Новини

•

7-9 листопада 2019 р. доцент кафедри українознавства, культурології та історії науки Харченко Артем був учасником міжнародної наукової конференції, яка відбулась в університеті Оттави (Канада). Захід під назвою «Данилів дослідницький семінар з сучасної України» («Annual Danyliw Research Seminar on Contemporary Ukraine») відбувається щорічно, і цього року пройшло ювілейне 15-е зібрання. Місцем проведення став департамент українських студій університету Оттави. Учасниками конференції було більше 20-ти науковців, які представляли США, Канаду, Велику Британію, Францію, Італію тощо. Організатори відзначали вагоме представництво українських дослідників цього року (дев’ятеро осіб). У фокусі дослідницького семінару були різні проблеми, зокрема історія Голокосту в Україні, анексія Криму та війна на Донбасі, дослідження українсько-російського військового конфлікту тощо.

У рамках конференції відбулось представлення книжних видань, доповнене розмовою з їх авторами: Пол-Роберт Магочі (Paul Robert Magocsi) керівник департаменту українських студій університету Торонто представив свою книжку «Стаючи україністом» («On Becoming a Ukrainianist»), а журналістка і дослідниця Енн Епплбом (Anne Applebaum) говорила про книжку «Червоний голод – Сталінська війна проти України» («Red Famine – Stalin’s War on Ukraine»).

Артем Харченко виступив із доповіддю «Вихователі і вихованці: сиротинці в радянській Україні в період Голодомору: 1928-1935 рр.» («Educators and Inmates: Orphanages in Soviet Ukraine during the Holodomor: 1928-1935»), (посилання на відео виступу, без запису дискусії, на ютьюб https://www.youtube.com/watch?v=TkWX4W_lxB8&t=164s). Дискутанткою під час виступу стала викладачка і дослідниця з університету Кембридж (Велика Британія) Дарина Маттінглі. Після доповіді і розмови з дискутанткою доцент Харченко відповів на запитання аудиторії. На підставі виступу буде підготовлена стаття.

Фото зроблено організаторами «Annual Danyliw Research Seminar on Contemporary Ukraine» під час виступу. На фото – доцент Артем Харченко, на задньому плані дискутантка Дарина Маттінглі.

•

18 - 20 жовтня 2019 р. у Мінську (Республіка Білорусь) відбувся Перший міжнародний історичний хакатон #Hack4history. 14 команд різних країн, що складались з істориків, музейних діячів, представників громадських організацій та IT-спеціалістів зібралися у Мінському міжнародному освітньому центрі імені Йоганнеса Рау. Україну, зокрема, представляла команда. До її складу увійшли доценти кафедри українознавства, культурології та історії науки Світлана Телуха та Ігор Дворкін, а також випускник НТУ «ХПІ» Володимир Крамський. Протягом 48 годин команди, за допомогою спеціалістів з історії, дизайну, програмування та маркетингу, доробляли власні проекти, які пройшли попередній відбір. Проект мультимедійної платформи пам’яті про Другу світову війну у Харкові від команди «Don’t forget» став переможцем хакатону та отримав підтримку, необхідну для доопрацювання проекту до повноцінного продукту.

•

19 вересня 2019 року відбулася презентація книги поета, фольклориста, літературознавця, професора кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ» Михайла Красикова. Вона стала вже шостою книгою автора та має назву «Ученик травы». Поетичний захід, присвячений ювілею Михайла Красикова, пройшов у Науково-технічній бібліотеці НТУ "ХПІ". Серед учасників — викладачі, студенти Політеху, інші гості.

71859578_2713270845373439_5918186383784017920_o
71249392_2713270678706789_378665259075895296_o
71153474_2713270815373442_8221590723451944960_o
71150198_2713270518706805_5274217077824028672_o
71072969_2713270652040125_2266027605817819136_o
71005108_2713270538706803_6261274938393493504_o
70892606_2713270872040103_2377564234297901056_o
70484200_2713270498706807_1129101474249310208_o
69378808_2713270708706786_2146274829454540800_o

•

12-14 вересня 2019 року доцент кафедри українознавства, культурології та історії науки Харченко Артем був учасником міжнародної наукової конференції, яка відбулась в університеті Ляйбніца м. Регенсбург (ФРН). Захід «Проблема національних меншин в українській революції, 1917-1922» («Die Minderheitenfrage in der Ukrainischen Revolution, 1917-1922») було проведено інститутом Ляйбніца та Центром дослідження східної та південно-східної Європи (Leibniz-Institut für Ost- und Südosteuropaforschung (IOS)). Біля двох десятків учасників представляли університети та дослідницькі інституції Німеччини, Австрії, Греції, України тощо. Презентації виголошувались двома мовами – англійською та німецькою. Виступи і дискусії відбувались у рамках секцій, які фокусувались на таких проблемах, як політичний контекст проблеми національних меншостей в Україні у роки революції, дискримінація та насильство у міжетнічних стосунках періоду, теоретичне та методологічне дослідження проблематики.

Доцент Харченко виступив із доповіддю «Єврейська громада пізньоімперського Харкова у роки революції – 1917-1918» (A Jewish Community of Late Imperial Kharkiv during revolution – 1917-1918). Після виступу відбулось обговорення з іншими учасниками.

В ході роботи заходу, для учасників було проведено екскурсію містом Регенсбургом, яке було створено в часи Античності, як давньоримська фортеця, а в часи Середньовіччя та Ранньомодерний період місто відчувало помітний вплив італійської культури, який простежується в архітектурному та мистецькому спадку.

Фото зроблено Артемом Харченком під час екскурсії містом – будівля з італійським архітектурним впливом.

•

20 серпня о 17:00 у галереї «Мистецтво Слобожанщини» Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва в рамках фестивалю «Кульчицький-Фест» відбудеться лекція з циклу «Eх libris Михайла Красикова про мистецтво», тема: «Історія однієї дружби : Борис Слуцький та Михайло Кульчицький».   Лектор -  етнограф, фольклорист, культуролог, мистецтвознавець, літературознавець, поет Михайло Красиков.

        Харківʼянин Михайло Кульчицький (1919 — 1943) — одна з найяскравіших постатей авангардної поезії у СРСР кінця 1930-х — початку 1940-х років. Автор вірша «Мечтатель, фантазер, лентяй-завистник!», що увійшов до «Библиотеки всемирной литературы» у 200 томах і перекладений багатьма мовами, антикультового вірша «Разговор с т. Сталиным», рядки з якого ходили майже як фольклор до початку 1990-х рр., та інших чудових творів, які підкорюють і сьогодні образним світобаченням, загинув у 23 з половиною роки. Як склалася дружба його з всесвітньо відомим поетом Борисом Слуцьким (якому у травні цього року теж виповнилося 100 років), як вона перетворилася на літературний факт, йтиметься на лекції.

       У 1991р. у видавництві “Прапор” вийшла 270-сторінкова книга «Михаил Кульчицкий. Вместо счастья. Стихотворения. Поэмы. Воспоминания о поэте», упорядником якої разом із О.В. Кульчицькою був М.М. Красиков. Лектор також є автором багатьох наукових та науково-популярних праць, які присвячені біографії та творчості М. Кульчицького.

       Довідка:  Красиков Михайло Михайлович – поет, етнограф, фольклорист, літературознавець, культуролог, мистецтвознавець, культуртрегер.  Автор понад 800 наукових, науково-популярних та літературних публікацій. Упорядник бл. 50 книг.  Кандидат філологічних наук, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»,  директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» ім. Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» та галереї “Art KhPI”, директор Харківського відділення Українського етнологічного центру Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, член Національної спілки письменників України,  Національної спілки художників України, Міжнародної асоціації мистецтвознавців (АИС) та низки інших наукових товариств та асоціацій, почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців, голова Ради Неформального товариства друзів Зінаїди Серебрякової, член Консультативної ради з охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму ХОДА, лауреат муніципальної премії (2007), лауреат біографічного довідника «Кто есть кто: всемирное издание» (Москва, 2014). У 2008 р. Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка видала книгу «Михайло Красиков – вчений, краєзнавець, поет: біобібліографічний покажчик». Біографічні статті про М. М. Красикова вміщені у виданнях: «Енциклопедія сучасної України», «Кто есть кто: всемирное издание», «Русская литература сегодня: Зарубежье» С. Чупринина, «Літературна Харківщина. Довідник» та ін.  

Вхід вільний! Чекаємо Вас за адресою: Держпром, 4-й під'їзд, 1-й поверх (вхід з боку площі Свободи). Тел. / Факс: (057) 717-10-40

•

«Що таке Слобідська Україна? Як реформи змінюють простір»
Публічна дискусія і презентація нових книжок з історії Слобідської

України
Коли: п’ятниця, 31 травня 2019 р., 18-00
Де: прес-центр «Kharkiv today» (вул. Мироносицька, 8)
Учасники:
Володимир Маслійчук – кандидат історичних наук;
Олександр Савчук – видавець, кандидат філософських наук;
Володимир Склокін – кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та
новітньої історії України Українського католицького університету.
Модератор: Філіп Дикань.
Слобідська Україна – історико-географічний регіон, центром якого
вважають місто Харків. Складнощі у розумінні цього регіону, його
походження, минулі та сучасні виклики його модернізації стануть
предметами обговорення, водночас з презентацією нових видань з історії
Слобожанщини.

Про книжки:
Багалій Д.І. Історія Слободської України / Д. І. Багалій ; передм. та ком.
В. Л. Маслійчук ; упорядн. О. О. Савчук. Харків : Видавець Олександр
Савчук, 2019. XXXІІ + 400 с., [74 іл., 2 мапи]. Серія «Слобожанський
світ». Вип.12

Перевидання відомої книги Дмитра Багалія «Історія Слобідської України»
(Перше видання. Харків: Союз, 1918) є досить актуальним і на часі.
Окреслення регіону Слобідської України описи її історико-географічних
особливостей, заселення, соціально-економічного та політичного устрою,
ролі в українському національному житті
Це перша велика праця українською мовою видатного науковця певний час
ректора Харківського університету та харківського міського голови.
Написана досить швидко, з певними мовними особливостями, однак і добре
ілюстрована та добре структурована.
Написання і перевидання цієї праці співпадає з великими соціально-
політичними змінами: розпад Російської імперії (1917 - 1918), кінець

Радянського союзу (1990-1991 рр.), російсько-український конфлікт з 2014 р.
Усі ці події звертають увагу на ідентичність та минуле.
Робота споряджена передмовою «Колонізація та політика» та примітками
кандидата історичних наук Володимира Маслійчука з багатьма уточненнями
і пропозицією нових інтерпретацій історії цієї історико-географічної області.

Володимир Склокін. Російська імперія і Слобідська Україна у другій
половині XVIII ст.: просвічений абсолютизм, імперська інтеграція,
локальне суспільство. Львів: Видавництво УКУ, 2019. 268 с.
У монографії розглянуто обставини скасування автономії Слобідської
України у 1765 р. та інтеграцію цього регіону до складу Російської імперії у
наступні десятиріччя. Дослідження зосереджується на трьох основних темах:
специфіці російського просвіченого абсолютизму, характері і ролі імперської
уніфікації та становищі слобідського суспільства наприкінці XVIII ст.
Особливу увагу приділено з’ясуванню місця Слобідської України у
символічній географії Російської імперії, трансформації регіональних
ідентичностей під впливом інтеграційних перетворень, а також аналізові
феномену українського Просвітництва як потенційної альтернативи
петербурзькому просвіченому абсолютизму.

•

Засідання секцій "Сучасні проблеми гуманітарних наук" та "Актуальні проблеми розвитку інформаційного суспільства в Україні" XХVІІ міжнародної науково-практичної конференції "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ: НАУКА, ТЕХНІКА, ТЕХНОЛОГІЯ, ОСВІТА, ЗДОРОВ’Я. MicroCAD-2019" відбулися 15 та 16 травня 2019 року на базі кафедри українознавства, культурології та історії науки. Понад 60 доповідей було подано на обидві секції цього поважного заходу. Щиро вдячні всім учасникам за змістовні доповіді і плідні наукові дискусії.

•

Виставка під такою назвою відкрилася 13 травня 2019 року в Етнографічному музеї «Слобожанські скарби» імені Гната Хоткевича НТУ «ХПІ» (702 У1).

Автори її — студенти Політеху, які брали участь у однойменному конкурсі есе та фотографій. На виставці представлено понад 100 робіт, 10 учасників визнано переможцями, 20 — лауреатами конкурсу. Співорганізатором виступив Профспілковий комітет студентів, завдяки чому усі учасники проекту отримали нагороди і дипломи.

На відкритті виставки директор музею «Слобожанські скарби», професор кафедри українознавства, культурології та історії науки Михайло Красиков зазначив: «Це далеко не перша наша виставка, однак вона особлива. Студентам пропонувалося розповісти про край свого дитинства — і не тільки словами, а й мовою фотомистецтва. І це виявилося не такою-то легкою справою: адже зробити небанальний кадр та й зʼясувати, чим тобі так подобається твоє місто, де погана екологія, купа соціальних проблем, але є й твоя рідна школа, твоя домівка, друзі дитинства і озеро, де проходила половина літа, — не просто. Робота одного з переможців має назву «Неідеальне Запоріжжя». Так, сучасна молодь навчилася любити свою малу й велику Батьківщину, не ідеалізуючи її, і це дуже добре!»

Завідувач кафедри українознавства, культурології та історії науки, професор Володимир Скляр привітав учасників виставки і висловив упевненість, що такі креативні заходи Етнографічного музею якнайкраще сприятимуть формуванню громадянської позиції студентів.

На відкритті виставки студенти розповіли про свої проекти і пояснили, чому саме обрали для фотографування той чи інший обʼєкт.

Детальніше про відкриття виставки пише прес-служба НТУ "ХПІ": http://www.kpi.kharkov.ua/ukr/2019/05/15/lyubov-do-ridnogo-krayu/

Виставка працює щодня, крім вихідних, з 10 до 16 години в аудиторії 702 У-1. Вхід вільний.

•

Етнографічний музей «Слобожанські скарби» ім. Гната Хоткевича НТУ «ХПІ» запрошує всіх охочих на виставку «Моя мала Батьківщина: Освідчення у любові».
Гості зможуть побачити авторські художні фотографії, а також есе-коментарі про представлені роботи.
Цей захід — підбиття підсумків однойменного студентського краєзнавчого конкурсу есе та фотографій, який проходив в НТУ «ХПІ».
Відкриття виставки — 13 травня 2019 року.
Початок — 14:30.
Місце: Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", корпус У1, аудиторія 702.