Кравцов Семен Федорович (1916–2006).
У 1941 р. закінчив Харківський механіко-машинобудівний інститут за спеціальністю «Турбінобудування».
З перших днів Великої Вітчизняної війни був призваний до лав Радянської Армії, з якою у складі танкових військ брав участь у знаменитій битві під Прохорівкою. Був поранений, знову повернувся на фронт. День Перемоги разом з бойовими друзями відсвяткував у Празі. Для нього війна закінчилася на Далекому Сході після розгрому Квантунської армії. За ратні заслуги двічі нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної Війни 1 ступеня, медаллю «За відвагу» і медаллю «За Перемогу у Великій Вітчизняній війні».
З 1946 по 1950 р. працював викладачем Рубіжанського хіміко- технологічного інституту, а з 1950 р. продовжив викладацьку діяльність на кафедрі теплотехніки Харківського політехнічного інституту, де успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Дослідження теплообміну в електричних опорах», яку виконував у рамках наукової роботи для ХЕМЗ.
Кандидат технічних наук (1956), доцент (1960).
Протягом усіх років роботи на кафедрі теплотехніки аж до виходу на пенсію в 1987 р. багато сил віддавав створенню лабораторних робіт з курсу «Основи тепло- і масообміну», багато з яких до цього часу використовуються в навчальному процесі, поряд з підготовленими їм методичними посібниками.
Брав активну участь у розробці методів фізичного та математичного моделювання процесів нестаціонарного теплообміну при охолодженні прокату і прокатного обладнання.
Автор понад 100 наукових робіт, за результатами яких створено принципово нові об’єкти в області електроімпульсної обробки металу, апаратів оборонного призначення.
