекомендацією єдиного в Росії професора електротехніки А.А. Воронова був запрошений викладачем електротехніки в Харківський технологічний інститут.
З великим ентузіазмом взявся молодий викладач за читання нової для інституту дисципліни –електротехніки. Широку популярність здобула видана в 1904 р його робота «Динамомашини постійного струму». Крім цього, він виступив з ініціативою електрифікації інституту, який висвітлювався в той час гасом. І, треба сказати, це справа він згодом завершив.
Будучи ад’юнкт-професором, Павло Петрович пише наукові статті, обладнує електротехнічні лабораторії, складає і видає керівництва з лабораторних робіт, задумує будівництво будівлі електротехнічних лабораторій. У 1905-1907 рр. він розробив схеми комутації трамвайних підстанцій в Петербурзі і Луб’янській підстанції в Москві. У 1911 р їм видана книга «Електричні установки», а в 1913 р – «Основи електрики і магнетизму». Він завжди шукав практичне застосування наукових розробок. Так в 1914-15 рр. ним були написані статті за методами розрахунку трамвайної тяги, він брав безпосередню участь в реконструкції харківського та створенні маріупольського трамваїв.
Професор П.П. Копняєв був авторитетним консультантом по багатьом електротехнічним питань, які виникали у працівників промисловості півдня Росії.
Наприкінці 1916 Рада інституту обрав професора П.П. Копняєва головою факультетської комісії механічного факультету, а в 1917 р – деканом механічного факультету.
У 1918 р Харків був окупований німцями. Аудиторії та лабораторії технологічного інституту були зайняті їх кінськими військовими частинами. Хочеться відзначити те мужність, яку проявив Павло Петрович у цей важкий для інституту час. Одягнувшись в білу сорочку з метеликом, фрак, штиблети і циліндр, Павло Петрович з паличкою відправився на прийом до німецького коменданта. Коли, нарешті, його запросили в кабінет коменданта, то він чистою німецькою мовою сказав приблизно таке: «Як ви, представники передової в Європі наукової та вихованої нації можете так ставитися до навчальних приміщень вищого навчального закладу міста, що в деяких навчальних приміщеннях розмістили коней ». Комендант, який зустрів гостя сидячи за столом, вислухавши його перші фрази, раптом піднявся, підійшов до Павлу Петровичу і завів з ним мирну бесіду. У підсумку він пообіцяв прибрати військові частини з інституту. І коли німецькі солдати звільнили навчальні корпуси, авторитет Павла Петровича виріс не тільки серед співробітників інституту, а й в очах всіх городян.
П.П. Копняєв з колегами і групою студентів ХТІ
Електрокорпус за часів П.П. Копняєва
У 1919-20 рр. професор П.П. Копняєв обирається і працює ректором інституту. У грудні 1920 р за розпорядженням Наркомосу професор П.П. Копняєв був призначений головою комісії з організації електротехнічного факультету, його кафедр і з розробки навчальних планів. 22 січня 1921 в Харківському технологічному інституті був урочисто відкритий електротехнічний факультет, а його першим деканом був обраний організатор факультету – професор П.П. Копняєв, що залишався на цій посаді беззмінно до 1930 року. Одночасно він був організатором кафедри електричних машин і першим її завідувачем.
З відкриттям факультету Павло Петрович знову піднімає питання про будівництво нового електротехнічного корпусу і сам розробляє його детальний проект. Для вирішення питань архітектурного оформлення та перевірки кошторису був запрошений професор архітектури А.А. Бекетов. Восени 1924 план триповерхового електротехнічного корпусу був з деякими змінами прийнятий і затверджений Главпрофобра, але тільки в 1929 році було прийнято постанову Раднаркому про початок його будівництва.
Один з двох прольотів лабораторії кафедри перед установкою на фундаменти електричних машин (початок 30-х років 20 століття)
Завдяки наполегливості П.П.Копняєва, запобігли спробі міської влади Харкова провести через територію інституту трамвайну лінію. Наші сучасники можуть гідно оцінити і цю його заслугу перед інститутом.
Павло Петрович особисто проектував і обладнав ряд лабораторій: електромашин, електровимірювальну, високовольтну, радіотехнічну, які і зараз становлять гордість НТУ «ХПІ», будучи найбільшими з лабораторій електротехнічних вузів України та СНД.
Одночасно з поточними і службовими справами і турботами по споруді корпусу, Павло Петрович оформив велику роботу про магнітне поле в междужелезном просторі динамомашини. Практичним результатом цієї роботи стала особлива форма полюсного наконечника, яка забезпечує синусоїдальну форму кривої ЕРС в обмотці якоря. Ця форма досі використовується у всьому світі в машинах постійного струму.
Навіть будучи хворим і напівсліпим, професор П.П. Копняєв всі свої сили віддавав справі електротехнічного освіти. Він помер 3 червня 1932 від розриву серцевого судини і був похований на кладовищі по вул. Пушкінській, де нині є Молодіжний парк.
21 січня 2011 відбулося урочисте засідання Вченої ради НТУ «ХПІ», присвячене одразу двом знаменним подіям – 90-річчю створення електротехнічного факультету нашого вузу і відкриттю пам’ятника П. П. Копняєву.
Онук ученого А. Д. Брюно і ректор НТУ «ХПІ» Л. Л. Товажнянський в день відкриття погруддя П. П.Копняева
В урочистій церемонії відкриття пам’ятника (автор –Народний художник України Сейфаддін Гурбанов) брав участь онук П. П. Копняева – професор Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова, завідувач сектором Інституту прикладної математики ім. М.Келдиша, доктор фіз.-мат. наук, професор А.Д. Брюно. Виступаючи перед Вченою радою НТУ «ХПІ», він навів багато цікавих фактів з життя свого всесвітньо відомого предка. Павло Петрович був всебічно розвиненою людиною, він захоплювався архітектурою, співав і грав на фортепіано, знав кілька іноземних мов. Велику увагу він приділяв своїй сім’ї, вихованню дітей – двох синів і дочки. Старший син – В’ячеслав – за освітою економіст, працював в одному з московських вузів. Дмитро ж закінчив Харківський електротехнічний інститут. А.Д.Брюно – випускник механіко-математичного факультету МДУ, в 25 років він захистив кандидатську, а в 28 – докторську дисертації. Він високо шанує пам’ять свого знаменитого діда, старшого сина назвав на його честь. Відвідавши Музей історії НТУ «ХПІ» разом з молодшим сином, Дмитром Олександровичем Брюно, вчений залишив у журналі відгуків такий запис: «Я вражений ступенем поваги до пам’яті мого діда П.П.Копняева в сучасному ХПІ. Відчуваю спорідненість душ з Павлом Петровичем в сенсі одержимості своєю темою. Бажаю присутності в ХПІ настільки ж одержимих співробітників. Онук П.П.Копняева, математик А. Д. Брюно.»
На кафедрі електричних машин 19 травня 2017 р
відбулося урочисте засідання,
присвячене 150-річчю професора Копняева Павла Петровича,
засновника і першого завідувача кафедрою електричних машин,
видатного організатора української наукової
і вищої освітньої школи
в області електротехніки
Презентацію доповіді можна переглянути за посиланням: доповідь
Детальніше про захід можна дізнатися тут