Наукова тематика

Основними науковими напрямками кафедри є:

Енергоефективні процеси, установки, технології в теплотехнічних та енергетичних системах промислових підприємств та агропромисловому комплексі.
Керівник напрямку – д.т.н., проф. Кунденко М.П.

  • Дослідження складних тепломасообміних процесів в теплотехнологічному обладнанні, підвищення ефективності роботи систем утилізації тепла високотемпературних теплотехнологічних комплексів, енергозбереження в промисловій теплоенергетиці.
    Відповідальні – к.т.н., доц. Кошельнік О.В., к.т.н., проф. Пугачова Т.М., к.т.н., доц. Тарасенко О.М.

  • Інтенсифікація процесів тепло- і масообміну в дисперсних газорідинних потоках, удосконалення теплообмінних апаратів контактного типу в енергетиці та системах кондиціонування повітря.
    Відповідальні – к.т.н., доц. Пересьолков О.Р., к.т.н., доц. Круглякова О.В.

  • Розробка методів енергозбереження та засобів підвищення експлуатаційної надійності енергоспоживаючих систем та установок.
    Відповідальна – к.т.н., доц. Єгорова О.Ю.

Моделювання процесів в складних розгалужених системах виробництва, транспортування та споживання теплоти з метою підвищення їх ефективності та надійності.
Дослідження взаємного впливу технічних і експлуатаційних характеристик обладнання складних теплоенергетичних систем і варіантів реконструкції на їх ефективність.
Розрахунки складних теплообмінних апаратів з урахуванням факторів експлуатації.
Керівник напрямку – д.т.н., проф. Ганжа А.М.

Розробка технології виготовлення і дослідження характеристик світлопоглинальних покриттів на основі низьковакуумних конденсатів металів для сонячних колекторів. Конструювання систем життєзабезпечення будинків з використанням у якості складових сонячних колекторів
Керівник напрямку – д.ф.-м.н., проф. Старіков В.В.

Створення систем охолодження або термостабілізації на основі напівпровідникових елементів Пельтьє
Керівник напрямку – д.т.н., проф. Старіков В.В.

Підсумки наукової діяльності

Договір № 13002/20/2024/3235 від 15.08.2024р. «Розробка і впровадження охолоджувального обладнання ОМЄП з пультом керування ПКПСС ОМЄП з використанням елементiв Пельтьє та комплексу обладнання контролю і забезпечення режимів роботи гідравлічної системи змащення Ж4 пiдшипникiв ковзання електричних машин приводiв горизонтальних валiв стана 1150 ПАТ «Запоріжсталь».

Виконавець: д.т.н., проф. Старіков В.В.

Науково-технічний проєкт «Досягнення часткової енергонезалежності комунальних закладів за рахунок підвищення їх енергетичної ефективності та використання низьковуглецевої розподіленої генерації»

№ РН/62-2024 від 30.09.2024 р. Номер держреєстрації 0124U004035
Термін виконання:01.09.2024 – 31.08.2026
Виконавець: д.т.н., проф. Кунденко М.П.

Договір № 13001/20/2021/2273 від 17.05.2021 р. «Розробка і вровадження комплексу обладнання контроль та забезпечення режимів роботи гідравлічної системи нанесення консерваційного мастила на поверхнь плоского прокату станів 1700-1,1700-2 ЦХП ПАТ «Запоріжсталь»

Виконавець: к.т.н., професор Тарасенко М.О.

Договір № 13002/20/2022/ від 01.06.2022 р. «Розробка і впровадження охолоджувального обладнання ОМЄП з пультом управління ПКПСС ОМЄП з використанням єлементiв Пелтьє та комплексу обладнання контролю і забезпечення режимів роботи гідравлічної системи змащення Ж4 пiдшипникiв ковзання елєктрiчних машин приводiв горизонтальних валкiвстана 1150 ПАТ «Запоріжсталь»

Виконавець: к.т.н., професор Тарасенко М.О.

Підвищення енергоефективності та надійності систем теплопостачання на основі системного аналізу з урахуванням взаємовпливу технічних характеристик обладнання

Науковий керівник: д.т.н., професор Ганжа А.М.
Термін виконання: 2016–2019 р.р

Науково-технічні основи енергоощадних електротехнологій формування теплових параметрів мікроклімату гріючими підлогами в технологічних процесах підвищення продуктивності тварин

Науковий керівник: д.т.н., професор Кунденко М.П.

Підвищення ефективності опромінення біологічних об’єктів з використанням сучасних випромінюючих систем

Науковий керівник: д.т.н., професор Кунденко М.П.

Удосконалення технологічних процесів та методи оцінки впливу інфрачервоного випромінювання на біологічні об’єкти

Науковий керівник: к.т.н., доцент Єгорова О.Ю.

Розробка енергоефективних комплексних систем утилізації теплових вторинних енергоресурсів високотемпературних енерготехнологічних процесів

Науковий керівник: д.т.н., професор Ганжа А.М.
Строк виконання: 2015–2016 р.р

Анотація

Об’єкт дослідження – процеси теплообміну та гідродинаміки в елементах та пристроях, теплообмінних апаратах складних теплоутилізаційних систем.
Мета роботи – розробка науково-технічних засад підвищення рівня техніко-економічних та екологічних показників енерготехнологічних процесів, які характеризуються значними обсягами матеріальних і енергетичних потоків, що скидаються. Результати роботи та їх наукова новизна:
– розроблена узагальнена методика моделювання теплообмінного обладнання систем утилізації теплових вторинних енергоресурсів високотемпературних енерготехнологічних процесів. Вперше у методиці враховується специфіка роботи установок, де використовується теплоутилізаційне обладнання (компресорні та когенераційні установки, високотемпературні енерготехнологічні комплекси, використання у якості теплоутилізаторів пристроїв для випарювання розчинів та пластинчастих апаратів).
– вперше створена методика аналізу роботи теплообмінного обладнання систем утилізації теплових вторинних енергоресурсів високотемпературних енерготехнологічних процесів, яка враховує розподіл теплових та гідравлічних параметрів всередині апарату з урахуванням процесів гідродинаміки та теплообміну, складу продуктів згоряння та їх властивостей, місць накопичення відкладень та забруднень.
– вперше розроблено загальну структуру проведення розрахунково-теоретичних досліджень металогідридних енергоперетворювальних теплоутилізаційних систем, що враховує взаємозв’язок фізико-хімічних та складних тепломасообмінних процесів, а також особливості роботи кожного елементу системи з урахуванням режимів та параметрів роботи генераторів-сорберів. На основі цих результатів розроблено удосконалену методику розрахунку нової металогідридної системи утилізації низькопотенційних теплових викидів промислових підприємств та її елементів з застосуванням турбоперетворювачів, які використовують в якості робочого тіла гази з малою молекулярною масою.
– створено та удосконалено методи та засоби оцінки взаємного впливу термогазодинамічних характеристик основних елементів системи утилізації на ефективність комбінованих циклів енерготехнологічних установок з застосуванням ексергетичних функції та аналізу.
– на основі проведення розрахунково-теоретичних досліджень ефективності роботи запропонованих теплотехнологічних утилізаційних схем доменного виробництва з використанням турбоперетворювачів вперше обрано та обґрунтовано найбільш перспективні з них та визначені режимні параметри роботи, що забезпечують комплексне вироблення електричної, теплової енергії та холоду та розроблені рекомендації по вибору технологічних схем.
– вперше створено методику прогнозування ефективності та надійності роботи утилізаторів-регенераторів доменного виробництва з застосуванням нейромережевої моделі з урахуванням інтегрування системи утилізації теплоти в енергетехнологічну схему виробництва.
– створено методи інтегрування систем утилізації теплоти в енергетехнологічні схеми індустріальних підприємств з метою підвищення їх енергоефективності з використанням оптимізації обладнання. Отримані методи дозволять розробити рекомендації щодо практичної реалізації енергозберігаючих заходів та підвищити ефективність використання енергоресурсів на промислових підприємствах. Вперше на базі отриманих нових результатів обгрунтований перехід до систем утилізації теплоти з тригенерацією – спільної виробітки теплової енергії, холоду та електричної енергії. Результати, одержані у даній роботі, є актуальними для вирішення проблеми підвищення енергоефективності доменного виробництва або виробництв, де є високо- та низькотемпературні вторинні енергоресурси, та зменшення витрат дефіцитного і дорогого природного газу, зменшення забруденення оточуючого середовища. Розроблені методики і алгоритми можуть бути застосовані і до аналогічного обладнання різних галузей промисловості, що має велике значення для науки і практики.