З презентацією можна ознайомитись за посиланням

Проф. Олена Тверитникова, доц. Марина Гутник та аспіранти кафедри взяли участь у науковому проєкті “Open Educational Resources with Ukraine” у межах
програми DAAD «Ukraine digital: Ensuring academic success in times of crisis»

Захід відбувся у Ганноверському університеті імені Лейбниця  з 17 до 21 березня 2024 р.

Професор кафдри українознавства, культурології та історії науки Ігор Юрійович Робак  у програмі «Харківські історії»  розповів про видатного науковця, професора Харківського медичного інституту Валентина Отамановського.

У січні 2024 р. у Харкові з'явилася вулиця, названа на честь В. Отамановського.

Запис програми «Харківські історії»  за посиланням.

24.02.24 о 16.00 відбудуться «Етнографічні посиденьки

з Михайлом Красіковим»

на тему:«Війна: актуалізація фольклорної свідомості»

Трансляція на платформі Zoom

Як би далеко не пішло суспільство в своєму цивілізаційному розвиткові, але війна завжди пробуджує в людях архаїчну свідомість та ритуалізовані практики, що сягають сивої давнини. Які повірʼя й табу виникли у сучасних українських військових? Які образи традиційної народної культури використовують українські художники, дизайнери, звичайні користувачі Інтернету для реакції на певні події, повʼязані з війною проти України? Які вирази, меми та інші тексти, народжені у 2022 -2023 роках, мають коріння в українському фольклорі?

На ці та на безліч інших питань шукатимемо відповіді під час нашої народознавчої зустрічі з Михайлом Красіковим, етнологом та фольклористом, провідним методистом ООМЦКМ, професором кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директором Етнографічного музею «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», членом Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України,  лауреатом муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.

Довідки за телефоном 067 91 014 91.

Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/86964656752?pwd=eJXSf2YgnAMI7dsTe2WbZjuweGwXxi.1

Ідентифікатор заходу: 869 6465 6752

Код доступу: 0J6ddS

Співорганізатори:

Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації

Етнографічний музей «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей

Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека

Харківський історичний музей

Охтирський краєзнавчий музей

ТУТ ВСЕ ДИХАЄ ПОЛІТЕХОМ...

                                                          Відкритий лист

Голові міської комісії з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища Харківської міської ради Ігорю Терехову

щодо перейменування станції метро  «Пушкінська»

Вельмишановний пане Ігоре!

Серед певного кола харківʼян та очільників міста панує думка, що Сковороди забагато не буває, тому й 5 памʼятників йому в місті, не кажучи про мурал на Римарській і виш, що носить імʼя філософа, і нова назва вулиці Пушкінської, і стара назва вулиці на Лисій Горі Сковородинівська — цього не досить, давайте ще й станцію метро назвемо іменем автора пісні «Всякому городу нрав і права»! Якби Григорій Савич воскрес, ви думаєте, йому б сподобалася ця сковородоманія? Та він тікав, коли хтось звертався до нього з панегіриками!

Керівництво Юридичного університету, звісно, «тягне ковдру на себе» і переконує, що наявність станції метро «Ярослава Мудрого» надасть нам мудрості (о, якби б!) і що замало увічнений князь у скульптурі, назвах вишу та вулиці, от станцію метро назвемо — тоді вже й годі. Аргумент, що один із виходів метро знаходиться в двох кроках від юридичного вишу, не витримує ніякої критики: на такій само відстані на протилежному боці знаходяться два поважні медичні заклади, які носять славні імена С. Григорьєва та М. Ситенка. Університет, як в Харкові, так і в Києві, знаходиться не біля виходу з метро «Університет», однак обидві станції свого часу назвали саме так, враховуючи значущість університету в житті міста. Саме тому я й пропоную, виходячи виключно з визначної історичної значущості для розвитку промисловості Харкова, Слобожанщини і всієї країни відкриття в 1885 р. Харківського технологічного інституту (зараз Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»), першого в підросійській Україні, перейменувати станцію метро «Пушкінська» на «Політехнічна».

Люди з вищою технічною освітою, здобутою в «Техноложці», перетворили напівсільське провінційне місто на потужний індустріальний та науковий центр, сприяли розвитку його культури (достатнього згадати Гната Хоткевича – музику, письменника, режисера, просвітника) та національної самосвідомості (адже не де-небудь, а в Харківській студентській громаді, де було чимало студентів-технологів, на межі ХІХ та ХХ століть виникло гасло «Слава Україні!»). За радянських часів Політехнічний (як би він не називався) був причетний до будівництва харківських підприємств, назви яких знала вся країна, і навіть до спорудження Держпрому: старшокурсники виконували складні розрахунки й працювали на рівних із провідними інженерами. Політех став «колискою», з якої вийшли майже всі «старі» технічні виші нашого міста.

Місцевість, де зараз знаходиться станція метро «Пушкінська», на початку 1880-х років була криміногенною, малозаселеною, потопала в багнюці й недарма називалася Дурноляповкою, і саме поява в цьому мікрорайоні Технологічного інституту дала поштовх для будівництва тут імпозантних приватних і громадських споруд (того ж Комерційного училища, де зараз знаходиться головний корпус НЮУ ім. Ярослава Мудрого, архітектором якого був Олексій Бекетов, багаторічний педагог Технологічного), прокладання нових вулиць, продовження далі Німецької (пізніше — Пушкінської).

Кампус ХПІ розташований від станції метро «Пушкінська» не далі, ніж ХНУ імені В.Н. Каразіна від станції метро «Університет», але ще ближче, на відстані 200 метрів від метро, знаходиться славнозвісний політехівський «Гігант», перший у СРСР спеціально споруджений комплекс студентських гуртожитків. Це визначна памʼятка конструктивізму та ар-деко, побудована у 1928—1930 рр. за проєктом О.Г. Молокіна та Г.Д. Іконнікова, від якої іноземці очей не можуть відвести, на відміну від заклопотаних харківʼян. Будинок прикрашає меморіальна дошка, яка нагадує, що тут жив у свої студентські роки генерал, який став дисидентом, Петро Григоренко. А скільки ще тут за майже 100 років мешкало визначних особистей, які зробили наше місто таким, яким можна пишатися! А трохи далі — Палац студентів ХПІ, який із вдячністю та ніжністю згадує майже все колишнє харківське студентство (ледь не кожен другий бігав сюди на танці!), і звідки вийшло чимало відомих митців (достатньо згадати уславлену кіностудію «ХПІ-фільм», де робив перші кроки в професію оскароносець Євген Мамут, відбиток правиці якого прикрашає Алею кінематографічної слави в Саду імені Т. Г. Шевченка). А ще трохи далі — Спорткомплекс ХПІ, вихованцями якого були відомі спортсмени; по війні він неодмінно буде відбудований.

Як не крути, тут, біля станції метро, в який бік не піди, все дихає Політехом. Історична справедливість, доречність і просто людська вдячність були б у цій назві — станція метро «Політехнічна».

Михайло Красіков, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» та галереї «Art KhPI», директор Харківського відділення Українського етнологічного центру Iнституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, член  Консультативної ради з охорони культурної спадщини Харківської області при Департаменті культури та туризму ХОДА, Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України, Міжнародної асоціації україністів, Харківського історико-філологічного товариства, лауреат муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка «за збереження історичної памʼяті України» 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р., голова волонтерської групи “Добродій”, член Наглядової ради Благодійного фонду “Ukraine & Kharkiv Research Support Foundation”.

Фото Роман Калашник (гр. КІТ- 117 в.). Червоний корабель знань (Головний корпус НТУ ХПІ ). 2020

16 січня 2024 року на кафедрі українознавства, культурології та історії науки  було проведено зустріч зі стейкхолдерами, в ході якої обговорювалися зміни в освітньо-наукову програму за спеціальністю 032 “Історія та археологія”.

У зустрічі взяли участь представники академічного середовища проф. Литвинко А.С. (Державна установа Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України) та проф.Скляр В.М. (Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України»), проф. Салата Г.В., доктор історичних наук, професор, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри інформаційних технологій, Проф. Кушлакова Н.М., доктор історичних наук, професор, Західнодонбаський інститут ПрАТ «Міжрегіональна Академія управління персоналом», професор кафедри соціально-гуманітарної підготовки та психології, а також здобувачі та викладачі нашої кафедри.  За результатами обговорення було прийнято рішення про внесення змін в мету, фокус та окремі освітні компоненти.

16.01.24 о 16.00 в Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва та онлайн відбудеться вечір памʼяті Валерія Романовського — воїна, памʼяткознавця, історика «Самурай — сам собі рай» в межах проєкту Михайла Красікова «Я памʼятаю… Життя в традиції».

Трансляція на платформі Zoom

Валерій Романовський (1976 — 2023) загинув, захищаючи нас із вами і те, що він вважав невідʼємною частиною себе — рідну землю з її містами та селами, памʼятками історії та архітектури, ландшафтами, від яких захоплює дух. 16 січня 2024 року виповнюється рівно рік відтоді, коли душа його пішла в засвіти. Проте протягом цього важкого року друзі та колеги Валерія не забували про нього: памʼяті Романовського були присвячені дві наукові конференції, збірники наукових праць та поезій, в “Накипіло” 24.02.23 відбувся вечір памʼяті до сороковин від дня смерті.

Будинок на Пушкінській, 62 обраний для зустрічі невипадково: Валерій полюбляв тут бувати (і всі його тут любили), був постійним учасником щорічних наукових конференцій, які проводилися в Обласному організаційно-методичному центрі культури і мистецтва.

Своїми спогадами про визначного історика та памʼяткознавця поділяться ті, кому пощастило близько знати Валерія Романовського, будуть продемонстровані рідкісні фото та відео, відбудеться презентація низки видань.

Адреса: Харків, вул. Пушкінська, 62.   Вхід вільний.

Довідки за телефоном 067 91 014 91.

Покликання на онлайн-зустріч: https://us05web.zoom.us/j/84714782516?pwd=gjaXadelE7duai0gsK1dhwPqVtUr5o.1

Ідентифікатор заходу: 847 1478 2516

Код доступу: TZP7n4

Співорганізатори:

Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації

Етнографічний музей «Слобожанські скарби»  імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей

Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека

Охтирський краєзнавчий музей

Наприкінці грудня 2023 р. в межах профорієнтаційних онлайн-заходів, які проводить Науково-технічна бібліотека НТУ «ХПІ», відбувся інтелектуальний батл - брейн-ринг "Магія зимових свят". Змагалися в знанні українських народних традицій команди комунальних закладів "Крисинський ліцей" Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області та"Покотилівський ліцей №2" Височанської селищної ради Харківського району Харківськогї області. Співорганізаторами виступили кафедра українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», Етнографічний музей «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка, Обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтва, а також вказані вище ліцеї.

У заході взяли участь 25 осіб.

Професор кафедри українознавства, культурології та історії науки Михайло Красіков підготував 20 неординарних запитань для учасників змагання і коментував відповіді школярів.

Запис події: https://drive.google.com/file/d/1JHJZD1ANUsIwrUJg0VAKKkDvJLJ9zTls/view

Новорічні традиційні обряди українців.

Розповідь  проф. Михайла Красікова на Радіо "Накипіло" 28.12.23.: https://radio.nakypilo.ua/podcast/novorichni-tradyczijni-obryady-ukrayincziv/

13 грудня 2023 р. доцент кафедри Ігор Дворкін виступив із доповіддію "Друга світова війна у сучасному українському дискурсі" на семінарі BASEES Talk.

Доповідь була пресвячена пам'яті про Другу світову війну в Україні в умовах російсько-української війни.

Виступ відбувся в рамках 12-місячного членаства в Британській Асоціаціїї Слов'янських та Східноєвропейських Студій (BASEES)  доц. Ігоря Дворкіна

Докладніше за посиланням (англійською)