27 листопада у Музеї історії університету відбувся захід, присвячений пам’яті видатного вченого світового рівня президента Національної Академії наук України, директора Науково-технічного комплексу “Інститут електрозварювання ім.Є.О.Патона” НАН України академіка Бориса Євгеновича Патона. У цей день йому виповнилося б 102 роки.
Захід відбувся за ініціативи аспіранта кафедри зварювання П.Ситникова при підтримці Академії військово-історичних наук і козацтва та Всеукраїнської громадської організації товариства зварювальників України.
Відкриваючи семінар, директор музею Г.Бистріченко представила гостей і зазначила: « Символічно, що саме в НТУ «ХПІ», академік Б.Є. Патон запропонував організувати у 2010 році кафедру зварювання, яка відзначила цього року своє 10-річчя (завідувач – професор В.В.Дмитрик)».
У заході взяли участь та розповіли про особисті зустрічі з академіком Б.Є.Патоном проректор НТУ «ХПІ», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор Андрій Петрович Марченко, завідувач кафедри зварювання НТУ «ХПІ», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор технічних наук, професор Віталій Володимирович Дмитрик, доктор технічних наук, професор М.Г.Єфіменко. Виступив декан СГТ факультету, президент Академії військово-історичних наук і козацтва, доктор технічних наук, професор А.В. Кіпенський.
Доповідь «Патонівська школа та науково-технічний прогрес» з ілюстраціями світлин родини Патонів та історичних документів, цікавими фактами життя та діяльності академіка Б.Є.Патона зробив аспірант кафедри зварювання, стипендіат Президента України 2019-2020 навч. р., лауреат премії НАН України для студентів 2020 р. Павло Ситников.
Проректор НТУ «ХПІ» професор А.П. Марченко зазначив: « Подарунком долі вважаю особисте знайомство та неодноразове спілкування з академіком Б.Є.Патоном. Відомо, що найкращій танк Другої світової війни, легендарний Т-34, створений за участі випускників НТУ «ХПІ», був поставлений на конвеєр з масового виробництва після впровадження новітньої технології зварювання броньованої сталі під флюсом, розробленої колективом Інституту електрозварювання під керівництвом академіка Євгена Оскаровича Патона, батька Б.Є. Патона. Свій науковий та виробничий шлях майбутній академік Борис Євгенович Патон разом з братом Володимиром починав на Уральському заводі, куди був евакуйований Інститут електрозварювання під час війни. Танк Т-34 був першим об’єктом його наукової та практичної діяльності.
Інститут електрозварювання, який створив академік Є.О.Патон, з 1953р. очолив і продовжив розвивати Борис Євгенович Патон.
Доленосним для ХПІ був візит у травні 1964р. президента Академії наук СРСР академіка М.В.Келдиша та президента Національної академії наук України академіка Б.Є.Патона та керівників Харківської області, здійсненого за ініціативи видатного організатора вищої технічної освіти СРСР ректора ХПІ у 1950-1978 рр. професора М.Ф. Семка. Саме тоді було прийняте рішення про створення на базі науково-дослідної лабораторії техніки високих напруг та перетворювачів струму, очолюваної видатним вченим С.М.Фертиком, Інституту НДПКІ «Молнія». «В бесідах, – пригадував Андрій Петрович, – академік Б.Є. Патон часто наголошував, що він випускник Київської Політехніки. Але разом з тим казав, що для обороноздатності Радянського Союзу і України ХПІ робив та робить значно більше, ніж його рідний Київський Політех».
Професор А.П.Марченко відзначив: « Природа подарувала нам усім Генія, талант якого був багатогранним, наукові досягнення стосувалися прогресивних методів зварювання, комплексних програм зварювального виробництва у тому числі й живих тканин. Розроблена вперше в світі технологія зварювання у космосі понад 20 років була неперевершеною.
Академік Б.Є. Патон мав надзвичайно великий авторитет. Він був відзначений багатьма нагородами СРСР, України, науковими товариствами провідних держав світу. Вчений такого рівня мав бути удостоєний Нобелівської премії.
Наукова школа академіка Б.Є. Патона і сьогодні продовжує розвиватися, підтверджуючі високий рівень у світовій науці.
Пам’ять про академіка Б.Є. Патона та його життя, відданість справі, науці завжди буде зберігатися в серцях харківських політехніків».
Професор Дмитрик В.В. у своєму виступі сказав: «Попри велике завантаження, академік Б.Є.Патон завжди був відкритим до спілкування. Пишаюсь тим, що маю авторські свідоцтва та патент України в співавторстві з Борисом Євгеновичем Патоном. Всі підрозділи Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона плідно співпрацювали з підприємствами та установами країни. Професор пригадав, коли у1985р. на Харківському заводі «Турбоатом» розробляли технологічний процес автоматичного зварювання корпусних деталей турбін, частину експериментів проводив відділ Інституту , яким керував Володимир Євгенович Патон, брат Б.Є. Патона. Тоді вирішенням цього питання паралельно займалася італійська фірма Ansaldo , але розробки саме українських вчених виявилися прогресивнішими.
Академік Б.Є. Патон був не тільки видатним вченим зі світовим ім’ям, але й визначним громадським діячем, депутатом Верховної Ради СРСР, Верховної Ради України багатьох скликань.
З теплотою згадую всі зустрічі з ним. Особливо вдячні вчені нашого університету академіку Б.Є Патону за відродження кафедри зварювання, яка і зараз в тісному контакті працює з вченими Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона, виконує роботи по удосконалюванню розробок виготовлення роторів турбін великої потужності для АЕС і ТЕС. Головне, що є школа Патона, школа однодумців, і вона продовжує працювати на користь країни, примножуючи велич вітчизняної науки».
Проф. М.Г.Єфіменко: «Молодим спеціалістом я почав працювати завідувачем лабораторії нових видів зварювання у відділі головного зварника ВО «Завод імені В.О.Малишева». І нашому відділу одразу довелось вирішувати разом зі співробітниками Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона дуже відповідальне завдання стосовно підвищення обороноздатності країни. А саме участь у створенні розробленого Головним конструктором О.О.Морозовим сучасного танка нового зразка, який мав принципово нові конструктивні рішення. Ми займалися впровадженням новітніх технологій зварювання при створенні корпусів танка . За ініціативи академіка Б.Є.Патона до цих робіт було залучено три відділи Інституту електрозварювання імені Є.О.Патона, які працювали разом з заводським відділом головного зварювальника, Центральної заводської лабораторії, відділом головного технолога, головного механіка, ХКБМ. Зварювання сталевих корпусних деталей спочатку випробовували в лабораторіях на малих зразках, а потім технологію зварювання корпусів танків впроваджували в цехах підприємства. Кожного тижня співробітники Інституту доповідали результати дослідів особисто академіку Б.Є.Патону і, за необхідності, швидко приймались відповідні рішення. Використовувались новітні технології, обладнання, зразки сталей. Технологія зварювання була успішно впроваджена. У процес розробки обладнання вагомий внесок зробив і брат Бориса Євгеновича – Володимир Євгенович Патон, який очолював в Інституті електрозварювання імені Є.О.Патона відділ з розробки зварювального обладнання. Пригадую ще один епізод, коли мені у складі делегації доручили від колективу заводу імені. В.О. Малишева привітати академіка Б.Є.Патона зі 60-річчям. До сього часу я зберігаю найтепліші спогади про напружену, але цікаву співпрацю з колегами славетної школи академіка Б.Є.Патона та особисто з ним. Ця співпраця успішно продовжується і у теперішній час з відділами Інституту».
Декан СГТ факультету професор А.В. Кіпенський підкреслив важливість проведення таких заходів, особливо у теперішній час: « Історію не можна переписати, важливо її знати і вчитись на таких постатях, як династія Патонів. Саме зв’язок поколінь, передача досвіду, найвищих цінностей є стрижнем успішного розвитку та поступу вперед. Життєдіяльність академіка Бориса Євгеновича Патона для молоді Харківського Політеху – приклад справжнього служіння науці, країні».
Проф. А.В.Кіпенський подякував молодому науковцю П.Ситникову за ініціативу та ґрунтовну підготовку до науково-практичного семінару.
Довідка. Неодноразово президент НАНУ академік Б.Є.Патон надсилав поздоровлення з ювілеями університету, кафедр, лабораторій (у музеї представлені – до 130-річчя НТУ «ХПІ», ювілейна медаль НАНУ, поздоровлення до 75-річчя кафедри турбінобудудвання, дипломи членів-кореспондентів НАН України, лауреатів Державної премії України, світлини візитів академіка до ХПІ в 1964р., у 1985р. , з вченими університету– членами-кореспондентами НАН України, лауреатами Державних премій України, лауреатами премії Президента України для молодих вчених).
Також гостям було запропоновано ознайомитись з тематичною виставкою.
Останні коментарі