Увічнені на Меморіалі Слави
Абаканович Дмитро Григорович. 1918 р. народження. Росіянин.
У 1938 р/ закінчив Ворошиловградський (нині Луганський) машинобудівний робітничий факультет і в тому ж році поступив до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
Війна перервала навчання студента третього курсу інституту Абакановича Д.Г., і він у лавах Червоної армії встав на захист Батьківщини. Мужньо і хоробро бився з ворогами на фронтах ІІ-ї світової війни і в одному з боїв у 1942 р. зник безвісти.
Ім’я молодшого лейтенанта Абакановича Д.Г. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Абрамченко Іван Кузьмич. Народився в 1911 р. в м. Харків. Українець.
З 1929 р. по 1932 р. працював у Харківському фінвідділі діловодом. З 1933 р. по 1935 р. – служив в лавах Червоної Армії в місті Києві. У 1936 р. зарахований студентом першого курсу Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
Студент п’ятого курсу Абрамченко І.К. з перших днів війни пішов на фронт битися з ворогом. У вересні 1941 р. зв’язківець, командир відділення Абрамченко І.К. у бою за рідну Батьківщину зник безвісти.
Ім’я Абрамченка І.К. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Абран Лев Соломонович. Народився в 1920 р. у м. Златоуст (Урал) в сім’ї робітників.
В 1938 р. по закінченні середньої спеціальної школи №15 м. Харкова, де навчався на «відмінно», поступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту на загально-технічний факультет. Обрав спеціальність «технічна механіка». Пізніше перейшов на автотракторний факультет. Курсовий проект по курсу «Деталі машин» захистив на «відмінно».
У 1941 р. пішов на фронт. Абран Лев Соломонович загинув у липні 1941 р. Похований в с. Блощинці Білоцерківського району Київської області.(Книга Пам’яті України, том І, с.397)
Ім’я Абрана Л.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Айнгорн Йосип Ілліч. Народився в 1904 р. в Одеській області.
З квітня 1939 р. працював електромонтером в Харківському електротехнічному інституті, а в червні 1941 р. його переведено на посаду техніка конденсаторного цеху.
5 вересня 1941 р. Айнгорн Й.І. вступив до лав Червоної армії. Рядовий Айнгорн Й.І. проявив геройство і мужність, знаходячись на фронті. В грудні 1943 р. зник безвісти.
Ім’я рядового Айнгорна Й.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Алейников Андрій Дмитрович. Народився в 1923 р. в с. Неклюдове Курської області. Росіянин.
30 серпня 1940 р. без вступних іспитів як відмінник десятирічки був прийнятий до Харківського електротехнічного інституту.
Війна перервала навчання Алейникова А.Д. Він йде на фронт боротися з ворогом. Мужньо і хоробро бився він за честь і свободу Батьківщини, і в одному з боїв в березні 1944 р. зник безвісти.
Ім’я сержанта Алейникова А.Д. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Александров Арон Борисович. Народився у 1915 р.
Працював асистентом кафедри фізики Харківського механіко-машинобудівного інституту.
23 червня 1941 р. був мобілізований до лав Червоної армії, де командував взводом стрілецького полку 12-ї армії. Молодший лейтенант Александров А.Б. у вересні 1941 р. зник безвісти.
Ім’я молодшого лейтенанта Александрова А.Б. увічнене на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Андрєєв Олексій Якович. Народився в 1921 р. в с. Меліховка Староверівського району Харківської області. Росіянин.
26 серпня 1939 р. був зарахований студентом Харківського електротехнічного інституту.
Війна перервала навчання студента другого курсу Андрєєва О.Я., і він йде на фронт. Рядовий 350-ї стрілецької дивізії Андрєєв О.Я. мужньо і хоробро бився з німецько-фашистськими загарбниками. В одному з боїв 5 березня 1943 р. він зник безвісти.
Ім’я рядового Андрєєва О.Я. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Андрєєв Михайло Миколайович. Народився в 1910 р. на Харківщині.
Працював електрослюсарем учбово-експериментальних майстерень Харківського механіко-машинобудівного інституту.
Капітан Андрєєв М.Н. за проявлену в боях з німецько-фашистськими загарбниками звитягу і мужність був нагороджений орденом Великої Вітчизняної війни 1-го ступеня.
Заступник командира батальйону 601-го стрілецького полку 82-ї стрілецької дивізії капітан Андрєєв М.Н. героїчно загинув 17 серпня 1943 р. в одному з боїв за визволення Смоленщини. Був похований у с. Шишковка Ярцевського району Смоленської обл.
Ім’я капітана Андрєєва М.Н. увічнено на Меморіалі Слави НТУ « ХПІ».
Андрієнко Яким Трохимович. Народився в 1918 р. в с. Березівка Харківської області. Українець, з сім’ї колгоспників.
У 1936 р. закінчив середню школу в с. Буди Харківської області і в тому ж році був зарахований студентом першого курсу Харківського механіко-машинобудівного інституту.
Студент п’ятого курсу Андрієнко Я.Т. був призваний до лав Червоної армії Харківським райвійськкоматом. Зник безвісти в жовтні 1943 р.
Ім’я рядового Андрієнка Я.Т. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Антонов Володимир Іванович. Народився в 1921 р. у м. Кам’янець-Подільський. Росіянин.
30 серпня 1940 р. поступив на навчання до Харківського електротехнічного інституту.
У 1941 р. студент другого курсу Антонов В.І. призваний до лав Червоної армії захищати Вітчизну. Мужньо і хоробро бився з ворогом. Останнє місце служби – п/п 41506. В одному з боїв в лютому 1944 р. зник безвісти.
Ім’я рядового Антонова В.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Байрачний Федір Іванович. Народився в 1923 р. в с. Перепелицівка Харківської області. Українець.
З відзнакою закінчив середню школу №2 в м. Краснограді і 30 серпня 1940 р. був зарахований без вступних іспитів до Харківського електротехнічного інституту.
З перших днів війни студент першого курсу перериває навчання і у лавах Червоної армії б’ється з німецько-фашистськими загарбниками.
Хоробрість, стійкість і мужність проявив рядовий Байрачний Ф.І. у боротьбі з ворогами Вітчизни. У березні 1942 р. він помер від тяжких ран, отриманих у бою. З інших джерел – зник безвісти у вересні 1941 р.
Ім’я рядового Байрачного Ф.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Баранов Василь Павлович. Народився в 1919 р. в с. Софіївка Запорізького округу. Українець.
Закінчив СШ №6 м. Запоріжжя. У 1936 р. поступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту на загально-технічний факультет за спеціальністю паротягобудування. 26 червня 1941 р. захистив дипломний проект під керівництвом доцента Полякова. Йому була присвоєна кваліфікація інженера-механіка. З особової картки дізнаємося, що за курсові роботи, практики студент Баранов В.П. отримав оцінки «добре» та «відмінно».
7 липня 1941 р. призваний у Червону Армію Запорізьким МВК. Мужньо і хоробро він захищав рідну Батьківщину, Польщу, Угорщину. Гвардії інженер–капітан, заступник з технічної частини командира 15-го окремого гвардійського батальйону зв’язку 9-го гвардійського механізованого корпусу Баранов В.П. загинув 2 лютого 1945 р. в Угорщині неподалік села Дьомре.
Ім’я Баранова В.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Басенко Дмитро Сергійович. Народився в 1922 р. в с. Каплунівка Краснокутського району Харківської області. Українець.
У 1939 р. був зарахований студентом Харківського хіміко-технологічного інституту імені С.М. Кірова.
5 жовтня 1940 р. студент другого курсу інституту Басенко Д.С. призивається до лав Червоної армії.
Гвардії капітан Басенко Д.С, помічник начальника штабу 339-го окремого гвардійського важкого самохідного артилерійського полку героїчно загинув 8 листопаду 1944 р.
Ім’я гвардії капітана Басенка Д.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ « ХПІ».
Батюк Федір Йосипович. Народився в 1923 р. в с. Зіньків Полтавської області. Українець.
Закінчив середню залізничну школу №2 міста Харкова і 30 серпня 1940 р. був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту.
Студент другого курсу Батюк Ф.Й. 10 вересня 1941 р. був призваний до лав Червоної армії. Учасник боїв під Сталінградом.
18 серпня 1942 р. стрілець 119-го гвардійського стрілецького полку 40-ї гвардійської стрілецької дивізії рядовий Батюк Ф.Й. в одному з боїв героїчно загинув. Похований на схід від хутора Дубового Сиротинського району Волгоградської області.
Ім’я рядового Батюка Ф.Й. увічнено на Меморіалі Слави НТУ « ХПІ».
Башков Андрій Тихонович. Народився в 1917 р. в с. Петропавлівка Михайлівського району Амурської області.
У 1939 р. закінчив середню школу і без вступних іспитів 26 серпня був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту.
1 лютого 1940 р. Башков А.Т. був вимушений перервати навчання у зв’язку з призовом в Червону армію. У її лавах він бився з німецько-фашистськими загарбниками на фронтах ІІ-ї світової війни, і в одному з боїв в лютому 1942 р. зник безвісти.
Ім’я рядового Башкова А.Т. увічнено на Меморіалі Слави НТУ « ХПІ».
Бєліцький Феофан Іларіонович. Народився в 1918 р. в м. Кадієвка (Донбас). Українець. З сім’ї робочих.
В 1937 р. закінчив середню школу № 4 в м. Серго (Кадієвка) і поступив до Харківського електротехнічного інституту. Студент четвертого курсу Феофан Бєліцький з перших днів війни служить у лавах Червоної армії. Командир батареї 27-го гвардійського артилерійського полку 8-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії капітан Бєліцький Ф.І. у бою за Батьківщину зник безвісти 4 березня 1944 р.
Ім’я гвардії капітана Бєліцького Ф.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ « ХПІ».
Блащук Веніамін Опанасович. Народився в 1923 р.
У серпні 1940 р. Блащук В.О. був зарахований на перший курс енергомашинобудівного факультету Харківського механіко-машинобудівного інституту.
22 червня 1941 р. студент Блащук В.О. готувався до останнього іспиту за перший курс.
У роки війни, багато фронтових доріг довелося пройти командиру топографічного взводу 855 артилерійського полку 311 стрілецької дивізії лейтенанту В.А. Блащуку.
В бою за визволення міста Гранав в східній Померанії Веніамін Олександрович був тяжко поранений і 13 лютого 1945 р. помер від ран. Похований на міському кладовищі.
Ім’я лейтенанта Блащука В.О. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Бобошко Василь Кузьмич. Народився у1903 р. у с. Товста Недригайлівського району Сумської області.
У серпні 1938 р. Бобошко В.К. був зарахований на перший курс Харківського механіко-машинобудівного інституту на відділення «Ковальсько-пресові машини».
6 серпня 1941 р. студент четвертого курсу Бобошко В.К. призваний до лав Червоної армії. З інших джерел призваний у 1943 р. Недригайлівським РВК Сумської обл..
В січні 1944 р. в одному з боїв рядовий Бобошко В.К. зник безвісти.
Ім’я рядового Бобошка В.К. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Бодик Петро Матвійович. Народився в 1916 р. в м. Золотоноша Полтавської області.
Закінчив робітничий факультет інституту і в 1939 р. був зарахований на 4 курс Харківського механіко-машинобудівного інституту за фахом «Гідравлічні машини». 23 червня 1941 р. захистив дипломний проект з оцінкою «відмінно» і йому була присвоєна кваліфікація інженера-механіка.
Гвардії інженер-капітан Бодик П.М., заступник по технічній частині командира батальйону 16-ї танкової бригади бився з німецько-фашистськими загарбниками. 17 березня 1945 р. героїчно загинув, звільняючи землю братської Польщі.
Ім’я Гвардії інженера-капітана Бодика П.М. увічнено на Меморіалі Слави НТУ « ХПІ».
Бондарєв Олександр Васильович. 1914 р. народження. Росіянин.
У червні 1937 р. закінчив Московський автодорожній робітничий факультет і у вересні того ж року поступив на навчання в Харківський хіміко-технологічний інститут.
Студент четвертого курсу інституту Бондарєв О.В. з 30 липня 1941 р. вступив до лав Червоної армії.
Командир взводу 69-ї стрілецької дивізії старший лейтенант Бондарєв О.В. героїчно загинув у бою 24 червня 1944 р. при визволенні землі братської Білорусі. Похований в селі Гамза Домановицького району Полісської області.
Ім’я молодшого лейтенанта Бондарєва О.В. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Борисоглєбський Борис Сергійович. Народився в м. Харкові у 1921 р. Росіянин.
У 1938 р. поступив до Харківського електротехнічного інституту. 20 листопада 1939 р. студент другого курсу Борисоглєбський Б.С. був призваний до лав Червоної Армії.
З перших днів війни він бився з німецько-фашистськими загарбниками і в одному з боїв на Київщині загинув смертю героя.
Командир частини, в якій служив сержант Борисоглєбський Б.С, повідомив його батькові , професору нашого інституту, наступне:
«Громадянину Борисоглєбському Сергію Васильовичу.
Повідомляю Вам, що 6 лютого 1944 р. при виконанні бойового завдання загинув смертю героя Ваш син сержант Борисоглебський Борис Сергійович в селі В’язовок Городищинського району Київської області. Був похований в с. Серечівка Шполянського р-ну Київської області.
Ваш син був хоробрим і сміливим командиром. За умілі бойові дії, за мужність і геройство він був представлений до вищої урядової нагороди. Наші бійці на могилі героя присягнулися стерти з лиця землі фашистську чуму за його смерть.
Командир польової пошти 03147 Федорченко»
Ім’я сержанта Борисоглєбського Б.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Бородавкін Валентин Леонтійович. Народився в 1911 р. в м. Севастополь.
Після смерті батька (він був залізничником) сім’я переїхала до м. Балаклея Харківської області.
Після закінчення школи в 1928 р. Бородавкін В.Л. їде на Донбас у пошуках роботи і влаштовується на шахту в м. Сталіно (нині м. Донецьк). У 1933 р. переїздить до м. Харкова і поступає на ХЕМЗ електриком. З 1934 р. навчається на робітничому факультеті при Харківському електротехнічному інституті. У 1936 р. вступив на 1-й курс Харківського електротехнічного інституту, де всі 5 років був ударником навчання.
У 1941 р. призивається до лав Червоної Армії. 10 лютого 1943 р. при звільненні рідного міста Балаклеї, Бородавкін В.Л. героїчно загинув. Похований в братській могилі біля Вічного вогню в парку 30- річчя ВЛКСМ.
Ім’я Бородавкіна В.Л. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Брусєнцов Серафім Іванович. Народився в 1912 р. (1917 р.) в м. Короча Курської області. Росіянин.
До вступу в інститут 6 років працював електротехніком, одночасно навчався в середній школі для дорослих в м. Бєлгород.
30 серпня 1940 р. був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту.
У червні 1941 р. студент Брусєнцов С.І. призивається в Червону армію.
В квітні 1943 р. стрілець червоноармієць Брусєнцов С.І. в одному з боїв зник безвісти.
Ім’я рядового Брусєнцова С.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Бугай Максим Григорович. Народився в 1917 р. в ст. Кореньківська Краснодарського краю. Українець.
З відзнакою закінчив Кореньківську середню школу і 1 вересня 1937 р. був зарахований до Харківського електротехнічного інституту без вступних іспитів.
31 липня 1941 р. студент п’ятого курсу Бугай М.Г. був призваний в Червону армію.
В червні 1943 р. в одному з боїв зник безвісти.
Ім’я рядового Бугая М.Г. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Буряк Петро Іванович. Народився в 1919 р. в с. Ново-Никольске Кремінського р-ну Ворошиловградської (нині Луганської) області.
Закінчив середню школу №1 в с. Кабаняче. До Харківського електротехнічного інституту вступив у 1938 р. Студент третього курсу інституту Буряк П.І. 7 серпня призивається в Червону армію.
Командир взводу 1-го гвардійського механізованого корпусу гвардії лейтенант Буряк П.І. героїчно загинув у бою 22 грудня 1942 р. у Ростовській області.
Ім’я лейтенанта Буряка П.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ « ХПІ».
Буценко Пилип Федорович. Народився в 1898 р. в с. Таранівка Харківської області.
У Харківському механіко-машинобудівному інституті Буценко П.Ф. працював начальником відділу капітального будівництва до призову в Червону армію 30 липня 1941 р. Він був хорошим фахівцем-будівником, багато корисного зробив для нашого інституту.
Пилип Федорович був активним учасником громадянської війни. Буценко П.Ф. в його рідному селі Таранівці Харківської області був секретарем виконавчого комітету. У травні 1919 р. він добровольцем вступив в Червону армію і воював з Денікіним та Антантою. Служба в Червоній армії тривала до 1922 р. Потім було навчання і колишній червоноармієць стає будівником.
Коли почалася війна, Пилип Федорович був призначений начальником штабу 496-го окремого саперного батальйону. У вересні 1941 р. воєн технік 1-го рангу Буценко Ф.Ф. зник безвісти.
Ім’я воєн техніка 1 рангу Буценка Ф.Ф. увічнено на Меморіалі Слави НТУ « ХПІ».
Васильєв Геннадій Павлович. 1914 р. народження, с. Нова Одеса Миколаївської області. Українець.
До вступу у вищий учбовий заклад 8 років працював техніком-металургом в м. Запоріжжя.
У Харківський електротехнічний інститут зарахований на другий курс у порядку переведення з Одеського електротехнічного інституту зв’язку.
Студент п’ятого курсу Харківського електротехнічного інституту Васильєв Г.П. 5 липня 1941 р. був призваний в Червону армію. Молодший лейтенант Васильєв Г.П. загинув 25 серпня 1945 р., похований в м. Берліні.
Ім’я молодшого лейтенанта Васильєва Г.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Васильчик Анатолій Трохимович. Народився в 1921 р. в м. Шахти Ростовської області.
До Харківського хіміко-технологічного інституту імені С.М. Кірова поступив у 1938 році, успішно закінчив три курси. У липні 1941 р. був призваний в Червону армію, у лавах якої самовіддано бився з німецько-фашистськими загарбниками на фронтах ІІ світової війни.
Начальник хімічної служби 1235-го стрілецького полку 37-ї стрілецької дивізії старший лейтенант Васильчик А.Т. героїчно загинув 5 серпня 1944 р. при визволенні Молдавії. Похований в с. Редень Оргіївського району Молдови.
Ім’я старшого лейтенанта Васильчика А.Т. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Великий Олександр Павлович. 1921 р. народження, селище Карлівка Полтавської області.
Закінчив середню школу № 69 в м. Рутченково Донецької області і в 1938 р. поступив до Харківського електротехнічного інституту.
Студент четвертого курсу Великий О.П. 7 серпня 1941 р. був призваний в Червону армію. Командир батареї 245-го стрілецького полку 123-ї стрілецької дивізії, старший лейтенант Великий О.П. загинув смертю героя 4 лютого 1944 р. у Ленінградській області.
Ім’я старшого лейтенанта Великого О.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Вітебський Марк Соломонович. Народився в 1916 р. (1917 р.) в м. Сербськ Ворошиловградської (нині Луганської) області.
У 1941 р. закінчив Харківський механіко-машинобудівний інститут з відзнакою, після чого був залишений для роботи молодшим науковим співробітником на кафедрі двигунів внутрішнього згоряння.
Брав участь в боях як командир стрілецької роти. Старший лейтенант 382-го стрілецького полку 84-ї стрілецької дивізії Вітебський М.С загинув у бою 24 листопаду 1943 р. Похований на західній околиці с. Піщаний Брід Олександрійського району Кіровоградської області.
Ім’я старшого лейтенанта Вітебського М.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ « ХПІ».
Вишняков Олексій Якович. 1922 р. народження, с. Глазунівка Харківської області. Росіянин.
Закінчив середню школу № 113 в м. Харкові і в 1939 р. поступив в Харківський електротехнічний інститут.
5 жовтня 1940 р. студент другого курсу Вишняков О.Я. був призваний в Червону армію.
Командир відділення 1269-го стрілецького полку 382-ї стрілецької дивізії сержант Вишняков О.Я. в одному з боїв у лютому 1942 р. зник безвісти.
Ім’я сержанта Вишнякова О.Я увічнене на Меморіалі Слави НТУ « ХПІ».
Волков Ілля Львович. Народився у 1922 р.
Навчався в середній школі № 13 м. Харкова, яку закінчив на «відмінно» 23 червня 1939 р.
У тому ж році зарахований студентом першого курсу Харківського механіко-машинобудівного інституту без вступних іспитів.
Студент третього курсу Волков І.Л. у числі перших, хто став на захист Батьківщини.
Лейтенант Волков І.Л. служив в армії на посаді помічника начальника штабу 3-го окремого стрілецького батальйону 128-ї окремої стрілецької бригади, бився з ворогом і героїчно загинув 14 серпня 1942 р.
Ім’я лейтенанта Волкова І.Л. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Гайсинський Ілля Соломонович. 1921 р., м. Полтава.
Закінчив Полтавську середню школу №3 у 1938 р. і вступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту на загально-технічний факультет за фахом «Верстати і інструменти». У 1941 р. був переведений на 4 курс за спеціальністю «Інструментальне виробництво» механіко-технологічного факультету.
Студент Гайсинський І.С. був призваний в Червону Армію 30 червня 1941 р. В одному з боїв у жовтні 1943 р. зник безвісти.
Ім’я рядового Гайсинського І.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Гамзін Олексій Дмитрович. 1916 р. Українець.
У 1936 р. Гамзін О.Д. закінчив Рубежанський робітничий факультет і поступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту на навчання за фахом «Гідравлічні машини». 30 червня 1941 р. Гамзін О.Д. захистив дипломний проект. Незабаром був призваний на фронт захищати державу.
Командир стрілецької роти окремого учбового батальйону 1-ї стрілецької дивізії старший лейтенант Гамзін О.Д. бився з ворогом і героїчно загинув в бою 21 липня 1942 р. Похований у братський могилі 236 с. Петропавлівка, Воронезька обл.
Ім’я старшого лейтенанта Гамзіна О.Д. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Гармаш Андрій Опанасович. Народився в 1919 р. (1920 р.) в с. Петрівка Одеської області.
По закінченні Комінтернівської середньої школи в 1937 р. став студентом Харківського механіко-машинобудівного інституту за фахом «Турбінобудування».
Влітку 1941 р. успішно закінчив четвертий курс і готувався провести канікули на Кавказі, але почалася війна.
У червні 1942 р. призваний до лав Червоної армії Харківським РВК.
Хоробро і мужньо бився він з загарбниками і в одному із боїв рядовий Гармаш А.О. зник безвісти у червні 1944 р. Можливо був убитий у червні 1942 р.
Ім’я рядового Гармаша А.О. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Гаршин Кузьма Федорович. Народився в 1906 р.
З 1931 р. працював столяром на заводі №9 «Головвогнетрив». З 1938 р. – начальник газогенераторної станції цього заводу.
З 1 вересня 1938 р. по 18 грудня 1940 р. Гаршин К.Ф. – студент силікатного факультету денного відділення Всесоюзної промислової академії. У зв’язку із закриттям академії вимушений припинити навчання, та незабаром у цьому ж році був прийнятий на третій курс Харківського хіміко-технологічного інституту.
У роки війни командир роти 5-ї гвардійської механізованої бригади гвардії старший лейтенант Гаршин К.Ф. б’ється з загарбниками. В одному з боїв у жовтні 1944 р. Гаршин К.Ф. зник безвісти.
Ім’я гвардії старшого лейтенанта Гаршина К.Ф. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Герловін Борис Львович. 1921 р. народження. Харків’янин, з сім ї службовців.
У серпні 1938 р. Герловін Б.Л. був зарахований до Харківського електротехнічного інституту.
У перші дні війни студент четвертого курсу Герловін Б.Л був призваний до лав Червоної армії.
Командир танкового батальйону 181-ї танкової бригади, лейтенант Герловін Б.Л., в боротьбі з ворогом проявив мужність, відвагу і героїчно загинув 25 грудня 1942 р.
Ім’я лейтенанта Герловіна Б.Л. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Гольд Григорій Наумович. Народився у 1897 р. в Миколаївській області. Освіта початкова, але мав золоті руки. З 1924 р. Гольд Г.Н. працює на різних роботах.
З 1936 р. працював в Харківському хіміко-технологічному інституті ім. С.М. Кірова спочатку комендантом, а потім старшим робітником науково-експериментального виробництва.
До 1 травня 1941 р. Гольду Г.Н. оголошена подяка за ударну роботу.
У жовтні 1941 р. з сім’єю був евакуйований до м. Чирчик Узбецької РСР. У 1942 р. вступив до лав Червоної армії.
Єфрейтор Гольд Г.Н. перебуваючи на фронті, захищав від ворога Батьківщину і 9 серпня 1943 р. загинув в одному з боїв при визволенні с. Ржавець Смоленської області.
Ім’я єфрейтора Гольда Г.Н. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Гончаренко Олександр Кирилович. Народився у 1915 р. в м. Лубни Полтавської області.
До навчання у вузі 9 років працював слюсарем. Закінчив Харківський індустріальний робітничий факультет. У 1940 р. був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту.
У дні війни Гончаренко О.К. призивається до лав Червоної армії, де він б’ється з загарбниками.
Молодший командир 329-го стрілецького полку сержант Гончаренко О.К. у одному з боїв був тяжко поранений і 2 серпня 1944 р. помер від ран. Похований в місті Вільнюсі – столиці Литви.
Ім’я сержанта Гончаренка О.К. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Горін Федір Антонович. Народився у 1913 р. в с. Кладовище Сергічивського району Горьківської області. Росіянин.
Працював протягом восьми років водієм. Закінчив робітничий факультет в м. Горькому і в 1939 р. був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту.
8 серпня 1941 р. студент другого курсу Горін Ф.А. був призваний до лав Червоної армії.
Командир роти 36-ї окремої танкової бригади лейтенант Горін Ф.А. мужньо бився з ворогами. 13 серпня 1943 р. у бою на Курській Дузі героїчно загинув.
Ім’я лейтенанта Горіна Ф.А. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Гревцов Георгій Максимович. 1918 р. народження. Росіянин.
З відзнакою закінчив середню школу в ст. Ворожба Білопільського району Харківської області і в 1938 р. поступив без вступних іспитів на навчання до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
Під час війни студент третього курсу Гревцов Г.М. у лавах Червоної армії б’ється з ворогом.
Начальник хімічної служби 903-го стрілецького полку 242-ї стрілецької дивізії лейтенант Гревцов Г.М. в одному з боїв у червні 1942 р. зник безвісти.
Ім’я лейтенанта Гревцова Г.М. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Гринь Олександр Іванович. Народився у 1919 р. в с. Підставки Полтавської області. Українець.
У Харківський хіміко-технологічний інститут ім. С.М. Кірова був зарахований в 1936 р.
25 червня 1941 р. студент-дипломник Гринь О.І. перериває навчання в інституті і вступає до лав Червоної армії.
Мужньо бився рядовий Гринь О.І з ворогами. В одному з боїв 16 вересня 1944 р. він зник безвісти.
Ім’я рядового Гриня О.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Грубич Борис Якимович. Народився у 1923 р. на Сахновщині Харківської області.
У 1940 р. закінчив повний курс Сахновщинської середньої школи і поступив на навчання до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
7 серпня 1941 р. студент другого курсу Грубич Б.Я. був призваний до лав Червоної армії. Служив у 3-му Українському фронті.
23 грудня 1942 року молодший лейтенант Грубич Б.Я. у одному з боїв на фронті отримав тяжкі поранення і помер від ран.
Ім’я молодшого лейтенанта Грубича Б.Я. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Губін Георгій Кіндратійович. 1917 р. народження. Харків’янин.
З 1931 р. по 1934 р. слюсар машинобудівного заводу «Світло Шахтаря». По закінченні робітничого факультету в 1936 р. поступив на навчання до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
З перших днів війни студент п’ятого курсу неорганічного факультету Губін Г.К. пішов на фронт. Лейтенант Губін Г.К. проходив службу у 24-ій стрілецькій бригаді та 249-ій окремій стрілецькій бригаді.
У бою під Ленінградом був поранений. 30 травня1942 р. помер від ран у госпіталі ППГ 624 ПЭП 202.
Ім’я лейтенанта Губіна Г.К. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Гула Володимир Прокопійович. Народився в 1915 р. в м. Мелітополь.
По закінченні середньої школи в 1933 р. Володимир поступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту.
У 1941 р. Гула В.П. був призваний до лав Червоної Армії.
Гвардії рядовий Гула В.П. героїчно загинув 2 лютого 1945 р. Похований в Німеччині, с. Альтшаум.
Ім’я гвардії рядового Гули В.П. увічнене на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Гурський Іван Іванович. Народився в селі Основка Чернігівської області в 1918 р. Українець, з сім’ї робітників.
В 1940 р. закінчив середню школу в с. Коломак Харківської області і як відмінник десятирічки був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту без вступних іспитів.
9 жовтня 1940 р. студент першого курсу Гурський І.І. вступив до лав Червоної армії. Начальник артилерії 92-го гвардійського артилерійського полку 28-ї гвардійської стрілецької дивізії, майор Гурський І.І. у боях отримав тяжкі поранення і 12 жовтня 1943 р. помер від ран.
Ім’я майора Гурського І.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Дагаєв Анатолій Сергійович. Народився в 1912 р. в м. Льгов Курської області. Росіянин.
У 1936 р. закінчив транспортну середню школу в м. Бєлгород і поступив на навчання в Харківський хіміко-технологічний інститут ім. С.М. Кірова.
31 липня 1941 р. студент третього курсу Дагаєв А.С. призивається до Червоної армії.
Командир взводу 989-го стрілецького полку 226-ї стрілецької дивізії молодший лейтенант Дагаєв Анатолій Сергійович героїчно загинув 13 липня 1944 р. при визволенні України.
Ім’я молодшого лейтенанта Дагаєва А.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Даниленко Яків Леонтійович. Народився в 1909 р. в с. Островерхівка Мерефянського району Харківської області. Українець. Працював столяром-модельником.
У Харківському хіміко-технологічному інституті працював препаратором з вересня 1935 р. Проживав в сел. Покотилівка Харківського району.
Одним з перших, на другий день війни Даниленко Я.Л. був призваний в Червону Армію.
Командир відділення автодорожнього управління 4-ї комендантської ділянки 8-ї автомобільної дороги Даниленко Я.Л. в одному з боїв на початку 1942 р. зник безвісти.
Ім’я командира відділення Даниленка Я.Л. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Денисов Віктор Михайлович. 1920 р. народження. Росіянин,
У 1938 р. був зарахований студентом Харківського електротехнічного інституту.
Війна перервала мирне життя студента третього курсу Денисова В.М. 15 серпня 1941 р. він був призваний в Червону армію.
22 березня 1945 р. в одному з боїв лейтенант Денисов В.М., командир СУ-76 51-ї гвардійської самохідної артилерійської бригади, героїчно загинув.
Ім’я лейтенанта Денисова В.М. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Деркач Федір Терентійович. Народився у 1904 р. в м. Харків.
Працював слюсарем в Харківському хіміко-технологічному інституті ім. С.М. Кірова з 1934 р.
1 липня 1941 р. був призваний до лав робітничо-селянської Червоної Армії.
Рядовий Деркач Ф.Т. бився з ворогом і героїчно загинув в бою 24 липня 1943 р. Похований на Смоленщині. З інших джерел був призваний 12 липня 1941 р., зник безвісти у 1943 р.
Ім’я рядового Деркача Ф.Т. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Дмитренко Георгій Михайлович. Народився в 1922 р. в м. Севастополь. Українець.
26 серпня 1939 р. був зарахований до Харківського електротехнічного інституту без вступних іспитів, як відмінник десятирічки.
7 жовтня 1940 р. студент другого курсу Дмитренко Г.М. призивається до лав Червоної армії. Він мужньо б’ється з ворогом. В жовтні 1943 р. в одному з боїв він зник безвісти.
Ім’я рядового Дмитренка Г.М. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Дмитрієв В.П.
Дмитрієв Іван Олександрович. Народився у 1908 р. в с. Глушково Курської області.
З 1937 р. по 23 червня 1941 р. працював в Харківському механіко-машинобудівному інституті старшим препаратором автомобільної лабораторії.
Рядовий водій Дмитрієв І.О. з перших днів війни бився з ворогом і в листопаді 1943 р. в бою зник безвісти. Останнє місце перебування – п/п 54449.
Ім’я рядового Дмитрієва І.О. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Дукаревич Савелій Абрамович. Народився у 1893 р. в м. Мелітополь Запорізької області.
Працював асистентом кафедри парових турбін Харківського механіко-машинобудівного інституту.
25 червня 1941 р. був призваний до лав Червоної армії.
Воєн інженер 2-го рангу, помічник начальника парку по технічній частині 3-го фронтового Залізничного парку загинув 5 серпня 1942 р. під час нальоту ворожої авіації. Похований у Волгоградській обл. на станції Качаліно Південно-східної залізниці.
Ім’я воєнного інженера 2-го рангу Дукаревича С.А. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Дибський Василь Володимирович. Народився у 1906 р. в м. Кемерово. (з інших джерел 1908 р., м. Харків)
З 1 грудня 1939 р. по 23 червня 1941 р. працював доцентом кафедри хімічної технології палива Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
З перших днів війни доцент Дибський В.В. встав на захист Вітчизни.
16 січня 1943 р. начальник хімічної служби 9-ї гірсько-стрілецької дивізії лейтенант Дибський В.В. загинув в бою смертю хоробрих Похований в с. Маратуки Армянського району Краснодарського краю.
Ім’я лейтенанта Дибського В.В. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Динкін Віктор Леонович. 1919 р. народження.
25 червня 1941р. Динкін В.Л. закінчив Харківський механіко-машинобудівний інститут і захистив дипломний проект за фахом «Гідравлічні машини» з оцінкою «відмінно».
Випускник ХММІ інженер-механік Динкін В.Л. з перших днів війни був призваний до лав Червоної армії.
Начальник приймального пункту 564-го артилерійського полку лейтенант Динкін В.Л. в боях з ворогом загинув 16 жовтня 1941 р. Похований у Малоярославецькому районі Московській області.
Ім’я лейтенанта Динкіна В.Л. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Єфименко Михайло Олександрович. Народився в 1915 р. у м. Серго, Ворошиловградської обл. Українець.
Закінчив Кадіївський гірський робітничий факультет і в серпні 1934 р. був зарахований студентом на перший курс Харківського механіко-машинобудівного інституту. З 8 квітня 1936 р. по 1 вересня 1938 р. мав перерву в навчанні. 3 липня 1941 р. був переведений на п’ятий курс.
З перших місяців війни Єфименко М.О. у лавах Червоної армії.
Молодший технік-лейтенант, технік по літаках 13-го гвардійського авіаполку Єфименко М.О. бився з ворогом. Помер від опіків 24 серпня 1944 р. і був похований в м. Умані Черкаської області у міському парку (міський цвинтар).
Ім’я техніка по літаках Єфименка М.О. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Житомирський Петро Йосипович. Народився в 1921 р. в м. Кременчук в сім’ї робітників. Вчився в СШ №15 м. Дніпропетровськ.
До Харківського електротехнічного інституту поступив 25.08.1938 р.
31.07.1941 р. Червонозаводським РВК м. Харкова був призваний до лав Червоної Армії – наказ №183.
Лейтенант Житомирський П.Й. воював у складі 932-го авіаційного полку 375-ї стрілецької дивізії. 12 серпня 1942 р. помер від ран. Перепохований з с. Космаріха (за іншим джерелом – с. Полуніно) Ржевського р-ну Тверської обл.
Ім’я Житомирського П.Й. увічнене на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Жуков Григорій Васильович. Народився в 1921 р. в с. Карань Донецької області. З сім’ї робітників.
В 1939 р. Жуков Г.В.. поступив на навчання до Харківського механіко-машинобудівного інституту.
15 листопаду 1939 р. був призваний до лав Червоної Армії.
З 1941 р. Жуков Г.В. б’ється з ворогом у складі 275-го кавалерійсько-артилерійського полку. Сержант Жуков Григорій Васильович брав участь в боях за м. Єльня. В грудні 1943 р. зник безвісти.
Ім’я сержанта Жукова Г.В. увічнене на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ»
Залозний Микола Іванович. Народився у 1920 р. в м. Сватово Ворошиловградської (нині Луганської) області. Українець.
В 1938 р. по закінченні з відзнакою середньої школи №1 м. Сватово, був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту без вступних іспитів.
Студент четвертого курсу Залозний М.І. 7 серпня 1941 р. був призваний до лав Червоної армії.
Командир взводу зв’язку 213-го гвардійського стрілецького полку 71-ї гвардійської стрілецької дивізії гвардії лейтенант Залозний М.І. героїчно загинув в бою 11 листопада 1943 р.
Ім’я гвардії лейтенанта Залозного М.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Запорожцев Микола Сергійович. 1920 р. народження.
У 1939 р. Запорожцев М.С. був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту без вступних іспитів, як відмінник середньої школи. А 1 лютого 1940 р. був призваний в Радянську армію.
Командир взводу малих танків Західного фронту молодший лейтенант Запорожцев М.С. мужньо бився з ворогами і в одному з боїв на західному фронті в березні 1943 р. зник безвісти.
Ім’я молодшого лейтенанта Запорожцева М.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Звеняцький Ізраїль Борисович. Народився у 1909 р. в м. Київ.
Працював науковим співробітником кафедри турбінобудування Харківського механіко-машинобудівного інституту.
Був призваний до лав Червоної армії в 1941 р. У вересні з Новоросійського напівекіпажа Чорноморського флоту його направляють до м. Севастополь начальником інтендантського постачання військової частини № 913.
Молодший лейтенант Звеняцький І.Б. зник безвісти в червні 1942 р.
Ім’я молодшого лейтенанта Звеняцького І.Б. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Зимогляд Володимир Сергійович. Народився у 1919 р. в с. Циркуни Харківської області. Українець.
У 1938 р. закінчив робочий факультет Харківського електротехнічного інституту і в тому ж році був зарахований на перший курс цього ж інституту.
7 серпня 1941 р. студент четвертого курсу Зимогляд В.С. був призваний до лав Червоної армії.
Командир взводу 58-го танкового полку лейтенант Зимогляд В.С., мужньо бився з ворогом і в одному з боїв 1 січня 1943 р. зник безвісти.
Ім’я лейтенанта Зимогляда В.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Зінченко Юрій Якович. Народився в 1920 р. в с. Сахновщина Харківської області. Українець.
Закінчив середню школу №2 м. Полтава і в 1938 р. був зарахований до Харківського електротехнічного інституту.
Війна застала його студентом четвертого курсу. Комсорг батальйону 22-ї гвардійської мотострілецької бригади лейтенант Зінченко Ю.Я. мужньо бився з ворогом і героїчно загинув 29 вересня 1943 р., звільняючи землю Київщини.
Ім’я лейтенанта Зінченка Ю.Я. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Зоз Петро Опанасович. Народився у 1907 р. в с. Верхній, Ворошиловградської (нині Луганської) області. Українець.
У Харківський хіміко-технологічний інститут ім. С.М. Кірова вступив у 1933 р. По закінченні інституту – служба в Червоній Армії.
Політрук роти 5-ї армії Зоз П.О. в одному з боїв в жовтні 1941 р. зник безвісти.
Ім’я політрука Зоз П.О. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Золотухін Григорій Іванович. Народився у 1922 р. в м. Харків.
Поступив на навчання до Харківського механіко-машинобудівного інституту в 1939 р.
У 1940 р. був призваний до лав Червоної Армії. З 1941 р. червоноармієць Золотухін Г.І. на фронті, служив артилеристом в мотомеханізованій частині.
9 липня 1941 р. – поранений. З жовтня 1941 р. знову на фронті.
Червоноармієць Золотухін Г.І. зник безвісти в 1943 р.
Ім’я червоноармійця Золотухіна Г.І. увічнене на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Іванов Віктор Олімпович. Народився у 1921 р. в с. Верхній Лисічанського району Ворошиловградської (нині Луганської) області. Українець.
У 1939 р. Іванов В.О. поступив на навчання до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова і незабаром, 4 жовтня 1939 р., студент першого курсу Іванов В.О. був призваний до лав Червоної Армії.
Ад’ютант 1097-го стрілецького полку 326-ї стрілецької дивізії молодший лейтенант Іванов В.О. мужньо бився з ворогом. Помер від ран 25 серпня 1942 р..
Ім’я молодшого лейтенанта Іванова В.О. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Іоффе Анатолій Давидович. Народився в 1921 р. в м. Київ. З сім’ї службовців. В Харкові отримав паспорт і проживав на вулиці Юмтовській.
В 1938 р. поступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту на загально-технічний факультет за спеціальністю автотракторобудування. За наказом № 178 від 9.07.1941 р. був переведений на 4-й курс інституту.
Іоффе А.Д. пішов на фронт добровольцем за комсомольським призовом. Мужньо і боровся з ворогом. У лютому 1944 р. кулеметник рядовий Іоффе А.Д. зник безвісти.
Ім’я рядового Іоффе А.Д. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Каган Віктор Мойсейович. Народився у 1920 р. в м. Харків.
На перший курс Харківського механіко-машинобудівного інституту поступив у 1937 році. В червні 1941 р. студент Віктор Каган успішно здав сесію і був переведений на п’ятий курс, але війна перервала його навчання. В 1941 р. студент Каган В.М. був призваний до лав Червоної Армії.
27 листопада 1942 р. помічник командира батальйону по технічній частині 93-ї танкової бригади старший технік-лейтенант Каган В.М. героїчно загинув в боях на Калінінському фронті.
Ім’я старшого техніка-лейтенанта Кагана В.М. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Катков Віталій Васильович. Народився у 1922 р. в м. Чугуїв Харківської області. Росіянин.
Закінчив середню школу №1 в місті Харкові. У вересні 1940 р. був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту без іспитів, як відмінник десятирічки. Ударник навчання.
Студент другого курсу Катков В.В. був призваний до лав Червоної армії Куп’янським райвійськкоматом.
Телефоніст 848-го стрілецького полку 267-ї стрілецької дивізії, червоноармієць Катков В.В., мужньо бився з ворогом і героїчно загинув 18 серпня 1943 р. біля хутора Тихоцького Ізюмського району Харківської області.
Ім’я рядового Каткова В.В. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Кашуба Андрій Гаврилович. Народився у 1903 р. (1902 р.) у Лохвицькому районі Полтавської обл.
Працював асистентом кафедри електричних вимірювань Харківського електротехнічного інституту.
Хоробро і мужньо бився, звільняючи рідну землю від фашистської нечисті.
Декілька днів не дожив гвардії технік-лейтенант начальник артилерійської майстерні 47-го мінометного дивізіону («Катюша») 6-го гвардійського кавалерійського корпусу 89-ї кавалерійської дивізії Кашуба А.Г. до Перемоги. 28 квітня 1945 р. загинув в бою, визволяючи землі Чехословаччини. Похований на військовому кладовищі у м. Брно (Чехія).
Ім’я гвардії техніка-лейтенанта Кашуби А.Г. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Кікало Гаврило Петрович. Народився у 1920 р. в с. Дробишево Донецької області. Українець.
Закінчив середню школу № 48 м. Барвінкове і в 1938 р. був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту.
Призваний до лав Червоної армії з четвертого курсу 7 серпня 1941 року.
Командир взводу запасного стрілецького полку 17-ї армії лейтенант Кікало Г.П. виявив мужність і героїзм в боротьбі з ворогом.
23 лютого 1944 р. загинув в бою на станції Коростень Житомирської області.
Ім’я лейтенанта Кікала Г.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Кікоть Федір Федорович. Народився у 1920 р. в с. В’язове Груньського району Сумської області. Українець.
Успішно закінчив Груньську середню школу і, як відмінник навчання, без іспитів був прийнятий в серпні 1939 р. на перший курс Харківського електротехнічного інституту.
Війна застала його студентом третього курсу. Кікоть Ф.Ф призивається в ряди Червоної армії і бере активну участь у боях.
Командир роти 608-го стрілецького полку 146-ї стрілецької дивізії, лейтенант Кікоть Ф.Ф мужньо бився з ворогом і в одному з боїв у вересні 1941 р. зник безвісти.
Ім’я лейтенанта Кікотя Ф.Ф. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Кирей Гліб Олександрович. Народився у 1910 р. в м. Полтава. Українець. Робітник.
З 1932 р. служив у Червоній Армії.
У 1936 р. Кирей Г.О. без відриву від виробництва закінчив середню школу в м. Краматорськ і як відмінник середньої школи був зарахований на перший курс Харківського механіко-машинобудівного інституту без вступних іспитів. Будучи студентом він відмінно вчився, мав активну життєву позицію: був членом комітету комсомолу і головою профкому інституту. Його рекомендували на виробничу керівну роботу.
24 червня 1941 р. Кирей Г.О. захистив дипломний проект, а 8 липня того ж року був призваний до лав Червоної армії.
Лейтенант Кирей Г.О., який знаходився у розпорядженні військової ради 40-ї армії (5 отд. усу гук), проявив мужність і героїзм у боротьбі з ворогом і в одному з боїв у листопаді 1941 р. зник безвісти.
Ім’я лейтенанта Кирея Г.О. увічнено на Меморіалі Слави НТУ « ХПІ».
Клименюк Іван Федорович. Народився у 1923 р. в селі Катерина-2 Першотравневого району, Одеської області.
В 1938 р. по закінченні середньої школи в селі Кримка Одеської області як відмінник десятирічки був зарахований до Харківського електротехнічного інституту без іспитів. Іван Клименюк був відмінником навчання на першому курсі ХЕТІ.
Війна перервала навчання студента і він став на захист Батьківщини. Мужньо бився командир взводу 247-го стрілецького полку 37-ї стрілецької дивізії старший лейтенант Клименюк І.Ф. з ворогом. 4 травня 1943 р. він героїчно загинув в бою під м. Ленінград (нині Санкт-Петербург).
Ім’я старшого лейтенанта Клименюка І.Ф. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Ковалевський Григорій Никифорович. Народився в 1919 р. (1917 р.) у слободі Будьоного Воронезької обл.
У 1938 р. закінчив сільськогосподарський технікум і був відряджений у вищий учбовий заклад в рахунок п’ятипроцентного випуску.
Студент п’ятого курсу Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова Ковалевський Г.Н. з перших днів війни бився з ворогом. За особливу стійкість, мужність й звитягу був нагороджений орденом «Вітчизняна війна» I та II ступенів.
Був призваний до лав Червоної армії 23 липня 1941 р. Кагановичевським РВК м. Харкова.
Начальник штабу 1256-го стрілецького полку 378-ї стрілецької дивізії майор (ст. лейтенант) Ковалевський Г.Н. 17 липня 1944 р. загинув в бою при форсуванні річки Дрисса (Білорусь). Похований у Вітебській обл.
Ім’я майора Ковалевського Г.Н. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Коваленко Василь Іларіонович. 1913 р. народження.
17 жовтня 1939 р. був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту, а 8 лютого 1940 р. Коваленко В.І. був призваний до лав Червоної Армії.
Війна застала Коваленка В.І. на службі в артилерії, і він разом з першими захисниками вступив у боротьбу з ворогом.
В жовтні 1943 р. начальник обозно-речового постачання 121-го гаубичного артилерійського полку технік-інтендант 1-го рангу Коваленко В.І. зник безвісти.
Ім’я техніка-інтенданта 1 рангу Коваленка В.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Колесник Олександр Сергійович. Народився у 1920 р. у Червоноармійському районі Донецької області.
В 1938 р. по закінченні середньої школи як відмінник середньої школи був зарахований студентом першого курсу Харківського механіко-машинобудівного інституту на спеціальність «технічна механіка» без вступних іспитів.
З перших днів війни студент четвертого курсу Колесник О.С. – в лавах Червоної армії. Рядовий Колесник О.С. мужньо бився з ворогом і в одному з боїв в листопаді 1943 р. зник безвісти.
Ім’я рядового Колесника О.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Кошман Віталій Васильович. 1923 р. народження. Росіянин.
Закінчив Харківську середню школу № 20 і в серпні 1940 р. був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту. Успішно закінчив перший курс: відмінник навчання в першому семестрі і ударник навчання – в другому.
З перших днів війни студент другого курсу Кошман В.В. мужньо бився у лавах Червоної армії (призваний Жовтневим РВК м. Харкова у червні 1941 р.). В жовтні 1941 р. зник безвісти.
Ім’я рядового Кошмана В.В. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Красніков Володимир Іванович. Народився у 1917 р., м. Харків.
До навчання в інституті п’ять років працював слюсарем і вчився на робітничому факультеті. У 1938 р. був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту.
У серпні 1941 р. студент третього курсу Красніков В.І. був призваний до лав Червоної армії.
Командир танку 85-го танкового полку лейтенант Красніков В.І. героїчно загинув 11 травня 1944 р. в бою з ворогом.
Ім’я лейтенанта Краснікова В.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Кривобока Олександр Григорович. 1920 р. народження.
У 1938 р. поступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту на загально-технічний факультет.
В липні 1941 р. студент Кривобока О.Г. був призваний до лав Червоної Армії та мужньо бився з ворогами.
Відомостей немає.
Кумець Олександр Федорович. Народився в 1919 р. в с. Ново-Яковлівка, Мутулинівської сільради Орехівського (Василівського) району Запорізької обл. Українець. Робітник-коваль.
У 1938 р. закінчив середню школу №10 в м. Запоріжжя і як відмінник десятирічки був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту без вступних іспитів.
7 серпня 1941 р. студент четвертого курсу Кумець О.Ф. був призваний до лав Червоної армії Василівським РВК Запорізької обл.
Офіцер зв’язку штабу 25-ї гвардійської танкової бригади лейтенант Кумець О.Ф. хоробро бився з ворогом.
Загинув в бою 17 березня 1943 р.
Ім’я лейтенанта Кумця О.Ф. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Куценко Георгій Ілліч. Народився у 1919 р. в м. Кременчук. Українець.
У 1936 р. Куценко Г.І. закінчив середню школу №2 в м. Харків і у вересні цього ж року поступив до Харківського електротехнічного інституту. 23 червня 1941 року успішно захистив дипломний проект за фахом «електросистеми».
З перших днів війни Куценко Г.І. був призваний до лав Червоної армії і хоробро бився з ворогом.
2 лютого 1945 р. в одному з боїв стрілок 467-го стрілецького полку червоноармієць Куценко Г.І. був тяжко поранений та довгі роки вважався загиблим. Але після лікування у шпиталі доля подарувала ще багато років праці на одному з провідних підприємств у м. Ленінград (Санкт-Петербург).
Ім’я рядового Куценка Г.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Лазарєв Михайло Абрамович. 1915 р. народження.
Аспірант Харківського механіко-машинобудівного інституту. Був призваний до лав Червоної армії 5 серпня 1941 р.
Старший лейтенант Лазарєв М.А. героїчно загинув в бою. З інших джерел начальник боєпостачання 2-го батальйону ЧФ старший лейтенант Лазарєв М.А. зник безвісти 2 липня 1942 р.
Ім’я старшого лейтенанта Лазарєва М.А. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Левчук Всеволод Євгенович.
Ударник навчання. Вже 7 липня 1941 р. студент четвертого курсу електромеханічного факультету Харківського електротехнічного інституту Всеволод Левчук був призваний до лав Червоної армії.
Лейтенант танкових військ Левчук В.Є. героїчно загинув в боях у 1942 р. (з інших джерел командир танку лейтенант Левчук Всеволод Євгенович народився у 1920 р. у Вінницькій обл., закінчив Харківське танкове училище, зник безвісти у 1942 р.)
Ім’я лейтенанта Левчука В.Є. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Липканський Борис Петрович. Народився у 1916 р. в м. Кам’янець-Подільський. Українець. Комсомолець. Деякий час працював робочим.
По закінченні робітничого факультету Кам’янець-Подільського силікатного інституту він поступив до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова, який закінчив за фахом «Технологія пірогенних процесів» 23 червня 1941 р.
В дні війни інженер Липканський Б.П. був призваний до лав Червоної армії і мужньо боронив рідну землю.
Начальник караулу військового складу № 2055, технік-лейтенант Липканський Б.П. під містом-героєм Ленінградом (нині Санкт-Петербург) при виконанні службового завдання був убитий під час бомбардування ворожою авіацією 13 вересня 1942 р.
Ім’я техніка-лейтенанта Липканського Б.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Лобанов Іван Парфентійович. 1920 р. народження.
У 1938 р. Лобанов Іван зарахований студентом 1 курсу до Харківського електротехнічного інституту.
У листопаді 1939 р. Лобанов І.П. був призваний до лав Червоної армії.
Командир відділення зв’язку 473-го стрілецького полку 99-ї стрілецької дивізії, молодший сержант Лобанов Іван Парфентійович, мужньо й хоробро боронив рідну землю від загарбників. 17 листопаду 1941 р. він героїчно загинув.
Ім’я молодшого сержанта Лобанова І.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Локштанов Давид Зелікович. Народився 17 листопада 1919 р. в м. Кролевець Сумської (Чернігівської) обл. в сім’ї службовців.
Зарахований на 2-й курс у порядку переведення з Харківського текстильного інституту. В 1941 році закінчив 4-й курс як ударник навчання.
7.08.1941 р. був призваний до лав Червоної армії Кагановичським РВК м. Харкова.
Командир батареї лейтенант Локштанов Д.З. воював у 465-му зенітно-артилерійськму полку 7-ї зенітно-артилерійської дивізії протиповітряної оборони. Загинув 15 (або 16) травня 1944 р. Похований в Естонії на хуторі Коссарі біля р. Нарва.
Ім’я Локштанова Д. З. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Лорьєв Микола Григорович. Народився у 1922 р. в м. Полтава.
Як відмінник середньої школи у серпні 1939 р. був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту без іспитів.
В жовтні 1940 р. студент другого курсу Лорьєв М.Г. був призваний до лав Червоної армії. Мужньо бився з ворогом.
23 жовтня 1943 р. старший сержант Лорьєв М.Г. у боях за звільнення лівобережної України героїчно загинув.
Ім’я старшого сержанта Лорьєва М.Г. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Лосєв Федір Іванович. Народився у 1916 р.
У 1939 р. Лосєв Ф.І. був зарахований на перший курс механічного факультету Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
1 січня 1940 року його призвали на дійсну службу в робітничо-селянський військово-морський флот. Службу проходив червонофлотцем на Червонопрапорному Балтійському флоті в 34-му інженерному батальйоні.
В жовтні 1941 р. в бою зник безвісти.
Ім’я червонофлотця Лосєва Ф.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ « ХПІ».
Луценко Григорій Никифорович. Народився у 1918 р. в с. Іванівці Кіровоградської області. Українець.
Луценко Г.Н. по закінченні середньої школи в 1938 р. був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту без вступних іспитів, як відмінник середньої школи.
Рядовий Луценко Г.Н. в одному з боїв в липні 1944 р. зник безвісти.
Ім’я рядового Луценка Г.Н. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Любиченко Микола Опанасович. Народився у 1921 р. в с. Белокоровичі Олевського району Житомирської області. Українець.
У 1939 р. по закінченні середньої школи в селі Мурафа Краснокутського району Харківської області поступив на навчання до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
Вже 7 липня 1941р. студент другого курсу Микола Любиченко призивається до лав Червоної армії.
Як повітряний стрілець 74-го гвардійського штурмового авіаполку 1-ї гвардійської авіа дивізії рядовий Любиченко М.О. мужньо бився з ворогом. 23 серпня 1943 р. в одному з боїв він зник безвісти.
Ім’я рядового Любиченка М.О. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Ляховецький Фішель Геселійович. Народився у 1923 р. в Красноуфімському районі Свердловської області.
В 1940 р. закінчив середню школу в м. Семенівка Полтавської області і в тому ж році був зарахований студентом автотракторного факультету Харківського механіко-машинобудівного інституту.
У Червону армію був призваний Красноуфімським райвійськкоматом Свердловської області.
Командир відділення 882-го стрілецького полку 290-ї стрілецької дивізії сержант Ляховецький Ф.Г. хоробро бився з ворогом і героїчно загинув 18 листопада 1943 р. при визволенні Білоруської республіки. Похований на схід від села Снігурі Дубовинського району Могильовської області.
Ім’я сержанта Ляховецького Ф.Г. увічнено на Меморіалі Слави НТУ « ХПІ».
Ляхович Марк Моісейович. Народився у 1923 р. в м. Кременчук.
У вересні 1940 р. зарахований студентом Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
Війна перервала навчання студента Ляховича М.М., і він йде на фронт битися з окупантами.
Червоноармієць 260-ї стрілецької дивізії Ляхович М.М. загинув в бою на Курській Дузі 15 серпня 1943 р. Його поховали в селі Цветини Орловської області. Перепохований у Братську могилу с. Мезенка (по іншим даним с. Плєщєєво) Орловської обл.
Ім’я червоноармійця Ляховича М.М. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Майборода Володимир Григорович. Народився у 1918 р. в селі Замостя Зміївського району Харківської обл.
В 1936 р. закінчив Зміївську зразкову школу. В 1937 р. був зарахований до Харківського механіко машинобудівного інституту на загально-технічний факультет по спеціальності турбінобудування. Дуже любив математику, яку здавав тільки на «відмінно». До 3-го курсу всі предмети здавав на «відмінно» і «добре».
Призваний Зміївським РВК Харківської обл. червоноармієць Майборода В.Г. воював у складі 250-ї стрілецької дивізії. Загинув 26 лютого 1942 р. Похований у с. Котлярівка Староверівського району Харківської області.
Ім’я Майбороди Володимира Григоровича увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Макаров Аркадій Олександрович. Народився у 1912 р. в м. Харків (по іншим даним м. Сичовка, Росія).
До Харківського хіміко-технологічний інституту ім. С.М. Кірова поступив в 1938 році.
У дні війни студент третього курсу Макаров А.О. у лавах Червоної армії мужньо бився з ворогом і в одному із боїв в липні 1941 р. воєн ветфельдшер ветлазарету 4-ї армії Макаров А.О. зник безвісти.
Ім’я воєн ветфельдшера Макарова А.О. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Манамса Дмитро Дмитрович. Народився у 1919 р. в с. Першотравневе Полтавської області. Українець.
17 жовтня 1939 р. зарахований студентом Харківського електротехнічного інституту.
11 жовтня 1940 р. студент другого курсу інституту Манамса Д.Д. був призваний до лав Червоної армії.
Мужньо червоноармієць Манамса Д.Д. боронив Батьківщину і в одному з боїв в січні 1944 р. зник безвісти.
Ім’я рядового Манамси Д.Д. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Манов Володимир Маркович. Народився у 1922 р. в м. Харків.
У 1939 р. як відмінник школи вступив до Харківського електротехнічного інституту на електромеханічний факультет без випробувань. Перший курс закінчив як відмінник навчання.
В 1940 р. студент другого курсу Манов В.М. був призваний до лав Червоної Армії, служив в Латвії. Вже влітку 1941 р. зв’язківцем брав участь в боях. Згодом його направляють до школи молодших командирів. Між 22.06. та 1.09. 1941 р. червоноармієць 23-ї стрілецької дивізії Манов В.М. зник безвісти у районі ст. Локня Калинінської обл.
Ім’я Манова В.М. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Маслін Юрій Абрамович. 1920 р. народження.
Студент четвертого курсу електромеханічного факультету Харківського електротехнічного інституту Маслін Ю.А. з перших днів війни пішов на фронт. З 8 серпня 1941 р. служив у 15-й гвардійській Харківсько-Празькій ордена Леніна двічі Червонопрапорній орденів Суворова і Кутузова дивізії. Брав участь у визволенні м. Харкова 23 серпня 1943 р.
Загинув в бою 18 вересня 1943 р.
Ім’я Масліна Ю.А. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Матвєєв Вадим Васильович. Народився у 1921 р. в м. Москва. Українець. Робочий.
Закінчив середню школу №36 міста Харкова в 1939 р. і в тому ж році став студентом першого курсу Харківського механіко-машинобудівного інституту.
2 липня 1941 р. серед призовників був і студент третього курсу Матвєєв В.В.
Молодший сержант 223-го розвід взводу Матвєєв В.В. вважався зниклим безвісти з листопаду 1941 р.
Далі гвардії старший сержант 10-ї гвардійської винищувальної протитанкової бригади Матвєєв В.В. мужньо бився з ворогом.
Героїчно загинув при визволенні братської Польщі 19 січня 1945 р.
Ім’я гвардії старшого сержанта Матвєєва В.В. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Мироненко Микола Прохорович. Народився у 1921 році в с. Рудаєво Близнюківського району Харківської обл.
По закінченні середньої школи № 55 в м. Лозова Харківській обл. з атестатом «відмінно» у 1938 р. поступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту на загально-технічний факультет за спеціальністю «автотракторобудування».
12 липня 1941 року студент Микола Мироненко був призваний до лав Червоної армії.
Рядовий Мироненко М.П. бився з ворогом. В одному з боїв у жовтні 1943 р. зник безвісти.
Ім’я рядового Мироненка М.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Мисляков Василь Федорович. Народився у 1919 р. в с. Гаврилів-яма Ярославської області. Росіянин.
По закінченні середньої школи в рідному селі у 1937 р. Василь Мисляков був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту. Успішно закінчив чотири курси і 7 серпня 1941 року був призваний до лав Червоної армії.
Командир танка 278-го танкового батальйону 31-ї танкової бригади, лейтенант Мисляков В.Ф мужньо бився з ворогом. 30 листопаду 1942 р. загинув в бою біля села Арестово Смоленської області.
Ім’я лейтенанта Мислякова В.Ф. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Мірошниченко Микола Григорович. Народився у 1923 р. в м. Полтава. Українець.
З відзнакою закінчив середню школу в 1938 р. і був зарахований без вступних іспитів на перший курс Харківського механіко-машинобудівного інституту.
З перших днів війни студент другого курсу Мірошниченко М.Г. йде на фронт, Командир танка 36-ї гвардійської танкової бригади молодший лейтенант Мірошниченко М.Г. зник безвісти 29 листопаду 1943 р.
Ім’я молодшого лейтенанта Мірошниченка М.Г. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Міцкевич Віктор Володимирович. Народився у 1922 р. в м. Миколаїв. Росіянин.
20 вересня 1939 р. Віктор Міцкевич зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту. За підсумками успішності за перший курс – ударник навчання.
У жовтні 1940 р. студент другого курсу Міцкевич В.В. був призваний до лав Червоної Армії.
Хоробро бився рядовий Міцкевич В.В. на фронтах війни у 144-му артилерійському гаубичному полку 80-ї стрілецької ордена Леніна дивізії п/п 53/3 і в одному з боїв у вересні 1943 р. зник безвісти.
Ім’я рядового Міцкевича В.В. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Мощенко Анатолій Васильович. Народився в 1915 р. в м. Артемівськ (Донбас). Українець.
З 1936 р. по 1938 р. служив в Червоній Армії. Закінчив кераміко-механічний технікум і в 1938 р. поступив на перший курс Харківського механіко-машинобудівного інституту в рахунок п’яти відсотків випуску технікуму. Був секретарем комсомольського бюро першого курсу. Відмінник навчання.
Студент четвертого курсу Мощенко А.В. з перших днів війни пішов на фронт, хоробро бився з ворогом у складі стрілецького полку. Старший лейтенант, командир 453-го стрілецького полку 78-ї стрілецької дивізії Мощенко А.В. загинув в бою 8 лютого 1943 р. Був похований за 1 км на північ від с/г «Врубівське» Лисичанського району Ворошиловградської (Луганської) області.
Ім’я старшого лейтенанта Мощенка А.В. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Музиченко Микола Григорович. Народився в 1917 р. в с. Комишевата Одеської області. Українець.
По закінченні середньої школи № 76 в місті Кірові без вступних іспитів, як відмінник десятирічки, був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту.
7 серпня 1941 р. студент п’ятого курсу Музиченко М.Г. був призваний до лав Червоної Армії.
Лейтенант Музиченко М.Г., командир вогняного взводу 1349-го зенітно-артилерійського полку 24-ї (з інших джерел 34-ї) зенітної дивізії мужньо бився з ворогами.
21 липня 1943 р. героїчно загинув в бою.
Ім’я лейтенанта Музиченка М.Г. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Надєін Михайло Петрович. 1918 р. народження. Росіянин.
У 1936 р. Надєін М.П. був зарахований на перший курс Харківського механІко-машинобудівного інституту, а 30 червня 1941 р. закінчив повний курс навчання за фахом «Парові котли» з оцінкою «Відмінно».
У роки війни гвардії старший технік-лейтенант Надєін М.П. – помічник по технічній частині командира мотоциклетної роти 7-го окремого гвардійського мотоциклетного батальйону. Мужньо бився з ворогом і героїчно загинув 7 серпня 1944 р.
Ім’я гвардії старшого техніка-лейтенанта Надєіна М.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Наймитенко Федір Прокопійович. Народився в 1922 р. в м. Глухів Сумської області.
10 жовтня 1939 р. зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту, успішно закінчив його і перейшов на другий курс.
16 жовтня 1940 р. був призваний до лав Червоної армії.
Рядовий стрілець Наймитенко Ф.П. хоробро бився з ворогами і в одному з боїв у грудні 1941 р. зник безвісти.
Ім’я рядового Наймитенка Ф.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Наріжний Гаврило Мефодійович. Народився 26 лютого 1922 р. в с. Климентьєво Воронезької області. Росіянин.
Закінчив середню школу №1 в місті Валуйки. У серпні 1939 р. зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту.
16 жовтня 1940 р. студент другого курсу Наріжний Г.М. був призваний до лав Червоної Армії. Командир кулеметної роти 1315-го стрілецького полку 173-ї стрілецької дивізії лейтенант Наріжний Г.М. мужньо бився з ворогом.
3 лютого 1945 р. героїчно загинув в бою за населений пункт Гросс-Лабінен на території колишньої Східної Пруссії.
Ім’я лейтенанта Наріжного Г.М увічнене на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Насєдкін Валентин Леонідович. Народився в 1920 р. в м. Новгород. Росіянин.
Закінчив середню школу № 107 м. Харкова і в серпні 1938 р. зарахований студентом на перший курс Харківського електротехнічного інституту без іспитів, як відмінник середньої школи.
Студент четвертого курсу Насєдкін В.Л. був призваний в Червону армію 22 липня 1941 р.
Рядовий Насєдкін Валентин Леонідович мужньо бився з ворогом у складі 1283-го стрілецького полку і в одному з боїв 9 лютого 1942 р. загинув.
Похований у братській могилі с. Троїцьке Чернського району Тульської обл.
Ім’я рядового Насєдкіна В.Л. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Начинкін Володимир Васильович. 1917 р. народження.
У січні 1940 р. студент четвертого курсу Харківського механіко-машинобудівного інституту за фахом «Транспортні машини» Начинкін В.В. був призваний до лав Червоної армії.
З перших днів війни офіцер-танкіст Начинкін В.В. вступив в боротьбу з ворогом.
Лейтенант Начинкін В.В. командир взводу 116-го танкового батальйону 58-ї танкової бригади загинув смертю героя в бою 26 вересня 1942 р. на Ленінградському фронті.
Ім’я лейтенанта Начинкіна В.В. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Нестеренко Григорій Микитович. Народився у 1921 р. в с. Токарівка Липецького району Харківської області.
У 1938 р. він поступив на навчання до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
Гвардії рядовий топообчислювальник 53-го артилерійського полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії рядовий Нестеренко Г.Н. мужньо бився з ворогом і в одному з боїв 11 грудня 1944 р. героїчно загинув, звільняючи землю Угорщини. Був похований в Угорщині, с. Фельшегед.
Ім’я рядового Нестеренка Г.М. увічнено на Меморіалі Слави НТУ « ХПІ».
Нестерук Борис Олександрович. 1921 р. народження. Росіянин.
Студент четвертого курсу електромеханічного факультету Харківського електротехнічного інституту Нестерук Б.О. був призваний до лав Червоної армії 7 липня 1941р.
Лейтенант-танкіст 30-ї танкової бригади Нестерук Б.О. героїчно загинув в боях 29 грудня 1942 р. Похований у братський могилі біля хутора Песковатка Городищенського району Волгоградської обл.
Ім’я лейтенанта Нестерука Б.О. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Неуронов Олександр Олександрович. Народився у 1921 р. в с. Решетилівка Полтавської області. Українець.
У 1939 р. прийнятий по конкурсу до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова на факультет хімічного машинобудування. 16 листопаду того ж року студент першого курсу інституту Неуронов О.О. був призваний до лав Червоної армії. Спочатку воював старшим сержантом у 275-му артилерійському полку. Зник безвісти 22 жовтня 1941 р. Потім Олександр Неуронов став офіцером.
Заступник по стройовій частині командира батареї 323-го гвардійського мінометного полку гвардії молодший лейтенант Неуронов О.О. загинув у одному з боїв 17 березня 1943 р.
Ім’я гвардії молодшого лейтенанта Неуронова О.О. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Новіков Сергій Авксентійович. Народився в 1921 р., м. Кисловодськ.
У серпні 1939 р. був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту, а в лютому 1940 р. його призвали до лав Червоної армії.
Старшина 338-го стрілецького полку Новіков С.А. в одному з боїв зник безвісти у 1943 р. (з інших джерел зник безвісти у грудні 1944 р.).
Ім’я старшини Новікова С.А. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Овчаров Олексій Васильович. Народився у 1923 р. в с. Зубовка Миргородського району Полтавської області. Українець.
З відзнакою закінчив Миргородську школу №3 і в 1940 р. без вступних іспитів був зарахований на перший курс автотракторного факультету Харківського механіко-машинобудівного інституту.
Будучи студентом, працював столяром в інституті з 15 січня по 12 березня 1942 р.
Студент другого курсу Овчаров О.В. був призваний в Червону Армію.
Командир взводу 2-го танкового батальйону 170-ї танкової бригади молодший лейтенант Овчаров О.В. у бою з ворогами героїчно загинув 9 грудня 1943 р., звільняючи землю Кіровоградської області. Похований в с. Костянтиново Знаменського району Кіровоградської області.
Ім’я молодшого лейтенанта Овчарова О.В. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Огурцов Василь Дмитрович. 1918 р. народження.
Огурцов В.Д. працював електромонтером у Харківському електротехнічному інституті. В перші дні війни був призваний до лав Червоної армії.
Лейтенант Огурцов В.Д. мужньо бився з ворогом. Був тяжко поранений в бою і помер від ран 16 серпня 1942 р. З інших джерел лейтенант Огурцов Василь Дмитрович 1922 р. народження знаходився у розпорядженні Військової Ради Середньоазіатського військового округу, помер від ран 16 серпня 1942 р. (1943 р.)
Ім’я лейтенанта Огурцова В.Д. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Ожина Володимир Дмитрович. Народився у1920 р.
Закінчив СШ №40 Ленінського району міста Харкова у 1939 р. і поступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту за спеціальністю с/г машинобудування, наказ №224 від 21 серпня 1939 р. стр.118 (книга наказів № 156-231). 14 жовтня 1939 р. у зв’язку з призовом до лав Червоної армії приказом №299 відрахований з інституту. З грудня 1939 р. проходив службу на посаді молодшого командира.
З повідомлення заступника начальника 3-го відділу батальйонного комісара Дудки ( Центральне Бюро з персонального переліку загиблих особового складу діючої Армії, №4609 від 23 березня 1942 р. м. Москва) дізнаємося, що «командир машини 21-го розвідувального батальйону молодший сержант Ожина Володимир Дмитрович, 1920 р. народження, уродженець м. Харкова, в бою за соціалістичну Батьківщину загинув 18 липня 1941 р. і похований у районі села Болоцьке Ленінградської області.
Ім’я молодшого сержанта Ожини В.Д. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Олейник Іван Миколайович. Народився в 1906 р. у с. Липці Харківської області, в селянській родині.
У Харківський механіко-машинобудівний інститут поступив в 1929 році. У грудні того ж року окружком ЛКСМУ був мобілізований для роботи на селі. Тому навчання в інституті почав з 1930 р., а в 1935 р. захистив диплом з оцінкою «відмінно». По закінченні інституту працював науковим співробітником ХММІ, а з 1 квітня 1937 р. – аспірант цього інституту. 14 травня 1940 р. Олейник І.М. був затверджений в званні доцента кафедри двигунів внутрішнього згоряння.
Іван Миколайович Олейник брав активну участь в суспільному житті інституту: обирався головою місцевого комітету, за сумлінну і добросовісну роботу відмічений грошовою премією, ударник виробництва.
З 25 червня 1941 р. був мобілізований в Червону армію.
Інженер-майор Олейник І.М., помічник по технічній частині командира 45-го авто полку героїчно загинув 27 грудня 1944 р., звільняючи землю Закарпатської України. Похований в місті Ужгороді.
Ім’я інженера-майора Олейника І.Н. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Олейник Павло Юхимович, 1902 р. народження, село Кринички Дніпропетровської області. Закінчив Харківський інженерно-економічний інститут в 1940 р.
У Харківському механіко-машинобудівному інституті працював з 1936 р. економістом, а потім начальником науково-дослідного відділу.
Призваний до лав Червоної армії 25 червня 1941 р.
Працівник штабу 247-го окремого саперного батальйону технік-інтендант 2-го рангу Олейник П.Ю. зник безвісти 7 жовтня 1941 р.
Ім’я техніка-інтенданта 2 рангу Олейника П.Ю. увічнене на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Орлов Борис Павлович, українець, 1920 р. народження.
Закінчив середню школу № 30 м. Харкова і в 1938 р. поступив до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
23 липня 1941 р. студент другого курсу Орлов Б.П. був призваний до лав Червоної армії. Молодший політрук Орлов Б.П. багато сил і енергії віддавав роботі з патріотичного виховання бійців 949-го стрілецького полку, де він був відповідальним секретарем бюро ЛКСМУ.
У одному з боїв в червні 1942 р. молодший політрук Орлов Б.П. зник безвісти.
Ім’я молодшого політрука Орлова Б.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Орлов Іван Сергійович, українець, 1919 р. народження, сіло Задня, Семенівського району, Івановської області. Робітник.
Студент четвертого курсу електрохімічного факультету Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова Орлов І.С. 5 серпня 1941 р. був призваний до лав Червоної армії.
У одному з боїв гвардії молодший лейтенант 244-го стрілецького полку 82-ї стрілецької дивізії Орлов І.С. загинув 31 серпня 1943 р. Похований у с. Довгеньке Довжанської с/р Ізюмського району Харківської обл..
Ім’я молодшого лейтенанта Орлова І.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Ортенберг Борис Наумович, 1910 р. народження, Харків, аспірант Харківського механіко-машинобудівного інституту.
Був призваний до лав Червоної армії 23 червня 1941 р.
Молодший лейтенант, командир взводу 25-го окремого понтонно-мостового батальйону Ортенберг Б.Н. загинув у бою 21 серпня 1941 р.
Ім’я Ортенберга Б.Н. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Островський Віктор Львович, 1910 р. народження.
Працював токарем, закінчив робітничий факультет.
У 1938 р. закінчив Харківський механіко-машинобудівний інститут за фахом «паровозобудування» з присудженням диплома I-го ступеня. У жовтні 1938 р. Островський В.Л. був зарахований аспірантом кафедри паровозобудування.
Технік по артилерійських приладах 307-го окремого протитанкового дивізіону 249-ї стрілецької дивізії, воєн технік 3-го рангу, знаходячись на фронті, зник безвісти в січні 1942 р.
Ім’я воєн інженера 3 рангу Островського В.Л. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Панченко П.М.
Парцевський Олександр Сергійович, 1918 р. народження, м. Харків.
У 1940 році закінчив Харківський механіко-машинобудівний інститут за фахом «Металознавство» і був зарахований аспірантом кафедри двигунів внутрішнього згоряння ХММІ. Обирався членом комітету комсомолу інституту.
Старший сержант 533-го винищувально-протитанкового артилерійського полку 61-ї армії Парцевський О.С. мужньо бився з ворогом і героїчно загинув, звільняючи Латвійську РСР 24 вересня 1944 р.
Ім’я старшого сержанта Парцевського О.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Пафелюк Олексій Мартинович, 1920 р. народження, м. Соколов-Брод, Житомирська область. Українець.
16 листопаду 1940 р. Олексій був зарахований студентом третього курсу Харківського електротехнічного інституту.
15 серпня 1941 р. його призвали в Червону армію, де він хоробро бився з ворогом і в одному з боїв 15 лютого 1944 р. лейтенант штабу 338-ї стрілецької дивізії Пафелюк О.М. героїчно загинув. Похований у с. Бор Вітебської обл., Білорусь.
Ім’я лейтенанта Пафелюка О.М. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Первишев Анатолій Федорович, 1921 р. народження, м. Харків. Росіянин.
У 1938 році поступив на навчання до Харківського електротехнічного інституту.
Війна перервала навчання студента третього курсу ХЕТІ Первишева А.Ф. 7 серпня 1941 р. він призивається в Червону армію.
У складі ВТС 316-го окремого батальйону зв’язку, старший лейтенант Первишев А.Ф. в одному з боїв 9 травня 1944 р. героїчно загинув.
Ім’я старшого лейтенанта Первишева А.Ф. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Пестушко Георгій Павлович, 1921 р. народження, м. Запоріжжя (з інших джерелст. Караболти Киргизької РСР).
У 1938 р. Пестушко Г.П. поступив на перший курс Харківського механіко-машинобудівного інституту. У січні 1940 р. добровільно пішов до лав РККА і як учасник Фінляндського фронту проходив збори по 31 березня 1940 р.
3 серпня 1941 р. студент третього курсу ХММІ був призваний в Червону армію. Командир танку 36-го танкового полку 3-ї ударної армії молодший лейтенант Пестушко Г.П. хоробро бився з ворогом і героїчно загинув 24 листопаду 1942 р. Похований у с. Бабіно Великолуцького району Калинінської (Тверської) обл.
Ім’я молодшого лейтенанта Пестушка Г.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Пилипчук Євгеній Степанович, 1922 р. народження, с. Брицьке, Ліповецкого району Вінницької області, українець.
У 1939 р. поступив на навчання в Харківський хіміко-технологічний інститут ім. С.М. Кірова.
23 жовтня 1940 р. студент другого курсу факультету хімічного машинобудування Пилипчук Є.С. призивається до лав Червоної армії і як командир вогняного взводу 820-го артилерійського полку 284-ї стрілецької дивізії мужньо б’ється з ворогом.
У одному з боїв в грудні 1942 р. молодший лейтенант Пилипчук Є.С зник безвісти.
Ім’я молодшого лейтенанта Пилипчука Є.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Пінчук Святослав Володимирович, 1922 р., м. Чернігів. У 1940 р. закінчив середню школу і переїхав до батька у м. Харків, де намагався закінчити 8 класів в школі №36. Батько працював в ХММІ секретарем парткому.
Святослав працював токарем на дослідному заводі і вчився в аероклубі. У 1939 р. був допущений до іспитів на 1 курс вечірнього відділення робітничого факультету. У червні 1941 р. був призваний до лав Червоної армії і направлений в Харківське льотне училище. Льотчик-винищувач 131-го винищувального авіаполку молодший лейтенант Пінчук С.В. хоробро бився з ворогом і героїчно загинув в бою при визволенні Харкова в серпні 1943 р. (з інших джерел зник безвісти 3 серпня 1943 р.)
Плащинський Борис Іванович, народився в місті Орджонікідзе.
У Харківський електротехнічний інститут поступив в 1930 р., захистив диплом з оцінкою «Добре». Працював начальником ОТК майстерень ХЕТІ.
Воєн технік 1-го рангу Плащинський Б.І. мужньо бився з ворогом і загинув в боях 18 серпня 1944 р.
Ім’я воєн техніка 1-го рангу Плащинського Б.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Погожий Володимир Петрович, росіянин, 1918 р. народження, м. Сімферополь (Кримська обл.).
Погожий В.П. поступив до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова в 1936 р.
Студент п’ятого курсу Погожий В.П. 24 липня 1941 р. був призваний до лав Червоної армії.
Командир стрілецького батальйону (з інших джерел начальник хімічної служби бригади) 43-ї Гвардійської танкової бригади, гвардії капітан Погожий В.П. у бою з ворогом загинув 29 серпня 1943 р. Похований на військовому кладовищі у м. Спас-Деменськ Калузької обл.
Ім’я капітана Погожий В.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Подригало Арон Львович, уродженець м. Харкова.
Працював техніком в Харківському механіко-машинобудівному інституті.
14 червня 1942 р. Подригало А.Л. призивається до лав Червоної армії і мужньо й хоробро б’ється з ворогом.
В одному з боїв в листопаді 1942 р. водій танка 19-го учбового танкового полку старшина Подригало А.Л. зник безвісти.
Ім’я старшини Подригало А.Л. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Покровський Андрій Палладійович, росіянин, 1919 р. народження, м. Грайворон, Курської області ( з інших джерел с. Дерючино Курської обл.), робітник.
Студент четвертого курсу Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова Покровський А.П. з перших днів війни був призваний до лав Червоної армії.
Командир 1-го дивізіону 935-го артилерійського полку 381-ї Ленінградської Червонопрапорної стрілецької дивізії капітан Покровській А.П. проявив відвагу у боях з ворогом і героїчно загинув 7 липня 1944 р. Похований у с. Рояла Виборгського району Карело-Фінської СР
Ім’я капітана Покровського А.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Полатовський Семен Шаєвич, 1919 р. народження.
29 липня 1941 р. студент п’ятого курсу металургійного факультету Харківського механіко-машинобудівного інституту був призваний до лав Червоної армії .
12 жовтня 1942 р. рядовий 39-го гвардійського окремого батальйону 37-ї гвардійської стрілецької дивізії Полатовський С.Ш. загинув в бою з ворогом при обороні Сталінграду, де і був похований.
Ім’я рядового Полатовського С.Ш. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Полянський Дмитро Юхимович, росіянин, 1917 р. народження, з робочої сім’ї.
У Харківський механіко-машинобудівний інститут зарахований в 1935 р. 27 червня 1941 р. закінчив курс навчання за фахом «Гаряча обробка матеріалів тиском» і захистив дипломну роботу з оцінкою «Відмінно».
Інженер-механік Полянський Д.Ю. в дні війни у лавах Червоної армії.
Гвардії технік-лейтенант Полянський Д.Ю. – начальник військово-технічного постачання 8-го гвардійського механізованого корпусу 5 травня 1944 р. загинув в бою при визволенні України. Похований в с. Звенячин Чернівецької області.
Ім’я гвардії техніка-лейтенанта Полянського Д.Ю. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Попов Владислав Олександрович, українець, 1911 р. народження, м. Харків.
Студент третього курсу Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова Попов В.О. з перших днів війни пішов на фронт. З інших джерел призваний у лютому 1943 р. Ізюмським РВК Харківської обл.
Вважається, що рядовий стрілець Попов В.О. у вересні 1943 р. зник безвісти. Останнє місце перебування – п/п 23132. У вересні 1943 він був тяжко поранений під Ізюмом та направлений до військового шпиталю 22074. Звідти надіслали його вкладну книжку, яку він заповів матері, але про долю Попова В.О. нічого не повідомили.
Ім’я рядового Попова В.О. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Попов Михайло Олександрович, 1910 р. народження, Воронезька обл. Росіянин.
Студент четвертого курсу Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова Попов М.О. 5 серпня 1941 р. був призваний до лав Червоної армії.
Водій роти охорони контррозвідки СМЕРШ 8 озтб 2-ї Української Армії рядовий Попов М.О. хоробро захищав Батьківщину і в грудні 1943 р. під час оточення зник безвісти.
Ім’я рядового Попова М.О. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Попов Сергій Петрович, українець, 1921 р. народження, м. Харків.
У 1939 р. поступив в Харківський хіміко-технологічний інститут ім. С.М. Кірова.
Студент другого курсу Попів С.П. призваний до лав Червоної армії 28 жовтня 1939 р.
Помічник командира взводу 234-го стрілецького полку 179-ї стрілецької дивізії, сержант Попов С.П. мужньо з ворогом і героїчно загинув в бою 14 липня 1944 р.
Ім’я сержанта Попова С.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Потапов Борис Михайлович, 1920 р. народження, м. Пенза, росіянин.
25 серпня 1938 р. він зарахований студентом першого курсу Харківського електротехнічного інституту. Восени 1939 р. студент ХЕТІ Потапов Б.М. був призваний до лав Червоної армії.
У одному з боїв рядовий Потапов Б.М. зник безвісти. З інших джерел червоноармієць 749-го стрілецького полку загинув 8 лютого 1944 р. Похований у Естонії.
Ім’я рядового Потапова Б.М. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Прометной Віктор Іванович, українець,1921 р. народження, село Федорівка Карлівського району Полтавської області. Закінчив з відзнакою Богодухівську середню школу №3 в 1938 р. і поступив в Харківський механіко-машинобудівний інститут на спеціальність сільськогосподарського машинобудування. Студентом 1-го курсу Прометной В.І. призваний до лав Червоної Армії в 1941 р.
У 1942 р. на Сталінградському фронті зник безвісти.
Пустоваров Анатолій Іванович, 1915 р. народження, українець.
Війна, що почалася, перервала навчання студента першого курсу Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова Пустоварова А.І. – він йде на фронт. Мужньо бився з ворогом стрілок 1287-го стрілецького полку 110-ї стрілецької дивізії рядовий Пустоваров А.І. і в одному з боїв 11 січня 1942 р. зник безвісти в районі с. Блознево Наро-Фомінського району Московської області.
Ім’я рядового Пустоварова А.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Ревзін Ізраїль Соломонович, 1920 р. народження.
З 1938 р. студент Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова, Сталінський стипендіат.
Молодший лейтенант Ревзін І.С. служив начальником хімічної служби 83-ї окремої морської стрілецької бригади. Брав участь в боях під Новоросійськом. Загинув в бою 6 вересня 1942 р.
Ім’я молодшого лейтенанта Ревзіна І.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Роговенко Всеволод Олександрович, народився в 1918 р. в місті Зіньків Полтавської області.
На перший курс Харківського механіко-машинобудівного інституту зарахований в 1936 р., а 27 червня 1941 р. закінчив курс навчання за фахом «Турбінобудування», захистив дипломний проект з оцінкою «Добре». І йому присвоєна кваліфікація інженера-механіка.
Випускник ХММІ Роговенко В.О. в дні війни у лавах Червоної армії.
Старший технік-лейтенант, помічник командира роти 69-го окремого ремонтно-відновного батальйону Роговенко В.О. в бою одержав тяжкі поранення і помер від ран 16 березня 1943 р. Похований в місті Кантемирівка Воронезької області.
Ім’я старшого техніка-лейтенанта Роговенка В.О. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Роденко Тихон Савич, народився 9 лютого 1922 р., м. Харків, українець.
26 серпня 1939 р. поступив в Харківський електротехнічний інститут. Вчився на «Відмінно» і «Добре».
5 жовтня 1940 р. студент другого курсу Роденко Т.С. був призваний до лав Червоної армії.
Єфрейтор 329-го окремого винищувального протитанкового дивізіону 226-ї стрілецької дивізії Роденко Т.С. зник безвісти в бою 11 квітня 1944 р.
Ім’я єфрейтора Роденко Т.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Розен Всеволод Ананійович, 1919 р. народження, м. Волгоград.
Поступив на навчання в Харківський електротехнічний інститут в 1939 р. і в жовтні того ж року був призваний до лав Червоної армії.
Командир відділення 381-го стрілецького полку 109-ї стрілецької дивізії молодший сержант Розен В.А 10 грудня 1941 р. загинув захищаючи місто Ленінград в районі міста Урицька.
Ім’я молодшого сержанта Розена В.А. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Розенбрікланд Семен Ісаакович, єврей, 1918 р. народження, м. Дніпропетровськ.
Зарахований на третій курс Харківського механіко-машинобудівного інституту у порядку переведення з авіаційного інституту. Дипломний проект за фахом «підйомно-транспортні машини» захистив 30 червня 1941 р. і йому надана кваліфікація інженера-механіка.
Випускник ХММІ, інженер Розенбрікланд С.І. у лавах Червоної армії.
Старший технік-лейтенант, старший технік відділу військового приймання іноземних машин західного фронту Розенбрікланд С.І., зник безвісти в 1942 р.
Ім’я старшого техніка-лейтенанта Розенбрікланда С.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Рохлін Семен Лейбович, 1913 р. народження.
Після закінчення технікуму три роки працював на кафедрі жирів Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова, а потім з 1934 р. по 1939 р. став студентом ХХТІ, який закінчив за фахом «Хімічна технологія палива». З 1940 року прийнятий на посаду старшого співробітника кафедри палива.
3 липня 1941 р. мобілізований до лав Червоної армії і зарахований на військово-морську службу мотористом району служби спостереження і зв’язку головної військово-морської бази Чорноморського флоту.
У боях за місто Севастополь моторист хіміст уч. служби нагляду та зв’язку ГБ старшина 1-ї статті Рохлін С.Л. зник безвісти 3 липня 1942 р.
Ім’я старшини 1 статті Рохліна С.Л. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Ружинський Сергій Степанович, 1912 р. народження, с. Кабанне Ворошиловградської області. (з інших джерел 1902 р. народження, с. Андріївка Рубежанського району Ворошиловградської обл.).
З 1937 р. по 16 жовтня 1941 р. лаборант кафедри різання металів Харківського механіко-машинобудівного інституту.
У 1942 р. призваний до лав Червоної Армії. Червоноармієць автоматник 135-ї танкової бригади Ружинський С.С. хоробро бився з ворогом. 18 жовтня 1944 р. загинув в бою, звільняючи територію Румунії. Похований в місті Валя-луй-Михай (Valea lui Mihai).
Ім’я рядового Ружинського С.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Рижков Сергій Олександрович, 1918 р. народження, м Артемівськ (Донбас).
У 1939 році поступив в Харківський хіміко-технологічний інститут ім. С.М. Кірова.
14 жовтня 1939 р. призваний до лав Червоної армії. Їздовий 968-го стрілецького полку 255-ї стрілецької дивізії рядовий Рижков Сергій Олександрович з перших днів війни мужньо бився з ворогом і в одному з боїв зник безвісти 5 жовтня 1941 р.
Ім’я рядового Рижкова С.О. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Савельєв Микита Іванович, 1916 р. народження, с. Холова Краснощеківського району Алтайського краю.
Працював молотобійцем учбово-експериментальних майстерень Харківського механіко-машинобудівного інституту.
З 27 червня 1941 р. рядовий Савельєв М.І. бився з німецько-фашистськими загарбниками і в грудні 1943 р. в одному з боїв зник безвісти. З інших джерел червоноармієць 232-го гвардійського стрілецького полку Савельєв Микита Іванович помер від ран 5 вересня 1943 р. і похований у Козельщинському районі Полтавської області.
Ім’я рядового Савельєва М.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Самбур Микола Іванович, 1923 р. народження, с. Великі Липняги Семенівського району Полтавської області.
На навчання в Харківський хіміко-технологічний інститут ім. С.М. Кірова поступив в 1940 р.
У дні війни студент першого курсу Самбур М.І. призивається у Червону армію. Місце служби у п/о 1007 п/п 66 1/2
У боях за Батьківщину сержант Самбур М.І. зник безвісти в грудні 1943 р.
Ім’я сержанта Самбура М.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Сафронович Зиновій Борисович, 1918 р. народження, м. Красноград Харківської області.
29 червня 1941 р. студент п’ятого курсу Сафронович З.Б. пішов добровольцем до лав Червоної армії.
Рядовий Сафронович мужньо бився з ворогом і в жовтні 1941 р. зник безвісти.
Ім’я рядового Сафроновича З.Б. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Сващенко Костянтин Прокопович, 1921 р. народження, с. Деркачі, Харківської області.
У 1939 р. Сващенко К.П. зарахований студентом Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова без вступних іспитів, як відмінник середньої школи.
14 жовтня 1939 р. студент першого курсу Сващенко К.П. призивається до лав Червоної армії, закінчує авіаційне училище і як стрілець-бомбардир 137-го ближньо бомбардувального авіаційного полку 260-ї бомбардувальної авіаційної дивізії відважно б’ється з ворогом.
У одному з боїв лейтенант Сващенко К.П. 25 грудня 1942 р. зник безвісти.
Ім’я лейтенанта Сващенко К.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Семенюта Іван Павлович, українець, 1914 р. народження.
У серпні 1938 р. зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту. Ударник навчання: оцінки за три курси «Відмінно» – 24, «Добре» – 13, «Зараховано» – 21.
Студент четвертого курсу ХЕТІ Семенюта І.П. з перших днів війни призваний до Червоної Армії.
Заступник командира роти 949-го стрілецького полку 259-ї стрілецької дивізії, старший лейтенант Семенюта І.П. мужньо бився з окупантами. 22 лютого 1943 р. героїчно загинув в боях за звільнення України біля села М. Николаєвка Івановського району Ворошиловградської області.
Ім’я старшого лейтенанта Семенюти І.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Семченко Маркіян Маркіянович, українець, 23 лютого 1919 р. народження, м. Таганрог.
Закінчив середню школу № 36 міста Новоросійська, зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту 25 серпня 1938 р.
Студент четвертого курсу Семченко М.М. 7 серпня 1941 р. призваний до лав Червоної армії.
Командир танка 253-го танкового полку, гвардії лейтенант Семченко М.М. винищив багато фашистів.
5 вересня 1943 р. гвардії лейтенант Семченко М.М. загинув смертю героя.
Ім’я гвардії лейтенанта Семченко М.М. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Сердюків Михайло Никифорович, українець, 1919 р. народження.
23 червня 1941 р. успішно закінчив Харківський електротехнічний інститут і пішов на фронт.
Командир батареї 413-го окремого винищувально-протитанкового дивізіону 161-ї стрілецької дивізії старший лейтенант Сердюків М.Н. мужньо бився з ворогом і в одному з боїв героїчно загинув 4 листопаду 1944 р.
Ім’я старшого лейтенанта Сердюкова М.Н. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Синельников Соломон Абрамович, 1907 року народження, м. Ніжин, Чернігівська область.
У 1936 році Синельников С.А. зарахований на перший курс Харківського механіко-машинобудівного інституту, 24 червня 1941 року він захистив дипломний проект з оцінкою «Відмінно» і йому присвоєна кваліфікація інженера-механіка.
Молодший воєн технік 531-го корпусного артилерійського полку Синельников С.А. мужньо бився на фронті і в одному з боїв зник безвісти у вересні 1941 року.
Ім’я молодшого воєн техніка Синельникова С.А. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Скотарев Іван Костянтинович, 1921 року народження, станиця Попутна Отрадненського району Краснодарського краю.
У 1939 році поступив до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова і в тому ж році, 14 жовтня, студент Скотарев І.К. був призваний до лав Червоної армії.
У грізні дні війни рядовий п/п 236 Скотарев І.К. відважно бився з ворогом і в одному з боїв зник безвісти у квітні 1943 р.
Ім’я рядового Скотарев І.К. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Соколовський Михайло Олексійович, Народився у 1921р. у Москві.
В 1938р. по закінченні середньої школи №32 м. Харкова, де навчався на «відмінно», поступив до Харківського механіко-машинобудівного інституту на загально-технічний факультет. Навчався за фахом «Гірничорудні машини».
Після успішної здачі екзаменаційної сесії в липні 1941р. переведений на 4-й курс інституту.
Війна перервала навчання, і він пішов на фронт.
Командував танковим взводом 645-го окремого танкового батальону.
Лейтенант Соколовський М.О. загинув у 1942р. під час бою під Сталінградом.
Соколовський Юрій Андрійович, 1922 року народження, с. Новгородка Кіровоградської обл.
З сім’ї службовців. Прийнятий до ХХТІ без випробувань у 1938 році. Всі три курси вчився на відмінно.
Гвардії старший сержант бронемашини роти управління 1-ї танкової бригади Соколовський Ю.А. загинув 22 січня 1945 р. біля м Дембно Щецинського воєводству, Польща.
Сокольський Лев Абрамович, єврей, 13 листопаду 1905 року народження, м. Черкаси.
Закінчив робочий факультет Харківського механіко-машинобудівного інституту.
У ХММІ поступив на роботу в 1931 році, з вересня 1933 року по травень 1934 року завідував відділом кадрів інституту.
В період навчання в інституті був головою профбюро факультету. Успішно закінчив курс навчання і 20 червня 1938 р. захистив дипломний проект з оцінкою «Відмінно». 1 вересня 1938 р. зарахований аспірантом кафедри різання Харківського механіко-машинобудівного інституту.
6 липня 1941 р. Сокольський Л.А. був призваний до лав Червоної армії.
Воєн інженер 3-го рангу Сокольський Л.А. – відповідальний секретар партійного бюро 788-го артилерійського полку 262-ї стрілецької дивізії, зник безвісти 10 липня 1942 р.
Ім’я воєн техніка 3-го рангу Сокольського Л.А. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Солонина Георгій Андріанович, 1920 р. народження, м. Білгород.
У Харківський хіміко-технологічний інститут ім. С.М. Кірова поступив у 1938 році.
Студент четвертого курсу Солонина Г.А. з перших днів війни був призваний до лав Червоної армії і мужньо бився з ворогом. Писар 114-ї окремої стрілецької бригади, рядовий Солонина Г.А. у одному з боїв героїчно загинув 21 грудня 1942 р. на Калінінському фронті, Похований у с. Боєвка, Оленінського району, Калінінської області.
Ім’я рядового Солонини Г.А. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Сохань Федір Михайлович, 1921 р. народження, хутір Будки, Білопільського району Сумської області.
У 1937 р. закінчив середню школу на станції Ворожба, в Харківський хіміко-технологічний інститут ім. С.М. Кірова поступив в 1938 р.
У дні війни Сохань Ф.М. у лавах Червоної армії.
У одному з боїв рядовий Сохань Ф.М. зник безвісти в грудні 1943 р.
Ім’я рядового Сохань Ф.М. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Старосельський Олександр Веніамінович, 1910 р. народження, м. Полтава.
3 липня 1941 р. Старосельський О.В. закінчив Харківський електротехнічний інститут і був призваний до лав Червоної армії.
Електромеханік звукорозвідки 145 АПАРБ, рядовий Старосельський О.В., мужньо бився з ворогом і загинув 4 квітня 1945 р. біля міста Біркенбрюк (Німеччина).
Ім’я рядового Старосельського О.В. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Топчий Захар Дмитрович, 1897 р. народження, с. Хотомля Харківської області, учасник Громадянської війни.
Працював комірником Харківського механіко-машинобудівного інституту по 6 жовтня 1941р.
Гвардії червоноармієць 14 гвардійської стрілецької дивізії Топчий З.Д. хоробро бився з ворогом і зник безвісти 27 грудня 1943 р. у Знам’янському районі Кіровоградської області.
Ім’я гвардії рядового Топчия З.Д. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Троценко Петро Федорович, 1915 р. народження, Синельникове Дніпропетровської області.
У січні 1941 р. успішно закінчив Харківський механіко-машинобудівний інститут і працював науковим співробітником кафедри двигунів внутрішнього згорання.
Лейтенант Троценко П.Ф., командир кулеметного взводу військової частини 2454, зник безвісти в 1943 р.
Ім’я лейтенанта Троценка П.Ф. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Федоренко Володимир Карпович, 1918 р. народження, м. Харків.
У 1940 р. поступив вчитися в Харківський хіміко-технологічний інститут ім. С.М. Кірова.
5 серпня 1941 р. студент другого курсу Федоренко В.К. направлений на навчання в артилерійську академію.
У роки війни стрілець 138-ї оашр 31-ї армії (окрема армійська штрафна рота 133-ї стрілецької дивізії 31-ї армії) Федоренко В.К. б’ється з німецько-фашистськими окупантами.
У одному з боїв 19 листопаду 1944 р. при визволенні Польщі рядовий Федоренко В.К. загинув. Похований: 1200 м на південний захід від д. Матуля Сувалкинського району (Польща).
Ім’я рядового Федоренко В.К. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Фосс Георгій Едуардович, 1922 р. народження, Штерівка, Донбас.
У вересні 1939 р. Фосс Г.Е. поступив в Харківський хіміко-технологічний інститут ім. С.М. Кірова.
Після закінчення першого курсу відмінник Фосс Г.Е. призивається до лав Червоної армії.
Після навчання в школі молодших командирів влітку 1941 р. Георгій Фосс стає командиром стрілецького відділення.
У багатьох бойових операціях брав участь старший сержант Г.Е. Фосс. Ось що писав в травні 1945 р. його матері командир взводу Валдемар Вітманіс:
«У жовтні 1944 р. я прийняв взвод, і з того ми з Юрієм були день і ніч разом: у боях і на відпочинку. Він був моїм найближчим помічником, моєю правою рукою, моїм другом. Залишаючись удвох ми довго говорили з Юрієм про життя, яке наступить після війни, про міжнародне положення і про багато інших питань. Смерті він не боявся, показуючи завжди приклад мужності і відваги під обстрілом ворога…»
Старший сержант командир гармати 677-го артилерійського полку 308-ї стрілецької дивізії Фосс Г.Е. хоробро бився з німецько-фашистськими загарбниками, за що був тричі удостоєний урядових нагород – медалями «За Відвагу».
У одному з боїв у Латвії він був важко поранений і помер від ран у шпиталі 326 ОМСБ 308 сд у березні 1945 р. Похований у Латвії, Тукумський повіт.
Ім’я старшого сержанта Фосса Г.Е. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Хайновський Марк Саулович, 1920 р. народження, м. Мелітополь.
У 1938 р. Хайновський М.С. зарахований студентом першого курсу Харківського механіко-машинобудівного інституту без вступних іспитів як відмінник середньої школи.
У 1941 р. студент третього курсу Хайновський М.С. призивається до лав Червоної армії. Закінчив 2-е танкове училище малих танків і був направлений на фронт.
У одному з боїв командир танка лейтенант Хайновський М.С. зник безвісти в 1942 р.
Ім’я лейтенанта Хайновського М.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Харитонов Піля Наумович. Випускник інституту 1941 р.
Загинув у роки війни.
Ім’я Харитонова П.Н. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Харченко Євген Савович. 1921 р. народження, м. Богодухів, Харківської обл.
Студент ХХТІ. Сержант Харченко Є.С. служив у п/с 8 (можливо танковий полк, м. Шуя Івановської обл.).
Зник безвісти у вересні 1941 р.
Ім’я Харченка Є.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Хоменко Борис Павлович, українець, 1918 р. народження, м. Черкаси
Хоменко Б.П. закінчив середню школу і в 1936 р. поступив на перший курс Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
Студент п’ятого курсу Хоменко Б.П. у числі перших пішов на фронт і в жовтні 1941 р. зник безвісти.
Ім’я воєн техніка 2-го рангу Хоменка Б.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Хортіков Володимир Іванович, 1911 р. народження, с. Коломак, Коломацького району Харківської області.
До Харківського електротехнічного інституту зарахований 26 серпня 1939 р., а 8 лютого 1940 р. він призивається до лав Червоної армії.
Молодший лейтенант Хортіков В.І., командир кулеметного взводу 548-го стрілецького полку 110-ї стрілецької дивізії в числі перших вступив в битву з ворогом і в одному з боїв у вересні 1941 р. зник безвісти.
Ім’я молодшого лейтенанта Хортікова В.І., увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Чегринець Андрій Степанович. Народився у 1920 р. в с. Грунь Груньського району Сумської області.
У 1938 р. як відмінник десятирічки поступив до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова без вступних іспитів.
29 липня 1941 р. студент третього курсу Чегринець А.С. був призваний в Червону армію.
Мужньо бився з ворогами начальник штабу дивізіону 323-го артилерійського полку капітан Чегринець А.С. 18 жовтня 1943 р. у одному з боїв він героїчно загинув.
Ім’я капітана Чегринця А.С. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Черняєв Григорій Іванович, 1914 р. народження, м. Харків.
З 1937 р. працював старшим препаратором, а потім механіком лабораторії високого тиску Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
1 липня 1941 р. був призваний до лав Червоної армії. За мужність і героїзм, проявлені у боях, був нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня і Червоної Зірки.
18 серпня 1943 р. заступник командира 69-го гвардійського танкового батальйону 13-ї гвардійської стрілецької дивізії, Черняєв Г.І. у боях під містом Охтиркою був смертельно поранений і 19 серпня 1943 р. помер від ран.
Похований в с. Сінне Богодухівського району Харківської області.
Ім’я старшого лейтенанта Черняєва Г.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Черняков Давид Вульфович народився у 1919 р. в Харкові. Єврей.
У 1936 р. закінчив середню школу і поступив до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова. За час навчання в інституті був комсоргом, профгрупоргом, членом курсового бюро комсомолу, редактором стінної газети.
У дні війни студент п’ятого курсу Черняков Д.В. пішов на фронт.
Помічник командира 204-ї окремої роти хімічного захисту по технічній частині 156-ї стрілецької дивізії воєн технік 2-го рангу Черняков Д.В. зник безвісти 18 травня 1942 р.
Ім’я воєн техніка 2 рангу Чернякова Д.В. увічнено на Меморіалі Слави НТУ “ХПІ”.
Шаржадьян Амбарцум Артемович. Народився в 1920 р. в Анапі Краснодарського краю в сім’ї робітників, вірменин. Як відмінник 10 п’ятирічки закінчив СШ №5 у місті Авдєєвка і поступив до Харківського електротехнічного інституту 25.08.1938 р. без іспитів. Вчився на відмінно.
Червоноармієць штабу 230-ї стрілецької дивізії стрілець Шаржадьян А.А. загинув у бою 10 жовтня 1943 р. Похований у Михайлівському районі Запорізької області.
Ім’я Шаржадьяна А.А. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Шащенко Василь Петрович. Народився у 1924 р. в с. Реп’яхівка Курської області. Українець.
З відзнакою закінчив середню школу №1 в м. Кривий Ріг і в 1940 р. був зарахований на перший курс Харківського електротехнічного інституту без вступних іспитів. Вчився Шащенко В.П. на «Відмінно» і «Добре». Ударник навчання 1-го і 2-го семестрів.
Студент Шащенко В.П. з лютого 1944 р. у лавах Червоної. У одному з боїв в серпні 1944 р. рядовий Шащенко В.П. зник безвісти.
Ім’я рядового Шащенка В.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Шевченко Тарас Григорович. Народився у 1922 р. в с. Дуднецьке Київської області (з інших джерел с. Мокшино Чукасинського району Київської обл.). Українець.
У серпні 1940 р. був зарахований на 1 курс Харківського електротехнічного інституту без вступних іспитів, як відмінник середньої школи.
Студентом другого курсу у серпні 1941 р. пішов добровольцем до лав Червоної армії.
Рядовий Шевченко Т.Г. у одному з боїв зник безвісти в січні 1944 р.
Ім’я рядового Шевченка Т.Г. увічнено на Меморіалі Слави НТУ “ХПІ “.
Шевчик Василь Іванович. Народився у 1920 р. в Макіївському районі Сталінської області (Донбас).
У 1938 р. поступив на навчання до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
Студент третього курсу Шевчик В.І. 25 червня 1941 р. йде на фронт. Навчався у академії хімічного захисту ім. Ворошилова.
У лютому 1943 р. в одному з боїв рядовий Шевчик В.І. зник безвісти.
Ім’я рядового Шевчика В.І. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Шило Анатолій Миколайович. Народився в 1918 р. в м. Ленінград (нині Санкт-Петербург). Росіянин.
У 1936 р. поступив на перший курс Харківського механіко-машинобудівного інституту. Дипломний проект захистив 28 червня 1941 р. з оцінкою «Відмінно».
Лейтенант Шило А.М. з перших днів війни пішов на фронт, командував батареєю винищувально-протитанкової артилерії 9-ї артилерійської дивізії, помер від ран 8 квітня 1945 р. біля озера Балатон, звільняючи народи Європи. Похований з наданням військових почестей на міській площі м. Секешфехервар (Угорщина).
Ім’я лейтенанта Шило А.М. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Шиндеров Володимир Борисович. 1919 р. народження, с. Чебакуль Челябінської обл.
Студент четвертого курсу Харківського механіко-машинобудівного інституту Шиндеров В.Б. був призваний до лав Червоної армії в червні 1941 р.
Командир взводу 646-го окремого танкового батальйону Шиндеров Володимир Борисович загинув в бою на Сталінградському напрямі під містом Калач 17 серпня 1942 р.
Був похований біля села Ново-Григорівська Клетського району Волгоградської області. Перепохований у братський могилі станиці Новогригорівської.
Ім’я лейтенанта Шиндерова В.Б. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Шинкарьов Борис Всеволодович. Народився в 1917 р. в м. Челябінськ.
У 1939 р. вступив на навчання до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
З перших днів війни студент Шинкарьов Б.В. у лавах Червоної армії.
Помічник командира взводу 22-го гвардійського кавалерійського полку 5-ї гвардійської кавалерійської дивізії старший сержант Шинкарьов Б.В. загинув 20 вересня 1943 р.
Похований на південній околиці с. Круглово Краснинського району Смоленської області.
Ім’я старшого сержанта Шинкарьова Б.В. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Шумаков Степан Костянтинович. Народився у 1910 р. Українець.
У 1938 р. вступив до Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова.
З перших днів війни студент третього курсу Шумаков С.К. вступає до лав Червоної армії.
Командир взводу 120-го артилерійського полку молодший лейтенант Шумаков С.К. у одному з боїв в 1941 р. зник безвісти на західному фронті.
Ім’я молодшого лейтенанта Шумакова С.К. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Шумський Олександр Миколайович, 1910 р. народження.
Працював майстром учбово-експериментальних майстерень Харківського механіко-машинобудівного інституту, вчився на 1 курсі вечірнього відділення цього ж інституту.
Гвардії майор Шумський О.М., агітатор 57-ї гвардійської танкової бригади, зник безвісти 24 квітня 1945 р.
Ім’я гвардії майора Шумського О.М. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Епштейн Олександр Йосипович. Народився у 1922 р., м. Харків.
Поступив на навчання до Харківського механіко-машинобудівного інституту в 1939 р. У тому ж році був призваний до лав Червоної Армії. Він став курсантом Полтавського танкового училища. Офіцер Епштейн О.Й. прибув до частини, що дислокувалася у Білорусі, на межі з Польщею. Прийнявши під командування танковий взвод, він з перших днів війни – на фронті.
13 серпня 1941 р. лейтенант Епштейн О.Й. зник безвісти.
З інших джерел рядовий (молодший лейтенант) Епштейн Олександр Йосипович, 1922 року народження, призваний Кагановичевським РВК міста Харкова 8 серпня 1941 р., загинув 16 березня 1943 р.
Ім’я лейтенанта Епштейна О.Й. увічнено на Меморіалі Слави НТУ « ХПІ».
Епштейн Самуїл Семенович. Народився у 1920 р., м. Харків
Навчався в середній школі № 49 м. Харкова.
Поступив до ХММІ. У 1939 р. призваний до лав Червоної армії Сталинським РВК м. Харкова.
Тричі вважався зниклим безвісти. Остання інформація про воєн техніка 2-го рангу 150-го винищувального протитанкового артилерійського полку Епштейна С.С. від 5 березня 1945 р.
Юзовицький Олександр Борисович, 1921 р. народження, м. Полтава.
Юзовицький О.Б. був призваний до лав Червоної Армії Сталинським РВК Харкова у 1939 р. Сержант радист Юзовицький О.Б. зник безвісти під Білою Церквою у листопаді 1943 р.
В архіві відомостей немає.
Юрченко Сергій Павлович. Народився у 1921 р. в м. Миколаїв. Росіянин.
До Харківського електротехнічного інституту був зарахований 30 серпня 1940 р.
Війна перервала навчання студента Юрченка. З липня 1941 р. він був призваний у Червону армію.
У одному з боїв 21 листопада 1941 р. рядовий 656-го артилерійського полку 216-ї стрілецької дивізії Юрченко С.П. зник безвісти.
Ім’я рядового Юрченка С.П. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Яриш Микола Андрійович. Народився у 1914 р. в с. Будаква Лохвицького району Полтавської обл.
Війна перервала навчання студента третього курсу Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С.М. Кірова Яриша М.А. Він йде на фронт.
Мужньо бився молодший лейтенант Яриш М.А. з ворогом і в одному з боїв 16 вересня 1942 р. командир 2-ї стрілецької роти 22-ї окремої стрілецької бригади героїчно загинув.
Був похований у Ленінградській обл., Мгинський район на західному березі р. Черная. Перепохований у меморіальному комплексі «Синявинские высоты», м. Кіровськ Ленінградської обл.
Ім’я молодшого лейтенанта Яриша М.А. увічнено на Меморіалі Слави НТУ «ХПІ».
Останні коментарі