До 100-річчя з дня народження професора М.А.Любчика

27 жовтня відбулася он-лайн конференція, яка у зв’язку з пандемією була перенесена з 2020 року. Захід був присвячений 100-літньому ювілею доктора технічних наук, професора Михайла Абрамовича Любчика – засновника династії політехніків, відомого вченого, спеціаліста в галузі проблем теорії, проектування та промислового впровадження технічних засобів електроавтоматики, робототехніки та медичної техніки, Заслуженого працівника народної освіти України, Державного стипендіата Президента України в галузі освіти, Почесного доктора НТУ «ХПІ», лауреата Національної іміджевої програми «Лідери ХХI століття».

На конференції спікерами були випускники ХПІ різних років:
Почесний ректор НТУ “ХПІ”, голова Вченої ради НТУ «ХПІ», член-кореспондент НАНУ, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Почесний академік Академії педагогічних наук України, Почесний громадянин м. Харкова, доктор технічних наук, професор Леонід Леонідович Товажнянський,
проректор НТУ “ХПІ”, професор Юрій Іванович Зайцев,
проректор ХПІ з навчальної роботи і міжнародних звязків у 1972-1985рр., директор департаменту промисловості ООН у 1985-1999рр., завідувач кафедри турбінобудування у 2004-2017рр., лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор технічних наук, професор Анатолій Володимирович Бойко,
проректор ХПІ з адміністративно-господарчої роботи у 1993-1995рр, доктор наук з державного управління, к.т.н., завідувач кафедри соціально-гуманітарної політики Інституту державного управління ХНУ ім. В.Н.Каразіна, професор Віктор Павлович Єлагін,
завідувач кафедри інженерної електрофізики у 1996-2005рр., д.т.н., професор Валерій Михайлович Михайлов,
завідувачка кафедри теоретичних основ електротехніки НТУ “ХПІ”, доктор технічних наук, професор Марина Михайлівна Резінкіна,
завідувач кафедри електричних апаратів НТУ “ХПІ”, доктор технічних наук, професор Євген Іванович Байда,
багаторічний голова спортивного клубу “Політех”, суддя республіканської та всесоюзної категорії, викладач кафедри фізвиховання НТУ “ХПІ” Олег Якович Толстунов,
представник династії, завідувач кафедри комп’ютерної математики та математичного моделювання НТУ “ХПІ” у 2004-2021рр.(нині – комп’ютерної математики та аналізу даних), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Член Науково-методичної ради МОН України, Національного комітету України з автоматичного керування, член Нью-Йоркської академії наук(США), Міжнародного наукового товариства IEEE, академік АНВШ України, доктор технічних наук, професор Леонід Михайлович Любчик.
Всі виступаючі поділилися незабутніми враженнями від навчання у професора, спільної роботи та участі у виконанні проектів з ним, спілкування з ювіляром.
Як відмітив проф. Л.Л.Товажнянський: “Все життя проф. М.А.Любчика було присвячене Харківському політехнічному інституту. Довгі роки він працював членом робочої групи Міністерства освіти України з штатного розрахунку професорсько-викладацького складу. Михайло Абрамович був видатним методистом та організатором навчального процесу”. Спікер додав, що пропозицію Михайла Абрамовича про збільшення часів на викладання фундаментально-теоретичних дисциплін з математики, фізики, механіки та інше при розробці індивідуальних навчальних планів, значно підвищило рівень підготовки випускників ХПІ. Він дбав про залучення інформаційних технологій до навчального процесу та наукових досліджень, придбання перших ЕОМ, створення обчислювального центру. Спікер додав, що професор М.А. Любчик поєднував в собі якості порядної та розумної людини. Яскравим та самовідданим було його життя ювіляра, тому професор Л.Л.Товажнянський з задоволенням приєднався до цієї конференції.

Проректор Ю.І.Зайцев відмітив високу інтелигентність ювіляра, його врівноваженість та характерну манеру висловлювання думок. Найголовнішим надбанням проф. М.А.Любчика спікер назвав виховання дуже талановитого сина – доктора технічних наук, професора Л.М. Любчика, знаного не тільки в НТУ “ХПІ” , а й за кордоном.

З відеозвернення професора А.В.Бойка присутні дізналися про високі якості ювіляра, про його внесок у підготовку на кафедрі електричних апаратів 49 іноземних фахівців для таких країн як Алжир(8), Куба(25), Ліван(3), Болгарія, Нігерія, Польща, Танзанія та інші у період проректорства спікера. Професор відмітив особливу участь Михайла Абрамовича у долі здібного студента з Гвінеї, випускника 1981р. Мамаду Сіссе, який навчався на кафедрі в аспірантурі. Повернувшись на батьківщину цей студент з вдячністю серед викладачів кафедри згадував в першу чергу професора М.А. Любчика.

Професор М.М. Резінкіна пригадала про спілкування з ювіляром під час підготовки до захисту своєї кандидатської дисертації. Михайло Абрамович був справжнім професором, порядною людиною, високоінтелектуальним фахівцем, готовим завжди допомогти молодим науковцям, підтримати їх на шляху до великої науки.
Директор музею Г.В. Бистріченко запропонувала переглянути найяскравіші сторінки життєдіяльності професора. З світлин довоєнного часу життя студентів ХЕТІ, важкого періоду війни та післявоєнного часу відбудови міста та інституту, розквіту наукових досягнень ХПІ, присутні дізналися про внесок професора М.А. Любчика у розвиток електротехнічної науки у ХПІ.






Під час розповіді про навчання в ХЕТІ майбутньої дружини М.А. Любчика, Суламіфі Йосипівни Шульман, яка потім довгі роки готувала спеціалістів у електромеханічному технікумі, зі спогадами про навчання у цього прекрасного викладача технікуму виступив професор В.М. Михайлов. Спікер пригадав незабутні і цікаві роки навчання в ХПІ, піготовку дипломних робіт у М.А. Любчика та С.М. Фертика. Гість показав учасникам зібрання фотографію випускників технікуму 1961р. на якій є і С.Й. Любчик.

Цікавими спогадами поділився і проф. В.П. Єлагін, випускник кафедри електричних апаратів, зосередившись на багатогранності інтересів ювіляра, який займався і впровадженням технічних засобів електроавтоматики, і вдосконаленням учбового процесу, і приладів технічних засобів робототехніки та магнітотерапії, і створенням штучного серця… Пригадав, як разом з професором їздив до Прибалтики і вдячний долі за те, що знав таку високоповажну і порядну людину.
Про продовження та створення ряда нових напрямів наукової школи низьковольтного електроапаратобудування, говорив і наступний доповідач, проф. Є.І. Байда, можна сказати “онук” ювіляря, бо вчився у проф. Б.В. Кліменка, одного з кращих учнів проф. М.А. Любчика. Спікер характеризував ювіляра, як методиста “від Бога”, толерантну людину.
Ще один спікер, О.Я.Толстунов, можна сказати завершив “образ” династії Любчик, охарактеризувавши Леоніда Михайловича та Галину Леонідівну, а особливо Марію та Євгена – молоде покоління Любчиків, як завзятих пловців, бадмінтоністів, які все життя з задоволенням займаються спортом.
На завершення зустрічі проф. Л.М. Любчик разом з дружиною подякували всім учасникам конференції, побажали здоров’я, натхнення у роботі та житті.